Поиск по базе сайта:
Зміст icon

Зміст




НазваЗміст
Сторінка7/12
Дата конвертації12.12.2012
Розмір2.25 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

^ 6.4 Розкриття інформації про запаси


У примітках до фінансових звітів слід розкривати:

а) облікову політику, прийняту для оцінки запасів, включаючи використані формули собівартості;

б) загальну балансову вартість запасів та балансову вартість згідно з класифікаціями, які є прийнятними для підприємства;

в) балансову вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації;

г) суму будь-якого сторнування будь-якого часткового списання, яке визнається як дохід певного періоду;

д) обставини або події, що привели до сторнування списання запасів;

е) балансову вартість запасів, що передані як застава для гарантії зобов'язань.


^ РОЗДІЛ 7 НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ


7.1 Визначення та первісна оцінка нематеріальних активів


Об'єкт може бути включений до складу нематеріальних активів, якщо він відповідає визначенню нематеріального активу та критеріям його визнання, встановленим МСБО 38.

Згідно з МСБО 38, нематеріальним активом є немонетарний актив, який:

  • не має фізичної субстанції;

  • може бути ідентифікований;

  • утримується підприємством для виробництва або постачання товарів (послуг), для передавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей.

Це визначення потребує пояснення, оскільки є досить складним. По-перше, слід з’ясувати, що таке немонетарний актив.

^ Монетарними активами є грошові кошти, а також інші активи, які мають бути видані у фіксованій або визначеній сумі грошей.

Усі інші активи є немонетарними. До них належать запаси, устаткування, меблі тощо, але вони не є нематеріальними активами, оскільки мають певну фізичну субстанцію.

Особливістю нематеріальних активів є відсутність такої субстанції. Типовими прикладами таких активів є ліцензії, товарні знаки, патенти, комп’ютерне програмне забезпечення, авторські права тощо.

Більша частина нематеріальних активів має певний матеріальний носій. Наприклад, дискета є матеріальним носієм програмного комп’ютерного забезпечення, а на папері міститься угода про авторські права. Проте фізична субстанція в цьому разі є вторинною по відношенню до нематеріального компоненту - інформації. У разі, коли первинним є матеріальний елемент, об'єкт слід обліковувати в складі основних засобів.

Наприклад, програмне забезпечення верстата, яким керує комп’ютер, є невід'ємною частиною пов'язаного з ним апаратного забезпечення та обліковується в складі основних засобів.

Можливість ідентифікації означає, що актив можна відокремити від підприємства. Цім ідентифікований нематеріальний актив відрізняється від гудвілу, який виникає в результаті об'єднання підприємств.

Гудвіл відображає платіж, який здійснив покупець підприємства в очікуванні майбутніх економічних вигод від його діяльності. Проте гудвіл на відміну від інших активів, не можна продати, обміняти або здати в оренду.

Отже, МСБО 38 стосується лише ідентифікованих нематеріальних активів.

Нематеріальний актив відображають в балансі за таких умов:

а) існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод від цього активу;

б) можна достовірно визначити собівартість активу. Майбутні економічні вигоди від використання нематеріального активу можуть бути отримані у вигляді доходу від реалізації продукції (послуг), економії витрат або в інший спосіб. Наприклад, придбана ліцензія на використання нової технології може забезпечити економію витрат.

Імовірність економічних вигод оцінює керівництво підприємства на основі свідчень, які є в його розпорядженні на момент визнання активу.

У деяких випадках у момент здійснення витрат з метою отримання майбутніх економічних вигод підприємство не отримує (не купує або не створює) нематеріальний або інший актив. Такі витрати включають до складу витрат того звітного періоду, в якому їх зазнали.

Прикладом зазначених витрат є такі:

  • пов'язані із заснуванням підприємства (організаційні витрати) або запуском нової продукції (процесів);

  • на навчання персоналу;

  • на рекламу та (або) просування продукції на ринку;

  • на переміщення та реорганізацію підприємства або його частини.

Витрати, що не визнані як нематеріальні активи та списані на витрати в попередніх звітних періодах (у тому числі проміжних), не слід сторнувати та включати до собівартості нематеріальних активів у наступних звітних періодах.

Первісною оцінкою нематеріальних активів є їхня собівартість, яку визначають урахуванням способу отримання активу підприємством (рисунок 7.1).

^ Нематеріальні активи, придбані в інших підприємств або отримані від них

Собівартість нематеріального активу, окремо придбаного підприємством в обмін на платежі або зобов'язання сплатити грошові кошти, включає ціну придбання (в тому числі ввізне мито та безповоротні податки) та всі витрати, прямо пов'язані з приведенням активу в стан використання за призначенням (гонорари за юридичні послуги, плата за реєстрацію тощо).

Торговельні знижки не включаються до собівартості придбаного активу. У разі, якщо оплата придбаного нематеріального активу відкладається на період, який перевищує нормальний строк кредиту, його собівартість дорівнює грошовому еквіваленту ціни. При цьому різницю між собівартістю придбаного нематеріального активу та фактично сплаченою сумою відображають у складі фінансових витрат або капіталізують згідно з МСБО 23 «Витрати на позики».

Нематеріальні активи, придбані в обмін на випущені інструменти власного капіталу (акції, опціони тощо), оцінюють за справедливою вартістю зазначених інструментів.

Error: Reference source not found

Рисунок 7.1 - Розкриття інформації про нематеріальні активи


Наприклад, ВАТ „Маяк” отримало від ВАТ „Світ” патент на винахід в обмін на випуск 1000 простих акцій при номінальній ціні 1 акції - 50 копійок. Балансова вартість патенту дорівнює 9200 грн., а ринкова вартість простої акції ВАТ „Маяк” - 17 грн. за акцію на момент здійснення операцій. Собівартість патенту дорівнює 17000 грн., в обліку ВАТ „Маяк” робить наступні операції:

Дебет рахунку „Нематеріальні активи” – 17 000

Кредит рахунку „Статутний капітал” – 500

Кредит рахунку „Додатковий капітал” – 16 500.

Нематеріальні активи, придбані шляхом обміну (повного або часткового) на негрошові активи, оцінюють так само, як основні засоби.

Собівартість нематеріального активу, отриманого в обмін на неподібний актив, дорівнює справедливій вартості відданого активу, скоригованій на будь-яку суму грошових коштів або їхніх еквівалентів, передану в процесі цієї операції.

Наприклад, підприємство придбало ліцензію на виготовлення одягу в обмін на власний автомобіль та доплатило додатково 40 000 грн.

Справедлива вартість автомобіля 35 000 грн., а його балансова вартість - 32 000 грн. Отже, собівартість отриманої ліцензії дорівнює:

35 000 + 40 000 = 75 000 грн.

У разі придбання нематеріального активу шляхом обміну на подібний (за призначенням та справедливою вартістю) нематеріальний актив собівартість придбаного активу дорівнює балансовій вартості відданого активу.

Нематеріальні активи, отримані безоплатно або за символічну плату, у вигляді державних грантів (ліцензії на імпорт або експортні квоти, ліцензії на певні види діяльності тощо), згідно з МСБО 20 «Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу» оцінюються за справедливою або номінальною вартістю (плюс усі витрати, прямо пов'язані з приведенням активу в робочий стан).

Нематеріальні активи можуть бути придбані в комплексі з іншими нематеріальними активами. Наприклад, ліцензія на моделі одягу відомого модельєра може бути придбана разом з товарним знаком у вигляді факсиміле модельєра.

Придбаний комплекс нематеріальних активів оцінюють аналогічно оцінці окремих активів. Однак у цьому разі може виникнути проблема розподілу загальної собівартості між окремими активами. У практиці такий розподіл звичайно здійснюють пропорційно справедливій вартості придбаних нематеріальних активів.

Нематеріальні активи можуть бути отримані також у результаті придбання іншого підприємства. При цьому згідно з МСБО 22 «Об'єднання компаній» придбані нематеріальні активи оцінюють за справедливою вартістю, якою є ринкова ціна активу. Якщо для цього об'єкту немає активного ринку, його справедливою вартістю є сума, яка має бути сплачена за цей об'єкт в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами на дату придбання іншого підприємства. Для визначення цієї суми підприємству доцільно врахувати попередній досвід здійснення операцій з подібними активами.

^ Нематеріальні активи, створені підприємством

Створені самим підприємством гудвіл, газетні заголовки, список клієнтури та інші об'єкти, що мають аналогічну субстанцію, не визнаються нематеріальними активами.

Інші нематеріальні активи потребують аналізу процесу їх створення. Такий аналіз передбачає поділ процесу створення нематеріальних активів на дві фази - дослідження та розробки.

У контексті МСБО 38 поняття „дослідження” охоплює заплановані дослідження, і здійснюються цим підприємством вперше для отримання й розуміння нових наукових та технічних знань. Прикладами досліджень є:

  • діяльність, яка здійснюється з метою отримання нових знань;

  • пошук, оцінка та остаточний відбір, застосування винаходів та інших знань;

  • пошук альтернативних матеріалів, продуктів, процесів, систем і послуг:

  • формулювання, проектування, оцінка та остаточний відбір можливих альтернатив для нових або вдосконалених матеріалів, приладів, процесів, систем і посад.

Будь-які нематеріальні активи, отримані в результаті дослідження, не визнаються як активи підприємства. Через це витрати на проведення дослідження списують і відображають у Звіті про прибутки та збитки в тому періоді, в якому вони виникли.

Розробкою, згідно з МСБО 38, є застосування результатів досліджень та інших знань для планування та проектування нових або суттєво вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва або використання.

Прикладами розробок є діяльність, пов'язана з:

  • проектуванням, спорудженням і випробуванням прототипів і моделей об'єктів виробництва та використання;

  • проектуванням інструментів, форм, затискачів, штампів, зумовлених новою технологією;

  • проектуванням, будівництвом та експлуатацією пілотного підприємства, яке не має економічних масштабів для комерційного виробництва;

  • проектуванням, спорудженням і випробуванням обраних альтернатив для нових або вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем і послуг. Нематеріальні активи, отримані в результаті розробки, слід відображати в балансі лише за умови, що підприємство може продемонструвати:

  • технічну можливість доведення нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

  • намір завершити створення нематеріального активу для продажу або використання;

  • здатність використати або продати нематеріальний актив;

  • імовірність отримання майбутніх економічних вигод від активу (наявність ринку для нематеріального активу або продукції, яка виготовлятиметься за його допомогою, або інша корисність цього активу);

  • наявність відповідних технічних, фінансових та інших ресурсів, необхідних для завершення розробки та використання або продажу нематеріального активу;

  • здатність достовірно вимірювати витрати, пов'язані з нематеріальним активом у процесі його розробки.

У разі визнання нематеріального активу, створеного підприємством, до його собівартості включають усі витрати на його створення, виробництво та підготовку до використання, які можуть бути прямо віднесені до активу або розподілені на послідовних та розсудливих засадах. До собівартості нематеріальних активів, створених підприємством, включають:

- матеріали та послуги, використані або спожиті в процесі створення нематеріального активу;

- зарплату та інші витрати на персонал (соціальне страхування, підвищення кваліфікації тощо), прямо пов'язані зі створенням нематеріального активу;

- будь-які інші прямі витрати на створення нематеріального активу (мито, сплачене за реєстрацію юридичного права, амортизація патентів і ліцензій, які були використані для створення нематеріального активу тощо);

- накладні витрати, які потрібні для створення нематеріального активу та можуть бути включені до його собівартості шляхом розподілу на послідовних та розсудливих засадах.

Розподіл накладних витрат у такому разі здійснюється аналогічно до розподілу накладних витрат між запасами (незавершеним виробництвом, готовою продукцією тощо), в порядку, передбаченому МСБО 2 «Запаси». Не включаються до собівартості нематеріальних активів, створених підприємством:

  • витрати на збут і загальногосподарські (адміністративні) витрати, що прямо не пов'язані з приведенням активу в стан, в якому він придатний для використання за призначенням;

  • чітко визначені непродуктивні витрати та первісні операційні збитки, які виникають до моменту досягнення активом запланованої потужності;

  • витрати на навчання персоналу управлінню активом.

Наприклад, витрати на дослідження й розробки в звітному періоді були наступні, тис. грн. (таблиця 7.1).


Таблиця 7.1 - Витрати на дослідження й розробки в звітному періоді

Витрати

Дослідження

Розробки

Матеріали

20

45

Оплата праці

110

160

Накладні витрати

70

95

Разом

200

300


У результаті розробки було створено нематеріальний актив, який відповідає критеріям визнання згідно з МСБО 38.

Витрати на дослідження відображують в обліку записом, тис. грн.:

Дебет рахунку «Витрати на дослідження та розробки»

200

Кредит рахунку «Матеріали»

20

Кредит рахунку «Нарахована зарплата»

110

Кредит рахунку «Накладні витрати»

70

Витрати, пов'язані з розробкою слід відобразити записом, тис. грн.:

Дебет рахунку «Нематеріальні активи в процесі розробки»

300

Кредит рахунку «Матеріали»

45

Кредит рахунку «Нарахована зарплата»

160

Кредит рахунку «Накладні витрати»

95

Первісна балансова оцінка нематеріальних активів може змінюватись унаслідок подальших витрат, переоцінки, амортизації, зменшення корисності активу.


^ 7.2 Переоцінка нематеріальних активів


Після первісного визнання нематеріальний актив відображують у балансі:

- за його собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності;

- за переоціненою сумою (справедливою вартістю) за вирахуванням подальшої накопиченої амортизації та подальших накопичених збитків від зменшення корисності. У разі переоцінки нематеріальних активів їхню справедливу вартість визначають на дату переоцінки посиланням на ціни активного ринку.

Активним вважають ринок, на якому існують усі наведені далі умови:

  • об'єкти, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;

  • у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

  • інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Отже, об'єктом переоцінки можуть бути лише ті нематеріальні активи, для яких існує активний ринок. На практиці коло таких активів є дуже обмеженим. Прикладом подібних активів можуть бути біржові квоти та ліцензії на таксі в країнах, де вони вільно передаються шляхом купівлі-продажу.

Водночас, немає активного ринку для авторських прав, торговельних марок та аналогічних унікальних нематеріальних активів. Безумовно, такі активи також продаються та купуються, але операції з ними здійснюються нерегулярно, а ціни в кожному конкретному випадку враховують індивідуальні характеристики об'єкту.

У разі обліку нематеріальних активів за переоціненою сумою їхню переоцінку слід проводити регулярно, для того щоб балансова вартість суттєво не відрізнялася від справедливої вартості цих активів на дату балансу. При переоцінці окремого нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи (крім тих, для яких немає активного ринку) класу, до якого він належить.

^ Клас нематеріальних активів - це група нематеріальних активів, подібних за характером і використанням у діяльності підприємства. Прикладами класів нематеріальних активів є такі:

  • торговельні марки;

  • заголовки та назви видань;

  • комп'ютерне програмне забезпечення;

  • ліцензії та привілеї;

  • авторські права, патенти та інші права щодо промислової власності;

  • «ноу-хау»;

  • нематеріальні активи в процесі розробки.


^ 7.3 Амортизація нематеріальних активів


Амортизація нематеріальних активів здійснюється на систематичних засадах протягом періоду їхнього корисного використання. Згідно з МСБО 38, цей період визначається підприємством з урахуванням економічних і правових чинників:

  • очікуваного використання активу підприємством і можливості ефективного управління ним іншою командою керівників;

  • типового життєвого циклу цього активу та інформації про строки корисного використання подібних активів;

  • стабільності галузі, в якій діє цей актив, зміни ринкового попиту на продукцію, яка виготовляється за його участю;

  • очікуваних дій конкурентів (або потенційних конкурентів);

  • витрат на утримання активу, необхідних для отримання очікуваної економічної вигоди, та здатності підприємства нести такі витрати;

  • морального зносу;

  • правових або інших обмежень щодо строків використання активу;

  • залежності строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів підприємства.

Економічні чинники визначають період, упродовж якого можуть бути отримані економічні вигоди від активу, а правові чинники можуть обмежувати період контролю з боку підприємства цих економічних вигод.

У разі, якщо контроль над економічними вигодами від нематеріального активу забезпечений юридичним правом, строк корисного використання цього активу не повинен перевищувати період дії зазначеного права, крім таких випадків:

  • право користування може бути подовжене;

  • подовження фактично визначене.

В умовах стрімких змін технології та програмних продуктів період корисного використання нематеріальних активів нерідко коротший, ніж строк їх можливого використання, визначений відповідними економічними та правовими чинниками.

Водночас, тривалий строк можливого використання нематеріального активу знижує надійність попередньої оцінки періоду його корисного використання. Виходячи з цього, МСБО 38 містить загальне припущення, що строк корисного використання нематеріального активу не може перевищувати 20 років, починаючи з дати приведення цього активу в робочий стан. Це припущення може бути спростоване лише в разі наявності переконливого свідчення про те, що строк корисного використання нематеріального активу буде конкретним періодом, який перевищує 20 років.

Вартістю нематеріального активу, яка підлягає амортизації, є його собівартість (або й інша сума, яка замінює собівартість у фінансових звітах) за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Згідно з МСБО 38, ліквідаційна вартість нематеріального активу звичайно дорівнює нулю, за винятком таких випадків:

  • існує невідмовне зобов'язання третьої сторони придбати цей актив наприкінці строку його корисного використання;

  • ліквідаційну вартість можна визначати на підставі існуючого активного ринку, а ймовірно, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання активу.

Отже, наявність ліквідаційної вартості нематеріального активу означає, що підприємство має обґрунтований намір реалізувати цей актив наприкінці строку його корисного використання.

Метод амортизації нематеріального активу підприємство обирає самостійно, на основі очікуваної форми споживання економічних вигод, втілених у цьому активі. Якщо цю форму достовірно визначити неможливо, для нарахування амортизації застосовують прямолінійний метод.

Суму амортизації нематеріальних активів, нараховану в звітному періоді, звичайно списують на витрати цього періоду, крім випадків, коли інший МСБО дозволяє або вимагає включати цю амортизацію до балансової вартості іншого активу. Наприклад, амортизація придбаної ліцензії на виробництво конкретної продукції підлягає включенню до собівартості цієї продукції, згідно з МСБО 2 «Запаси».

Період і метод амортизації нематеріального активу слід переглядати, як мінімум, наприкінці кожного звітного року. Період і метод амортизації можуть бути змінені, якщо змінилися, відповідно, очікуваний строк корисного використання активу або форма споживання економічних вигод, втілених у ньому. У такому разі коригують амортизаційні відрахування за поточні та майбутні періоди. Таке коригування здійснюють аналогічно до коригування амортизації основних засобів.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації