Поиск по базе сайта:
Зміст icon

Зміст




НазваЗміст
Сторінка3/12
Дата конвертації12.12.2012
Розмір2.25 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


1.5 Основні положення міжнародних стандартів


^ 1.5.1 Принципи міжнародних стандартів


Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку вимагають дотримання наступних принципів:

  1. вірогідності, тобто економічна інформація повинна вірогідно й адекватно віддзеркалюватися в бухгалтерському обліку;

  2. номінальної оцінки, яка припускає, що всі операції враховуються в бухгалтерському обліку в грошовій оцінці "за номіналом" відповідних валют з перерахуванням при необхідності за офіційно сформованим курсом;

  3. обережності - в бухгалтерському обліку з великою обережністю підходять до прогнозів, оскільки враховуються реальні, достовірні витрати;

  4. повноти в обліку, оскільки операції, що відбуваються, повинні віддзеркалюватися повно, у всій сукупності даних без якої-небудь компенсації;

  5. розмежування звітних періодів - витрати й доходи строго розмежовуються за періодами, до яких вони відносяться;

  6. сталості бухгалтерських методів - застосовувані в обліку методи повинні бути постійними й не мінятися довільно;

  7. безперервності, тобто облік орієнтований на те, що підприємство буде функціонувати безупинно або досить тривалий період часу;

  8. подвійного запису, який полягає в застосуванні в бухгалтерському обліку системи подвійного запису одночасно за дебетом і кредитом кореспондуючих рахунків;

  9. відповідальності - кожен виконавець у бухгалтерському обліку веде свою ділянку робіт, за яку несе повну відповідальність;

  10. контролю - інформація повинна використовуватися коректно, щоб завжди була повна можливість її об'єктивної інтерпретації, аналізу, порівняння й зрештою - контролю;

  11. надійності - облікова інформація повинна бути надійною, щоб користувач на її підставі міг робити ясні й повні висновки;

  12. взаємозалежності - облік має будуватися, виходячи з того, що всі операції в обліку взаємозалежні між собою, тому вся інформація повинна бути правильно збалансована;

  13. доречності - дані обліку повинні бути простими, зрозумілими при будь-якому перегрупуванні інформації і її інтерпретації. Зрештою, в обліку робиться лише те, що є доречним.

Цей список можна було б продовжити, але, як видно, можна зробити висновок, що більшість із цих принципів застосовуються в нашому бухгалтерському обліку.

^

1.5.2 Фінансовий і управлінський облік



Так чого ж бракує українському бухгалтерському облікові для повного переходу на міжнародні стандарти?

Міжнародними стандартами прийнятий розподіл бухгалтерського обліку на фінансовий (фінансова бухгалтерія) і управлінський (виробничий) облік (управлінська бухгалтерія).

У фінансовому обліку формується інформація про витрати (в цілому по організації в розрізі за елементами) та доходи організації, про стан дебіторської та кредиторської заборгованості, стан фондів (капіталу), фінансові результати, майно і т.п. Споживачами інформації фінансового обліку є зовнішні користувачі: податкова служба, інвестори (в тому числі засновники), банки, постачальники, покупці і т.п. Фінансова звітність не представляє комерційної таємниці та відкрита для публікації.

В управлінському обліку формується внутрішня інформація підприємства про витрати виробництва. Витрати виробництва при цьому враховуються за видами, статтями витрат, місцями їхнього виникнення, тобто за структурними підрозділами, а також за центрами відповідальності (хто відповідає за відповідні витрати).

Світове співтовариство перебороло багато проблем управлінського обліку та зорієнтувало його, в першу чергу, на кінцевий результат роботи підприємства. Поступово відбулася інтеграція прогнозування й обліку. Це привело до того, що зараз в управлінському обліку активно використовуються стандарти, кошториси, норми, завдяки чому одночасно з визначенням результатів за виробами, замовленнями, центрами відповідальності, сегментами діяльності, що включають маркетингові утворення - зони й канали реалізації, категорії клієнтів, можна проводити оперативний аналіз відхилень від заздалегідь розрахованих показників.

У чому ж полягає розходження між фінансовим обліком і управлінським обліком? Найбільш загальна класифікація розходжень між фінансовим і управлінським обліком, на нашу думку, може бути сформульована в такий спосіб:

1) основні споживачі інформації;

2) види систем бухгалтерського обліку;

3) воля вибору;

4) використовувані вимірники;

5) основний об'єкт аналізу;

6) періодичність складання звітності;

7) ступінь надійності.

До цього переліку можна додати ще один критерій:

8) тимчасова співвіднесеність інформації.

Вона включає деякі розходження за наступними критеріями (таблиця 1.2).


Таблиця 1.2 - Основні порівняльні характеристики фінансового

й управлінського обліку

Сфери порівняння

Фінансовий облік

Управлінський облік

Основні споживачі інформації

Особи й організації, що зацікавлені в діяльності підприємства

Різні рівні управління підприємством

Види систем бухгалтерського обліку

Система подвійного запису

Будь-яка система, що задовольняє інформаційні потреби управління

Воля вибору

Обов'язкова відповідність загальноприйнятим принципам бухгалтерського обліку

Основний критерій - придатність інформації

Використовувані вимірники

Грошова одиниця за курсом, який діє в момент здійснення операції

Грошові й натуральні одиниці виміру, обчислені за поточною або майбутньою вартістю

Основний об'єкт аналізу

Господарська одиниця в цілому

Ступінь деталізації, необхідний для цілей управління

Періодичність складання звітності

Регулярна: щомісячна, щоквартальна, щорічна

По мірі виникнення необхідності

Ступінь точності інформації

Вимагає об'єктивності

Нарівні з перевіреною інформацією використовуються оцінки й прогнози

Тимчасова співвіднесеність інформації

Інформація про вже здійснені операції й господарські акти

Аналіз, який здійснився, і прогноз майбутнього


Розширення управлінських функцій обліку привело до зміни аналітичної бухгалтерії й перетворення її на управлінську. Основною особливістю управлінського обліку є використання його даних у системі управління. Основа управлінського обліку - облік витрат, реалізації (випуску) й результату за сегментами діяльності. Сегмент діяльності - це економічна й інформаційна одиниця, в рамках якої регулярно порівнюються можливості та фактична їхня реалізація за доходами, витратами й результатами. Сегментами діяльності поряд із традиційними (готові вироби, центри відповідальності, замовлення) виступають типи й класи покупців, канали розподілу, географічні зони реалізації, потреба в продукті й ін.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації