Поиск по базе сайта:
Павлова Т. Г. До питання про створення науково-дослідницького центру ім. Д.І. Багалія в Харківському гуманітарному інституті «Народна українська академія» icon

Павлова Т. Г. До питання про створення науково-дослідницького центру ім. Д.І. Багалія в Харківському гуманітарному інституті «Народна українська академія»




Скачати 30.27 Kb.
НазваПавлова Т. Г. До питання про створення науково-дослідницького центру ім. Д.І. Багалія в Харківському гуманітарному інституті «Народна українська академія»
Дата конвертації05.08.2013
Розмір30.27 Kb.
ТипДокументи

Павлова Т.Г.

До питання про створення науково-дослідницького центру ім. Д.І.Багалія в Харківському гуманітарному інституті «Народна українська академія»


1990-ті роки увійдуть в історію вітчизняної культури тим, що розгорнули процес повернення народу навпівзабутих імен видатних діячів наукового, культурного і суспільного життя.

Наприкінці XIX - на початку XX ст. у Харкові працювала блискуча плеяда науковців-гуманітаріїв, серед яких виділялася постать Дмитра Івановича Багалія. Своєю плідною працею на ниві просвітництва (викладання в університеті, розробка історії України, Слобожанщини і Харкова, опікування бібліотечною і видавничою справою та ін.) він здобув визнання і шану не тільки серед харків'ян, а й усієї країни. Його поважали не тільки прості громадяни, учні, колеги, а й власті: за царських часів він обирався від університетів Російської імперії до складу Державної Ради, головою Харківської міської думи, ректором Харківського університету; під час Гетьманщини став одним із 10 перших академіків-істориків новоствореної Всеукраїнської академії наук; за Радянської влади викладав, писав, друкувався і обіймав керівні посади - очолював один із відділів ВУАН, Інститут української культури та інші наукові установи у Харкові. Однак, після смерті Д.І.Багалія у 1932 р. його ім'я і наукова спадщина почали вилучатися із культурного життя. Вони не заборонялися офіційно, а просто замовчувалися. Внаслідок такої політики протягом кількох десятиліть праці вченого не перевидавалися, а його творчість не вивчалася.

Інтерес широких кіл громадськості, у першу чергу харківської, до особи Д.І.Багалія пробудився з середини 80-х років. Були перевидані його фундаментальні праці з історії Харкова і Слобідської України, захищені 2 кандидатські дисертації, відбулися перші наукові конференції. Але цього недосить. Величезна спадщина цього видатного українського історика ще не узагальнена, не осмислена, не донесена до широкого загалу.

Ідея повернути Д.І.Багалія в українську культуру - повернути на те місце, якого він заслуговує, народилася на кафедрі історії України Харківського державного університету. Але силами кафедри підняти цей значний культурний пласт не вдалося. Тому головний ентузіаст цієї справи професор В.В.Кравченко продовжив пошуки однодумців, готових до тривалої копіткої роботи, наукової і організаційної. Його ініціативи знайшли всебічну підтримку і були розвинуті у Харківському гуманітарному інституті «Народна українська академія». Цьому спричинилося те, що керівництво академії (ректор - доктор історичних наук, професор Астахова В.І.) по-перше, повністю усвідомлювало значення Д.І.Багалія для української історичної науки і культури, по-друге, вже почало клопотання перед Міністерством освіти України про присвоєння ХГІ «НУА» імені славного земляка і, по-третє, визначало напрямки наукової і виховної роботи, яка б обґрунтовувала і закріплювала право академії носити почесне ім'я вченого.

1 грудня 1998 р. за наказом № 199-к при кафедрі історії і політології ХГІ «НУА» було створено Науково-дослідницький центр історії української культури ім. Д.І.Багалія. Головною метою Центру визначено дослідження, збирання, популяризація та видання творчої спадщини академіка Багалія, вивчення біографії та діяльності вченого, започаткованих ним традицій і напрямків наукової роботи. Центр має стати осередком не тільки наукової, а й виховної роботи. Його першим кроком стало проведення 5 листопада 1998 р. І-их Багаліївських читаннь.

Основною ланкою в діяльності Багаліївського центру протягом кількох наступних років буде підготовка наукового видання багатотомного «Зібрання праць» Д.І.Багалія. Вже сьогодні працівниками Центру зібрано в архівах і музеях Харкова та Києва близько 200 листів, відправлених вченим і отриманих ним від В.Антоновича, А.Кримського, О.Оглобліна. Н.Полонської-Василенко, М.Слабченка та ін. Більшість з листів ще не введена до наукового обігу. Вони будуть опрацьовані і включені до 1 -го тому «Зібрання праць», ілюстрацією до «Автобіографії» історика. Наступними планується видати "Історіографію", перевидати "Опыт Харьковского университета" та інші праці.

Таким чином, утворення Багаліївського центру сприяє розв'язанню таких суспільно-значущих проблем, як: повернення в українську культуру імені і наукової спадщини видатного історика України, Слобожаншини і Харкова Д.І.Багалія; згуртування навколо нього науковців-дослідників історії і культури Слобожанщини і активізація цієї роботи; поширення знань про історію рідного краю і виховання на цьому грунті почуття патріотизму.


Павлова Т.Г.. До питання про створення науково-дослідницького центру ім. Д.І.Багалія в Харківському гуманітарному інституті «Народна українська академія» // 5 Сумцовські читання: Музей: історія і проблеми сьогодення. - Харків, 1999



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації