Поиск по базе сайта:
Usb fireWire ps/2 ata (ide)/ атарі icon

Usb fireWire ps/2 ata (ide)/ атарі




НазваUsb fireWire ps/2 ata (ide)/ атарі
Сторінка5/9
Дата конвертації15.11.2012
Розмір0.6 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9
1. /AKC/БЛАНК_контролю_нау.doc
2. /AKC/КОНТРОЛЬНА_АКС.doc
3. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/01_ЛЕКЦIЯ__1.doc
4. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/02_ЛЕКЦIЯ__2.doc
5. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/03_ЛЕКЦIЯ__3.doc
6. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/04_ЛЕКЦIЯ__4.doc
7. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/05_ЛЕКЦIЯ__5.doc
8. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/06_ЛЕКЦIЯ__6.doc
9. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/07_ЛЕКЦIЯ__7.doc
10. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/01_x86.doc
11. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/02_Поколiння_процесорiв_з_1_по_7.doc
12. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/03_Процесори_молодших_поколiнь.doc
13. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/04_Мiкропроцесори_шостого_поколiння.doc
14. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/05_Архiтектура_IA64.doc
15. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/06_Огляд_сучасних_процесорiв.doc
16. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/_00_ЛЕКЦIЯ__8.doc
17. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/_ПРОЦЕСОРИ_мат.doc
18. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/_Типи процесорiв.doc
19. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_10/10_01_ОРГАНIЗАЦ_ПАМ+.doc
20. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_10/10_02_ДИНАМIЧНА_ПАМ+.doc
21. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_10/10_03_ТАЙМIНГИ+.doc
22. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_10/10_а_ЛЕКЦIЯ_ОП.doc
23. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_10/10_б_ЛЕКЦIЯ_Таймiнги.doc
24. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_10/10_в_ЛЕКЦIЯ_Огляд_ОП.doc
25. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_11/11_00_Фiзична структура HDD.doc
26. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_11/11_01_НАКОПИЧУВАЧI_+.doc
27. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_11/11_02_ЛЕКЦIЯ_RAID_.doc
28. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_11/11_02_ПРИСТР_ЗБЕРЕЖ_ДАНИХ_1+.doc
29. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_11/11_03_IDE.doc
30. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_11/11_04_SCSI_.doc
31. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_12/12_01_ШИНИ_розширення.doc
32. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_12/12_01а_PCI.doc
33. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_12/12_01б_PCI_express.doc
34. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_00_Iнтерфейси.doc
35. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_01_СОМ.doc
36. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_02_LPT.doc
37. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_03+06_Iнтерфейси.doc
38. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_04_USB+FireWire.doc
39. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_05_Fibre Channel.doc
40. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_07_Bluetooth.doc
41. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_08_IrDa.doc
42. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_14/14_00_Вiдесистема.doc
43. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_14/14_00_вiдеоадаптер.doc
44. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_14/14_01_Аудио_ГУК_Р12.doc
45. /AKC/ПИТАННЯ+модуль2+акс.doc
46. /AKC/ПИТАННЯ_МОДУЛЬ_ь1+.doc
47. /AKC/тесты с ответами.doc
Національний авіаційний унуверситет
Завдання на контрольну роботу завданям курсової роботи з дисципліни «Архітектура комп’ютерних систем»
Тема 1 Класичні основи побудови еом. Покоління комп’ютерів
Тема 2 Основні архітектури кс
Тема: Системні ресурси Системними ресурсами
Тема: Системні ресурси. (продовження) Система переривань
Тема: Системні ресурси (продовження) Прямий доступ до пам'яті dma
1. Поняття системної плати
Тема організація введення-виведення І bios
X86 Intel 80x86
Архітектура і мікроархітектура процесорів. Покоління процесорів
Мікропроцесори фірми Intel молодших поколінь
Мікропроцесори шостого покоління
Архітектура ia-64
Arhitektura komp system
Рис 1 Верхній рівень структурної організації комп‘ютера
Зміст Введення
Тип процессора Микро-архитектура
Підсистеми пам'яті
Динамічне озп. Конструктивні особливості
Таймінги пам'яті поняття «таймінгів»
Тема 12. Класифікація запам’ятовуючих пристроїв. Типи оперативної пам’яті план лекції Поняття «пам’ять еом»
Тема 13. Таймінги
Arhitektura komp system
Тема 14. Фізична структура жорсткого диску
Жорсткі диски. Введення 2 Фізичний пристрій жорсткого диска 2
Raid-масиви початкового рівня Що таке raid?
Устройства хранения данных
Интерфейс ide ata/atapi и sата
Arhitektura komp system
8. pci/pci-x
Шини pci/pci-x
Шина pci express Шина pci express
Usb fireWire ps/2 ata (ide)/ атарі
Інтерфейс rs-232C — com-порт
Паралельний інтерфейс — lpt-порт
Універсальна послідовна шина
Usb (Universal Serial Bus універсальна послідовна шина) є промисловим стандартом розширення архітектури рс, орієнтованим на інтеграцію з телефонією І пристроями побутової електроніки. Версія 1
Fibre Channel Fibre Channel
Arhitektura komp system
Arhitektura komp system
Arhitektura komp system
Тема 11. Відеоадаптер
Img src= 44 html 2f3a33e
Питання до модуля №2
2) Основні компоненти машини фон Неймана 3) Які покоління комп’ютерів характеризуються децентралізацією управління процедурами вводу-виводу (системи переривання програм)
Які принципи програмно-керованих еом не використовувалися Нейманом

Роз’єми


Існують три види рознімів для FireWire:

  • 4pin (IEEE 1394a без живлення) стоїть на ноутбуках і відеокамерах. Два дроти для передачі сигналу (інформації) і два для прийому.

  • 6pin (IEEE 1394a). Додатковий два дроти для живлення.

  • 9pin (IEEE 1394b). Додаткові дроти для прийому і передачі інформації.



Рис.11. 4- та 6-контактні роз’єми FireWire


5. PS/2

PS/2 (
англ.PersonalSystem) — серія персональних комп\'ютерів компанії IBM на процесорах Intel 286 і 386 серій, основним ринковим завданням якої було витіснення з ринку інших виробників. Головним способом досягнення цієї мети стало використання закритих стандартів, зокрема шини MCA (MicroChannelArchitecture). Проте очікування компанії не виправдалися — старі відкриті технології були вдосконалені конкурентами IBM і виявилися більш живучими.



Рис.12. PS/2 порти миші і клавіатури


Проте, ряд нововведень PS/2 прижилися:

6. ATA (IDE)/ АТАРІ


ATA (англ.AdvancedTechnologyAttachment) — стандартний інтерфейс для підключення зовнішніх пристроїв,жорстких дисків та CD-ROM приводів до персональних комп\'ютерів. Для нього існує чимало синонімів, серед яких IDE(IntegratedDriveElectronics), ATAPI та UDMA.

Після появи на ринку SerialATA у 2003, оригінальний ATA було перйменовано у ParallelATA (PATA). Відповідно до її назви, ця стаття описує лише ParallelATA.

Стандарти Parallel ATA дозволяють використовувати для підключення кабелі довжиною до 48 сантиметрів, не зважаючи на те, що у продажу є кабелі довжиною аж до 91 сантиметра. Через дане обмеження, ця технологія зазвичай використовується для внутрішніх пристроїв зберігання даних. Для цього вона забезпечує найзагальніший та найдешевший інтерфейс.

Паралельний інтерфейс АТА (Advanced Technology Attachment) був введений в кінці 1980-х років як інтерфейс для підключення накопичувачів на жорстких магнітних дисках до комп'ютерів IBM РС AT з шиною ISA. Інтерфейс з'явився в результаті перенесення стандартного АТ контроллера накопичувача на жорсткому диску (Hard Disc Controller, HDC) ближче до накопичувача, тобто створення пристроїв з вбудованим контроллером (Integrated Drive Electronics, IDE). Для зв'язку пристрою з системною шиною ISA використовували стрічковий кабель з паралельним шинним інтерфейсом, що отримав назви ATA і IDE, які, фактично, є синонімами. У цьому інтерфейсі використовуються сигнали шини ISA, частину з яких буферизували на невеликій платі адаптера IDE, що встановлюється в слот ISA, а частину направили прямо на роз'єм нового інтерфейсу.

Інтерфейс АТА призначений для обміну з пристроями зберігання блоками фіксованого розміру — секторами по 512 байт. Адресація даних усередині пристроїв АТА має «дискове коріння»: для накопичувачів спочатку вказували адреси циліндра (cylinder), голівки (head) і сектори (sector) — так звана тривимірна адресація CHS. Пізніше прийшли до лінійної адресації логічних блоків (Logical Block Address, LBA), де адреса блоку (сектори) визначається 28-бітовим числом. Тривимірна і 28-бітова лінійнаадресація в АТА мають межу ємкості пристроїв в 136,9 і 137,4 Гбайт відповідно, що по нинішніх мірках недостатньо. У сучасних версіях інтерфейсу лінійну адресацію розширили до 48-бітової, при цьому межа адресації складає 248 = 281 474 976 710 656 секторів, або близько 144 Пбайт (петабайт), тобто 144 115 188 075 855 360 байт. Пристрій може підтримувати різні формати адресації, причому формат адреси може мінятися навіть в сусідніх командах.

Прийнята система команд і регістрів, що є частиною специфікації АТА, орієнтована на блоковий обмін даними з жорсткими магнітними дисками — пристроями зберігання з безпосереднім доступом. Пізніше специфікацію розширили для інших пристроїв зберігання:

  1. Специфікація ATAPI дозволяє передавати пакет, що містить командний блок (звідки і частина назви PI — Package Interface). Структура командного блоку запозичена з SCSI, його вміст визначається типом підключеного пристрою: стрічкового оптичного (CD, DVD), магнітооптичного і тому подібне ATAPI дозволяє розширити кордони вживання шини АТА, ввівши всього лише одну нову команду передачі пакету, що управляє.

  2. Набір додаткових команд CFA (Compact Flash Association) введений для пристроїв зберігання на флеш-пам'яті. Від звичайних пристроїв зберігання (з безпосереднім доступом) флеш-пам'ять відрізняється порівняно тривалим стиранням даних перед перезаписом. Група додаткових команд дозволяє ефективніше працювати з цими пристроями (хоча можливий доступ до них і звичайними, «дисковими» командами АТА).

Паралельний інтерфейс АТА вичерпав свої ресурси пропускної спроможності, що досягла 133 Мбайт/с в режимі UltraDMA Mode 6. Для подальшого підвищення пропускної спроможності інтерфейсу (але, на жаль, не самих пристроїв зберігання, які мають набагато менші внутрішні швидкості обміну з носієм) було прийнято рішення про перехід від паралельної шини до послідовного двоточкового інтерфейсу Serial ATA (SATA).Мета переходу — поліпшення і здешевлення кабелів і коннекторів, поліпшення умов охолоджування пристроїв усередині системного блоку (позбавлення від широкого шлейфу), забезпечення можливості розробки компактних пристроїв, полегшення конфігурації пристроїв користувачем.

Розробкою специфікацій ATA/ATAPI займається технічний комітет Т13 (раніше — Т10) Міжнародного комітету із стандартизації в області інформаційних технологій (INCITS). Розроблені ним специфікації оформляються у вигляді стандартів ANSI. Розвиток інтерфейсу відображає історія специфікацій, що почалася з АТА-1 (1994 р.). У 2005 році обговорюються специфікації ATA/ATAPI-7 і ATA/ATAPI-8, в яких входять як паралельні шини (РАТА), так і послідовні інтерфейси (SATA).


Пристрої, адаптери, контроллери і інтерфейси IDE

Пристрої з паралельним інтерфейсом ATA/ATAPI підключаються до комп'ютера через контроллер (або адаптер) інтерфейсу АТА або IDE. У специфікаціях АТА засоби сполучення називають хост-адаптером. Контроллер (адаптер) може мати один або більше каналів IDE (шин АТА). До кожного каналу IDE (паралельній шині АТА) може підключатися до двох пристроїв IDE (Ata/atapi):

  1. провідний пристрій (master) — ПП, в специфікаціях АТА офіційна назваDevice-0 (пристрій 0);

  2. відомчий пристрій (slave) — ПП, в специфікаціях офіційо назва Device-1 (пристрій 1).

Хост-адаптер і пристрої об'єднуються кабелем-шлейфом, що сполучає паралельно однойменні контакти інтерфейсних роз'ємів. Для вибору пристрою, виконуючого поточну команду, використовується біт вибору накопичувача (DEV) в регістрі номера пристрою і голівки (регістр DH). Запис в цей регістр сприймається відразу обома пристроями, на звернення до останніх регістрів реагує лише вибране. Виконувати команду буде лише вибраний пристрій. Якщо біт DEV = 0, вибраний провідний пристрій, якщо DEV = 1 — відомче. Такий механізм адресації приводить до того, що, почавши операцію обміну з одним з пристроїв (подавши команду), хост-адаптер не може перемкнутися на обслуговування іншого до завершення початої операції. Через це ефективність роботи з двома пристроями на одній шині виявляється низькою.

Адаптер інтерфейсу ATA (IDE) об'єднує прості апаратні засоби: буферні формувачі для шини даних, дешифратор адреси і допоміжну логіку. Адаптер забезпечує звернення процесора до регістрів пристроїв AЕА, а також передачу блоків даних між пристроєм і системною пам'яттю в режимі РІО (програмне введення-виведення). Адаптер дозволяє також підключити шину АТА до каналу стандартного контроллера DMA, проте обмін даними по стандартному каналу малоефективний, оскільки канал досить повільний і із-за переходу меж сторінок незручний.

Контроллер інтерфейсу ATA (IDE) відрізняється наявністю власного високо-продуктивного і ефективного контроллера DMA.


Фізичний інтерфейс

Паралельний інтерфейс АТА є шиною, в якій всі сигнали відповідають стандартній логіці ТТЛ. У найбільш поширеному варіанті інтерфейсу всі його інформаційні сигнали передаються через 40-контактний роз'єм, в якого ключем є відсутній на вилці і закритий на розетці контакт 20.



Рис.13. Раз’єми ATA на материнській платі.


Для з\'єднання пристроїв застосовується плоский багатожильний кабель-шлейф, довжина кабелю не повинна перевищувати 0,46 м. У більшості старих кабелів однойменні контакти всіх роз\'ємів з\'єднуються своїми дротами, і всі коннектори рівноправні. Виняток становлять шлейфи, призначені для кабельної вибірки пристрою. Кабель повинен відповідати системі адресації, вибраної для обох пристроїв.


Стандарти АТА

Як уже згадувалося, стандарт АТА був прийнятий в березні 1989 року Комітетом із стандартів при ANSI Для створення стандартів SerialATA була сформована група, що отримала назву SerialATAWorkgroup, до якої увійшли багато фахівців Комітету із стандартів ANSI Еволюція паралельного інтерфейсу АТА завершиться, ймовірно, останньою специфікацією АТА-6 (АТА/100), а надалі знайде своє втілення у формі Serial ATA. На даний момент були розглянуті і затверджені наступні стандарти АТА:

  1. АТА-1 (1988-1994 рр.);

  2. АТА-2 (1996 р, також називається FAST-ATA, Fast-ata-2 або EIDE);

  3. АТА-3 (1997 р);

  4. АТА4 (1998 р, також називається Ultra-АtА/ЗЗ);

  5. АТА-5 (1999 р, також називається Ultra-ata/66);

  6. АТА-6 (2000 р, також називається Ultra-АtА/100);

  7. АТА-7 (2001 р, також називається Ultra-ata/133).

Всі версії стандарту АТА зворотно сумісні, тобто пристрої АТА-1 або АТА-2 прекрасно працюватимуть з інтерфейсом АТА-4 або АТА-5. Кожен подальший стандарт АТА заснований на попередньому.


Інтерфейс АТАРІ (ATA Packet Interface)

Даний інтерфейс був розроблений спеціально для того, щоб накопичувачі на магнітній стрічці, CD-ROM і інші пристрої можна було підключати до звичайного IDE-роз‘єму. Основна перевага таких пристроїв – їх дешевизна і можливість підключатись до вже установлених адаптерів. Що стосується накопичувачів CD-ROM, то вони використовують ресурси центрального процесора набагато рідше, ніж аналогічні прилади, підключені до спеціальних адаптерів, але вони не дають виграшу в швидкодії. А швидкодія і надійність накопичувачів на магнітній стрічці можуть суттєво зрости, якщо їх підключити до інтерфейсу АТАРІ, а не до контролерів дисководів на гнучких дисках.

В BIOS деяких систем безпосередньо не розглядається підтримка АТАРІ. Системи без підтримки АТАРІ в базовій системі вводу/виводу не можуть загружатись з ком пакт-диску АТАРІ, так як перед тим потрібно завантажити драйвер.

1   2   3   4   5   6   7   8   9




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації