ЗМІСТ ВСТУП............................................................................................................... | 3 | РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ КОРПОРАЦІЙ……..………… | 12 | 1.1. Формування промислових корпорацій як результат інтеграційних процесів в економіці ............................................. | 12 | 1.2. Сутність і особливості організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій.............................................................. | 28 | 1.3. Типологія структурної трансформації промислових корпорацій | 45 | Висновки до розділу 1…................................................................ | 63 | ^ СТРУКТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ КОРПОРАЦІЙ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ............................................. | 66 | Дослідження різних підходів до проведення структурної трансформації корпорацій........................................................... | 66 | Аналіз впливу структурної трансформації корпорацій на результати їх діяльності............................................................... | 83 | Методи структурного розвитку корпорацій ….......................... | 103 | Висновки до розділу 2................................................................. | 123 | ^ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ КОРПОРАЦІЙ В УМОВАХ СТРУКТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ........................................... | 126 | 3.1. Обґрунтування вибору структурної трансформації корпорацій | 126 | 3.2. Врахування економічних інтересів учасників структурної трансформації корпорацій............................................................ | 147 | 3.3. Формування організаційно-економічних умов розвитку корпорацій у промисловому комплексі...................................... | 163 | Висновки до розділу 3.................................................................. | 184 | ВИСНОВКИ..................................................................................................... | 187 | ДОДАТКИ…………………………………………………………………….. | 192 | СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................... | 220 | ^
Актуальність теми. Машинобудування є однією з базових галузей промислового комплексу Донецького регіону, від рівня розвитку якої залежать технологічне оновлення та високоефективне функціонування інших галузей національного господарства. Розвиток акціонерної форми господарювання та формування корпоративного сектора з початку 90-х рр. ХХ ст. обумовив появу нових можливостей для машинобудівних підприємств у створенні оптимальної системи організації великомасштабного виробництва, забезпечення конкурентної боротьби на внутрішніх та зовнішніх ринках шляхом активізації інвестиційно-інноваційної діяльності, мобілізації внутрішніх резервів та зниження виробничих витрат. Однак нестабільність зовнішнього середовища та недосконалість законодавчої бази значною мірою стримують формування ефективного організаційно-економічного механізму, який сприяв би підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних машинобудівних підприємств. Особливо актуально ці питання постають в умовах постійного ускладнення економічного середовища та на фоні глобалізації світових ринків. Це визначає об’єктивну необхідність удосконалення існуючих та створення нових науково-методичних підходів до організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій з одночасним узагальненням та систематизацією теоретико-методологічних аспектів їх структурної трансформації як засобу активізації процесів концентрації ресурсів та їх оптимального використання у виробничій, інвестиційній та інноваційній діяльності. Питання теорії, методології та практики організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій досліджувалися у працях зарубіжних і вітчизняних вчених: І. Ансоффа, П. Друкера, П. Самуєльсона, М. Портера, О.І. Амоші, В.Н. Амітана, М.Г. Білопольського, С.В. Богачова, І.П. Булєєва, В.М. Геєця, М.І. Долішнього, Ф.Ю. Поклонського, М.Д. Прокопенка, Л.А. Савельєва, І.Л. Сазонця. При цьому значущість проблем формування ефективної моделі корпоративного управління зумовила нові напрями розвитку сучасної економічної думки. Різні аспекти розвитку великих господарських комплексів на регіональному та галузевому рівнях розглянуто у працях С.С.Аптекаря, М.В. Верескуна, О.В. Грицай, В.В. Краснової, Р.Р. Ларіної, Т.М. Савельєвої, О.В.Савчука, Г.М. Скударя, В.В. Трубчаніна. Незважаючи на велике різноманіття порушених наукових проблем та глибину їх дослідження, у сучасній економічній науці окремі їх аспекти залишаються не достатньо розв’язаними. Так, існуючі методи потребують адаптації до сучасних умов реформування системи державного управління відповідно до європейських демократичних принципів, зокрема в напрямі вдосконалення управління економічним і структурним розвитком корпорацій, діючих у машинобудівній галузі, та посилення їх ролі у забезпеченні конкурентоспроможності економіки України. Викладене свідчить, що поточний стан наукової розробки наведених проблемних питань вимагає узагальнення та систематизації теоретико-методологічних і прикладних аспектів щодо організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій в умовах їх структурної трансформації та одержання наукових результатів, придатних для практичного використання. Це визначає актуальність обраної теми та напрямів дослідження. ^ Наукові результати, теоретичні положення і висновки дослідження були одержані згідно з планами науково-дослідних робіт Донбаської національної академії будівництва і архітектури. У рамках теми «Стратегія соціально-економічного розвитку міста Макіївка до 2015 року» (номер державної реєстрації 0105U001956) здобувачем підготовлено рекомендації стосовно формування і використання економіко-організаційного забезпечення розвитку містоутворюючих підприємств, зокрема машинобудівної галузі, з урахуванням особливостей їх структурної трансформації в ринкових умовах. Відповідно до завдань виконання теми «Економічна діагностика діяльності підприємства» (номер державної реєстрації 0105U001954) автором запропоновано підходи щодо кількісної та якісної оцінки ефективності діяльності структурних підрозділів акціонерного товариства з метою підвищенню гнучкості та адекватності управління ними. У рамках теми «Розвиток економіки будівництва і міського господарства Донецької області в контексті трансформаційних перетворень в Україні» (номер державної реєстрації 0107U000089) дисертантом досліджено вплив чинників макро- і мікросередовища на технічний стан основних фондів підприємств Донецької області й визначено напрями структурного розвитку машинобудівних підприємств акціонерної форми власності. ^ Мета дослідження полягає в узагальненні теоретичних положень, розробці науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо розвитку промислових корпорацій на основі формування і використання відповідного організаційно-економічного забезпечення з урахуванням особливостей їх структурної трансформації в ринкових умовах. Відповідно до мети було поставлено і вирішено такі завдання: узагальнено особливості формування і розвитку промислових корпорацій як результату інтеграційних процесів в економіці; визначено сутність організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій; вдосконалено типологію структурної трансформації промислових корпорацій; досліджено підходи до проведення структурної трансформації промислових корпорацій; проаналізовано вплив структурної трансформації промислових корпорацій на результати діяльності та визначено пріоритетні напрями їх розвитку; узагальнено та поглиблено методи структурного розвитку промислових корпорацій в напрямі вдосконалення системи планування і координації організаційно-економічних змін; обґрунтовано вибір типу структурної трансформації промислових корпорацій; запропоновано підхід до врахування економічних інтересів учасників структурної трансформації промислових корпорацій; розроблено рекомендації щодо формування організаційно-економічних умов розвитку корпорацій у промисловому комплексі. ^ є процеси організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій в умовах структурної трансформації. Предметом дослідження стали теоретичні, методичні та практичні аспекти організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій (на прикладі підприємств машинобудування Донецького регіону). ^ Теоретичну основу дослідження склали фундаментальні положення економічної теорії, макро- та мікроекономіки, статистики, моделювання, а також матеріали монографічних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з проблематики корпоративного управління, роботи провідних фахівців у сфері управління машинобудівним виробництвом. Методологічною основою дисертації є діалектичний метод пізнання економічних явищ та процесів, системний підхід при обґрунтуванні напрямів організаційно-економічного розвитку корпорацій у машинобудівній галузі, комплексний метод оцінки ефективності діяльності промислових корпорацій. До основних методів, які використовувались для досягнення поставленої мети, належать: методи логіко-теоретичного узагальнення, класифікації і порівняльних характеристик – при дослідженні термінологічного апарату, удосконаленні типології структурної трансформації промислових корпорацій, систематизації підходів до проведення організаційних змін; статистичного та економічного аналізу, економіко-статистичне та економіко-математичне моделювання – при аналізі економічних результатів структурної трансформації та чинників, що на них впливають, розробці економіко-математичної моделі розрахунку синергетичного ефекту в розрізі горизонтального, вертикального та конгломеративного типів структурної трансформації промислових корпорацій; графічний – для подання результатів дослідження; абстрактно-логічний – при узагальненні, формуванні висновків і рекомендацій. ^ полягає в розробці комплексу теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо формування й використання економіко-організаційного забезпечення розвитку промислових корпорацій з урахуванням особливостей їх структурної трансформації в ринкових умовах. Одержані результати дослідження у сукупності розв’язують важливе наукове завдання – теоретико-методичне обґрунтування наукових засад щодо вдосконалення організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій в умовах структурної трансформації за рахунок використання особливостей їх функціонування та впливу синергетичного ефекту на результативність діяльності. Найбільш важливими науковими результатами дисертаційної роботи є такі: вперше: розроблено концепцію організаційно-економічного розвитку промислової корпорації в умовах структурної трансформації, яка враховує вплив чинників внутрішнього та зовнішнього середовища, баланс інтересів учасників, методи структурного розвитку, типи структурної трансформації, організаційні, економічні та правові умови, дозволяє визначити основні напрями структурно-інноваційних перетворень машинобудівних підприємств акціонерної форми власності в умовах постійного ускладнення економічного середовища, і механізм її реалізації; запропоновано науково-методичний підхід до обґрунтування вибору типу структурної трансформації промислових корпорацій, який враховує якісні та кількісні критерії вибору, а також економіко-математичну модель розрахунку синергетичного ефекту в розрізі горизонтального, вертикального та конгломеративного типів структурної трансформації. Це сприятиме прийняттю фахівцями обґрунтованих рішень щодо вибору оптимального варіанту з існуючих альтернатив організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій в умовах об’єктивної необхідності змін організаційного устрою промислового комплексу; удосконалено: понятійно-категоріальний апарат, зокрема, за рахунок систематизації та групування розкрито сутність і уточнено визначення організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій як динамічного процесу кількісних і/або якісних змін у внутрішній будові та системі економічних відносин всередині акціонерних товариств, що функціонують у сфері матеріального виробництва, з метою реалізації довгострокових завдань, націлених на активне використання внутрішнього ресурсного потенціалу, зростання конкурентоспроможності та розвиток нової здатності адекватної реакції на зміни зовнішнього середовища. Також уточнено поняття «промислова корпорація» і «структурна трансформація промислових корпорацій», що дозволить уникнути змішування і підмін їх змісту у сфері корпоративного управління; методичний підхід до визначення економічних інтересів учасників структурної трансформації промислових корпорацій, який передбачає врахування окрім інтересів «внутрішніх» й інтереси «зовнішніх» учасників (кредиторів, дебіторів, споживачів продукції, органів державної і регіональної влади, контролюючих та наглядових структур), які прямо чи опосередковано взаємодіють з промисловою корпорацією, що сприятиме ефективному організаційно-економічному розвитку промислових корпорацій в процесі їх взаємодії з різними учасниками ринку; методичний підхід до планування структурного розвитку промислових корпорацій, який передбачає триетапну систему планування, що забезпечуватиме комплексну координацію організаційно-економічних змін у процесі структурної трансформації промислових корпорацій; дістали подальшого розвитку: визначення ролі промислових корпорацій у формуванні інноваційно-інвестиційної моделі економіки України на основі дослідження та систематизації загальносвітових і вітчизняних тенденцій корпоративного розвитку, що дозволяє підвищити наукову обґрунтованість визначення напрямів трансформаційних процесів у сфері матеріального виробництва та вдосконалення системи взаємозв’язків і взаємовідносин між акціонерними товариствами базових галузей промисловості, зокрема машинобудування; типологія структурної трансформації промислових корпорацій за рахунок включення поряд з існуючими нових класифікаційних ознак: мотив реалізації структурної трансформації корпорації, рівень контролю у трансформованій структурі управління, ступень інтегрованості та територіальні межі діяльності учасників структурної трансформації. Це сприятиме деталізованому підходу до економічного оцінювання і координації діяльності господарюючих суб’єктів в рамках того чи іншого типу структурних перетворень; систематизація підходів до проведення структурної трансформації промислових корпорацій за рахунок виділення основних класифікаційних груп, що дозволяє сконцентрувати організаційні зусилля на підвищенні ефективності структурних перетворень згідно з тими підходами, які найбільше відповідають особливостям української економіки, а саме: еволюційний, з оптимальним застосуванням методів приватизації і корпоратизації в межах необхідного (вимушеного) підходу; регіональний; галузевий і міжгалузевий підходи; міжнародний; підхід, пов’язаний із забезпеченням конкурентних переваг; положення щодо обґрунтування пріоритетності напрямів організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій на основі систематизації і групування внутрішніх і зовнішніх чинників, що сприятиме поглибленню розуміння необхідності у дедиверсифікації корпорацій з посиленням їх спеціалізації та орієнтації на досягнення ефекту економії за рахунок збільшення масштабів виробництва, інтеграції промислового, фінансового та інноваційного капіталів, розширенні географії виробництва і збуту машинобудівної продукції. ^ Сформульовані та обґрунтовані у дисертації теоретико-методологічні положення, розроблені практичні рекомендації збагачують теорію і практику організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій Донецького регіону. Висновки та пропозиції щодо формування і використання економіко-організаційного забезпечення розвитку промислових корпорацій з урахуванням особливостей їх структурної трансформації у ринкових умовах використано у діяльності машинобудівних підприємств: методичні положення щодо оцінки ефективності внутрівиробничих відносин впроваджено в господарську діяльність ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (довідка № 3048 від 15.07.2008 р.); пропозиції щодо вдосконалення системи планування організаційно-економічних змін та обґрунтування вибору напрямів структурних перетворень впроваджено у діяльність ЗАТ «Артемiвський машинобудiвний завод «Вiстек» (довідка № 2607/15 від 03.06.2008 р.). Результати дослідження використовуються у навчальному процесі при підготовці спеціалістів та магістрів економічних спеціальностей у Донбаській національній академії будівництва та архітектури МОН України (довідка № 4-11-36 від 15.07.2008 р.) (Дод. А, Б, В). ^ . Дисертація є результатом особистих досліджень та самостійною науковою працею автора-здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримано автором самостійно. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача зазначено у списку публікацій за темою дисертації. ^ . Основні положення, висновки, рекомендації та результати дисертації було обговорено на IV, VI Міжнародних наукових конференціях студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2003, 2005 рр.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інвестиційні стратегії сталого розвитку» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); VIІ Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Проблеми сталого розвитку будівельної галузі і ЖКГ» (м. Макіївка, 2008 р.). Публікації. За темою дослідження опубліковано 12 наукових робіт загальним обсягом 3,38 друк. арк., з яких особисто автору належить 3 друк. арк., у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,62 друк. арк., з яких особисто автору належить 2,38 друк. арк. ^ Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 191 сторінках; 16 додатків на 27 сторінках; списку використаних джерел із 178 найменувань, з них 5 іноземних, на 18 сторінках. Дисертація містить 19 таблиць на 20 сторінках, 23 рисунки на 22 сторінках.
|