Поиск по базе сайта:
Сценарій просвітницького заходу приурочений 300-літтю першої демократичної Конституції Гетьмана України Пилипа Орлика icon

Сценарій просвітницького заходу приурочений 300-літтю першої демократичної Конституції Гетьмана України Пилипа Орлика




Скачати 137.94 Kb.
НазваСценарій просвітницького заходу приурочений 300-літтю першої демократичної Конституції Гетьмана України Пилипа Орлика
Дата конвертації01.02.2013
Розмір137.94 Kb.
ТипСценарій


ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ




КОЗАЦЬКА ДЕМОКРАТИЧНА КОНСТИТУЦІЯ


(Сценарій просвітницького заходу

приурочений 300-літтю першої демократичної Конституції

Гетьмана України Пилипа Орлика.)


Автор: Л. Антончик

Редактор: В. Квітневий


Львів - 2010

Оформлення сцени: козацька хоругва (прапор); сучасні – Державний герб України і Державний прапор України.

За сценою напис: «300-ліття першої демократичної козацької Конституції.»

Звучить мелодія «Запорізького маршу» українського кобзаря Євгена Олександровича Адамцевича в обробці композитора Віктора Гуцала.

Виходять ведучі в українських національних строях.

Ведучий Неможливо знайти у минулому України якесь інше явище, яке б так глибоко і різнобічно вплинуло на історичну долю всього українського народу. З далеких часів і до сьогоднішнього дня і на майбутнє, життя українців буде нерозривно пов’язане з козацтвом.

Ведуча Козацтво – це не лише суспільний стан з особливим способом життя, не лише самобутнє військове формування з тільки йому притаманним набутком дипломатичних відносин з близькими і далекими сусідами. Козацтво було неповторною моделлю суспільного розвитку з оригінальним соціально-політичним устроєм, своєрідним побутом, етичними і правовими нормами та інститутами, культурою, фольклором.

Ведучий Після відродження державної незалежності України інтерес до козацького минулого, до власного історичного коріння значно посилився. Це пов’язано з розгортанням процесів державотворення, подальшим розкриттям і розвитком української національної ідеї, прагненням знайти у минулому міцну опору, щоб упевнено будувати майбутнє української нації.

^ На авансцені читець

Дніпро могутній, ніби дід родину,

Величну землю міцно пригорта.

Це ти, моя славетна Україно,

Козацька земле, вічна молода.

Світ не забуде слави запорожців,

Твоїх гетьманів, мужніх кошових,

Усіх твоїх незламних переможців

І ворогів жорстоких та лихих.

Дзвенять лани розлогі колосками,

Говорить серце кожного само:

Ми станемо могутніми полками,

Покривдить землю-матір не дамо.

Була підступно зраджена в неволі

Твоя земля – земля пісень і сліз.

Тепер шумлять лани широкополі

Про волю української землі.

^ Петро Василенко «Квітуй, Україно!»

У супроводі ансамблю бандуристів

звучить пісня «Козацькому роду нема переводу»


Ведуча Після відновлення державної незалежності України в 1991 році розпочалася копітка робота, спрямована на створення нової Конституції України, яка була прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року.


Ведучий Конституція будь-якої держави є її основним, найголовнішим законом. Конституція виступає як джерело права. Вона закріплює відносини, що склалися, дає перспективи, напрямки розвитку, вона встановлює фундаментальні, принципові положення організації і діяльності, як держави, так і взагалі суспільства, констатує правовий статус особистості.


Ведуча Конституція містить в собі не лише форму державного ладу, організацію публічної, легітимної влади, яка робить веління обов’язковими на певній території, але й відношення держави до усіх сфер поза державного, громадського життя. Економіка, політика, соціальні відносини, духовне життя та питання культури знаходять свої окреслені основними законами правила функціонування, розвитку.


Ведучий Конституція установлює норми взаємовідносин між людьми. Основний закон виконує також важливу світоглядну, філософську функцію,і з цієї точки зору, є своєрідним джерелом для появи концепцій, принципів, цілей формування особистості, що була б адекватна демократичному відкритому суспільству, виховання в дусі поваги до прав та свобод людини, терпимості, відповідальності, миру та толерантності. Конституційні положення про людину, її права і свободи, як найвищу цінність, є ідейною платформою ринкової економіки, економічних свобод: політичного плюралізму, правової держави, громадянського суспільства.


Ведуча Часто ми забуваємо, що ми, українці є європейською нацією, яка завжди тягнулася у своєму розвитку на Захід, хоча доля іноді розпоряджалася інакше. Українська нація нерідко була здатна народити політика західного типу, який міг би провести її до Європи не через «вікно», а широкою дорогою своєчасного прогресу.


Ведучий В славетному ряду таких людей рядом з Мазепою та Хмельницьким, стоїть гетьман Пилип Орлик, автор першого у світі конституційного твору. Це був один із найвидатніших діячів ХУП – ХУШ ст. самовідданий український патріот, який все життя присвятив боротьбі за незалежність України.


Ведуча Народився Пилип Орлик 11 жовтня 1672 року в селі Косута за 70 кілометрів від Мінська. Рід Орликів походить із старої баронської фамілії, поширеної у Чехії, Моравії та Шлезьку. Саме від цієї лінії й походять предки Пилипа Орлика.


Ведучий 1673 року під час польсько-турецької війни і битві під Хотином загинув його батько. Освіту Пилип Орлик здобув, ймовірно, у єзуїтській школі у Литві. Пізніше він вступив у Києво-Могилянську академію, яку закінчив 1694 року. З 1700 року обіймає посаду канцеляриста, потім старшого канцеляриста Генеральної військової канцелярії. На освіченого молодого інтелігента звернув увагу гетьман Іван Мазепа.


Ведуча З 1707 року Орлик стає генеральним писарем Війська Запорозького, одним з найближчих помічників Івана Мазепи, виконує важливі дипломатичні доручення гетьмана у його таємних стосунках з антиросійською польською верхівкою. У жовтні 1707 року Мазепа утаємничує Орлика у свої плани підготовки антиросійського повстання і шведсько-українського союзу. Під час подій 1708-1709 років і поразки шведсько-українських військ під Полтавою Орлик залишився на боці Мазепи і разом з ним відступив на територію Молдавії, в Бендери.


Ведучий Після смерті Мазепи, коли постало питання про призначення нового гетьмана вибір випав на Пилипа Орлика. Якого обрали гетьманом 5 квітня 1710 року. У день виборів було проголошено державну Конституцію, яка називалася «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького».

^ Українська народна пісня

«Ой літа орел, літа сизий»


Читець Ти чуєш, як шумить ріка,

Як лине пісня журавлина?

То все на щастя, на добро,

То – наша, сину, Україна.

Не згасла праведна зоря,

Не впала правда на коліна

У кожній думці Кобзаря

Живе, мій сину, Україна.

І слава Хортиці гучна,

І Берестечка кров невинна –

То все вона, для всіх одна.

То – наша, сину, Україна.

Щербили у боях шаблі

І воскресала на руїнах

По всій землі, святій землі

Гриміла, сину, Україна.

^ Й. Струцюк «До сина»


Ведуча Текст Конституції складається з преамбули та 16 параграфів, де сформульовані головні принципи побудови держави. У преамбулі схематично викладено історію Війська Запорозького – всього малоросійського народу.


Ведучий У першому параграфі розглянуто питання віри. Заявлено про православ’я як панівну релігію в державі, а також про відновлення автокефалії. «Тому теперішній новообраний Ясновельможний Гетьман… буде зобов’язаний і примушений у законному порядку особливо дбати про те, щоб жодна чужинська релігія не запроваджувалася на нинішній Руській батьківщині. Гетьман повинен буде сам з власної ініціативи її викорінити, не допускаючи проповідування та розмноження кількості її прихильників докладаючи особливих зусиль, щоб вовіки міцніла одноєдина Віра Православна Східного Обряду під священним Апостольським престолом у Константинополі.»


Ведуча Другий параграф важливий тим, що чітко означив кордони держави, визначені Зборівською угодою 1649 року. Гетьман зобов’язаний був оберігати територіальну цілісність країни.


Ведучий У третьому параграфі розглядається питання сусідської приязні Кримської держави Запорозького війська: «Гетьман зобов’язаний посадою свого уряду, аби ні в чому приязні й побратимства з Кримською державою не порушували свавільні легковажні люди з нашого боку, які звикли розривати й руйнувати не тільки сусідську згоду та приязнь, але й мирні союзи.»

Ведуча Четвертий параграф характеризується тим, що «ясновельможний гетьман не буде будувати фортець, а ні городів фундувати, а ні слобод осаджувати і в будь-який спосіб ті військові угіддя пустошити, але й буде зобов’язаний до їхньої оборони чинити всіляку поміч Запорозькому низовому війську.»

Ведучий П’ятий параграф розглядає питання побудови шпиталю для старих і зубожілих.

Принциповий характер має шостий параграф, де закладені принципи управління та діяльності органів державної влади. Конституція певною мірою ґрунтувалася на ідеї розподілу законодавчої, виконавчої та судової влад. Законодавча влада належить Раді, членами якої є полковники зі своєю старшиною, сотники, «генеральні радники від всіх полків» та «посли від низового війська Запорозького для служіння і обговорення справ.»

Рада повинна збиратись тричі на рік – на Різдво Христове, Свято Великодня і Покрови, а також за рішенням гетьмана.


Ведуча Сьомий параграф зазначає, що всі важливі державні справи гетьман має попередньо узгоджувати, «на власний розсуд нічого не повинне ні починатися, ні вирішуватися, ні здійснюватися.» Суд також мав діяти незалежно, оскільки гетьман “не повинен карати сам, із власної ініціативи і помсти, але таке правопорушення – і умисне й випадкове – має підлягати розгляду Генерального Суду, який і повинен підкоритися, як переможений законом.»


Ведучий Восьмий параграф говорить про те, що «тії же генеральні особи, які належно резидують при гетьманському боці, мають донести ясновельможному гетьману всілякі військові справи, які до чийогось чину й повинності належатимуть, і відбирати деклараціії, а не приватні домові слуги, яких до жодних справ, доповідей та діл військових не використовувати.»


Ведуча У дев’ятому параграфі Пилип Орлик зі своїми колегами перейняли ідеї не лише конституційної науки Заходу, створивши парламентарний уряд з усіма атрибутами розвинутої державності, а й запровадили засоби якісного контролю над економікою держави та боротьби з економічними злочинами і корупцією.

Ведучий Десятий параграф зазначає, «що гетьман має стежити, щоб людям військовим та посполитим зайві не чинилися утюження, наклади, пригнічення та здирства, через які вони, покинувши житла свої, звикли пріч іти і в закордонних державах шукати спокійнішого, легшого й кориснішого собі мешкання.»

Ведуча У одинадцятому параграфі особлива увага приділяється соціальному забезпеченню родин військовослужбовців, в тому числі вдів та сиріт: «встановлюється і оголошується непорушним, що вдови козаків, їхні дружини та діти-сироти, козацькі господарства і (господарства) жінок, чоловіки яких перебувають на війні або якихось військових службах, не притягатимуться до жодних обов’язкових для простого люду загальних повинностей і не будуть обтяжені сплатою податків.» Зауважено, що деякі пункти документу, особливо ті, що стосуються простого люду і несуть в собі вирішення його проблем на початку 18 сторіччя практично не мали у світі аналогів серед офіційно затверджених правових документів. Але не слід забувати, що документ, підписаний Пилипом Орликом, так ніколи і не вступив в дію.


Ведучий Дванадцятий параграф пропонує після воєнної колотнечі провести генеральну ревізію всіх маєтностей і постановити кому належить і кому не належить тримати військові добра і маєтності.

Тринадцятий параграф говорить про те, що «Столичне місто Київ та інші українські городи з маїстратами своїми в усіх правах та привілеях… доручається…гетьманській владі.»


Ведуча Чотирнадцятий параграф зазначає, що «особи військові та їхні, ясновельможного гетьмана, переїжджі слуги не вимагали за приватними ділами, а не військовими, підвід, кормів, напоїв та провідників, бо через те городовим розоренням, а бідним людям наноситься знищення.»

П’ятнадцятий параграф становить, що аренди, встановлені для різної плати компаній повинні бути відмінені, а військовий занедбалий скарб реставрується та постановиться на відбудування і задоволення всіляких публічних військових витрат.

Шістнадцятий параграф становить, щоб ярмаркові вибирали повинність з кого потрібно, а не з бідних селян.


Ведучий «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», або так звана «Конституція Пилипа Орлика», яку було проголошено у день його виборів гетьманом, є унікальним документом, яким дослідники небезпідставно називають однією з перших у світі демократичних конституцій.


Ведуча Головна ідея її – повна незалежність України від Польщі та Росії, причому кордони з Польщею визначалися по річку Случ, як за Богдана Хмельницького. Крім визначення території української держави, цей документ визначав права усіх верств населення України, незалежне становище Запорозької Січі від Польщі та Росії.


Ведучий Гетьман призначався главою держави, поряд з ним мала діяти Генеральна старшинська Рада, що певною мірою обмежувала владу гетьмана й регулювала його відносини з народом. Крім старшини до Ради мали увійти представники від кожного полку. Державний скарб відділявся від гетьманського, на утримання гетьмана виділялися строго визначені окремі землі та кошти.


Ведуча Полковники та сотники повинні були обиратися демократично-вільними голосами козаків чи сотні. Гетьман зобов’язувався стежити за справедливим розподілом і збиранням державних податків, що сплачувалися козацькими під помічниками, селянами, міщанами, купецтвом.


Ведучий Визначальною рисою Орликової Конституції, яка, власне, робить її однією з найдемократичніших серед усіх тогочасних подібних державних актів, є пункти, котрі обмежували гетьманську владу на користь старшинської ради, своєрідного козацького парламенту, до якого мали увійти не лише генеральна старшина й полковники, а й представники Запоріжжя та полків, від кожного по одній заслуженій особі. Конституцію України одразу по її прийняттю визнали уряди Швеції і Туреччини.


Ведуча Пилип Орлик зобов’язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії у випадку, якщо він здобуде владу на Україні. За підтримки Карла ХП Орлик вступає в союз із кримськими татарами та Оттоманською Портою й на початку1711 року розпочинає спільний похід запорожців і татар проти росіян на Україні.


Ведучий Після кількох вражаючих успіхів цей похід провалився. Протягом наступних років Орлик із невеликою групою прибічників їздить від однієї європейської столиці до іншої в пошуках підтримки своєї справи. Врешті-решт гетьмана на вигнанні інтернували в Оттоманській імперії. Проте він не припиняв бомбардувати французьких, польських, шведських і турецьких політичних діячів маніфестами про недолю України та разом із сином Григорієм планували кроки, спрямовані на звільнення вітчизни від «московського ярма.»


Читець Народе рідний, степова стихія,

Беззахисна, довірлива душа!

Чому тебе, святого гречкосія,

Так часто Божа ласка обмина?

Погасла Січ, як вогнище в негоду,

І не воскресла в полум’ї новім.

Понад усе шануючи свободу

Ти опинився в рабстві віковім.

Землі чужої не топтавши зроду,

Свою стеріг із косами в руках,

Пишайся тим, мій праведний народе,

Бо ти найвищий подвиг у віках!

Нові століття в тебе ще по праву:

Ти світ навчиш і сіяти, й косить,

Бо та любов тобі дарує славу,

Яка живих і мертвих воскресить.

І людство, переймаючи науку,

Збагне, чому в тернях твоє чоло:

Ти є Месія, котрий терпить муку

За гріх сусідський, де криваве зло!

^ Микола Руденко «Моєму народові»


Ведуча В літописі доль українського народу однією із найславетніших і найсумніших сторінок була спроба гетьмана Орлика дати своєму народу не світле майбутнє, а світле сьогодення, і зробити це не на крові, а цивілізованим шляхом демократії та закону, загальної злагоди та добробуту.


Ведучий Українські вчені А. Г. Слюсаренко та М. В. Томенко заявляють, що «Пакти й Конституції…» і є першою європейською конституцією в сучасному її розумінні. І Конституція Пилипа Орлика діяла на Правобережній Україні до 1714 р.»


Ведуча Н. Полонська-Василенко так характеризує цю подію: «Ця конституція, в якій гармонійно поєднано інтереси гетьманату, старшини як провідної верстви України, та Запоріжжя, як її військової сили, була в той же час маніфестом державної волі української нації перед цілим культурним світом. Гетьманування Пилипа Орлика пройшло поза Україною, але в боротьбі за її незалежність.»

^ На сцену виходять всі учасники вечора


Ведучий Історія українських конституцій у часовому просторі налічує декілька століть. Біля її джерел лежать такі відомі науковому світові пам’ятки вітчизняної правової культури, як «Руська Правда», «Литовські статути», Акти періоду козацької держави Богдана Хмельницького (зокрема «Березневі статті») тощо.


Ведуча Будучи органічною складовою історії національного державотворення, історія українських конституцій (політико-правові умови підготовки проектів конституцій, їхнє затвердження, дія та інші) певною мірою увібрала в себе весь трагізм багатовікової боротьби українського народу за свою національну державність.


Читець 1 Ми, народ,що вийшов із неволі,

Клянемось в благословенну мить –

Всі твої тисячолітні болі

В славу Україні перелить.


Читець 2 Клянемось хлібом і водою

Що всі мови нашої землі

Житимуть добром – не ворожбою

В чесному сестринстві, а не в злі.


Читець 3 Клянемось княжими гробами

Золотою шаблею Дніпра

Краще смерть, ніж бути знов рабами,

Хай гряде відродження пора!


Читець 1 Клянемось… Кобзарем Тараса,

Геніями Лесі і Франка –

Що не зродиться пахолків раса

З крові Гонти і Залізняка.


Читець 2 Клянемось Богом України,

Що вмремо, та не підем в ярмо.

Дух, воскреслий з темної руїни,

На наругу в рабство не дамо.


Читець 3 Ми, народ, що вийшов із неволі,

Клянемось в благословенну мить –

Стати рівним у народів колі,

На свободі й для свободи жить!

Д. Павличко «Клятва»

У виконанні хору звучить Державний Гімн України

«Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації