Поиск по базе сайта:
Дерево музичних жанрів icon

Дерево музичних жанрів




Скачати 72.81 Kb.
НазваДерево музичних жанрів
Дата конвертації14.11.2012
Розмір72.81 Kb.
ТипДокументи
1. /Dverij_-_Analiz_muzychnyx_tvoriv/Derevo_muzychnyx_wanriv.doc
2. /Dverij_-_Analiz_muzychnyx_tvoriv/Slovesno-obrazni_xarakterystyky_muzyky.doc
3. /Dverij_-_Analiz_muzychnyx_tvoriv/Slovnychok_uchytelja.doc
Дерево музичних жанрів
Словесно-образні характеристики музики
Словничок Агогіка




Галузі, класи, ряди, родини, роди, типи, види музики.


Дерево музичних жанрів

Незбагненне безмежжя Всесвіту...

Абсолютно досконалою є кожна доступна пізнанню щонайменша його часточка.

Завдяки Усепронизуючій енергії Любові Бога запущено “вічні двигуни” електронів. Завдяки Їй атоми здатні єднатися в молекули, молекули – в усі ви-ди матерії, що творять живу і “неживу” природу.

Завдяки Усепронизуючій енергії Любові Бога впорядковано будову кож-ної клітини і надано їй право творити собі подібних, а окремим клітинам – і право бути першозародком цілого організму рослини, тварини, людини.

А ще ж є невидимий світ !

Музика, як продукт творчості внутрішнього світу людини, покликана до-помагати суспільству ставати людянішим; покликана примножувати і збага-чувати красу Божого Світу у кожному з нас. І вже нашими зусиллями – при-множувати красу доокілля, красу та досконалість плодів рук і розуму людини.

Неможливо перечитати усіх книг чи переслухати усі музичні твори. Тож потрібно мати напрямнí, маячкú, які б допомагали вибирати те, що є найнеоб-хіднішим для нашого психічного та фізичного здоров’я.

Одним із таких напрямних орієнтирів є жанр.

У стародавньому Єгипті музика розмежовувалась на високу та низьку. Висока музика – спів слáвнів (гимнів) на честь богів, низька – спів звичай-них пісень.

В античному Римі – поділялась на Musica mundana (музика Всесвіту), Mu-sica humana (музика людська), Musica instrumentalis (музика інструментальна). Тобто: І ) музика небесних тіл, Землі, природи; ІІ ) спів людини; ІІІ ) музика музичних інструментів.

Німецький музиколог Г.Бесселер всю музичну практику запропонував ді-лити на 2 класи: музика, яка виконується перед публікою [тобто пропонóвана слухачеві музика (Darbietungsmusik)] та музика, яка часто виконується [тоб-то ужиткóва, обрядóва музика (Gebrauchsmusik)].

Докладнішою, а тому і зручнішою є жанрова класифікація російського музикознавця А.Сохора. У ній визначено 4 класи:

Театральні жанри (опера, балет, оперета, музика драматичного театру);

Концертні жанри (симфонія, соната, квартет, ораторія, кантата тощо);

Масово-побутові жанри (пісня, танець, марш із усіма їх різнóвидами);

Релігійно-культові жанри (молитовний спів, меса, реквієм тощо).

При такому пóділі є можливість “віднесення майже всіх поширених в єв-ропейській музиці жанрів до певних класів та одержання багаторозрядної кла-сифікації.

(...) Стосовно поширеної у практиці естетичної і художньої освіти жанро-вої класифікації, яка всю музику представляє сферами пісні, танцю й маршу (...), то ця класифікація не може претендувати на статус наукової моделі жанро-вої будови музичної культури. Класи, що нею визначаються, далеко не вичер-пують різноманітності родового поділу музичної культури. Окрім того, вони виділені без дотримання правила єдиної основи й тому не утворюють одного логічного ряду” [кн. 2, с. 353].

Нагадаємо: У 1976 році в загальноосвітні школи України було впрова-джено нову методику викладання музики. Більше тридцяти років "Три кити" Дмитра Кабалевського (пісня, танець, марш) допомагали учителям знайомити школярів зі світом музики.

У професійній музичній освіті "Три кити" не прижилися, бо крім пісен-ності, танцювальності та маршовості існує ще й соноризм (4-й кит ? ), а та-кож властива для дум, похоронних голосінь, церкóвної співомови речитатив-ність (згадаймо звучання речитативів secco та accompagnato з опер, ораторій, кантат тощо).

«Дерево музичних жанрів» – це унаóчненя, візуалізáція пропозицій А.Сохора. Слова галузь, клас, ряд, родина, рід, тип, вид музики тут ужито не як твердо встановлені класифікаційні терміни, а лише як підказку учням: щé на що варто звернути увагу, коли говоримо про той чи інший музичний твір.

Упорядкóвування знань учнів про світ музичного мистецтва за допомо-гою «Дерева жанрів» є прийнятним, на наш погляд, і для загальноосвітньої школи, і для ДМШ. (Дуже бажано, щоб методики загальноосвітньої та музичної шкіл не перечили одна одній, не заплутували дітей, а щоб доповнювали та вза-ємозбагачували одна одну).

Росте наше Дерево на казковій Планеті мистецтв у сузір’ї Умінь і Знань, неподалік від Планети ремесел, Планети точних наук, Планети спорту; на від-стані однієї світлової секунди від планети Маленького принца.

Поряд з Деревом музики [Деревом пізнання музичних жанрів] ростуть Дерево літератури та Дерево образотворчого мистецтва. Ці дивні дерева здатні наближатися один до одного та віддалятися. Інколи, майже не торкаючись кро-нами, дерева витворюють спільні мистецькі жанри (наприклад, мелодеклама-цію). А буває, що тісно переплівшись гіллям і корінням, вони стають нерозрив-ною єдністю (як бачимо це в опері).

Розгляньмо з учнями Дерево музики та спробуймо попрацювати з ним.

Жанр (франц. genre, від грец. γένος – рід, походження).

І. З’ясувавши, де може виконуватися музика, даємо назви чотирьом її жанрам-галузям:

1) музика для побуту [жанр побутової музики],

2) музика для храму [жанр церковно-обрядової музики],

  1. музика для театру [жанр театральної музики],

  2. музика для концертного залу [жанр концертної музики].

Примітка. Щоби учні розуміли слово гáлузь, пов’яжімо його значення зі словом галýззя, тобто гілля, гілки, галузки дерева. Запитаймо учнів: чим, якою “архітектурною фор-мою” (невеликою хатиною, церквою, театром, філармонійним концертним залом) завершу-ється кожна з гілок-жанрів нашого музичного дерева і чому?

ІІ. Тепер жанри-галузі поділімо на жанри-класи.

  1. Побутова музика – пісня, танець, марш (із усіма їх різнóвидами).

  2. Церковно-обрядова музика – молитовний спів (тропарі, кондаки, прокімени), церковні пісні, читання урозспів текстів Біблії.

  3. Театральна музика – опера, оперета, балет, мюзикл, музика драматичного театру тощо.

  4. Концертна музика – симфонія, соната, квартет, квінтет, ораторія, кантата, романс тощо.

Примітка. Перетворíмо на якийсь час хатину, церкву, театр і концертний зал у чотири школи. У школах, як відомо, є класи. Запросімо в клас пісні (див. жанр побутової музики) всі пісні світу: родинно-побутові, календарно-обрядові, пісні площ, майданів, стадіонів тощо. До класу танців запросімо всі танці світу: народні орнаментальні, народні сюжетні, народні таночки-хороводи, сучасні спортивні танці і т.д.


ІІІ. Жанри-класи поділімо на жанри-ряди.

Наприклад, клас пісень можна поділити (за різними ознаками) на такі ряди пісень:

1) пісні одноголосні та багатоголосні [поділ за кількістю партій-голосів];

2) пісні без супроводу та зі супроводом [поділ за формою виконання];

3) пісні народні та професійні [поділ за ознакою авторства];

4) пісні селянські, міські; козацькі, стрілецькі, рекрутські, чумацькі, бурлацькі; пісні пластунів, пісні туристичні тощо [поділ за походженням];

5) пісні обрядові; пісні ліричні, героїчні, любовні, сатиричні, дитячі пісні; пісні танцювальні, пісні естрадні тощо [поділ за призначенням та характером].

Примітка. Поділ пісень (музичних творів) “за різними ознаками” є, як переконує практика, цілком доступний, зрозумілий учням.

ІV. Жанри-ряди поділімо на жанри-родини.

Наприклад, жанр-ряд дитячих пісень можна поділити на такі родúни:

колискові пісні, забавлянки, заклички, лічилки, дразнилки тощо.

Примітка. Щоб учні розуміли слово родина, учитель жартома відтворює уявну розмову:

  • Іванку, ти з якої родúни?

  • Я з родини Шевченків. Мій троюрідний брат Андрій Шевченко – знаменитий футбо-ліст.

  • А ти, Катрусю, з якої родúни?

  • А я з родини Симиренків. Мій прапрадід Лев Платонович Симиренко (1855-1920) за-ймався помолóгією, науковим садівництвом, давав великі кошти на розбудову україн-ської справи.

V. Якщо ми нічого не знаємо про почутий твір (чи фрагмент твору), то спробуймо визначити – до якого жанру-роду цей твір відноситься:

  1. до музики вокальної?,

  2. до музики інструментальної?,

  3. чи до музики вокально-інструментальної?

Примітка. Учні вже знають, що іменники бувають чоловічого, жіночого та середнього родів (наприклад, слова – тато, мама, дитятко).

На уроках музики, музичного мистецтва, художньої культури “мамою” в нас буде жанр вокальної музики, “татом” – жанр інструментальної музики, “дитятком” – жанр вока-льно-інструментальної музики.

Останніми роками до цих трьох родів музики додалося ще два – електронна музика та комбінована.

VІ. Порахувавши на слух кількість виконавців, визначмо – до якого жан-ру-типу цей твір можна віднести:

1) чи це твір для соліста?,

2) чи це твір для ансамблю?,

3) чи це твір для великого виконавського колективу: для хору,

для оркестру чи, наприклад, для солістів із хором та оркестром?

Примітка. Уяснити значення слова тип допоможе учням жартівливе звертання до них: Діти, порахуйте-но – скільки на сцені хлопців із гітарами? Ну і типи, ну і типажі! – хоч у театрі показуй! Цей як Арлекіно, той як Буратіно, а оцей, нечесаний, – як пудель Ар-темон!

VІІ. Буває, що жанр твору можна визначити навіть не почувши його – лише за зовнішнім виглядом і поведінкою виконавців.

Запропонуймо учням визначити до якого жанру-виду музики віднесемо:

а) статечний спів жіночок у народних строях?,

б) експресивну гру скрипаля у чорному, класичного покрою, смокінґу?,

в) викрики-спів чудернацького вигляду вокаліста у хмарах кольорового диму?

Спів жінок діти безпомильно віднесуть до жанру народної музики,

гру скрипаля – до жанру академічної музики,

спів “фронтмена ВІА” – до жанру естрадної музики.

Зрозуміла річ, що Дерево не вичерпує усіх можливих жанрових назв (бо їх є більше тисячі). Та вживаючи в розмовах з учнями слова музика сучасна, музика вíденських класиків, музика камерно-інструментальних жанрів, жанри музики епохи Бароко і т.д., ми допоможемо учням упорядкувати їхні знання, за-цікавимо пропонованою на уроці музикою.

Це, у свою чергу, сприятиме виробленню імунітету до продукції окремих приватних радіостанцій – гидотного лепу тюремно-злодíйських та зоологічно-шовінíстських жанрів (пісень про “ментов, нары, сладкий запах мака”, про “по-двиги защитников Рóдины в Афганистане” тощо).

Р. Д.


Література

1. Сент-Екзюпері А. Маленький принц. – Київ: Махаон-Україна, 2004.

2. Шип С. Музична форма від звуку до стилю. – Київ: Заповіт, 1998.



Дверій Роман Євстахович ; http://dverij.lviv.name ; e-mail: dverij@bigmir.net ; тел.моб.: 0-66-21-40-510




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації