Поиск по базе сайта:
Лабораторна робота №4 Геометричне креслення плоских об’єктів Попередні навички Щоб успішно виконати лабораторну роботу, студент повинен вміти та знати icon

Лабораторна робота №4 Геометричне креслення плоских об’єктів Попередні навички Щоб успішно виконати лабораторну роботу, студент повинен вміти та знати




Скачати 194.32 Kb.
НазваЛабораторна робота №4 Геометричне креслення плоских об’єктів Попередні навички Щоб успішно виконати лабораторну роботу, студент повинен вміти та знати
Дата конвертації27.01.2013
Розмір194.32 Kb.
ТипЛабораторна робота



Лабораторна робота № 4

Геометричне креслення плоских об’єктів



Попередні навички

Щоб успішно виконати лабораторну роботу, студент повинен вміти та знати:

  1. Розташування та призначення основних елементів інтерфейсу системи AutoCAD.

  2. Методи введення команд та опцій (з меню, з панелі кнопок, з клавіатури).

  3. Методи введення координат для викреслювання об’єктів: мишкою або з клавіатури (абсолютні, відносні та полярні координати).

  4. Світові та локальні системи координат. Задавання власної системи координат.

  5. Режим ортогональності та мінімальний крок курсору.

  6. Викреслювання ліній, кіл та інших простих об’єктів.

  7. Використання геометричних властивостей точок для задавання координат (перпендикуляр, дотична, середня точка, кінцева точка, центр кола або дуги та ін.)

  8. Методи вибору об’єктів для витирання або редагування (по одному, вікном, рамкою).

  9. Типи ліній, шари та кольори.


^ Короткі теоретичні відомості.

Поділ кола на рівні частини. Ця операція тісно пов'язана з побудовою правильних багатокутників. Поділ кола на три, чотири, шість частин елементарні, вони відомі з курсу математики середньої школи. Часто виникає необхідність побудови правильних п'яти- і семикутників. На рис. 1, а показано визначення довжини сторін правильних три-, шести- і семикутників, вписаних у коло, а на рис. 1,б — пяти-і десятикутників.



Рис. 1. Поділ кола на рівні частини

Для поділу кіл на довільну кількість рівних частин користуються значеннями довжини хорд для радіуса кола R = 1 см:

^ Число поділок

5

6

7

8

9

10

11

^ Довжина хорди

1,176

1,000

0,868

0,765

0,684

0,618

0,563

Щоб дістати довжину хорди кола довільного радіуса, треба помножити відповідне число з наведених вище даних на значення радіуса кола.

Спряження. Плавний перехід від однієї кривої до іншої називають спряженням. Спряження, як правило, здійснюється за допомогою дуги кола (спряження двох прямих, прямої й дуги кола, дуг двох кіл) та за допомогою прямої лінії дуг двох кіл.

Дугу кола, за допомогою якої виконується спряження, називають дугою спряження. Для побудови дуги спряження слід мати її центр, радіус і точки спряження, в яких дуга переходить у спряжувані лінії. Досить задати один з цих трьох параметрів, і побудова спряження стає можливою.

Розглянемо спряження за допомогою дуги кола заданого радіуса.

^ Спряження двох прямих. Центр дуги спряження має бути на однаковій відстані від кожної з прямих. Кожна з точок спряження є основою перпендикуляра, опущеного з центра спряження на відповідну пряму.

Алгоритм побудови спряження (рис. 2,а,б) такий:

  1. Провести дві прямі, паралельні заданим, на відстані R від кожної з них.

  2. Визначити точку перетину їх — центр спряження О.

  3. Провести перпендикуляри і визначити точки спряження А та В.

  4. Побудувати дугу спряження від точки А до точки В.





а

б

Рис. 2. Спряження двох прямих

Типовими прикладами спряжень є контури деталей, зображених на рис. 3.



Рис. 3. Приклади спряжень

Спряження прямої лінії та дуги кола. Розрізняють зовнішнє (рис. 4, а) та внутрішнє (рис. 4, б) спряження. Центр спряження лежить на перетині концентричної дуги кола, віддаленої від заданого кола на відстань R, та прямої, паралельної заданій, на відстані R від неї. Точка спряження В на колі (рис. 4, в) лежить на прямій, що сполучає центр спряження та центр кола.







а

б

в

Рис. 4. Спряження прямої лінії та дуги кола

^ Спряження дуг двох кіл між собою. Розрізняють зовнішнє (рис. 5, а), внутрішнє (рис. 5, б) та змішане (рис. 5, в) спряження.







а

б

в

Рис. 5. Спряження дуг двох кіл між собою

У першому випадку центр спряження є точкою перетину дуги кіл радіусів і , у другому – на перетині кіл радіусів , і , у третьому – на перетині дуг кіл радіусів і . Точки спряження і лежать на прямих, що сполучають центр спряження з центром відповідного кола. Звичайно, наведені розв'язання не єдині. Можна побудувати також спряження, симетричні відносно осі що сполучає центри кіл.

^ Спряження дуг двох кіл за допомогою прямої. Суть розв'язання цієї задачі полягає в побудові дотичної до кола з довільної зовнішньої точки М (рис. 6). Для цього на відрізку ОМ, як на діаметрі, будують півколо, що перетинає задане коло в точці спряження А, і проводять дотичну МА



Рис. 6. Побудова дотичної до кола з довільної зовнішньої точки

Спряження дуг двох кіл може бути зовнішнім, якщо дуги розміщені по один бік від прямої (рис. 7, а), або внутрішнім, якщо дуги розміщені по обидва боки від прямої (рис. 7, б).



Рис. 7. Спряження дуг двох кіл

У першому випадку з центра дуги меншого радіуса будують дотичну до кола радіуса , а в другому – до кола . Точка спряження А лежить на перетині променя із заданим колом. Пряма спряження паралельна дотичній .


Для геометричних побудов в системі AutoCAD, як правило, використовують лінії (LINE) та кола (CIRCLE). Додатково можна використати дуги (ARC), еліпси (ELLIPSE), сплайни (SPLINE), полілініі (POLYLINE) та правильні багатокутники (POLYGON). Побудоване таким чином чорнове креслення редагують: роблять спряження (FILLET або CIRCLE TTR), обрізають (TRIM), видовжують (EXTEND або LENGTHEN), копіюють (COPY або ARRAY), віддзеркалюють (MIRROR), креслять еквідистанти або паралельні прямі (OFFSET), створюють замкнені контури (BOUNDARY) та використовують інші прийоми. Коротко розглянемо вищезгадані команди та роботу з ними.


Команда ^ FILLET автоматично креслить дугу спряження (якщо спряження заданим радіусом існує) до ліній, дуг, кіл, еліпсів та поліліній. Має чотири опції:

P – зробити спряження всіх кутів полілінії;

R – задати радіус спряжень;

^ T – задати метод спряження (чи відсікати кінці ліній);

S – вказати об’єкти для спряження (за замовчанням). Перш, ніж зробити спряження, треба вказати радіус. За замовчанням радіус спряження дорівнює нулю. Це зручно, коли, наприклад, треба видовжити дві лінії до перетину.


Приклади виконання команди:


  1. Задавання радіуса.


Command: FILLET

(TRIM mode) Current fillet radius = 0.0

(Режим відсікання, радіус спряження = 0.0)

Polyline/Radius/Trim/:

(Полілінія/Радіус/Відсікання/<Виберіть перший об’єкт>:)

Наведіть приціл на перший об’єкт та натисніть ліву кнопку мишки.

^ Select second object:

(Виберіть другий об’єкт:)

Н
аведіть приціл на другий об’єкт та натисніть ліву кнопку мишки.


Примітка: команда FILLET будує тільки зовнішнє спряження двох кіл. Щоби побудувати внутрішнє або мішане спряження, слід накреслитии коло, дотичне до двох інших кіл (CIRCLE TTR), та обрізати його командою TRIM.



  1. ^ Спряження всіх кутів однієї полілінії, прямокутника або багатокутника.


Command: FILLET

(TRIM mode) Current fillet radius = 20.0

Polyline/Radius/Trim/: T

Введіть T .

Trim/No trim : N

(Підрізання / Без підрізання <Підрізання>:)

В
ведіть N (або T ).

Підрізання Без підрізання


Примітка: замкнені криві лінії (кола або еліпси) не підрізаються ніколи.


Команда ^ TRIM обрізає вказані об’єкти в точках перетину (уявного перетину) або дотику з іншими об’єктами.


Команда EXTEND дотягує лінії, дуги та полілінії до перетину з заданими об’єктами.


Команда ^ TRIM має чотири опції:


S – вибрати об’єкти;

P – задати режим проекцій точок перетину в просторі (використовується для креслення просторових об’єктів, тому тут не розглядається);

^ E – задати режим видовження ріжучих меж;

U – скасувати останнє підрізання;


В 13-й версії системи AutoCAD ця команда дозволяє працювати в двох режимах: явне задавання ріжучих меж, або їх автоматичний вибір в найближчих точках перетину або дотику.


Приклади виконання команди:


  1. ^ Вирізання частини об’єкту між точками перетину (або підрізання об’єкту від точки перетину до кінцевої точки).


1.1 Явне задавання ріжучих меж.


Command: TRIM

Select cutting edges: (Projmode = UCS, Edgemode = No extend)

(Вибір ріжучих меж: проекційний режим = поточна система координат, ріжуча межа = без видовження)

^ Select objects:

(Виберіть об’єкти:)

Select objects: 1 found

(Виберіть об’єкти: один знайдено)

. . . . . . . . . . . .

П
Коло, як “ріжучий інструмент”. Виберіть обидва кола.

окажіть прицілом всі об’єкти, що виконуватимуть роль “ріжучих інструментів”, та відмітьте їх лівою кнопкою мишки. На завершення вибору натисніть праву кнопку мишки.


/Project/Edge/Undo:

(<Виберіть об’єкти, що треба обрізати> / Проекційний режим / Межа / Відмінити:)



Послідовно покажіть всі фрагменти, що треба вирізати. Вирізаними будуть частини об’єктів між двома найближчими точками перетину або дотику. Якщо об’єкт має лише одну точку перетину або дотику, він буде повністю обрізаний з одного боку.



  1. ^ Задавання режиму “видовження” ріжучих меж..


Command: TRIM

Select cutting edges: (Projmode = UCS, Edgemode = No extend)

Select objects:

(Виберіть об’єкти:)

Натисніть праву кнопку мишки або .


/Project/Edge/Undo:

(<Виберіть об’єкти, що треба видовжити> / Проекційний режим / Межа / Відмінити:)

Відмітьте частину об’єкту з боку, ближчого до граничної межі. Якщо ви випадково видовжили не той об’єкт або

н
е ту його частину, натисніть
U <Enter>. Це скасує останню дію команди EXTEND.


: DE

(Дельта / Процент / Загальна довжина / Динамічно / <Виберіть об’єкт>:)

Angle/:

(<Введіть дельту – приріст довжини (0.0)>:)

Задайте приріст з клавіатури, або покажіть мишкою, як відрізок.

^ 2. DElta/Percent/Total/DYnamic/: T

Current length: 22.6

(Поточна довжина: 22.6)

Це - інформаційне повідомлення, і нічого вводити не треба.

^ 4. DElta/Percent/Total/DYnamic/:

Покажіть об’єкт з того боку, з якого його треба видовжити або підкоротити.


1



2



3



4



5



6



7



8



9



10



11



12



13



14



15





Контрольні запитання:

  1. Які існують алгоритми побудови спряження?

  2. Яка команда AutoCad виконує спряження? Які її властивості?

  3. Якщо 2 відрізка для спряження розмістити на різних шарах, чи можливе виконання цього спряження? Чому?





Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації