Поиск по базе сайта:
Тема: музика І мистецтво слова icon

Тема: музика І мистецтво слова




НазваТема: музика І мистецтво слова
Сторінка1/2
Дата конвертації14.11.2012
Розмір0.53 Mb.
ТипУрок
  1   2
1. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/1 Muzyka_do_16_st.doc
2. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/2 Muzyka_17-18_st.doc
3. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/3 Muzyka_19_st.doc
4. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/4 Muzyka_20_st.doc
5. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/1_klas_Pourochne_planuvannja.doc
6. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/5 klas_semestr_1_Metodyka.doc
7. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/5 klas_semestr_2_Metodyka.doc
8. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
9. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/Nazvy_tem_urokiv.doc
10. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_peredmova.doc
11. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_semestr_1_Metodychni_dodatky.doc
12. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_semestr_2_Metodychni_dodatky.doc
13. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
14. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/Nazvy_tem_urokiv.doc
15. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/7_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
16. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/7_klas_Muz_mystectvo/Uroky_11-17_za_Rostovs'kym.doc
17. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-1.doc
18. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-2.doc
19. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-3.doc
Урок №3 Розділ I. Художня культура України
Урок №6 Розділ ІІ. Художня культура ХVІІ хvііі ст. Тема : Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів І лірників
Урок Розділ ІІІ. Художня культура України ХІХ ст. Тема : Народна музика: соціально та родинно-побутові пісні
Урок №13 Розділ І v. Художня культура України ХХ ст. Тема : Хорова музика, вокально-симфонічна І симфонічна музика
Вивчення музики в першому класі
Тема: музика І мистецтво слова
Тема: музика І мистецтво слова
Р. Дверій календарно-тематичне планування 5 клас
Музичне мистецтво. 5 клас музика та інші види мистецтва назви тем уроків у підручнику “Музичне мистецтво. 5”
Музичне мистецтво. 6 клас
Тема Музика і мистецтво слова Тема Музика і візуальні образи
Урок (Січень) Тема уроку
Р. Дверій календарно-тематичне планування 6 клас
Музичне мистецтво. 6 клас музика І духовний світ людини
7 клас. Палітра м узи чних образів
Музична драматургія Урок 11. Із історії створення полонезу Оґінського
Тема уроку
Тема уроку
Інформація про вплив музики на людину. Слухання фрагментів популярної музики та спів із ансамблем «Бітлз». Узагальнення, домашнє завдання. Вихід учнів із класу (музичний фон «Мрії» Р. Шумана або колаж 2)

МУЗИКА ТА ІНШІ ВИДИ МИСТЕЦТВА

І семестр

Тема: МУЗИКА І МИСТЕЦТВО СЛОВА


1-й урок Пісня (Вересень)

2-й урок Чи може інструмент співати? Пісня без слів (Вересень)

3-й урок Нове життя пісні. Варіації на тему ... (Вересень)

4-й урок Якщо спів – без слів. Вокаліз (Вересень)

5-й урок Мелодія пісні у симфонії (Жовтень)

6-й урок Мелодія пісні в увертюрі опери (Жовтень)

7-й урок Літературна основа оперної вистави (Жовтень)

8-й урок Будова оперної вистави (Жовтень)

9-й урок Літературна основа балетної вистави (Листопад)

10-й урок Будова балетної вистави (Листопад)

11-й урок Байка про музикантів без таланту. Квартет (Листопад)

12-й урок Оповідання про силу музики. Концерт (Листопад)

13-й урок Повість про сліпого музиканта. Імпровізація (Грудень)

14-й урок Пісенність Шевченкової поезії. Кантата (Грудень)

15-й урок Музика в кіномистецтві. Мюзикл (Грудень)

16-й урок Узагальнюючий урок. Про музику і музикантів у літературних творах. Література як одна з основ музичного мистецтва (Грудень)

ІІ семестр

Тема: МУЗИКА ТА ВІЗУАЛЬНІ ОБРАЗИ


1-й урок Чудотворна ікона. Духовні традиції в мистецтві (Січень)

2-й урок Слався, Маріє! (Січень)

3-й урок Архітектура і музика (Січень)

4-й урок Зимовий пейзаж (Лютий)

5-й урок Із Княжої доби (Лютий)

6-й урок Із Козацької доби (Лютий)

7-й урок Кобзарство (Лютий)

8-й урок Тарас Шевченко в мистецтві (Березень)

9-й урок Героїка українського козацтва (Березень)

10-й урок Музика та скульптура (Березень)

11-й урок Весняний пейзаж (Березень)

12-й урок Мистецтво портрета (Квітень)

13-й урок Мистецтво писанки (Квітень)

14-й урок Мистецькі стилі (Квітень)

15-й урок Імпресіонізм (Квітень)

16-й урок Природа України в мистецтві (Травень)

17-й урок Дніпро уночі (Травень)

18-й урок Гармонія квіткового розмаю (Травень)

19-й урок Узагальнюючий урок. Музика та інші види мистецтва (Травень)

ІІ семестр

Тема: Музика та візуальні образи

Мета уроків:

Окреслити коло зв'язків музики із образотворчим мистецтвом.

Розвивати творчу уяву, образно-асоціативне мислення учнів.

Учити трансформóвувати враження від явищ життя у мистецькі образи.

Пробуджувати любов до рідної землі, виховувати повагу до духовних тра-дицій українського народу.

Усвідомити внесок Тараса Шевченка у мистецтво України.

Привернути увагу учнів до відображення в мистецьких творах історич-ного минулого українського народу, плекати патріотичні почуття.

Оволодіти умінням осмислено та виразно виконувати музичні твори.

Виховувати естетичний смак учнів, стимулювати інтерес до видатних зраз-ків музичної класики та сучасної академічної музики.

Знайомити учнів із музикою А.Веделя, М.Лисенка, В.Барвінського, А.Кос-Анатольського, К.Данькевича, Ю.Щуровського, І.Караби­ця; А.Вівальді, Л.Бет-говена, Ф.Шуберта, О.Бородіна, С.Рахманінова, К.Дебюссі, І.Стравінського та ін.

Знайомити учнів із творами образотворчого мистецтва Й.Пінзеля, Л.Позена, К.Трутовського, І.Труша, А.Куїнджі, В.Маковського, О.Шовкуненка, М.Божія, Й.Бокшая, М.Кривенка, К.Білокур; Рафаеля Санті, В.Васнєцова, Л.Жемчужни-кова, І.Грабаря, М.Чюрльоніса та ін.

Оволодіти умінням виявляти спільне та відмінне в образах музичного і візу-ального мистецтва, умінням формулювати свої враження, зіставляти та уза-гальнювати їх.

Дати учням визначення понять музика програмна, музика не програмна, імпресіонізм, мистецький стиль, сюїта, прелюдія, дума, романс, засоби музич-ної виразності, хоровий концерт, чудотворна ікона, портрет, пейзаж, коб- зар, лірник, тощо.


1-й урок (Січень)

Тема уроку: "Чудотворна ікона. Духовні традиції в мистецтві".

Мета: Дати визначення поняттям хоровий концерт, чудотворна ікона. По-знайомити учнів із творчістю Артемія Веделя (1767-1806). Усвідомити здат-ність мистецьких творів, що є у християнському вжитку, змінювати на краще душу людини.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід під музику українських народних маршів.

  2. Перевірка домашнього завдання на канікули.

  3. Розспівування голосу.

  4. Українські колядки та щедрівки – виконання.

  1. Розповідь про особливості творів релігійного мистецтва.

  2. Ікона Вишгородської Богоматері – сприймання. [ 110 / 128 ]

  3. А.Ведель "Херувимська" – слухання.

  4. Зіставлення образів чудотворної Вишгородської ікони та "Херувимської" А.Веделя – повторне візуальне сприймання та слухання.

  1. Узагальнення.

  1. Домашнє завдання: слухаючи музику, визначати її галузь, рід, вид і тип, сло-весно інтерпретувати її інтонаційно-образний зміст.

Додаткове завдання (для бажаючих): відтворити зміст музичних творів, які звучали на уроці засобами образотворчого мистецтва.

  1. Вихід під музику українських народних маршів.

Методичні рекомендації:

Ще раз узагальнити тему І семестру, повторивши висновок про те, що музи-ка і література взаємно доповнюють та збагачують одна одну.

Запитати: чи простежується подібний зв'язок між музикою та образотвор-чим мистецтвом? Послухати висловлювання учнів із цього приводу та підвес-ти їх до думки, що зв'язок між цими двома видами мистецтва є дещо іншим.

Іноді, слухаючи музику, ми внутрішньо бачимо-уявляємо зорові образи. Уважно вдивляючись у твір образотворчого мистецтва, – раптом можемо почу-ти внутрішнім слухом звуки музики (яку колись чули або і власну, створену нашою уявою). Такий результат сприймання творів даних мистецтв збагачує духовний світ людини, а тому другий семестр 5-го класу буде присвячено роз-виткові нашої уяви шляхом почергового (або і одночасного) сприймання тема-тично споріднених творів музичного та образотворчого мистецтв.

Розглянути репродукцію Вишгородської чудотворної ікони – одного з най-давніших та найвеличніших зображень Божої Матері. Попросити учнів заплю-щити очі і побачити ікону внутрішнім зором. Уявити, що ми у старовинному храмі серед сотень людей, які благоговійно моляться перед іконою, благаючи здоров’я для своїх дітей, для своїх батьків, для всього народу України. Уявити дзвінку тишу храму, миготіння свічечок і лампадок, відчути запах ладану.

Ще раз поглянути внутрішнім зором на Матінку Божу та малого Ісусика. Смиренно, зі щемом у серці попросити здоров’я для своїх батьків і для себе. Пригадати свої негідні вчинки і попросити пробачення за них. Відчути цілюще тепло, яке випромінює ікона. Відчути радісний спокій, відчути народження чо-гось прекрасного, величного у нашій душі.

Розплющити очі. Якщо на них сльози замилування та каяття, – то це означа-тиме, що на нас зійшла Божа благодать, що нам даровано істинне розуміння ці-єї старовинної ікони, що ми стали сьогодні на йоту кращими, досконалішими.

Спільно поміркувати: чому у Матінки Божої сумні очі?, чи не хоче малий Ісусик розрадити, заспокоїти Її? А може тому сумує Матінка Божа, що цю чу-дотворну ікону, написану самим євангелістом Лукою (і вкрадену 1168 року во-лодимиро-суздальським князем Андрієм Боголюбським) досі не повернуто Україні?


2-й урок (січень)

Тема уроку: "Слався, Маріє!".

Мета: Розвивати асоціативно-образне мислення учнів. Вивести послідов-ність святих слів: Рідна мати моя – Матір-Україна – Матінка Божа.

Познайомити учнів із творчістю Франца Шуберта (1797-1828). Учитися очищати душу сприйняттям творів високого мистецтва.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід під музику українських маршів.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Розспівування голосу. Українські колядки та щедрівки – виконання.

  4. Бесіда про наш найдосконаліший музичний інструмент.

  5. Пісня про маму (на вибір учителя) – розучування.

  6. Рафаель "Сикстинська мадонна" – сприймання. [ 106 / 126 ]

  7. Ф.Шуберт "Аvе Маrіа" – слухання.

  8. Зіставлення картини Рафаеля та пісні Шуберта – повторне візуальне сприй-мання та слухання.

  9. Узагальнення.

  10. Домашнє завдання: слухаючи музику, визначати її галузь, рід, вид і тип, сло-весно інтерпретувати її інтонаційно-образний зміст. За бажанням: відтворити зміст музичних творів, які звучали на уроці засобами образотворчого мистецтва.

  11. Вихід під музику українських народних маршів.

Методичні рекомендації:

Працюючи над темою "Музика та візуальні образи", послухати розповіді учнів про те, чи виникають у їх уяві звукові образи від побаченого у житті (що їх вразило чи запам'яталося).

Сказати, що є люди, які внутрішньо чують мелодії, фрагменти конкретних музичних творів. Для розвитку внутрішнього слуху, творчої уяви учнів про-понуймо зорові образи-враження від сприйняття творів образотворчого мис-тецтва перетворювати у звукові образи. Це можуть бути окремі звуки, спів-звуччя, мелодичні звороти певного характеру та настрою. Тобто пропонуймо уявити "звучання" твору художника (скульптора, архітектора).

Розглядаючи репродукцію картини італійського художника та архітектора епохи Відродження Рафаеля Санті "Сикстинська Мадонна", учні навряд чи уявлятимуть музику танцювального або маршового характеру. Мабуть, у їх уяві зринуть звуки лагідні, спокійні, задумливі, пісенні. Саме пісенний мелодизм найкраще надається для висловлення почуттів материнської любові, ніжності, доброти, щемливої тривоги за долю дитини.

Звернімо увагу – Матінка Божа зображена без корони, без сяйва, у простому селянському одязі. Побачивши Її, папа Сикст зняв тіару і розчулено приклав руку до серця. Не помічаючи нічого навколо, він захоплено споглядає Матінку з Дитям. Свята Варвара, яку колись за віру в Бога закатували на смерть, в подя-чній молитві опустила очі. Не по-дитячому серйозні обличчя ангелят.

Звідки з’явилася Марія? Куди спрямований погляд? Що не сподобалося ма-лому Ісусові (чи не наші гріхи)?

Слухаючи твір австрійського композитора Франца Шуберта "Аvе Маrіа", спробуймо прочитати зміст музики не даючи перекладу з латини.

Розмірений рух супроводу – людина вдивляється у святий образ, починає молитися. Від хвилювання перехоплює подих. Враження, що співак не може продовжити почате слово. Та з Божої ласки народжується мелодія надзви-чайної краси: Аvе Маrіа – радуйся, Маріє!...

Пригадати з учнями початок української молитви із подібними словами [Богородице Діво, радуйся, – Господь з Тобою...]

Пояснити значення слова катарсис (грец. κάθαρσις – очищення). Попросити учнів запам’ятати слова св. Василія Великого – автора Літургії: Хто співає, той двічі молиться.

Звернути увагу учнів, як образотворче та музичне мистецтво, кожне своїми засобами, творять прекрасний, чистий і величний образ Богородиці, творять гимн материнській любові, доброті, благородству.

Запитати: чи є правильним твердження, що голос людини – найдоскона-лiший музичний iнструмент? (так, бо вiн не тiльки може виконати мелодiю, але й може розповiсти про все словами).


3-й урок (січень)

Тема уроку: "Архітектура і музика".

Мета: Розкрити найхарактерніші риси мистецтва архітектури, його асоціа-тивні зв'язки з музикою. Привернути увагу учнів до дзвонарства – старовинного мистецтва гри на дзвонах, розкрити його особливості. Дати визначення понят-тям мажор, мінор, тональність, знаки альтерації. Поглибити знання учнів про творчість Сергія Рахманінова (1873-1943).

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під музику українських маршів.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

4. Розповідь про Свято-Володимирський собор, про мистецтво гри на дзвонах.

5. Музика дзвонів – слухання.

6. Розповідь про відтворення у творах С.Рахманінова звучання дзвонів.

7. С.Рахманінов Прелюд до-дієз мінор – слухання. [ 116 / 139 ]

8. Пояснення вжитих у назві твору слів.

9. Зіставлення вражень від Свято-Володимирського собору (відтвореного внут-рішнім зором) та музики Рахманінова (відтвореної внутрішнім слухом).

10. Узагальнення.

11. Домашнє завдання: у неділю залишитися після Літургії у храмі і, благого-війно вдивляючись у лики Святих, постаратися почути в уяві звучання дзвонів – справжніх, церковних та зімітованих на фортепіано С.Рахманіновим.

12. Вихід під музику старовинних українських маршів.

Методичні рекомендації:

Розповісти учням про традиції зведення українських храмів (дерев’яних, кам’яних). Повідомити історію створення Володимирського собору, його осо-бливості.

Вислухати висловлювання учнів щодо вражень, отриманих від сприйняття архітектури українських храмів (мистецького характеру церковних будівель) та спрямувати бесіду до можливих у даному випадку звукових образів-уявлянь. Привернути увагу учнів до старовинного мистецтва гри на церковних дзвонах.

Зімітувати на тонах мінорного тризуку (потім одноіменного мажорного) гру церковних дзвонів. З’ясувати “математичну різницю” у побудові акордів: звернути увагу на місцезнаходження терцового тону [нижче, потім вище], на від-стань між примовим та терцовим тонами [терція мала, терція велика].

Представити учням одну зі сторін творчості Сергія Рахманінова – особливо шанобливе ставлення до мистецтва дзвонарів, намагання відтворити звуки дзво-нів у своїх творах.

Послухавши один із найвідоміших творів композитора – Прелюд до-дієз мінор для фортепіано (у ньому вперше передано звучання дзвонів), зіставити музичний образ твору із образом Свято-Володимирського собору в місті Києві. Акцентувати увагу на спільних рисах музики та основного принципу побу-дови собору (архітектоніки даного храму) – пропорційності композицій, їх си-метричності [в музиці – тричастинна музична форма] тощо.

Через те, що фотографія не здатна передати величі Свято-Володимирського собору – повноцінного зіставлення образів Прелюду до-дієз мінор С.Рахмані-нова із образом Свято-Володимирського собору мабуть не вдасться досягти. Тому зіставлення музики та архітектури можна провести і таким чином: хай ді-ти заплющать очі і у повній тиші уявлять храми у яких бували, у яких молили-ся. Одночасно хай пробують уявою відтворити музику Прелюду.

Для порівняння або як альтернативу до творів цього уроку можна запро-понувати ескіз Володимира Гартмана "Міські ворота в Києві" та п’єсу "Бо-гатирські ворота" зі сюїти "Картинки з виставки" Модеста Мусоргського.

Узагальнити враження від музичних творів, представлених на уроці та від бачених учнями взірців давнього українського церковного зодчества.

Якщо є змога, то бажано доповнити матеріал уроку показом результатів 10-річної праці художника у соборі (за цей період ним було розписано 2880 м2 площі стін). Пензлю мистця належать монументальні композиції "Хрещення Володимира", "Хрещення Руси-України", "Переддвер’я раю", "Страшний суд", "Бог-Отець і розіп’ятий Бог-Син", грандіозне зображення Богородиці з Немов-лям тощо.

4-й урок (лютий)

Тема уроку: "Зимовий пейзаж".

Мета: З’ясувати зміст понять пейзаж, поема, музика програмна, музика не програмна. Ознайомити учнів із творчістю Антоніо Вівальді (1678-1741). Ви-ховувати інтерес до видатних зразків музичної класики.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід під музику старовинних українських маршів.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

  4. О.Янушкевич "Біла казка" – розучування. [ 79 / 76 ]

  5. Розповідь про творчість Антоніо Вівальді. [ 75 / 73 ]

  6. А.Вівальді Концерт "Зима" із циклу концертів "Пори року" – слухання.

  7. Й.Бокшай "Зима", І.Грабар "Лютнева блакить" – сприймання. [ 77,78 / 75,73 ]

  8. Г.Свиридо­в Кантата "Поема пам'яті Сергія Єсеніна" (ч.2) слухання.

  9. Зіставлення образів зими у творах Вівальді, Свиридова, Бокшая, Грабаря.

  10. Узагальнення.

  11. Домашнє завдання: слухаючи музику, визначати її галузь, рід, вид і тип, ін-терпретувати її інтонаційно-образний зміст. За бажанням: відтворити зміст му-зичних творів, які звучали на уроці засобами образотворчого мистецтва.

  12. Вихід під музику українських маршів.

Методичні рекомендації:

Зимова пора може викликати в учнів найрізноманітніші звукові асоціації (рипіння снігу під чобітками, потріскування дерев у лісі тощо).

Запропонуймо учням затишитися і уявити музику, яка би допомогла зо-бразити зимовий пейзаж. [Пейзаж (від франц. pays – країна, місцевість) – 1) Краєвид, загальний вид місцевості. 2) Жанр живопису, присвячений зо-браженню природи, міст, архітектурних комплексів тощо].

Перед слуханням концерту "Зима" (із циклу "Пори року" Антоніо Вівальді) націлити учнів на "увімкнення" їх зорової уяви – щоб вони після слухання твору могли розповісти про візуальні образи, які навіяла музика.

Сказати, що уявлені картини не обов’язково мають бути такими ж яскра-вими, конкретними, як наші сни. Та стараймося "побачити" більше, "роз-гледіти" детальніше, бо зорова уява потрібна не тільки художникам і архітек-торам, але і лікареві-хірургу (щоб передбачити варіанти майбутньої опера-ції), інженерові-конструктору, фахівцям практично усіх спеціальностей.

Після слухання концерту "Зима" розглянути репродукції картин "Зима" Йо-сипа Бокшая та "Лютнева блакить" Ігоря Грабаря. Поцікавитися: чи такий зимовий пейзаж намалював звуками композитор? Якщо ні, то хай учні об-ґрунтують свою думку, або спробують кількома штрихами накидати ескіз власної версії картини.

Поміркувати над значенням написаних обіруч Дерева музики слів. Прийти висновку, що до музики програмної відносимо інструментальні твори, ство-рені на якусь тему (сюжет). Програму композитор подає здебільшого у ви-гляді літературного епіграфу, або назви, яка допомагає передати образ-ний зміст даної музики ("Зима", "Телятко", "Сонечко", "Дощик" і т.п.).

З метою з’ясування: які засоби музичної виразовості використовують компо-зитори для зображення зими, слухаємо фрагмент ще одного твору – "Співа зи-ма" із кантати "Поема пам'яті Сергія Єсеніна".


5-й урок (лютий)

Тема уроку: "Із Княжої доби".

Мета: Ознайомити учнів із творчістю Олександра Бородіна (1833-1887). За допомогою сприйняття героїчних образів у мистецьких творах залучити учнів до з’ясування ролі України в духовній історії людства. Усвідомити необ-хідність захисту надбань національної культури від зазіхань ненаситної сусідки, від свідомих спотворень історичної правди. Дати визначення поняттю альтеру-вання щаблів ладу.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід під музику старовинних українських маршів.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

  4. Розповідь про Олександра Бородіна. [ 88 / 86 ]

  5. О.Бородін Симфонія № 2 (ч.1) – слухання.

  6. О.Бородін Головна тема ч.1 із симфонії № 2 – розучування.

  7. Зіставлення героїчних образів музики О.Бородіна та картини В.Васнєцова.

  8. Узагальнення.

  9. Домашнє завдання: слухаючи музику, визначати її галузь, рід, вид і тип, ін-терпретувати її інтонаційно-образний зміст. За бажанням: відтворити зміст му-зичних творів, які звучали на уроці засобами образотворчого мистецтва.

  10. Вихід під музику старовинних українських маршів.

Методичні рекомендації:

Уже три тисячі років вислову: Людині для повноти щастя потрібна славна Батьківщина.

Мабуть куца, безславна історія Росії (імперії зла), із здебільшого духовно та морально неповноцінними людьми при владі (згадаймо Петра І, Катерину ІІ та ін.), підштовхувала керівництво тодішньої Росії до намагання украсти, припи-сати історію України собі.

Окрім бажання облагородитися, возвеличитися, муляло хотіння зрусифіку-вати українців, знищити саму згадку про Україну. Засобів використовувалося багато, починаючи від переселення в Україну російських селян, аж до намірів перетворити Київ у третю столицю імперії. Щедро стимулювалися художни-ки, композитори, письменники, які допомагали владі переписати історію Мо-сковії-Татарії (Руського Улусу Золотої Орди) на новий лад.

Розповісти про інтерес О.Бородіна до історії України, його намагання змі-цнити дух російського народу (деморалізованого кріпацтвом, деспотизмом царської влади) шляхом написання таких творів, як "Богатирська симфонія", опера "Князь Ігор" та інших.

Героїчне звучання головної теми першої частини симфонії Бородіна та про-грамна назва симфонії, безумовно, спрямують розмову з учнями до теми ге-роїчного минулого України та його відображення у мистецтві. Вже з перших тактів твориться враження “богатирської потуги”, “сили велетів”.

Друга частина – Скерцо – картина богатирських ігор і забав.

Третя – образ Бояна-співця, який “не десять соколів пускав на стадо ле-бедів, а свої десять пальців покладав на живії струни”.

Четверта частина – сцена пиру богатирів [банкету, учти] при звоні гусел, при ликуванні великому народу.

Слухаючи музику, звернути увагу на звучання побічної теми, на її наспів-ність, широту, ліризм, які інтонаційно нагадують “южнорусские народные мелодии” (тобто українські народні пісні). Побічна тема створює в уяві конт-растний по відношенню до головної теми образ. Це, мабуть, образ рідної землі, кордони якої в усі часи покликані були охороняти воїни-богатирі.

Вдалим доповненням тут може стати картина російського художника Вік-тора Васнєцова "Богатирі" (нагадати, що Васнєцов розписував Свято-Володи-мирський собор у Києві).

Цікаво знати, що спів билин київського циклу у супроводі бандури (колись виконувалися у супроводі гусел – інструментом-попередниким бандури) пока-зує наскільки це питомо українська музика. Самі ж думи (про них говоритиме-мо на 7-му уроці) – є, власне, подальшим розвитком традицій билинного співу.

Перед розучуванням головної теми першої частини Симфонії № 2 Бородіна, заспівати учням у сі-мінорі початковий чотиритакт пісні "Ой на горі та й женці жнуть". Разом із учнями заспівати гаму натурального сі-мінору. Порівняти її із щаблевою будовою головної теми: знайти альтеровані щаблі – понижений дру-гий щабель, підвищений четвертий).


6-й урок (лютий)

  1   2




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації