Поиск по базе сайта:
Лекція \"Соціальна структура та стратифікація суспільства\" icon

Лекція "Соціальна структура та стратифікація суспільства"




НазваЛекція "Соціальна структура та стратифікація суспільства"
Дата конвертації14.11.2012
Розмір445 b.
ТипЛекція


Курс “СОЦІОЛОГІЯ” для фізичного факультету Лекція 5. “Соціальна структура та стратифікація суспільства”

  • проф. Ольга Дмитрівна Куценко

  • Київський національний університет

  • імені Тараса Шевченка, факультет соціології

  • f_ok@iatp.org.ua


Зміст:

  • 1. Поняття соціальної структури та її компоненти

  • 2. Поняття соціальної групи, її функції та різновиди

  • 3. Поняття соціального статусу та ролі. Явища рольового набору, статусної неконсистентності та міжрольових конфліктів.

  • 4. Поняття та фактори соціальної стратифікації. Системи соціальної стратифікації. Особливості соціально-економічної стратифікації українського суспільства.

  • 5. Класова структура суспільства. Поняття соціального класу. Функціональні та конфліктні уявлення про класову структуру.

  • Структурування класової системи в сучасній Україні: загальне та специфічне у порівнянні з європейськими суспільствами.



Література:

  • Смелзер Н. Социология. Учебное пособие \ Пер.с англ. М.: Феникс, 1994.

  • Гіденс Е. Соціологія. Навчальний посібник \ Пер.з англ. – Київ: Основи, 1999.

  • Соціологія: Навч. посібник / За ред. С. Макеєва. – Київ: Знання, 2005. Розділ 4.

  • Структурні виміри сучасного суспільства: Навч. посібник / За ред. С. Макеєва. – Київ: ІС НАНУ, 2006.

  • Куценко О.Д. Общество неравных. Классовый анализ неравенств в современном обществе: опыты западной социологии. – Харьков: ХНУ, 2000.

  • Украинское общество в европейской перспективе / Под ред. Е.И.Головахи. Киев: ИС НАНУ, 2007.

  • Радаев В.В., Шкаратан О.И. Социальная стратификация: Учеб. пособие.- М.: Аспект Пресс, 1996.



Поняття соціальної структури -

  • - стала сукупність об’єднань людей на основі взаємних потреб, інтересів, цінностей, діяльності, спільності долі та/або становища та зв’язків між ними.

  • Компоненти структур є взаємозалежними.

  • Структури забезпечують наступність в динаміці суспільства та його стійкість.



РЕСУРСИ, в доступі до яких формуються компоненти соц. структур:



Соціальна група (за Р. Мертоном)

  • сукупність індивідів, об’єднана певними інтересами, потребами, цінностями, представники якої:

  • взаємодіють між собою тим чи іншим способом у межах певних правил (безпосередньо / опосередковано, пасивно / активно, конфліктно / солідарною, емоційно / раціонально),

  • мають почуття приналежності (самоідентифікація) до даної групи,

  • сприймаються іншими як такі, що належать до даної групи (ідентифікація).

  • Будь-які соціальні групи мають внутрішню структуру та культуру, яка надає специфіку груповим взаємодіям.



Функції соціальної групи (за Т.Парсонсом):



1-2. Різновиди соціальних груп:

  • 1. (Ч.Кулі, 1909): Первинні - невеликі сукупності індивідів, які безпосередньо та регулярно взаємодіють один з одним, мають конкретний спільний інтерес та пов’язані емоційними стосунками.

  • * сім’я, групи колег, учнів, сусідства, членів клубу…

  • Вторинні - взаємодія між членами групи має частіше опосередкований та раціональний характер, підпорядкована досягненню спільних цілей. Виникнення, характер дії такої групи обумовлюється її функціональним призначенням.

  • * виробничі, громадські об’єднання …

  • 2. Е.Мейо (1920-і) :Формальні та неформальніостанні виникають стихійно, обов’язки їх членів не є заданими, суттєво залежать від реального внеску представників групи у вирішення спільних проблем. Значна роль моральних регуляторів поведінки та морального лідерство певних осіб.



3-6. Різновиди соціальних груп:

  • 3. Малі (сім’я, первинний трудовий колектив тощо), середні та великі (класи, етноси, нації, покоління, вікові, територіальні спільноти, тощо).

  • 4. Групи членства та референтні групи (Г. Хаймен) – до яких людина не належить, але співвідносить себе з групою як зі зразком, орієнтується на її моделі поведінки.

  • 5. Номінальні (статистичні) – займають подібні позиції у просторі розподілу ресурсів та виділяються за відповідними об’єктивними ознаками.

  • та реальні – мають відповідну ідентифікацію та поділяють подібні практики та способи життя.

  • 6. Неорганізовані (маса, натовп, ситуативні групи), слабоорганізовані (аудиторія, групи інтересів тощо) та високоорганізовані (нація, політична, трудова організація, будь-які групи членства..).



Поняття соціального статусу та ролі

  • М.Вебер, Р.Лінтон Соціальний статус – це позиція людини (групи) в системі розподілу праці та значущих ресурсів, яка пов’язана з певними правами та обов’язками, привілеями та престижем.

  • Приписані (аскриптивні) статуси – людина має від народження, за походженням.

  • Досягнуті статуси – є результатом індивідуальних намагань та соціальної оцінки діяльності людини.

  • Р.Тернер Соціальна рольце динамічний аспект статусу, сукупність соціально визначених правил та очікувань, усталених зразків поведінки, пов’язаних з конкретними соціальними позиціями і статусом індивіда (групи).



Основні характеристики соціальної ролі (за Т. Парсонсом):



Соціальні нерівності, класи та стратифікація

  • Структури соціальних позицій, статусів та ролей пов’язані з нерівним доступом до наявних в суспільстві ресурсів.

  • Соціальні нерівності, які є ієрархічними та підтримуються існуючими в суспільстві інститутами, утворюють систему соціальної стратифікації.

  • Соціальна стратифікація – це процес і результат розшарування суспільства за окремими показниками на верстви (страти), розташовані в ієрархічному порядку.

  • Соціальні нерівності, які підтримуються існуючими в суспільстві інститутами та обумовлюють суттєво різні життєві шанси великих соціальних груп, їх різні позиції та диспозиції в суспільстві, утворюють класову структуру суспільства.

  • Соціальний клас – це велика соціальна група, для якої характерна спільність життєвих шансів, повязаних з доступом до конкретної комбінації соціально значущих ресурсів, з місцем в суспільному розподілі праці та винагород, з певним баченням суспільства та своїх шансів в ньому.



Елементарні показники та фактори соціальної стратифікації:

          • П. Сорокін (1920-і рр.)
          • власність
          • доход
          • влада, контроль
          • освіта, професійна зайнятість
          • соціальний престиж
          • Форми соціальної стратифікації:
          • 1. Економічна: основні показники – доход, власність.
          • 2. Політична: показники влади, контролю, приналежності до політичної організації.
          • 3. Професійно-статусна: показники освіти, кваліфікації та престижу професійної діяльності.


Провідні тенденції в динаміці соціальної структури сучасного українського суспільства:

  • Здійснюються глибинні структурні перетворення як процес самоорганізації суспільства, який не є вільним від суспільно-політичних рішень.

  • ринково-демократичні перетворення, які більшість західних країн пройшла в індустріальну епоху розвитку;

  • загальноцивілізаційний постіндустріальний зсув суспільства.

  • Утворення нових класових позицій, відповідних до структури капіталістичних відносин (власники, підприємці, посередники)

  • Зменшення соціального впливу робітників.

  • Підвищення (з початку 2000-х) соціального впливу професіоналів, експертів (“класу знання”)

  • Відтворення соціального розколу між елітами та поза-елітними групами (усіма соціальними класами)

  • Поглиблення поляризація населення за майновими признаками.

  • Суттєві зміни в структурі зайнятості, зростання чисельності нових професій та форм зайнятості.



Рівень нерівностей в доходах, коеф. Джіні (World Bank, Transition. Vol.9, no 3 (June 1998), p.6.)

    • 1987 – 1988 1993-1995
  • Росія 24 48

  • Україна 23 47

  • Литва 23 37

  • Польща 26 28

  • Чехія 19 27



Самооцінка матеріального стану української сім’ї за останні 2-3 місяці року “Українське суспільство: Соціологічний моніторинг”, ІС НАНУ



“Як би Ви могли описати зараз стан Вашого сімейного доходу?” – ESS, 2004/05



Модель формування соціально-економічного статусу в індустріальних суспільствах (за Д. Трейманом, Г. Гензбумом) :

  • Освіта, професія, статус батьків

  • Рівень урбанізації в період соціалізації

  • Освіта індивіда

  • Професія, її престиж

  • Сектор зайнятості (с/госп. або інші)

  • Доход

  • соціально-економічний статус



Фактори соціального статусу в сучасній Україні:

  • доход,

  • вік,

  • рівень освіти,

  • характер зайнятості,

  • рівень добробуту сім’ї (походження),

  • менше – фактори регіону та місця проживання (за урбанізацією населеного пункту),

  • збільшується значення фактору професії.



НЕВІДОМЕ:

  • Подальший вплив капіталізації суспільних відносин на структуру соціальних нерівностей ?

  • Залежність соціально-економічної стратифікації від “культури бідності” радянського суспільства ?

  • Чим пояснюється розрив між суб’єктивною бідністю і зростанням об ’єктивних показників добробуту населення ?

  • Який зв’язок між соціальною стратифікацією та політичною участю ?



Фактори класових позицій та основні класи за Е.О.Райтом (неомарксистський напрямок, 1980-1990-і рр.):

  • власність на засоби виробництва (ресурси). За цим критерієм утворюються класові позиції:

    • крупних капіталістів,
    • середніх та дрібних роботодавців,
    • дрібних буржуа (підприємців), які не мають найманих робітників;
  • вплив, контроль у виробничому процесі, що формує наступні класові позиції:

      • Крупних менеджерів, керівників, що приймають організаційні рішення,
      • Первинних керівників, майстрів та бригадирів, що мають владу над підлеглими, проте не включені у процес прийняття організаційних рішень,
      • Фахівців-технократів, що мають контроль над фізичним капіталом.
  • володіння особливими вміннями, кваліфікацією. Формуються позиції різних професійних груп, що потребують або не потребують високої академічної кваліфікації, для яких потрібна або не потрібна спеціальна підготовка.

  • (Wright E.О. Class Counts. Comparative Studies in Class Analysis.

  • – Cambridge: Cambridge University Press, 1997)

  • Райт Э., Костелло С., Хейчен Д., Спрэйг Дж. Классовая структура американского общества // Социологические исследования.

  • - 1984. - № 1. - С. 152-163.



Е.О.Райт: Ієрерхія відносин між класовими позиціями

  • Капіталістичний спосіб Просте товарне

  • виробництва виробництво

  • 1. Капіталісти

  • 2. Вищій середній клас

  • (менеджери, спеціалісти) 3. Дрібна

  • __________________________

  • Поріг експлуатації буржуазія

  • 4. Нищій середній клас (супервайзори, кваліфіковані службовці)

  • 5. Робітничий клас

  • (некваліфіковані службовці, робітники)

  • --------------------------------------

  • Поріг абсолютного відчуження

  • 6. Андерклас



Типи класових структур та їх риси:



Динаміка основних класових груп в СРСР (у % до зайнятого населення): Народное хозяйство СССР за 70 лет. Юбилейный статистический ежегодник. М., 1987.С. 11-12.



Класовий розподіл, Україна, ESS/2005, n=3453



Класовий розподіл, Західна Європа, ESS/2005, n=19441



Класова структура за схемою Еріксона-Голдторпа-Портокареро (EGP), ESS - 2004/2005; валідний % по странах



Тенденції змін в класових та стратифікаційних структурах сучасних суспільств:

  • Соціальні класи стають все більш дискретними, мають прозорі соціальні мережі;

  • Змінюються фактори утворення класів: посилюється роль факторів культури і професійної освіти;

  • Модель міжкласових відношень не може бути ієрархічною, бо соціальні класи утворюються на підставі доступу до різних комбінацій соціальних ресурсів. Тобто класи все менше розміщуються у вертикалі “вищих / нижчих”;

  • Поглиблюються соціальні розриви між правлячими елітами і класами, між класами і андеркласом (групою “соціально виключених”);

  • Постійною рисою сучасних стратифікаційних систем є висока соціальна мобільність між класами, яка проявляється як між поколіннями, так і у межах покоління на протязі життєвого шляху. Досягнутий статус відіграє основну роль у мобільності.



Обов’язкове домашнє завдання: 1) Реферат / есе: Що таке “сучасне суспільство”? (6-10 стор.)

  • 2) Підготовка рецензій на 2 статті (кожна по 2-3 стор.):

  • Головаха Є., Паніна Н. Етапи і тенденції трансформації українського суспільства: від «перебудови» до «помаранчевої революції» // Соціологія: теорія, методи, маркетинг, № 3, 2006.

  • Городская революция: бурги без буржуа http://demoscope.ru/weekly/knigi/s&r/vishn4.pdf

  • Заборовски В. Эволюция социальной структуры: перспектива поколений // Социология: теория, методы, маркетинг. 2005, № 1. С.8-36.

  • Кларк Д. Потребление и город, современность и постсовременность. http://magazines.russ.ru/logos/2002/3/klark.html

  • Куценко О. О некоторых социоструктурных последствиях институциональных изменений в украинском обществе // Социология: теория, методы, маркетинг. 2000, № 2. С. 26-32.

  • Куценко О. Украина в трансформационных процессах: Quo vadis? // Социология: теория, методы, маркетинг. 2007, № 1. С.18-40.

  • Лейн Д. Элиты, классы и гражданское общество в период трансформации государственного социализма // Социология: теория, методы, маркетинг. 2006, № 3. С. 14-31.

  • Паніна Н. Фактори національної ідентичності, толерантності, ксенофобії і антисемітизму в сучасній Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. №4, 2005. С.26-45.

  • Погорелая Н., Деева Т. Объективные и субъективные факторы психологического благополучия (Польша, Венгрия, Грузия, Украина) // Социология: теория, методы, маркетинг. 2007, № 1. С.151-.

  • Симончук Е. Рабочий класс в Украине: хроника потерь // Социология: теория, методы, маркетинг. 2005, № 4. С.5-25.

  • Хмелько В. Лінгво-етнічна структура України: регіональні особливості та тенденції змін за роки незалежності - http://www.kiis.com.ua/txt/pdf/ing-ethn.pdf

  • Штомпка П. Культурная травма в посткоммунистическом обществе // Социс, №1, 2, 2001.



  • Дякую за увагу!





Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації