Поиск по базе сайта:
Зміст icon

Зміст




НазваЗміст
Сторінка9/12
Дата конвертації12.12.2012
Розмір2.25 Mb.
ТипДокументи
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

^ 9.2 Умови визнання державних грантів


Державні гранти, включаючи негрошові за справедливою вартістю, не підлягають визнанню доти, поки немає обґрунтованої впевненості в тому, що:

а) підприємство виконає умови їх надання;

б) гранти будуть одержані.

Державний грант не підлягає визнанню доти, поки немає обґрунтованої впевненості, що підприємство виконає умови його надання, а також його одержить. Одержання гранту, певна річ, не надає переконливого запевнення, що умови надання гранту були або будуть виконані.

Механізм отримання гранту не впливає на метод обліку, який приймається щодо гранту. Таким чином, облік гранту здійснюється однаковим методом, незалежно від того, чи був він отриманий у вигляді грошових коштів, чи у вигляді зменшення зобов'язань перед державою.

Безповоротна позика від держави вважається державним грантом, коли є впевненість, що підприємство виконує умови надання безповоротної позики.

Як тільки грант визнано, будь-які супутні непередбачені обставини розглядаються відповідно до МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу".

Державні гранти визнаються як дохід протягом певних періодів, що є необхідним для зіставлення цих грантів на систематичній основі з відповідними витратами, які вони мають компенсувати. Їх не слід кредитувати безпосередньо на частку акціонерів.


^ 9.3 Підходи до обліку державних грантів


Існує два поширених підходи до обліку державних грантів:

1) метод капіталу, згідно з яким грант прямо кредитується на частку акціонерів;

2) метод доходу, згідно з яким грант визнається як дохід протягом одного або кількох звітних періодів.

Аргументи на підтримку методу капіталу є такими:

а) державні гранти - це фінансовий інструмент, і їх слід розглядати як такі, що відображаються в Балансі, а не в Звіті про прибутки та збитки для згортання статей витрат, які вони фінансують. Оскільки погашення не очікується, їх слід кредитувати безпосередньо на частку акціонерів;

б) недоречно визнавати державні гранти в Звіті про прибутки та збитки, тому що вони є не заробленими, а являють собою заохочення, надане державою без супутніх витрат.

Аргументи на підтримку методу доходу є такими:

а) оскільки державні гранти є надходженнями з джерела, іншого, ніж акціонери, їх не слід кредитувати безпосередньо на частку акціонерів, а слід визнавати як дохід у відповідних періодах;

б) державні гранти рідко є безкоштовними. Підприємство одержує їх через виконання умов їх надання та виконання передбачених зобов'язань. Тому їх слід визнавати як дохід та узгоджувати з відповідними витратами, для компенсування яких вони призначалися.

в) оскільки податки на прибутки та інші податки вираховуються з доходу, логічним є відображення державних грантів, які є продовженням фіскальної політики в Звіті про прибутки та збитки.

Головним для методу доходу є те, щоб державні гранти визнавалися як дохід на систематичній та раціональній основі протягом певних періодів, що необхідно для зіставлення грантів з пов'язаними з ними витратами. Визнання державних грантів як доходу на основі надходжень не відповідає припущенню про облік на основі нарахування (див. МСБО 1 "Розкриття облікової політики") та було б прийнятним, якби не існувало основи для віднесення гранту на періоди, інші, ніж ті, протягом яких він був отриманий. У більшості випадків періоди, протягом яких підприємство визнає витрати або видатки, пов'язані з державним грантом, легко піддаються визначенню, і, таким чином, гранти при визначенні конкретних витрат визнаються як дохід того періоду, коли були здійснені відповідні витрати. Також гранти, які є пов'язаними з активами, що амортизуються, здебільшого визнаються як дохід протягом тих періодів і в тих пропорціях, в яких нараховується амортизація на ці активи.

Гранти, які пов'язані з активами, що не амортизуються, також можуть вимагати виконання певних зобов'язань і тоді визнаватимуться як дохід протягом тих періодів, в яких були здійснені витрати з виконання зобов'язань. Наприклад, умовою надання земельного гранту може бути спорудження будинку на цій ділянці, і доречним може бути визнання його як доходу протягом строку експлуатації будинку.

Іноді гранти отримують як частину пакету фінансової або фіскальної допомоги, умови надання яких можуть бути різними. У таких випадках потрібна уважність при визначенні умов, які призведуть до витрат та видатків, що визначають періоди, протягом яких грант буде отримано. Доречним може бути розподіл однієї частини гранту за одною основою, а другої частини - за іншою.

Державний грант, який стає дебіторською заборгованістю як компенсація за витрати або збитки, які вже були понесені, або метою якого є надання негайної фінансової підтримки підприємству без майбутніх пов'язаних із ним витрат, визнається як дохід протягом того періоду, коли він стає дебіторською заборгованістю як екстраординарна стаття в разі доречності (МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці").

За певних обставин державний грант може надаватися з метою надання негайної фінансової підтримки підприємству, а не як стимулювання конкретних видатків. Такі гранти можуть обмежуватися одним окремим підприємством і бути недоступними для класу одержувачів в цілому. Ці обставини можуть забезпечувати визнання гранту як доходу протягом того звітного періоду, в якому підприємство відповідає критеріям його отримання, або як екстраординарної статті, причому розкриття інформації забезпечує чітке розуміння впливу гранту.

Державний грант може стати дебіторською заборгованістю підприємства як компенсація за витрати або збитки, яких було зазнано в попередньому обліковому періоді. Такий грант визнається як дохід протягом того періоду, коли він став дебіторською заборгованістю як екстраординарна стаття, якщо це доречно, причому розкриття інформації забезпечує чітке розуміння його впливу.

^ Негрошові державні гранти

Державний грант може бути у формі передачі негрошового активу, наприклад, землі або інших ресурсів, у використання підприємством. За таких обставин здебільшого оцінюють справедливу вартість негрошового активу, і облік як гранту, так і активу здійснюють за такою справедливою вартістю. Альтернативний підхід, який інколи застосовується, - це відображення як активу, так і гранту за номінальною сумою.


^ 9.4 Відображення державних грантів у фінансових звітах

підприємства


Подання інформації про гранти, пов'язані з активами

Державні гранти, що пов'язані з активами, включаючи негрошові гранти за справедливою вартістю, відображаються в балансі або шляхом визначення гранту як відстроченого доходу, або шляхом вирахування гранту з метою отримання балансової вартості активу.

Два методи відображення грантів (або відповідних часток грантів), які пов'язані з активами, у фінансових звітах вважаються допустимими альтернативами.

Згідно з одним методом, грант вважається відстроченим доходом, який визнається як дохід на систематичній і раціональній основі протягом строку корисної експлуатації активу.

Згідно з іншим методом, грант вираховується для одержання балансової вартості активу. Грант визнається як дохід протягом строку експлуатації активу, що амортизується, шляхом зменшення амортизаційних відрахувань.

Придбання активів і отримання пов'язаних із ними грантів може призвести до значного руху грошових коштів підприємства. З цієї причини і з метою відображення валових інвестицій в активи такий рух часто розкривають як окремі статті в Звіті про рух грошових коштів незалежно від того, чи вираховується грант з пов'язаного з ним активу, чи ні, з метою подання балансу.

^ Подання інформації про гранти, пов'язані з доходом

Гранти, які пов'язані з доходом, іноді відображаються за кредитом у Звіті про прибутки та збитки або окремо, або під загальним заголовком, наприклад, "Інші доходи"; альтернативним підходом є їх вирахування при відображенні пов'язаних з ними витрат.

Прихильники першого методу вважають, що визначення статей чистих прибутків та витрат є недоречним і що відокремлення гранту від витрат полегшує порівняння з іншими витратами, на які грант не впливає. Щодо другого методу, то відповідно до нього підприємство може зовсім не зазнавати витрат, якщо грант не був у наявності і відображення витрат без згортання щодо гранту може, таким чином, ввести в оману.

Обидва методи вважаються прийнятними для відображення грантів, які пов'язані з доходом. Розкриття інформації про грант може бути потрібним для належного розуміння фінансових звітів. Розкриття інформації про вплив гранту на будь-яку статтю прибутків або витрат, які згідно з вимогами розкриваються окремо, є, як правило, доречним.


^ 9.5 Погашення державних грантів


Державний грант, який стає таким, що підлягає погашенню, визнається як перегляд облікової оцінки (МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці"). Погашення гранту, який пов'язаний з доходом, застосовується спочатку до будь-якого неамортизованого відстроченого кредиту, відкритого в зв'язку з грантом. Тою мірою, якою погашення перевищує будь-який подібний відстрочений кредит, або якщо не існує відстроченого кредиту, погашення визнається негайно як витрати. Погашення гранту, пов'язаного з активом, відображається шляхом збільшення балансової вартості активу або шляхом зменшення залишку відстроченого доходу на суму, яка підлягає погашенню. Кумулятивну додаткову амортизацію, що була б визнана на дату як витрати при відсутності гранту, слід визнавати негайно як витрати.

Обставини, які ведуть до погашення гранту, пов'язаного з активом, можуть вимагати розгляду вірогідного зниження нової балансової вартості активу.

^ Державна допомога

Визначення державних грантів не поширюється на деякі форми державної допомоги, вартість яких неможливо прийнятно визначити, а також на операції з державою, які неможливо відрізнити від звичайних господарських операцій підприємства.

Прикладами допомоги, вартість якої неможливо визначити достовірно, є безплатні технічні або маркетингові консультації й надання гарантій. Прикладом допомоги, яку неможливо відрізнити від звичайних господарських операцій підприємства, є державна практика щодо організації закупівель, яка впливає на частину обсягу реалізації підприємства. Існування вигоди має бути незаперечним, але будь-яка спроба відокремити комерційну діяльність від державної допомоги може бути довільною.

Значущість вигоди в наведених вище прикладах може бути такою, що розкриття характеру, обсягу та тривалості допомоги є необхідним для того, щоб фінансові звіти не вводили в оману.

Безпроцентні позики або позики з низькою ставкою відсотків є формою державної допомоги, але вигоди не визначаються кількісно шляхом умовного нарахування відсотків.

Згідно з МСБО 20, державна допомога не поширюється на забезпечення інфраструктури для поліпшення загальної транспортної або комунікаційної мережі та постачання вдосконаленого устаткування, наприклад, іригаційного або водоочищувального, які є доступними на постійній невизначеній основі на користь усього місцевого населення.


^ 9.6 Розкриття інформації про державні гранти в примітках до

фінансових звітів


Розкриттю підлягає така інформація:

а) облікова політика, яка прийнята для державних грантів, включаючи методи відображення, прийняті для фінансових звітів;

б) характер та обсяг державних грантів, визнаних у фінансових звітах, а також зазначення інших форм державної допомоги, від яких підприємство має пряму вигоду;

в) невиконані умови та інші непередбачені події, які супроводжують надання державної допомоги, що була визнана.

Підприємство, яке застосовує даний стандарт уперше:

а) виконує вимоги щодо розкриття інформація, коли це є доречним, або

б) коригує свої фінансові звіти відповідно до змін в обліковій політиці згідно з МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці", або

в) застосовує положення даного стандарту щодо бухгалтерського обліку лише грантів або частин грантів, які стають дебіторською заборгованістю чи підлягають погашенню після дати набрання чинності стандартом.


^ РОЗДІЛ 10 БУДІВЕЛЬНІ КОНТРАКТИ


Характер діяльності будівельних підрядників, здійснюваної в межах будівельних контрактів, має певні особливості, серед яких: дата початку діяльності, передбачена контрактом, і дата завершення діяльності, як правило, припадають на різні періоди. У зв’язку з цим в обліку будівельних контрактів постають наступні питання.

1. Коли дохід від контракту повинен бути визнаним?

2. Як вимірювати дохід?

3. Як розподілити дохід від контракту й витрати за контрактом на звітні періоди, протягом яких виконувалися будівельні роботи?

МСБО 11 «Будівельні контракти» застосовується для відображення будівельних контрактів у фінансових звітах підрядників, незважаючи на характер або термін контракту.


^ 10.1 Визначення та класифікація будівельних контрактів


Згідно з МСБО 11, будівельний контракт - це контракт, спеціально укладений на спорудження одного активу або комбінації активів, які тісно пов'язані між собою або взаємозалежні за умовами їх проектування, технології та функціонування чи за їх кінцевим призначенням та використанням.

^ Контракт із фіксованою ціною - це будівельний контракт, за яким підрядник погоджується з фіксованою ціною контракту або з фіксованою ставкою на одиницю кінцевої продукції, і який у деяких випадках зазнає застереження про змінні ціни.

^ Контракт із ціною "витрати плюс" - це будівельний контракт, за яким підряднику відшкодовуються допустимі або іншим чином визначені витрати, плюс відсотки від суми цих витрат або фіксована винагорода.

Будівельний контракт може укладатися на спорудження одного активу, такого, як міст, будівля, дамба, трубопровод, дорога, корабель або тунель. Будівельний контракт може також укладатися на будівництво кількох активів, які тісно взаємопов'язані між собою або взаємозалежні за умовами проектування, технології чи функціонування, або за їх основним призначенням, або використанням; прикладами таких контрактів є контракти на спорудження переробних заводів або інших складових частин заводу чи обладнання.

Для цілей цього стандарту будівельні контракти включають:

а) контракти на надання послуг, які безпосередньо пов'язані зі спорудженням активу, наприклад, на послуги керівників проектів та архітекторів;

б) контракти на знесення або відбудову активів та відновлення навколишнього середовища після знищення активу.

Будівельні контракти складають у декілька способів, які, для цілей цього стандарту, класифікуються як контракти з фіксованою ціною і контракти, ціна яких встановлюється за методом "витрати плюс". Деякі будівельні контракти можуть одночасно мати риси як контрактів з фіксованою ціною, так і контрактів з ціною „витрати плюс”, наприклад, контракт „витрати плюс” з погодженою максимальною ціною.


^ 10.2 Об'єднання та сегментація будівельних контрактів


Вимоги цього стандарту, як правило, застосовуються окремо до кожного будівельного контракту. Однак за певних обставин цей стандарт необхідно застосовувати до окремо визначених компонентів одного контракту або до цілої групи контрактів разом для відображення суті контракту чи групи контрактів.

Якщо контракт охоплює кілька активів, спорудження кожного активу слід розглядати як окремий будівельний контракт, якщо:

а) для кожного активу були надані окремі пропозиції;

б) кожний актив був предметом окремих переговорів, а підрядник і замовник змогли прийняти або відхилити ту частину контракту, яка пов'язана з кожним активом;

в) можна визначити витрати й доходи кожного активу.

Групу контрактів, незалежно від того, чи укладені вони з одним або кількома замовниками, слід розглядати як один будівельний контракт, якщо:

а) ця група контрактів обговорювалася як один пакет;

б) контракти настільки тісно пов'язані між собою, що вони в результаті є частиною одного проекту з загальною нормою прибутку;

в) контракти виконуються одночасно або в безперервній послідовності.

Контракт може передбачати спорудження додаткового активу за вибором замовника або може бути доповнений таким чином, якщо включатиме будівництво додаткового активу. Спорудження додаткового активу слід розглядати як окремий будівельний контракт, якщо:

а) актив значно відрізняється за проектом, технологією або функцією від того активу чи активів, які були охоплені початковим контрактом або

б) ціна активу обговорюється незалежно від початкової ціни в контракті.


^ 10.3 Дохід від будівельного контракту


Дохід від контракту має включати:

а) початкову суму доходу, погоджену в контракті;

б) відхилення в роботах за контрактом, претензії та заохочувальні виплати: в разі ймовірності, що вони принесуть дохід або їх можна достовірно виміряти.

Дохід від контракту вимірюється за справедливою вартістю компенсації, яка вже отримана або підлягає отриманню. Вимірювання доходу від контракту зазнає впливу різних чинників невизначеності, які залежать від результатів майбутніх подій. Часто попередні оцінки слід переглядати залежно від того, як відбуваються події та зникають невизначеності. Таким чином, сума доходу від контракту може зростати або зменшуватися від одного періоду до наступного. Наприклад:

а) підрядник і замовник можуть погодити відхилення або претензії, які збільшують або зменшують дохід від контракту в період, наступний за періодом початкового укладання контракту;

б) узгоджена сума доходу за контрактом із фіксованою ціною може збільшитися в результаті застережень про змінні ціні;

в) сума доходу від контракту може зменшитися в результаті штрафів за затримку завершення виконання контракту, спричинену підрядником;

г) якщо контракт із фіксованою ціною включає фіксовану ціну за одиницю кінцевої продукції, дохід від контракту зростає разом зі збільшенням кількості одиниць кінцевої продукції.

Відхилення - це вказівка замовника змінити обсяги робіт, які мають бути виконані згідно з контрактом. Відхилення може привести до збільшення або зменшення доходу від контракту. Прикладами відхилення є зміни в специфікаціях або в проекті активу, а також зміни тривалості контракту. Відхилення включається в дохід від контракту, якщо:

а) існує ймовірність того, що замовник схвалить відхилення й суму доходу, що виникає внаслідок цього відхилення;

б) слід достовірно оцінити суму доходу.

Претензія - це сума, яку підрядник бажає отримати від замовника або від іншої сторони, як відшкодування витрат, не включених у ціну контракту. Претензія може виникнути, наприклад, у результаті затримок, спричинених замовником, помилок у специфікаціях або в проекті та спірних відхилень у роботах за контрактом. Оцінка суми доходу, який виникає внаслідок претензії, характеризується високим рівнем невизначеності й у багатьох випадках залежить від результатів переговорів. Тому претензії включаються в дохід від контракту, якщо:

а) переговори досягли такого етапу, коли з'являється ймовірність, що замовник погодиться признати претензію;

б) можна достовірно оцінити суму, на яку замовник, очевидно, погодиться.

^ Заохочувальні виплати - це додаткові суми, які виплачуються підряднику в разі виконання або перевищення визначених у контракті норм. Наприклад, контракт може передбачати заохочувальні виплати підряднику за дострокове завершення контракту. Заохочувальні виплати включаються в дохід від контракту, якщо:

а) задовільне виконання контракту дійшло до такого етапу, що виникає ймовірність, коли визначені в контракті норми будуть виконані або перевиконані;

б) можна достовірно виміряти величину заохочувальних виплат.


^ 10.4 Витрати за будівельним контрактом


Витрати за контрактом повинні включати:

а) витрати, безпосередньо пов'язані з конкретним контрактом;

б) витрати, які відносяться до діяльності за контрактом у цілому і можуть бути віднесені на конкретний контракт;

в) інші витрати, яких конкретно зазнає замовник згідно з умовами контракту.

Витрати, які безпосередньо відносяться до конкретного контракту, включають:

а) витрати на робочу силу на будівельному майданчику, в тому числі витрати на здійснення нагляду за ходом виконання робіт;

б) витрати на матеріали, використані в будівництві;

в) амортизацію механізмів та обладнання, використаного в ході виконання контракту;

г) витрати на переміщення механізмів та обладнання й матеріалів до будівельного майданчика та від нього згідно з контрактом;

д) плату за оренду механізмів та обладнання;

е) витрати на проектування та технічну допомогу, які безпосередньо пов'язані з контрактом;

є) прогнозні витрати на внесення виправлень та гарантій роботи, в тому числі очікувані витрати на гарантійні зобов'язання;

ж) претензії з боку третіх сторін.

Ці витрати можуть скорочуватися за рахунок будь-якого непе-редбачуваного доходу, який не включається в дохід від контракту, наприклад, дохід від продажу надлишку матеріалів, а також механізмів та обладнання наприкінці контракту.

Витрати, які можуть бути віднесені до діяльності за контрактом у цілому та розподілені на конкретні контракти, включають:

а) страхування;

б) витрати на проектування й технічну допомогу, які не відносяться безпосередньо до конкретного контракту;

в) накладні витрати на будівництво.

Такі витрати розподіляються з використанням систематичних і раціональних методів, які послідовно застосовуються до всіх витрат, що мають подібні характеристики. Розподіл виконується на основі нормального рівню будівельних робіт. Накладні витрати на будівництво включають такі витрати, як підготовка й обробка даних щодо зарплати будівельного персоналу. Витрати, які можна віднести до діяльності за контрактом у цілому та розподілити на конкретні контракти, також включають витрати на позики, якщо підрядник приймає дозволений альтернативний підхід, згідно з МСБО 23 "Витрати на позики".

Витрати, яких за умовами контракту безпосередньо зазнає замовник, можуть включати деякі загальні адміністративні витрати та витрати на розробку, покриття яких визначене в умовах контракту.

Витрати, які не можуть бути віднесені до контрактної діяльності або не можуть бути розподілені на контракти, виключаються із витрат за будівельним контрактом. Такі витрати включають:

а) загальні адміністративні витрати, відшкодування яких не визначене в контракті:

б) витрати на реалізацію;

в) витрати на дослідження та розробки, для яких відшкодування не передбачене в контракті;

г) амортизацію незадіяних механізмів та обладнання, які не використовуються при виконанні певного контракту.

Витрати за контрактом включають витрати, які відносяться до контракту за період від дати укладання до остаточного завершення контракту. Проте витрати, котрі безпосередньо пов'язані з контрактом і яких зазнано при його укладанні, також включаються як частина витрат за контрактом, якщо існує можливість підписання контракту і ці витрати можна ідентифікувати окремо й достовірно виміряти. Коли витрати, яких зазнано при укладанні контракту, визнаються як витрати періоду, в якому їх було зазнано, вони не включаються у витрати контракту, якщо контракт підписано в наступному періоді.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації