Поиск по базе сайта:
Закон україни \"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві \" 2924-vi 13. 01. 2011 (діє з 5 лютого 2011 ) icon

Закон україни "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві " 2924-vi 13. 01. 2011 (діє з 5 лютого 2011 )




Скачати 205.7 Kb.
НазваЗакон україни "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві " 2924-vi 13. 01. 2011 (діє з 5 лютого 2011 )
Дата конвертації12.01.2013
Розмір205.7 Kb.
ТипЗакон

Моніторинг

актів чинного законодавства та змін до них,

що можуть мати (або мають) безпосередній вплив на місцеве самоврядування у місті


Період: лютий 2011



Назва нормативного акта

номер акта

Дата прийняття (набрання чинності)

Предмет правового регулювання/ основні нововведення

ЗАКОН УКРАЇНИ

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві “

2924-VI

13.01.2011


(діє з

5 лютого 2011)


  1. Кримінальний кодекс доповнено новою статтею 270-1, якою встановлена кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства, якщо це призвело або могло призвести до неможливості експлуатації, порушення нормального функціонування таких об’єктів, що спричинило небезпеку для життя чи здоров’я людей або майнову шкоду у великому розмірі;

  2. Під об’єктами житлово-комунального господарства розуміється:

    1. житловий фонд;

    2. об’єкти благоустрою;

    3. об’єкти теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також їх мережі чи складові (кришки люків, решітки на них тощо).

  3. Покарання – у вигляду штрафу (1700-4250 грн), виправних робіт або позбавлення волі (до 8 років)

^ ЗАКОН УКРАЇНИ

"Про внесення змін до Закону України "Про інформацію"“

2938-VI

13.01.2011


(діє з

10 травня 2011

Закон викладено в новій редакції (зважаючи на прийняття окремого закону України «Про доступ до публічної інформації», що врегульовує відносини щодо інформаційних запитів та доступу до інформації)

Нововведення:

  1. Надано нове визначення терміну «інформація» – це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

(раніше інформацією вважались документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі)

  1. Сформовано новий перелік видів інформації ;

(З’явились поняття інформації про стан довкілля (екологічна інформація); інформації про товар (роботу, послугу), науково-технічної інформації.

Виключено - такі види інформації як масова інформація; інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого самоврядування, адміністративна інформація (дані)

  1. Особливу увагу в законі привернуто питанню журналістської діяльності та закріплено такі права журналістів:

    1. здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів;

    2. безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами;

    3. не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду

    4. після пред’явлення посвідчення журналіста збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій

    5. поширювати підготовлені ним матеріали за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом)

    6. має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редагування суперечить його переконанням

  2. Описано загальні вимоги та умови акредитації журналістів

    1. Відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень

    2. В акредитації не може бути відмовлено в разі подання усіх документів (заява особи з копіями документів, що посвідчує особу та засвідчує її профналежність, або подання ЗМІ з копією документу , що посвідчує особу, яка акредитується)

    3. Порядок акредитації, визначений суб'єктом владних повноважень, підлягає оприлюдненню

    4. особливі умови акредитації оприлюднюються на офіційному веб-сайті відповідного суб'єкта владних повноважень до проведення заходу

  3. вилучено норму щодо «права власності на інформацію»

огляду на природу права власності як правового інституту та природу інформації як нематеріального об'єкта, право власності не може застосовуватися до інформації, адже вона має здатність відтворюватися безліч разів і правові механізми захисту власності (напр. витребування майна з чужого незаконного володіння) непридатні у випадку порушення майнових прав на інформацію)

  1. Оновлено визначення цензури - з визначення цензури прибрано згадку про те, що вона має виходити з боку державних органів, їх посадових осіб, тобто тепер цензурою буде також і втручання власника ЗМІ в творчий процес (окрім випадку затвердження власником редакційного статуту, правил редакційної політики, змін до них, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації)

  2. Вдосконалено термін «оціночні судження», за використання яких особа не може бути притягнена до відповідальності:

    1. Образа тепер також вважається оціночним судженням, а для «ображених» у законі закріплено право на відповідь (раніше – образа та наклеп не могли вважатись оціночними судженнями)

    2. Вживання мовностилістичних засобів тепер є можливим, але не обов'язковим елементом оціночного судження (раніше – судження вважалось оціночним лише тоді, якщо в ньому вживались гіперболи, алегорії та сатира)

  3. вилучено норми щодо акредитації із інших законів як такі що суперечили загальним правилам акредитації

(зокрема,із Законів України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про інформаційні агенства», «Про телебачення і радіомовлення»

  1. вилучено норми щодо інформаційних запитів, порядку отримання інформації з посиланням на закон України «Про доступ до публічної інформації»

^ ЗАКОН УКРАЇНИ

"Про доступ до публічної інформації“

2939-VI

13.01.2011


(діє з

10 травня 2011

  1. Публічною визнана інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень

  2. Закон не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом

  3. Доступ до інформації забезпечується шляхом:

    1. систематичного та оперативного оприлюднення інформації (в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом)

    2. надання інформації за запитами на інформацію.

  4. Публічною інформацією з обмеженим доступом є

    1. конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень;

    2. таємна інформація - інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;




    1. службова інформація це:

– інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію тощо;

      • інформація зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

  1. Перелік відомостей, що становлять службову інформацію з грифом «ДСК», не може бути обмеженим у доступі. (перелік відомостей доступний, а зміст службової інформації - ні)

Переліки складаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень. (виконавчим органам ради необхідно переглянути складені раніше переліки конфіденційної інформації, що є власністю держави, які відтепер повинні називатись «переліки службової інформації» )

  1. Не може бути обмежено доступ до інформації про:

  1. розпорядження бюджетними коштами, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти

  2. володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном (у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали майно)

  3. декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади; обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.

Хоча ця норма закону про доступ не узгоджена із нормами Закону України «Про захист персональних даних» , де чітко визначено, що не допускається доступ до даних фізичних осіб про умови отримання ними коштів чи майна без їхньої згоди (ч. 6 статті 6, ч. 1 статті 11, ч. 1 статті 14)

  1. Запитувачами інформації визнано - фізичних, юридичних осіб та об'єднання громадян

  2. Розпорядниками, яким можуть бути адресовані запити, визнано:

    1. суб’єкти владних повноважень;

    2. особи, що виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень;

    3. підприємства, що отримують бюджетні кошти;

    4. суб’єкти господарювання, які є природними монополіями або володіють інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та іншою інформацією що становить суспільний інтерес

  3. Розпорядники зобов’язані оприлюднювати таку інформацію на веб-сайті:

    1. інформацію про організаційну структуру, функції, плани проведення засідань тощо;

    2. нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії, прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню

    3. перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;

    4. порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;

    5. інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;

  4. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

  5. Громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо.

  6. Зобов’язано суб’єктів владних повноважень створити системи обліку, куди повинна вноситись вся інформація про документи (назва, дата створення, ключові слова тощо). Така система обліку повинна стати доступною шляхом оприлюднення на веб-сайті або надання доступу до неї за запитами

  7. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію. Запит може бути поданий письмово, усно чи в іншій формі (факс, електронна пошта).

Не вимагається вказувати прізвище та по батькові особи, що запитує, а також підпис особи вимагається лише у разі подання письмового запиту

  1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, або продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів ( у разі великого обсягу інформації або потребує пошуку)

  2. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк (крім випадків запитування інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес)

  3. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

    1. розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

    2. інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;

    3. особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

    4. не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених цим Законом.

^ ЗАКОН УКРАЇНИ

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо компетенції правоохоронних органів в питаннях охорони підводної культурної та археологічної спадщини“

2947 -VI

13.01.2011


(діє з

5 лютого 2011)


  1. Встановлено обов’язок органу охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій та органів охорони культурної спадщини місцевого самоврядування щорічно звітувати перед центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та громадськістю про стан збереження об'єктів культурної спадщини

^ ЗАКОН УКРАЇНИ

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівницьких товариств та дачних кооперативів “

2949 -VI

14.01.2011


(діє з

5 лютого 2011)


Внесено зміни до Земельного кодексу, якими дозволено безоплатну передачу для дачних і садових кооперативів земель загального користування, тобто ділянок, зайнятих захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування.

(раніше – це питання не було чітко врегульовано та не було вказано про можливість безоплатної передачі у власність)

^ ЗАКОН УКРАЇНИ

“Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів“

2952 -VI

01.02.2011


(діє з

4 лютого 2011)


Внесено зміни до Конституції України, викладено у новій редакції ряд норм зокрема:

  1. визначено п'ятирічний строк повноважень Верховної Ради України, а в перехідних положеннях Конституції України встановлено день проведення чергових парламентських виборів – жовтень 2012 та виборів Президента України – березень 2015 року;

  2. визначено п'ятирічний строк повноважень місцевих рад та міських голів, а дата проведення чергових місцевих виборів - остання неділя жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови




^ ЗАКОН УКРАЇНИ

“Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам“

2983 -VI

03.02.2011


(діє з

12 березня 2011)


Прийнятий з метою захисту прав споживачів від недобросовісних дій суб'єктів підприємницької діяльності, особливо у сфері надання банківських та страхових послуг, а саме - від нав'язування ними включення у відповідні договори третейських застережень:

  1. тепер третейським судам не підвідомчі справи у спорах щодо захисту прав споживачів, в тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки)

(банкіри та кредитні спілки позбавляються можливості в разі подання клієнтом позову про захист прав споживача до загального суду заявляти клопотання про залишення такого позову без розгляду, адже тепер подібні позови не підвідомчі третейським судам)

  1. Усі спори, пов'язані із захистом прав споживачів, які на момент набрання чинності цього закону перебувають на розгляді в третейських судах, повинні бути припинені

(хоча спори про стягнення суми заборгованості можуть і надалі розглядатись третейськими судами, але тепер згідно нижчеподаної інформації – рішення таких судів можуть бути оскаржені до загальних чи господарських судів)

^ ЗАКОН УКРАЇНИ

“Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо оскарження рішення третейського суду та видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду“

2979 -VI

03.02.2011


(діє з

1 березня 2011)


Усунена значна частина прогалин у процесуальному законодавстві, пов'язана з видачею або відмовою у видачі виконавчого документа за рішенням третейського суду, а також з оскарженням самого рішення третейського суду, зокрема:

  1. встановлено оплату держмита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення (ІТЗ) судового процесу за заявами, пов'язаними з оскарженням рішення третейського суду та видачею або відмовою у видачі виконавчого документа за рішенням третейського суду.

(до цього моменту з подібних справ держмито і ІТЗ не сплачувались. Проте сам розмір держмита та ІТЗ на сьогоднішній момент з даної категорії справ чинним законодавством не передбачений.)

  1. введено норму, що зобов'язує суди призупиняти розгляд заяви про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду, якщо в цей же час розглядається справа про скасування рішення третейського суду

  2. внесеними змінами встановлено порядок оскарження ухвали суду про скасування рішення третейського суду або про відмову в його скасування, а також ухвали суду про відмову у видачі виконавчого листа

^ ЗАКОН УКРАЇНИ

“Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо оскарження рішення третейського суду та видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду “

2980 -VI

03.02.2011


(діє з

1 березня 2011)


^ Постанова КМУ

“Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України з питань захисту документів і товарів голографічними захисними елементами та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України“

86

09.02.2011


(діє з

11 березня 2011)


Скасовано обов’язкове застосування голографічного захисту документів, у томі числі щодо:

  1. свідоцтв про реєстрацію машин, талонів тимчасового обліку машин

  2. дипломів, атестатів

  3. контрольних марок примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних

  4. бланків ліцензій,

  5. марок акцизного збору для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів

  6. бланків нотаріальних документів

Постанова КМУ

“Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи“

59

26.01.2011


(діє з

1 березня 2011)


Зокрема:

  1. Рекомендовано органам місцевого самоврядування привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою

  2. Положення визначає завдання та функціональні обов'язки бухгалтерської служби бюджетної установи, повноваження її керівника - головного бухгалтера та вимоги до його професійно-кваліфікаційного рівня

  3. Головний бухгалтер призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до законодавства про працю з урахуванням вимог до професійно-кваліфікаційного рівня, керівником бюджетної установи за погодженням з органом Державної казначейської служби за місцем обслуговування бюджетної установи

^ Постанова КМУ

“Про затвердження Порядку та умов надання у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими для оновлення парку автобусів та тролейбусів у містах проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу “

70

02.02.2011


(діє з

09 лютого 2011)


  1. Субвенція надається на відшкодування 50 відсотків видатків пов'язаних із здійсненням платежів із сплати відсотків за користування кредитами, залученими до бюджетів для оновлення парку автобусів та тролейбусів

  2. Субвенція не може бути спрямована на погашення штрафних санкцій та/або пені, що нараховані за порушення умов відповідних кредитних договорів

  3. Для отримання відшкодування міська рада подає щомісяця до 15 числа (у грудні - до 20 числа) Мінфіну відповідну заяву, до якої додаються такі документи:

    1. копія рішення міської ради про здійснення місцевого запозичення шляхом залучення кредиту та інформація про його істотні умови;

    2. копії кредитного договору;

    3. довідка кредитора про надання та погашення кредиту;

    4. довідка-розрахунок кредитора про сплату відсотків

  4. Рішення про часткове відшкодування відсотків за кредитом приймається Мінфіном протягом трьох робочих днів після надходження документів.

^ Постанова КМУ

“Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів“

98

02.02.2011


(діє з

01 квітня 2011)


  1. Розширено перелік витрат у відрядженнях, що відшкодовуються за наявності підтвердних документів, зокрема відшкодовується:

    1. проїзд на орендованому транспорті;

    2. оплата вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях (раніше – лише готель);

    3. оформлення закордонних паспортів;

    4. оформлення дозволів на в'їзд (віз);

    5. оплата вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності

    6. обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;

    7. оплата службових телефонних розмов (раніше – за умови обов’язкового погодження керівником)

^ Постанова КМУ

"Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства "

160

28.02.2011


(діє з

09 березня 2011)


  1. Пілотні проекти повинні бути спрямовані на:

    1. удосконалення системи управління житловим фондом (функціонування ОСББ);

    2. зменшення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів, у тому числі в результаті використання альтернативних джерел енергії та видів палива.

  2. Конкурсний відбір пілотних проектів проводиться структурним підрозділом Львівської облдержадміністрації (для м.Львова)

^ Попередній перелік пілотних проектів формується за пропозицією Львівської міської ради

  1. Фінансування пілотних проектів здійснюється на умовах співфінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів та/або інших джерел (напр., кошти ОСББ):

    1. щодо пілотних проектів з реконструкції та капітального ремонту житлових будинків, в яких функціонують ОСББ, - за поданням завірених копій рішень загальних зборів ОСББ щодо співфінансування та копій первинних бухгалтерських документів (з урахуванням витрат, пов'язаних з виготовленням проектно-кошторисної документації) в обсязі не менш як 20 відсотків суми бюджетних коштів

    2. щодо пілотних проектів, не зазначених у попередньому абзаці, - за поданням завірених копій виписок з рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби чи установах банків, та/або первинних бухгалтерських документів (з урахуванням витрат, пов'язаних з виготовленням проектно-кошторисної документації) щодо спів фінансування в обсязі не менш як 70 відсотків суми бюджетних коштів, передбаченої для його фінансування

Постанова КМУ

"Про затвердження Порядку здійснення місцевих запозичень"

110

16.02.2011


(діє з

22 лютого 2011)


  1. Прийнято відповідно до вимог статті 74 нового Бюджетного кодексу України та із обов’язковим скасуванням діючого порядку.

  2. Суть механізму залишилась без змін у порівнянні з попереднім порядком

  3. Нововведення торкнулись лише збільшення переліку документів, які подає міська рада Мінфіну для погодження здійснення запозичення. Для погодження необхідно подати:

    1. рішення про затвердження міського бюджету на відповідний рік з дефіцитом виключно у частині бюджету розвитку ;

    2. проект рішення про запозичення;

    3. розрахунки і обґрунтування здійснення запозичень;

    4. копії звітів про виконання міського бюджету за попередні три роки;

    5. інформацію про поточний стан виконання зобов'язань з погашення місцевого боргу;

    6. обґрунтування обсягу доходів бюджету розвитку міського бюджету, який планується спрямовувати на погашення основної суми місцевого боргу протягом всього періоду його погашення;

    7. за умови здійснення запозичення шляхом випуску облігацій місцевих позик - проект проспекту емісії облігацій (у разі відкритого (публічного) розміщення) або копію відомостей про випуск (розміщення) облігацій (у разі закритого (приватного) розміщення) та відомості про рейтингову оцінку облігацій;

    8. довідку Державної служби статистики про чисельність населення міста на момент прийняття рішення про затвердження міського бюджету на відповідний рік (у разі здійснення зовнішнього запозичення)

^ Наказ Державної податкової адміністрації України

"Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій"

37

24.01.2011


(діє з

01 квітня 2011)


  1. Прийнято відповідно до вимог статті 157 нового Податкового кодексу України та із обов’язковим скасуванням діючого положення.

  2. Положення повністю відтворило норми попередніх ^ Порядку визначення структури ознаки неприбуткових установ та Положення про Реєстр неприбуткових організацій і установ, об’єднавши названі документи в єдине Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій

^ Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики

"Про затвердження Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів"

487

28.10.2010


(діє з

25 лютого 2011)


  1. Визначає загальні вимоги до маркування (етикетування) розфасованих харчових продуктів, які вводяться в обіг в Україні

  2. Серед основних вимог встановлено такі:

    1. Маркування виконується українською мовою, а у разі необхідності додатково може бути нанесене також іншими мовами

    2. Маркування не повинно вводити в оману споживача стосовно необґрунтованого зазначення інформації про властивості харчового продукту, яких у нього немає; повідомлення щодо особливих властивостей харчового продукту, хоча всі подібні продукти мають такі самі властивості

    3. Маркування не повинно містити інформацію щодо наявності у харчовому продукті властивостей, які сприяють профілактиці, загоюванню та лікуванню будь-якого захворювання або виникненню у споживача враження про наявність цих властивостей

    4. Встановлено 14 пунктів вимог до маркування (від назви, складу, терміну придатності до наявності ГМО, інформації про застереження для вживання, походження харчового продукту)

  3. Назва харчового продукту складається із загальної та власної назв або загальної назви

    1. Для харчових продуктів, які піддавались обробці іонізувальним опромінюванням, поряд з назвою обов'язково зазначають "опромінено" або "оброблено іонізувальним опроміненням"

    2. Для риби та морепродуктів, вирощених у штучних умовах, поряд з їх назвою обов'язково зазначають "вирощено в умовах аквакультури"

    3. Затверджено окремі додатки, де вказано харчові продукти, в маркуванні яких має бути зазначена додаткова інформація поряд з назвою або в кінці переліку інгредієнтів

  4. Визначено для яких продуктів зазначення складу або інгредієнтів харчового продукту в маркуванні є необов'язковим (напр., свіжих фруктів, ягід і овочів, бутильованих мінеральних та питних вод, оцту, сиру кисломолочного, кисломолочних продуктів, молока і вершків)

  5. Вказано, що слово "натуральний" або інше рівнозначне поняття може використовуватись у назві ароматизатора тільки для тих ароматизаторів, складова частина яких містить винятково ароматичні речовини та/або ароматизувальні екстракти, які належать до натуральних ароматичних речовин


Увага! Дозволено суб'єктам господарювання використовувати пакувальні матеріали та етикетки, виконані без урахування вимог вказаного Технічного регламенту, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності (тобто до 25 листопада 2011 року)






Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації