Поиск по базе сайта:
Xiv різдвяний фестиваль “велика коляда” icon

Xiv різдвяний фестиваль “велика коляда”




Скачати 75.18 Kb.
НазваXiv різдвяний фестиваль “велика коляда”
Дата конвертації27.01.2013
Розмір75.18 Kb.
ТипДокументи

XIV різдвяний фестиваль “ВЕЛИКА КОЛЯДА”


м. Львів, пл. Музейна, 3, храм Пресвятої Євхаристії

7-27 січня 2013 р. Б.

Різдвяні традиції українського народу особливо підкреслюють велич приходу у світ Божого Сина, котрий своєю присутністю серед нас з’єднав Небо із Землею. У кожній християнській родині святкування Різдва супроводжується не лише релігійно-духовними переживаннями, але й багатими традиціями: колядками, щедрівками, вертепами тощо.

Для духовно-культурного піднесення народу в часі Різдвяних свят, а також для збереження і розвитку різдвяних традицій нашого краю, впродовж багатьох років у храмі Пресвятої Євхаристії Центрі душпастирства молоді УГКЦ, що у місті Львові, пл. Музейна, 3, традиційно проводиться різдвяний фестиваль “Велика Коляда”.

Фестиваль має на меті глибше пізнання та популяризацію різдвяних традицій усіх куточків України. Цьогорічний фестиваль заохочує учасників до виконання колядок, щедрівок, віншувань та інших різдвяних творів Полісся. Прохання до учасників фестивалю включити в програми своїх концертних виступів поліські різдвяні твори.

Формат ХІV різдвяного фестивалю “ВЕЛИКА КОЛЯДА”

З 7 по 26 січня 2013 р. – сольні виступи. В понеділок-п’ятницю о 19.00, в суботу о 15.00.

18 січня 2013 р. в день святкування Надвечiр'я Богоявлення ГНІХ (Щедрий Вечір) концерту немає .

Неділя, 13 січня 2013 р., 16.00 год. – гала-концерт вокально-інструментальних, інструментальних ансамблів та фольклорних колективів;

Неділя, 20 січня 2013 р., 16.00 год. – гала-концерт дитячих та юнацьких колективів;

Неділя, 27 січня 2013 р., 17.00 год. – заключний гала-концерт фестивалю.

Умови участі у ХІV різдвяному фестивалі “ВЕЛИКА КОЛЯДА”

  • До участі у фестивалі запрошуються дитячі, юнацькі і дорослі, однорідні і мішані, аматорські і професійні хори, вокальні, вокально-інструментальні та інструментальні ансамблі, оркестрові колективи, театральні гурти, сольні виконавці.

  • У зв’язку з відсутністю фінансування, пожертва (вступний внесок) для організації та проведення фестивалю складає:

  • для дитячо-юнацьких та студентських колективів - 150 грн.,

  • для дорослих колективів - 250 грн.

  • Програма виступу кожного учасника фестивалю повинна складатися виключно з творів різдвяної тематики.

  • Допускається використання тільки акустичних музичних інструментів.

  • Не допускається використання фонограм.

  • Зголоситися до участі у фестивалі потрібно до 15 листопада 2012 р., надіславши на електронну адресу оргкомітету velykakoliada@gmail.com наступне:

    • анкету-заявку з програмою сольного виступу тривалістю не більше 30 хв. (формуляр анкети-заявки дивіться на сайті фестивалю);

    • ноти всієї програми сольного виступу (крім нот цьогорічних та минулорічних обов’язкових творів) із ім’ям та прізвищем авторів творів (без скорочення).

    • фото колективу – найбільшого розміру і найкращої якості;

    • колективи, які зголошуються до участі у фестивалі вперше, зобов’язані надати короткий відео матеріал свого виступу.

  • УВАГА!!! Заявки до участі у фестивалі приймаються виключно в електронному вигляді. Неповні заявки або такі, які надійдуть на електронну адресу оргкомітету після 15 листопада 2012 р., оргкомітетом не розглядатимуться.

  • УВАГА!!! Умовою участі у фестивалі є виконання у сольному виступі обов’язкових творів та поліських різдвяних творів. У випадку невиконання цієї умови, оргкомітет зaлишає зa собою прaво не розглядати заявки даного виконавця протягом двох наступних сезонів.

  • ^ Обов’язкові твори ХІV різдвяного фестивалю “ВЕЛИКА КОЛЯДА”:

Для мішаного хору: Ю. Антків “А вчора звечора”

Р. Марченко “Ангел Божий”

М. Волинський “Воспоїм пісню днесь новую”

Для однорідного хору: Ю. Антків “Ми з колядою”

Ю. Антків “Пречиста Діва Сина колисала”

Ю. Антків “Рай розвився”

  • Доїзд та побут учасників відбувається за власний кошт.

  • Після 15 листопада 2012 р., оргкомітет розглядає усі отримані анкети-заявки, приймає рішення стосовно участі у фестивалі кожного заявника і складає розклад фестивалю. Рішення оргкомітету, а також розклад фестивалю буде надіслано кожному заявнику електронною поштою до 1 грудня 2012 р.

Учасникам фестивалю оргкомітет зобов'язується надати:

  • нотний матеріал обов’язкових творів;

  • належні умови та місце для виступу;

  • висвітлення у ЗМІ програми та подій фестивалю;

  • диплом і пам’ятний знак учасника фестивалю.

Контакти:

e-mail: velykakoliada@gmail.com

тел.: 0662745058 Василь Мельник - адміністратор, 0963914413 - Наталія Манько - координатор дитячих колективів, 0972459055 - Надія Дзвоник - режисер фестивал


^ Домініканський собор





Сьогодні - це храм Пресвятої Євхаристії Центр Душпастирства Молоді Української Греко - Католицької церкви, що розташований на пл. Музейній, 3 у центральній частині Львова, у зоні всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Згідно з монастирськими хроніками, перші ченці – домініканці з’явилися в цих місцях ще 1234 року. За однією з версій, на місці Домініканського костелу колись стояв палац (терем) Льва Даниловича. Князь разом зі своїм двором віддав церкву апостолів Петра і Павла братам – проповідникам, щоб вони добудували монастир. Братство Тіла Христового, що об’єднувало мулярів і теслів, добудувало до церкви Петра і Павла нову споруду. Стара стала пресвітерієм, де молилися ченці, а в добудові утримували парафію. Від назви братства нову святиню назвали Тілом Хрестовим. На прмкінці 16-го століття весь храм – давньоруський і добудований – став Тіла Хрестового, а первісну посвяту в ім”я апостолів Петра і Павла забули.

Дерев’яний храм згорів під час під час воєн за Червону Русь, що їх вів Казимир Великий після 1340 року. Перший згадка про зведення мурованого храму домініканців у Львові датована 1378 роком. Після великої пожежі 1407 року костел довелося перебудувати. Будівництвом тоді керував Миколай Чех. Святиню понищили пожежі 1511 і 1527 років (коли згорів весь готичний Львів) і особливо 1571 року, коли від вогню завалилися склепіння.

Року 1604 до костелу на кошти Яна Свошовського прибудували велику каплицю, посвячену Матері Божій. Зведена в стилі раннього бароко, вона за красою та художньою цінністю не поступалася каплицям Боїмів і Кампіанів, які збереглися до наши днів. У цій каплиці містилась чудотворна скульптура Богородиці з Ісусом, так звана «Яцькова Мадонна», яка за переказами, колись могла належати одному з найвідоміших домініканських місіонерів 13 ст. Яцкові Одровонжу. Головною ж іконою храму був образ Богородиці Одигітрії, що раніше нібито належав візантійським імператорам, потім - руським князям, а згодом через невістку галицько - волинського князя Данила Галицького Констанцію перейшов у володіння лвівських домініканців. Через аварійний стан костел розібрали у 1748 році.

У 1749 році, за проектом інженера і архітектора Яна де Вітте був закладений фундамент нового собору. Будівництвом керували М. Урбаник, з 1764 року - К. Мурадович, а закінчував фасад С. Фессінгер. До 1764 року будівництво було, в основному, завершене, але після пожеж у 1766 і 1778 роках, роботи відновилися.

У 1865році, за проектом архітектора Юліана Захарієвича до костелу прибудували чотириярусну дзвіницю.

У 1895 році був перебудований ліхтар на куполі, а в 1905—1914 роках відреставрований інтер'єр. Собор побудований в стилі пізнього бароко за західноєвропейским зразком. Кам'яний, в плані він зображає витягнутий хрест з овальною центральною частиною і двома дзвіницями по боках. Звеличує церкву величезний еліптичний купол. Масивні здвоєні колони підтримують галереї і ложі, прикрашені дерев'яними статуями роботи львівських скульпторів другої половни 18 століття. Над галереями — колони барабана, що підтримують купол. В інтер'єрі збереглися скульптури С. Фессінгера. Новий храм нагадує костел святого Карла у Відні у пізньобароковому стилі.

У ті часи існувала добра традиція зберігати від попередньої знищеної споруди усе цінне, що тільки можна було зберегти. До наших часів у південній частині храму зберігся алебастровий надгробок XVI століття – пам’ять про старовинний готичний костел. Всередині храму є низка надгробків, найцінніший з яких – надгробок графині Дунін – Борковської (робота всесвітньовідомого данського скульптора Бертеля Торвальдсена, 1816 рік). Львівську школу скульпторів репрезентує пам’ятник губернаторові Галичини Гауеру (робота Шімзера, 1824 рік). У 1880 році тут поставлено пам’ятник знаменитому польському художникові Артурові Ґротґеру (робота скульптора Гадомського).

У 1956—1958 роках в храмі велись реставраційні роботи.

За радянських часів храм Божого Тіла закрили і тут, як у багатьох інших львівських церквах, влаштували склад, У 1970 році в храмі відкрили музей релігії та атеїзму, а посеред храму встановили маятник Фуко, підвішений під куполом, який своїм відхиленням підтверджував процес обертання Землі. У музеї працював кінолекторій, де читали лекції на атеїстичні теми і демонстрували атеїстичні науково - популярні фільми.

У березні 1997 року Домініканський собор у Львові повернув собі первісне призначення – став церквою Пресвятої Євхаристії УГКЦ, а також осередком різноманітних мистецькиїх акцій.

До собору примикає будівля монастирських келій, перебудована заново у 1556—1621 роках і відновлена після пожеж у 1766 і 1778 роках. Будівля кам'яна, прямокутна в плані, трьохповерхова, з двома внутрішніми двориками, з типовою для монастирських будівель коридорною системою планування і арковими перекриттями.




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації