Поиск по базе сайта:
Геофізичні дослідження як умова формування природничого світогляду учнів icon

Геофізичні дослідження як умова формування природничого світогляду учнів




Скачати 295.58 Kb.
НазваГеофізичні дослідження як умова формування природничого світогляду учнів
Дата конвертації11.02.2013
Розмір295.58 Kb.
ТипПрограма

Управління освіти

Московської районної ради

Методичний кабінет





ГЕОФІЗИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧОГО СВІТОГЛЯДУ УЧНІВ


Матеріали районного

бінарного семінару

вчителів географії та фізики


Місце проведення:

Харківський ліцей №141,

Харківська навчальна

метеостанція ОДЕУ


Харків-2012

Зміст


Програма районного семінару вчителів фізики те географії 4

Аспекти управлінської діяльності щодо створення та ефективного використання освітнього середовища для успішного формування природничого світогляду учнів ліцею. Виступ з досвіду роботи 7

Актуальність проблеми підвищення зацікавленості учнів в отриманні

знань з предметів природничого циклу 8

Форми роботи ліцею щодо підвищення зацікавленості учнів в отриманні

знань з предметів природничого циклу 10

Спільна робота ліцею та метеостанції ОДЕУ 13

Елементи домашніх досліджень 14

Практична робота з геофізичних досліджень 17


Затверджено

Завідуюча РМК

Московського РУО

оригінал підписано__Л.П.Верба

«___»_________2012


^ ПЛАН

семінару вчителів фізики та географії загальноосвітніх

навчальних закладів Московського району м. Харкова


Тема. Геофізичні дослідження як умова формування природничого

світогляду учнів


Мета.

  • Ознайомлення учасників семінару з організацією навчально – виховно-го процесу, що сприяє формуванню природничого світогляду учнів.

  • Визначення місця геофізичних досліджень в структурі елементів безперервної освіти в сучасному навчальному закладі.

  • Продовження колегіального пошуку шляхів модернізації навчально – виховного процесу за рахунок впровадження прогресивних інноваційних методик і технологій навчання як умови самовдосконалення вчителя і самореалізації учня.



^ Дата проведення: 30 березня 2012 року.


Місце проведення: Харківський ліцей №141 ( вул. Уборевича, 44-Є)

Харківська навчальна метеостанція Одеського

державного екологічного університету ( м. Харків, вул.

Сумська,35 )





з/п

Час проведення

Зміст роботи

Місце проведення

Відповідальний

^ Організаційний модуль

1

9.30 - 10.00

Огляд виставки навчальної та методичної літератури, обладнання для проведення геофізичних досліджень.

Реєстрація учасників

Хол метеостанції

Р.М.Кравченко, директор ХЛ № 141;

О.О.Туманцова, керівник РМО,

Н.Л.Первишева, керівник РМО


2

10.00 – 10.10

Відкриття семінару.

Ознайомлення слухачів з тематикою і постановкою мети та завдань семінару


Ауд. № 2

Карполенкова І.В., методист РМЦ,

Соламатіна Л.М., методист РМЦ

^ Теоретичний модуль

3

10.10 – 10.20

Аспекти управлінської діяльності щодо створен-ня та ефективного викори-стання освітнього середо-вища для успішного фор-мування природничого світогляду учнів ліцею. Виступ з досвіду роботи

Ауд. № 2


О.О.Тітова, заст.. директора з НВР

4

10.20 -10.40

Актуальність проблеми підвищення зацікавлено-сті учнів в отриманні знань з предметів природ-ничого циклу. Доповідь з досвіду роботи з викори-станням мультимедійної презентації

І.А.Булкіна, вчитель фізики вищої категорії ХЛ № 141

5

10.40 - 11.00

Форми роботи ліцею що-до підвищення зацікавле-ності учнів в отриманні знань з предметів природ-ничого циклу. Доповідь з досвіду роботи з викори-станням мультимедійної презентації

О.В.Камишова, вчитель географії вищої категорії ХЛ№141

6

11.00 - 11.40

Результативність роботи ліцею з ВНЗ: презентація спільної роботи ліцею та навчальної метеостанції ОДЕУ

С.О. Зубкович, зав.лабораторією метеорологічних приладів, викладач вищої категорії


^ Практичний модуль

7

11.40 - 12.10

Елементи домашніх досліджень. Робота в групах

Ауд. № 2



І.А. Булкіна ,

О.В. Камишова

8

12.10 – 12.40

Практична робота з геофізичних спостережень на навчальному метеомайданчику

Метеомайданчик

С.О. Зубкович, зав.лабораторією метеорологічних приладів, викладач вищої категорії


Рефлексивний модуль

9

12.40 – 13.00

Підбиття підсумків робо-ти семінару. Вироблення рекомендацій.

Ауд. № 2.

Карполенкова І.В., методист РМЦ,

Соламатіна Л.М., методист РМЦ



^ Аспекти управлінської діяльності щодо створення та ефективного використання освітнього середовища для успішного формування природничого світогляду учнів ліцею








^ Актуальність проблеми підвищення зацікавленості учнів в отриманні знань з предметів природничого циклу


Геофі́зика (від грец. γή — земля та φυσικά — єство, природа) — комплекс наук про фізичні властивості Землі й фізичні процеси, які відбуваються в атмосфері, гідросфері та літосфері під впливом внутрішніх сил Землі й космічних тіл. Складається з фізики Землі, що об'єднує гравіметрію, земний магнетизм, геоелектрику, сейсмологію, геотермію та радіометрію, фізики водойм і фізики атмосфери. Різні геофізичні науки розвивались на протязі 4 останніх століть ( особливо в 19-20 ст). Всім геофізичним наукам притаманна переважаюча роль спостереження за ходом природних процесів ( в порівнянні з лабораторним експериментом) для отримання фактичної інформації , а також кількісна інтерпретація фактів на основі загальних фізичних законів. Значення геофізики різко збільшилося у зв’язку з тим , що проблеми , які вона досліджує, а саме – вивчення та освоєння природних ресурсів, охорона навколишнього середовища, прогноз погоди та стихійних лих, дослідження Світового океану тощо – належать до числа основних глобальних проблем. У зв’язку з цим геофізика зайняла одне з провідних місць в сучасному науковому світі.



Найбільш опрацьованим напрямком геофізики є фізика твердої Землі яка являє комплекс наук, що вивчають будову та еволюцію твердої Землі, її склад, властивості, процеси в надрах тощо. У залежності від предмета дослідження у фізиці Землі виділяють самостійні великі розділи: сейсмологію, гравіметрію, геомагнетизм, геотермію, геоелектрику, геодинаміку, дослідження мінералів і гірських порід при високому тиску і температурах .З усіх напрямків цього розділу геофізики слід виділити прикладну геофізику, в основі якої лежать методи та теорія геофізичної зйомки та геофізичної розвідки, які розвиваються з метою пошуку корисних копалин.

Другий напрямок геофізичних досліджень – фізика водойм, яка включає в себе фізику океанів, фізику морів, лімнологію, фізику підземної гідросфери тощо. Цей напрям вивчає будову та фізичні процеси в гідросфері та тісно пов’язана з географією, геохімією, гідрогеологією та ін.., включає термодинаміку, гідродинаміку, акустику, оптику, ядерну гідрофізику ( вивчення радіоактивності вод океану та її зміни) . Найбільша проблема фізики океанів - взаємодія атмосфери та океану – має велике практичне значення, наприклад, для прогнозу погоди та кліматології.

Фізика атмосфери вивчає процеси та явища в атмосфері, властивості газових складових, поглинання та випромінювання ними радіації, розподіл температури та тиску, утворення хмар тощо. Фізика атмосфери поділяється на метеорологію, яка вивчає нижні шари атмосфери та аерономію, яка займається верхніми шарами. Теплове випромінювання та різноманітні ефекти випромінювання вивчаються актинометрією та атмосферною оптикою.


^ Форми роботи ліцею щодо підвищення зацікавленості учнів в отриманні знань з предметів природничого циклу


Вивчення предметів природничого циклу викликає у багатьох учнів великі труднощі. Причина полягає у невмінні самостійно працювати з підручником, ставити досліди і вирішувати завдання. На запитання «Що ви вважаєте за необхідне зробити, щоб поліпшити успіхи у вивченні фізики, хімії, географії?» понад 30% опитаних учнів написали, що треба зацікавити їх та навчити самостійно працювати.

Зацікавленість учня - ось головна умова добровільної та масової участі в роботі. Якщо кожен учень знайде собі заняття до душі, то вчителю не доведеться закликати його до активності і свідомості.

Одне з актуальних завдань сучасної школи — пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості.

Вчителі природничого циклу відзначають високу ефективність застосування дослідницьких прийомів і методів у навчанні для поглиблення інтересу учнів до пізнавальної та творчої діяльності, для формування в них відповідних знань, умінь, навичок і дослідницької позиції в сприйнятті й осмисленні світу.

Процес пізнання - це процес переходу від найпростіших моделей світу до більш складних. Дитина повинна розвиватись і навчатись кожної миті. Необхідно, щоб безперервно відбувалась різноманітна пізнавальна дослідницька діяльність - у співпраці з учителями, батьками, іншими дітьми. Як тільки зникає зацікавленість, натхнення, подив, відразу починають панувати лінощі та примус.

Форми та методи щодо підвищення зацікавленості в отриманні знань з предметів природничого циклу, які використовують вчителі ХЛ№141 різноманітні:

  • Так, вже на уроках природознавства та географії в 5-6 класі вчителі Харківського ліцею №141 намагаються залучити учнів до міні-досліджень. На уроках географії з теми «Атмосфера» учні знайомляться з доступними метеоприладами та виконують найпростіші виміри. Далі на уроках фізики в старших класах учні удосконалюють ці знання та навички, на уроках лабораторних та практичних занять.

  • Вчителями ХЛ№141 практикується пояснення старшокласниками молодшим ліцеїстам принципів роботи деяких приладів, їх практичне використання, тобто на відповідних частинах уроку вони виступають наставниками.

  • На підвищення зацікавленості в знаннях природничого характеру працює і проведення в рамках тижню природничих наук спільних позакласних заходів вчителями фізики та географії. Так, в цьому році були проведені заходи, присвячені світловим явищам, характеристикам оболонок Землі , в яких взяли участь учні 6,7-их та 10 класів.

  • Традиційним в ХЛ № 141 є фестиваль дитячих винаходів та відкриттів «Ліцейська весна», де учні демонструють прилади та «відкриття» зроблені самостійно.

  • Дослідницька діяльність - вища форма самоосвітньої діяльності учня. Формування науково-дослідницьких вмінь у школярів - процес складний і довготривалий. Учні ХЛ № 141 беруть участь у роботі МАН, учнівських конференціях різного рівня з цього питання.

  • Вчителями ліцею практикується проведення геофізичних досліджень в умовах експедицій. Так, під час експедиції на Керченський півострів були досліджені грязєві вулкани України. А учні 7-их класів в експедиційних умовах досліджували геофізичні властивості води Білого озера та робили описи грунтово-рослинного покриву та погоди на основі власних досліджень.

  • Крім того, звичайно, ХЛ № 141 активно співпрацює в цьому напрямі з ВНЗ, а також з іншими науково-дослідницькими установами. Наприклад, наші учні навчальну практику з географії та фізики проводять на метеостанції, у фізико-технічному інституті низьких температур, в лабораторіях інституту ґрунтознавства, інституту голографії, тощо.

Використання всіх цих форм роботи призводить до підвищення зацікавленості учнів до географії та фізики та підвищення їхньої успішності, бажання учнів продовжувати успішне навчання на факультетах природничих наук, де вони одні з найуспішніших.


^ Спільна робота ліцею та метеостанції ОДЕУ


Повітряна оболонка Землі є рухомою та залежною від багатьох геофізичних факторів. Атмосфера безмежна, у неї немає кордонів. Потоки сонячної радіації, горизонтальні течії повітря, хмари, атмосферний тиск та інші чинники формують стан навколишнього середовища .

Мобільна армія метеорологів спостерігає за погодою на 10000 наземних метеорологічних станціях, 7300 науково-дослідницьких судах, 10000 дрейфових буйків. Тропосферу вивчають за допомогою радіозондів, метеорологічних ракет,спеціально обладнаних літаків, метеорологічних радіолокаційних локаторів. Кілька разів на добу 15 штучних супутників висвітлюють стан атмосфери Землі. В рамках Всесвітньої служби погоди ВМО метеорологічна служба весь час проводить спостереження та обмін інформації на регіональному, національному, глобальному рівнях з метою випуску прогнозів та попередження про небезпечні, стихійні гідрометеорологічні явища.

На учбовій метеорологічній станції учні мають змогу ознайомиться з комплексом метеорологічних досліджень, а саме з спостереженнями за станом підстильної поверхні та на глибинах за допомогою різноманітних термометрів: строкового, мінімального, максимального, колінчатих, глибинно-витяжних; розглянути добовий хід температури та вологості,який фіксується на бланках термографа і гігрографа. Ввімкнути метеорологічні дистанційні прилади - анеморумбометр та вимірювач нижньої межі хмар. Розглянути різноманітні прилади, які фіксують зміну атмосферного тиску, настроїти унікальні актинометричні прилади і т.д.

На учбовій метеорологічній станції учні починають розуміти, що наша планета єдина і потребує бережливого відношення ,так як наслідки урбанізації, антропогенного впливу людини визивають погіршення стану атмосфери, приводять до збільшенню небезпечних явищ, зміни клімату .


^ Елементи домашніх досліджень


Приплюснута куля


Мета експерименту:показати, чому земна куля сплюснута біля полюсів.

Матеріали: шматок щільного паперу довжиною біля 40см, ножиці, паперовий клей, дірокол, лінійка, олівець.

^ Хід експерименту:

Відміряйте і виріжте дві паперові смужки розміром 3х40см;

Покладіть смужки навхрест і склейте;

з'єднайте разом чотири вільних кінці і також склейте, вийде куля;

почекайте, поки висохне клей;

зробіть отвір в місці склеювання вільних кінців, в якій олівець входить із зусиллям;

сантиметрів на п'ять просуньте в отвір олівець;

тримайте олівець між долонь і, рухаючи ними назад-уперед, обертайте олівець із закріпленою на ньому кулею.

Висновки: Під час обертання кулі його верхня й нижня частини сплющуються, а центральна частина роздувається. На кулю, що обертається, діє сила, прагнуча розсунути в сторони паперові смужки, і із-за цього верхня і нижня частини сплющуються. Наша Земля також сплюснута біля полюсів. Вимірювання довжини Землі по екватору і через полюси ( по меридіану), виявляється, що по екватору вона на 44км більше.


^ Неоднорідна дзиґа


Мета експерименту: показати, що неоднорідність складу Землі впливає на її рух.

Матеріали: сире яйце, варене яйце.

Хід експерименту:

Покладіть яйця на стіл і спробуйте їх розкрутити.

Висновки: варене яйце легко розкручується і продовжує обертатися протягом декількох секунд. Сире яйце розкручується погано, хитається і швидко зупиняється. На обертанні позначається внутрішня будова яйця. У вареному – вміст твердий і розкручується разом із шкаралупою. Сире яйце рідке всередині, і тому воно починає обертатися не одночасно з шкаралупою, а із запізненням і повільніше. Така поведінка рідкого вмісту примушує тіло, що обертається, хитатися, і воно швидко зупиняється. Частина земної мантії і зовнішня частина ядра також рідкі,із-за того, Земля всередині не тверда як і сире яйце, вона при обертанні також хитається. Хитання земної кулі дуже незначне, і його можна помітити лише в результаті довголітніх спостережень.


Прецесія


Мета експерименту: продемонструвати рух земної осі.

Матеріали: пластилін, тонка загострена паличка.

^ Хід експерименту:

Скачайте з пластиліну кульку діаметром близько півтора сантиметру;

Просуньте в кульку паличку, щоб загострений кінець трохи виступав з іншого боку;

Утримуючи паличку пальцями за довгий кінець, поставте іншим кінцем на стіл і розкрутить;

Спостерігайте за обертанням вашої " дзиги";

Якщо паличка проходить не через центр кульки або якщо вона не кругла, дзиґа буде погано крутитися.

Висновки: При обертанні пластилінової кульки кінець палички описує кругові рухи. Як тільки вісь обертання кульки відхиляється від вертикального положення ( із-за неправильної форми або по інших причинах), вона сама починає описувати кола під дією ваги кульки. Як і пластилінова кулька, Земля навколо Сонця завжди залишається нахиленою, тому вісь Землі також описує кола. Такий рух осі називається прецесією. Але якщо паличка устигає здійснити декілька кругових рухів, поки крутиться кулька, то земна вісь здійснює один оберт по колу за приблизно 26 тисяч років.


День і ніч


Мета експерименту: визначити причину зміни дня і ночі;

Матеріали: стіл, ліхтарик, темна сорочка, невелике люстерко;

^ Хід експерименту:

В затемненій кімнаті, покладіть ліхтарик на край стола і включить його;

В темній сорочці, встаньте перед засвіченим ліхтариком в 30см від нього;

Повільно повертайтеся ліворуч, поки ви не опинитеся спиною до ліхтарика;

Стоячи спиною до світла, тримайте люстерко таким чином, щоб воно відбивало світло від ліхтарика на вашу сорочку спереду;

Продовжуйте повертатися, поки знов не станете лицем до столу.

Висновки: по мірі того, як ви повертаєтеся ліворуч , промінь від ліхтаря ковзає по вашій сорочці праворуч. Коли ви опиняєтеся спиною до світла, то спереду сорочка виявляється в тіні і освітлюється лише світлом, відбитим за допомогою люстерка. Відбите світло менш яскраве, ніж пряме світло від ліхтаря. В експерименті ваша сорочка зображує Землю, ліхтарик – Сонце, а люстерко - Місяць. Повертаючись, ви зображуєте обертання Землі навколо своєї осі. Земля обертається у напрямі на схід, а людям здається, що Сонце рухається зі сходу на захід. Там де Сонце освітлює Землю – день, а з іншої сторони – ніч, і Земля освітлюється лише місячним світлом. Коли Місяця немає, то вночі дуже темно.


Сутінки


^ Мета експерименту: дізнатися, чому небо не стає темним відразу ж після заходу Сонця.

Матеріали: літрова банка, коробка з-під взуття, молоко, ліхтарик, піпетка, ложка, ножиці.

^ Хід експерименту:

Налийте в банку води, крапніть молока, розмішайте;

З краю в днищі взуттєвої коробки, вирізати круглий отвір, досить широкий, щоб в нього могла ввійти банка;

З протилежної сторони, в бічній стінці коробки вирізати ще один отвір, в якому треба вмістити ліхтарик;

Включить ліхтарик;

Переверніть коробку вгору дном і поставте банку у вирізаний раніше отвір.

Висновки: вода в банці відсвічує блідим блакитно – сірим кольором. Світло складається з різних кольорів, коли ці сім кольорів накладаються разом, то світло здається – білим. Кожна складова білого світла має свою довжину хвилі ( частоту) . При проходженні через речовину, хвилі з більшою довжиною хвилі, огинають перешкоди (частинки молока), а хвилі з меншою довжиною хвилі відбиваються від тих же частинок (розсіюються). Частина цього світла освітлює виступаючу з коробки верхню частину посудини, тому ми бачимо воду, що відсвічує блідим блакитним кольором. Коли Сонце сідає за горизонт, настають сутінки. Небо темніє не відразу, тому що світло від Сонця розсіюється дрібними частинками, наприклад, пилом і молекулами газу в земній атмосфері.


Складки


^ Мета експерименту: показати, як сили стиснення впливають на рух кори.

Матеріали: чотири паперові рушники, склянка води.

Хід експерименту:

Складіть рушники стосом на столі.

Складіть їх пополам.

Намочить рушники.

Покладіть руки долонями на краї рушників.

Наближайте долоні разом з рушниками.

Висновки: на паперовій поверхні можна бачити численні складки, бо руками зсуваємо рушники до центра. Щоб вміститися на зменшуваному просторі, папір деформується, утворюючи складки. Коли різні сили впливають на земну кору з протилежних сторін, ділянка, що стискається, змінює форму, на ній утворюються складки, які мають хвилеподібний вигляд.


^ Складена газета


Мета експерименту: показати дію сил, що деформують земну кору.

Матеріали: газетний лист.

Хід експерименту:

Складіть лист пополам.

Складайте лист стільки разів, скільки зможете.

Висновки: Згинати лист з кожним разом стає все важче, складаючи лист пополам, ми робимо його вдвічі товстішим. Склавши лист сім разів, ми отримаємо 128 шарів паперу. Земна кора поводиться подібним чином, щоб зім'яти тонкий верхній шар, потрібна невелика сила, тоді як для зминання могутніх щільних нижніх шарів потрібні величезні сили


^ Практичні роботи з геофізичних досліджень


Дослідження грязьового вулканізму на Керченському півострові


В 2007 році відбулася навчальна експедиція на Керченський півострів, однією з задач якої було ознайомлення та дослідження Булганацької групи грязьових вулканів. За селом Бондаренково в майже рівнинної місцевості лежить неглибока пустельна улоговина діаметром близько 400 м. Навколо гола бурувато-сіра земля з розкиданими горбками конічної форми. У центрі улоговини матово виблискує кругле озеро, заповнене брудом. Це і є Булганакське поле з найбільшою в Криму групою з 7 грязьових вулканів. Продукти виверження вулканів — метан, глиняна брекчія з уламками сидериту та інш. порід. Найбільша грязьова сопка Центральне озеро викидає до 100 м³ метану та понад 5000 л грязі за добу. До неї приурочені поклади бору; брекчії використовують при виготовленні керамзиту, а грязь — у лікувальних цілях. Однією з особливостей грязьових вулканів Керчі ,як виявилось, є можливість закрити себе «коркою». Він може сам себе закрити та скидувати тиск лише за допомогою виходу газів. Ось чому над сопками іноді виникають багатометрові вогняні факели прямо з землі. Чи не тому найбільший грязьовий вулкан України назвали Джау-Тепе- «ворожья гора». Зовнішній вигляд грязьових вулканів досить різноманітний. У одних кратер широкий (до 15 - 20 м) по вінця заповнений брудом. Зовнішні схили пологі, і з далеку такий вулкан схожий на озерце, слабо піднесене над навколишньою місцевістю. Час від часу бруд вздувається, і з'являються бульбашки газу, які з шумом лопаються. Склад газу складний, в ньому встановлені метан, азот і вуглекислий газ. Рівень бруду в кратери змінюється. Іноді він настільки підвищується, що густа маса переливається через краї і по поверхні зовнішнього схилу розтікається кількома широкими потоками, а то й по всій поверхні. Висихаючи, світло-сірий бруд темнішає і місцями набуває буроватого відтінку.


Спокійна діяльність грязьового вулкану іноді змінюється бурхливою. Тоді з кратера викидається потужний грязевий фонтан висотою до 10 - 20 м, заливають товстим шаром в'язкої рідини схил сопки. Шар бруду швидко висихає і розтріскується, вкриваючись білими мінеральними візерунками. Потрісканий бруд при першому погляді справляє враження міцного і надійного ґрунту Але це перше враження оманливе: адже під твердою кіркою лежить в'язкий бруд. Тому, попри велике бажання підійти до краю кратера, ні в якому разі не робіть цього. Вже не один раз „брудна лава" засмоктувала корів, кіз і інших домашніх тварин. А в роки ІІ Світової війни німецький танк вирішив скоротити шлях і поїхав навпростець через "калюжу". Бойову машину не змогли врятувати, і її швидко засмоктав грязьовий вулкан.

Але в Булганакській котловині частіше зустрічаються грязьові вулкани правильної конічної форми, висотою від півметра до кількох метрів. За формою вони дуже схожі на справжні вулкани і виступають на місцевості як їхні моделі. Конус грязьового вулкану завершує невеликий кратер, заповнений брудом. З невеликими інтервалами, зазвичай у кілька хвилин, з'являються невеликі бульбашки газу і з шумом лопають, а бруд переливається через кратер і стікає по крутому схилу.

Це й побачили учні під час експедиції.


^ Дослідження погоди та грунтово-рослинного покриву у с. Задонецьке Зміївського району Харківської області


В 2010 учні 6-7их класів були в експедиції в НПП «Гомільшанські ліси» з метою дослідити та описати погоду та грунтово-рослинний покрив цієї місцевості. Одну з практичних робіт тієї експедиції ми надаємо для зразку.


Спостереження за погодою і опрацювання зібраних матеріалів: складання графіка температур, діаграми хмарності й вологості, рози вітрів, опис погоди у с. Задонецьке Зміївського району Харківської області
(НПП «Гомільшанські ліси»)



Мета: формувати в учнів вміння і навичок зібрання та опрацювання матеріалів спостереження за погодою, продовжувати спостереження за погодою та складання опису погоди з 01.06.2011 р. до 14.06 2011 р.

Обладнання: термометр-пращ, барометр, гігрометр, лінійка, олівець.


1. Використовуючи дані таблиці, побудуйте графіки добового ходу температур та за певний період:

Показник температури

оС)

Дні

01.06

02.06

03.06

04.06

05.06

06.06

07.06

08.06

09.06

10.06

11.06

12.06

13.06

14.06

00.00

22

24

19

22

17

18

21

19

20

21

18

20

17

20

03.00

17

20

16

21

14

15

18

16

17

18

17

19

17

18

06.00

20

19

17

19

13

15

17

16

16

19

16

18

17

18

09.00

25

24

24

21

20

22

23

20

24

23

19

21

19

22

12.00

30

27

28

23

22

26

26

26

27

27

21

25

22

24

15.00

30

28

29

24

24

28

27

27

27

25

23

18

23

19

18.00

30

28

29

23

24

28

27

27

27

17

24

21

23

19

21.00

26

23

26

20

22

24

23

24

24

20

22

17

22

18

Середньодобова температура















































Проаналізуйте графік ходу температур з 1.06 до 14.06:

а) максимальна tоС –

б) мінімальна tоС –

в) амплітуда tоС –

г) середня tоС з 01.06 по 14.06 –

2. За даними таблиці накресліть розу вітрів:

Напрямок вітру

Пн.

Пн.-Сх.

Сх.

Пд.-Сх.

Пд.

Пд.-Зх.

Зх.

Пн.-Зх.

Без вітру

Кількість днів

(з 01.06 по 14.06)

3

2

2

1

0

0

1

1

4



Проаналізуйте розу вітрів. Вітри яких напрямків переважали впродовж періоду і чому?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Користуючись даними таблиці, побудуйте стовпчикову діаграму хмарності

Стан хмарності



Безхмарно



Мінлива хмарність



Суцільна хмарність

Кількість днів

4

7

3






Проаналізуйте діаграму хмарності:

а) яка хмарність переважала?

________________________

б) як залежала хмарність від вітру?

4. Побудуйте стовпчикову діаграму вологості, користуючись даними таблиці:

Дні

01

02

03

04

05

06

07

08

09

10

11

12

13

14

Вологість у %

42

39

40

43

43

42

39

43

43

56

61

68

75

77





Проаналізуйте діаграму вологості: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


5. Побудувати на основі даних графік атмосферного тиску:

Дні

01

02

03

04

05

06

07

08

09

10

11

12

13

14

Атмосферний тиск

(мм. рт. ст.)

751

764

756

747

747

748

748

746

742

738

739

740

740

741





6. Скласти короткий опис погоди своєї місцевості за один день:

а) температура оС –

б) напрям вітру –

в) хмарність –

г) вологість –

д) атмосферний тиск –

е) висновок про причини зміни погоди упродовж дня – ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації