Поиск по базе сайта:
Usb fireWire ps/2 ata (ide)/ атарі icon

Usb fireWire ps/2 ata (ide)/ атарі




НазваUsb fireWire ps/2 ata (ide)/ атарі
Сторінка2/9
Дата конвертації15.11.2012
Розмір0.6 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9
1. /AKC/БЛАНК_контролю_нау.doc
2. /AKC/КОНТРОЛЬНА_АКС.doc
3. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/01_ЛЕКЦIЯ__1.doc
4. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/02_ЛЕКЦIЯ__2.doc
5. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/03_ЛЕКЦIЯ__3.doc
6. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/04_ЛЕКЦIЯ__4.doc
7. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/05_ЛЕКЦIЯ__5.doc
8. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/06_ЛЕКЦIЯ__6.doc
9. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/07_ЛЕКЦIЯ__7.doc
10. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/01_x86.doc
11. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/02_Поколiння_процесорiв_з_1_по_7.doc
12. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/03_Процесори_молодших_поколiнь.doc
13. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/04_Мiкропроцесори_шостого_поколiння.doc
14. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/05_Архiтектура_IA64.doc
15. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/06_Огляд_сучасних_процесорiв.doc
16. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/_00_ЛЕКЦIЯ__8.doc
17. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/_ПРОЦЕСОРИ_мат.doc
18. /AKC/ЛЕКЦIф_м1/ЛЕКЦIЯ__8_процесори/_Типи процесорiв.doc
19. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_10/10_01_ОРГАНIЗАЦ_ПАМ+.doc
20. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_10/10_02_ДИНАМIЧНА_ПАМ+.doc
21. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_10/10_03_ТАЙМIНГИ+.doc
22. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_10/10_а_ЛЕКЦIЯ_ОП.doc
23. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_10/10_б_ЛЕКЦIЯ_Таймiнги.doc
24. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_10/10_в_ЛЕКЦIЯ_Огляд_ОП.doc
25. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_11/11_00_Фiзична структура HDD.doc
26. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_11/11_01_НАКОПИЧУВАЧI_+.doc
27. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_11/11_02_ЛЕКЦIЯ_RAID_.doc
28. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_11/11_02_ПРИСТР_ЗБЕРЕЖ_ДАНИХ_1+.doc
29. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_11/11_03_IDE.doc
30. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_11/11_04_SCSI_.doc
31. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_12/12_01_ШИНИ_розширення.doc
32. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_12/12_01а_PCI.doc
33. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_12/12_01б_PCI_express.doc
34. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_00_Iнтерфейси.doc
35. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_01_СОМ.doc
36. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_02_LPT.doc
37. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_03+06_Iнтерфейси.doc
38. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_04_USB+FireWire.doc
39. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_05_Fibre Channel.doc
40. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_07_Bluetooth.doc
41. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_13/13_08_IrDa.doc
42. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_14/14_00_Вiдесистема.doc
43. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_14/14_00_вiдеоадаптер.doc
44. /AKC/ЛЕКЦIф_м2/ЛЕКЦIЯ_14/14_01_Аудио_ГУК_Р12.doc
45. /AKC/ПИТАННЯ+модуль2+акс.doc
46. /AKC/ПИТАННЯ_МОДУЛЬ_ь1+.doc
47. /AKC/тесты с ответами.doc
Національний авіаційний унуверситет
Завдання на контрольну роботу завданям курсової роботи з дисципліни «Архітектура комп’ютерних систем»
Тема 1 Класичні основи побудови еом. Покоління комп’ютерів
Тема 2 Основні архітектури кс
Тема: Системні ресурси Системними ресурсами
Тема: Системні ресурси. (продовження) Система переривань
Тема: Системні ресурси (продовження) Прямий доступ до пам'яті dma
1. Поняття системної плати
Тема організація введення-виведення І bios
X86 Intel 80x86
Архітектура і мікроархітектура процесорів. Покоління процесорів
Мікропроцесори фірми Intel молодших поколінь
Мікропроцесори шостого покоління
Архітектура ia-64
Arhitektura komp system
Рис 1 Верхній рівень структурної організації комп‘ютера
Зміст Введення
Тип процессора Микро-архитектура
Підсистеми пам'яті
Динамічне озп. Конструктивні особливості
Таймінги пам'яті поняття «таймінгів»
Тема 12. Класифікація запам’ятовуючих пристроїв. Типи оперативної пам’яті план лекції Поняття «пам’ять еом»
Тема 13. Таймінги
Arhitektura komp system
Тема 14. Фізична структура жорсткого диску
Жорсткі диски. Введення 2 Фізичний пристрій жорсткого диска 2
Raid-масиви початкового рівня Що таке raid?
Устройства хранения данных
Интерфейс ide ata/atapi и sата
Arhitektura komp system
8. pci/pci-x
Шини pci/pci-x
Шина pci express Шина pci express
Usb fireWire ps/2 ata (ide)/ атарі
Інтерфейс rs-232C — com-порт
Паралельний інтерфейс — lpt-порт
Універсальна послідовна шина
Usb (Universal Serial Bus універсальна послідовна шина) є промисловим стандартом розширення архітектури рс, орієнтованим на інтеграцію з телефонією І пристроями побутової електроніки. Версія 1
Fibre Channel Fibre Channel
Arhitektura komp system
Arhitektura komp system
Arhitektura komp system
Тема 11. Відеоадаптер
Img src= 44 html 2f3a33e
Питання до модуля №2
2) Основні компоненти машини фон Неймана 3) Які покоління комп’ютерів характеризуються децентралізацією управління процедурами вводу-виводу (системи переривання програм)
Які принципи програмно-керованих еом не використовувалися Нейманом

Протокол команд SCSI


В термінології SCSI взаємодія йде між ініціатором і цільовим пристроєм. Ініціатор посилає команду цільовому пристрою, який потім відправляє відповідь ініціаторові.

Команди SCSI посилаються у вигляді блоків опису команди (CommandDescriptorBlock, CDB). Довжина кожного блоку може складати 6, 10, 12 або 16 байт. У останніх версіях SCSI блок може мати змінну довжину. Блок складається з однобайтового коду команди і параметрів команди.

Після отримання команди цільовий пристрій повертає значення 00h у разі успішного отримання, 02h у разі помилки або 08h у випадку, якщо пристрій зайнятий. У випадку, якщо пристрій повернув помилку, ініціатор зазвичай посилає команду запиту стану. Пристрій повертає Key Code Qualifier (KCQ).

Всі команди SCSI діляться на чотири категорії: N (non-data), W (запис даних від ініціатора цільовим пристроєм), R (читання даних) і B (двосторонній обмін даними). Всього існує порядка 60 різних команд SCSI, з яких найчастіше використовуються:

  • Test unit ready — перевірка готовності пристрою.

  • Inquiry — запит основних характеристик пристрою.

  • Send diagnostic — вказівка пристрою провести самодіагностику і повернути результат.

  • Request sense — повертає код помилки попередньої команди.

  • Read capacity — повертає ємкість пристрою.

  • Format Unit Read (4 варіанти) — читання.

  • Write (4 варіанти) — запис.

  • Write and verify — записіперевірка.

  • Mode select — установка параметрів пристрою.

  • Mode sense — повертає поточні параметри пристрою.

Кожен пристрій на SCSI-шині має як мінімум один номер логічного пристрою (LUN — англ.LogicalUnitNumber). У деяких складніших випадках один фізичний пристрій може представлятися набором LUN.

SCSI кабелі


Внутрішні SCSI кабелі це звичайно стрічкові кабелі (шлейфи), що мають 50 або 68 (в широкому варіанті SCSI) контактів. Зовнішні кабелі як правило екрановані і мають конектори на кінцях.


Plug and Play SCSI

Вимоги до самоналагоджувальних (Plug and Play) пристроїв SCSI були вперше сформульовані в квітні 1994 року. Прийняті підходи дозволяють розробляти і випускати периферійні пристрої, які при використанні відповідної операційної системи надбудовуються автоматично. При цьому, звичайно, значно спрощується підключення і налаштування зовнішніх жорстких дисків, накопичувачів на магнітній стрічці і CD-ROM.

Для підключення периферійного пристрою необхідний самоналагоджувальний адаптер, наприклад для шини ISA або PCI. Додаткові самоналагоджувальні плати дозволяють операційній системі, що реалізовує принцип Plug and Play, автоматично набудовувати програми-драйвери і системні ресурси для роботи з основним адаптером SCSI.

Введення цього стандарту істотно полегшує рядовим користувачам роботу з інтерфейсом і пристроями SCSI. Для роботи будь-якого периферійного пристрою (окрім жорстких дисків), який підключається до шини SCSI, потрібна спеціальна програма-драйвер. Виняток становлять лише жорсткі диски — необхідний для них драйвер зазвичай є складовою частиною BIOS основного адаптера SCSI. Що ж до зовнішніх драйверів, то вони визначаються не лише конкретним пристроєм, але і конкретним основним адаптером.

Деякий час назад для організації взаємодії основного адаптера з комп'ютером були розроблені стандартні драйвери двох типів, що відразу завоювали широку популярність. Позбавившись від необхідності кожного разу розробляти драйвер основного адаптера, виробники периферійних пристроїв змогли зосередити зусилля на створенні для них спеціалізованих драйверів, розрахованих на взаємодію із згаданим універсальним драйвером основного адаптера. При такому підході тип використовуваного в системі основного адаптера вже не грає визначальної ролі. Стандартний первинний (універсальний) драйвер забезпечує його взаємодію з операційною системою.

3. USB


USB (англ.UniversalSerialBus) —універсальна послідовна шина, призначена для з'єднання периферійних пристроїв. Символом USB є чотири геометричні фігури: квадрат, трикутник, велике коло та мале коло.



Рис.2. Символ USB


ШинаUSB представляє собою послідовний інтерфейс передачі даних для середньошвидкісних та низькошвидкісних периферійних пристроїв. Для високошвидкісних пристроїв на сьогодні кращим вважається FireWire, про який буде йтися мова трохи нижче.

На відміну від громіздких дорогих шлейфів паралельних шин ATА і особливо шини SCSI з її різноманітністю роз'ємів і складністю правил підключення, кабельний простір USB простий і витончений.

USB-кабель представляє собою дві виті пари: по одній парі відбувається передача даних в кожному напрямку (диференціальне включення), а інша пара використовується для живлення периферійного пристрою (+5 В). Завдяки вбудованим лініям живлення, що забезпечують струм до 500 мА, USB часто дозволяє використовувати пристрої без власного блоку живлення (якщо ці пристрої споживають струм потужністю не більше 500 мА).

До одного контролера шини USB можна під'єднати до 127 пристроїв через ланцюжок концентраторів (вони використовують топологію «зірка»).

На відміну від багатьох інших стандартних роз\'ємів, для USB характерні довговічність та механічна міцність.

На сьогодні USB 2.0 може забезпечувати швидкість передачі даних до 480 Мбіт/с.
1   2   3   4   5   6   7   8   9



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації