Поиск по базе сайта:
1 Методологічні основи обліку icon

1 Методологічні основи обліку




Назва1 Методологічні основи обліку
Сторінка3/4
Дата конвертації12.12.2012
Розмір0.66 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4
^

Розділ 2 Бухгалтерський баланс

та основи його побудови




Форма 1 Балансу (таблиця 2.1) наближена до Балансу - нетто, до валюти якого не включаються сальдо контрактивних і контрпасивних рахунків, тобто: "Знос основних засобів", "Знос малоцінних та швидкозношуваних предметів", "Торгова націнка". До валюти Балансу включаються залишкова вартість основних засобів (різниця між первісною вартістю і зносом основних засобів); залишкова вартість нематеріальних активів (різниця між первісною вартістю і сумою зносу); купівельна вартість товарів (різниця між продажною вартістю і торговою націнкою); нерозподілені прибутки (непокриті збитки) звітного року (різниця між одержаними і використаними прибутками у звітному році та збитками).


Таблиця 2.1

^

2.2 Господарські операції та їх вплив на статті Балансу



Господарська операція - це діяльність, яка зумовлює зміни у фінансовому стані, активах та пасивах підприємства, установи, організації. Кошти цих підприємств, що беруть участь у господарських операціях, постійно змінюються й переходять з однієї форми до іншої. Тому стан коштів, засобів та їх джерел, що відображені в Балансі на початок звітного періоду, постійно змінюється. Але ці зміни не порушують рівності між загальною сумою видів коштів, засобів і загальною сумою їх джерел, тому що зміни різних статей Балансу виражаються в однакових сумах. Збереження такої рівності є основним змістом Балансового узагальнення. Це забезпечує в системі бухгалтерського обліку безперервне охоплення всіх об'єктів спостереження і створює можливість здійснення постійного контролю за коштами підприємства та їх джерелами.

Вплив на зміни коштів та їх джерел внаслідок господарсь­ких операцій наведено на прикладі Балансового узагальнення.


^ Баланс акціонерного товариства (початковий)

АКТИВ



ПАСИВ

Назва статті

Сума, тис. грн.

Назва статті

Сума, тис. грн.

1

2

3

4

Основні засоби Виробничі запаси Незавершене виробництво

5690

1975

2910

Статутний капітал Резервний капітал Прибуток

200

8750

2450




2050

Розрахунки з постачаль-

*>79^

& 1 £-0

одукція




ииинии тя пІппяпнні/янн

ПИКаМИ 1 а иіДрНДппп.аМН




сошти в націоналі»-

1600

Розрахунки а оплати праці

100




14225

Баланс

14225


^ Операція першого типу. Відпущено зі складу основних матеріалів для виготовлення продукції на суму 250 тис. грн. Ця операція зменшить запаси основних матеріалів на 250 тис. грн. і після зменшення залишок виробничих запасів станови­тиме (1975 - 250) = 1725 тис. грн. Одночасно використані матеріали збільшать незавершене виробництво на 250 тис. грн. (2910 + 250) і дорівнюватимуть 3160 тис. грн.

Відображення господарських операцій першого типу змінює розмір окремих статей активу Балансу шляхом переміщення однієї й тієї ж суми з однієї статті активу у другу статтю без зміни підсумку активу Балансу. Ця господарська операція зачепила лише активні статті Балансу, після цього підсумок активу Балансу не зміниться, рівність між активом і пасивом не порушиться.


^ Баланс акціонерного товариства після першої опе­рації виглядатиме так

АКТИВ

ПАСИВ



Назва статті

Сума, тис. грн.

Назва статті

Сума, тис. грн.

Основні засоби Виробничі запаси Незавершене виробництво Готова продукція

Грошові кошти в національ­ній валюті

5690

1725

3160

2050

1600

Статутний капітал Резервний капітал Прибуток

Розрахунки з постачаль­никами та підрядниками

Розрахунки з оплати праці

200

8750

2450

2725

100

14225

Баланс

14225

Баланс




^ Операція другого типу. Відраховано до Резервного капіталу за рахунок прибутку 950 тис. грн. Ця господарська операція збільшить Резервний капітал і на ту ж суму зменшить прибуток. Сума Резервного капіталу становитиме (8750 + 950) = 9700 тис. грн., прибутку - (2450 - 950) = 1500 тис. грн.

Внаслідок другої операції змінюється розмір окремих статей пасиву Балансу за рахунок перегрупування джерел коштів підприємства. За рахунок зменшення одного джерела (при­бутку) збільшується інше джерело (Резервний капітал) на одну і ту ж суму. Ця операція зачепила лише пасивні статті Балансу, після цього підсумок пасиву Балансу не зміниться, рівність між активом і пасивом Балансу також не порушиться.


^ Баланс акціонерного товариства після другої опера­ції матиме такий вигляд:

АКТИВ




ПАСИВ

Назва статті 1

Сума, тис. грн.

Назва статті

Сума, тис. грн.

Основні ^засоби Виробничі запаси Незавершене виробництво

2 5690 1725 3160

3 Статутний капітал Резервний капітал Прибуток

4 200 9700 1500

Готова продукція

2050

Розрахунки з постачаль­

2725







никами та підрядниками




Грошові кошти в національ­ній валюті

1600

Розрахунки з оплати праці

100

Баланс |

14225

Баланс

14225


^ Операція третього типу. На склад акціонерного товарис­тва надійшли основні матеріали від постачальників на суму 35 тис. грн. Внаслідок дієї господарської операції збільшуються виробничі запаси, - стаття активу Балансу становитиме (1725 + 35) = 1760 тис. грн. Оскільки матеріали надійшли від постачальників, а оплату постачальникам не здійснено, то в пасиві Балансу заборгованість постачальникам за матеріали збільшиться і дорівнюватиме (2725 + 35) = 2760 тис. грн. Відображення господарських операцій такого типу збільшує Балансові статті засобів (коштів) підприємства та їх джерел на однакову суму, а внаслідок цього збільшиться підсумок активу і пасиву Балансу на одну й ту ж суму, але рівність між активом і пасивом не порушиться.

^ Складемо Баланс після третьої операції:

АКТИВ

ПАСИВ

Назва статті 1

Сума, тис. грн.

Назва статті

Сума, тис. грн.

Основні засоби Виробничі запаси Незавершене виробництво

2 5690 1760 3160

3

Статутний капітал Резервний капітал Прибуток

4 200 9700 1500




Готова продукція і

Грошові кошти в національ-ній валюті

Балансс

2050 1600 14260

Розрахунки з постачаль­никами та підрядниками

Розрахунки з оплати праці

2760 100

Баланс

14260


^ Операція четвертого типу. Акціонерне товариство пере­рахувало з Розрахункового рахунку заборгованість постачаль­никам у сумі 1450 тис. грн. Внаслідок відображення четвертої господарської операції зменшуються Балансові статті коштів підприємства з одночасним зменшенням їх джерел на однакову суму з одночасним зменшенням підсумку Балансу по активу і пасиву. Рівність між активом і пасивом не порушиться. Внаслідок цієї операції в Балансі по статті активу "Грошові кошти в національній валюті" відбудеться зменшення на суму і 450 тис. грн. і залишок дорівнюватиме (1600 - 1450) =150 тис. грн., а в пасиві Балансу стаття "Розрахунки з постачаль­никами та підрядниками" сума зменшиться на 1450 тис. грн. і становитиме (2760 - 1450) = 1310 тис. грн.

^ Баланс після четвертої операції матиме такий вигляд:

АКТИВ

ПАСИВ




Назва статті

Сума,

тис. грн.

Назва статті 3

Сума,

тис. грн.

4

Основні засоби

2 5690

Статутний капітал

200

Виробничі запаси

1760

Резервний капітал

9700

Незавершене виробництво продукція

3160 2050

Прибуток

Розрахунки з постачаль­никами та підрядниками

1500 1310

»і кошти в національ-

150

Розрахунки з оплати

100

І




праці




Баланс


12810

Баланс

128;0


третього типу збільшуються як статті активу, пасиву Балансу, так і підсумки Балансу, а внаслідок операцій четвертого типу зменшуються як статті, так і підсумки Балансу активу і пасиву. У всіх випадках змін зберігається рівність підсумків активу і пасиву Балансу, оскільки зміни різних статей активу і пасиву Балансу виражаються в однакових сумах.

Складання Балансу на 1-ше число кожного місяця, класи­фікація активу і пасиву за розділами і групами створюють можливість контролю за станом коштів, джерел акціонерного товариства, а також будь-якого іншого підприємства.

Якщо позначити підсумок активу Балансу на початок звітного періоду "А", підсумок пасиву - "П", а зміни, що відбуваються у бухгалтерському Балансі внаслідок проведених господарських операцій, - "З" з цифровими індексами, відповідними до типів цих операцій, то одержимо таке.

Висхідне положення на початок операцій А=П. Це поло­ження зумовлене рівністю засобів господарства і джерел к утворення в грошовому вимірнику.

Зміни в активі і пасиві Балансу підприємства, виражені у загальному вигляді за допомогою прийнятих нами позначень і цифрових індексів, після проведення кожного типу госпо­дарських операцій набувають такого вигляду:

  1. А+, А-

  2. П+, П-

  3. А+, П+

  4. А-, П-



З наведених формул видно, що рівність підсумків активу і пасиву Балансу в усіх випадках зберігається. Ця математична схема має велике значення як для розуміння економічного аналізу впливу різних типів операцій на Баланс підприємства, так і для побудови математичних формул при організації бухгалтерського обліку й економічного аналізу господарської діяльності на підприємствах з використанням передової обчис­лювальної техніки. Слід мати на увазі, що актив і пасив Балансу - це сума всіх складових їх статей, а кожну із статей залежно від її змісту можна зобразити у вигляді математично формули.

3.2. Активні і пасивні рахунки, їх будова

Як ми вже з'ясували, рахунки бухгалтерського обліку призначені для групування і поточного обліку однорідних бухгалтерських операцій. Вони відкриваються як для активних, так і для пасивних статей балансу. Внаслідок цього розрізняють два види рахунків: активні та пасивні (від назви частин балансу). Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху господарських засобів підприємства; пасивні - для обліку наявності та руху джерел утворення господарських засобів.

Прикладом пасивних рахунків є "Статутний капітал", "Довгострокові позики", "Розрахунки з оплати праці" тощо.

За своєю зовнішньою формою активні рахунки нічим не відрізняються від пасивних - і ті, і інші мають дебетову і кредитову сторони, використовуються для відокремленого обліку руху об'єктів, що обліковуються на цих рахунках, мають однакові обов'язкові показники.


Відрізняються активні рахунки від пасивних не зовнішньою формою, а своїм економічним змістом та будовою. Економічний зміст визначає, що обліковується на рахунку: якщо на рахунку обліковуються засоби, то рахунок активний, якщо джерела засобів - то рахунок пасивний. Майно принципово відрізняється від його джерел.

Сума (разом) записів господарських операцій по дебету або кредиту рахунку за певний період (як правило за місяць) без початкового сальдо називається оборотом.

Для визначення кінцевого сальдо по рахунку необхідно до початкового сальдо додати збільшення по рахунку і вирахувати зменшення.



^ Рис. 31. Будова рахунків

Примітка: Д - дебетова сторона рахунку /Дебет/

К- кредитова сторона рахунку/Кредит/ С-до поч. - залишок коштів чи засобів на початок звітного періоду С-до кінц. – залишок коштів чи засобів на кінець звітного періоду Об. – оборот (характеризує загальний підсумок поточних змін) е^а - зміна об 'єкту обліку в бік його збільшення – – зміна об 'єкту обліку в бік його зменшення

Для визначення кінцевого сальдо в активному рахунку необхідно виконати дії:

^ Сальдо початкове + оборот по Дебету - оборот по Кредиту

В пасивних рахунках сальдо кінцеве визначається за формулою:

Сальдо початкове + оборот по Кредиту - оборот по Дебету

Кінцевий залишок в активному рахунку записується по дебету, в пасивному - по кредиту.

^ 3.3 Техніка запису господарських операцій на рахунках обліку


Відкрити рахунок – це означає дати йому назву, проставити код (згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку) та робити на ньому записи; перший запис - перенос з балансу числової характеристики стану відповідного ресурсу, що називається залишком чи сальдо. Відкриття рахунку – це бухгалтерські дії по вибору з балансу показників, що характеризують об'єкт спостереження на початок звітного періоду, і переносу їх як початкове сальдо на бухгалтерські рахунки. Відкриваються рахунки за окремими видами активів та пасивів суб'єктів господарювання: грошових коштах в касі; грошових коштах, які знаходяться в банку; основних засобах; товарах; матеріалах; статутному капіталі; прибутку; дебіторській та кредиторській заборгованості та ін.

^ Кореспонденція рахунків - це зв'язок між рахунками, що випливає з подвійного запису даних про господарські факти.

Кореспондуючими називають рахунки, між якими виникає кореспонденція (взаємозв'язок) в бухгалтерських проводках. Іншими словами, це рахунки на яких відображається певна господарська операція.

По суті, бухгалтер проводить аналіз операцій, послідовно відповідаючи на питання, з метою визначення кореспонденції рахунків.

Отже, під кореспонденцією рахунків розуміють форму вираження взаємозв'язку між двома і більше рахунками, що виникають при відображенні на них господарських операцій способом подвійного запису. Взаємопов'язані рахунки в цьому випадку є кореспондуючими.

^ Що ж таке бухгалтерський запис (бухгалтерська проводка)? Бухгалтерським записом (бухгалтерською проводкою) називають зазначення рахунків, що дебетуються і кредитуються, тобто кореспонденції рахунків на підставі даних конкретної господарської операції та діючого плану рахунків і суми, яка відображається в обліку. Бухгалтерська проводка містить найменування або коди дебету і кредиту кореспондуючих рахунків та суму запису в них. Бухгалтерські записи відображаються в документах, якими оформлена дана операція або на окремому бланку.

^ Хронологічний запис передбачає відображення господарських операцій незалежно від змісту у послідовності їх здійснення у часі і оформлення документами. З цією метою розроблені спеціальні бланки і форми журналів реєстрації господарських операцій.

^ Систематичний запис передбачає реєстрацію тих же господарських операцій, але відповідно до їх змісту на рахунках бухгалтерського обліку за допомогою подвійного запису, тобто сума кожної операції записується на рахунках двічі: по дебету одного і кредиту іншого рахунку. Сума оборотів по дебету всіх рахунків за звітний місяць повинна дорівнювати сумі оборотів по кредиту всіх рахунків і, одночасно, загальній сумі по журналу реєстрації господарських операцій. На практиці для узагальнення і звірки даних застосовуються оборотні відомості, використання яких дозволяє перевірити правильність і взаємозв'язок хронологічних і систематичних записів синтетичного і аналітичного обліку.

^ 3.4 Подвійне відображення операцій на рахунках, його сутність і контрольне значення


Подвійний запис на рахунках є одним з найбільш специфічних прийомів бухгалтерського обліку. Його суть полягає в тому, що кожна господарська операція викликає вартісну зміну як мінімум в двох об'єктах обліку,.

відображених на відповідних бухгалтерських рахунках. Наприклад, якщо підприємство отримує готівку в банку, то в результаті такої операції грошей в касі стає більше, а на поточному рахунку - менше. Якщо підприємство отримує товарно-матеріальні цінності у постачальників, то цих цінностей (матеріалів, палива, товарів тощо) на складах підприємств стає більше, але одночасно на вартість цих цінностей зростає заборгованість підприємства перед постачальниками. Якщо за товарно-матеріальні цінності підприємство розраховується з постачальниками, то грошових коштів на поточному рахунку стає менше, але одночасно знижується і заборгованість перед постачальниками.

Тобто кожна дія в балансі викликає протидію, рівну за величиною і протилежну за напрямком. Вартість майна сама по собі збільшуватися не може: якщо ця вартість збільшується за рахунок позик - то на таку ж суму збільшується і майно у вигляді боргу; якщо ця вартість збільшується за рахунок вкладеної праці - на таку ж суму збільшується борг підприємства перед працівниками. Якщо ця вартість збільшується за рахунок прибутку, то незалежно від його природи, вона зрівноважується зобов'язаннями перед державою і засновниками по розподіленню між ними цього прибутку.

^ Подвійний запис - це спосіб відображення операції в дебеті одного та кредиті іншого взаємопов'язаних рахунків в однаковій сумі. Застосування подвійного запису має об'єктивний характер та пов'язане з подвійним характером відображення господарських операцій. Необхідність подвійного запису виражається в чотирьох типах балансових змін.


^ Система подвійного запису - це система ведення записів, в якій відображаються подвійний ефект кожної господарської операції підприємства.

Використання подвійного запису має важливе контрольне значення, оскільки потребує обов'язкової збалансованості (рівності) підсумків записів на рахунках. Подвійний характер в частині активу і пасиву випливає із закону балансу. Збалансованість досягається по закінченні кожного звітного періоду, коли підраховуються суми оборотів по дебету і кредиту всіх ! рахунків незалежно від їх виду. Вони повинні рівнятись між собою, нерівність свідчить про помилку, допущену в записах або підрахунках. Взаємозв'язок між рахунками, що відображають дану операцію, називаються кореспондуючими рахунками.

Розглянемо порядок відображення деяких операцій з використанням первинних документів на бухгалтерських рахунках методом подвійного і запису на умовному прикладі.

Спочатку зареєструємо проведені господарські операції в спеціальному журналі наступної форми.


Журнал реєстрації господарських операцій за звітний період



0/1.

^ Первинний документ та зміст господарської операції

Сума, грн.

1

ПКО№1 В касу підприємства надійшли кошти з поточного рахунку в банку

800

2

ВКО№6 Видано з каси аванс підзвітній особі

800

3

^ Накладна Не 2 70, Рахунок-фактура № 53 Надійшли матеріали на склад від постачальника

800

4

Авансовий звіт № 180 Підзвітна особа частково розплатилася із постачальником за матеріали, що надійшли

600

5

^ Довідка бухгалтерії Частину нерозподіленого прибутку направлено на поповнення резервного капіталу

300


На бухгалтерських рахунках ці операції будуть відображені наступним чином:





Операції, наведені в прикладі, охоплюють активні (рахунки в банках, каса, виробничі запаси, розрахунки з підзвітними особами) і пасивні (розрахунки з постачальниками, резервний капітал, нерозподілені прибутки) рахунки. Після відображення першої операції на поточному рахунку грошей стало менше на 800 грн., а в касі гроші збільшилися на ту ж суму; після другої операції кошти в касі зменшилися, а заборгованість підзвітної особи зросла на 800 грн.; після третьої операції матеріалів стало більше на 800 грн., одночасно на ту ж суму збільшилась заборгованість підприємства перед постачальниками; після четвертої операції заборгованість підзвітної особи зменшилася на 600 грн. і одночасно зменшилась заборгованість перед постачальниками на ту ж суму; за результатами п'ятої операції прибуток зменшився, але резервний капітал збільшився на 300 грн.

Наведений приклад ілюструє як за допомогою подвійного запису здійснюється відображення змін в об'єктах обліку, викликаних відповідною господарською операцією. Звідси, в результаті застосування подвійного запису досягається не тільки відображення змін в об'єктах обліку, але і здійснення контролю за станом цих об'єктів, і в цьому також полягає значення подвійного запису.

^ 3.5 Обороти і залишки на рахунках

Протягом звітного періоду всі здійснені господарські операції реєструються, нумеруються і відображаються на рахунках бухгалтерського обліку. В кінці звітного періоду по кожному рахунку підраховують суми змін, що відбулися в засобах та їх джерелах за звітний період, і визначають залишок на кінець звітного періоду. Такі дані необхідні для оперативного управління підприємством, контролю за процесами господарювання, і збереженням власності.

В бухгалтерському обліку сума змін по рахунку за звітний період називається оборотом. Сума змін по дебету рахунку називається дебетовим оборотом, а сума змін по кредиту - кредитовим оборотом.

^ Правило визначення оборотів порахунках.

Для визначення оборотів слід підсумувати (додати) по кожному рахунку всі суми операцій за даний період без початкового залишку окремо по дебету і кредиту. Одержаний підсумок по дебету записується як дебетовий оборот в дебеті рахунку, а по кредиту - як кредитовий оборот в кредиті рахунку. Залишки по рахунках на початок звітного періоду в оборот не включаються. В кінці звітного періоду суми операцій, відображені по дебету і кредиту рахунку, підкреслюються і під рискою проставляються суми оборотів.

Після того, як обороти по рахунках визначені, по кожному рахунку виводять сальдо (залишок) на кінець звітного періоду.

Сальдо (від італійського "ваіао") означає розрахунок, залишок, але поняття сальдо ширше, ніж залишок. Термін "залишок" в основному використовується для інвентарних (матеріально-речових) рахунків.

^ Правило визначення кінцевого сальдо.

Щоб визначити сальдо по рахунку (активному або пасивному), необхідно до сальдо на початок звітного періоду додати збільшення по рахунку (в активних рахунках оборот по дебету, в пасивних - по кредиту) і від загальної суми відняти зменшення по рахунку (в активних - оборот по кредиту, в пасивних - по дебету), одержана різниця і буде кінцеве сальдо по рахунку.

Якщо цей залишок буде від дебетової сторони рахунку, то він називається дебетовим і записується по дебету рахунку, а якщо від кредитової, то він називається кредитовим і записується в кредит рахунку.

Кінцеве сальдо рахунку одного звітного періоду повинно дорівнювати початковому сальдо цього ж рахунку в наступному звітному періоді.

Покажемо на прикладі, як користуючись цим правилом, визначити кінцевий залишок по активному рахунку "Виробничі запаси" і пасивному -"Короткострокові позики".





По рахунку "Виробничі запаси" залишок на початок періоду становить 6000 грн., до нього додаємо збільшення, тобто оборот по дебету - 12000 грн. (оскільки це активний рахунок), і від загальної суми дебетової сторони рахунку (18000 грн.) вираховуємо зменшення, тобто в активному рахунку оборот по кредиту - 14000 грн.; різниця 4000 грн. (18000 - 14000 грн.) і буде кінцевим залишком по рахунку "Виробничі запаси". Оскільки цей залишок отриманий від дебетової сторони рахунку, то він називається дебетовим і записується в дебеті рахунку.

Визначаючи залишок по пасивному рахунку "Короткострокові позики", аналогічно, до залишку на початок звітного періоду - 8000 грн. додамо збільшення, тобто оборот по кредиту - 3000 грн. (так як це пасивний рахунок), і від загальної суми кредитової сторони - 11000 грн. вираховуємо зменшення, оборот по дебету - 5000 грн., різниця 6000 грн. і буде залишком по рахунку "Короткострокові позики" на кінець звітного періоду. Оскільки цей залишок отриманий від кредитової сторони, то він називається кредитовим і записується в кредит рахунку.

Таким же чином визначаються залишки і по всіх інших бухгалтерських

Підсумки всіх дебетових залишків по активних рахунках і кредитових -по пасивних, що визначені на кінець звітного періоду (як і початкові залишки), повинні дорівнювати один одному. Це забезпечує складання бухгалтерського балансу на підставі даних рахунків.

З метою з'ясування на кінець звітного періоду фінансового стану, складу і структури засобів та джерел їх утворення, а також для одержання ряду економічних показників, які використовуються для оперативного управління підприємством, необхідно в кінці кожного звітного періоду, рахунки з новими виведеними залишками узагальнити в балансі. Для цього потрібно рахунки з новими залишками записати окремими статтями в таблицю балансу, тобто скласти баланс на кінець звітного періоду.

При складанні бухгалтерського балансу залишки активних рахунків показуються в його активі, пасивних - в пасиві.

^ БАЛАНС на 30-те вересня ц.р.

Актив

Пасив



^ Найменування рахунків

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду



^ Найменування рахунків

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

Основні засоби

260000

560000

1

Статутний капітал

400000

760000

2

Виробничі запаси

390000

293000

2

Короткостро­кові позики

240000

169000

3

Виробництво

20000

65000

3

Розрахунки з іншими кредиторами

70000

35000

4

Рахунки в банках

113000

137000

4

Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)

90000

100000

5

Розрахунки з іншими дебіторами

17000

9000

Баланс

800000

1064000

Баланс

800000

1064000


Отже, підведемо підсумки лекції. За допомогою бухгалтерських рахунків протягом місяця або іншого звітного періоду обліковується наявність та рух засобів, їх джерел і процесів господарської діяльності. При

цьому тут важливо підкреслити і твердо засвоїти, що облік господарських операцій, тобто рух засобів та їх джерел, завжди починається з розчленування балансу на початок звітного періоду на рахунки і з записів залишків, які відображаються в статтях балансу. Протягом звітного періоду на рахунках відображаються господарські операції, а в кінці звітного періоду визначаються обороти, виводяться кінцеві залишки і рахунки знову узагальнюються в балансі.

Тому облік господарських операцій, тобто рух засобів та їх джерел, починається з балансу і закінчується балансом. На початок жовтня баланс, складений станом на 30-те вересня, буде поділений на рахунки. На них протягом жовтня обліковуватимуться господарські операції, а в кінці місяця за даними рахунків буде складено новий баланс на 31-ше жовтня, і так із місяця в місяць.

З метою арифметичної перевірки точності сальдо, які містяться в будь-якому обліковому регістрі, складається контрольний рахунок, що формується за простим принципом, який показано на пис. 3.2.



Рис. 3.2.. Послідовність складання контрольного рахунку


1   2   3   4




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації