Поиск по базе сайта:
Тема уроку icon

Тема уроку




Скачати 79.57 Kb.
НазваТема уроку
Дата конвертації14.11.2012
Розмір79.57 Kb.
ТипУрок
1. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/1 Muzyka_do_16_st.doc
2. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/2 Muzyka_17-18_st.doc
3. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/3 Muzyka_19_st.doc
4. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/10_klas_Xud_kul'tura_muzyka/4 Muzyka_20_st.doc
5. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/1_klas_Pourochne_planuvannja.doc
6. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/5 klas_semestr_1_Metodyka.doc
7. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/5 klas_semestr_2_Metodyka.doc
8. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
9. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/5_klas_Muz_mystectvo/Nazvy_tem_urokiv.doc
10. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_peredmova.doc
11. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_semestr_1_Metodychni_dodatky.doc
12. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/6_klas_semestr_2_Metodychni_dodatky.doc
13. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
14. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/6_klas_Muz_mystectvo/Nazvy_tem_urokiv.doc
15. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/7_klas_Muz_mystectvo/Kalendarno-tematychne_ planuvannja.doc
16. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/7_klas_Muz_mystectvo/Uroky_11-17_za_Rostovs'kym.doc
17. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-1.doc
18. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-2.doc
19. /Dverij_-_Muzyka_v_shkoli/9_klas_Xud_kul'tura_muzyka/Xud_kul'tura_Muzyka_urok-3.doc
Урок №3 Розділ I. Художня культура України
Урок №6 Розділ ІІ. Художня культура ХVІІ хvііі ст. Тема : Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів І лірників
Урок Розділ ІІІ. Художня культура України ХІХ ст. Тема : Народна музика: соціально та родинно-побутові пісні
Урок №13 Розділ І v. Художня культура України ХХ ст. Тема : Хорова музика, вокально-симфонічна І симфонічна музика
Вивчення музики в першому класі
Тема: музика І мистецтво слова
Тема: музика І мистецтво слова
Р. Дверій календарно-тематичне планування 5 клас
Музичне мистецтво. 5 клас музика та інші види мистецтва назви тем уроків у підручнику “Музичне мистецтво. 5”
Музичне мистецтво. 6 клас
Тема Музика і мистецтво слова Тема Музика і візуальні образи
Урок (Січень) Тема уроку
Р. Дверій календарно-тематичне планування 6 клас
Музичне мистецтво. 6 клас музика І духовний світ людини
7 клас. Палітра м узи чних образів
Музична драматургія Урок 11. Із історії створення полонезу Оґінського
Тема уроку
Тема уроку
Інформація про вплив музики на людину. Слухання фрагментів популярної музики та спів із ансамблем «Бітлз». Узагальнення, домашнє завдання. Вихід учнів із класу (музичний фон «Мрії» Р. Шумана або колаж 2)

Художня культура



9 клас


Тема уроку: Жанрова палітра музичного мистецтва. {1-ше заняття}

Жанри і форми вокальної та хорової музики.

Мета: Поглибити знання учнів про вокально-хорові жанри. Закріпити визначення понять пісня, романс, гімн; кантата, ораторія. Формувати уміння знаходити (бачити, чути) характерні відмінності між жанрами вокально-хорового мистецтва. Розвивати музичний смак учнів, виховувати патріотичні почуття.

Орієнтовний план уроку


  1. Вхід учнів до класу (музичний фон – «Гагілка» С.Людкевича).

  2. Повторення дотичного до теми уроку музично-теоретичного матеріалу.

  3. Бесіда про вокально-хорові жанри.

  4. Слухання музики.

  5. Узагальнення знань, підсумок уроку.

  6. Виконання пісні-гімну.

  7. Домашнє завдання.

  8. Вихід учнів із класу (м.ф. – «Українська баркарола» С.Людкевича).

Методичні рекомендації


Звучить запис «Гагілки» С.Людкевича. Учні, затишившись і вслухаючись у звучання хору, входять до класу та безгучно займають свої місця.

Розпочати урок можна із роздумів учнів про призначення музики.

Повідомити учням тему уроку.

Пригадати значення слова жанр.

– Тип твору (у літературі, наприклад, – вірш, поема, повість, роман).

Сказати, що різноманіття умов суспільного життя народів Європи та світу сприяло появі більше 1000 (!) музичних жанрів. Щоб дати собі з ними раду, музикознавці групують їх за певними ознаками, наприклад – за галузями, які вказують на призначення жанрів: музика для побуту [жанр побутової музики], музика для храму [жанр церковно-обрядової музики], музика для театру [жанр театральної музики], музика для концертного залу [жанр концертної музики].

Ми погрупуємо музичні жанри за способом виконання творів [голосом, на інструменті, голосом у супроводі інструмента].

Щоб зактивізувати учнів, пропонуємо їм утворити три групи.

Завдання 1-ої групи: сформулювати визначення і навести приклади жанрів вокально-хорової музики, що вивчалися на уроках музичного мистецтва.

Завдання 2-ої групи: сформулювати визначення і навести приклади жанрів інструментальної музики.

Завдання 3-ої групи: сформулювати визначення і навести приклади жанрів музично-театральної музики та музики масових жанрів.

На наступному етапі уроку за допомогою учасників 1-ої групи розглянути особливості вокально-хорових жанрів.

На початку розмови про жанри нагадати, що спів [у залежності від кількості виконавців] буває сольний та гуртовий (ансамблевий, хоровий); із супроводом та без супроводу (акапельний).

У класах із кращою музично-теоретичною підготовкою варто коротко ознайомити учнів з історією появи багатоголосся.1

Говорячи про жанри, зазначити, що переважна більшість музичних творів (кантат, ораторій; сонат, концертів, симфоній; опер, оперет, балетів тощо) – “пройняті мелодикою вокальної природи”. Для підтвердження сказаного послухати фрагмент інструментальної п’єси М.Скорика «Мелодія».

[Докладніше про типи вокальної та інструментальної мелодики – на с. 5-6 навчального посібника В.Ольшевського для вчителів ЗНЗ та студентів художніх ВНЗ «Художня культура: Жанрова палітра музичного мистецтва». – Львів: ВД Артклас, 2009 ]

Разом з учнями сформулювати визначення терміну пісня.2

Назви жанрів та їх коротке визначення доцільно подати класові у вигляді плакатів або слайдів.

Бігло перелічити з учнями жанри української народно-пісенної творчості. – Календарно-обрядові пісні, родинно-обрядові пісні, родинно-побутові пісні (пісні про кохання, про родинне життя, жартівливі пісні, колискові, забавлянки), соціально-побутові пісні (козацькі, чумацькі, кріпацькі, рекрутські, солдатські, бурлацькі, наймицькі, заробітчанські, стрілецькі, пластунські, емігрантські), танцювальні пісні, приспівки до танців тощо.

Послухати українську народну пісню-романс у виконанні А.Солов’яненка «Вечір надворі». Запитати учнів: чому цей твір доцільно іменувати піснею-романсом, а не просто народною піснею?

– Бо романси завжди мають інструментальний супровід. Бо в романсах використовуються більш складні засоби музичного мовлення та музичної композиції. Бо виконання романсів вимагає від співака високої вокальної культури – використання відповідних штрихів, прийомів співу, витонченого динамічного, тéмпового нюансування тощо.

Перейшовши до розмови про пісні-гімни (укр. слáвні), слід зазначити, що вони бувають світські та релігійні. З’ясувати:

1) Як називається музичний твір М.Вербицького на слова П.Чубинського, що став символом державної єдності України?

  1. Як називається хоровий твір М.Лисенка на слова О.Кониського, що є релігійним, духовним гімном українського народу?

  2. До якого типу гімнів віднесемо Гімн Євросоюзу (хоровий фінал Дев’ятої симфонії Л.Бетховена на текст оди Й.Ф.Шіллера «До радості»)?

  3. Які пісні-гімни іменуємо світськими?

– Державні гімни; гімни, які уславлюють визначні історичні події у житті народу; гімни спортивних товариств, навчальних закладів, політичних партій тощо.

Говорячи про кантатно-ораторіальні жанри, запитати учнів:

1) Фрагменти яких кантат вони слухали на уроках музичного мистецтва?

– «Кáвову кантату» Й.С.Баха; «Б’ють пороги», «Радуйся, ниво неполитая» М.Лисенка на слова Т.Шевченка.

2) Чи знають витоки появи слів кантата, оратор?

– Походять від лат. canto – співаю; oratoria – красномовство.

Сформулювати визначення термінів ораторія, кантата.3

Запропонувати учням послухати фрагменти з кантати Карла Орфа «Карміна Бурана» (наприклад, ч.1 – O Fortuna) та ораторії Євгена Станковича «Панахида за померлими з голоду» (розділи Їдуть, їдуть; Не забудемо ніколи; Мамо, мамо, я скоро помру; О народе, встань, сам собі порадь).

Після мажóрного завершення ораторії-панахиди слід підкреслити, що цей твір Є.Станковича перевершує силою свого емоційно-духовного впливу Реквієм Моцарта! Наголосити, що твір став ще одним документом-звинуваченням сталінського режиму. Що нестерпно ранячи душу, твір зміцнює дух, утверджує віру у безсмéртність “пшенúчного” українського народу. 4

Музика – самодостáтня. В умовах класу її бажано слухати із заплющеними очима (щоб ніщо не відвертало уваги). При потребі та за наявності якісного візуального матеріалу, слухання музики та розмови про неї можуть супроводжуватися демонстрацією відповідних слайдів, репродукцій, фотографій, документів.

Підсумувати, узагальнити, відкорегувати та доповнити подану учням інформацію. У тім числі:

1) Звернути увагу, що музика пісень-гімнів може мати різний характер [урочисто-уславлюючий (наприклад, «Боже великий, єдиний, нам Україну храни»), молодечо-волелюбний («Ой у лузі червона калина»), бадьоро-віватний («Gaudeamus igitur»)].

2) Нагадати, що слово хор має два значення:

– виконавський колектив із 12-ти і більше співаків;

– музичний твір, призначений для хорового виконання [наприклад, хор «Гагілка» С.Людкевича, хор «Тече вода в синє море» Б.Лятошинського].

3) Наголосити на залежності форми твору від змісту.

[Учні погодяться, що, наприклад, форма романсу абсолютно не підійшла б для розповіді про жах голодомору ... ]

Завершуючи урок, заспівати з учнями марш-гімн Дениса Січинського на слова Івана Франка «Не пора, не пора». Якщо вчитель не має якісного запису цього твору, то хай учні заспівають разом з Тарасом Петриненком, Тетяною Горобець та ансамблем «Гроно» пісню «Господи, помилуй нас».

До уваги вчителя. На уроках художньої культури має звучати тільки високоякісна музика та високоякісний спів. Тому бажано, щоб учні не “гулú-тяглú на всі 20-30 акапéльних голосів”, а вчилися чисто співати разом із виконавцем, записаним на диск CD. Уміння неголосно підспівувати придасться учням під час слухання “живих” концертів наших знаменитостей, а також під час проведення різноманітних фольк-, рок-фестивалів тощо.

Домашнє завдання: Слухаючи музику по радіо, TV, із плеєра, з’ясóвувати для себе: чи це музика вокально-хорова, інструментальна чи вокально-інструментальна? Якщо звучить пісенний твір, то поміркувати: чи це народна пісня, чи сучасна естрадна, чи може це звучить класичний романс, гімн, балада, елегія, баркарола?

Закінчення уроку варто озвучити записом «Української баркароли» у виконанні вокального тріо сестер Марії, Ніни і Даниїли Байко.

Музичні твори до уроку


Слухання:

С.Людкевич «Гагілка» (вхід до класу); 5

М.Скорик «Мелодія»;

Українська народна пісня-романс «Вечір надворі»;

К.Орф Кантата «Карміна Бурана»;

Є.Станкович Ораторія «Панахида за померлими з голоду»;

С.Людкевич «Українська баркарола» (вихід із класу).6

Виконання:

Д.Січинський «Не пора, не пора».

Матеріал до уроку


1 Спочатку люди співали в один голос (монóдія). Потім виникла гетерофóнія – одноголосний спів із епізодичним роздвоєнням мелодичної лінії. А вже після цього виникла гомофóнія (ведучий голос + супроводжуючі голоси).

Канони (пісні “із запізненням” голосів) стали першими взірцями хорової поліфóнії [Англія, 11-те століття].

2 Піснянайпростіший і найпоширеніший жанр вокальної музики, в якому художній образ створюється засобами поезії та музики.

3 Ораторія – великий концертний твір для солістів, хору та оркестру. В основі сюжету творів цього жанру найчастіше покладено події піднесеного, героїчного, повчального змісту (як і більшості опер). На відміну від опер, ораторії не вимагають сценічного втілення, тобто декорацій, гриму, переодягань акторів, їх руху по сцені.

Кантата – це теж жанр концертної вокально-інструментальної музики, твори якого дещо менші за розмірами від ораторій. Сюжети кантат містять розповідь про значні події, видатних людей; передають враження від природи, глибокі душевні переживання і навіть потрясіння. У порівнянні з ораторією, в кантатах переважає лірика і відсутній драматичний розвиток сюжету.

Ораторія виникла наприкінці 16 століття (м.Рим, Італія) одночасно із оперою; кантата – на півстоліття пізніше.

На початку 17 століття ораторія була своєрідною музично-релігійною виставою з епічно-розлогими розповідальними елементами. Кантата ж тяжіла до світських сюжетів, відрізнялася більш ліричним трактуванням жанру, вишуканістю стилю, камерністю.

Завдяки творчості Г.Ф.Генделя і Й.С.Баха кантатно-ораторіальний жанр став одним із найважливіших серед музичних жанрів початку 18-го століття.

Сучасні ораторії і кантати – це великі вокально-симфонічні твори, присвячені найбільш значним подіям суспільного життя.

[Докладніше про кантатно-ораторіальні жанри див. на сторінках 9-10 книги В.Ольшевського]

4 Панахида [від грец. παννυχίδος – всеношна] – Церковна служба по померлому (в православ’ї). На відміну від похоронної відправи, може влаштовуватися через значний час після смерті померлого. Аналог реквієму – католицької заупокійної меси.

Реквієм [від першого слова латинського тексту Requiem aeternam dona eis – Спокій вічний дай їм] – 1) Вид католицького богослужíння. 2) Багатоголосний циклічний вокальний або вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру.

5 Гагíлка, гаївка – українська календарно-обрядова пісня; веснянка.

6 Баркарóла (від іт. barca – човен) – пісня італійського човняра, весляра, рибалки. Іноді називають гондольєрою (від іт. gondola – плоскодонний, одновесловий венеціанський човен із піднятим носом і кормою).


Методичні рекомендації за матеріалами В.Ольшевського та ін. авторів уклали:

Г.Матвіїв, О.Камоцька (м.Сокаль Львівської обл.), Р.Дверій (м.Львів).




Дверій Роман Євстахович ; http://dverij.lviv.name ; e-mail: dverij@bigmir.net ; тел.моб.: 0-66-21-40-510




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації