Поиск по базе сайта:
Тема: музика І мистецтво слова icon

Тема: музика І мистецтво слова




Скачати 421.87 Kb.
НазваТема: музика І мистецтво слова
Дата конвертації14.11.2012
Розмір421.87 Kb.
ТипУрок
1. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/1 Muzyka_do_16_st.doc
2. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/2 Muzyka_17-18_st.doc
3. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/3 Muzyka_19_st.doc
4. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/4 Muzyka_20_st.doc
5. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/1_klas_Pourochne_planuvannja.doc
6. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/5 klas_semestr_1_Metodyka.doc
7. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/5 klas_semestr_2_Metodyka.doc
8. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
9. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/Nazvy_tem_urokiv.doc
10. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_peredmova.doc
11. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_semestr_1_Metodychni_dodatky.doc
12. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_semestr_2_Metodychni_dodatky.doc
13. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
14. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/Nazvy_tem_urokiv.doc
15. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/7_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
16. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/7_klas_Muz_mystectvo/Uroky_11-17_za_Rostovs'kym.doc
17. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-1.doc
18. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-2.doc
19. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-3.doc
Урок №3 Розділ I. Художня культура України
Урок №6 Розділ ІІ. Художня культура ХVІІ хvііі ст. Тема : Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів І лірників
Урок Розділ ІІІ. Художня культура України ХІХ ст. Тема : Народна музика: соціально та родинно-побутові пісні
Урок №13 Розділ І v. Художня культура України ХХ ст. Тема : Хорова музика, вокально-симфонічна І симфонічна музика
Вивчення музики в першому класі
Тема: музика І мистецтво слова
Тема: музика І мистецтво слова
Р. Дверій календарно-тематичне планування 5 клас
Музичне мистецтво. 5 клас музика та інші види мистецтва назви тем уроків у підручнику “Музичне мистецтво. 5”
Музичне мистецтво. 6 клас
Тема Музика і мистецтво слова Тема Музика і візуальні образи
Урок (Січень) Тема уроку
Р. Дверій календарно-тематичне планування 6 клас
Музичне мистецтво. 6 клас музика І духовний світ людини
7 клас. Палітра м узи чних образів
Музична драматургія Урок 11. Із історії створення полонезу Оґінського
Тема уроку
Тема уроку
Інформація про вплив музики на людину. Слухання фрагментів популярної музики та спів із ансамблем «Бітлз». Узагальнення, домашнє завдання. Вихід учнів із класу (музичний фон «Мрії» Р. Шумана або колаж 2)

МУЗИКА ТА ІНШІ ВИДИ МИСТЕЦТВА

І семестр

Тема: МУЗИКА І МИСТЕЦТВО СЛОВА


1-й урок Пісня (Вересень)

2-й урок Чи може інструмент співати? Пісня без слів (Вересень)

3-й урок Нове життя пісні. Варіації (Вересень)

4-й урок Якщо спів – без слів. Вокаліз (Вересень)

5-й урок Мелодія пісні у симфонії (Жовтень)

6-й урок Мелодія пісні в увертюрі опери (Жовтень)

7-й урок Літературна основа оперної вистави (Жовтень)

8-й урок Будова оперної вистави (Жовтень)

9-й урок Літературна основа балетної вистави (Листопад)

10-й урок Будова балетної вистави (Листопад)

11-й урок Байка про музикантів без таланту. Квартет (Листопад)

12-й урок Оповідання про силу музики. Концерт (Листопад)

13-й урок Повість про сліпого музиканта. Імпровізація (Грудень)

14-й урок Пісенність Шевченкової поезії. Кантата (Грудень)

15-й урок Музика в кіномистецтві. Мюзикл (Грудень)

16-й урок Узагальнюючий урок. Про музику і музикантів у літературних творах. Література як одна з основ музичного мистецтва (Грудень)

ІІ семестр

Тема: МУЗИКА ТА ВІЗУАЛЬНІ ОБРАЗИ


1-й урок Чудотворна ікона. Духовні традиції в мистецтві (Січень)

2-й урок Слався, Маріє! (Січень)

3-й урок Архітектура і музика (Січень)

4-й урок Зимовий пейзаж (Лютий)

5-й урок Із Княжої доби (Лютий)

6-й урок Із Козацької доби (Лютий)

7-й урок Кобзарство (Лютий)

8-й урок Тарас Шевченко в мистецтві (Березень)

9-й урок Героїка українського козацтва (Березень)

10-й урок Музика та скульптура (Березень)

11-й урок Весняний пейзаж (Березень)

12-й урок Мистецтво портрета (Квітень)

13-й урок Мистецтво писанки (Квітень)

14-й урок Мистецькі стилі (Квітень)

15-й урок Імпресіонізм (Квітень)

16-й урок Природа України в мистецтві (Травень)

17-й урок Дніпро уночі (Травень)

18-й урок Гармонія квіткового розмаю (Травень)

19-й урок Узагальнюючий урок. Музика та інші види мистецтва (Травень)


Р.Дверій (за матеріалами

І.Бєлової та О.Корнілової)


І семестр

Тема: Музика і мистецтво слова

Мета уроків:

Показати учням прямий та опосередкований зв'язок музики із літературою.

Розглянути можливість виконання пісенних творів за відсутності слів.

Розвивати слух учнів.

Учити виразно виконувати пісенний матеріал, передавати настрій твору.

Удосконалювати вокально-хорові навички учнів: учити співати легким, дзвінким, природнім звуком.

Учити умінню уважно слухати музичні твори.

Учити логічно та аргументовано висловлювати свої думки щодо почутої музики.

Познайомити учнів із творчістю С.Гулака-Артемовського, М.Лисенка, В.Барвінського, Р.Савицького, Е.Ґріґа, П.Чайковського, С.Прокоф'єва, Л.Бет-говена, В.Моцарта.

Підкреслити роль народних джерел у творчості композиторів.

Познайомити учнів з творами М.Чурай, С.Климовського. Виховувати інте-рес учнів до української народно-пісенної творчості.

Зацікавлювати учнів історичним минулим українського народу.

Защеплювати патріотичні почуття, гордість за нашу Вітчизну.

Плекати почуття краси і добра, кращі моральні якості особистості.

Ознайомити учнів з клавіатурою фортепіано. Вчити імпровізувати супровід на ударних і шумових інструментах.

Познайомити з літературними творами про музику та музикантів.

Дати учням визначення понять пісня, танець, марш, речитатив; пісня без слів, вокаліз, варіації на тему пісні; музика народна, академічна, естрадна; опе-ра, балет, симфонія, квартет; лібрето, сценарій, увертюра; тон, півтон, октава, музичний інтервал.


1-й урок (Вересень)

Тема уроку: "Пісня".

Мета уроку: З’ясувати сфери застосування музики. Учитися відрізняти му-зику цілющу від музики отруйної. Розповісти про гимн – головну мелодію на-шої держави. На прикладі української народної казки "Чарівна скрипка" під-креслити позитивну роль музики як носія добра, щастя, справедливості.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під музику українських народних пісень-маршів.


  1. Бесіда про призначення музики.

  2. Державний гимн України – слухання.

  3. Вправи для розспівування голосу.

5. Виконання відомої учням пісні (наприклад, "Ой на горі жита много").

  1. Розучування пісень до Дня вчителя та Дня музики.

  1. Українська народна казка "Чарівна скрипка" – слухання. [ 36 / 41 ]

  2. Українські народні мелодії для скрипки-соло – слухання із одночасною грою на уявній скрипці.

9.Узагальнення.

10.Домашнє завдання: Пригадати українські казки про музику та музикантів.

11.Вихід під музику українських народних пісень-маршів.

Методичні рекомендації:

Познайомившись зі своїми новими учнями, запитати чи люблять вони му-зику? З’ясувати: де нині можна її почути? (по радіо, TV, на концерті, у марш-рутному таксі, із мобільного телефона).

Нагадати: не все, що ми споживаємо, є корисним для здоров’я (наприклад, гриби є їстівні, умовно їстівні та отруйні). Подібно до їжі, можна відповідно оцінити і якість музики. Є музика цілюща (спів хору у храмі), є музика для що-денного “споживання” (колискові, забавлянки, лічилки тощо), а є отруйна – тюремно-злодійські пісеньки про ментів, нари, солодкий запах маку.

Хто хоче стати кращим – намагається слухати тільки якісну, високодуховну музику, вчиться власним співом славити Бога (бо хто співає – двічі молить-ся”). А хто лінивий, хто котиться донизу – той і музику вибирає відповідну – бездуховну, тупу, примітивну (“лишь бы громкая”).

Розповiсти про Державнi символи України: Державний прапор, Державний герб та Державний гимн.

[Гимн (грец. ΰμνος – похвальна пісня). У Стародавній Греції – урочиста, хвалебна пісня на честь богів і героїв, яка виконувалася хором, стоячи, під акомпанемент кифари].


............................

Послідовність розташування навчального матеріалу в підручниках різна, тому подамо нумерацію сторінок. Перша частина числа [наприклад, 14 / 17 ] – вказує сторінку у підручнику О.Волошиної та О.Мільченко (с.14); друга частина – у підручнику О.Лобової (с.17).

Запропонувати дiтям встати i у повнiй тишi, не рухаючись (можна iз за-плющеними очима та поклавши праву руку на серце) послухати урочисту, ве-личну музику Державного гимну.

Щоб і ми уміли так гарно співати – необхідно за допомогою вправ для роз-співування розвинути, зміцнити свої голоси та навчитися розуміти жести ди-ригента (-увага, вдихаємо, співаємо, знімаємо звук).

Граючи на уявній скрипці (разом із виконавцем на CD), хай учні заплющать очі і всю увагу зосередять на веденні смичка. Широкими рухами хай грають довгі звуки, короткими швидкими рухами вгору-вниз – короткі звуки. Пальчи-ками лівої руки можна не рухати – не натискати уявних струн.


2-й урок (вересень)

Тема уроку: "Чи може інструмент співати? Пісня без слів".

Мета: Акцентувати увагу учнів на залежності музичного мистецтва від літе-ратури, зокрема у пісенному жанрі. Розглянути можливість створення пісні для музичного інструменту. Дати учням визначення понять секвенція, музика вока-льна, музика інструментальна, музика вокально-інструментальна.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під музику пісні "Їхав козак за Дунай".

2. Бесіда про значення музичного мистецтва та літератури в житті людини.

  1. Вправи на розспівування голосу.

  2. Виконання вивчених на першому уроці пісень.

  3. С.Климовський "Їхав козак за Дунай" – розучування. [ 14 / 17 ]

  4. Л.Ревуцький "Пісня" – слухання.

  5. Розповідь про Л.Ревуцького. [ 13 / 15 ]

  6. Узагальнення.

  7. Домашнє завдання: слухати музику за власним вибором, учитися розповідати про неї.

  8. Вивчення мелодій “музичного привітання” та “музичного прощання”.

  9. Вихід під музику пісні "Їхав козак за Дунай".

Методичні рекомендації:

Розглянути зображення Дерева музики, яке росте на казковій Планеті мис-тецтв у сузір’ї Умінь і Знань, неподалік від Планети ремесел, Планети точних наук, Планети спорту тощо.

Поряд з Деревом музики росте Дерево літератури. Ці дивні дерева здатні на-ближатися один до одного та віддалятися. Інколи, майже не торкаючись крона-ми, дерева витворюють спільні мистецькі жанри [наприклад, мелодекламацію (декламування віршів на фоні музики)]. А буває, що тісно переплівшись гіллям і корінням, вони стають нерозривною єдністю [як це є у опері].

Запитати: що, на думку учнів, є літературною основою, першопоштовхом до написання пісні? (вірш), що у пісні є важливішим – її текст чи музика? Підвес-ти учнів до висновку, що у пісні [слова якої розуміємо] – і музика, і слово є, здебільшого, рівноцінними, що вони взаємодоповнюють, взаємозбагачують од-не одного. Найкращим прикладом може служити Державний гимн України [му-зика Михайла Вербицького на вірш Павла Чубинського].

Розглянути “ґрунт” біля Дерева. Сказати, що із животворчих соків планети (наприклад, пісенності) Дерево музики може витворити розкішну арію (для оперного театру, концертного залу), а може невеличку скромну дитячу пісень-ку. Згадати, які бувають дитячі пісні (колискові, забавлянки, лічилки, заклички, дразнилки тощо).

Запам’ятати слова першого куплету пісні-маршу "Їхав козак за Дунай" Се-мена Климовського та мелодію (Чи не нагадує дітям багаторазове повторення одного і того ж музичного звуку – відчуття їзди на конику?).

Звернути увагу на структуру мелодії, як сукупності повторень того самого наспіву на різній висоті. [Секвенція (лат. sequentia – слідування, наслідок, про-довження) – переміщення мелодичного або гармонічного звороту, що йде за пе-ршим проведенням як його продовження].

Співаючи з дітьми, виробляти чітку дикцію, працювати над виразністю музи-чного фразування, зміцнювати виконавське дихання.

Запропонувати учням послухати твір Левка Ревуцького "Пісня".

Поміркувати: чому композитор назвав цей твір Піснею?, чи може інструмент співати, промовляти до слухача?

З’ясувати: до якого жанру-роду цей твір відноситься:

  1. до музики вокальної?,

  2. до музики інструментальної?,

  3. чи до музики вокально-інструментальної?

Примітка. Діти вже знають, що іменники бувають чоловічого, жіночого та середнього родів (наприклад: тато, мама, дитятко). На уроках музичного ми-стецтва “мамою” у нас буде жанр вокальної музики, “татом” – жанр інструме-нтальної музики, “дитятком” – жанр вокально-інструментальної музики.

Останніми роками до цих трьох родів музики додалося ще два – електро-нна та комбінована (про них учням поки що не розповідаємо).


3-й урок (Вересень)

Тема уроку: "Нове життя пісні. Варіації на тему..."

Мета: Дати учням визначення поняття варіації на тему пісні. Познайомити учнів з творчістю Романа Савицького. На прикладі варіацій на тему пісні-маршу "Їхав козак за Дунай" показати учням опосередкований зв'язок музики із літературою. Ознайомити учнів із клавіатурою фортепіано.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід під музику пісні "Їхав козак за Дунай".

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Вправи на розспівування голосу.

  4. С.Климовський "Їхав козак за Дунай" – виконання першого куплету пісні, вивчення другого-четвертого куплетів, гра спрощеного варіанту пісні на німій клавіатурі.

  5. Л.Ревуцький "Пісня" – повторне слухання.

  6. Р.Савицький Варіації на тему пісні "Їхав козак за Дунай" – слухання.

  7. З’ясовування відмінностей між піснею та варіаціями на тему пісні.

  8. Розповідь про Р.Савицького. [ 16 / – ]

  9. Узагальнення.

  10. Домашнє завдання: слухати музику за власним вибором, учитися розповіда-ти про неї, визначати її рід (вокальна, іструментальна, вокально-інструмен-тальна).

  11. Вихід під музику пісні "Їхав козак за Дунай".

Методичні рекомендації:

Вивчити 2-4-й куплети пісні-маршу "Їхав козак за Дунай" (див.с.15 підруч-ника О.Волошиної-О.Мільченко). Граючи спрощений варіант 2-го голосу пісні, звернути увагу дітей на особливості розташування чорних клавішів на клавіа-турі фортепіано (дві-три, дві-три, дві-три). Сказати, що чорні клавіші служать орієнтиром для музиканта-виконавця. Згадати назви інструментів, які мають подібну клавіатуру (орган, синтезатор, акордеон).

Завершивши роботу над піснею "Їхав козак за Дунай", послухати з учнями (для відпочинку та насолоди) два музичні твори. Запитати: чи знайома їм музика, яка щойно прозвучала? (-учні мають упізнати твір, який слухали на попередньому уроці [Л.Ревуцький "Пісня"] та почути у другому творі мелодію пісні "Їхав козак за Дунай").

Повідомивши назву другого твору, з’ясувати: що відрізняє Пісню "Їхав козак за Дунай", від Варіацій на тему [тобто мелодію] цієї пісні? (У пісні – музика од-накова для усіх куплетів, а у варіаціях ми чули постійні зміни, щоразу нові варі-анти музики).

Сказати учням, що українське слово варіант походить від латинського слова variatio (його буквальний переклад – зміна, різновид). Тож назвою Варіації по-значаємо низку музичних варіантів, музичних видозмін якоїсь мелодії. Твір Ро-мана Савицького Варіації на тему пісні "Їхав козак за Дунай" доцільно сприй-мати як ряд звукових картин, звукових замальовок різного настрою із життя ге-роїв літературного твору (тексту пісні).

Сьогодні, граючи спрощений варіант 2-го голосу пісні "Їхав козак за Дунай", ми маємо змогу засвоїти ще один музичний термін – prima (лат. перша), тобто повторення першої (попередньої) нотки .
























































































мі



фа




зо



ля



сі



до



ре



мі



фа



зо



ля



сі


до


ре


мі


фа

4-й урок (Вересень)

Тема уроку: "Якщо спів – без слів. Вокаліз".

Мета: Розвивати слух учнів (звуки високі, низькі?, звуки довгі, короткі?, зву-ки тихі, гучні?). Дати визначення понять тембр, темброве забарвлення звуку. Порівнюючи жанри вокалізу та пісні, акцентувати увагу на їх відмінностях, на важливій ролі літературного (поетичного) тексту в пісні.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під музику жартівливої народної пісні "Журавель".

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Бесіда про звуки (шумові, музичні) та їх основні властивості.

4. Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

  1. Українська народна пісня "Журавель" – розучування.

  2. Імпровізування ритмічного супроводу до пісні "Журавель".

  3. С.Рахманінов "Вокаліз".

  4. Розповідь про С.Рахманінова. [ 12 / 6 ]

10.Узагальнення.

11. Домашнє завдання: слухати музику за власним вибором, учитися розповіда-ти про неї, визначати її рід (вокальна, іструментальна, вокально-інструмен-тальна).

  1. Вихід під музику пісні "Їхав козак за Дунай".

Методичні рекомендації:

Почавши бесіду про звуки (“будівельний матеріал” з якого укладено усі му-зичні твори), запитати учнів: що може означати вислів зелений шум? (-шум лі-су, шум дерев у саду). Поміркувати: чи можна усі звуки світу поділити на два види – звуки музичні та звуки шумові? З’ясувати: чи можна почути музичні звуки серед звуків природи (-спів пташок) та почути шумові звуки у грі музич-ного ансамблю (-звучання барабанів, тарілок, тріскачки-деркача, маракасів, ка-станьєт).

Навчити учнів відрізняти на слух високі музичні звуки від низьких, довгі звуки від коротких, тихі від гучних.

Вивчити мелодію пісні "Журавель" за допомогою математичної формули:

║: 1 2 3 4 , 3 5 2 1 6 5 :║: 3 5 3 5 4 3 2 1 :║ 1 2 3 4 , 3 5 2 1 ║.

Показувати долонькою (вище-нижче) мелодичну лінію пісні.

Запитати: чи залишиться народна пісня "Журавель" піснею, якщо в ній не буде слів? Чи можна її тоді співати? Як саме? (на морморандо, на склади ля, лі, лю тощо).

Пригадати мелодії, які учні співали без слів (вокальні вправи – вправи для розвитку голосу). Розповісти учням про вокаліз – твір для виконання голосом без слів, на самих лише голосних звуках. [Vocalis (лат.) – голосний].

Сказати, що "Вокаліз" Сергія Рахманінова написано для високого жіночого голосу (сопрано) у супроводі фортепіано. Твір так сподобався слухачам, що музиканти зробили кілька його виконавських версій – для скрипки, віолончелі, для струнного оркестру. Після слухання твору та роздумів-припущень щодо його змісту, розповісти про життя і творчість С.Рахманінова.

5-й урок (Жовтень)

Тема уроку: " Мелодія пісні у симфонії".

Мета: Дати визначення понять симфонічний оркестр, симфонічна музика, симфонія. Познайомити учнів із творчістю П.Чайковського. Показати учням опосередкований зв'язок віршованого тексту через пісню із симфонічним тво-ром.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під музику жартівливої народної пісні "Журавель".

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

4. П.Чайковський Симфонія № 2, ч.4 (фрагмент) – слухання. [ 28 / 34 ]

5. Розповідь про симфонічний оркестр, симфонічну музику, будову симфонії.

6. Українська народна пісня "Журавель" – виконання, гра початкового двотакту пісні на німій клавіатурі.

7. Первинне діагностування учнів класу.

8. Узагальнення.

9. Домашнє завдання: слухаючи музичні твори, з’ясувати за допомогою Дерева музики – до якої галузі вони відносяться (до побутової музики, концертної музики, музики для театру, музики для виконання у храмі).

10. Вихід під музику пісні "Журавель".

Методичні рекомендації:

Пригадати з учнями пісню, мелодія якої лягла в основу музичного твору професійного композитора (Варіації на тему пісні "Їхав козак за Дунай" Р.Савицького). Привести ще один приклад опосередкованого зв'язку віршова-ного тексту із музикою – Фінал Симфонії № 2 П.Чайковського.

Розповісти учням про творчі зв'язки Петра Чайковського з Україною, про велику зацікавленість композитора духовним життям нашого народу.

Послухавши фрагмент твору, надати учням можливість висловити свої дум-ки щодо почутої музики. При допомозі вчителя знайти відповідь на питання які почуття передає дана музика?

Заспівати початок мелодії пісні "Журавель" числовими позначеннями щаб-лів ладу (раз два три чо ). Навчитися грати початок пісні на німій клавіатурі фортепіано (спочатку від нотки До, за другим разом від Соль). Загравши за тре-тім разом від нотки Фа [лише по білих клавішах!], учні повинні почути спо-творення мелодичної лінії і навчитися виправляти помилку (беручи замість бі-лої клавіші чорну).

З’ясувати, що звукові проміжки між сусідніми клавішами не однакові, що є більші та менші (тони, півтони). Якщо підніматимемося від нотки До1 до нотки До2 по півтонах, то траєкторія руху пальчика нагадуватиме “пружинку”:

Навчитися грати “пружинку” на німій клавіатурі та одночасно промовляти назви нот (до ді ре рі мі фа фі зо зі ля лі сі до).

За допомогою “пружинки” та поспівок провести первинне діагностування: з’ясувати уміння учнів класу відтворювати задані виконавські рухи, їх відчуття ритму, їх здатність повторювати голосом звук заданої висоти.


λόγος




Галузі, класи, ряди, родини,

роди, типи, види

6-й урок (Жовтень)

Тема уроку: "Мелодія пісні в увертюрі опери ".

Мета: Познайомити учнів із піснями Марусі Чурай. Підкреслити роль на-родних джерел у творчості М.Лисенка. Дати учням визначення понять увер-тюра, опера, октава (інтервал).

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід під музику пісні "За світ встали козаченьки".

  1. Перевірка домашнього завдання.

  2. Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

  3. Розповідь про Марусю Чурай. [ 19 / 25 ]

  4. Українська народна пісня "Засвіт встали козаченьки" – розучування. [ 19 / 24 ]

  1. М.Лисенко Увертюра до опери "Тарас Бульба" – слухання. [ 22 / 26 ]

  2. М.Гоголь "Тарас Бульба" – слухання фрагментів повісті.

  3. Гра спрощеного варіанту "Їхав козак" і першого такту "Засвіт встали".

  1. Узагальнення.

  2. Домашнє завдання: визначати галузь і рід почутої музики, учитися розпові-дати про неї.

12. Вихід під музику пісні "За світ встали козаченьки".

Методичні рекомендації:

Прочитати учням фрагменти з поеми Ліни Костенко "Маруся Чурай". Розпо-вісти про пісенну творчість Чураївни. Запитати: із ким воювали запорожці?, хто нападав на Україну? (-турки, татари, росіяни, поляки), хто 300 років панував в Україні?, хто як вогню боїться нині української України?

При­гадавши з учнями назви усіх відомих їм козацьких пісень, запропонува-ти учням вивчити ще одну, створену народною пісняркою з Полтавщини Ма-русею Чурай.

Під час розучування пісні домогтися чистого інтонування октави, правиль-ного розспівування голосних у 4-му, 6-8-му тактах.

Порахувати кількість клавішів-звуків між ре1 та ре2 (вісім [octava – лат. вось-ма]). Домовитися, що проміжок між звуками (за висотою) ми називатимемо ін-тервалом [intervallum – лат. проміжок, відстань].

Навчитися попадати вказівним пальчиком із ре1 на ре2 . Навчитися грати на німій клавіатурі фортепіано перші п’ять ноток пісні "Засвіт встали козаченьки".

Завершивши роботу над піснею "Засвіт встали козаченьки", запропонувати учням перенестися уявою в театр (від грец. υέατρον – місце для видовищ) і по-слухати оркестровий вступ до опери "Тарас Бульба" М.Лисенка.

Запитати: чи знайома їм музика, яка щойно прозву­чала?, хто виконував цей музичний твір?

Нагадати, що цей прекрасний, часто виконуваний у концертах твір, є части-ною ще більшого музичного твору – опери (лат. оpera – праця, твір).

Запропонувати учням охарактеризувати почутий фрагмент твору (франц. Ouverture, від ouvrir – відкривати).

На питання Які почуття передає музика? – учні відповідь дадуть одразу.

Щоб учні точніше могли відповісти на питання Про що вона розповідає? (про нашу історії, про наших героїв), доцільно зачитати їм уривки з повісті М.Гоголя "Тарас Бульба".

Завершуючи урок, з’ясувати: Про що розповідають слова і музика держав-ного гимну України? (- що ми готові віддати життя за свободу Батьківщини). Які почуття передає? (- почуття любові до України, гордості за її минуле, впев-неності за її щасливе майбутнє).

Разом із учнями зробити висновок, що музика уміє розповідати без слів. Підтверджує це увертюра до опери "Тарас Бульба" М.Лисенка.


7-й урок (Жовтень)

Тема уроку: "Літературна основа оперної вистави".

Мета: На прикладі оперної творчості С.Гулака-Артемовського закріпити уявлення про невіддільність музики та літератури в оперному жанрі. Дати ви-значення понять автор, поет, композитор, виконавець, слухач, оперне лібрето, фінал опери. Вчити гри на ударних та шумових інструментах.

Орієнтовний план уроку:

1.Вхід під музику пісні "За світ встали козаченьки".

2.Перевірка домашнього завдання.

3.Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

4.С.Гулак-Артемовський Фінал опери "Запорожець за Дунаєм" – слухання.

5. Розповідь про С.Гулака-Артемовського [ 31/–], про літературну основу опери.

6.З’ясовування назв співочих голосів.

7.Українські народні пісні "Їхав козак за Дунай", "Засвіт встали козаченьки" – імпровізування ритмічного супроводу.

8. Узагальнення.

9. Домашнє завдання: визначати галузь і рід почутої музики, учитися розповіда-ти про неї.

10. Вихід під музику пісні "За світ встали козаченьки".

Методичні рекомендації:

Бесіду про лібрето – літературну основу опери (іт. libretto – книжечка) мо-жна почати з інформації, що опера є синтезом багатьох видів мистецтва (на-самперед, художнього слова та музики), що в основу більшості опер покладено сюжети й образи відомих літературних творів – класичних та сучасних. Лібре-то повідомляє про послідовність подій на сцені, дає характеристики дійовим особам, містить літературний текст опери (слова для співу). Літературний текст оперної вистави лібретисти пишуть здебільшого віршами.

Розповідаючи про С.Гулака-Артемовського, сказати, що композитор мав прекрасний голос (був професійним співаком), що він дружив із Т.Шевченком і підтримував його.

Запитати: Чим відрізняється звичайна мова від співу? (у співі ми розтягуємо голосні). Спільно вивести правила гарного, правильного спiву (спiвати треба легким, природнiм звуком; разом починати i закiнчувати пiсню; чiтко вимов-ляти слова, дихання брати перед початком пiснi та мiж музичними фразами).

Доповнити бесіду розповіддю про найзручнішу для спiву поставу:

“Вийшовши на сцену спiвак мусить стояти рiвно, не сутулячись. Голову не-обхідно ледь вiдкинути назад, руки вiльно опустити, лопатки прибрати, груди розпростати. Корпус усiєю своєю вагою має спиратися на одну ногу (праву чи лiву), яка править за основну точку опори. Другу ногу треба вiдставити на пiвкроку назад, перенiсши на неї центр ваги верхньої частини тiла” [1].

Визначити назви голосів учнів класу (дівчата – сопрано // альт), (хлопці – дискант // альт). Дивлячись на табличку з назвами співацьких голосів дорослих, з’ясувати які з них найвищі, а які найнижчі?

Тенор

Баритон

Бас

Сопрано

Меццо-сопрано

Контральто

Роздавши учням інструменти (трикутники, барабанчики, маракаси), показати як на них грають. Спільно виконати два марші (пісні-марші "Їхав козак" та "За-світ встали козаченьки"): частина учнів хай співає, частина – хай імпровізує ритмічний супровід.


8-й урок (Жовтень)

Тема уроку: "Будова оперної вистави".

Мета: З’ясувати зміст поняття тип музики (виходячи із кількості виконавців твору). Дати визначення поняттю форми оперної музики (вокальні номери, тан-цювальні номери, оркестрові номери). Познайомити учнів із цікавинками з жит-тя Моцарта-вундеркінда. Виховувати інтерес до видатних зразків музичної кла-сики.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під музику українських народних маршів.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

4. Пісні до Дня української писемності – розучування.

5. В.А.Моцарт "Звідки приємний та ніжний той дзвін" – слухання. [ 23 / 28 ]

6. Розповідь про дитячі роки В.А.Моцарта.

7. Бесіда про складові оперної вистави, про форми оперної музики.

8. Узагальнення.

9. Домашнє завдання: визначати галузь, рід і тип почутої музики (музика для соліста, для ансамблю, для великого виконавського колективу), учитися розпо-відати про неї.

10. Вихід під музику українських народних маршів.

Методичні рекомендації:

Звернути увагу дітей: мелодію будь-якого музичного твору можна заграти на фортепіано одним пальчиком, і зробити це може один музикант. Але щоб твір прозвучав у всій своїй красі, – необхідно, щоб його виконали стільки музикан-тів і на таких інструментах, як замислив композитор.

Послухавши музичний твір ["Звідки приємний та ніжний той дзвін"], спро-буймо визначити – до якого жанру-типу його можна віднести?

1) чи це твір для соліста? (наприклад, співака у супроводі фортепіано),

2) чи це твір для ансамблю?,

3) чи це твір для великого виконавського колективу: для хору,

для оркестру, чи, наприклад, для солістів із хором та оркестром?

Запам’ятати слово тип допоможе учням жартівливе звертання до них: Діти, порахуйте-но – скільки на сцені хлопців із гітарами? Ну і типи, ну і типажі! – хоч у ляльковому театрі показуй! Цей як Арлекіно, той як Буратіно, а цей не-чесаний – як пудель Артемон!

Розповідаючи учням про оперу, наголосити, що вона об’єднує в єдине теат-ральне дійство вокальну та інструментальну музику, драматургію, образотворче мистецтво (декорації, костюми, грим тощо), іноді й хореографію.

Форми оперної музики: оркестрові номери (увертюра, антракт, епізод, сим-фонічна картина), танцювальні номери, вокальні номери, вокальні сцени (включаючи великі фінали), речитативи.


9-й урок (Листопад)

Тема уроку: "Літературна основа балетної вистави ".

Мета: На прикладі балету П.Чайковського "Лускунчик" розширити уяв-лення учнів про роль лібрето в музичному мистецтві. Поглибити знання учнів про творчість П.Чайковського. Засвоїти поняття балет, балетне лібрето, тоні-ка, звуки стійкі та не стійкі. Вчити інтерпретувати інтонаційно-образний зміст музичних творів, тобто давати власний висновок-відповідь на питання які по-чуття передає музика?, про що і як вона розповідає?


Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під музику пісні "За світ встали козаченьки".

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

4. П.Чайковський "Вальс квітів", "Танець феї Драже" – слухання.

5. Е.Т.А.Гофман "Лускунчик" – ознайомлення зі змістом казки.

6. Розповідь про балетну музику П.Чайковського, про особливості балетних лі-брето. [ 33 / – ]

7. Інформація про запис мелодій числами. Розпізнавання на слух тоніки.

8. Узагальнення.

9. Домашнє завдання: визначати галузь, рід і тип почутої музики, учитися сло-весно інтерпретувати її інтонаційно-образний зміст.

  1. Вихід під музику пісні "За світ встали козаченьки".

Методичні рекомендації:

Повідомити про походження слова театр (грец. υέατρον – місце для видо-вищ). З’ясувати різницю між театром та амфітеатром, сценою та авансценою, між партером та ярусом (балконом), ложею та рампою, кулісою та завісою, між фой’є театру та оркестровою ямою.

Нагадати учням, що оперна вистава є синтезом багатьох видів мистецтва – насамперед, художнього слова та музики. Пов’язана з художнім словом й інша музична вистава для театру – балет. [Ballo (лат.) – танцюю].

Хоча в балеті актори не розмовляють і не співають – літературні першодже-рела є основою для написання більшості балетних лібрето (літературних сцена-ріїв балетних вистав). Тож балет так само як і опера не зміг би виникнути без літератури.

Розповісти, що у балеті актори не лише танцюють, але й спілкуються між собою, розповідають свої історії за допомогою міміки, жестів і поз.

(Спробуймо уявити людину у позі переляку, люті, гордості, нерозуміння. Уявити як підкрадається хижий звір, як човгає ногами старенький дідусь, як на-вшпиньках ступає шпигун. Якими рухами, на думку учнів, можна висловити сердечну вдячність, зобразити злого чаклуна, привітатися, попрощатися, сказа-ти “так”, “ні”?)

За допомогою музично-дидактичної гри "Співаємо числами" учити дітей ро-зуміти запис мелодій числовими позначеннями щаблів ладу (див. кн. "Музично-дидактичні ігри", розділ 4.2 ).

Навчити розпізнавати на слух тоніку за допомогою гри "Вкажiть правильне закiнчення".

(Якщо учитель закінчуватиме добре відому учням мелодію не однією нот-кою, а тризвуком або септакордом [повним тонічним тризвуком, септакордами V-го, VII-го щаблів тощо], то учні швидко зрозуміють і відчують різницю між стійкими та не стійкими щаблями ладу, навчаться одразу знаходити-співати тоніку).


10-й урок (Листопад)

Тема уроку: "Будова балетної вистави ".

Мета: Розширити уявлення учнів про мову жестів, у т.ч. мову жестів ба-летного мистецтва. Розповісти про творчість С.Прокоф'єва. Засвоїти поняття балетмейстер, балетне па, кордебалет, пантоміма.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід під музику українських народних маршів.

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

  4. Розучування нової пісні із підручника (за бажанням учнів та вчителя).

  5. С.Прокофьєв "Па-де-шаль", "Аморозо" з балету "Попелюшка" – слухання.

  6. Шарль Перро "Попелюшка" – ознайомлення зі змістом казки.

  7. Розповідь про творчість С.Прокоф’єва [24/32], балетні музично-хореографічні форми.

  8. Узагальнення.

  9. Домашнє завдання: визначати галузь, рід і тип почутої музики, учитися сло-весно інтерпретувати її інтонаційно-образний зміст.

  10. Вихід під музику українських народних маршів.

Методичні рекомендації:

Розповісти, що в Єгипті, Індії, Китаї та ін. країнах Стародавнього світу у па-лацах вельмож (декілька тисяч років тому!) уже можна було побачити великі танцювальні вистави. Перші європейські балетні вистави були поставлені при-близно 500 років тому у Франції. Танцівники до сьогоднішнього дня користу-ються винайденими тоді рухами (па) та назвами рухів.

[Пліє – присідання, демі-пліє – напівприсідання, батман тандю – ковзання ногами (назад, убік, вперед), батман глісе – дуже швидке ковзання, пті жете – перестрибування із ноги на ногу, гранд жете – великий стрибок, ретіре – ба-лансування на одній нозі, пірует – обертання на одній нозі, тур ан лер – обер-тання у стрибку, соте, арабеск, атитюд і т.п.]

Балетна вистава поєднує в собі музику, образотворчі мистецтва, танець і пантоміму. Супроводжує балетні вистави симфонічний оркестр.

Музика балету складається із невеликих музичних п’єс, із п’єс більшої три-валості (нагадують великі симфонічні твори) та дивертисментів (музично-хореографічних сюїт).

Танці прийнято поділяти на класичні та характерні (подібні до народних). Іноді вводяться акробатичні та пластичні танці (уявімо, наприклад, танець змії). Масові танці виконуються кордебалетом, сольні – танцівниками-солістами.

Існують специфічні балетні форми, наприклад, па-де-де (дует хлопця і дівчини, в якому він допомагає їй балансувати, швидше крутитися, може навіть підняти високо вгору).

Танці і пантоміми поєднуються здебільшого у цілісні музично-хореографічні сцени. Значне місце у виставах займають танцювальні епізоди (па д’аксьон).

Послухавши обидва фрагменти із балету Сергія Прокоф'єва "Попелюшка", запитати учнів: які події, на їх думку, зображає музика?

Пояснити значення назв "Па-де-шаль", "Аморозо".

11-й урок (Листопад)

Тема уроку: "Байка про музикантів без таланту. Квартет".

Мета: Засвоїти поняття квартет, музика народна, академічна, естрадна. Познайомити учнів із творчістю В.Барвінського. Підкреслити роль народних джерел у творчості видатних композиторів. Згадати назви музичних іструмен-тів. Розвивати здатність виявляти та розуміти головну думку літературного твору про музику. Виховувати критичне та самокритичне ставлення до вико-нання музичного твору.

Орієнтовний план уроку:

1.Вхід під музику українських народних маршів.

2.Перевірка домашнього завдання.

3. Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

4. Бесіда про характерні ознаки музики народної, академічної, естрадної.

5. В.Барвінський Квартет (для 2-х скрипок, альта і віолончелі) – слухання.

6. Л.Глібов Байка "Музики" – слухання. [ 63 / 53 ]

7. Узагальнення.

8. Домашнє завдання: визначати галузь, рід, тип і вид почутої музики, учитися словесно інтерпретувати її інтонаційно-образний зміст.

9. Вихід під музику українських народних маршів.

Методичні рекомендації:

З’ясовуючи різницю між видами музики (музикою народною, академічною та естрадною), уявити собі її виконавців. Звернути увагу на особливості одягу виконавців, поведінку, манеру співу, манеру гри на інструментах. (Див. "Де-рево жанрів музики").

Розповісти про чотири струнно-смичкові інструменти: скрипку, альт, віоло-нчель, контрабас. Вказати на різницю у розмірах та способі гри на них.

Слухаючи квартет "Молодіжний" (для 2-х скрипок, альта і віолончелі) Васи-ля Барвінського, заплющити очі й уявити, що ми у прекрасному залі серед ви-шуканої публіки. На сцені грають для нас четверо музикантів у строгих чорних смокінгах. Вслухатися в музику: може почуємо знайомі інтонації?

Є багато віршованих літературних творів про музику та музикантів. Чимало серед них і байок. Уявити пробу [репетицію] чотирьох музик [музикантів] із бай-ки Леоніда Глібова. В руках у музик (точніше, у їх лапах, ратицях) скрипка, бу-бон, цимбали та бас [бас, басоля – народний інструмент, дещо менший за роз-мірами від контрабаса].

Запитати учнів: Як вони розуміють приказку Не за свою справу – не берись? (мабуть так само, як і Соловейко). Як розуміють притчу про закопані таланти?

[Кожній людині Бог дарував здібність (талант) до якоїсь доброї справи. І є великим гріхом не розвивати цю здібність – “закопувати” свій талант, як це ро-блять пияки, наркомани і їм подібні немудрі люди].

Пояснити значення вжитих у байці слів (учням, які вчаться за підручником О.Волошиної, О.Мільченко):

Притика – дерев’яний кілок або залізний прут, яким прикріплюють волове ярмо до дишла.

Квач – намотане на кінець палиці клоччя, ганчір’я тощо для мащення чого-небудь; широка, груба щітка для мазання чого-небудь.


12-й урок (Листопад)

Тема уроку: "Оповідання про силу музики. Концерт".

Мета: На прикладі оповідання К.Паустовського "Старий кухар" показати цілющу силу музичного мистецтва; підкреслити життєстверджуючу роль музики як носія добра, радості, щастя. Виховувати співчуття до немічних, хворих; бажання і вміння їм допомагати. Дати визначення поняттям концерт, види ме-лодичного руху.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під музику пісні "Ой на горі та й женці жнуть".

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

4. Українська нар. пісня "Ой на горі та й женці жнуть" – розучування. [ 52 / – ]

5. В.А.Моцарт Концерт для фортепіано з оркестром № 23 – слухання.

6. Розповідь про творчість В.А.Моцарта, про Концерт як музичну форму.

7. Домашнє завдання: визначати галузь, рід, тип і вид почутої музики, учитися словесно інтерпретувати її інтонаційно-образний зміст.

За бажанням: передати зміст музичних творів, які звучали на уроці, засобами мистецтва слова (літератури): у формі казки, байки, оповідання тощо.

8. К.Паустовський "Старий кухар" – слухання. [ 47 / 57 ]


Методичні рекомендації:

Спробувати зобразити рукою або на папері мелодичну лінію фрагментиків добре відомих учням пісень. Придумати мелодичним лініям відповідні назви.

Їхав козак за ... – рух мелодії звуками однієї висоти.

Занадився ... – пощаблевий підйом вгору, гамоподібний рух мелодії.

сякий такий ... – маятникоподібний рух мелодії.

За світ ... – стрибкоподібний рух мелодії.

Розповісти учням про історію виникнення концерту як музичного жанру. У розповідь можна вклинити наукові повідомлення учнів (попередньо давши їм домашнє завдання з підготовки матеріалів на цю тему). Бажано, щоб учні за-пам’ятали, що концерт це музичний твір віртуозного характеру для солюючо-го інструменту та оркестру. В основі концерту лежить принцип співставлення та змагання соліста і оркестру. Як правило, концерт складається із трьох час-тин (1-ша частина – швидка, часто драматична, 2-га – лірична, повільна, 3-тя – дуже швидка, фінальна).

На сьогоднішньому уроці мистецтво слова – література представлена творчістю Костянтина Паустовського – письменника, який приділяв велику увагу музиці у змісті своїх творів (оповідання "Струна" [про музику П.Чайковського, "Кошик з ялинковими шишками" [про музику Е.Ґріґа] тощо). Разом з героями оповідання "Старий кухар" (сліпим дідусем і його донькою) ми лише у наприкінці твору дізнаємося, про якого композитора йдеться в оповіданні.

Важливо спостерігати за враженням, яке справить на учнів читання твору. В залежності від емоційного настрою учнів, можна по різному побудувати за-кінчення уроку.

А) Це може бути повторне слухання музики концерту В.А.Моцарта.

Б) Повторне читання окремих фрагментів оповідання "Старий кухар" на фоні музики (як мелодекламація).

В) А можливо, варто закінчити урок останніми словами оповідання (без звуків музики), залишаючи учнів під враженням від почутого літературного твору.


13-й урок (Грудень)

Тема уроку: "Повість про сліпого музиканта. Імпровізація"

Мета: Поглибити знання творчості Василя Барвінського. На прикладі пові-сті "Сліпий музикант" показати прояви впливу музичного мистецтва на вчинки людини, на її долю, на вибір людиною свого життєвого шляху. Засвоїти поняття камерна музика, імпровізація, склади ритму.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під музику пісні "Ой на горі та й женці жнуть".

2. Перевірка домашнього завдання.

  1. Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

  2. Гра початку пісні "Ой на горі та й женці жнуть" на німій клавіатурі.

4. В.Короленко "Сліпий музикант" (фрагменти повісті) – слухання. [ 54,66 / 60 ]

5. В.Барвінський Пісня – слухання. [ 30 / 12 ]

6. Л.Бетговен Варіації на українські теми – слухання. [ 31 / 17 ]

7. З’ясування етимології слів камерна музика, імпровізація.

  1. Узагальнення.

  2. Домашнє завдання: визначати галузь, рід, тип і вид почутої музики, учитися словесно інтерпретувати її інтонаційно-образний зміст.

10. Вихід під музику української народної пісні "Ой на горі та й женці жнуть".

Методичні рекомендації:

Послухати з учнями три фрагменти повісті "Сліпий музикант" Володимира Короленка.

– Про спів пастухом Йохимом хлопської пісні Ой на горі та й женці жнуть на прохання панича Петруся та його дядька Максима.

– Про захоплення сліпого хлопчика музикою та величезну роль, яку відіграє це захоплення у становленні особистості Петруся.

– Епілог повісті.

Важливо почути враження учнів від розповіді про людину, яку Бог обдару-вав великим музичним талантом, але забрав зір (Бог дає не міряючи, забирає не жаліючи), почути їх роздуми про роль музичного мистецтва у житті людини, почути висновок про вплив на людину музики цілющої (рідної, народної), .

Згадати усі відомі учням прозові та поетичні твори про музику. Порівняти вплив на слухачів музики обдарованих музикантів (наприклад, сліпого піаніста Петра) та бездарних (із байки Глібова). Наголосити, що тільки талант і велика праця дають вартісний результат.

[Імпровізація – (від лат. improvisus – непередбачений) – створення музики під час виступу, експрόмт].

Ще раз нагадати учням притчу про закопані таланти, про необхідність пі-знати себе – виявити свою здібність [талант] до потрібних, гарних справ. Нага-дати про великий гріх – не розвивати даровані Богом таланти.

Навчити прочитувати складами ритму (у різних послідовностях) чвертки, ві-сімки, шістнадцятки, половинки, цілі ноти [ та, ті, ту(ку), та-а, та-а-а-а ].

14-й урок (Грудень)

Тема уроку: "Пісенність Шевченкової поезії. Кантата ".

Мета: Засвоїти поняття кантата, мелодія, гармонія, тонічний тризвук. Вихо-вувати інтерес до творчості М.Лисенка. Показати учням нерозривний зв'язок музики і літератури у жанрі кантати. Розвивати уміння сприймати, розуміти та інтерпретувати зміст вокально-хорових творів.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під музику українських народних маршів.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

4. Пісні про святого Миколая – розучування.

5. З’ясовування значення слів мелодія, гармонія, тонічний тризвук, кантата.

6. М.Лисенко Кантата "Радуйся, ниво неполитая", ч.5 – слухання. [ 17 / 22 ]

7. Розповідь про Лисенківську Шевченкіану (твори на слова Тараса Шевченка).

8. Узагальнення.

9. Домашнє завдання: слухаючи академічну музику, визначати її галузь, рід і тип, інтерпретувати словесно її інтонаційно-образний зміст.

За бажанням: передати зміст музичних творів, які звучали на уроці, засобами мистецтва слова (літератури): у формі казки, байки, оповідання тощо.

10. Вихід під музику українських народних маршів.

Методичні рекомендації:

На уроках математики учні багаторазово креслили горизонтальну та верти-кальну лінії. Поміркувати: чи є якийсь зв’язок між словами мелодія, гармонія та словами мелодична горизонталь, гармонічна вертикаль?

Розповісти: старогрецьке слово μελωδία перекладається українською як спів, наспів, пісня. Нині словом мелодія іменуємо одноголосну звукову лінію – своєрідну звукову ниточку, на яку нанизані звуки різної висоти та довжини. Складається мелодія із мотивів (від лат. motus – рух) – найменших музичних побудов із, здебільшого, одним наголошеним звуком.

Слухаючи музичний твір, звертаймо увагу учнів на красу мелодії (на її на-співність). Звертаймо увагу і на красу гармонії – красу співзвуч, акордових по-єднань (грец. αρμονία – злагодженість, стрункість, зв’язок, скріплення, співмір-ність).

Перед слуханням "Оживуть степи, озера" (5-ї частини кантати М.Лисенка) ознайомити учнів із будовою кантати (від лат. cantum – співати). Розповісти, що кантата – це великий музичний твір, який складається із кількох частин, пов'язаних між собою спільним задумом. Створюється на основі одного або де-кількох літературних творів (поезій). Виконується хором, співаками-солістами та оркестром.

Чи можна уявити дану музику без віршів Шевченка, і вірші без музики Ли-сенка? Попросити учнів дати характеристику звучанню фінальної частини тво-ру та висловити свої враження від почутого.

Підсумовувати урок висновком про потужне посилення впливу поезії та музики на слухача завдяки їх досконалому поєднанню у кантаті.

15-й урок (Грудень)

Тема уроку: "Музика у кіномистецтві. Мюзикл".

Мета: Дати визначення поняттям кіномузика, титр, мюзикл, сценарій. При-гадати кінофільми, в яких музика допомагає розкрити зміст кінотвору або є однією із "основних дійових осіб". Розвивати здатність виявляти головну дум-ку в сюжетах фільмів. Засвоїти розміщення на нотоносці нот першої октави.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід під музику Р.Роджерса із кінофільму "Звуки музики".

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Розспівування голосу. Виконання раніше вивчених пісень.

  4. Вправа "Ми вчимо розміщення нот" – розучування.

  5. Р.Роджерс "До-ре-мі" – розучування. [ 59 / 67 ]

  6. Фрагмент з кінофільму "Звуки музики" – слухання та участь у виконанні.

  7. Узагальнення.

  8. Домашнє завдання: слухаючи академічну музику, визначати її галузь, рід і тип, інтерпретувати словесно її інтонаційно-образний зміст.

За бажанням: передати зміст музичних творів, які звучали на уроці, засобами літератури (у формі казки, байки, оповідання тощо).

  1. Вихід під музику Р.Роджерса із кінофільму "Звуки музики".

Методичні рекомендації:

Запитати учнів: чи знають, що пісня “Рідна мати моя”, “Пісня про Київ” і ба-гато інших найвідоміших пісень прийшли до нас із кіноекрану? Чи усвідомлю-ють, що кіномузика є важливим засобом розкриття внутрішнього стану героїв фільму, що вона допомагає емоційно підкреслити драматизм ситуації, конфлік-ту?

Нагадавши значення слова лібрето (літературна основа оперних і балетних вистав), розповісти про сценарій – літературну основу кінофільму.

Пригадати кінофільми, у тому числі мультиплікаційні, що запам'яталися своєю музикою. Навчити відрізняти фільми, в яких музика служить звуковим фоном (супроводжує титри та події сюжету) від фільмів, у яких музика "діє", тобто від фільмів про музику та музикантів.

Серед останніх – американський музичний фільм "Звуки музики", створений на основі однойменного мюзиклу Роберта Роджерса. Цікавий, насичений різно-манітними, часто, драматичними подіями сюжет цього фільму приваблює тим, що музика допомагає героям фільму у найскрутніші моменти, приносить їм ра-дість, дружбу та любов.

[Мюзикл (від англ. musical play) – музична вистава].

Після розучування фрагменту з кінофільму "Звуки музики" спробуймо виконати його разом із героями фільму.

За допомогою вправи "Ми вчимо розміщення нот" запам’ятати розташу-вання на нотоносці нот першої октави.

16-й урок (Грудень)

Тема узагальнюючого уроку: "Музика і мистецтво слова:

література як одна з основ музичного мистецтва,

про музику і музикантів у творах літератури та кіно".

Мета: Засвоїти поняття обробка пісні, колядка, щедрівка. Перевірити знання учнів за темою семестру. Узагальнити матеріал теми.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід під музику Р.Роджерса із кінофільму "Звуки музики".

  2. Перевірка домашнього завдання.

  3. Розспівування голосу.

  4. Українські колядки та щедрівки – розучування.

  5. О.Герасименко, М.Блощищак, Ю.Антоніщак "Зимові сни" – слухання.

  6. З’ясовування понять пісня, пісня без слів, вокаліз, варіації на тему пісні, оброб-ка пісні, календарно-обрядові пісні зимового циклу.

  7. Слухання музики за вибором учнів та пропозицією вчителя.

  8. З’ясовування понять опера, балет, симфонія, концерт, квартет тощо.

  9. Узагальнення.

  10. Домашнє завдання: слухаючи музику, визначати її галузь, рід, вид і тип, словесно інтерпретувати її інтонаційно-образний зміст. За бажанням: пере-дати зміст музичних творів, які звучали на уроці, засобами літератури.

  11. Вихід під музику українських народних маршів.

Методичні рекомендації:

Розпочати урок можна зі слухання фрагменту з кінофільму "Звуки музики" та із одночасною участю учнів у її виконанні (тобто використати фонозапис як плюсову фонограму).

Вислухати підготовані учнями приклади кінотворів про музику та музикантів (відеокліпів, кіноверсій оперних і балетних вистав, телеконцертів). Обговорити роздуми учнів про роль музики у мистецтві художнього та анімаційного кіно. [Anima (лат.) – душа; аnimо – оживляю].

Послухавши коляди в обробці Оксани Герасименко, Мирона Блощищака, Юрія Антоніщака (CD "Зимові сни"), пояснити учням, що обробка – це видозміна музичного твору [шляхом гармонізації, аранжування або транскрипції]. Стосується термін обробка здебільшого народних мелодій. Уживаємо його при приєднанні до співу інструментального супроводу, при перекладі одноголосної пісні для хору і т.п.

Виставити учням оцінки за тематичну атестацію, враховуючи їх уміння спі-вати, уміння сприймати музику та словесно інтерпретувати її зміст, враховуючи їх знання-розуміння музичної термінології, уміння робити підсумок щодо взає-мозв’язку музичного мистецтва та літератури.

На узагальнюючому уроці можливе також проведення конкурсів, вікторин, проведення невеличкого концерту “на замовлення слухачів” на музичному матеріалі 1-го семестру.





Дверій Роман Євстахович ; http://dverij.lviv.name e-mail: dverij@bigmir.net ; тел.моб.: 0-66-21-40-510




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації