Поиск по базе сайта:
Зміст icon

Зміст




НазваЗміст
Сторінка2/12
Дата конвертації12.12.2012
Розмір2.25 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Сучасна теорія, викладена в цьому навчальному посібнику, допоможе зрозуміти напрями процесу реформування бухгалтерського обліку, що розпочався в Україні, порядок побудови фінансової звітності іноземних партнерів, розширити світогляд і озброїти знаннями для практичного застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку й звітності.

Навчальний посібник призначений для студентів вузів, аспірантів, викладачів, може бути корисним бухгалтерам, економістам, фінансистам, а також тим, кого цікавить проблематика посібника.




^ РОЗДІЛ 1 СИСТЕМА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ: МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ


1.1 Стандартизація бухгалтерського обліку


Системи бухгалтерського обліку формувалися протягом декількох століть. Історично існує ряд країн, що зробили вагомий внесок у розвиток бухгалтерського обліку. Так, у XIV-XV століттях лідерами в даній галузі були італійські міста-держави, що поширили "італійський метод подвійної бухгалтерії" спочатку на Європу, а потім і на весь світ.

Починаючи з XIX століття, на розвиток теорії й практики бухгалтерського обліку в світі значний вплив робить Великобританія, особливо Англія й Шотландія, де й розвився сучасний бухгалтерський облік. Переважна більшість колишніх англійських колоній (Індія, Гонконг) ведуть облік за британською системою.

При цьому в останні роки в багатьох економічно розвинених країнах підсилилася увага до проблеми міжнародної уніфікації бухгалтерського обліку, що зв'язано з постійно зростаючою міжнародною інтеграцією в сфері економіки. Розвиток міжнародного бізнесу, зокрема, посилення ролі транснаціональних корпорацій, вимагає певної однаковості або, принаймні, передбачуваності й зрозумілості застосовуваних у тій або іншій країні принципів формування й алгоритмів вирахування прибутку, оподатковування, можливостей інвестування зароблених коштів і т.п. Саме з цією проблемою зіштовхнулися вітчизняні фахівці в сфері бухгалтерського обліку після того, як у 1980-і роки почали активно встановлюватися контакти із Заходом на рівні підприємств, а надалі й корпорацій.

До дійсного часу найбільшу популярність одержали два підходи до рішення проблеми уніфікації бухгалтерського обліку: стандартизація та гармонізація. Ці підходи споконвічно розрізнялися як за закладеною в них ідеологією, так і за принципами реалізації, однак в останні роки нерідко обидва терміни використовуються або як синоніми, або як взаємодоповнюючі поняття.

Ідея стандартизації різних систем бухгалтерського обліку реалізується в рамках Європейського співтовариства (ЄС). Логіка її така: в кожній країні можуть існувати своя модель організації обліку й система стандартів, її регулюючих. Головне, щоб ці стандарти не суперечили аналогічним стандартам в інших країнах-членах співтовариства, тобто знаходилися в "гармонії" один з одним. Робота в цьому напрямку ведеться з 1961 р., коли в рамках ЄС була сформована Дослідна група з проблем бухгалтерського обліку, мета якої полягала у формуванні концепції розвитку обліку в країнах ЄС.

Робота групи розглядалася споконвічно як складова частина програми стандартизації національних версій Закону про компанії. Результати цієї роботи опубліковані у вигляді ряду нормативних документів. Основні - Сьома та Четверта облікові директиви; більшість країн-членів ЄС включили положення цих директив у національні версії Закону про компанії. Для користувачів інформації особливе значення має Четверта директива, яка визначає стандартні формати бухгалтерської звітності: два формати Балансу та чотири формати Звіту про прибутки та збитки.

Що стосується принципів практичної реалізації ідеї стандартизації, то в їхній основі лежить політична угода країн-учасників співтовариства. Саме тому основні положення облікових директив включені кожним членом ЄС у своє національне законодавство, в частину, яка має відношення до бухгалтерського обліку. Зокрема, у Великобританії формати звітності, що рекомендуються Четвертою директивою, приведені в Законі про компанії, який є основним документом, що регулює діяльність комерційних організацій. Ці формати розрізняються за складом статей і способом їхнього угруповання, тверді обмеження на склад статей не накладаються, пропоновані директивою структури використовуються компаніями як основа.

Ідея гармонізації облікових процедур реалізується в рамках уніфікації обліку, яку проводить Комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності (КМСБО) (International Accounting Standards Committee, IASC). Логіка цього підходу така: повинний існувати уніфікований набір стандартів, застосовуваних до будь-якої ситуації, будь-якої країни. Тому стає безглуздим розробляти національні стандарти. Що стосується впровадження єдиних стандартів, то на відміну від практики, використовуваної в ЄС, мова не йде про те, щоб домагатися проходження міжнародних стандартів за допомогою адміністративних методів, наприклад, законодавчим шляхом, а воно повинне здійснюватися в результаті добровільної угоди професійних організацій країн.

Міжнародні облікові стандарти являють собою звід компромісних і досить загальних варіантів ведення обліку. Можна з достатньою часткою впевненості затверджувати, що в світі немає жодної країни, яка б повною мірою додержувалася цих стандартів, так і навряд чи це можливо, оскільки в кожній країні є свої традиції в сфері обліку, що складалися століттями, і ламати їх в угоду якійсь фантомній ідеї загальної уніфікації навряд чи доцільно. Це добре розуміють провідні спеціалісти в сфері бухгалтерського обліку як на Заході, так і в України. Проте знання міжнародних облікових стандартів, їхня певна адаптація до української дійсності, безумовно, корисні, а в деяких випадках і необхідні.

Варто підкреслити, що нестиковка моделей бухгалтерського обліку не є унікальною, властивою тільки України; вона носить глобальний характер і відома як проблема уніфікації бухгалтерського обліку.

Міжнародна координація обліку ведеться вже більш 90 років. Початок їй було покладено в 1904 р., коли в Сент-Луїсі (США) пройшов перший Міжнародний конгрес бухгалтерів. До другої світової війни було проведено ще чотири конгреси: в Амстердамі (1926 р.), Нью-Йорку (1929 р.), Лондоні (1933 р.) та Берліні (1938 р.). Починаючи з першого післявоєнного конгресу, який пройшов у 1952 р. у Лондоні, було прийняте рішення про проведення конгресів кожні 5 років, що і мало місце згодом: Амстердам (1957 р.), Нью-Йорк (1962 р.), Париж (1967 р.), Сідней (1972 р.), Мюнхен (1977 р.), Мехіко (1982 р.), Токіо (1987 р.), Вашингтон (1992 р.), Париж (1997 р.).

Уніфікацією обліку, крім ЄС і КМСБО, займаються також Міжурядова робоча група експертів з Міжнародних стандартів в сфері обліку й звітності при ООН (Intergovernmental Working Group of Experts on International Standards of Accounting and Reporting, ISAR) та Робоча група з облікових стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку (Organization for Economic Cooperation and Development Working Group on Accounting Standards, OECD WG), однак загальновизнано, що провідна роль у цьому процесі належить КМСБО.

Конгрес у Сіднею ознаменувався формуванням Міжнародного координаційного комітету з розвитку бухгалтерської професії (International Coordination Committee for the Accountancy Profession, ICCAP), який існував до 1977 р., коли на конгресі в Мюнхені було оголошено про його перетворення на Міжнародну федерацію бухгалтерів (International Federation of Accountants, IFAC). Представники більше 80 країн представлені в IFAC. Федерація не видає облікових стандартів, однак її роль у процесі стандартизації досить висока, оскільки, по-перше, саме IFAC проводить згадувані вище конгреси бухгалтерів; по-друге, вона робить значні внески в дохідну частину бюджету КМСБО (так, у 1996 р. її внесок склав 29 % усіх надходжень у бюджет Комітету).

Значною подією в сфері бухгалтерського обліку була організація в 1973 р. Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО). Комітет був заснований провідними професійними бухгалтерськими організаціями Австралії, Канади, Франції, Японії, Німеччини, Великобританії, Мексики, Голландії, Ірландії й США. З 1983 р. членами КМСБО є всі професійні організації бухгалтерів, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). Сьогодні він поєднує 143 професійні організації зі 104 країн світу.

^ Метою КМСБО є створення, публікація й удосконалення стандартів бухгалтерського обліку, а також сприяння їхньому прийняттю та дотриманню у всіх країнах світу. За 25 років своєї діяльності КМСБО розробив 41 міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО).

МСБО не визначають порядок ведення бухгалтерського обліку, вони описують загальні правила оцінки й представлення інформації у фінансових звітах. У деяких випадках МСБО передбачають два облікових підходи до тих самих операцій або подій. У цьому випадку один підхід є базовим, а інший - дозволеним альтернативним.

Для розуміння й практичного застосування МСБО важливе значення має їхня Концептуальна основа (Framework). Вона містить виклад концепцій, на яких ґрунтується фінансова звітність загального призначення. Концептуальна основа не входить до складу МСБО, у зв'язку з цим у випадку виникнення розбіжності між Концептуальною основою й окремим стандарт пріоритетними є вимоги МСБО.

З метою оперативного реагування на проблеми практичного застосування стандартів КМСБО видає пояснення відповідних положень діючих стандартів та їхньої Концептуальної основи.

Методологія бухгалтерського обліку за МСБО визначається:

  • безпосередньо МСБО;

  • Концептуальною основою МСБО;

  • тлумаченнями.

Принципи й термінологія, що використовуються в МСБО, орієнтовані, насамперед, на приватний сектор. Тому державні підприємства та неприбуткові організації, що бажають застосовувати МСБО, в разі потреби можуть змінювати назви окремих звітів і опис певних статей, а також надавати додаткові пояснення до фінансових звітів. З метою гармонізації фінансової звітності підприємств і організацій Комітет державного сектору Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) у липні 1998 р. видав Проект керівництва для фінансової звітності державного сектору. У ньому передбачено чотири бази обліку в державному секторі:

1) касова (на основі грошових потоків);

2) модифікована касова;

3) нарахування;

4) модифіковане нарахування.

Бюджетні та інші державні установи, звітність яких ґрунтується на касовому методі обліку, звичайно не застосовують МСБО.


^ 1.2 Організація діяльності Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку


КМСБО має відповідну структуру, основні компоненти якої наведено на рисунку 1.1.





Рисунок 1.1 - Організаційна структура КМСБО


Рада КМСБО

Діяльністю КМСБО керує Рада, яка обирається на 2,5 роки та включає представників професійних організацій бухгалтерів 13 країн (або груп країн) і 4 представників інших організацій, зацікавлених у фінансовій звітності. На термін у 2,5 роки, який почався 1 січня 1998 року, членами Ради стали Австралія, Канада, Мексика, Нідерланди, Франція, Німеччина, Індія, Японія, Малайзія, Скандинавська асоціація суспільних бухгалтерів, Південна Африка, Великобританія, США та представники Міжнародного координаційного комітету асоціацій фінансових аналітиків, Федерації швейцарських промислових холдингових компаній і Міжнародної асоціації фахівців фінансових установ. До складу делегації Індії входять представники Шрі-Ланки, а до складу делегації Південної Африки - представники Зімбабве. У засіданнях Ради беруть участь як спостерігачі представники Європейської комісії, Ради зі стандартів фінансового обліку США та Міжнародної організації комісії з цінних паперів (МОКЦБ).

^ Консультативна група

Консультативна група відіграє важливу роль у процесі розробки й ведення МСБО. Консультативна група була створена Радою КМСБО в 1981 р. До її складу входять представники міжнародних організацій розроблювачів і користувачів фінансових звітів, фондових бірж і організацій, що регулюють оборот цінних паперів.

На сьогоднішній день членами Консультативної групи є Базельський комітет з банківського нагляду, Європейська комісія, Міжнародна федерація фондових бірж, Рада зі стандартів фінансового обліку, Міжнародна асоціація актуаріїв, Міжнародна асоціація з бухгалтерської освіти й дослідження, Міжнародна асоціація страхового нагляду, Міжнародні банківські асоціації, Міжнародна юридична асоціація, Міжнародна торговельна палата, Міжнародна конфедерація вільних профспілок і Міжнародна конфедерація роботи, Міжнародна фінансова корпорація, Міжнародна організація комісій з цінних паперів, Міжнародний комітет зі стандартів оцінки, Світовий банк.

До складу Консультативної групи входять як спостерігачі Організація з питань економічного співробітництва, Відділ ООН з питань транснаціональних корпорацій і інвестицій.

^ Дорадча рада

У 1995 р. КМСБО створив міжнародну Дорадчу раду, до складу якої входять представники професійних організацій бухгалтерів, ділових кіл, користувачів фінансової звітності, що займають керівні посади. Завданням Дорадчої ради є сприяння прийняттю Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку й підвищення авторитету діяльності КМСБО. З цією метою Дорадча рада здійснює:

  • перегляд і надання коментарів щодо стратегії та планів Ради;

  • підготовку річного звіту про ефективність діяльності Ради, досягнення її цілей і дотримання її процедур;

  • сприяння участі в роботі КМСБО представників бухгалтерської професії, ділових кіл, користувачів фінансових звітів і інших зацікавлених сторін;

  • пошук засобів для фінансування КМСБО;

  • перегляд бюджетів і фінансових звітів КМСБО.

Важливою умовою діяльності Ради є забезпечення незалежності й об'єктивності Ради КМСБО в прийнятті технічних рішень відносно МСБО. Тому Дорадча рада не приймає участі в прийнятті цих рішень і не впливає на них.

^ Постійний комітет з тлумачень

З метою своєчасного розгляду питань, що виникають у практиці застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, в 1996 р. Радою КМСБО був створений Постійний комітет з тлумачень (ПКТ). До його складу входять 12 членів із правом голосу з різних країн. Це представники як професійних бухгалтерських організацій, так і користувачів фінансової звітності.

У роботі комітету беруть участь також представники МОКЦБ і Європейського Союзу, що є спостерігачами без права голосу. Усі засідання комітету відвідують два представники Ради КМСБО, що забезпечує відповідний зв'язок Ради з ПКТ.

Перше засідання ПКТ відбулося в квітні 1997 р., після чого було розроблено 18 пояснень ПКТ (Іntеrрrеtаtіоn SIC). Якщо не менше 9 членів із правом голосу голосують за прийняття пояснення, ПКТ звертається до Ради КМСБО з проханням прийняти його. Після прийняття Радою КМСБО пояснення публікується офіційно.

^ Стратегічна робоча група

Стратегічна робоча група була створена в 1996 р. для перегляду стратегії КМСБО після завершення розробки програми основних стандартів у 1998 р. У 1997 р. були опубліковані пропозиції цієї групи, що, зокрема, включають рекомендації відносно:

  • створення Комітету з розробки стандартів;

  • розширення складу Ради з 17 до 25 членів;

  • змін у порядку голосування з питань прийняття стандартів і інтерпретацій.

Штат КМСБО

Діяльність Ради забезпечує невеликий штат постійних працівників, очолюваний Генеральним секретарем, з офісом у Лондоні. До штату входять технічні й фінансові працівники. Діяльність КМСБО здійснюється при фінансовій підтримці професійних організацій бухгалтерів і інших організацій, що входять до складу Ради Комітету, Міжнародної федерації бухгалтерів, окремих компаній, фінансових установ, аудиторських фірм. Одним із джерел одержання доходу є продаж публікацій Комітету. Сьогодні бюджет КМСБО складає майже 2 млн. ф. ст.


^ 1.3 Процес розробки міжнародних стандартів бухгалтерського обліку


КМСБО накопичує пропозиції щодо нових тем для розробки МСБО, що надходять від представників Ради, організацій-членів Консультативної групи, інших організацій і окремих осіб. Штатний персонал КМСБО готує перелік запропонованих тем, що розглядаються Радою КМСБО. Після включення теми в робочу програму починається процес розробки стандартів, що звичайно включає п'ять потенційних стадій (рисунок 1.2).

Error: Reference source not foundРисунок 1.2 - Стадії розробки МСБО


З метою розробки стандарту Рада КМСБО створює Керівний комітет, який очолює керівник Ради.

Керівний комітет здійснює первинне дослідження, в процесі якого:

  • визначає всі питання, зв'язані з темою стандарту;

  • розглядає застосування Концептуальної основи КМСБО до вирішених питань;

  • визначає регіональні й національні вимоги та практику облікових підходів, що є доречними.

Після одержання коментарів Ради комітет готує й публікує попередній виклад принципів або інший документ, який містить:

  • визначення облікових принципів, що покладені в основу;

  • розглянуті альтернативні підходи та причини їхнього прийняття або відхилення.

Документ обговорюється протягом 3-х місяців. Розглянувши коментарі до попереднього викладу принципів, Керівний комітет затверджує його та надає Раді для ствердження остаточного викладу принципів, що є основою для підготовки проекту МСБО. Після цього Керівний комітет готує проект МСБО, який після розгляду й затвердження 2/3 членів Ради публікується для обговорення. Протягом періоду обговорення (1-3 місяці), всі зацікавлені сторони залучаються до надання коментарів до МСБО.

Після розгляду коментарів Керівний комітет готує проект для перегляду Радою. У випадку одержання згоди 2/3 членів Ради, МСБО приймається та публікується.

Кожен стандарт містить таку інформацію:

  • об’єкт обліку - надається визнання об’єкту обліку та основних понять, пов’язаних з цим об’єктом;

  • визнання об’єкту обліку - наводяться критерії віднесення об’єкту обліку до різних елементів звітності;

  • оцінка об’єкту обліку - наводяться рекомендації щодо використання методів оцінки та вимоги до використання різних елементів звітності;

  • відображення у фінансовій звітності – розкриття інформації про об’єкт обліку в різних формах фінансової звітності.

До дійсного часу КМСБО розроблено 41 міжнародний стандарт, з яких діє 36. Назви стандартів та їхнє призначення наведені в таблиці 1.1.


Таблиця 1.1 - МСБО та їхнє призначення

Номер та назва

діючого МСБО


Дата

набрання

чинності

Призначення


1

2

3

1 "Подання фінансових звітів"

01.07.1998

Розкривається призначення фінансових звітів. У ньому міститься інформація про подання фінансових звітів, основні положення щодо їхньої структури та мінімальні вимоги до змісту фінансових звітів

2 "Запаси"

01.01.1995

Розкривається сутність запасів, оцінка та підходи щодо їхнього обліку. Він також забезпечує практичне керівництво для визначення собівартості і її подальшого визнання як витрати (витрати на придбання, переробку, інші витрати). Наводяться методи визначення собівартості запасів

4 "Облік амортизації"

01.01.1977

Регулює питання щодо відображення в обліку процесу нарахування амортизації. Наводяться основні критерії оцінки строку корисної експлуатації активів, зазначено, яку саме та де необхідно розкривати інформацію при амортизації активів

7 "Звіт про рух грошових коштів"

01.01.1994

Задовольнити вимоги щодо надання інформації про зміни грошових коштів підприємства та їхніх еквівалентів протягом певного часу за допомогою Звіту про рух грошових коштів, який розмежовує рух грошових коштів протягом певного періоду від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці"

01.01.1995

Визначення класифікації, розкриття інформації та облікового підходу до певних статей Звіту про прибутки та збитки з метою досягнення послідовності в поданні таких звітів і уникнення суттєвих помилок. Відповідно, даний стандарт вимагає класифікації та розкриття екстраординарних статей і певних статей у межах прибутку та збитку від звичайної діяльності

10 "Події після дати балансу"

01.01.2000

Визначення випадків коригування фінансових звітів стосовно подій після дати балансу. Призначений для запобігання складанню підприємствами фінансових звітів на безперервній основі, якщо події після дати балансу свідчать про неприйнятність припущення про безперервність

11 "Будівельні контракти"

01.01.1995

Розкриття облікового підходу щодо доходів та витрат, пов'язаних із будівельними контрактами; наведені критерії визнання таких доходів та витрат, а також практичні керівні положення щодо їхнього застосування

12 „Податки на прибуток"

01.01.1998


Визначення того, як обліковувати поточні та майбутні податкові наслідки визнаних у балансі підприємства активів (зобов'язань) або господарських операцій, визнаних у фінансових звітах підприємства; критерії визнання відстрочених податкових активів, розкриття інформації про податки на прибуток

14 "Звітність за сегментами"

01.01.1998


Установлення принципів для відображення в звітності фінансової інформації за сегментами при поданні повних комплектів опублікованих фінансових звітів підприємствами, які мають цінні папери, що продаються відкрито або ні. Допомагає оцінити ризики диверсифікованого підприємства, які, можливо, важко визначити на основі зведених даних

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

15 „Інформація, що відображає вплив зміни цін"

01.01.1983

Містить детальні пояснення та підходи, які повинно використовувати підприємство при зміні цін (підхід на основі загальної купівельної спроможності, підхід на основі поточної собівартості)

16 "Основні засоби"

01.01.1995

Визначення облікового підходу до основних засобів. Надає інформацію: вибір часу визнання активів, визначення їхньої балансової вартості та амортизаційних відрахувань. Вивчаються питання щодо сутності та оцінки основних засобів

17 "Оренда"

01.01.1999

Визначає основні питання, які слід застосовувати до фінансової та операційної оренди щодо визначення для орендарів і орендодавців відповідної облікової політики та розкриття інформації

18 "Дохід"

01.01.1995

Розкривається сутність доходу, оцінка доходу та момент визначення доходу. Розглянуто виникнення доходу при різних операціях: реалізація товарів, надання послуг, отримання відсотків, роялті та дивідендів

19 „Виплати праців-никам"

01.01.1999

Регулює відображення в бухгалтерському обліку та розкриття інформації про виплати працівникам. Групує види виплат за критеріями та надає перелік методів визнання та оцінки виплат

20 „Облік держав-них грантів і роз-криття інформації про державну до-помогу"

01.01.1984

Призначений для розкриття та надання інформації про державні гранти та інші форми державної допомоги

21 „Вплив змін валютних курсів"


01.01.1995

Відображає операції в іноземній валюті в діяльності закордонних господарських одиниць у фінансових звітах. Розкриває питання щодо прийняття рішення, який курс обміну використовувати і як відображати фінансовий вплив змін валютних курсів у фінансових звітах

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

22 "Об'єднання компаній"

01.01.1999

Визначає питання об'єднання компаній та придбання одного підприємства іншим. Надає інформацію про визначення вартості придбання, розподіл цієї вартості на ідентифіковані активи й зобов'язання придбаного підприємства та облік отриманого гудвілу або негативного гудвілу

23 "Витрати на позики"

01.01.1995

Визначення облікового підходу до витрат на позики. Передбачає використання двох підходів: негайного списання як витрат та капіталізації витрат на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу

24 „Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін"

01.01.1986

Застосовується, коли йдеться про пов'язані сторони та операції між підприємством, яке звітує, та пов'язаними з ним сторонами. Вимоги цього стандарту слід застосовувати до фінансових звітів кожного підприємства, яке надає звіт

25 "Облік інвестицій"

01.01.1987

Визначає сутність інвестицій, їхні форми та класифікацію. Розглядає визначення собівартості інвестицій, продажу, переведення, переміщення в інвестиційному портфелі

26 "Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення"

01.01.1988

Надає інформацію про розробку програм пенсійного забезпечення. Розглядає програму пенсійного забезпечення як одиницю, відокремлено від працедавців. Регулює в обліку виплати працівникам при звільненні або у випадку, коли є можливість перед виходом на пенсію визначити чи оцінити такі виплати

27 "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприєм-ства"

01.01.1990

Застосовується для складання та подання консолідованих фінансових звітів групою підприємств, які контролюються материнською компанією. Регулює подання консолідованої звітності, сферу застосування, процедури консолідації, облік інвестицій у дочірні підприємства

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

28 "Облік інве-стицій в асоцій-овані компанії"

01.01.1990

Розкриває сутність та методи обліку інвестицій (метод участі в капіталі, метод собівартості). Розглядає питання подання консолідованої звітності такими підприємствами та ведення ними окремої звітності

29 “Фінансова звітність в умо-вах гіперінфля-ції”

01.01.1990

Застосовується до основних фінансових звітів, у тому числі консолідованих, показує необхідність здійснення перерахунку фінансових звітів (або за історичною, або за поточною собівартістю), вибір та використання загального індексу цін

30 "Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ"

01.01.1991

Охоплює облікову політику, Звіт про прибутки та збитки, Баланс, непередбачені події та зобов'язання, включаючи позабалансові статті, строки погашення активів та зобов'язань, загальні банківські ризики, трастову діяльність, операції між зв’язаними сторонами

31 "Фінансова звітність про частку в спільних підприємст-вах"

01.01.1992


Застосовується до обліку часток у спільних підприємствах і звітності про активи, зобов'язання, дохід та витрати спільних підприємств у фінансових звітах контролюючих учасників та інвесторів незалежно від структури або форми здійснення основної діяльності спільного підприємства. Визначає форми спільних підприємств, операції між контролюючим учасником та спільним підприємством і розкриття інформації

32 „Фінансові інструменти: розкриття та подання"

01.01.1996


Покращує розуміння користувачами фінансових звітів значення балансових та позабалансових фінансових інструментів для фінансового стану, результатів діяльності та руху грошових коштів. Поширюється на класифікацію фінансових інструментів зобов'язань та капіталу, пов'язаних з ними відсотків, дивідендів, збитків та прибутків, обставин, за яких слід згортати фінансові активи та фінансові зобов'язання

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

33 "Прибуток на акцію"

01.01.1998

Визначення й подання прибутку на акцію для зіставності показників діяльності різних підприємств в одному й тому ж обліковому періоді або одного підприємства за різні періоди. Надає інформацію про оцінку базисного прибутку на акцію та розбавленого прибутку на акцію, про розбавляючі потенційні звичайні акції, про перерахунок (коригування) базисного та розбавленого прибутку

34 "Проміжна фінансова звітність"

01.01.1999

Стосується змісту проміжного фінансового звіту (мінімальних компонентів, форми та змісту, вибіркових пояснювальних приміток, періодів подання, суттєвості), розкриття інформації в річних фінансових звітах, визнання та оцінки (облікової політики, аналогічної річній, проміжних доходів та нерівномірно зазнаних витрат)

35"Діяльність, що припиня-ється"

01.01.1999

Призначений для встановлення принципів подання звітної інформації про діяльність, яка припиняється, щоб користувачі фінансових звітів були здатні відокремити інформацію про діяльність, яка продовжується, з метою кращого прогнозування руху грошових коштів, спроможність генерувати прибуток і фінансовий стан підприємства

36 "Зменшен-ня корисності активів"


01.01.1999

Визначає процедури для забезпечення обліку всіх активів за сумою, не більшою, ніж сума їх очікуваного відшкодування; коли підприємству слід сторнувати збиток від зменшення корисності і як розкривати інформацію про активи, корисність яких зменшилася

37 "Забезпе-чення, непе-редбачені зобов'язання і непередбачені активи"

01.01.1999

Забезпечує застосування відповідних критеріїв визнання оцінки забезпечень, непередбачених зобов'язань і непередбачених активів, а також розкриття інформації в примітках до фінансових звітів, достатньої для надання користувачам можливості зрозуміти їхній характер, строк та суму

Закінчення таблиці 1.1

1

2

3

38 "Нематеріаль-ні активи"

01.01.1999

Стосується визнання та первісної оцінки нематеріального активу (придбання різним шляхом, обмін, внутнішньогенеровані нематеріальні активи та гудвіл), визнання витрат нематеріальних активів, подальших видатків, оцінки після первісного визнання (базовий та дозволений альтернативний підходи), амортизації, збитків від зменшення корисності, ліквідації та продажу нематеріальних активів

39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка"

01.01.2001


Визначає принципи визнання (первісне визнання, припинення визнання), оцінки (первісна й подальша оцінка фінансових активів та зобов'язань, переоцінка, зменшення корисності, облік за справедливою вартістю, хеджування) та розкриття інформації про фінансові інструменти у фінансових звітах

40 "Інвести-ційна нерухомість"

01.01.2001

Визначає обліковий підхід щодо інвестиційної нерухомості та відповідні вимоги щодо розкриття інформації

41 "Сільське господарство"

01.01.2003

Визначає обліковий підхід, подання фінансових звітів та розкриття інформації, пов'язаної з сільськогосподарською діяльністю, - питання, не охоплені в інших Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку


Кожний стандарт включає інформацію про завдання й концепції, покладені в основу його розробки; перелік питань, що розглядаються в стандарті; визнання основних термінів; критерії застосування певного стандарту; бази вимірювання та методи обліку; способи розкриття інформації та пояснення до них.


^ 1.4 Статус міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та

їхнє застосування


МСБО не є домінуючими над законодавчими актами, що регулюють складання фінансової звітності в певній країні. У зв'язку з цим упровадження МСБО здійснюється, насамперед, зусиллями членів КМСБО на місцях, з метою переконання урядів і органів, що встановлюють стандарти та контролюють ринки цінних паперів, представників ділових кіл дотримувати міжнародних стандартів бухгалтерського обліку при складанні фінансових звітів. Результатом цих зусиль є сприяння МСБО поліпшенню й гармонізації фінансової звітності в світі.

На сьогоднішній день МСБО використовуються:

  • як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах світу;

  • як міжнародний базовий підхід для тих країн, що розробляють свої власні вимоги;

  • фондовими біржами й регулювальними органами, що вимагають або дозволяють іноземним емітентам надавати фінансові звіти відповідно до МСБО;

  • наднаціональними органами, такими, як Європейська комісія;

  • Світовим банком, який жадає від позичальників надання фінансової звітності відповідно до МСБО;

  • усе більшою кількістю підприємств.

Практика свідчить, що прийняття й дотримання МСБО забезпечує:

  • зменшення ризику для кредиторів і інвесторів;

  • зниження витрат кожної країни на розробку власних стандартів;

  • поглиблення міжнародної кооперації в сфері бухгалтерського обліку;

  • однозначне розуміння фінансової звітності та зростання довіри до її показників в усім світі.

У 1984 р. визнання значущості Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) (International Accounting Standards – IAS) знайшло відображення в опублікованій думці Лондонської фондової біржі, відповідно до якої всім іноземним корпораціям, що бажають котирувати свої цінні папери в Лондоні, рекомендовано дотримувати цих стандартів. У 1985 р. таке ж визнання вперше надійшло від однієї з найбільших американських корпорацій General Electric, яка оголосила, що її звітність за 1984 р. складена відповідно до національних, так званих загальноприйнятих облікових стандартів (Generally Accepted Accounting Principles - GAAP) і МСБО.

1987 р. знаменував початок співробітництва КМСБО й Міжнародної організації комісій з цінних паперів (International Organization of Securities Commissions, IOSCO). На черговій щорічній конференції IOSCO було прийняте рішення про необхідність сприяти розширенню практики використання Міжнародних стандартів у сфері обліку й аудиту. Пізніше, в 1995 р., між КМСБО й IOSCO була укладена угода про координацію зусиль у цьому напрямку, відповідно до якої в 1999 р. повинний бути довершений випуск базового набору стандартів. Однак з огляду на важливість і терміновість цієї роботи вже через рік було прийняте рішення завершити її в березні 1998 р. Передбачається, що ці стандарти будуть використовуватися замість національних при підготовці звітності в тому випадку, якщо компанія хоче потрапити до листингу на одній з найбільших фондових бірж світу. Цей проект є ключовим елементом стратегії діяльності Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Однак діяльність Комітету не обмежується розробкою стандартів. Так, 1 січня 1989 р. КМСБО опублікував досить примітний документ Е32 "Порівняність фінансової звітності", який багатьма фахівцями розглядається як один із кращих проектів Комітету, що дозволив певною мірою усунути ряд розходжень, які впливали на зміст звітності, і тим самим спростити процедури її трансформації при проведенні порівняльного аналізу в міжнародному контексті.

Порівнюючи МСБО з національними стандартами, багато фахівців відзначали, що однією зі слабкостей перших є відсутність докладних інтерпретацій, що мають метою дати приклади застосування стандартів до конкретних ситуацій (вважається, що за цим параметром найбільш гарні національні облікові стандарти Франції). Розробка інтерпретацій була визнана одним із пріоритетних напрямків діяльності КМСБО на найближчі роки; більш того, у 1996 р. було прийняте рішення про створення в рамках КМСБО Постійного комітету з тлумачення стандартів (Standing Interpretations Committee, SIC).

Роль КМСБО в міжнародному бізнесі постійно зростає. Це виявляється в різних аспектах.

По-перше, збільшується число членів Комітету.

По-друге, стандарти мають досить солідну підтримку з боку бізнесу. Так, за даними "Touchй Ross International", у 1990 р. близько 2/3 з 278 найбільших транснаціональних корпорацій світу складали свою звітність відповідно до МСБО.

По-третє, до роботи Комітету прямо або побічно залучаються інші міжнародні професійні організації. Зокрема, до складу Консультативної ради КМСБО входять представники декількох десятків солідних міжнародних і регіональних інститутів, таких, як Всесвітній банк, ЄС, IOSCO, OECD, Міжнародна банківська асоціація, Міжнародна організація інститутів фінансових керівників, Міжнародна торговельна палата, Центр ООН із транснаціональних корпорацій та ін. Крім того, багато останніх проектів КМСБО виконуються за узгодженням і за участю представників цих організацій. Як приклад цього співробітництва - стандарт МСБО 33, тема якого має, скоріше, аналітичний, але ніяк не чисто обліковий аспект.

По-четверте, і, можливо, це є найбільш примітною ознакою посилення ролі КМСБО, різко змінилося відношення до стандартизації обліку, а отже, і до роботи КМСБО не тільки з боку національних професійних інститутів, але й урядових органів економічно розвинених країн. Так, Конгресом США був прийнятий спеціальний закон, підписаний Президентом 11.10.1996 р., в якому зазначено, що впровадження всеосяжного набору загальноприйнятих міжнародних облікових стандартів розширило б можливості допуску іноземних корпорацій до листингу американських фондових бірж і тим самим забезпечило приплив капіталу в країну.

Коли на початку 70-х років обговорювалося питання про можливості розробки міжнародних стандартів, їхні критики сформулювали кілька тез, що пояснюють, чому ідеї сертифікації і стандартизації можуть потерпіти фіаско. Серед них: національні розходження за рівнем розвитку й традиціями, в тому числі й у сфері обліку; небажання національних інститутів поступитися своїм пріоритетом у сфері регулювання й методології обліку; цілком імовірна перенасиченість різними регулюючими документами й ін. Безумовно, ці аргументи не були необґрунтовані, однак згодом їхня гострота тою чи іншою мірою була знята. Так, у США Рада із розробки стандартів фінансового обліку (FASB), розуміючи важливість МСБО, профінансувала проект щодо ідентифікації й опису розходжень між національними (стандарти FASB) й міжнародними (МСБО) стандартами. Об'ємна праця, яка нараховує більше 400 сторінок і містить опис 255 розходжень між двома наборами стандартів, була опублікована наприкінці 1996 р.

Фінансування

Штаб-квартира КМСБО розміщається в Лондоні. Дохідна частина бюджету КМСБО складає близько 2 млн. ф. ст. і утворюється за рахунок внесків міжнародних професійних організацій, найбільших аудиторських компаній і транснаціональних корпорацій, а також прибутку від реалізації публікацій і розробок Комітету.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації