Поиск по базе сайта:
Благодійним Фондом «Суспільні ресурси та ініціативи» icon

Благодійним Фондом «Суспільні ресурси та ініціативи»




Скачати 190.3 Kb.
НазваБлагодійним Фондом «Суспільні ресурси та ініціативи»
Дата конвертації03.03.2013
Розмір190.3 Kb.
ТипПрограма


«Розроблено»

Благодійним Фондом «Суспільні ресурси та ініціативи»


за результатами транскордонних семінарів в рамках проекту «Розширення впливу неурядових організацій та засобів масової інформації на рівень прозорості влади в українсько-молдовсько-румунському транскордонному регіоні» за фінансової підтримки Програми “Схід-Схід: партнерство без кордонів” (Міжнародний фонд «Відродження», Фонд Сорос Молдова та Фонд Сорос-Румунія)



«Затверджено»

Координаційною радою Транскордонної платформи неурядових організацій з міжрегіонального співробітництва


«_____» _____________ 2011 р.


Голова Координаційної ради


Сергій Гакман




ПРОГРАМА


^ ТРАНСКОРДОННОЇ ПЛАТФОРМИ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

З МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

НА 2011-2013 РОКИ


ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ТРАНСКОРДОННОЇ ПЛАТФОРМИ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ З МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Однією із необхідних умов функціонування громадянського суспільства є участь громадськості у процесі розробки і реалізації управлінських рішень. Демократія є ефективною, якщо громадяни мають можливість впливати на процес вироблення та реалізації політики. Влада часто дає інформацію на свій розсуд, вибірково, іноді невмотивовано відмовляючи у ній громадянам, які звертаються до неї із запитами. По суті відкритий доступ до інформації про діяльність органів місцевого самоврядування у громадян все ще є незначним. Це створює передумови до неефективності їх роботи, безвідповідальності, заважає здійсненню громадського контролю за діями влади, впровадженню соціально важливих програм, сприяє корупції.

З огляду на вищевказане та в контексті європейських інтеграційних процесів стає необхідним інформування та залучення широкого кола громадян до процесу підготовки та реалізації управлінських рішень, адже процедура їх прийняття, подальшої реалізації та ступінь участі громадян у процесі підготовки та прийняття цих рішень в Україні, Республіці Молдова та Румунії суттєво відрізняється.

Рівень впливу громадян на органи влади великою мірою обумовлений громадянською активністю неурядових організацій, їх наполегливістю, послідовністю та вмінням об’єднувати свої зусилля.

Порівняно новим, але вже досить ефективним методом здійснення громадського тиску на органи влади в Україні, Республіці Молдова та Румунії є діяльність коаліцій неурядових організацій, яка спрямована на мобілізацію ресурсів для посилення спроможності громадянського суспільства відстоювати свої інтереси. Координація дій НУО, створення ними об’єднань, коаліцій збільшує соціальну базу, на яку вони опираються. Це змушує владу уважніше прислухатися до них та враховувати їх позицію. Виникає взаємна зацікавленість у побудові взаємин партнерства для розв’язання важливих соціально-економічних проблем.

11 жовтня 2008 р. під час міжнародного семінару в м. Сучава, Румунія, організованого Чернівецьким обласним громадським об’єднанням «Буковинські перспективи», Чернівецьким регіональним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій (Україна), Міжнародною асоціацією малого та середнього бізнесу “Small Euro Business” (Республіка Молдова), Національною асоціацією лобіювання та переговорів, а також неофіційним партнером «Благодійна фундація «АНА» (Румунія) в рамках реалізації тристороннього українсько-молдовсько-румунського проекту «Громадський моніторинг розпорядчої діяльності місцевого самоврядування України, Республіки Молдова та Румунії щодо їх адаптації до вимог ЄС», за фінансової підтримки дирекції програми Схід-Схід «Партнерство без кордонів» міжнародного фонду «Відродження» (Україна), Фондів «Сорос – Молдова» та «Сорос – Румунія», була висловлена ініціатива щодо створення Об’єднання неурядових організацій Єврорегіону «Верхній Прут». Поділяючи спільні європейські цінності, виступаючи за демократичний контроль громадськості над органами місцевої державної влади та органами місцевого самоврядування, виходячи з необхідності постійного діалогу громадянського суспільства з владними інституціями, представники неурядових організацій України, Республіки Молдова та Румунії створили ініціативну групу з питань організації об’єднання. Зусиллями української частини ініціативної групи в січні 2009 р., було утворено Чернівецьке об’єднання неурядових організацій Єврорегіону «Верхній Прут». Члени Об’єднання звернулися до органів влади Чернівецької області з пропозиціями щодо кандидатур представників неурядових організацій для включення до складу робочих органів Єврорегіону «Верхній Прут» під час наступної ротації. Проте, під час чергового засідання Ради Єврорегіону «Верхній Прут» у м. Сучава, Румунія (28 травня 2010 р.) вони не були взяті до уваги. Це спонукало членів Об’єднання до організації транскордонної платформи неурядових організацій за участю представників громадського сектору прикордонних територій України, Республіки Молдова та Румунії.


НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА УКРАЇНИ, РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА ТА РУМУНІЇ ЩОДО ТРАНСКОРДОННОЇ СПІВПРАЦІ, ДІЯЛЬНОСТІ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УЧАСТІ ГРОМАДЯН В ПРОЦЕСІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ МІСЦЕВИМИ ОРГАНАМИ ВЛАДИ


Україна

(Перелік нормативно-правових актів)------

Республіка Молдова

-------------

Румунія

--------------


^ СТИСЛИЙ ОПИС ПРОБЛЕМ,

НА РОЗВ'ЯЗАННЯ ЯКИХ СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА


1. Низький рівень поінформованості та участі громадян у процесі прийняття рішень місцевими органами влади


Головними факторами для функціонування демократії участі є наявність правових механізмів консультацій та участі у виробленні рішень, готовність представників влади проводити консультації, а також наявність компетентної організованої громадськості.

Громадянам посткомуністичних країн бракує знань про демократичні інститути, способи участі в їх формуванні та можливості контролю за їхньою діяльністю. Вони звикли підкорятися тим, хто приймає рішення, а не відкрито впливати на процес їх розробки та імплементації. Участь громадян обмежена, здебільшого, вибором своїх представників, але демократію не можна звести лише до виборчих інститутів та процесів, оскільки це спричинює розрив між виборцями та обраними ними представниками влади. Місцеві органи влади залишаються за межами громадського контролю, часто відмовляючись, наприклад, надавати інформацію громадським організаціям що є порушенням нормативно-правової бази України, Республіки Молдова та Румунії (Статей 5 і 9 Закону України "Про Інформацію";_______________).

Також деякі владні структури без особливого ентузіазму сприймають ідею консультації з громадськістю. Багатьом посадовим особам бракує знань та досвіду, необхідного для того, щоб зробити громадські слухання продуктивним та корисним інструментом вироблення політики. Діалог з громадськістю часто перетворюється на нескінченні дебати та суперечки, чи форуми, де органи державної влади звітують про виконану "роботу", представляючи неважливі й громіздкі дані.

Захист прав людини все ще покладається на традиційні механізми громадської дії. За результатами багатьох соціологічних опитувань, які впродовж багатьох років проводилися різними інституціями в трьох країнах, у випадках порушення своїх прав та інтересів, громадяни стало відзначають свою готовність взяти участь у таких формах участі громадськості, як масові демонстрації, мітинги, або збір підписів на підтримку колективних протестів. Іншими словами. Проте сьогодення вимагає підключення інших, більш ефективних у своїй перспективі, форм та методів впливу на прийняття рішень місцевими органами влади.

^ 2. Відсутність координації зусиль громадських організацій прикордонних територій України, Республіки Молдова та Румунії у взаємодії з органами влади


В усіх трьох країнах на прикордонні сьогодні функціонують тисячі громадських організацій, значна кількість недержавних (потенційно незалежних) засобів масової інформації; велика кількість недержавних дослідни­цьких та освітніх установ. Проте їх діяльність є розпорошеною, а координація дій – фактично відсутньою. Часто формально створені, інститути громадянського суспільства істотно не впливають на практику повсякденних суспільних вза­ємодій і тим більше не переходять на новий рівень культури партнерських відносин з органами влади.

Справді активні неурядові організації, що виникли за ініціативою громадян на місцях, у регіонах є мало чисельними. Вони суттєво потерпають від ресурсодефіцитності, як у фінансово-матеріальному плані, так і щодо людського потенціалу. Як наслідок такого стану, більшість недержавних організацій відчувають результати незадовільного організаційного та фінансового менеджменту, не мають змоги використовувати засоби власного правового захисту та, відповідно, відстоювати ті соціальні інтереси, заради яких їх утворено. Здебільшого вони спорадично працюють у вузькому секторі соціальних ініціатив і залишаються маловпливовими й недостатньо ефективними. Тому навіть щире прагнення громадських активістів до вагомішого внеску у справу розбудови громадянського суспільства, суттєво обмежується можливостями організацій, до яких вони залучені. Єдиний ресурс, на який вони розраховують, — це ентузіазм і добра воля їхніх членів. Але цей ресурс, як показує досвід, ефективний лише в обмеженому часі та у локалізованому просторі.

Звідси – песимізм і розчарування; намаган­ня пов’язати невдачі у творенні громадянського суспільства з менталітетом “серед­ньо­го” громадянина, якого, проте, ніхто не вивчає. Це зручне (саме через свою розпливчатість) слово “менталітет” дає змогу прикрити нашу необізнаність щодо складних механізмів соціокультурної трансформації, щодо того, як, за яких умов і чому відбуваються або не відбуваються зміни у тій чи іншій країні в бажаному напрямі.


^ 3. Соціально-економічні проблеми прикордоння та недостатня налагодженість транскордонної співпраці


Прикордонні регіони України, Республіки Молдова та Румунії в силу свого географічного положення та віддаленості від центру є потенційно депресивними. Цьому сприяють втрачені останнім часом економічні зв’язки, у т. ч. позиції на ринках сусідніх держав. Існує нагальна потреба розширення існуючих суб­регіональних зв’язків та сприяння подальшому розвитку транскордонного співробіт­ництва адміністративно-територіальних одиниць трьох країн, окремих міст та інших населених пунктів, органів місцевого самоврядування, державного управління, окремих установ, підприємств, неурядових організацій, засобів масової інформації, національних меншин та окремих громадян у сферах економіки, освіти, науки, культури і спорту, а також необхідність створення нових механізмів міжрегіонального співробітництва, сталого розвитку регіонів в рамках інтеграції до сучасного загальноєвропейського процесу.

Важливість розвитку прикордонних регіонів пояснюється їхнім інфраструктурним навантаженням у системі міжнародних економічних зв’язків, що охоплює реалізацію контрольних, бар’єрних, контактних і розподільних функцій. Проте, в українсько-молдовсько-румунському транскордонному співробітництві існує низка невирішених проблем, а саме: низька активність сторін щодо використання можливостей транскордонного співробітництва; нерозвинутість інфраструктури транскордонного співробітництва; недостатній рівень залучення до цього процесу інститутів громадянського суспільства і бізнесового сектору; відсутність гармонізованих між сторонами нормативно-правових актів щодо повноважень органів влади з питань транскордонного співробітництва; відмінності між державами у розвитку економічної самостійності регіонів; недостатність коштів для співфінансування проектів транскордонного співробітництва; низький рівень підготовки кадрів у зазначеній сфері.


^ 4. Негативні етнонаціональні, етнорегіональні стереотипи взаємного сприйняття та міжетнічні взаємини


Однією з характерних рис прикордонних територій є наявність негативних етнонаціональних та етнорегіональних стереотипів взаємного сприйняття.

В українсько-молдовсько-румунських відносинах проблема етнонаціональних меншин розглядається як серцевина міждержавних стосунків, що значною мірою зумовлено ще дискусійними в деяких політичних колах проблемами, пов’язаних зі статусом певних територій. Крім того, для територій Буковини та Бессарабії характерний складний процес етнокультурної самоідентифікації і етнічного розмежування молдавської та румунської етнічних груп.

Стан міжнаціональних відносин і дотримання сторонами основних прав і свобод осіб, що належать до національних меншин розглядається з різних позицій, підходів та критеріїв оцінки, що створює додаткове психологічне напруження у відносинах трьох сторін, яке часто підтримується радикальними колами цих держав, особливо під час електоральних кампаній


^ 5. Проблеми інтеграції в Європейське співтовариство


Хоча курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію є одним із пріоритетних напрямків зовнішньої політики України та Республіки Молдова, реальні дії органів влади та інститутів громадянського суспільства у цьому плані є недостатньо ефективними, а іноді навіть суперечливими. Багато громадян цих країн до НАТО та ЄС ставляться упереджено, з острахом, успадкованим ще з радянських часів та підігрітим регулярними негативними гаслами певних політичних сил.

Водночас у Румунії, як у нового члена Європейського Союзу спостерігаються інші проблеми, які пов’язані з імплементацією європейських норм і стандартів в повсякденне життя.


^ МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ


Мета Програми полягає у підтримці громадських ініціатив щодо сталого розвитку регіонів та громад шляхом цілеспрямованої участі громадськості прикордонних територій України, Республіки Молдова та Румунії у міжрегіональному, транскордонному співробітництві та використанні їх можливостей та інструментів.


Мета Програми обумовила наступні завдання:

  • розвиток комунікації між членами Платформи для ефективної діяльності з міжрегіонального та транскордонного співробітництва;

  • налагодження партнерських стосунків з місцевими органами влади у вирішенні важливих соціальних та економічних проблем громад.

  • взаємодія з іншими платформами інститутів громадянського суспільства для розвитку транскордонного співробітництва;

  • залучення широких верств населення до активної діяльності у розбудові правової демократичної держави, громадянського суспільства;

  • підвищення обізнаності громадськості трьох країн щодо механізмів участі громадян у процесі прийняття рішень місцевими органами влади; забезпечення прав та свобод громадян, в т. ч. свободи слова; різних аспектів європейської та євроатлантичної інтеграції; необхідності міжетнічного та міжкультурного діалогу на прикордонні;

  • створення інформаційних горизонтальних зв’язків між громадянами та органами влади;

  • ідентифікація проблем територіальних громад та участь у виробленні рекомендацій щодо пріоритетів і рішень в їх подоланні;

  • сприяння практичному здійсненню місцевих програм розвитку територій;

  • підвищення ефективності використання наявних місцевих ресурсів;

  • підвищення професійної та організаційної спроможності членів Платформи у сфері розробки та реалізації програм та проектів міжрегіонального та транскордонного співробітництва;

  • активізація співробітництва з європейськими структурами, відповідальними за питання регіонального розвитку;

  • формування свідомості громадян європейської формації;

  • подолання етнонаціональних та етнорегіональних негативних стереотипів, сприяння мінімізації та профілактиці ксенофобії;

  • пропагування діяльності Платформи та її членів.



^ ПРОТЯГОМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ЗДІЙСНИТИ КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ЗА НАСТУПНИМИ ОСНОВНИМИ СКЛАДОВИМИ:


  1. Координація зусиль громадських організацій прикордонних територій України, Республіки Молдова та Румунії у взаємодії з органами влади


Для мобілізації ресурсів і посилення спроможності громадянського суспільства відстоювати свої інтереси, обговорення з представниками влади специфічних проблем державної та місцевої політики, вивчення громадської думки щодо пріоритетів цих проблем, пошуку альтернативних рішень Програма передбачає:

  • участь у розробці політики транскордонного співробітництва на європейському, національних та регіональних рівнях;

  • розробка спільних програм, проектів та заходів з транскордонного співробітництва неурядовими організаціями прикордонних територій трьох країн;

  • створення транснаціональних комісій в рамках Платформи за напрямками діяльності;

  • створення бази даних про ресурси та напрямки діяльності членів Платформи та неурядових організацій з партнерських коаліцій;

  • делегування представників Платформи до органів управління транскордонного співробітництва;

  • моніторинг Програм, в рамках яких існує можливість розробки та реалізації проектів з транскордонного співробітництва.

  • здійснення моніторингу дотримання регламентів та процедур, ефективності виконання програм транскордонного співробітництва;

  • налагодження партнерських стосунків з іншими с Платформами, коаліціями, об’єднаннями неурядових організацій України, Республіки Молдова, Румунії та інших країн;

  • налагодження контактів з консульствами, що розташовані на території українсько-молдовсько-румунських єврорегіонів.




  1. Інформаційна та інша підтримка підвищення активності громадян та їх участі у процесі прийняття рішень місцевими органами влади


Успіх більшості підходів до залучення громадян залежить від того, наскільки добре вони поінформовані про діяльність органів влади. В Україні, Республіці Молдова та Румунії гостро відчувається потреба в збільшенні доступу до інформації та адекватних можливостей її використання.

Програма скерована на здійснення наступних дій:

  • підтримка та створення системи інформування громадян про діяльність органів влади (публічні дебати, створення теле- і радіопередач, публікацій в друкованих ЗМІ, інтерактивних веб-ресурсів тощо);

  • лобіювання прав громадян у разі ігнорування їхніх інтересів, зловживань державною владою, громадське розслідування таких фактів, збір та поширення інформації про них, а також моніторинг подібних ситуацій;

  • сприяння та організація консультацій влади з громадськістю (громадські слухання, круглі столи, дорадчі ради, зустрічі зацікавлених сторін та інші заходи, які дозволяють залучити широкі кола громадян до процесу вироблення політики та надання послуг органами влади);

  • громадський контроль за діяльністю місцевих органів влади, сприяння підвищенню їх відповідальності та прозорості; посилення механізмів контролю за ними;

  • дослідження якості державних послуг, здійснення моніторингу цих послуг;

  • залучення ЗМІ до висвітлення, підтримки та сприяння розв'язанню актуальних проблем розвитку суспільства




  1. ^ Сприяння соціально-економічному розвитку прикордоння та налагодження транскордонної співпраці



В сучасних міжнародних відносинах надзвичайної важливим є регіональне та транскордонне співробітництво, яке служить економічному розвитку прикордонних регіонів країн та підвищенню рівня міжособистісних контактів людей по різні боки державних кордонів.


Виконання Програми здійснюватиметься за наступними напрямами:

  • сприяння взаємовигідному торговельно-економічному співробітництву, в тому числі навчання написанню та менеджменту транскордонних проектів для отримання технічної та фінансової допомоги;

  • покращення взаємодії з міжрегіональними організаціями та асоціаціями, фондами та інституціями, які відіграють важливу роль у процесі налагодження співробітництва між регіонами;

  • налагодження контактів між місцевими органами влади прикордонних територій України, Республіки Молдова та Румунії;

  • визначення головних проблем прикордонних територіальних громад та пошук ефективних шляхів їх подолання;

  • сприяння ефективному міжнародному обміну досвідом, спеціалістами та напрацюваннями на прикордонних територіях;

  • розвиток пріоритетних галузей діяльності Платформи у соціально-економічній сфері, мас-медіа, галузі туризму, освіти, науки, культури, спорту, довкілля.




  1. ^ Гармонізація етнонаціональних процесів на прикордонні та мінімізація негативних етнонаціональних та етнорегіональних стереотипів


Забезпечення умов для розвитку національних меншин, реалізації їхніми представниками політичних, економічних, соціальних та інших прав і свобод, сприяння збереження етнокультурної самобутності при відкритості процесам модернізації є приоритетним напрямком діяльності громадських організацій, особливо в контексті запобігання конфліктів на дво- та багатосторонній основі.

Програма передбачає підтримку та участь у наступних діях:

  • вироблення спільних підходів, критеріїв оцінки стану та перспектив розвитку етнонаціональних меншин, спільного інструментарію моніторингу і наукового аналізу етнокультурного розвитку прикордонних територій;

  • ініціювання підтримки владними структурами заходів націлених на розвиток народної дипломатії (у т.ч. організацію курсів для лідерів неурядових організацій, у першу чергу - керівників національно-культурних товариств з питань вивчення культури, традицій, дипломатичного етикету і т. і).

  • підтримка міжкультурного виховання в освітній сфері (створення полікультурних інформаційних центрів, кабінетів тощо);

  • підтримка та розробка пропозицій, програм, проектів, які націлені на гармонізацію міжетнічних відносин на прикордонні, на задоволення прав та інтересів етнічних меншин.




  1. ^ Сприяння європейській інтеграції.


Курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію є одним із пріоритетних напрямків зовнішньої політики України та Республіки Молдова, а також реально впроваджуваною програмою реформ для сучасної Румунії. Європейська інтеграція вимагає від трьох країн приведення всіх сфер їх життя до європейських норм і стандартів, що неможливо без розбудови громадянського суспільства.


Програма передбачає організацію роботи, спрямованої на:


  • популяризацію ідей європейської та євроатлантичної інтеграції в Україні та в Республіці Молдова;

  • сприяння підвищенню рівня обізнаності громадськості країн щодо вступу в ЄС;

  • координація діалогу неурядових організацій, які діють у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції із представниками органів влади та ЗМІ, обміну досвідом та інформацією між ними;

  • дослідження та пошук шляхів розв’язання проблем, які постають перед Україною, Республікою Молдова та Румунією в сфері європейської та євроатлантичної інтеграції;

  • всебічне вивчення румунського досвіду вступу та членства в ЄС та НАТО;

  • організаційну та практичну підтримку заходів, спрямованих на зміцнення громадянського суспільства.




  1. Інші напрямки діяльності Платформи


Програмою також передбачені, що стосуватимуться інших суспільно важливих проблем, як наприклад, підтримка незалежних засобів масової інформації, популяризація діяльності Платформи та її членів, сприяння мінімізації негативних наслідків міграції тощо.

Заходи та події організовуватимуться в різних формах (зустрічі з експертами, лідерами думок, представниками НУО та влади; створення та вихід в ефір радіопрограм; зйомки та покази тематичних телепрограм і фільмів, марафони, семінари, тренінги, конкурси, лекції, дискусії, виставки, круглі столи, конференції, презентації, прес-конференції, акції, прийоми, розробка та наповнення веб-ресурсів тощо). Заходи широко висвітлюватимуться регіональними, національними ЗМІ трьох країн.


^ ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ:


Програма Транскордонної платформи неурядових організацій з міжрегіонального співробітництва розрахована на три роки, за підсумком яких очікуємо досягнення наступних результатів:


  1. ^ Скоординованість зусиль неурядових організацій прикордонних територій України, Республіки Молдова та Румунії в межах Платформи:

  • створена Координаційна рада Платформи в кількості 9 осіб (по 3 особи з кожної національної сторони), визначені основні принципі діяльності та умови членства у Платформі, інші організаційно-правові аспекти;

  • створені галузеві комісії за напрямками діяльності Платформи;

  • регулярно проводяться зустрічі, скайп-конференції членів Платформи та її Координаційної ради;

  • представники неурядових організацій Платформи включені до складу Робочих Комісій (по 4 особи з кожної національної сторони) та Секретаріату Ради Єврорегіону «Верхній Прут (по 1 особі з кожної національної сторони);

  • розширено коло неурядових організацій, які приєдналися до Платформи;

  • збільшилась кількість транскордонних та внутрішньо-національних проектів, які реалізуються у партнерстві між членами Платформи;

  • налагоджені контакти з іншими коаліціями НУО та консульськими установами, розташованими на українсько-молдовсько-румунському прикордонні.

  1. Активізація широкої громадськості у процесі вироблення, прийняття рішень та контролю за їх реалізацією; здійснення заходів щодо подолання суспільної безграмотності стосовно своїх прав і свобод:

  • досягнуто більш якісного рівня двосторонніх відносин між владою та громадою, які базуються на принципах партнерства;

  • підвищено рівень відповідальності влади і громадян за успішний соціально-економічний розвиток територіальних громад прикордоння;

  • забезпечено право громадян вносити власні пропозиції та вимоги до влади, висловлювати власну думку, реалізувати громадські ініціативи;

  • створено цикли теле- і радіопередач, публікацій в друкованих та електронних ЗМІ про діяльність органів влади та важелі громадського впливу на них;

  • організовано низку консультацій органів влади з громадськістю з найважливіших проблем соціально-економічного розвитку територій;

  • проводиться регулярний контроль діяльності органів влади (моніторинг якості послуг, наданих органами влади; дослідження рівня довіри громадян до них; вивчення оперативності реагування органів влади на пропозиції та скарги громадян)

  1. ^ Покращення соціально-економічного стану прикордонних територій, інтенсифікація транскордонної співпраці

  • активізовано торговельно-економічне та культурно-освітнє співробітництво між територіальними громадами прикордонних регіонів трьох країн;

  • збільшена кількість осіб, здатних здійснювати якісну підготовку та менеджмент проектів;

  • покращена взаємодія між учасниками транскордонного співробітництва у галузі третього сектору, підприємницькій діяльності, мас-медіа, у галузі туризму, освіти, науки, культури, спорту, довкілля;

  • налагоджена система транскордонного обміну досвідом між органами влади, неурядовими організаціями, бізнесовими структурами, ЗМІ та іншими.

  1. Покращення міжетнічних взаємин та підвищення рівня толерантності

  • проведено низку заходів щодо інформування населення про проблеми етнонаціональних меншин на прикордонні,

  • покращено рівень задоволеності політичних, соціальних, культурних та освітніх потреб національних меншин прикордоння,

  • регулярно здійснюється пропагування міжетнічної толерантності;

  • мінімізовані негативні етнонаціональні та етнорегіональні стереотипи взаємного сприйняття;

  • накопичено позитивний досвід культурно-освітнього самовиразу етносів українсько-молдовсько-румунського прикордоння та їх повноцінної інтеграції в політичні нації власних держав.

  1. Сприяння європейській інтеграції

  • відбувається більш повне і неупереджене висвітлення різних аспектів, проблем, перспектив європейської та євроатлантичної інтеграції України, Республіки Молдова, а також Румунії, як члена ЄС та НАТО;

  • відбувається спростування міфів та стереотипів щодо ЄС та НАТО.

  1. PR діяльності Платформи та її членів:

  • створено та регулярно наповнюється веб-ресурс Платформи;

  • використовуються соціальні мережі для інформування про діяльність Платформи та її членів;

  • проводяться прес-конференції, виступи членів Платформи в теле- і радіопередачах, на сторінках друкованих та електронних ЗМІ;

  1. Інші результати:

  • підвищено рівень довіри до правдивості інформації регіональних ЗМІ трьох країн;

  • забезпечується обмін досвідом, підвищення професійного рівня журналістів у висвітленні питань транскордонної співпраці;

  • здійснено заходи з профілактики ксенофобії по відношенню до «чужинців» в прикордонних регіонах, формується толерантне ставлення до біженців та шукачів притулку;

  • зростає рівень обізнаності громадян з основних проблем міграції та способів уникнення небезпек, що пов’язані з нею



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації