Поиск по базе сайта:
Конспект лекцій для студентів денної форми навчання icon

Конспект лекцій для студентів денної форми навчання




НазваКонспект лекцій для студентів денної форми навчання
Сторінка9/16
Дата конвертації03.12.2013
Розмір3.79 Mb.
ТипКонспект
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16
ГЛАВА 11


^ ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ


11.1. Поняття необоротних активів банку та їх класифікація

Необоротні активи — це основні засоби (необоротні матеріальні активи) та нематері­альні активи.

^ Основні засоби — це матеріальні активи, які банк утримує з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, здавання в лізинг (оренду) іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).


Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

а) основні засоби:

  • земельні ділянки;

  • будинки, споруди і передавальні пристрої;

  • машини та обладнання;

  • транспортні засоби;

  • інструменти, прилади, інвентар (меблі);

  • інші основні засоби;

б) інші необоротні матеріальні активи:

  • бібліотечні фонди;

  • малоцінні необоротні матеріальні активи;

  • тимчасові (нетитульні) споруди;

  • інші необоротні матеріальні активи;

в) незавершені капітальні інвестиції.

На підставі зазначених груп банки самостійно здійснюють класифікацію основних засобів і встановлюють вартісні ознаки предметів, що входять до складу необоротних матеріальних активів.

Земля чи будівля або частина будівлі, або їх поєднання, що утримувані власником або лізингоодержувачем за договором про фінансовий лізинг (оренду) з метою отри­мання лізингових (орендних) платежів або збільшення вартості капіталу чи для досяг­нення обох цілей відноситься до категорії «інвестиційна нерухомість».


^ Нематеріальний актив — це актив, який не має матеріальної форми, може бути іден­тифікований та утримується банком з метою використання у своїй діяльності понад один рік (або один операційний цикл, якщо він перевищує один рік) в адміністратив­них цілях або надання в лізинг (оренду) іншим особам.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими їх групами:

  • права на користування майном (земельною ділянкою, будівлею, право на оренду при­міщень тощо);

  • права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і по­слуг), комерційні (фірмові) найменування тощо);

  • авторське право та суміжні з ним права (право на комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних) тощо);

  • незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

  • інші нематеріальні активи (право на проведення діяльності, використання економіч­них та інших привілеїв тощо).


Необоротні активи класифікуються як утримувані для продажу, якщо на дату прий­няття рішення щодо визнання їх активами, що утримуються для продажу, виконуються такі умови: стан активів, у якому вони перебувають, дає змогу здійснити негайний про­даж і є високий ступінь імовірності їх продажу протягом року з дати класифікації.


^ 11.2. Методологічні засади бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів. Облік операцій з придбання та створення основних засобів

На міжнародному рівні питання, пов'язані з визнанням, оцінкою та розкриттям ін­формації про необоротні активи регламентуються такими МСФЗ:

  • МСБО 16 «Основні засоби»;

  • МСБО З8 «Нематеріальні активи»;

  • МСБО З6 «Зменшення корисності активів»;

  • МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість»;

  • МСФЗ З «Об'єднання бізнесу»;

  • МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, і припинена діяльність».


В Україні методологічні засади формування в бухгалтерському обліку банків інфор­мації про операції з основними засобами та нематеріальними активами регламентуються Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженою постановою Правління НБУ № 480 від 20.12.2005 р.

Згідно із зазначеною Інструкцією, об’єкт основних засобів або нематеріальний актив (придбаний або створений) визнається активом, якщо є імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена.

Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об’єкт основних засобів. Бібліотечні фонди, внутрішні телефонна і комп'ютерна мережі, системи безпеки (відео-спостереження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації можуть обліковуватись як окремий інвентарний об’єкт основних засобів.

Придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи визнаються за первіс­ною вартістю.

Адміністративні та інші витрати, які не належать безпосередньо до витрат на придбання або доведення об’єкта до робочого стану, не включаються до його первісної вартості.

Порядок проведення переоцінки банк визначає самостійно з урахуванням вимог законодавства України.

Об’єкти основних засобів і нематеріальних активів припиняють визнаватися в балансі в разі їх вибуття внаслідок продажу, безоплатного передавання, втрати або невідповід­ності критеріям їх визнання як активів.

^ Облік операцій з придбання та створення основних засобів, нематеріальних активів

Придбання основних засобів і нематеріальних активів за національну валюту відо­бражається в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) передоплата:

Дт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів»

Кт Рахунки з обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1200, 2600;

б) капітальні інвестиції за не введеними в експлуатацію основними засобами та нематеріальними активами:

Дт 4310 «Капітальні інвестиції за не введеними в експлуатацію нематеріальними активами», або«Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами», або«Обладнання, що потребує монтажу»

Кт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів»;

в) визнання основних засобів і нематеріальних активів у балансі банку:
Дт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби», або 4500 «Інші необоротні матеріальні активи»

Кт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів», або 4310 «Капітальні інвестиції за не введеними в експлуатацію нематеріальними активами», або «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами», або

  1. «Обладнання, що потребує монтажу».


^ 11.3. Переоцінка основних засобів та нематеріальних активів

Як вже зазначалося, після первісного визнання основних засобів та нематеріальних активів, їх облік надалі має здійснюватися із застосуванням одного з таких двох методів:

а) за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та на-
копичених збитків віц зменшення корисності;

б) за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої
амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.


Під час проведення переоцінки основних засобів та нематеріальних активів накопичена амортизація відображається в бухгалтерському обліку на дату переоцінки за одним з таких методів.

^ Дооцінка основних засобів відображається в бухгалтерському обліку такими про­водками:

а) якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації:

1) Дт 4400 «Основні засоби», або 4500 «Інші необоротні матеріальні активи»

Кт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»;

2) Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»
Кт 4409 «Знос основних засобів», або 4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

б) якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:

1) Дт 4409 «Знос основних засобів», або 4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

Кт 4400 «Основні засоби», або 4500 «Інші необоротні матеріальні активи»;

  1. Дт 4400 «Основні засоби», або 4500 «Інші необоротні матеріальні активи»

Кт 5100 «Результати переоцінки основних засобів».


^ Уцінка основних засобів здійснюється за рахунок дооцінки за цими об’єктами, а в разі недостатності суми дооцінки — за рахунок витрат банку. У бухгалтерському обліку уцінка відображається такими проводками:

а) якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації:

1) Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів», або

7499 «Інші витрати» (у разі відсутності кредитового залишку за рахунком 5100)

Кт 4400 «Основні засоби», або 4500 «Інші необоротні матеріальні активи»

2) Дт 4409 «Знос основних засобів», або 4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

Кт 5100 «Результати переоцінки основних засобів».

б) якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:

1) Дт 4409 «Знос основних засобів», або 4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

Кт 4400 «Основні засоби», або 4500 «Інші необоротні матеріальні активи»;

2) Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів», або

7499 «Інші витрати» (у разі відсутності кредитового залишку за рахунком 5100)

Кт 4400 «Основні засоби», або 4500 «Інші необоротні матеріальні активи».

Під час вибуття об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, різниця між сумою (перевищення) попередніх дооцінок і сумою попередніх уцінок залишкової вар­тості цього об’єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

У бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:

Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»

Кт 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років».


^ 11.4. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів

Амортизація — це систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амор­тизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Нарахування амортизації необоротних активів передбачає визначення:

  1. строку корисного використання (експлуатації);

  2. вартості, що амортизується;

  3. методу амортизації.

Строк корисного використання — це очікуваний період часу, протягом якого не­оборотні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

^ Вартість, яка амортизується — це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Під останьою розуміють суму коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуата­ції), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

^ Метод амортизації — це модель, за якою корисність необоротного активу, як очіку­ється, буде спожита.

Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, вартість усіх необоротних (матеріальних та нематеріальних) активів підлягає амортизації (крім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється банком під час їх первісного визнання. Амортизація необоротних активів не припиня­ється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Однією із особливостей нематеріальних активів є те, що вони не мають фізичного строку їх використання, який би визначав верхню межу терміну їх корисної експлуатації. Згідно з українським П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», а також Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, строк корисного використання нематеріальних активів має бути не більше 20 років.

Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за звіт­ним, у якому об’єкт основних засобів і нематеріальних активів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступ­ного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів і нематеріальних активів.


Нарахована сума амортизації необоротних активів відображається в бухгалтерсько­му обліку такими проводками:

• амортизація основних засобів:

Дт 7423 «Амортизація»

Кт 4409 «Знос основних засобів»;

• амортизація нематеріальних активів:

Дт 7423 «Амортизація»

Кт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»;

• амортизація інших необоротних матеріальних активів:

Дт 7423 «Амортизація»

Кт 4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів».

Необоротні активи, що повністю амортизовані і використовуються банком у його діяльності, у бухгалтерському обліку відображаються за відповідними рахунками з обліку первісної (переоціненої) вартості активів та нарахованого зносу (накопиченої аморти­зації) до часу списання їх з балансу.

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється відповідно до внутрішніх положень банку з обліку основних засобів і нематеріальних активів.

Амортизацію основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) бан­ки нараховують із застосуванням таких методів:

  • прямолінійного;

  • зменшення залишкової вартості;

  • прискореного зменшення залишкової вартості;

  • кумулятивного;

  • виробничого.

У практиці вітчизняних банків найбільш розповсюдженим є прямолінійний метод.

Прямолінійний метод — це метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта ос­новних засобів. В основі прямолінійного методу лежить припущення, що вигоди, отримані від необоротного активу впродовж терміну його експлуатації є однаковими в кожному році.

Це пояснюється простотою застосування даного методу, а також його позитивним впливом на чистий прибуток банку: у перші роки використання основних засобів амор­тизація, розрахована прямолінійним методом, є менша, ніж при застосуванні приско­рених методів.


Втрати від зменшення корисності об’єктів основних засобів і нематеріальних акти­вів, що обліковуються за переоціненою вартістю, спрямовуються на зменшення додат­кового капіталу із включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залиш­кової вартості об’єкта основних засобів і нематеріальних активів і сумою перевищення до витрат звітного періоду. При цьому виконуються такі бухгалтерські проводки:

• у разі зменшення корисності основних засобів:

1) Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»
Дт 7499 «Інші витрати»

Кт 4400 «Основні засоби»;

2) Дт 4409 «Знос основних засобів»

Кт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»;

• у разі зменшення корисності нематеріальних активів:

1) Дт 5101 «Результати переоцінки нематеріальних активів»
Дт 7499 «Інші витрати»

Кт 4300 «Нематеріальні активи»;

2) Дт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»
Кт 5101 «Результати переоцінки нематеріальних активів».


^ 11.5. Облік вибуття осиовиих засобів та нематеріальних активів

Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів і нематеріальних активів визначається як різниця між надходженням коштів за основні засоби і нематеріальні активи (з вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних із вибуттям основних засобів і нематеріальних активів) та їх залишковою вартістю.

Сума залишкової вартості об’єкта, що перевищує суму виручки від його реалізації, відображається за дебетом рахунку 7490 «Негативний результат від вибуття немате­ріальних активів та основних засобів», а сума виручки від реалізації, що перевищує залишкову вартість, — за кредитом рахунку 6490 «Позитивний результат від продажу нематеріальних активів та основних засобів».

Реалізація основних засобів і нематеріальних активів відображається в бухгалтерсь­кому обліку такими проводками:

а) у разі перевищення суми залишкової вартості об’єкта порівняно із сумою виручки від його реалізації:

Дт Рахунки для обліку коштів на кореспондентському рахунку та коштів клієнтів 1200, 2600, 2620, 2650 — на суму виручки від реалізації

Дт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», або 4409 «Знос основних засобів», або 4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів» — на суму зносу (амортизації)

Дт 7490 «Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів» — на різницю між залишковою вартістю об’єкта та виручкою від його реалізації

Кт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби», або 4500 «Інші необоротні матеріальні активи»;

б) у разі перевищення суми виручки від реалізації порівняно із сумою залишкової вартості об’єкта:

Дт Рахунки для обліку коштів на кореспондентському рахунку та коштів клієнтів 1200, 2600, 2620, 2650 — на суму виручки від реалізації

Дт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», або 4409 «Знос основних засобів», або 4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів» — на суму зносу (амортизації)

Кт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби», або 4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на первісну вартість об’єкта

Кт 6490 «Позитивний результат від продажу нематеріальних активів та основних засобів» — на різницю між виручкою від реалізації об’єкта та його залишковою вартістю;

в) за переоціненими основними засобами і нематеріальними активами, додатково на суму, що обліковується за рахунком 5100 або 5101 виконується така проводка:

Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів», або 5101 «Результати переоцінки нематеріальних активів»

Кт 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років».


Під час списання з балансу основних засобів здійснюються такі проводки:

  1. Дт 4409 «Знос основних засобів», або 4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

Кт 4400 «Основні засоби», або 4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на суму зносу;

2) Дт 7490 «Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів»
Кт 4400 «Основні засоби», або 4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на залишкову вартість.


ГЛАВА 12

^ ОБЛІК ДОХОДІВ, ВИТРАТ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ





12.1.Об’єкти обліку в складі доходів і витрат банку


Склад доходів і витрат банку обумовлений фінансовою приро­дою банківської справи, яка й визначає об’єкти обліку.

Доходи — це зростання економічних вигід протягом звітного періоду у вигляді надходження активів чи збільшення їх корисності або у вигляді зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшен­ня власного капіталу (причому таке збільшення не пов’язане з вне­сками засновників). Доходи визнаються в обліку в період, коли від­булося зростання майбутніх економічних вигід, пов’язаних із збільшенням активів, або із зменшенням зобов’язань, і таке зрос­тання (зменшення) можна достовірно оцінити. Це означає, що ви­знання доходу відбувається одночасно з визнанням зростання акти­ву або зменшення зобов’язання.

Витрати — це зменшення економічних вигід протягом звітного періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді ви­никнення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капі­талу (причому таке зменшення не пов’язане з виплатами засновни­кам). Витрати визнаються в обліку, коли існує ймовірність зменшення майбутніх економічних вигід, пов’язаних із зменшен­ням активів, або зі збільшенням зобов’язань, що може бути вірогід­но визначено. Витрати визнаються з урахуванням принципу відпо­відності. Вони включаються до Звіту про фінансові результати у періоді, в якому був визнаний дохід, для отримання котрого були здійснені ці витрати. Різниця між доходами і витратами банку ста­новить фінансовий результат його діяльності: якщо доходи пере­вищують витрати — прибуток, якщо витрати перевищують дохо­ди — збиток.

Прибуток — це збільшення власного капіталу в результаті фінан­сово-господарської діяльності, крім внесків засновників у капітал.

Збиток — це зменшення власного капіталу у результаті фінан­сово-господарської діяльності, крім вилучень частки засновників із капіталу.

При класифікації доходів і витрат банку виходять із загально­прийнятих критеріїв:

доходи групують за джерелами отримання і впливом на фі­нансовий результат;

витрати за елементами і характером затрат.


Згадані доходи і витрати підрозділяються на такі підгрупи:

  • відсоткові доходи і витрати;

  • комісійні доходи і витрати;

  • результат від торгових операцій банку;

  • інші операційні доходи і витрати від надання банківських послуг.


До відсоткових доходів належать: відсотки, одержані від розмі­щення депозитів у інших банках і небанківських фінансових інсти­тутах; від надання кредитів за державними цінними паперами та іншими інвестиціями.

До відсоткових витрат належать відсотки, що виплачені за де­позитами, залученими кредитами, субординованому боргу, обліга­ціями, емітованими банком.

Під відсотковими доходами і витратами розуміють такі доходи і витрати, які розраховуються пропорційно часу і сумі активу або зо­бов’язання. До відсоткового доходу за борговими цінними папера­ми в портфелі банку належать тільки відсотки, що нараховані за цими паперами після їх придбання.

Чистий відсотковий дохід розраховується як різниця між відсо­тковими доходами і відсотковими витратами.


^ Комісійні доходи і витрати — це такі грошові кошти, що вста­новлюються фіксовано у вигляді тарифів за надання банківських послуг або розраховуються пропорційно сумі активу, або зо­бов’язань незалежно від часу.

До комісійних доходів і витрат належать: суми грошових кош­тів, які одержані у виплачені банками за розрахунково-касове об­слуговування; за послуги кредитного характеру, а саме: видача і одержання гарантій, поручительств, відкриття кредитних ліній, ак­цептні операції; комісії, одержані і сплачені за операції з конверта­ції — обслуговування валютних рахунків, купівлі-продажу інвалю­ти, виконання трастових операцій і деякі інші.


До торгових операцій комерційного банку належать: операції з купівлі-продажу цінних паперів, придбаних на строк до одного ка­лендарного року з метою перепродажу; операції з купівлі-продажу іноземної валюти, яка є власністю банку, а також торгові операції з іншими фінансовими інструментами.

До витрат відносять також премію. Премія — це перевищення ринкової вартості (вартості придбання) цінного паперу над його номінальною вартістю без обчислення нарахованих на момент при­дбання відсотків (купона).

До інших операційних доходів і витрат відносять: доходи від ді­яльності інкасаторської служби, проданих платіжних засобів, кон­сультаційних послуг, а також витрати на утримання служби інкаса­ції, на аудит, витрати на службові відрядження тощо.

Особливе місце у складі операційних витрат належить адміністративним ви­тратам.


^ Адміністративні витрати — це витрати, що пов’язані із за­безпеченням діяльності банківської установи. До них відносять: ви­трати на утримання персоналу; на утримання основних засобів та нематеріальних активів; на обслуговування телекомунікацій; амор­тизаційні відрахування; експлуатаційні та господарські витрати; витрати на маркетинг та рекламу, орендні платежі та деякі інші. Сума чистого операційного прибутку розраховується, як різниця між операційними доходами за вирахуванням операційних витрат.


До особливої групи витрат належать витрати на формування ре­зервів на покриття збитків від активних операцій. До цієї групи відносять також прямі відрахування на покриття збитків від сумні­вних активів, наприклад: списання з балансу сумнівної заборгова­ності за кредитами.

Оцінювання чистого операційного прибутку повинне проводи­тись із урахуванням витрат за сумнівними активами.


До наступної групи відносять непередбачені доходи і витрати. Вони носять випадковий, разовий характер і тому мають особливий вплив на фінансовий результат, одержаний банком. Отже, вони є результатом подій, які можуть істотно вплинути на дохід банку, але не мають відношення до звичайної його діяльності. Сума чистого прибутку комерційного банку до оподаткування розраховується як з чистого прибутку сплачується податок на прибуток. Чистий при­буток після сплати податку на прибуток розподіляється на виплату дивідендів власниками і на капіталізацію банку. Суму чистого при­бутку, що залишається для розвитку банківського бізнесу, назива­ють нерозподіленим прибутком.




^ 12.2.Правила обліку доходів і витрат


При обліку доходів і витрат послуговуються такими правилами.

Правило перше. При класифікації витрат за елементами затрат і цільовим призначенням виділяють капітальні затрати і поточні ви­трати. Капітальні затрати використовуються на придбання і покра­щення основних засобів (фіксованих активів) і, таким чином, роз­раховані на тривалий час. Капітальні затрати проводяться по капітальному ремонту, модернізації і реконструкції існуючих влас­них основних засобів або взятих в оренду; скеровуються на будів­ництво нових приміщень, придбання комп’ютерної техніки тощо, виходячи з потреб розширення банківського бізнесу. Джерелом по­криття капітальних затрат є накопичений нерозподілений прибуток минулих років і одержаний у поточному році. Капітальні затрати при відображенні їх у балансі сприяють збільшенню активів.

Пото­чні витрати виникають при здійсненні банківських операцій, а та­кож використовуються для виплати заробітної плати і премій пра­цівникам банку, на експлуатацію приміщень, на виплату орендної плати, сплату аудиторських послуг тощо, тобто на те, що прино­сить користь протягом короткого часу (з фінансової точки зору). Джерелом покриття поточних витрат є валовий операційний дохід. Поточні витрати списуються одразу або розглядаються як витрати майбутнього, якщо вигода від їх здійснення виявиться в наступно­му звітному періоді.


Правило друге. На практиці надання (отримання) послуги нерід­ко не збігається в часі з надходженням (сплатою) грошових коштів.

Зіставлення доходів і витрат відбувається на підставі принципу відповідності. Витрати і доходи, одержання яких пов’язано з дани­ми витратами, повинні відображатись у бухгалтерському обліку в один і той же звітний період. Базуючись на цих принципах, можна класифікувати доходи і витрати за такими групами:

доходи, зароблені та отримані водночас; витрати, понесені та сплачені водночас;

доходи, отримані наперед, але ще не зароблені (дохід майбу­тніх періодів, або відкладений дохід); витрати сплачені наперед, але ще не понесені (витрати майбутніх періодів, або відкладені ви­трати);

доходи зароблені, але ще не отримані (нарахований дохід); витрати понесені, але ще не сплачені (нараховані витрати).

Однак реалізація принципів нарахування і відповідності не по­винна спричинювати як переоцінку активів або доходів банку, так і недооцінку зобов’язань і витрат банку. Одержання доходів уважа- ється сумнівним, якщо існують документи, які підтверджують на­явність у клієнта прострочених платежів більше, ніж на 30 днів.

Після визнання дебіторської заборгованості за нарахованими доходами сумнівною банк зменшує свої доходи на суму такої забо­ргованості. У бухгалтерському обліку це відображається записом:

Д-т — «Доходи»; К-т — «Нарощені доходи».

Наступний облік сумнівної заборгованості виконується за бала­нсом на рахунка «Несплачені в строк доходи» до закінчення термі­ну давності позову.


Правило третє. З другого правила випливає, що наслідки опе­рації можуть поширюватись на два або більше облікових періоди.


Правило четверте. Облік доходів і витрат здійснюється нарос­таючим підсумком з початку року. Залишки за рахунками доходів і витрат закриваються після закінчення календарного року.


Синтетичні рахунки для обліку доходів згруповані в класі 6 ба­лансу, а для обліку витрат — у класі 7. В основу побудови синтети­чних рахунків покладено ті самі ознаки, з урахуванням яких здійс­нена класифікація доходів та витрат і виділені об’єкти обліку. Це дозволяє забезпечити деталізований облік доходів і витрат у балан­сі, що дає можливість накопичувати і одержувати інформацію для оцінки фінансового стану банку і ефективності окремих напрямків його діяльності.

За своїм характером рахунки для обліку нарахованих доходів — активні (нараховані, але ще не одержані на рахунок грошові кошти можна вважати дебіторською заборгованістю), а нарахованих ви­трат — пасивні (нараховані, але не виплачені грошові кошти можна вважати кредиторською заборгованістю). Доходи і витрати майбу­тніх періодів враховуються в третьому класі, в складі інших пасивів та інших активів.




^ 12.3. Облік процентних доходів та витрат банку

Процентні доходи та витрати, як правило, становлять найбільшу питому вагу у загаль­ній сумі банківських доходів та витрат. У зв'язку з цим їх правильне відображення на ра­хунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності має важливе значення для банку.

Згідно з Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, процен­тні доходи і витрати визнаються та оцінюються за методом ефективної ставки відсотка.

^ Метод ефективної ставки відсотка — це метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов’язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов’язань) та розподілу доходів у вигляді процентів чи витрат на виплату процентів протягом відповідного періоду часу.

Нарахування процентів за фінансовими інструментами здійснюється за номіналь­ною процентною ставкою, яка передбачена умовами договору (випуску), і відобража­ється за рахунками з обліку нарахованих доходів і нарахованих витрат за відповідними рахунками першого, другого та третього класів Плану рахунків.

Амортизація дисконту (премії) за фінансовими інструментами здійснюється одночасно з нарахуванням процентів.

Будь-які різниці, що виникають між сумою визнаних за ефективною ставкою відсо­тка процентних доходів (витрат) та нарахованих за номінальною процентною ставкою доходів (витрат) за фінансовими інструментами, придбаними (наданими, отриманими) за номінальною вартістю (без дисконту або премії), відображаються за рахунками з обліку неамортизованого дисконту (премії) у кореспонденції з рахунками з обліку процентних доходів (витрат).


Для обчислення процентних доходів і витрат застосовуються такі методи визначен­ня кількості днів:

метод «факт/факт» — передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році;

метод «факт/360» — передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів;

метод «30/360» — передбачає, що для розрахунку використовується умовна кіль­кість днів у році — 360, у місяці — 30

Розрахунковий період для нарахування процентних доходів (витрат) визначається договором відповідно до вимог законодавства України.

^ Процентні доходи банків обліковуються за рахунками 60 розділу «Процентні доходи» таких груп Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України:

600 «Процентні доходи за коштами, що розміщені в Національному банку України»;

601 «Процентні доходи за коштами, що розміщені в інших банках»;

^ 602 «Процентні доходи за кредитами, що надані суб’єктам господарювання»;

603 «Процентні доходи за кредитами, що надані органам державної влади»;

^ 604 «Процентні доходи за кредитами, що надані фізичним особам»;

605 «Процентні доходи за цінними паперами»;

608 «Процентні доходи за операціями з філіями банку»;

609 «Інші процентні доходи».


В загальному, нарахування процентних доходів за операціями в національній валюті супроводжується такою бухгалтерською проводкою:

Дт Рахунки для обліку нарахованих доходів за класами 1,2,3

Кт Рахунки для обліку процентних доходів за розділом 60.


Амортизація дисконту за фінансовими активами відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

• за фінансовими активами в національній валюті:

Дт Рахунки для обліку неамортизованого дисконту за фінансовими активами

Кт Рахунки для обліку процентних доходів за розділом 60;


У випадку амортизації премії за фінансовими активами в бухгалтерському обліку виконуються такі проводки:

• за фінансовими активами в національній валюті:

Дт Рахунки для обліку процентних доходів за розділом 60

Кт Рахунки для обліку неаморти30ваної премії за фінансовими активами;


Отримання нарахованих процентних доходів в національній та іноземній валюті супроводжується такою проводкою:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів або поточні рахунки 1001, 1002, 1200, 1500, 2600, 2620, 2650 та інші

Кт Рахунки для обліку процентних нарахованих доходів за класами 1,2,3.


У разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами в строк, передбачений угодою, наступного робочого дня несплачена сума обліковується на відповідних рахунках з обліку прострочених нарахованих доходів першого, другого та третього класів. При цьому виконується проводка:

Дт Рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів за класами 1,2,3

Кт Рахунки для обліку нарахованих доходів за класами 1,2,3.


У разі часткового або повного погашення контрагентом (поручителем) заборгованості за нарахованими доходами, що обліковуються на рахунках прострочених нарахованих доходів, виконується така проводка:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів, поточні рахунки 1001, 1002, 1200, 1500, 2600, 2620, 2650 та інші

Кт Рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів за класами 1,2,3.


^ Процентні витрати обліковуються банками у 70 розділі «Процентні витрати» наступ­них груп Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України:

700«Процентні витрати за коштами, що отримані від Національного банку України»;

701«Процентні витрати за коштами, що отримані від інших банків»;

^ 702«Процентні витрати за операціями із суб’єктами господарювання»;

703«Процентні витрати за коштами бюджету і позабюджетних фондів України»;

704«Процентні витрати за операціями з фізичними особами»;

705«Процентні витрати за цінними паперами власного боргу»;

^ 706«Процентні витрати за кредитами, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій»;

707«Процентні витрати за операціями з небанківськими фінансовими установами»;

^ 708«Процентні витрати за операціями з філіями банку»

709»Інші процентні витрати».


Нарахування процентних витрат за фінансовими інструментами в національній валюті супроводжується такими проводками:

Дт Рахунки для обліку процентних витрат за розділом 70

Кт Рахунки для обліку процентних нарахованих витрат за класами 1,2,3.


Амортизація дисконту за фінансовими зобов’язаннями відображається в бухгалтер­ському обліку такими проводками:

• за фінансовими зобов’язаннями в національній валюті

Дт Рахунки для обліку процентних витрат за розділом 70

Кт Рахунки для обліку неаморти30ваного дисконту за фінансовими зобов’язаннями;


Амортизація премії за фінансовими зобов’язаннями супроводжується такими бух­галтерськими проводками:

• за фінансовими зобов’язаннями в національній валюті:

Дт Рахунки для обліку неаморти30ваної премії за фінансовими зобов’язаннями Кт Рахунки для обліку процентних витрат за розділом 70;

Під час сплати коштів відповідно до умов договору на дату платежу здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дт Рахунки для обліку нарахованих витрат за класами 1,2,3;

Кт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1002, 1200, 1500, 2600, 2620, 2650 та інші

У разі сплати коштів за операціями, за якими визнання витрат та сплата коштів від­буваються на дату балансу, здійснюються такі бухгалтерські проводки:

• за операціями в національній валюті:

Дт Рахунки для обліку процентних витрат за розділом 70

Кт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1002, 1200, 1500, 2600, 2620, 2650 та інші


^ 13.4. Облік комісійних доходів і витрат банку


Для відображення в обліку комісійних доходів використовуються рахунки 61 розділу «Комісійні доходи». Даний розділ містить три групи рахунків:

^ 610 «Комісійні доходи за операціями з банками»;

611 «Комісійні доходи за операціями з клієнтами»;

618 «Комісійні доходи за операціями з філіями».

Як вже зауважувалось, методика обліку комісійних доходів та витрат залежить від виду послуг, пов'язаних з їх одержанням чи сплатою.

Отримання банком комісійних доходів за однора30вими послугами (якщо кошти отримані у звітному періоді, у якому послуги фактично надаються) супроводжується такими бухгалтерськими проводками:


• отримання доходів в національній валюті:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1002, 1200, 1500, 2600, 2620, 2650 та інші

Кт Рахунки для обліку комісійних доходів 61 розділу;


Нарахування комісійних та інших доходів за операціями в національній валюті супроводжується такою бухгалтерською проводкою:

Дт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково-касове обслуговування», або

3578 «Інші нараховані доходи»

Кт Рахунки для обліку комісійних доходів 61 розділу.


Отримання банком коштів за раніше визнаними нарахованими доходами супрово­джується проводкою:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1002, 1200, 1500, 2600, 2620, 2650 та інші

Кт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково-касове обслуговування», або 3578 «Інші нараховані доходи».

У разі отримання коштів у сумі, більшій, ніж визнано за рахунками нарахованих до­ходів на певну дату, здійснюються такі проводки:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1002, 1200, 1500, 2600, 2620, 2650 та інші

Кт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково-касове обслуговування», або 3578 «Інші нараховані доходи»

Кт 3600 «Доходи майбутніх періодів» (на суму доходів, що отримані авансом та належать

до майбутніх звітних періодів).

Банк щомісяця визначає суму доходу, що належить до звітного періоду, здійснюючи

такі бухгалтерські проводки:

Дт 3600 «Доходи майбутніх періодів»

Кт Рахунки для обліку комісійних доходів 61 розділу, або 3570 «Нараховані доходи за розрахунково-касове обслуговування» чи 3578 «Інші нараховані доходи» (якщо банк визнає доходи згідно з принципом нара­хування).


Якщо нараховані доходи своєчасно не отримані в обумовлений угодою термін, то наступного робочого дня здійснюються такі проводки:

Дт 3579 «Прострочені інші нараховані доходи»

Кт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково-касове обслуговування», або 3578 «Інші нараховані доходи».

У випадку часткового або повного погашення контрагентом заборгованості за нарахованими доходами, що обліковуються на рахунках прострочених нарахованих доходів, виконується така бухгалтерська проводка:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1002, 1200, 1500, 2600, 2620, 2650 та інші

Кт 3579 «Прострочені інші нараховані доходи».


Облік комісійних витрат банків здійснюється за рахунками 71 розділу «Комісійні витрати» таких груп Плану рахунків:

^ 710 «Комісійні витрати»;

718 «Комісійні витрати за операціями з філіями банку».


Сплата банком комісійних витрат за одноразовими послугами (якщо кошти спла­чені у звітному періоді, у якому послуги фактично отримані) супроводжується такими бухгалтерськими проводками:

• сплата комісійних витрат в національній валюті:

Дт Рахунки для обліку комісійних витрат за розділом 71

Кт Рахунки для обліку коштів на кореспондентських рахунках 1200, 1500, 1600;


Під час нарахування комісійних та інших витрат за операціями в національній валю­ті здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дт Рахунки для обліку комісійних витрат за розділом 71

Кт 3670 «Нараховані витрати за розрахунково-касове обслуговування» 3678 «Інші нараховані витрати».


Під час сплати коштів відповідно до умов договору на дату платежу здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дт 3670 «Нараховані витрати за розрахунково-касове обслуговування», або 3678 «Інші нараховані витрати»

Кт Рахунки для обліку коштів на кореспондентських рахунках 1200, 1500, 1600.


Попередня оплата (аванс) комісійних відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

Дт 3500 «Витрати майбутніх періодів»

Кт Рахунки для обліку коштів на кореспондентських рахунках 1200, 1500, 1600.

Банк кожного місяця визначає суму витрат, що належить до звітного періоду, та здійснює такі бухгалтерські проводки:

Дт Рахунки для обліку комісійних витрат за розділом 71, або 3670 «Нараховані витрати за розрахунково-касове обслуговування», чи 3678 «Інші нараховані витрати» (якщо банк визнає витрати згідно з принципом нарахування)

Кт 3500 «Витрати майбутніх періодів».


^ 12.5. Облік загальних адміністративних витрат

Облік загальних адміністративних витрат банку здійснюється за рахунками 74 розділу «Загальні адміністративні витрати» Плану рахунків. Даний розділ охоплює 7 груп ра­хунків, а саме:

^ 740 «Витрати на утримання персоналу»;

741 «Сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток»;

742 «Витрати на утримання основних засобів і нематеріальних активів»;

743 «Інші експлуатаційні та господарські витрати»;

^ 744 «Витрати на телекомунікації»;

745 «Інші адміністративні витрати»;

749 «Інші витрати».

Відображення в бухгалтерському обліку витрат на утримання персоналу (нарахування та сплата заробітної плати та прирівняних до неї платежів, нарахування та утримання обов'язкових зборів) банки здійснюють відповідно до вимог чинного законодавства України та облікової політики банку.

У бухгалтерському обліку банку витрати на утримання персоналу відображаються такими бухгалтерськими проводками:


• нарахування заробітної плати працівникам банку протягом місяця:

Дт 7400 «Основна і додаткова заробітна плата»

Кт 3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою»;

• нарахування матеріальної допомоги та інших соціальних виплат:

Дт 7403 «Матеріальна допомога та інші соціальні виплати»

Кт 3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою»;

• нарахування інших витрат на утримання персоналу:

Дт 7409 «Інші витрати на утримання персоналу»

Кт 3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою»;

• на суму раніше виплаченої заробітної плати та інших виплат штатним та позаштатним працівникам банку:

Дт 3559 «Інша дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку та іншими особами»

Кт 3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою».


Виплата нарахованої заробітної плати (премії, матеріальної допомоги, інших виплат) відображається в бухгалтерському обліку такою проводкою:

Дт 3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку», або 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб», або 2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток».


Нарахування відпускних відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

• якщо період відпустки повністю збігається із звітним місяцем: Дт 7400 «Основна і додаткова заробітна плата»

Кт 3654 «Нараховані відпускні до сплати»;

• якщо період відпустки припадає на різні місяці:

Дт 7400 «Основна і додаткова заробітна плата» — на суму, що належить до поточно­го місяця,

Дт 3500 «Витрати майбутніх періодів» — на суму, що належить до наступного місяця

Кт 3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою», 3654 «Нараховані відпускні до сплати».

Виплата відпускних відображається в обліку такими проводками:

Дт 3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою»,

3654 «Нараховані відпускні до сплати»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку», або 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб», або 2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток».


Нарахування податків і обов'язкових зборів, пов'язаних з оплатою праці, до фондів соціального страхування відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

Дт 7401 «Внески, збори на обов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування»,

Дт 3500 «Витрати майбутніх періодів» — на суму сплачених у поточному місяці відпуск­них, що належать до майбутніх періодів

Дт 3559 «Інша дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку та ін­шими особами»

Дт 3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою»

Кт 3622 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток».


Сплата нарахованих податків, обов'язкових зборів і платежів, пов'язаних з оплатою праці, та утримання з працівників банку на користь третіх осіб в бухгалтерському облі­ку відображається такими проводками:

Дт 3622 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток», або 3522 «Дебіторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім

податку на прибуток» — за умови авансових платежів

3653 «Утримання з працівників банку на користь третіх осіб»

Кт Рахунки для обліку грошових коштів, поточні рахунки 1001,1002,1200,2620,2625 та інші


Інші виплати та розрахунки за авансами, виданими працівникам банку під звіт (на відрядження та інші господарські витрати), відображаються в бухгалтерському обліку такими проводками:

Дт 3550 «Аванси працівникам банку на витрати з відрядження», або 3551 «Аванси працівникам банку на господарські витрати», або 3559 «Інша дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку та ін­шими особами»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку», або 2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток».


Згідно з авансовим звітом використані кошти відображаються в бухгалтерському об­ліку за відповідними рахунками для обліку витрат такими проводками:

Дт 7431 «Господарські витрати», або 7433 «Інші експлуатаційні витрати», або

7452 «Витрати на відрядження», або 7454 «Представницькі витрати»

Кт 3550 «Аванси працівникам банку на витрати з відрядження», або 3551 «Аванси працівникам банку на господарські витрати», або 3559 «Інша дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку та ін­шими особами».


Повернення підзвітною особою невикористаних коштів згідно з авансовим звітом супроводжується такою проводкою:

Дт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»

Кт 3550 «Аванси працівникам банку на витрати з відрядження», або 3551 «Аванси працівникам банку на господарські витрати», або 3559 «Інша дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку та ін­шими особами».


У разі виплати коштів працівнику банку за результатами авансового звіту здійсню­ються такі бухгалтерські проводки:

Дт 7431 «Господарські витрати», або 7433 «Інші експлуатаційні витрати», або

7452 «Витрати на відрядження», або 7454 «Представницькі витрати»

Кт 3650 «Заборгованість працівникам банку на відрядження», або 3651 «Заборгованість працівникам банку на господарські витрати» 3659 «Інша кредиторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку та іншими особами».

Одночасно на суму коштів, що сплачені працівнику банку за результатами авансо­вого звіту, здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дт 3650 «Заборгованість працівникам банку на відрядження», або

3651 «Заборгованість працівникам банку на господарські витрати»

3659 «Інша кредиторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку та

іншими особами»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку», або 2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток».

Відображення в бухгалтерському обліку виплат працівникам банку за результатами авансового звіту може здійснюватися із застосуванням рахунків дебіторської заборгова­ності групи 355 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку».


Витрати на маркетинг та рекламу відображаються в бухгалтерському обліку такими проводками:

• у разі сплати авансових платежів (попередньої оплати) згідно з умовами договору за послуги з маркетингу та реклами:

Дт 3500 «Витрати майбутніх періодів», 3519 «Дебіторська заборгованість за послуги»

Кт Рахунки для обліку грошових коштів, поточні рахунки 1200, 1500, 2600;

• на суму отриманих послуг з маркетингу та реклами:

Дт 7455 «Витрати на маркетинг та рекламу»

Кт 3500 «Витрати майбутніх періодів», 3519 «Дебіторська заборгованість за послуги».


Нарахування та сплата загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язко­вих платежів), що справляються згідно із Законом України «Про систему оподаткуван­ня» відображаються в бухгалтерському обліку такими проводками:

• нарахування податку на землю:

Дт 7411 «Податок на землю»

Кт 3622 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток»;

• нарахування інших податків та зборів (обов'язкових платежів), крім податку на прибуток:

Дт 7419 «Сплата інших податків та обов'язкових платежів, крім податку на при­буток»

Кт 3622 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток»;

• сплата податків і зборів (обов'язкових платежів):

Дт 3622 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток»,

3623 «Кредиторська заборгованість за зборами до Фонду гарантування вкладів

фізичних осіб»

Кт Рахунки для обліку грошових коштів, поточні рахунки.


^ 12.6. Облік фінансового результату діяльності банку і розподілу прибутку


Фінансовий результат діяльності банку визначається як різниця між загальною су­мою усіх доходів та витрат та обліковується за рахунками 5 класу «Капітал банку» груп 503 «Результати минулих років» та 504 «Результати звітного року, що очікують затвер­дження», а саме:


^ 5030 (пасивний) «Нерозподілені прибутки минулих років». Рахунок призначений для об­ліку прибутків минулих років до їх розподілу. За кредитом рахунку відображаються суми підтверджених прибутків минулих років; перевищення сум попередніх дооцінок над су­мою попередніх уцінок вартості активів, що раніше були переоцінені, у разі їх вибуття.

За дебетом рахунку відображаються суми розподіленого прибутку згідно з рішенням загальних зборів акціонерів (учасників) відповідно до законодавства України.


^ 5031 (активний) «Непокриті збитки минулих років». Рахунок призначений для обліку сум підтверджених збитків минулих років до їх покриття. За дебетом рахунку відображаєть­ся облік підтверджених сум непокритих збитків минулих років. За кредитом рахунку відображаються суми покриття збитків минулих років.


^ 5040 (пасивний) «Прибуток звітного року, що очікує затвердження». Рахунок призначе­ний для обліку прибутку звітного року до його затвердження загальними зборами акці­онерів учасників). За кредитом рахунку проводяться суми в порядку закриття рахунків обліку доходів звітного року. За дебетом рахунку проводяться суми в порядку закриття рахунків витрат звітного року; суми розподілу прибутку за рішенням загальних зборів акціонерів (учасників) згідно із законодавством України; суми підтвердженого нероз­поділеного прибутку на рахунок 5030 до його розподілу загальними зборами акціонерів (учасників).


^ 5041 (активний) «Збиток звітного року, що очікує затвердження». Рахунок призначений для обліку збитку звітного року до його затвердження загальними зборами акціонерів учасників). За дебетом рахунку проводяться суми в порядку закриття рахунків витрат звітного року. За кредитом рахунку проводяться суми в порядку закриття рахунків обліку доходів звітного року; суми покриття збитку; суми збитків, підтверджених за­гальними зборами акціонерів (учасників), на рахунок 5031 до їх покриття.


Залишки за рахунками доходів і витрат відображаються наростаючим підсумком з початку року та в кінці звітного фінансового року закриваються:

за умови перевищення доходів над витратами — на пасивний рахунок 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»;

за умови перевищення витрат над доходами — на активний рахунок 5041 «Збиток звіт­ного року, що очікує затвердження».


У випадку коли банк має прибуток, 31 грудня поточного року виконуються такі бух­галтерські проводки:

• закриття рахунків з обліку доходів:

Дт Рахунки з обліку доходів (6 клас)

Кт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»;

• закриття рахунків з обліку витрат:

Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»

Кт Рахунки з обліку витрат (7 клас).


Якщо банк має збиток, 31 грудня поточного року банк здійснює такі бухгалтерські записи:

• закриття рахунків з обліку доходів:

Дт Рахунки з обліку доходів (6 клас)

Кт 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження»;

• закриття рахунків з обліку витрат:

Дт 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження»

Кт Рахунки з обліку витрат (7 клас)


Сума прибутку обліковується за рахунками 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження», а сума збитку — за рахунком 5041«3биток звітного року, що очікує за­твердження» до їх затвердження та розподілу загальними зборами акціонерів банку.


Розподіл прибутку банку відображається в бухгалтерському обліку такими про­водками:

• формування загальних резервів:

Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»

Кт 5020 «Загальні резерви»;

• формування резервних фондів:

Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»

Кт 5021 «Резервні фонди»;

• формування інших фондів:

Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»

Кт 5022 «Інші фонди банку»;

• нарахування дивідендів акціонерам банку:

Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»

Кт 3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами (учасниками) банку за дивідендами»;

• спрямування дивідендів (реінвестиція) на придбання акцій нової емісії:

Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»

Кт 5003 «Дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу».

Залишок нерозподіленого прибутку обліковується за рахунком 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років». При цьому виконується така бухгалтерська проводка:

Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»

Кт 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років».

Якщо банк закінчив фінансовий рік із збитком, то сума збитку за рішенням зборів акціонерів покривається за рахунком загальних резервів, резервних та інших фондів, створених у минулих роках в процесі розподілу прибутку. При цьому виконуються такі проводки:

Дт 5020 «Загальні резерви», або «Резервні фонди», або «Інші фонди банку», або 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років»

Кт 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження».

Якщо в банку не вистачає коштів для покриття збитку, то непокрита сума збитку об­ліковується за рахунком 5031 «Непокриті збитки минулих років».


1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації