Поиск по базе сайта:
Тема уроку icon

Тема уроку




Скачати 79.75 Kb.
НазваТема уроку
Дата конвертації14.11.2012
Розмір79.75 Kb.
ТипУрок
1. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/1 Muzyka_do_16_st.doc
2. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/2 Muzyka_17-18_st.doc
3. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/3 Muzyka_19_st.doc
4. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/4 Muzyka_20_st.doc
5. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/1_klas_Pourochne_planuvannja.doc
6. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/5 klas_semestr_1_Metodyka.doc
7. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/5 klas_semestr_2_Metodyka.doc
8. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
9. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/Nazvy_tem_urokiv.doc
10. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_peredmova.doc
11. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_semestr_1_Metodychni_dodatky.doc
12. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_semestr_2_Metodychni_dodatky.doc
13. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
14. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/Nazvy_tem_urokiv.doc
15. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/7_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
16. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/7_klas_Muz_mystectvo/Uroky_11-17_za_Rostovs'kym.doc
17. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-1.doc
18. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-2.doc
19. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-3.doc
Урок №3 Розділ I. Художня культура України
Урок №6 Розділ ІІ. Художня культура ХVІІ хvііі ст. Тема : Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів І лірників
Урок Розділ ІІІ. Художня культура України ХІХ ст. Тема : Народна музика: соціально та родинно-побутові пісні
Урок №13 Розділ І v. Художня культура України ХХ ст. Тема : Хорова музика, вокально-симфонічна І симфонічна музика
Вивчення музики в першому класі
Тема: музика І мистецтво слова
Тема: музика І мистецтво слова
Р. Дверій календарно-тематичне планування 5 клас
Музичне мистецтво. 5 клас музика та інші види мистецтва назви тем уроків у підручнику “Музичне мистецтво. 5”
Музичне мистецтво. 6 клас
Тема Музика і мистецтво слова Тема Музика і візуальні образи
Урок (Січень) Тема уроку
Р. Дверій календарно-тематичне планування 6 клас
Музичне мистецтво. 6 клас музика І духовний світ людини
7 клас. Палітра м узи чних образів
Музична драматургія Урок 11. Із історії створення полонезу Оґінського
Тема уроку
Тема уроку
Інформація про вплив музики на людину. Слухання фрагментів популярної музики та спів із ансамблем «Бітлз». Узагальнення, домашнє завдання. Вихід учнів із класу (музичний фон «Мрії» Р. Шумана або колаж 2)

Художня культура



9 клас


Тема уроку: Жанрова палітра музичного мистецтва. {2-ге заняття}

Жанри і форми камерно-інструментальної та симфонічної музики.

Мета: Поглибити знання учнів про камерно-інструментальні та симфонічні жанри. Закріпити визначення понять соната, сюїта, квартет; симфонія, увертюра, концерт тощо. Формувати уміння знаходити (бачити, чути) характерні відмінності між жанровими ознаками камерно-інструментальних та симфонічних творів. Розвивати музичний смак учнів.

Орієнтовний план уроку:

  1. Вхід учнів до класу (музичний фон – «Гагілка» С.Людкевича в аранжуванні для оркестру українських народних інструментів).

  2. Закріплення визначень жанрів вокально-хорової музики.

  3. Проведення “усного кросворду”.

  4. Розгляд понять соната, сонатне алєґро, сонатна форма, сонатний цикл.

  5. Слухання музики.

  6. Підсумок уроку та виконання пісні.

  7. Домашнє завдання.

  8. Вихід учнів із класу (музичний фон – ноктюрн «Мрії кохання» Ф.Ліста).

Методичні рекомендації.

Звучить нова – інструментальна версія хору «Гагілка» С.Людкевича. Учні, затишившись, безгучно займають свої місця.

Розпочати урок варто з розумової розминки – пригадування значень слів-термінів жанр, пісня, романс, гімн; кантата, ораторія. До розмови слід залучити учнів 1-ої групи, які на минулому уроці давали визначення жанрам вокально-хорової музики.

Повідомити учням нову тему уроку.

Залучити до розмови учнів 2-ої групи, завданням яких було сформулювати визначення та навести приклади жанрів інструментальної музики.

Для активізації класу провести розмову у формі “усного кросворду” – коротких запитань вчителя та стислих відповідей учнів.

Як назвемо жанр твору, що тільки-но звучав? – Інструментальна п’єса.

Яким складом виконувалась ця п’єса? – Її грав оркестр.

Як називається такий оркестр? – Оркестр народних інструментів.

Які ще бувають оркестри? – Симфонічні, камерні, духові, естрадні.

Як називають п’єсу для розвитку виконавської техніки? – Етюд.

Як називають твір, що звучить перед початком вистави? – Увертюра.

Як звуть найбільші за тривалістю твори для оркестру? – Симфонії.

Як звуть циклічний твір 1 для інструмента-solo та оркестру? – Концерт.

Як назвемо циклічний твір для двох скрипок, альта і віолончелі? – Квартет, сюїта ...

Нагадайте, що таке сюїта.

Це твір для одного і більше інструментів, що складається з кількох самостійних, контрастних за характером і темпом п’єс.

Доповнити відповідь учня.2 Пригадати з учнями назви сюїт, фрагменти з яких вони слухали у попередніх класах.

Продовжити “усний кросворд”.

Нагадайте, будь ласка, що таке струнний квартет?

Це циклічний твір для двох скрипок, альта і віолончелі, одна з частин якого написана у сонáтній формі ...

Зупинити учня і звернутися до всього класу.

Ось і підійшли ми до найвáжчого для розуміння матеріалу.

Соната, сонатна форма, сонатний цикл ...

Зосередьмося... Вникнім... З’ясуймо, що ж означають ці терміни.


Сюїта, як вже знаємо, складається із кількох контрастних, завершених частин. Припустíмо, що перша частина сюїти зображає Чорне Зло, друга – Добро, третя – Байдужість, четверта – Справедливість. Якщо ми змінимо послідовність розташування частин, то на зміст музики це майже не вплине, бо музика частин сюїти не взаємодіє між собою, а тільки розповідає кожна про своє.

Сонáтна ж форма дає можливість авторові твору розповісти про життєві конфлікти та боротьбу протилежних сил, а також розповісти про наслідки, результати цих протистоянь.

[Із будовою сонатної форми учні знайомились у 7-му класі] 3

Може виникнути запитання: а як маємо розуміти термін сонатне алєґро? Італійським словом аllegro музиканти позначають швидкий темп. Тож термін сонатне алєґро слід розуміти як сонатна форма, що виконується у швидкому темпі.

Тепер уяснімо що таке соната.

Соната – це твір для одного або двох інструментів, написаний у формі сонатного циклу. Тобто це твір із кількох частин, із яких хоча б одна має сонатну форму (експозиція + розробка + реприза).

Вершини свого розвитку класична соната досягла у творчості Л.Бетховена.

Послухати з учнями Сонату-фантазію № 14 Л.Бетховена. Виявити на слух: яка із її частин має сонатну форму. Після слухання «Місячної сонати» попрóбувати проінтерпретувáти інтонаційно-образний зміст музики кожної із її частин.4

Звернути увагу учнів на спільне та різне (на подібності та відмінності) у творах сонатного циклу.

Ми вже знаємо, що симфонія є найбільшим за тривалістю твором для оркестру. Додам, що класичні симфонії (Й.Гайдна, В.А.Моцарта, Л.Бетховена) мають форму сонатного циклу. Тобто це твори з 4-ох частин, з яких хоча б одна (найчастіше 1-ша) написана у сонатній формі (експозиція + розробка + реприза).

Усе, що стосується будови симфонії та будови кожної з її частин – стосується і більшості сонат, фортепіанних тріо [фортепіано, скрипка і віолончель], струнних квартетів, фортепіанних квінтетів [фортепіано, дві скрипки, альт і віолончель]. Тому напівжартома можемо сказати, що усі перелічені жанри (класичні сонати-solo, сонати-duo, тріо, квартети, квінтети й ін.) є за формою симфоніями, тільки у “камерному вигляді”, тобто менші за розмірами та для меншої кількості виконавців.

Щодо кількості частин сонатно-циклічних жанрів.

Тричастинна побудова властива для сонат і концертів.

Для інструментальних тріо, квартетів, квінтетів, а також для симфоній найтиповішою є чотиричастинна побудова.

Запропонувати учням послухати фрагменти симфонії Олів’є Мессіана «Турангаліла» (1948 р.). Звернути увагу учнів на склад оркестру [введено солююче фортепіано та «хвилі Мартенó» – одноголосний електромузичний інструмент, тембр якого можна змінювати у дуже широких межах].

Хай учні спробують проінтерпретувати інтонаційно-образний зміст почутої музики. 5

Підсумувати проведений урок.

Запропонувати учням тихесенько, майже беззвучно, заспівати на морморандо найвідоміший, найпрекрасніший твір Франца Шуберта, укладений ним на прославу Пресвятої Богородиці.

[Ф.Шуберт «Ave Maria»] 6

Домашнє завдання: Порозміркóвувати над назвами інструментальних жанрів, твори яких учні чули на уроках музичного мистецтва (етюд, п’єса, ноктюрн, скерцо, баркарола, рапсодія, симфонія, симфонічна поема тощо). Знайти тлумачення їх назв у словниках.

Вихід учнів із класу під звучання ноктюрну Ф.Ліста «Мрії кохання».

Музичні твори до уроку

Слухання:

С.Людкевич «Гагілка» /переклад для оркестру/ (вхід до класу);

Л.Бетховен Соната-фантазія № 14 («Місячна соната»);

О.Мессіан Симфонія «Турангаліла»;

Ф.Ліст Ноктюрн «Мрії кохання» (вихід із класу).

Виконання:

Ф.Шуберт «Ave Maria» /переклад для труби з оргáном /.

Матеріал до уроку


1 Цикл (від грец. κύκλος – круг, коло, круговерть) – послідовний ряд завершених музичних частин.

Циклічний – який складається із кількох частин.

2 Класичний тип сюїти [17 століття] складався із 4-ох частин-танців:

помірно-повільної алеманди (у розмірі 4/4), швидкої куранти (3/4),

повільно-величавої сарабанди (3/4) та стрімкої жиги (3/8 [6/8, 9/8]).

Згодом до складу сюїти почали вводити і частини нетанцювального характеру (арія, прелюдія, каприччіо, скерцо тощо). Найвідоміші взірці цього жанру створили на початку 18 століття Й.С.Бах і Г.Ф.Гендель.


На початку 19 століття Йозеф Ланнер і Йоган Штраус-батько пишуть сюїти, складені з однотипних танців. Їх “ланцюжки вальсів” (вальсові сюїти) мали величезний успіх у слухачів і отримали назву вíденський вальс.

Появилися сюїти, поєднані певною програмою (наприклад, «Картинки з виставки» М.Мусоргського для фортепіано); сюїти, укладені з музики до театральних вистав (наприклад, дві сюїти Е.Ґріґа з музики до драми «Пер Ґюнт» для симфонічного оркестру) і т.п.

3 Сонатна форма (і як окремий твір, і як частина циклічного твору) складається із трьох основних розділів: І – експозиція, ІІ – розробка, ІІІ – реприза.

Експозиція – це виклад основних, здебільшого контрастних тем (головної та побічної партій). Між головною та побічною партіями інколи є зв’язуюча партія, після побічної – заключна.

Розробка – розділ, у якому здійснюється активний розвиток інтонаційного матеріалу тем експозиції. Починається розробка, як правило, викладом головної теми експозиції у дещо зміненому вигляді (варіантному перетворенні).

Реприза повторює фрагменти експозиції, але, здебільшого, із значними ритмо-мелодико-гармонічними та фактурними видозмінами.

[Докладніше про сонатну форму див. на с. 12-14 книги В.Ольшевського]

4 Л.Бетховен. Соната-фантазія № 14 («Місячна соната»).

І частина. Aдажio (іт. аdagio – повільно). В її музиці можна відчути стан людини, яка після великих мрій і надій, що не збулися, мусить прийти до смирення. Музика цієї частини ніби осяяна м’яким місячним світлом.

ІІ частина. За характером нагадує менует. Ця музика є світом маленьких радощів життя без заглиблення в особистісне.

ІІІ частина [саме її написано у сонатній формі]. Це вияв боротьби. Тут упізнається Бетховенський темперамент, його нескорений, бунтівний характер, його воля йти уперед наперекір усім труднощам життя. Це фактично кульмінація і підсумок всього музичного твору.

5 О.Мессіан вважав, що предтечею християнства є давньоіндійські релігійні вірування, в яких стверджується, що основою буття є Усепронизуюча Божа Любов. Він заглибився у вивчення давньоіндійської духовно-філософської літератури; ознайомився із системою ладів (раг) індійської музики.

Результатом зацікавлення культурою Індії стала монументальна десятичастинна симфонія «Турангаліла»; за словами Мессіана – пісня кохання, гімн радості.

6 Ave! [від лат. aveo – а) бути у доброму здоров’ї; б) сильно бажати] – побажання бути здоровим, благополучно існувати. Українські відповідники: Здорові будьте! [при зустрічі], Зоставайтеся здорові! [при прощанні].

Ave Maria – живи, радуйся, будь у доброму здоров’ї, Маріє!


Методичні рекомендації за матеріалами В.Ольшевського та ін. авторів уклали:

Г.Матвіїв, О.Камоцька (м.Сокаль Львівської обл.), Р.Дверій (м.Львів).



Дверій Роман Євстахович ; http://dverij.lviv.name ; e-mail: dverij@bigmir.net ; тел.моб.: 0-66-21-40-510




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації