Поиск по базе сайта:
Лекція \"Соціальна стратифікація та трансформація українського суспільства\" icon

Лекція "Соціальна стратифікація та трансформація українського суспільства"




НазваЛекція "Соціальна стратифікація та трансформація українського суспільства"
Дата конвертації14.11.2012
Розмір445 b.
ТипЛекція


Курс “СОЦІОЛОГІЯ” для фізичного факультету Лекція 6. “Соціальна стратифікація та трансформація українського суспільства”

  • проф. Ольга Дмитрівна Куценко

  • Київський національний університет

  • імені Тараса Шевченка, факультет соціології

  • f_ok@iatp.org.ua


Зміст:

  • Соціальні нерівності, класи та стратифікація – основні поняття.

  • Фактори та форми соціальної стратифікації (П.Сорокін)

  • Фактори утворення класів. Соціальні класи в сучасних суспільствах.

  • Тенденції динаміки соціальної структури в сучасній Україні.

  • Моделі формування соціально-економічного статусу в сучасних суспільствах.

  • Особливості соціальної трансформації українського суспільства.

  • Теоретичні підходи до пояснення механізмів та напрямків соціальної трансформації.

  • 3 трансформаційні фази та способи соціальної регуляції в українському суспільстві.

  • Сталість та невизначеності в сучасному розвитку українського суспільства.



Література:

  • Смелзер Н. Социология. Учебное пособие \ Пер.с англ. М.: Феникс, 1994.

  • Гіденс Е. Соціологія. Навчальний посібник \ Пер.з англ. – Київ: Основи, 1999.

  • Соціологія: Навч. посібник / За ред. С. Макеєва. – Київ: Знання, 2005. Розділ 4.

  • Структурні виміри сучасного суспільства: Навч. посібник / За ред. С. Макеєва. – Київ: ІС НАНУ, 2006.

  • Куценко О.Д. Общество неравных. Классовый анализ неравенств в современном обществе: опыты западной социологии. – Харьков: ХНУ, 2000.

  • Украинское общество в европейской перспективе / Под ред. Е.И.Головахи. Киев: ИС НАНУ, 2007.



Соціальні нерівності, класи та стратифікація

  • Структури соціальних позицій, статусів та ролей пов’язані з нерівним доступом до наявних в суспільстві ресурсів.

  • Соціальні нерівності, які є ієрархічними та підтримуються існуючими в суспільстві інститутами, утворюють систему соціальної стратифікації.

  • Соціальна стратифікація – це процес і результат розшарування суспільства за окремими показниками на верстви (страти), розташовані в ієрархічному порядку.

  • Соціальні нерівності, які підтримуються існуючими в суспільстві інститутами та обумовлюють суттєво різні життєві шанси великих соціальних груп, їх різні позиції та диспозиції в суспільстві, утворюють класову структуру суспільства.

  • Соціальний клас – це велика соціальна група, для якої характерна спільність життєвих шансів, повязаних з доступом до конкретної комбінації соціально значущих ресурсів, з місцем в суспільному розподілі праці та винагород, з певним баченням суспільства та своїх шансів в ньому.



Елементарні показники та фактори соціальної стратифікації:

          • П. Сорокін (1920-і рр.)
          • власність
          • доход
          • влада, контроль
          • освіта, професійна зайнятість
          • соціальний престиж
          • Форми соціальної стратифікації:
          • 1. Економічна: основні показники – доход, власність.
          • 2. Політична: показники влади, контролю, приналежності до політичної організації.
          • 3. Професійно-статусна: показники освіти, кваліфікації та престижу професійної діяльності.


Фактори класових позицій та основні класи за Е.О.Райтом (неомарксистський напрямок, 1980-1990-і рр.):

  • власність на засоби виробництва (ресурси). За цим критерієм утворюються класові позиції:

    • крупних капіталістів,
    • середніх та дрібних роботодавців,
    • дрібних буржуа (підприємців), які не мають найманих робітників;
  • вплив, контроль у виробничому процесі, що формує наступні класові позиції:

      • Крупних менеджерів, керівників, що приймають організаційні рішення,
      • Первинних керівників, майстрів та бригадирів, що мають владу над підлеглими, проте не включені у процес прийняття організаційних рішень,
      • Фахівців-технократів, що мають контроль над фізичним капіталом.
  • володіння особливими вміннями, кваліфікацією. Формуються позиції різних професійних груп, що потребують або не потребують високої академічної кваліфікації, для яких потрібна або не потрібна спеціальна підготовка.

  • (Wright E.О. Class Counts. Comparative Studies in Class Analysis.

  • – Cambridge: Cambridge University Press, 1997)

  • Райт Э., Костелло С., Хейчен Д., Спрэйг Дж. Классовая структура американского общества // Социологические исследования.

  • - 1984. - № 1. - С. 152-163.



Е.О.Райт: Ієрерхія відносин між класовими позиціями

  • Капіталістичний спосіб Просте товарне

  • виробництва виробництво

  • 1. Капіталісти

  • 2. Вищій середній клас

  • (менеджери, спеціалісти) 3. Дрібна

  • __________________________

  • Поріг експлуатації буржуазія

  • 4. Нищій середній клас (супервайзори, кваліфіковані службовці)

  • 5. Робітничий клас

  • (некваліфіковані службовці, робітники)

  • --------------------------------------

  • Поріг абсолютного відчуження

  • 6. Андерклас



Динаміка основних класових груп в СРСР (у % до зайнятого населення): Народное хозяйство СССР за 70 лет. Юбилейный статистический ежегодник. М., 1987.С. 11-12.



Класовий розподіл, Україна, ESS/2005, n=3453



Класовий розподіл, Західна Європа, ESS/2005, n=19441



Класова структура за схемою Еріксона-Голдторпа-Портокареро (EGP), ESS - 2004/2005; валідний % по странах



Провідні тенденції динаміки соціальної структури сучасного українського суспільства:

  • Здійснюються глибинні структурні перетворення як процес самоорганізації суспільства, який не є вільним від суспільно-політичних рішень.

  • ринково-демократичні перетворення, які більшість західних країн пройшла в індустріальну епоху розвитку;

  • загальноцивілізаційний постіндустріальний зсув суспільства.

  • Утворення нових класових позицій, відповідних до структури капіталістичних відносин (власники, підприємці, посередники)

  • Зменшення соціального впливу робітників.

  • Підвищення (з початку 2000-х) соціального впливу професіоналів, експертів (“класу знання”).

  • Відтворення соціального розколу між елітами та поза-елітними групами (усіма соціальними класами)

  • Поглиблення поляризація населення за майновими признаками.

  • Суттєві зміни в структурі зайнятості, зростання чисельності нових професій та форм зайнятості.

  • Висока соціальна мобільність між класами, яка проявляється як між поколіннями, так і у межах покоління на протязі життєвого шляху. Досягнутий статус відіграє основну роль у мобільності.



Рівень нерівностей в доходах, коеф. Джіні (World Bank, Transition. Vol.9, no 3 (June 1998), p.6.)

    • 1987 – 1988 1993-1995
  • Росія 24 48

  • Україна 23 47

  • Литва 23 37

  • Польща 26 28

  • Чехія 19 27



Самооцінка матеріального стану української сім’ї за останні 2-3 місяці року “Українське суспільство: Соціологічний моніторинг”, ІС НАНУ



“Як би Ви могли описати зараз стан Вашого сімейного доходу?” – ESS, 2004/05



Модель формування соціально-економічного статусу в індустріальних суспільствах (за Д. Трейманом, Г. Гензбумом) :

  • Освіта, професія, статус батьків

  • Рівень урбанізації в період соціалізації

  • Освіта індивіда

  • Професія, її престиж

  • Сектор зайнятості (с/госп. або інші)

  • Доход

  • соціально-економічний статус



Фактори соціального статусу в сучасній Україні:

  • дохід,

  • вік,

  • рівень освіти,

  • характер зайнятості,

  • рівень добробуту сім’ї (походження),

  • менше – фактори регіону та місця проживання (за урбанізацією населеного пункту),

  • збільшується значення фактору професії.



НЕВІДОМЕ:

  • Подальший вплив капіталізації суспільних відносин на структуру соціальних відносин та нерівностей ?

  • Залежність соціально-економічної стратифікації від “культури бідності” радянського суспільства ?

  • Чим пояснюється розрив між суб’єктивною бідністю і зростанням об’єктивних показників добробуту населення ?

  • Який зв’язок між соціальною стратифікацією та політичною участю ?







Теоретичні підходи до пояснення механізмів та процесу соціальної трансформації:

  • 1. Теорії “інституційних матриць” (К.Полані, С.Кірдіна) та “path dependency” (D.Stark, M.Granovetter) – залежність від базових інститутів та культури суспільства подолати неможливо.

  • 2. Теорія “правил та ресурсів” (Helena Flam, Tom Burns) – через зміну правил взаємодій та їх впровадження в суспільство.

  • 3. Неоінституційні теорії (Д.Норт, Н.Флігстін, V.Nee) – через досягнення консенсусу між полями інститутів, когерентність глобального та локального культурного розвитку, роль акторів та їх стратегій.















Обов’язкове домашнє завдання: 1) Реферат / есе: Що таке “сучасне суспільство”? (6-10 стор.)

  • 2) Підготовка рецензій на 2 статті (кожна по 2-3 стор.):

  • Головаха Є., Паніна Н. Етапи і тенденції трансформації українського суспільства: від «перебудови» до «помаранчевої революції» // Соціологія: теорія, методи, маркетинг, № 3, 2006.

  • Городская революция: бурги без буржуа http://demoscope.ru/weekly/knigi/s&r/vishn4.pdf

  • Заборовски В. Эволюция социальной структуры: перспектива поколений // Социология: теория, методы, маркетинг. 2005, № 1. С.8-36.

  • Кларк Д. Потребление и город, современность и постсовременность. http://magazines.russ.ru/logos/2002/3/klark.html

  • Куценко О. О некоторых социоструктурных последствиях институциональных изменений в украинском обществе // Социология: теория, методы, маркетинг. 2000, № 2. С. 26-32.

  • Куценко О. Украина в трансформационных процессах: Quo vadis? // Социология: теория, методы, маркетинг. 2007, № 1. С.18-40.

  • Лейн Д. Элиты, классы и гражданское общество в период трансформации государственного социализма // Социология: теория, методы, маркетинг. 2006, № 3. С. 14-31.

  • Паніна Н. Фактори національної ідентичності, толерантності, ксенофобії і антисемітизму в сучасній Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. №4, 2005. С.26-45.

  • Погорелая Н., Деева Т. Объективные и субъективные факторы психологического благополучия (Польша, Венгрия, Грузия, Украина) // Социология: теория, методы, маркетинг. 2007, № 1. С.151-.

  • Симончук Е. Рабочий класс в Украине: хроника потерь // Социология: теория, методы, маркетинг. 2005, № 4. С.5-25.

  • Хмелько В. Лінгво-етнічна структура України: регіональні особливості та тенденції змін за роки незалежності - http://www.kiis.com.ua/txt/pdf/ing-ethn.pdf

  • Штомпка П. Культурная травма в посткоммунистическом обществе // Социс, №1, 2, 2001.



  • Дякую за увагу!





Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації