Поиск по базе сайта:
Урок №13 Розділ І v. Художня культура України ХХ ст. Тема : Хорова музика, вокально-симфонічна І симфонічна музика icon

Урок №13 Розділ І v. Художня культура України ХХ ст. Тема : Хорова музика, вокально-симфонічна І симфонічна музика




Скачати 88.09 Kb.
НазваУрок №13 Розділ І v. Художня культура України ХХ ст. Тема : Хорова музика, вокально-симфонічна І симфонічна музика
Дата конвертації14.11.2012
Розмір88.09 Kb.
ТипУрок
1. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/1 Muzyka_do_16_st.doc
2. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/2 Muzyka_17-18_st.doc
3. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/3 Muzyka_19_st.doc
4. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/4 Muzyka_20_st.doc
5. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/1_klas_Pourochne_planuvannja.doc
6. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/5 klas_semestr_1_Metodyka.doc
7. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/5 klas_semestr_2_Metodyka.doc
8. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
9. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/Nazvy_tem_urokiv.doc
10. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_peredmova.doc
11. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_semestr_1_Metodychni_dodatky.doc
12. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_semestr_2_Metodychni_dodatky.doc
13. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
14. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/Nazvy_tem_urokiv.doc
15. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/7_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
16. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/7_klas_Muz_mystectvo/Uroky_11-17_za_Rostovs'kym.doc
17. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-1.doc
18. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-2.doc
19. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-3.doc
Урок №3 Розділ I. Художня культура України
Урок №6 Розділ ІІ. Художня культура ХVІІ хvііі ст. Тема : Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів І лірників
Урок Розділ ІІІ. Художня культура України ХІХ ст. Тема : Народна музика: соціально та родинно-побутові пісні
Урок №13 Розділ І v. Художня культура України ХХ ст. Тема : Хорова музика, вокально-симфонічна І симфонічна музика
Вивчення музики в першому класі
Тема: музика І мистецтво слова
Тема: музика І мистецтво слова
Р. Дверій календарно-тематичне планування 5 клас
Музичне мистецтво. 5 клас музика та інші види мистецтва назви тем уроків у підручнику “Музичне мистецтво. 5”
Музичне мистецтво. 6 клас
Тема Музика і мистецтво слова Тема Музика і візуальні образи
Урок (Січень) Тема уроку
Р. Дверій календарно-тематичне планування 6 клас
Музичне мистецтво. 6 клас музика І духовний світ людини
7 клас. Палітра м узи чних образів
Музична драматургія Урок 11. Із історії створення полонезу Оґінського
Тема уроку
Тема уроку
Інформація про вплив музики на людину. Слухання фрагментів популярної музики та спів із ансамблем «Бітлз». Узагальнення, домашнє завдання. Вихід учнів із класу (музичний фон «Мрії» Р. Шумана або колаж 2)

Урок № 13

Розділ ІV. Художня культура України ХХ ст.

Тема: Хорова музика, вокально-симфонічна і симфонічна музика

(Л.Ревуцький, Б.Лятошинський. С.Людкевич, М.Скорик, Є.Станкович та ін.).

Камерні жанри вокальної та інструментальної музики.

Напрями популярної музики. Музичне виконавство.

Мета: Завершити формування мінімально необхідних знань учнів про українську музику. Розвивати вміння аналізувати інтонаційно-образний зміст академічної музики: чути в ній світове та питомо українське. Виявити першоджерела української музики масових жанрів, її особливості та переваги. Досягти усвідомлення, що музична культура України – одна з найпрекрасніших гілок музичної культури світу.

Орієнтовний план:

  1. З’ясування суті понять національна музична мова, національна музика.

  2. Узагальнення знань про творчість М.Леонтовича.

  3. Ознайомлення із хоровою творчістю М.Колесси, А.Кос-Анатольського, Лесі Дичко.

  4. Узагальнення знань про вокально-симфонічну творчість композиторів ХХ ст.

  5. Огляд досягнень у галузі симфонічної творчості.

  6. Впорядковування інформації про жанрове розмаїття української камерної музики.

  7. Закріплення і систематизування знань про українську популярну музику.

  8. Виконання практичного завдання (спів пісень).

Обладнання: CD-програвач, комп’ютер, мультимедійний центр.

Аудіозаписи:

М.Колесса «Промочив мя, промочив» (18.3).

А.Кос-Анатольський «Чотири воли пасу я» (20.1).

О.Дичко «Многоліття» з Урочистої Літургії (12.1).

С.Людкевич Кантата-симфонія «Кавказ» (24.А).

О.Козаренко Концерт для фортепіано з оркестром (17.1).

В.Ольшевський «Пришестя» (29.1).

Є.Станкович «Ой, дівчино, шумить гай» (35.3).

В.Івасюк «Я піду в далекі гори» (13.1).

Фольк-рок «Ми йдем вперед» (47.Є.1).

Фольк-джаз «Гуцульська фантазія» (47.18). Відеозапис концерту.

Т.Петриненко «Гей, синок, не натискай курок» (31.2).

П.Табаков «Ти моя, тільки ти моя» (47.1). Відеокліп.

Ю.П’ясецький «При ватрі» (47.Д.3).

Методичні рекомендації

Вчитель починає урок запитанням: які асоціації викликають в учнів поняття національна музична мова, національна музика?

Розмірковуючи спільно з учнями над відповіддю, вчителеві слід сказати, що музична творчість будь-якого народу цікава представникам інших народів тільки тоді, коли вона має якісь особливо оригінальні та самобутні риси (як наприклад, музика Грузії чи Іспанії).

Нині ми з гордістю можемо констатувати, що витворений нашим народом «духовний материк» став підвалиною становлення української національної музичної мови, а національна своєрідність музичної мови переросла у національний стиль як тип музичного мислення, як музичну артикуляцію-вияв сутнісних ментальних рис нашого народу (нагадаймо собі їх: працьовитість, доброзичливість, розумність, висока духовна культура).

Вчитель, приступивши до викладу основного матеріалу, наголошує, що на утвердження національно-самобутнього обличчя української музики найактивнішим чином вплинуло мистецтво хорового співу; що найвидатнішим представником цього мистецтва був на початку ХХ століття Микола Леонтович.

Учні пригадують твори М.Леонтовича, які чули по радіо та в концертах, які слухали в на уроках музичного мистецтва.

Вчитель підсумовує: «Щедрик», «Дударик», «Пряля», «Козака несуть», «Над річкою, бережком» та інші народні пісні в обробці М.Леонтовича, а також його оригінальні твори назавжди увійшли до скарбниці українського хорового мистецтва і є однією з вершин світового музичного професіоналізму.

Учні слухають кілька хорових творів (обробок народних пісень, оригінальних композицій на авторські та церковні тексти).

Вчитель заохочує учнів до спроб охарактеризувати риси української національної музичної мови, притаманні цим хоровим творам. Наголошує, що феномен національної музичної мови є надзвичайно великою цінністю, тому він відповідально і свідомо культивувався українськими композиторами середини та другої половини ХХ століття (Є.Козак, А.Кос-Анатольський, М.Колесса, І.Шамо, Г.Майборода, В.Іконник, Г.Ляшенко, В.Кирейко, В.Кікта, Б.Фільц та ін.).

Учні пригадують назви творів вокально-симфонічної музики, які звучали для них на уроках музичного мистецтва, на уроках художньої культури.

Вчитель підкреслює, що вже у творчості М.Лисенка чітко викристалізувалися традиції української вокально-симфонічної музики. Видатним внеском у розвиток цього жанру стали твори на слова Тараса Шевченка К.Стеценка, М.Вериківського, Л.Грабовського, Лесі Дичко та ін.

Захоплює романтичний дух, яким пройняті виражальні засоби творів С.Людкевича, і який поєднує в собі риси фольклорних джерел (думний, історико-пісенний епос) та високий європейський професіоналізм. Незгладиме враження справляє ораторія «Панахида за померлими з голоду» Є.Станковича. Новітні прийоми сонористики, алеаторики, неофольклорних і неокласичних тенденцій із успіхом застосовують О.Кива, В.Степурко, І.Щербаков та ін.

Використання cучасного електронного інструментарію дає змогу композиторові ознайомити виконавців (перед розучуванням новонаписаного твору на репетиціях) із його характерними особливостями – бажаним темпом, динамікою тощо. Прикладом може служити укладена на синтезаторі інструментальна версія твору В.Ольшевського «Пришестя», партитура якого (основна вокально-інструментальна версія якого) написана композитором для соліста, хору та симфонічного оркестру.

Учні, ознайомившись із описом змісту «Пришестя», слухають твір.

Вступ – очікування спраглого людства на пришестя Ісуса Христа.

Зближення Неба і Землі – прихід на Землю Ісуса Христа символізується розкотистими ударами грому і сигналами сурми Пастиря; три варіанти проведення теми в основній частині малюють радісну картину – Ісус Христос їде на ослику, втішені люди вітають його.

Свято народів (кульмінація твору) – прославлення пришестя Ісуса Христа хором ангелів і людей.

Вчитель повідомляє, що серед багатьох симфонічних творів початку та середини ХХ століття у центрі стоїть Третя симфонія Б.Лятошинського (1951), яка зазнала у свій час гострої несправедливої критики, а є по суті одним із найвизначніших творів української музики.

У другій половині ХХ століття все інтенсивнішим стає звернення композиторів до найсамобутніших фольклорних комплексів у їх «первинності», а також у використанні сонористичних, алеаторичних, серійних і серіальних комплексів задля передачі своєрідного тембрового звучання народного інструментарію, нерегламентованості метроритмічних і звуковисотних співвідношень (народні голосіння, рецитації, народний говір тощо).

В українському симфонізмі започатковується полістилістичне осмислення традицій культури («Симфонієтта» Є.Станковича). У жанрі інструментального концерту спостерігаємо значне розширення кола різновидів українського фортепіанного концерту, написання творів для цілого ряду інших солюючих інструментів.

Учні пригадують навчальний матеріал про жанрові особливості камерної музики; розповідають про жанрові відмінності між піснею та романсом.

Вчитель привертає увагу учнів до здатності сучасного романсу витончено й глибоко розкривати і щирий ліризм, і драматичні, психологічно насичені та філософсько узагальнені теми, а також здатності романсу набувати нових рис, зумовлених потребами нової епохи.

Вчитель підкреслює, що потужним джерелом інтонаційного та жанрового оновлення камерної вокальної музики стала народна пісня, до сольних обробок якої охоче зверталися і звертаються наші композитори.

Учні перелічують відомі їм назви жанрів камерної музики.

Вчитель звертає увагу на розмаїття жанрів української камерно-інструментальної музики ХХ століття: композитори створювали невеличкі п’єси для дітей, робили нескладні переклади народних пісень і танців для фортепіано (для домашнього музикування), писали цикли програмних мініатюр, прелюдії, етюди, концертні транскрипції, музичні поеми тощо.

Вчитель, пояснивши значення нових термінів, просить учнів запам’ятати підсумок: звернення до нових структурних форм; суттєве підвищення ролі тембрової драматургії; новий погляд на фольклор, на лексичні, технологічні інновації – усе це зумовило високу художню результативність розвитку музики камерних жанрів в Україні.

Учні згадують матеріал попереднього класу: дають тлумачення термінів джаз, кантрі, фольк-рок, арт-рок, electronic rock, space rock тощо.

Вчитель повідомляє, що в музиці українських музикантів можна знайти будь-який із цих стилів. Єдине застереження: концертуючі музиканти ніколи не опускаються до рівня любителів панку чи психоделії, тому взірці такої музики слід шукати у творчих експериментах окремих самодіяльних гуртів.

Учні “допомагають” Павлу Табакову, Тарасові Петриненку, Тарасові Чубаю співати приспіви пісень «Ти моя, тільки ти моя», «Гей, синок», «Ми йдем вперед».

Вчитель наголошує, що українська популярна музика завжди відзначалася щирістю вислову, чистотою почуттів, відсутністю нав’язливості, брутальності, тюремної тематики. Нагадує учням, що інтонаційними джерелами української популярної музики є не блюзи-стогін афроамериканців, а найбільший серед усіх народів світу масив української народної пісні (понад 200 тисяч!), а також пісні пластунів, січових стрільців, учасників визвольних змагань. Прадавні ж ритми Карпат щедро уділяють чутливим музикантам оригінальну, найсучаснішу, найвитонченішу поліметрику та поліритміку.

Вчитель питає: чи чули учні такі вислови «Без Бога – ні до порога, а з Богом – хоч на край світа», «Нашого цвіту по білому світу…»? Розповідає, що діти, внуки, правнуки перших «хвиль» українських переселенців у Канаду, США, Австралію тощо були і є нині в цих країнах шанованими громадянами, бо розумні, чесні, працьовиті, талановиті. Ці споконвічно притаманні українцям риси активно плекала церква, недільні школи, пласт (українська скаутська організація). До слова, церква – це перша будівля, яку спільно зводили українці в місцях нових поселень на Заході.

Учні слухають і дивляться виступ В.Попадюка на фестивалі джазової музики (47.18).

Вчитель пропонує учням заспівати пісню «При ватрі» разом із виконавцем української народної та естрадної музики Ерко Северином (47.Е.3). Перед початком співу доручає одному з учнів зачитати три абзаци із книги О.Тисовського «Чар пластування»: Невеличкий вогник палахкотить і намагається проникнути бездонну темряву ночі. Його полум’я золотить голови ватаги хлопців-однолітків, що сидять довкола ватри. У недалекому чагарнику відзиваються таємні шелести. Шумить верховіття дерев, що темною стіною стоять оподалік. Хлопці ловлять кожне слово свого ватажка-провідника, що розповідає їм про подвиги борців за волю їх прадавньої землі, казкової країни, що їй на ім’я – «Україна».

Сіріли у сумерку півночі шатра,

Застиг, мов у чорному бéзрусі ліс,

Лиш ясним промінням іскрилася ватра

І сипала зорям привіт.

Над ватрою постаті юні, хлоп’ячі,

Заслухані в золото слів, що лились,

Про славу минулу, про мрії гарячі,

Про волю, що прийде колись.

Заслухались кедри ґорґанської ночі

І гомін ішов по долинах, верхах,

Горіли завзяттям юнацькії очі

І сила родилась в серцях.

Погасло багаття, горіли ще мрії,

Кінчила свій лет заворожена ніч,

Далеко на сході горіли обрії,

Воскреслій зірниці устріч.

Вчитель перевіряє рівень засвоєння учнями знань; підводить підсумок уроку; задає домашнє завдання. Воно може полягати, наприклад, в укладенні фонотеки «Музика українських композиторів ХХ століття», підготовці позакласного заходу «Пісенний вернісаж із творів сучасних українських композиторів».




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації