Поиск по базе сайта:
Древности степного причерноморья и крыма icon

Древности степного причерноморья и крыма




НазваДревности степного причерноморья и крыма
Сторінка16/16
Дата конвертації03.03.2013
Розмір2.91 Mb.
ТипСборник научных работ
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

ПОВЕРНЕННЯ

^ K. I. СУШКО


29 лютого 1992 року у житті села Петрополь Запорізького району трапилася визначна подія: на старому кладовищі був похованнй Олександр. Всеволодович Бодянський. На траурному мітингу поміж іншими, прозвучали також слова про те, що у той день землі повернуто один із найбілыших И скарбів...


Уподовж майже двох десятиліть, за яких мені довелося знати Всеволодовича (спасибі тобі, доле!), досить тісно спілкуватися з ним, либонь, найбільшу роль відігравав фактор повернення. Щоразу, варто мені лишень було уявити образ цієї людини, як я бачив її по дорозі додому. Ось він іде по вулиці Братській, зігнувшись під вагою величезного рюкзака, йде спокійно й щасливо, а запахи степу та шепіт дніпрових хвиль, курява з польових шляхів та розділи ненаписаних книг безкінечним, невидимим шлейфом тягнуться за ним. Потім вже неважко було уявити його під капулівськими кругами, або ж у самому центрі Кам'янського городища, але, насамперед, — незмінний сюжет з поверненням. У чому справа? Чи не прагнення стати першим слухачем його неповторних розповідей породжувало той сюжет? Чи не бажання першим ознайомитися з тим, що він приніс у рюкзаку?

Здебільшого ж -- ніяких сенсацій. Мало того: повторення багато разів баченого, чутого, давно осмисленого. Проте слід було бачити, як Олександр Всеволодович дістає свої скарби з рюкзака, як при цьому розповідає про «бачене, чуте, давно осмислене...»

З новітніх і, на жаль, останніх, трофеїв пригадую два кресала. Звідки? А з-під Благовіщенки, що біля Кам'янки-Дніпровської. Хвилі вимили їх з кручі, а Всеволодович побачив і підібрав. Опинись на його місці хтось інший, навряд чи навіть увагу звернув би...

А між тим, кресала не зовсім звичайні. Ще по дорозі додому висушив їх Олександр Всеволодович, почистив, і ось вже видно, що перед тобою не просто два інструмента для добування вогню, а два образи, котрі невідомий майстер втілив у залізі. Мабуть, неабияку уяву мав той майстер, бо інакше не став би надавати предметам суто утилітарного призначення форми дельфіна та галери. Олександр Всеволодович тоді сказав, що обидва кресала з XVII століття, що носили їх на поясі і що там, де він щойно мандрував, можна знайти ще не одне кресало і не лише його. Тут же дістає з рюкзака речові докази: мідну монету Петра І, олов'яного ґудзика, уламок давньогрецької амфори, закам'янілу кістку доісторичного звіра, вістря скіфської стріли, кремінь від рушниці... Щезає відчуття часу, світ за вікном мимоволі втрачає свої звичні обриси: Олександр Всеволодвич Бодянський починає розповідати...

Сьогодні думаю: і чому він не залишив на папері усе те, про що розповідав усно? Якось почав було записувати. І першу літеру вивів, згадуючи той момент, з якого, власне, все і почалося. Коли відчув не просто цікавість до того, що відбувалось колись, а спорідненість свою з ним. Якось казав мені: років п'ять чи шість тоді було йому. Знайшов Сашко уламок якогось горщика, обмив його, подивився уважно: і раптом відчув, що уже бачив його, що вже його знає...

Справді, спіткало таке відчуття Бодянського у далекому дитинстві. І він не злякався його, а довірився йому. І життя своє єдине тоді ще, раз і назавжди, визначив за тою вірою.

До таких людей як Всеволодович, доля завжди ставиться прихильно. Нехай не у всьому, але в головному вона ніколи не відмовляє їм. А тому був у житті Олександра Всеволодовича академік Дмитро Іванович Яворницький. Зустрілись вони вперше на розкопках неподалік від того місця, де розгорнулось будівництво Дніпрогесу. Величезна різниця у віці не стала на заваді. Вони пізнали один одного з першого погляду, зрозуміли? з першого слова, стали друзями і залишались ними протягом усіх тих літ, котрі визначила для їхнього спілкування доля. Та ж доля залишила навіть документальні свідчення їхньої дружби. Наведу кілька рядків одного з них: «Дорогий синашу! Дуже жалкую, що Ви за все минуле літо не удосужились побувати у Капулівці і не привезли, мені звідтіля ані черепочка, ані люлечки: а я виглядав Вас, ледве у димар не прокричав, щоб Ви звідтіля прибігли до мене... Вірте мені, що якби я знову почав заправляти музеєм, Ви б у мене були першим музейним робітником. За всім цим цілую Вас і бажаю всього найкращого у світі. Д. Яворницький». Ось так писав вісімдесятитрьохрічний вчений зі світовим ім'ям сільському хлопчині, котрому ледь виповнилось сімнадцять літ.

Воював (дійшов до Одера), а після демобілізації вступив до університету. Звичайно ж, на історичний. І ось тут трапилось...


Радості від того, що став студентом, не відчув; перспективи, котра повинна була .відкритися перед ним у зв'язку з набуттям вищої освіти, не бачив. Навпаки, на лекціях, між чотирма стінами, між стелею і підлогою, він ніби й існувати перестав. Знову повертав себе до себе лише на березі Дніпра та на степових просторах. Він встигав разом з усіма, однак не достудіював навіть до першого семестру. Не зміг. Якось вийшов на перерву, пішов за місто, і до аудиторії так більше й не повернувся.

Факт у біографії Бодянського визначний, без нього важко збагнути сутність цієї дивовижної людини. Він не відчував потреби у вищій освіті? Ще й як відчував! Але хотів оволодівати знаннями сам. Вивчати те, чого бажав розум, прагнути того, чого прагнула душа. Чітка відповідність духовних потреб, можливостей та бажань — для нього було дуже болісною проблемою. Найголовнішою. При цьому важливо відзначити ось що. Постійно прислухаючись виключно до запитів власного серця та задовольняючи лише їх, Бодянський не став індивідуалістом, не відокремився від людей. Досконало знаючи історію, тонко відчуваючи літературу, орієнтуючись у хитросплетіннях багатьох релігійних течій, він сам сповідав одну-єдину релігію: любов до рідної землі, до її минулого, віру в майбутнє.

Написав і видав близько двох десятків наукових праць, кожна з яких могла б лягти в основу окремої дисертації. Але за дисертацію навіть не сідав. У нього просто не було для цього часу. Надто вже чітко усвідомлював О. В. Бодянський свою роль на цім світі, щоб братися не за своє діло. І суть не лише в тім, що дисертацію «не потяг би». Одною більше, одною менше — який сенс? Ну, мали б ми кандидата історичних наук О. В. Бодянського, можливо, навіть доктора, та не було б просто Бодянського...

Просто Бодянський у даному випадку -- куди складніше, куди значиміше, отож і для нас з вами корисніше. До Пам'яті нашої спільноти він увійшов як археолог-розвідник. Протягом більш як півстоліття досліджував правий та лівий береги Дніпра на відтинку від Дніпропетровська і мало не до Херсона. Ходив пішки. Взимку на ковзанах. По льоду. Траплялось, провалювався... Рятував себе сам. Тут же, на березі, розкладав багаття, сушився і йшов далі. І ні разу не хворів. Ось періоди в історії людства, куди проникав допитливий погляд Бодянського: мустьєрська епоха (понад 40 тисяч років тому), мезолітична (12 тисяч років тому), неоліт, енеоліт, епоха бронзи, скіфи, сармати, черняхів-ська культура, анти, хазари, печеніги, Київська Русь, половці, запорозьке козацтво і т. д.

Його знали виключно всі археологи та історики України, і мабуть, щонайменше десятків зо два з них стали кандидатами наук, докторами, спираючись на відкриття Бодянського. Зібраних ним знахідок так багато, що в Інституті археології АН України вони створили спеціальний фонд — фонд Бодянського — явище унікальне у світовій археології.

Просто археолог-розвідник. На узбережжі Дніпра, а особливо в районах гнилих водосховищ та на степових осередках Бодянський виявив сотні і сотні археологічних об'єктів: поселення, городища, стоянки, окремі поховання та цілі комплекси поховань. Так бачити і розуміти землю, як бачив й розумів її Бодянський, не вміє ніхто з сучасних археологів.

Якось серед вересня ми пройшли з ним берегом від Нікополя до Покров-ського. Йшли поруч і дивилися під ноги. Мої трофеї — три мідні монети початку XX століття, а Всеволодович підібрав дві козацькі люльки, жменю картечі, монету польського короля Сігізмунда III, чотири скіфських вістря для стріл, кілька натільних хрестиків, а уламкам кераміки не було кінця. Ми йшли з ним поруч....

На ідеально рівному полі після того, як зберуть пшеницю, Бодянський міг виявити курган, насип якого зруйнували, та ще й центр того кургану визначити (плюс-мінус півметра). Орієнтувався по стерні. Як — одному Богові те кому відомо.

Він свідомо і дуже вдало уникав заданості, а тому йому до такої міри вдалося розвинути природні обдарування, зберегти свою неповторність. Абсолютно невибагливого в їжі, скромного в одязі, я ніколи не бачив його ані злим, ані роздратованим. Бодянський не відав, що таке заздрість. І ще одна загадка.


Не можу зрозуміти, як йому, котрий зазнав по відношенню до себе і обман, і знущання, вдалося зберегти у собі такт та повагу у ставленні до інших.

Недоліки? Звичайно, мав. Але всі ті, хто знав Бодянського, хто любив його за життя і продовжує любити зараз, коли його вже немає серед нас, переконані, що ті його недоліки, — як захисна реакція. Вони — не що інше як відлуння несправедливого ставлення до нього, невмілого користування тим, що знала та людина, що вона вміла і що відчувала.

...23 вересня 1916 року на Запоріжжі трапилася подія, про яку тоді знали лише кілька чоловік: у сім'ї Всеволода Бодянського народився хлопчик, якого назвали Сашком. Ні батьки новонародженого, ні рідні, ані знайомі й гадки не мали, що поява на світ маленької людини відбулася не інакше як за якимось вийнятковим розпорядженням Долі. Сподіваюсь, у нотатках, з котрими ви щойно ознайомилися, я навів доста фактів, аби ви переконалися, що саме так воно і є.


^ СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ О. В. БОДЯНСЬКОГО


1. Схиляючись над експонатами. «Червоне Запоріжжя». 4.07.1936.

2. Неолітична стоянка на острові Шулаєвому//АП УРСР. К., 1949. — Т. 2. -С. 253—263.

3. Неолітичний могильник біля Ненаситецького порога//Археологія. К., 1951. Т. 5. — С. 163—172.

4. Археологічні дослідження в межах порожистої частини Дніпра в 1947— 1948 рр.//АП УРСР. К., 1952. Т. 4. — С. 165—176.

5. Памятники палеолитического времени на Днепре в районе озера Ленина (исследования 1950 г.)//КСИА АН УССР. К., 1952. — Вьт. 1. С. 70—77.

6. Древнейшее ямное погребение в южном Приднепровье//КСИА АН УССР. К., 1954. — Вьт. 3. — С. 95—98.

7. Розкопки Мар’ївського та Федорівського могильників у Надпоріжжі// АП УРСР. К., 1956. — Т. 6. — С. 179—182.

8. Археологические находки в Днепровском Надпорожье//СА. М., 1960. № 1. — С. 274—277.

9. Мустьерская стоянка у скальї Орел//КСИА АН УССР. К., 1960. — Вьт. 9.— С. 117—122.

10. Лысогорский неолитический могильник//КСИА АН УССР. К., 1961. Вьт. II. — С. 32—37.

11. Скифское погребение с латенским мечом в Среднем Поднепровье//СА. М., 1962. — № 1. — С. 272—276.

12. Кахлі свідчать//3нання та праця. К., 1962. — № 7. — С. 15.

13. Находка небольшого клада римских монет на нижнем Днепре//Н3. К., 1963. — Т. 1. — С. 95—97.

14. Древнеямное погребение с антропоморфной стелой//СА. М., 1964. -№ І. _ С. 291—292.

15. Плугові 1800 років//3нання та праця., К., 1964, № 6.

16. Из новых находок на Нижнем Днепре//СА. М., 1966. — № 3. — С. 245— 246.

17. Загадки сивої землі. (Археологічні знахідки біля Хортиці). Прапор юності. Дніпропетровськ. 06.07.1966.

18. Неолитический сосуд с Днепропетровского надпорожья (Днепропетровская область)//СА. М., 1967, № 2. — С. 232—233.

19. Бодянский А. В. Шарафутдинова Й. Н. Бронзолитейная мастерская у с. Златополь на Нижнем Днепре//АИУ 1965—1966 гг. К., 1967. Вьт. І—С. 90—93.

20. Раскопки могильника в с. Войсковом//АИУ. К., 1967. — Вьіп. 1.

21. Енеолітичний могильник біля с. Петро-Свистунове//Археологія. К., 1968.— Т. 21. — С. 117—125.

22. Результати раскопок черняховского могильника в Надпорожье// АИУ. 1967 г. К., 1968. — Вьт. 2. — С. 172—176.

23. З глибини віків. Комсомолець Запоріжжя. 08.02.1968.

24. Історію доповнює земля. Запорізька правда. 02.03.1968.

25. Находка раннескифских вещей в Днепровском надпорожье//СА. М., 1970. — № 2. — С. 221—222.

26. Шапошнікова О. Г., Бодянський О. В. Капулівський енеолітичний могильник на Нижньому Дніпрі//Археологія. К., 1970. Т. 4. — С. 112—118.

27. Древнейшая славянская письменность в Надпорожье//Индустриальное Запорожье. 22.02.1970.

28. Нова палеолітична стоянка в Надпоріжжі//Археологія. К., 1971. — №4.— С. 57—60.

29. Знахідки епохи Київської Русі у Надпоріжжі//Середні віки на Україні. К., 1971. — Вип. 1.


30. Гемма-печать из с. Капуловки на Никопольщине//АИУ, 1968 г. К., 1971.— Вьт. 3. — С. 193—195.

31. Скіфське поховання поблизу Запоріжжя//Археологія. 1972. - - Вип. 7.— С. 95—97.

32. Новьіе археологические памятники о славянах зпохи Киевской Руси в Надпорожье й нижнем Днепре//Бюллетень. Археологические поиски. Запоро-жье, 1972. № 1. — С. 47—52.

33. Розкопки в Надпоріжжі в 1969 р.//АДУ 1969 р. К., 1972. -- Вип. 4. С. 210—214.

34. Море розкриває таємниці//3апорізька правда. 21.05.1973.

35. Исследования первобьітного отряда Запорожской зкспедиции (А. В. Бо-дянский, С. Н. Ляшко, В. В. Отрощенко, В. А. Томашевский)//АО; 1973 г. М., 1974. — С. 249—250.


^ АРХІВНІ МАТЕРІАЛИ

(Науковий архів Інституту археології АН України)

1946/6. Бодянський О. Археологічні досліди кам'яних закладок на о. Сурському, 1946.

1947/37. Бодянський О. В. Відчит за розкопи поселення пізнє-бронзового часу над Сурською заборою в с. Волоському.

1947/37. Короткий звіт про археологічні досліди 1947 р.

1947/37. Археологічні досліди в Надпоріжжі в 1947 р.

1948/26. Звіт за архелогічні досліди в 1948 р. в Надпоріжжі.

1948/26. Неолітичний могильник біля Ненаситецького порогу. 1948.

1949/36. Загальний відчит за археологічні досліди в порожистій частині Дніпра. 1949 р.

1949/36. Поселення піздньозалізного часу на балці Тягинці в Надпоріжжі (1949р.).

1949/36.Єпіпалеолітична стоянка на р. Сурі (1949 р.).

1949/36. Нова середньопалеолітична стоянка в Надпоріжжі. Археологічні досліди 1949 р.

1949/36. Могильник і селище культури «полів поховань» в Надпоріжжі (1949 р.)

1949/36. Ранньскіфський могильник піздньобронзової доби в Надпоріжжі

(1949р.).

1950/36. Коротке повідомлення за археологічні досліди в Надпоріжжі за 1950 р.

1951/12. Відчит за археологічні дослідження в Надпоріжжі за 1951 р.

1952/22. Загальний звіт про археологічні досліди в Надпоріжжі за 1952 р.

1953/4д. Звіт за археологічні відкриття і досліди в Надпоріжжі за 1953 р.

1954/11. Краткий отчет за 1954 год. Розвідки в районі оз. Леніна в 1955 р.

1957/106. Бодянський О. В., Шапошнікова О. Т., Щепинський А. О. Звіт про роботу Дніпровського загону Дніпровської експедиції за 1957 р.

1961/59. Звіт за археологічні розвідкові досліди за 1961 р. на берегах Каховського моря та Надпоріжжі.

1962/2т. Реєстр археологічних комплексних матеріалів, здобутих археологічною

розвідкою в 1962 р. в Дніпровському Надпоріжжі і Каховському морі, і переданих по цьому реєстру в фонди Ш АН УРСР в травні 1963 р.

1962/2-т. Бодянський О. В., Шапошнікова О. Т. Звіт Дніпровського загону за 1962 р.

1967-69/7. Археологічні досліди III Благовіщенського могильника на Нижньому Дніпрі.

1972/55. Звіт про розкопки на Потьомкінському о-ві та біля Кам'янської Січі в Херсонській обл.

1977/89. Археологічні пам'ятки Запорізької та Дніпропетровської областей, які зруйновані або руйнуються водами озера ім. В. І. Леніна та Каховського водосховища.


СОДЕРЖАНИЕ


САПОЖНИКОВА Г. В., САПОЖНИКОВ И. В. Вкладыши кукрекского типа и их функциональное назначение .................................................................................................... 3

КОТОВА Н. С., ТУБОЛЬЦЕВ О. В. Поздняя сурская культура и ее окружение ............................................................................................................................................................. 8

МИХАЙЛОВ Б. Д. До icторії вивчення Кам'яної Могили..................................................... 24

АГУЛЬНИКОВ С. М. Курган эпохи энеолита—ранней бронзы у с. Ново-Котовск .............................................................................................................................................................. 33

САМАР В. А. Курган эпохи энеолита—бронзы вблизи Михайловского поселения............................................................................................................................................ 40

ТОЩЕв Г. Н., ШАХРОВ Г. И. Раскопки курганной группы у с. Гри-горьевка Запорожской области ...................................................................................................................................... 49

ТИХОМОЛОВА И. Р. Курганный могильник у с. Каменское ............................................. . 70

ПОПАНДОПУЛО 3. X. Первомайский курганный могильник у с.Приморское.............. ..... 82

МИХАЙЛОВ Б. Д. Скульптура головы вешапа в гроте Каменной Могилы ....... 99

КОВАЛЕВА И. Ф., ШАЛОБУДОВ В. Н. Курган эпохи бронзы у с. Бо-ровковка .......... 105

АНДРЕЕВ В. Н. Курган эпохи бронзы в Крыму ................................................................ 115

САВЕЛЯ О. Я., ТОЩЕВ Г. Н. Могильник «Штурмовое» эпохи средней бронзы .......... ...... 122

КАРЯКА А. В. Длинный курган в Крымском Присивашье............................................... ....... 128

БЫЛКОВА В. П. Закрытый комплекс амфорной тары с поселения «Усадьба Литвиненко» на Днепровском лимане ...................................................................................... 130

ЕВДОКИМОВ" Г. Л. Скифский курган у с. Львове на Херсонщине .............................. .......... 136

КУБЫШЕВ А. И., КУПРИЙ С. А. Скифские курганы V в. до н. э. у с. Шелюги . ......... 149

АНДРЕЕВ В. Н., САЕНКО В. Н. О семантике стрел в скифском погребальном обряде ................................................................................................................................................................. 157

ПЛЕШИВЕНКО А. Г. Торговые связи Каменского городища (по амфорным клеймам) .............................................................................................................................................................. 162

НЕФЕДОВ В. В. Античная херсонесская амфора со дна реки Днепр у острова Хортица .............................................................................................................................................................. 172

КАРЫШКОВСКИЙ П. О., КОЖОКАРУ В. М. Следы римского укрепления на юго-восточном побережье озера Картал .............................................................................................................. 174

ШАПОВАЛОВ Г. I. Про походження символу «якір-хрест» та знаку Рюриковичів ................................................................................................................................................................ 177

КИСЛЫЙ А. Е. Об одной особенности реконструктивных возможностей палеоантропологического материала............................................................................................... 183

СЕКЕРСКАЯ Е. П. Анализ остатков лошадей из курганов скифской знати... ............... 187

СУШКО К. I. Повернення ........................................................................................... 191

Список наукових праць О. В. Бодянського .......................................................... 195

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації