Поиск по базе сайта:
Методичні вказівки до дипломного проектування для студентів спеціальності icon

Методичні вказівки до дипломного проектування для студентів спеціальності




Скачати 481.32 Kb.
НазваМетодичні вказівки до дипломного проектування для студентів спеціальності
Сторінка1/3
Дата конвертації23.11.2012
Розмір481.32 Kb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3





МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

для студентів спеціальності

7.080403 "Програмне забезпечення автоматизованих систем"


Затверджено

на засіданні кафедри

" Програмне забезпечення "

Протокол № 5 від 18 лютого 2004 року


Львів – 2004

Методичні вказівки до дипломного проектування для студентів спеціальності 7.080403 "Програмне забезпечення автоматизованих систем ". /Укл. Камінський Р.М., Павич Н.Я. – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004. -25 с.


Укладачі: Камінський Р.М., канд. фіз.-мат. наук, доц.

Павич Н. Я., канд. техн. наук, ст. викл.


Рецензент: Базилевич Р.П., докт.техн. наук, проф.


^ Відповідальний за випуск: Грицик В.В., докт. техн. наук, проф.


Методичні вказівки розглянуті та затверджені методичною радою

інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій

Протокол № від 2004 року


ЗМІСТ

ВСТУП 3

^ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3

2. ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ 4

3. ПОРЯДОК ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ 5

4. КЕРІВНИКИ ТА КОНСУЛЬТАНТИ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ 5

^ 5. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ 6

б. ВИМОГИ ДО ОБСЯГУ, СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ

ЗАПИСКИ 7

7. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 11

^ 8. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ 17

9. ПОГОДЖЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ 18

10.РЕЦЕНЗУВАННЯ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ 18

11. ПІДГОТОВКА ДОПОВІДІ НА ЗАХИСТ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ 19

^ 12. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ 19

13. ПОРЯДОК ЗБЕРІГАННЯ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ 21

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 21

Додаток А. ВЗІРЕЦЬ ЗАПОВНЕННЯ ТИТУЛЬНОГО АРКУША

^ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 22

Додаток Б. ВЗІРЕЦЬ ЗАПОВНЕННЯ ЗАВДАННЯ

НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ 23


ВСТУП

Дипломне проектування є завершальним етапом навчальної програми кваліфікаційного рівня "спеціаліст". Цей етап є досить складним та трудомістким і вимагає відповідних методичних вказівок. Дані методичні вказівки встановлюють основні норми та правила, включають рекомендації щодо виконання дипломних проектів для студентів спеціальності 7.080403 "Програмне забезпечення автоматизованих систем".


^ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Основною метою виконання дипломного проекту (ДП) є:

систематизація, розширення і закріплення теоретичних та практичних знань фахівця спеціальності "Програмне забезпечення автоматизованих систем";

навчити використовувати отримані за час навчання знання при розв'язанні конкретних наукових, технічних, економічних та інших прикладних завдань та задач;

розвинути у студентів навички виконання самостійної інженерної та проектної роботи, сприяти поглибленню засвоєння методик синтезу та аналізу при розв'язанні конкретних задач і питань;

виявити рівень підготовки студента для самостійної роботи в умовах сучасних вимог науки, техніки, виробництва та інших сфер.

1.2. Дипломний проект - випускна самостійна кваліфікаційна розробка студента, яку він готує до захисту на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

1.3. Дипломний проект має відповідати темі, яка затверджується наказом ректора (проректора) університету. Одночасно з темою дипломного проекту затверджується і її керівник та консультанти.

1.4. Сутність дипломного проекту визначається завданням, яке видається студенту перед початком проектування. Результати роботи включаються у пояснювальну записку, оформлення якої повинно відповідати даним методичним вказівкам та діючим нормативним документам.

1.5. Дипломний проект виконується студентом відповідно до отриманого завдання на підставі глибокого вивчення літератури (підручників, навчальних посібників, монографій, періодичної літератури, нормативної літератури тощо) шляхом індивідуального підходу до розв'язання конкретних завдань та задач. За прийняті рішення, достовірність отриманих результатів, якість виконання та оформлення пояснювальної записки, а також за представлення роботи до захисту у встановлений термін відповідає студент.

1.6. Керівник і консультанти дипломного проекту допомагають студенту у розв'язанні трудних завдань, проводять систематичний контроль за ходом виконання роботи. Студент повинен бути ініціативним виконавцем, який аналітично опрацьовує вказівки керівника та консультантів. Основні рішення, висновки та рекомендації студент повинен обґрунтувати.

1.7. Загальні вимоги до пояснювальної записки дипломного проекту:

чіткість побудови, логічна послідовність викладу матеріалу, переконлива аргументація;

точність викладу, яка виключає можливість суб'єктивного та неоднозначного тлумачення;

конкретність викладу результатів роботи;

доведення висновків та обгрунтованість рекомендацій.

1.8. Основні результати, отримані при виконанні дипломного проекту, студент публічно захищає на засіданні державної екзаменаційної комісії (ДЕК). ДЕК на основі загальної якості виконаної роботи, рівня її захисту приймає ухвалу про присвоєння випускникові університету кваліфікації спеціаліста.

^ 2. ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

2.1. Тематика дипломних проектів повинна бути актуальною, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку науки, техніки, технології та виробництва, за змістом відповідати меті паспорту спеціальності.

2.2. Тема дипломного проекту повинна забезпечувати творчу роботу студента та самостійне розв'язання окремих технічних завдань. За трудомісткістю вона повинна бути такою, щоб студент зміг її виконати у термін, який встановлений навчальним планом. Доцільно, щоб тема дипломного проекту збігалася з науково-дослідницькою роботою студента в університеті або з напрямами діяльності організації, в якій планується майбутнє його працевлаштування.

2. 3. Тема, зміст, вимоги до обсягу та форми викладу результатів дипломного проекту повинні забезпечити студенту можливість проявити свої знання і навички інженера-програміста відповідно до кваліфікаційної характеристики спеціальності.

2.4. Тема дипломного проекту, як правило, закріплюється індивідуально за кожним студентом. В окремих випадках тема, яка передбачає розв'язання складної науково-технічної задачі, може закріплюватися за групою із 2-5 студентів під загальним керівництвом викладача університету. У завданні на виконання кожного дипломного проекту повинно бути вказано, які конкретні задачі комплексної проблеми розв'язує кожний студент. Дипломний проект кожного студента групи має бути виконаний таким чином, щоб було зрозумілим загальне вирішення загальної задачі.

2.6. Дипломні проекти для студентів спеціальності “Програмне забезпечення автоматизованих систем” мають бути орієнтовані в першу чергу на освоєння принципів побудови та (або) розробку програмного забезпечення автоматизованих систем управління складними об’єктами, комп’ютерних систем та мереж, в тому числі алгоритмічної частини та безпосередньої програмної реалізації.

Орієнтовна тематика дипломних проектів з даної спеціальності може мати наступні направлення [3]:

розроблення програмного забезпечення автоматизованих систем управління складними об’єктами, комп’ютерних систем та мереж;

розроблення пакетів прикладних програм;

розроблення програмного забезпечення комп’ютерних навчальних програм;

розроблення програмного забезпечення експертних систем та систем штучного інтелекту;

освоєння методів паралельних обчислень для розв’язування науково-технічних та соціально-економічних задач і принципів паралельного програмування автоматизованих систем;

освоєння об‘єктно-орієнтованого проектування програмних засобів прикладних систем;

розроблення програмних засобів відлагоджування, тестування та захисту програмних продуктів;

розроблення математичних та програмних моделей для дослідження складних технічних об‘єктів, фізичних явищ та процесів;

розроблення методів, програмних засобів і технологій для застосування обчислювальної техніки і автоматизованих систем в наукових дослідженнях та проектно-конструкторських роботах, керуванні технологічними, економічними та соціальними процесами.


^ 3. ПОРЯДОК ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

3.1. Теми дипломних проектів визначаються кафедрою. Тему переважно пропонує викладач кафедри, який згідний бути її керівником.

3.2. Назва теми дипломного проекту повинна бути короткою, відбивати основний зміст та мету роботи і має бути вказана у всіх документах без змін (у наказі ректора, у завданні на виконання дипломного проекту, на титульному листі пояснювальної записки, в особистій картці студента, заліковій книжці).

3.3. Студентам надається право вибору теми дипломного проекту. Студент може запропонувати свою тему з необхідним обгрунтуванням доцільності її розробки та погодити її з керівником. Рекомендується, щоб тема враховувала актуальні та перспективні потреби країни, регіону, підприємства, закладу. Вибір теми та її попереднє затвердження на кафедрі доцільно закінчити перед початком переддипломної практики.

Відповідно до теми керівник видає студенту проект завдання на виконання дипломного проекту, конкретизовує завдання на час практики та на підбір літератури.

3.4. За пропозиціями кафедри, у встановлені терміни, директор (заступник) інституту готує проект наказу про затвердження тем, керівників і консультантів дипломних проектів та передає його на підпис ректорові (проректорові).

3.5. Під час формування проекту наказу про затвердження тем студенту видається завдання на виконання дипломного проекту та календарний графік роботи на весь період з вказівкою черговості виконання окремих етапів, яке складає керівник теми, підписує студент і затверджує завідувач кафедри. У завданні вказується орієнтовний термін захисту проекту. Завдання та календарний графік при оформленні матеріалів ДП включаються у пояснювальну записку.

Під час підготовки завдання на ДП керівнику доцільно враховувати нахили і побажання студента. Водночас завдання повинно забезпечувати досягнення мети ДП, забезпечувати максимальне використання студентом комплексу знань і навичок з вибраної спеціальності.

3.6. Керівник дипломного проекту, за узгодженням із завідувачем кафедри, має право змінити окремі пункти або доповнити вимогу завдання, якщо при цьому поліпшиться якість роботи. Зміни до завдання оформляються письмово.

3.7. У виняткових та обгрунтованих випадках, з пропозиції завідувача кафедри та подання директора інституту, додатковим наказом ректора (проректора) можуть бути внесені зміни у наказ про затвердження тем і керівників дипломних проектів.


^ 4.КЕРІВНИКИ ТА КОНСУЛЬТАНТИ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

4.1. Керівник дипломного проекту.

4.1.1. Наказом ректора (проректора) університету, за пропозицією кафедри та поданням інституту, призначаються керівники дипломних проектів з числа викладачів, а. також наукових працівників університету. В окремих випадках може бути призначений співкерівник ДП від іншої організації.

4.1.2. Керівник дипломного проекту виконує таку роботу:

видає завдання на дипломне проектування та встановлює календарний графік роботи;

рекомендує студенту необхідну основну літературу, довідкові та архівні матеріали, типові проекти, джерела інформації за темою;

проводить передбачені графіком співбесіди та консультації з студентом;

перевіряє виконання дипломного проекту;

підписує титульний аркуш оформленої пояснювальної записки та креслення графічної частини;

рекомендує дипломний проект до захисту.

4.2. Консультанти з окремих розділів дипломного проекту.

4.2.1. Дипломний проект може включати розробку завдань з економіки та охорони праці. Кафедрі надається право запрошувати консультантів з інших кафедр з окремих розділів за рахунок ліміту часу, виділеного на керівництво дипломного проекту.

4.2.2. Консультантами з окремих розділів дипломного проекту, як правило, призначаються викладачі університету, а також можуть призначатися висококваліфіковані спеціалісти та наукові працівники інших закладів, підприємств. Консультанти видають завдання на розробку певного розділу, забезпечують його виконання необхідними методичними вказівками, консультують під час його виконання та перевіряють відповідну частину виконаної студентом роботи і підписують титульний аркуш готової пояснювальної записки.

4.2.3. Консультації з питань економіки та охорони праці проводять, як правило, викладачі, що забезпечують навчальний процес для даної спеціальності.

4.2.4. Студенту для розв'язання вузькоспеціалізованого технічного питання завідувач кафедри може призначити консультанта з числа кваліфікованих з даного питання спеціалістів.

4.2.5. Керівник та консультанти повинні коректно рекомендувати власні рішення, щоб не обмежувати творчу ініціативу студента.


^ 5. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

5.1. Виконання дипломного проекту складається з трьох основних етапів:

підготовчий етап починається з отримання студентом теми та проекту завдання на ДП та завдання на переддипломну практику і закінчується захистом звіту про практику. На цьому етапі студент повинен систематизувати і поповнити свої технічні і економічні знання та практичні навички на підставі вивчення конкретних матеріалів за темою ДП. Покращення якості дипломного проекту можна досягти за рахунок проведення патентних досліджень за темою роботи. За цей період студент має підібрати необхідний матеріал для виконання ДП та, при необхідності, погодити зміни у завданні на роботу;

основний етап починається під час переддипломної практики і закінчується орієнтовно за чотири тижні до захисту роботи. На цьому етапі студент розв’язує основні задачі та виконує проектно-розрахункові роботи, керуючись вказівками керівника та консультантів;

заключний етап - оформлення пояснювальної записки та графічної частини відповідно до встановлених вимог, отримання підписів керівника і всіх консультантів, попередній розгляд проекту на кафедрі, допуск до рецензування та захист.

5.2. Дипломний проект студент виконує самостійно, в тому числі в університеті з наданням йому,при необхідності, місця в аудиторії чи в навчальній лабораторії.

В окремих випадках, за погодженням з керівником та завідувачем кафедри, окремі завдання проекту можуть виконуватися на підприємствах, в організаціях та закладах-базах практики.

5.3. Консультанти складають розклад консультацій з окремих питань проектів (економіки, охорони праці тощо). Зустрічі студентів з керівником та консультантами можуть відбуватися у міру необхідності у дні проведення консультацій. Для раціонального використання часу консультацій питання, що виносяться студентом на консультацію, повинні бути продумані та конкретно викладені.

5.4. Студент один раз на два тижні звітує про стан виконання дипломного проекту керівнику.

На засіданнях кафедри систематично (один раз на місяць) обговорюються питання про хід виконання ДП, а також, у разі необхідності, звіти окремих студентів.

5.5. На керівництво, консультації та рецензування одного дипломного проекту в університеті встановлюється певна кількість годин, яка затверджується ректором (проректором).


^ 6. ВИМОГИ ДО ОБСЯГУ, СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ

ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

6.1. Обсяг пояснювальної записки дипломного проекту повинен складати 60-100 сторінок надрукованого тексту, формат аркуша А4. У дану кількість сторінок не включають сторінки, на яких розміщені рисунки, таблиці, список літератури та додатки.

6.2. Пояснювальна записка ДП повинна у короткій і чіткій формі розкривати постановку задачі, творчий задум, включати методи дослідження, використані методи та алгоритми розв’язання задачі, структуру та особливості програмних продуктів і за необхідністю супроводжуватись ілюстраціями, схемами, графами, графіками, діаграмами тощо, техніко-економічне порівняння варіантів, загальні висновки щодо отриманих результатів та оцінку можливості їх впровадження у виробничий чи науково-технічний процес.

6.3. Склад пояснювальної записки визначається завданням на ДП і його направленням. Рекомендується такий склад пояснювальної записки:

титульний аркуш;

завдання на виконання дипломного проекту;

анотація українською мовою;

анотація іноземною мовою;

зміст;

перелік скорочень, символів і спеціальних термінів (за необхідністю);

вступ;

аналітичний огляд;

постановка задачі та обгрунтування вибраного напряму проектування;

проектний розділ;

дослідницький (експериментальний) розділ;

технологічний розділ (за необхідністю);

розділ з економіки;

розділ з охорони праці;

висновки;

список літератури;

додатки.

Розділи можуть мати інші, близькі за змістом, назви. Крім того, пояснювальна записка за рекомендаціями керівника та консультантів, за ухвалою засідання кафедри, може не мати окремих розділів або включати інші розділи, залежно від теми та направлення дипломного проекту.

6.4. ^ Титульний аркуш пояснювальної записки закінченого дипломного проекту після заповнення підписується студентом, керівником, консультантами і завідувачем кафедри. Прізвище рецензента на титульному аркуші не ставиться . (Див. додаток А).

6.5. Завдання на виконання дипломного проекту повинно включати назву теми, початкові дані і вимоги до роботи, перелік питань, які потрібно розробити.

6.5.1. Для студентів спеціальності 7.080403 "Програмне забезпечення автоматизованих систем" розробка завдання виконується в наступній послідовності [6]. Насамперед, встановлюється перелік та характеристики вхідних даних програмного продукту. Далі визначають вимоги до програмного продукту, які включають: вимоги до функціональних характеристик, вимоги до надійності, умови експлуатації, вимоги до складу і параметрів технічних засобів, спеціальні вимоги. Після цього визначають перелік результатів, їх характеристики і способи представлення.

6.5.2. У завданні вказуються прізвища консультантів з окремих розділів проекту. До завдання додається календарний графік виконання ДП. Завдання підписується студентом і керівником дипломного проекту та затверджується завідувачем кафедри. (Див. додаток Б).

6.6. Анотація українською мовою.

6.6.1. В анотації подаються короткі відомості про ДП, які повинні бути достатніми для прийняття рішення про доцільність звертання до пояснювальної записки.

6.6.2. Анотація повинна включати у себе відомості про обсяг пояснювальної записки.

6.6.3. Текст анотації включає:

основну частину, в якій наводиться суть виконаної роботи;

конкретні відомості, які розкривають зміст основної частини анотації;

короткі висновки щодо особливостей та можливості використання отриманих результатів.

6.6.4. Обсяг тексту анотації – не більше однієї сторінки.

6.6.5. Не рекомендується застосовувати в анотації не загально прийняті терміни та скорочення слів.

6.7. Текст анотації іноземною мовою аналогічний тексту анотації українською мовою.

Основна іноземна мова – англійська. В окремих випадках, за погодженням із завідувачем кафедри, іноземною бути інша мова (німецька, французька, російська).

6.8. У змісті послідовно перелічують заголовки розділів, підрозділів (параграфів), додатків і вказують номери сторінок, з яких вони починаються. Зміст включає всі заголовки, наявні у записці.

6.9. Перелік скорочень, символів і спеціальних термінів, а також їх визначення (пояснення) включають у записку тільки у разі необхідності.

6.10. Вступ.

6.10.1. Вступ - початок викладу змісту пояснювальної записки. Заголовком повинно бути слово "ВСТУП", написане окремим рядком великими буквами.

6.10.2. Вступ повинен коротко характеризувати сучасний стан проблеми, задачі, завдання, які розробляються у ДП, а також мету роботи. У вступі доцільно обгрунтувати за суттю необхідність проведення роботи, вказати галузь можливого використання розроблених програмних та технічних рішень.

6.11. Аналітичний огляд.

6.11.1. У цьому розділі необхідно грунтовно та систематично викласти сучасний стан задач та питань, які розв'язуються у ДП. Відомості, включені в аналітичний огляд, повинні об'єктивно оцінювати досягнутий на даний час науковий (науково-технічний) рівень за темою проекту, підтвердити доцільність та актуальність виконання дипломного проекту.

6.11.2. Аналітичний огляд проводиться на підставі аналізу навчальної літератури та монографій, вітчизняних та зарубіжних періодичних видань, реферативних журналів, з врахуванням кращих структурних, методичних, алгоритмічних, програмних, технологічних та виробничих досягнень.

6.11.3. В аналітичний огляд необхідно включати тільки матеріал, який відноситься до теми проекту. Суперечливі дані, наявні у різних джерелах інформації, повинні бути проаналізовані і оцінені з особливою увагою.

6.12. Постановка задачі та обгрунтування вибраного напряму проектування.

6.12.1. Постановка задачі повинна містити призначення об’єкта проектування та вимоги до нього, вхідні та вихідні дані проекту. В доповненнях до постановки задачі можуть бути подані конкретні документи з вхідними даними, відеограми інтерфейсів користувача та вихідної інформації, баз даних, способи формування запитів на обслуговування тощо.

6.12.2. Далі в розділі проводиться аналіз вимог та визначення специфікацій [6]. Для отримання специфікацій аналізуються вимоги до завдання ДП, формулюють змістовну постановку задачі, вибирають математичний апарат формалізації, будують модель предметної області, визначають підзадачі і вибирають або розробляють методи їх вирішення.

6.12.3. В розділі потрібно правильно вибрати шляхи та засоби досягнення поставленої у завданні мети, повинні бути показані переваги вибраного напряму щодо розв’язання задач за темою дипломного проекту порівняно з другими можливими напрямами. У ньому проводиться мотивована оцінка прийнятого (розробленого) напряму як з наукового (технічного), так і економічного погляду. Тут може приводитися вибір та обгрунтування технологічних засобів виконання роботи таких, як вибір архітектури програмного забезпечення (програми, пакети програм, програмні комплекси, програмні системи), вибір типу інтерфейсу і технології роботи з документами, вибір підходу до розробки (структурного чи об’єктного), вибір мови та середовища програмування.

6.12.4. Обгрунтування вибраного напряму проектування (методу, алгоритму, структурної чи функціональної схеми, необхідних інструментальних та технологічних засобів тощо) повинно використовувати інформацію та рекомендації, наведені в аналітичному огляді, з врахуванням результатів роботи, проведеної студентом. Обгрунтування вибраного напряму проектування не повинно підміняти доцільність самої роботи. Вибір напряму проектування не повинен обгрунтовуватися вимогами завдання на виконання дипломного проекту.

6.12.5. В залежності від вибраного підходу до розробки об’єкта проектування на етапі визначення специфікацій вибирають моделі об’єкта проектування [6]. Так моделі, не залежні від підходу до розробки включають діаграми переходу станів та математичні моделі предметної області. При структурному підході включають функціональні діаграми, діаграми потоків даних, діаграми відношень компонент даних. При об’єктному підході у визначення специфікацій включають діаграми варіантів використання, контекстні діаграми класів, діаграми послідовностей, діаграми діяльності.

6.13. Проектний розділ.

6.13.1. У цьому розділі, який може мати близьку за змістом назву, приводяться всі основні технічні аспекти розв’язання поставленої задачі, описуються запропоновані рішення, отримані результати з розробки системотехнічних, методичних, алгоритмічних, функціональних та програмних складових дипломного проекту.

6.13.2. Розрахунки доцільно виділити в окремий підрозділ, що вказуватиметься у змісті. Розрахунки можуть включати вибір методу рішення, визначення чи оцінку характеристик, показників якості, складності, похибок, алгоритм рішення та тексти програми і закінчуватися аналізом отриманих результатів. Розрахунками доцільно підтвердити коректність запропонованих рішень.

6.13.3. Розділ може включати теоретичне та логічне вирішення поставленого завдання, порівняльну оцінку різних варіантів його рішення за основними технічними характеристиками, складністю, часом розв’язання задачі, показниками надійності, похибками, вірогідністю отриманих результатів, економічністю.

6.13.4. Розробка алгоритму розв’язання задачі обгрунтовується і може супроводжуватися ілюстраціями. Блок-схему алгоритму (алгоритмів) розв'язання задачі рекомендується виконувати окремими аркушами пояснювальної записки, а детальну блок-схему оформляти окремим аркушем графічної частини проекту. При оформленні блок-схем алгоритмів доцільно дотримуватися вимог діючих стандартів та нормативів (ГОСТ 19.701-90 або ГОСТ 19.005-85).

6.13.5. Результатом проектування являється детальна модель програмного забезпечення, що розробляється, разом зі специфікаціями його компонентів усіх рівнів. Тип моделі залежить від вибраного підходу (структурний, об’єктний чи компонентний) і конкретної технологій проектування. У будь-якому випадку проектування охоплює як проектування програм (підпрограм) і визначення взаємозв’язки з ними, так і проектування даних, з якими взаємодіють ці програми (підпрограми).

6.13.6. Розділ має включати результати розробки програмних продуктів та їх описи. Рішення, які із текстів програм включаються в даний розділ, а які включаються в додатки, приймає студент за узгодженням із керівником, виходячи із особливостей тематики та забезпечення якості пояснення суті запропонованих рішень.

6.13.7. В розділі можуть бути наведені розрахунки складності, часових показників функціювання програмних засобів та оцінка надійності програм.

6.13.8. Рекомендується використовувати системи автоматизації проектування, розрахунку основних параметрів об'єкта, моделювання його поведінки.

6.14. Дослідницький розділ.

6.14.1. У цьому розділі, який часом називають експериментальним, вказується мета і описується програма конкретних експериментів, формулюється їх суть, оцінюється точність та вірогідність отриманих даних, проводиться співставлення теоретичних та експериментальних даних. Можуть приводитися результати моделювання, емуляції чи симуляції. Можуть приводитися результати розробки спеціальних тестових програм та їх використання стосовно основних програмних продуктів.

6.14.2. У даному розділі рекомендується використовувати матеріали або результати, отримані студентом під час навчання у науково-дослідних секторах та лабораторіях. Доцільно також використовувати результати локальних досліджень, виконаних на практиці.

6.15. Технологічний розділ.

У розділі можуть розглядатися питання технологічного забезпечення процесу створення, налагоджування і верифікації програмних продуктів дипломного проекту.

6.16. Розділ з економіки.

Питання з економічного обгрунтування доцільності виконання ДП та оцінки економічних показників можуть розглядатися в інших розділах пояснювальної записки. У даному розділі розглядають питання відповідно до завдання, яке видається консультантом за даним розділом додатково до завдання на виконання ДП. Потрібно враховувати, що основне технічне рішення повинно бути економічно обгрунтованим. Особливу увагу у цьому розділі потрібно приділити питанням ефективності та якості проектних рішень. У деяких випадках можуть розглядатися соціальні умови розробки програмних продуктів.

6.17. Розділ з охорони праці.

У даному розділі розглядаються питання відповідно до завдання, яке видається консультантом. У деяких випадках тут можна приділити увагу питанням екології та охорони довкілля.

6.18. Висновки.

6.18.1. Заголовок цього розділу - слово “ВИСНОВКИ”, надруковане окремим рядком великими літерами. Йому порядковий номер не присвоюється.

6.18.2. Цей розділ повинен включати у себе оцінку результатів роботи, у тому числі їх відповідність вимогам завдання на дипломне проектування.

6.18.3. У розділі коротко наводяться показники, отримані в роботі; вказуються можливі напрями подальшої роботи над темою або мотивується недоцільність продовження теми; вказуються, при наявності, статті, авторські свідоцтва (заявки), тези доповідей та повідомлень, опубліковані та підготовлені до друку у процесі роботи над дипломним проектом.

6.19. Список літератури.

6.19.1. Списку літератури (допускається назва заголовку “Література”) не присвоюється порядковий номер.

У список літератури включають усі джерела, використані студентом під час виконання роботи, у тому при оформленні пояснювальної записки.

6.19.2. Список літератури складають в алфавітному порядку або за порядком використання літератури у пояснювальній записці.

6.19.3. У тексті записки повинна вказуватися вся література, що включена до списку. Рекомендації з бібліографічного опису друкованих робіт для списку літератури наведені дальше.

6.20. Додатки.

6.20.1. У додатки рекомендується включати допоміжний матеріал, який робить громіздкою основну частину пояснювальної записки.

Допоміжними матеріалами вважаються:

проміжні математичні виклади і розрахунки, результати комп’ютерних розрахунків;

таблиці допоміжних цифрових даних;

тексти (лістинги) програм;

опис технологічних засобів, що використані під час проектних робіт та проведення експериментів;

інструкції, методики, розроблені у процесі виконання проекту;

технологічні карти;

ілюстрації допоміжного характеру;

описи окремих технічних рішень, розробка яких не обумовлена завданням на дипломне проектування;

акти про впровадження (використання) результатів ДП.

6.20.2. Додаткам присвоюють порядкові номери відповідно до порядку посилань на них у тексті основних розділів.

6.21. Співвідношення між розділами пояснювальної записки.

Теми дипломних проектів характеризуються великою різноманітністю. Тому співвідношення кількості сторінок окремих розділів у різних проектах можуть коливатися у значних границях. Керівник, враховуючи специфіку дипломного проекту, має рекомендувати студентові збільшувати (зменшувати) обсяг певного розділу.

Обсяг проектного та розрахункового матеріалу повинен суттєво перевищувати обсяг оглядового матеріалу. Обсяг розділів з економіки, з охорони праці та техніки безпеки повинен складати 5-10 сторінок надрукованого тексту кожний.

  1   2   3



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації