Поиск по базе сайта:
Урок Розділ ІІІ. Художня культура України ХІХ ст. Тема : Народна музика: соціально та родинно-побутові пісні icon

Урок Розділ ІІІ. Художня культура України ХІХ ст. Тема : Народна музика: соціально та родинно-побутові пісні




Скачати 58.11 Kb.
НазваУрок Розділ ІІІ. Художня культура України ХІХ ст. Тема : Народна музика: соціально та родинно-побутові пісні
Дата конвертації14.11.2012
Розмір58.11 Kb.
ТипУрок
1. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/1 Muzyka_do_16_st.doc
2. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/2 Muzyka_17-18_st.doc
3. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/3 Muzyka_19_st.doc
4. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/4 Muzyka_20_st.doc
5. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/1_klas_Pourochne_planuvannja.doc
6. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/5 klas_semestr_1_Metodyka.doc
7. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/5 klas_semestr_2_Metodyka.doc
8. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
9. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/Nazvy_tem_urokiv.doc
10. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_peredmova.doc
11. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_semestr_1_Metodychni_dodatky.doc
12. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_semestr_2_Metodychni_dodatky.doc
13. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
14. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/Nazvy_tem_urokiv.doc
15. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/7_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
16. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/7_klas_Muz_mystectvo/Uroky_11-17_za_Rostovs'kym.doc
17. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-1.doc
18. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-2.doc
19. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-3.doc
Урок №3 Розділ I. Художня культура України
Урок №6 Розділ ІІ. Художня культура ХVІІ хvііі ст. Тема : Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів І лірників
Урок Розділ ІІІ. Художня культура України ХІХ ст. Тема : Народна музика: соціально та родинно-побутові пісні
Урок №13 Розділ І v. Художня культура України ХХ ст. Тема : Хорова музика, вокально-симфонічна І симфонічна музика
Вивчення музики в першому класі
Тема: музика І мистецтво слова
Тема: музика І мистецтво слова
Р. Дверій календарно-тематичне планування 5 клас
Музичне мистецтво. 5 клас музика та інші види мистецтва назви тем уроків у підручнику “Музичне мистецтво. 5”
Музичне мистецтво. 6 клас
Тема Музика і мистецтво слова Тема Музика і візуальні образи
Урок (Січень) Тема уроку
Р. Дверій календарно-тематичне планування 6 клас
Музичне мистецтво. 6 клас музика І духовний світ людини
7 клас. Палітра м узи чних образів
Музична драматургія Урок 11. Із історії створення полонезу Оґінського
Тема уроку
Тема уроку
Інформація про вплив музики на людину. Слухання фрагментів популярної музики та спів із ансамблем «Бітлз». Узагальнення, домашнє завдання. Вихід учнів із класу (музичний фон «Мрії» Р. Шумана або колаж 2)

Урок 9.

Розділ ІІІ. Художня культура України ХІХ ст.

Тема: Народна музика: соціально та родинно-побутові пісні.

М.Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла України ні слава, ні воля».

М.Лисенко – основоположник національної композиторської школи в Україні.

Мета: Усвідомити важливість впливу «весни народів» Європи на формування національно-свідомої творчої інтелігенції України. Встановити взаємозалежність між умовами життя народу та змістом соціально-побутових і родинно-побутових пісень. З’ясувати роль поезії Т. Шевченка у втіленні в музиці українських композиторів народного духу та народного характеру.

Орієнтовний план уроку:

  1. Виявлення провідних змістовно-тематичних мотивів соціально-побутових пісень.

  2. Бесіда про тематику й настроєвий діапазон родинно-побутової лірики.

  3. З’сування ролі творчості С. Гулака-Артемовського та М. Калачевського.

  4. Доповнення знань про Державний гімн України.

  5. Розмова про роль М. Лисенка в розбудові української музичної культури.

  6. Обмін інформацією про умови розвитку українського мистецтва в ХІХ ст.

  7. Узагальнення матеріалу та домашнє завдання.

Обладнання: CD-програвач, комп’ютер, мультимедійний центр.

Аудіозаписи:

Рекрутська з Полтавщини «Ой, чия то в лузі трава» (3.А.4).

Танцювальна жартівлива з Полтавщини «Вигонь, мати, коваля з хати» (3.Б.6).

Про родинне життя «Було в батька дві дочки» (3.2).

Колискова «Коту, коточку» (3.1).

С.Гулак-Артемовський Арія Андрія «Владико неба і землі» (11.4). Відеозапис.

М.Калачевський «Українська симфонія», ч.2 (15.2).

М.Вербицький «Ще не вмерла України ні слава, ні воля» (49).

М.Лисенко Арія Остапа «Хто вбив його?» з опери «Тарас Бульба» (23.А.2).

М.Лисенко Вальс d-moll (23.1).

М.Лисенко Рапсодія № 2 (23.2).

П.Ніщинський Хор «Закувала та сива зозуля» (28.5).

Д.Січинський «Чом, чом земле моя» (44.Г.2).

Методичні рекомендації

Вчитель наголошує в розмові з учнями, що в умовах постійної боротьби проти соціального та національного гніту українські соціально-побутові пісні стали своєрідним резонатором, який чутливо реагував на всі зміни в суспільному житті нашого народу.

Учні пригадують навчальний матеріал з курсу української літератури про провідні змістовно-тематичні мотиви циклів козацьких, кріпацьких, чумацьких, рекрутських, солдатських, бурлацьких, наймитських, заробітчанських пісень; перелічують тематику родинно-побутової лірики (пісні про кохання: щастя любити і бути любленим, думки про одруження, про майбутню долю, мотив розлуки тощо; пісні про родинне життя: про щастя материнства й горе сирітства, сімейну злагоду й незгоду тощо).

Вчитель звертає увагу учнів на те, що колискові пісні виділяються в окремий цикл, бо вони призначені тільки для одного слухача – дитини і мають тільки одного виконавця – матір або близьку людину; підкреслює, що жартівливі пісні, навпаки – потребують аудиторії, бо розраховані на співучасть; на те, що дотеп, жарт буде почутий багатьма.

Вчитель підводить учнів до висновку, що в родинно-побутових піснях крізь призму почувань однієї людини передається характер цілого народу; що ці пісні є дієвою виховною силою, бо утверджують здорові морально-етичні погляди (наприклад, жартівливі висміюють усе, з чим не мириться народне уявлення про людську поведінку).

Учні пригадують навчальний матеріал з курсу історії про те, що аристократія російської імперії розмовляла переважно французькою або німецькою мовою та ігнорувала свою власну.

Вчитель доповнює, що ця мода на все іноземне перейшла і в Україну – так наприкінці XVIII століття при дворах багатих українських поміщиків відчутно домінувала італійська, французька та німецької музика; сама ж українська музична культура була ослаблена постійним, часто примусовим забиранням у Росію кращих фахівців. У ХІХ столітті всю музичну освіту та концертне життя в Україні монополізувало Російське імператорське музичне товариство. Справа дійшла аж до заборони друкувати ноти з українськими текстами.

Подолати занепад української професійної музичної культури допомогли контакти з музикантами Західної Європи, які працювали тут, а також навчання українців за кордоном.

Про нове піднесення української музичної культури засвідчила опера «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, яка заклала основи українського класичного оперного мистецтва; «Українська симфонія» М.Калачевського, яка започаткувала традицію монументальних симфонічних циклів, і була продовжена симфонічними творами українських композиторів ХХ століття; багатогранна творчість М.Лисенка та інших видатних українських композиторів.

Учні підсумовують свої знання про Державний гімн України.

Вчитель радить запам’ятати додаткові факти: уперше вірш П.Чубинського був надрукований у львівському журналі «Мета» у 1863 році; уперше з нотами твір був надрукований у 1865 році (відразу після публікації нова пісня набула великої популярності серед свідомої молоді Галичини). Варто знати також, що після Лютневої революції 1917 року цей твір почав використовуватися як національний гімн, а 15 березня 1939 року цей твір Павла Чубинського та Михайла Вербицького був затверджений як Державний гімн Карпатської України.

Учням буде цікаво довідатися, що ще один твір М.Вербицького тривалий час використовувався українцями як національний гімн – це кантата для баритона, хору та оркестру «Завіщанє» («Заповіт») на повний текст вірша Тараса Шевченка.

Учні пригадують інформацію про характерні риси музичного романтизму, називають прізвища перших композиторів-романтиків.

Вчитель повідомляє, що романтизм в українській музиці виник на початку ХІХ століття, проте тільки у творчості М.Лисенка сформувалася його українська національна модель. Вона синтезувала здобутки західноєвропейських і слов’янських музичних культур, а також творчо переосмислений український народний музичний стиль. У творчості М.Лисенка поєдналися роман-тичні риси з реалістичними. Це проявилося у правдивому втіленні народних образів, у прагненні через історичну тематику розкрити злободенні проблеми сучасності.

Вчитель підкреслює, що українська музична культура ХІХ століття розвивалася в дуже складних умовах національних утисків і заборон, які гальмували її повний вияв і заважали реалізації її потенційних можливостей; робить особливий наголос на тому, що незважаючи на всі перешкоди, українська музика ХІХ століття має вагомі здобутки.

У цей період виникли високохудожні професійні твори, які стали окрасою української та світової музичної культури. Якщо в попередні періоди у музичній культурі України домінувала церковна музика, то в ХІХ ст. на перший план виходить музика світська: розвиваються всі жанри, наявні на той час в європейському музичному мистецтві (опера, симфонія, хорова, камерно-вокальна та камерно-інструментальна музика).

Вчитель повідомляє, що нині найцікавіші твори камерної музики ХІХ ст. часто звучать в аранжуванні для великих колективів. Прикладом можуть служити Рапсодія для фортепіано № 2 М.Лисенка, романс Д.Січинського «Чом, чом, земле моя» тощо.

«Весна народів» Європи посилила визвольний рух в Україні та породила новий тип миcтця, який, відстоюючи народні інтереси, перестав обмежувати себе лише музичною творчістю, а й включився в активну громадську діяльність. Процес національно-культурного відродження активізував українських музикантів – вони створюють музичні товариства, школи, різноманітні виконавські колективи, організовують концерти для виконання української музики, інтенсифікують працю в галузі збирання українського фольклору тощо.

Вчитель перевіряє рівень засвоєння учнями знань; підводить підсумок уроку; задає домашнє завдання. Воно може полягати, наприклад, у спільному створенні стенду або фотоальбому (куди б увійшли фотографії, листівки, поштові марки тощо) «Видатні діячі української музичної культури».



Дверій Роман Євстахович ; http://dverij.lviv.name ; e-mail: dverij@bigmir.net ; тел.моб.: 0-66-21-40-510




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації