Поиск по базе сайта:
У підрозд. 1 дано характеристику капіталу банку за рахунками класу 5 Плану рахунків icon

У підрозд. 1 дано характеристику капіталу банку за рахунками класу 5 Плану рахунків




Скачати 487.8 Kb.
НазваУ підрозд. 1 дано характеристику капіталу банку за рахунками класу 5 Плану рахунків
Сторінка1/3
Дата конвертації21.02.2013
Розмір487.8 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3


Ðîçä³ë 8
Îáë³ê äîõîä³â, âèòðàò
òà êàï³òàëó áàíêó



У розд. 1 розглянуто концептуальні положення обліку доходів (витрат) банку за методом нарахування, а також розкрито основоположну роль зазначеного методу для побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків.

У підрозд. 2.1 дано характеристику капіталу банку за рахунками класу 5 Плану рахунків.

Розглянемо тепер методику обліку доходів, витрат та капіталу банку, спинившись на сформульованих далі питаннях.

1. Облік доходів (витрат) банку.

2. Особливості податкового обліку валових доходів та валових витрат.

3. Облік операцій із нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість.

4. Облік капіталу комерційного банку.

8.1. Облік доходів (витрат) банку

Правила бухгалтерського обліку процентних і комісійних доходів та витрат банку затверджено постановою Правління Національного банку України від 25.09.97 за № 316. Цілком очевидно, що вони базуються на принципах нарахування та відпо-
відності.

Так, статті доходів і витрат за принципом нарахування обліковуються й оцінюються на момент реалізації активу або в міру надання послуг. У цьому самому періоді вони відображаються в обліку без врахування факту отримання або сплати коштів.

За принципом відповідності витрати та доходи, пов’язані з цими витратами, мають визнаватися в бухгалтерському обліку за один і той самий звітний період.

Ці принципи застосовуються за таких умов:

  • фінансовий результат операції, пов’язаний з наданням (отри­манням) послуг, може бути досить чітко оцінений;

  • дохід або витрати спричинюються до виникнення реальної заборгованості (дебіторської — у разі доходу та кредиторської — у разі витрат).

Ці умови вважаються виконаними, якщо:

  • існує угода про надання (отримання) послуг, яка має юридичну силу;

  • існують документи, що підтверджують повне або часткове надання (отримання) послуг (акт приймання-передачі, платіжна вимога-доручення).

Якщо за 2—3 останні дні місяця неможливо визначити точну суму доходу через відсутність необхідних даних, то зазначену
суму необхідно врахувати в перші дні наступного місяця до
дати подання місячного балансу, відповідно до Порядку формування коригуючих проведень у комерційному банку, затвердженого постановою Правління Національного банку України 10.09.98 за № 358.

У разі невиконання цих умов принципи нарахування та відповідності застосовують у межах принципу обережності, згідно з яким неприпустиме як переоцінювання активів або доходів банку, так і недооцінювання зобов’язань і витрат банку. Банк має:

  • ураховувати доходи від наданої послуги в розмірі витрат, пов’язаних із наданням такої послуги, якщо є впевненість в отриманні цих доходів;

  • у противному разі враховуються лише витрати, доходи враховуватимуться при їх фактичному отриманні.

Якщо банк може довести, що отримання доходів є сумнівним, то їх можна обліковувати за касовим методом.

Отримання доходів вважається сумнівним за наявності документів, які підтверджують виконання однієї з умов:

а) прострочення клієнтом платежу понад 30 днів (хоча б за однією з угод, які банк має із цим клієнтом);

б) погіршення фінансового стану клієнта такою мірою, що керівництво банку може прийняти рішення про визнання його сумнівним дебітором.

Після визнання дебіторської заборгованості за нарахованими доходами сумнівною банк зменшує свої доходи на суму такої заборгованості (дебетує відповідний рахунок класу 6).

Подальший облік та нарахування доходів за сумнівним боргом відображається за позабалансовими рахунками до закінчення строку позовної давності.

Під час розрахунку суми процентів (за кредитними та депозитними договорами) враховується перший день і не враховується останній день контракту. Дати початку та закінчення контракту визнаються як дати валютування.

У разі нарахування процентів за звітний місяць останній день місяця має включатися до розрахунків (крім випадків, коли звітна дата є датою закінчення операції).

Існує кілька варіантів визначення кількості днів для розрахунку процентів. Серед них:

  • метод «факт / факт» (фактична кількість днів у місяці та році);

  • метод «факт / 360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році — 360);

  • метод «30 / 360» (умовна кількість днів у місяці — 30, у році — 360).

Наведемо окремі правила обліку доходів та витрат.

1. Проценти та прирівняні до них комісії мають обліковуватися регулярно, не рідше як один раз на місяць, незалежно від періодичності розрахунків, яку зазначено в угоді з контрагентом.

2. У кінці кожного місяця (або щодня — за рішенням банку) виконуються такі бухгалтерські записи.

  • При нарахуванні доходів:

Д-т Нараховані доходи

К-т Доходи.

  • При нарахуванні витрат:

Д-т Витрати

К-т Нараховані витрати.

  • При отриманні коштів:

Д-т Поточний рахунок клієнта (або кореспондентського банку)

К-т Нараховані доходи.

  • При сплаті коштів:

Д-т Нараховані витрати

К-т Рахунок клієнта (або кореспондентський рахунок).

  • У разі неотримання платежу в обумовлений угодою термін:

Д-т Прострочені нараховані доходи

К-т Нараховані доходи.

  • У разі визнання дебіторської заборгованості сумнівною:

Д-т Доходи

К-т Прострочені нараховані доходи.

  • При отриманні коштів авансом:

Д-т Рахунок клієнта (або кореспондентський рахунок)

К-т Доходи майбутніх періодів.

  • У кінці кожного місяця на суму, що відноситься до звітного періоду:

Д-т Доходи майбутніх періодів

К-т Доходи.

  • При сплаті коштів авансом:

Д-т Витрати майбутніх періодів

К-т Рахунок клієнта (або кореспондентський рахунок банку).

  • У кінці кожного місяця на суму, що відноситься до звітного періоду:

Д-т Витрати

К-т Витрати майбутніх періодів.

Для обліку доходів використовують рахунки класу 6; видатків — класу 7. Дебіторська та кредиторська заборгованість за нарахованими доходами та витратами обліковується за рахунками класів 1—3.

Рахунки класів 6 і 7 (розділи, групи) за назвами максимально наближені до показників звіту про прибутки та збитки. За балансовими рахунками 4-го порядку обліковуються цілком конкретні види доходів.

Наприклад:

  • Рахунок 6024 «Процентні доходи за кредитами суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями»;

  • Рахунок 6043 «Процентні доходи за кредитами в інвестиційну діяльність фізичним особам».

Як видно, за назвою рахунку визначається, який саме вид доходів необхідно обліковувати за даним рахунком. Аналогічний підхід обрано і за рахунками нарахованих доходів. Більш того, при складанні бухгалтерських записів із нарахування доходів, необхідно, щоб рахунки нарахованих доходів відповідали назвам рахунків доходів.

Наприклад, проводиться відображення в обліку операції з нарахування доходів за кредитами суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями. Отже, до уваги беремо відповідний рахунок класу 2:

Рахунок 2048 «Нараховані доходи за кредитами суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями».

В обліку ця операція відображається записом:

Д-т 2048

К-т 6024.

Відповідно, нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність фізичним особам обліковуються за рахунком 2218, що за назвою відповідає рахунку 6043.

Зрозуміти такий зв’язок вкрай важливо. Саме так досягаєть-
ся відповідність сум нарахованих доходів та фактичних доходів
у розрізі їх видів у системі фінансового обліку. Це саме стосуєть-
ся рахунків видатків (класу 7) та рахунків нарахованих видатків (класів 1 і 2).

Усі господарські операції, здійснені комерційним банком за звітний період, мають відображатись у звітності цього періоду. Такі операції як переоцінювання, нарахування, рух резервів, розрахунок податків та інших обов’язкових платежів істотно впливають на фінансовий результат звітного періоду.

Як правило, вони виконуються в останній робочий день міся-
ця. За різних причин банк може не встигнути провести резуль-
тати цих операцій за рахунками бухгалтерського обліку, що призводить до подачі неповної інформації за щоденним файлом № 01 «Дані про залишки на рахунках». Тому Національним банком Украї­ни (Постанова Правління від 10.09.98 за № 58) визначаються пра-
вила формування коригуючих проведень, що здійснюються ко-
мерційними банками, з метою забезпечення реальної фінансової
звітності.

Коригуюче проведення здійснюється за умови, що подія, зміст якої вона відображає, стосується операції, фактично проведеної у звітному періоді або відображеної в балансі банку на кінець попе-
реднього місяця.

Визначено такі принципи здійснення коригуючих проведень:

  • виконуються після звітного місяця в перші дні наступного місяця, до дати надання файла № 02 «Дані про обороти та залишки на рахунках»;

  • відображаються в балансі банку дня фактичного виконання проведення;

  • у виписці з особового рахунку коригуючі проведення показуються окремою групою, відокремленою незаповненим рядком після проведень поточного дня. У виписці поточного дня додатково зазначається місяць, за який проводиться коригування. Аналогічно виокремлюються коригуючі проведення і в меморіальному ордері, який підписується виконавцем, головним бухгалтером або його заступником.

Наприклад, виписка з особового рахунку може мати такий
вигляд:


МФО Раху­нок

Назва банку
*******

03.07.98 (дата поточ­ного дня)

06 (місяць, за який проводиться коригування)

17.06.98 (дата останнього проведення за цим рахунком)


Комерційні банки щоденно роздруковують список здійснених коригуючих проведень, який надалі підшивається разом із документами за коригуючими проведеннями. У документах дня вони підшиваються окремою групою.

Комерційні банки щомісяця ведуть накопичувальні реєстри коригуючих проведень, які згодом використовують для формування файла № 02 (включають в обороти звітного місяця).

Термін зберігання документів такий самий, як меморіальних і касових документів дня (згідно з Переліком документів Національного банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання, затвердженим постановою Правління НБУ від 23.12.96 за № 327 та начальником Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України 05.12.96).

Комерційні банки можуть установлювати окремий порядок здійснення коригуючих проведень за своєю внутрішньою системою за рахунками, визначеними згаданим Порядком. При цьому банк контролює правильність здійснення коригуючих проведень.

Для здійснення коригувань використовують такі рахунки:

  • балансові рахунки «Нарахованих доходів»:

1208, 1218, 1418, 1428, 1508, 1518, 1528, 2008, 2018,2028, 2038, 2048, 2058, 2068, 2078, 2108, 2118, 2208,2218, 3108, 3118, 3208, 3218, 3570, 3578, 3904;

1509, 1519, 1529, 2029, 2039, 2049, 2059, 2069, 2079,2109, 2119, 2209, 2219, 3119, 3219, 3579.

  • балансові рахунки «Нарахованих витрат»:

1308, 1318, 1328, 1608, 1618, 1628, 2518, 2528, 2548,2558, 2568, 2608, 2618, 2628, 2638, 3308, 3328, 3668,3670, 3678, 3905.

  • Рахунки групи 351 «Дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку»;

  • Рахунки групи 352 «Розрахунки за податками та обов’язковими платежами»;

  • Рахунки групи 361 «Кредиторська заборгованість за господарською діяльністю банку»;

  • Рахунки групи 362 «Розрахунки за податками та обов’язковими платежами»;

  • Рахунки неамортизованого дисконту:

1416, 1426, 3116, 3216, 3306.

  • рахунки неамортизованої премії:

1417, 1427, 3117, 3217, 3307;

  • рахунки резервів:

1490, 1491, 1590, 2400, 2890, 3190, 3290, 359, 369;

  • рахунки розділів 43, 44, 45;

  • рахунки групи 350 «Витрати майбутніх періодів»;

  • рахунки групи 360 «Доходи майбутніх періодів»;

  • рахунки групи 380 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

  • 3720 П Кредитові суми до з’ясування;

  • 3902 А Розрахунки за коштами, наданими установам банку, які розташовані в Україні;

  • 3903 П Розрахунки за коштами, отриманими від установ банку, які розташовані в Україні;

  • рахунки групи 502 «Загальні резерви банку»;

  • рахунки групи 503 «Результати минулих років»;

  • рахунки групи 504 «Результати минулого року, що очікують затвердження»;

  • рахунки групи 510 «Результати переоцінювання»;

  • усі рахунки класу 6 «Доходи» та класу 7 «Витрати»;

  • всі рахунки класу 9 «Позабалансові рахунки», крім тих, на яких обліковуються цінності у сховищі.

Розглянемо приклад. Нехай потрібно здійснити коригуючі проведення третього числа після звітного місяця за нарахованими витратами та доходами.

Проведення в балансі здійснюються третього числа, але за окремим позначенням.

За нарахованими доходами:

  • у національній валюті:

Д-т 1208 150 грн.

К-т 6010 150 грн.

За нарахованими витратами:

  • у національній валюті:

Д-т 7040 80 грн.

К-т 2628 80 грн.

За всіма зазначеними рахунками залишок на початок наступного дня (у цьому прикладі на четверте число) буде розраховано на базі всіх операцій поточного дня (третього числа) з урахуванням коригуючих проведень.


Балансовий рахунок

Вхідний залишок на третє число

Операції поточного дня

Коригуюче проведення

Залишок на четверте число

1208

1100

100

150

1350

6010

2000

300

150

2450


Коригування за іншими балансовими рахунками здійснюється аналогічно.

У разі виконання коригуючих проведень за операціями в іноземній валюті використовується офіційний курс Національного банку України, що діяв на кінець звітного місяця, за який здійснюється відповідне проведення. У кінці поточного дня, за який відобра­жена операція з коригування, переоцінювання валюти та визначення результатів такого переоцінювання виконуються у звичайному порядку. (Здійснюється додаткове проведення на суму різниці між курсами на день коригування та останній робочий день звітного місяця).

Наприклад: 3 серпня виконується коригуюче проведення за операцією в іноземній валюті за офіційним курсом на остан-
ній робочий день попереднього місяця (31 липня). У кінці дня,
після здійснення операцій, коригуюче проведення переоціню-
ється за офіційним курсом, що діяв на початок операційного дня (3 серпня).

Коригуюче проведення 3 серпня за нарахованими доходами на суму 100 USD (курс 1USD = 2,12 грн.)

За 31 липня (курс 1USD = 2,10 грн.)

Дебет

Кредит

Сума

1) за 31 липня

нарахова­ні доходи

3800

100 USD




3801

6 клас

210 грн.

2) переоцінювання коригуючого проведення, здійсненого 3 серпня за 3 серпня

3801

6204

2 грн.


Комерційний банк — юридична особа формує файл № 02 з врахуванням оборотів за коригуючими проведеннями в поточному місяці і в цілому по банку та надсилає його в обласному розрізі регіональним управлінням НБУ у встановлений ними термін.

Регіональні управління НБУ надають файл № 02 Департаменту бухгалтерського обліку, через Центральну розрахункову палату, 10 числа після звітного періоду.

Центральна розрахункова палата надсилає до Національного банку України роздруковані консолідовані та в розрізі банків — юридичних осіб відомості коригуючих проведень. Відомості формуються з файла № 02 та мають вигляд форми звітності № 10-КБ «Оборотно-сальдовий баланс комерційного банку».

Показники місячних форм звітності звіряються з місячним балансом (файл № 02).

Під час здійснення коригуючих проведень звіт, форма № 1Д-КБ «Баланс комерційного банку» (файл № 01), подається з урахуванням змін залишку балансового рахунку, що відбулися після виконання цих проведень.

У звіт про прибутки та збитки мають бути включені всі коригування звітного періоду, що стосуються цієї звітності. Ця звітність звіряється з місячним балансом (файл № 02).

Відомо, що облік доходів (витрат) банку впродовж року проводиться методом накопичення, тобто записи за рахунками 6 і 7 класів показуються наростаючим підсумком із початку року. Постає цілком закономірне запитання: як формуються показники поточної
звітності за умови, що залишки за рахунками доходів та видатків до балансу банку не включаються?

Саме для цілей складання балансу слугує технічний рахунок 5999. Техніка записів за цим рахунком полягає в тому, що наприкін­ці кожного звітного періоду (місяця, кварталу) доходи цього періоду порівнюються з витратами. Таке зіставлення доходів та витрат здійснюється на рахунку 5999, залишок за яким подається у звітності, але фактичних проведень за цим рахунком не виконується. Механізм визначення поточного (проміжного) фінансового результату є таким самим, як і при визначенні результату поточного року. Зрозуміло, що в тому разі, коли потрібно уточнити записи, які стосуються звітного періоду, коригуючі проведення спричинюються до відображення реального поточного фінансового результату діяльності комерційного банку за технічним рахунком 5999.

^ 8.2. Особливості податкового обліку
валових доходів та валових витрат
комерційного банку


Новий Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вносить зміни до визначення об’єкта оподаткування. При
визначенні прибутку, який є об’єктом оподаткування, вживаються терміни «валові доходи та валові витрати». Ці терміни істотно відрізняються від термінів «доходи та витрати банку», відбиваючи вимогу вести поряд із бухгалтерським обліком податковий.

Податковий облік ведеться з метою нагромадження даних про валові доходи та валові витрати і використовується для скла-
дання податкової звітності (декларації про прибуток банківської установи).

Порядок ведення податкового обліку визначається банком самостійно.

Податковий облік може здійснюватись:

  • позасистемно;

  • на рахунках управлінського обліку за 8-им класом;

  • на балансових рахунках.

У разі позасистемного ведення обліку валових доходів і валових витрат установа банку позасистемно здійснює окремий від бухгалтерського податковий облік. При виконанні будь-якої операції, яка згідно з чинним законодавством відноситься до валових доходів або валових витрат, крім проведення за відповідними рахунками бухгал­терського обліку необхідно одночасно відобразити її зміст у системі податкового обліку.

При веденні обліку валових доходів і валових витрат на рахунках управлінського обліку установа банку здійснює податковий облік на окремих рахунках, які відкриваються банком самостійно й до звітності за формою 700 не включаються. Рахунки для ведення податкового обліку зручніше відкрити у розрізі статей податкової декларації та додатків до неї.

Установа банку може також поєднати бухгалтерський облік із податковим. Для цього достатньо:

  • відкрити нові балансові рахунки (номери рахунків визначаються банком самостійно), які не включаються до бухгалтерської та фінансової звітності;

  • вести аналітичні рахунки доходів і витрат у розрізі оподатковуваних і неоподатковуваних сум.

Нові балансові рахунки податкового обліку відкриваються в розрізі аналітичних субрахунків згідно з податковою декларацією та додатками до неї. Обороти та залишки за цими рахунками до звітності не включаються.

Як уже зазначалося, доцільно відкривати рахунки податкового обліку у класі 8 Плану рахунків.

Розглянемо умовний приклад.

  • Банк веде податковий облік за такими рахунками:

П 8800 — прибуток до оподаткування

П 8801 — валовий дохід звітного періоду

П 8802 — валові витрати звітного періоду

П 8800.1 — відстрочений прибуток до оподаткування у наступних звітних періодах

П 8801.1 — відстрочений валовий дохід

П 8802.1 — відстрочені валові витрати

П 8800.2 — сума зменшення податкового зобов’язання

П 8801.2 — витрати, що зменшують податкове зобов’язання

  • За лютий банк провів такі операції і відобразив їх зміст у системі фінансового та податкового обліку.




№ пп

Зміст операції

Фінансовий облік

Податковий облік

Сума, грн.







Д-т

К-т

Д-т

К-т




1

Нараховано проценти за кредитною угодою № 1 (угодою передбачено щомісячне нарахування та сплату процентів)

2048

6024

8801

8800

2000

2

Нараховано проценти за депозитною угодою

7040

2628

8800

8802

50

3

Отримані проценти за кредитною угодою № 1 за звітний місяць

1200

2048





2000

4

Отримано проценти за кредитною угодою № 1 авансом за один місяць

1200

3600

8801

8800

2000

5

Нараховано проценти за угодою № 2 (угодою передбачено нарахування та сплата процентів у кінці дії угоди)

2048

6024

8801.1

8800.1

100

6

Нараховано проценти за угодою № 3 (передбачене щомісячне нарахування та сплата)

2048

6024

8801

8800

100

7

Реалізовано ощадні сертифікати, емітовані банком

1001

3320

8801

8800

3000

8

Нараховано проценти за ощадним сертифікатом, емітованим банком

7052

3328

8800

8802

10

9

Сплачено вартість торговельного патенту

7499

1200

8800.2

8801.2

200

10

Попередня оплата за послуги, які будуть надані в майбутньому

3500

1200

8800

8802

200

11

Сума перевищення балансової вартості матеріалів на складі на кінець звітного періоду над балансовою вартістю на початок періоду





8802

8800

10




  • Прибуток до оподаткування за місяць у податковому обліку, що обліковується як залишок за рахунком 8800, становить 6850 грн.

До розрахунку приймаються обороти за кредитом та дебетом рахунку 8800:

2000(1) + 2000(4) + 100(6) + 3000(7) + 10(11) – 50(2) – 10(8) –
– 200(10) = 6850 (у дужках зазначено порядковий номер операції за умовним прикладом).

  • Відстрочений прибуток для оподаткування в наступних періодах за рахунком 8800.1 становить 100(5).

  • Сума зменшення податкового зобов’язання, що обліковується за рахунком 8800.2, становить 200(9).

Сума податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного місяця, розраховується за базовою ставкою 30 % від оподатковуваної бази , тобто становить 2055 грн.

Водночас при сплаті податку до бюджету необхідно зменшити заборгованість на 200 грн., тобто на суму зменшення податкового зобов’язання. Як наслідок, заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на прибуток — 1855 грн.

Далі обчислимо суму прибутку банку за системою фінансового обліку як різницю між доходами та витратами. Скористаємося умовами прикладу.

Сума прибутку = 2000(1) + 100(5) + 100(6) – 50(2) – 10(8) –
– 200(9) = 1940 грн.

Належить до сплати 30 % від цієї суми, тобто 582 грн.

Отже, дані щодо податку на прибуток за фінансовим (582 грн.)
та податковим обліком (1855 грн.) істотно різні. Крім того, необ-
хідно врахувати відстрочений податок на прибуток — 30 грн.
(30 % від 100).

При виконанні бухгалтерських проведень щодо нарахування податку на прибуток слід урахувати, що у фінансовому обліку це є витратна стаття банку.

Основні балансові рахунки, передбачені для ведення обліку податку на прибуток, такі:

  • 7900 (А) Податок на прибуток

  • 3621 (П) Відстрочений податок на прибуток

  • 3521 (А) Відстрочений податок на прибуток

  • 3520 (А) Дебіторська заборгованість за податком на при-
    буток

  • 3620 (П) Кредиторська заборгованість за податком на при-
    буток.

При нарахуванні податку на прибуток виконуються наведені далі проведення:

12. Д-т 7900 582 грн.

К-т 3620 582 грн.

Проте за податковим обліком до бюджету необхідно сплатити 1855 грн., тому здійснюємо запис на різницю:

13. Д-т 3521 1273 грн.

К-т 3620 1273 грн.

На цю суму в наступному звітному періоді зменшиться сплата податку на прибуток.

Коли настає термін сплати податку, банк має погасити своє зобов’язання перед бюджетом:

Д-т 3620 1855 грн.

К-т — кореспондентський рахунок (або безпосе-
редньо рахунки 254 групи Плану рахунків) 1855 грн.

На суму відстроченого нарахованого податку на прибуток, який відноситься до поточного періоду, але належить до сплати
в наступному періоді, виконується таке бухгалтерське прове-
дення:

14. Д-т 7900 30 грн.

К-т 3621 30 грн.

Як відомо, фінансовий облік оперує категорією: економічний прибуток. Саме для його визначення необхідно отриманий раніше результат 1940 грн. (різниця між рахунками класів 6 і 7) зменшити на суми нарахованого податку на прибуток, а саме: 582 (12) та 30 грн. (14). Отримана сума 1328 грн. є економічним прибутком діяльності банку за звітний період.

Постановою Правління Національного банку України від 16.12.98 за № 520 внесено істотні зміни до діючого Плану рахунків. Пункти 3.10 та 3.13 змін стосуються рахунків, за якими ведеться облік податку на прибуток. Так, рахунок 3520 (А) «Дебіторська заборгованість за податком на прибуток» призначений для обліку авансових платежів за податком на прибуток. За дебетом рахунку обліковуються авансові платежі, а за кредитом — проводяться суми списання авансових платежів після фактичного розрахунку податку на прибуток.

Рахунок 3521 (А) «Відстрочений податок на прибуток» призначений для обліку суми податку на прибуток, який належить до звітного періоду, розрахунки за яким відбуватимуться в майбутньому. За дебетом рахунку проводяться суми податку, який належить до звітного періоду, у кореспонденції з рахунком 7900 «Податок на прибуток». За кредитом рахунку проводиться сума податку, коли настає період розрахунків за ним.

Рахунок 3620 (П) «Кредиторська заборгованість за податком на прибуток» слугує для обліку фактичних сум кредиторської заборгованості за податком на прибуток. Отже, за кредитом рахунку проводяться суми податку на прибуток, що підлягають сплаті згідно з
податковим обліком, а за дебетом обліковується погашення кредиторської заборгованості за податком на прибуток у разі настання термінів платежу.

Як уже зазначалося, відстрочений податок на прибуток обліковується за активним рахунком 3521. Проте не виключена ситуація, коли відстрочений податок необхідно обліковувати за пасивним рахунком.

Саме цьому слугує рахунок 3621 (П), за кредитом якого в кореспонденції з рахунком 7900 «Податок на прибуток» проводяться суми відстроченого податку на прибуток, які відносяться до звітного року, а за дебетом — суми податку на прибуток у період розрахунків за ним.

Порядок обчислення, сплати до бюджету податку на прибуток регулюється законодавчими та іншими нормативними документами. По суті за рахунком 3521 проводяться записи в разі, якщо нарахована сума податку на прибуток за податковим обліком перевищує суму за фінансовим обліком. Отже, за рахунком 3621 відображається ситуація, за якою сума нарахованого податку на прибуток у фінансовому обліку перевищує суму за податковим
обліком.

Щоб проілюструвати сказане, наведемо бухгалтерські проведення за податком на прибуток.

  • Сплата суми податку на прибуток авансом:

Д-т 3520 Дебіторська заборгованість за податком на прибуток

К-т Кореспондентський рахунок;

  • нарахування податку на прибуток:

Д-т 7900 Податок на прибуток

К-т 3620 Кредиторська заборгованість за податком на прибуток;

  • сплата податку на прибуток:

Д-т 3620

К-т Кореспондентський рахунок

або: К-т 3520 ( у разі сплати податку авансом);

  • збільшення податку на прибуток (у разі, коли сума податку за фінансовим обліком перевищує нараховану суму за податковим обліком):

Д-т 7900 Податок на прибуток

К-т 3621 Відстрочений податок на прибуток;

  • зменшення податку на прибуток (у разі, коли сума нарахованого податку в податковому обліку перевищує суму, отриману у фінансовому обліку):

Д-т 3521 Відстрочений податок на прибуток

К-т 7900 Податок на прибуток;

  • у період розрахунків за відстроченим податком на прибуток:

Д-т 3621 Д-т 3620

або

К-т 3620 К-т 3521.

В аналітичному обліку банк веде окремі субрахунки до ра-
хунку 7900 у розрізі сплаченого та відстроченого податку на
прибуток.

Одним із прийнятних методів ведення податкового обліку є відкриття до балансових рахунків окремих аналітичних рахунків, за якими обліковуються суми, які включаються та не включаються до оподаткованої бази. Згідно із цим методом прибуток до оподаткування визначається за двома складовими:

  • суми, що відносяться безпосередньо до рахунків доходів і витрат, які включаються до валових доходів і валових витрат за аналітичними рахунками;

  • усі інші суми, що підлягають включенню до оподатковуваної бази, які відстежуються за окремими рахунками, за якими ці операції відображаються.

Облік за першою складовою частиною досить простий. Так само як обліковуються валові доходи та валові витрати за умовними рахунками класу 8 (попередній приклад), можна відкривати аналітичні рахунки до будь-якого рахунку класів 6 і 7.

Цю методику обліку розглянемо на прикладі обліку податку на додану вартість.

  1   2   3




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації