Поиск по базе сайта:
Казус Валентина Олександрівна Радянська преса під час Голодомору на Україні 1932-1933 рр. (з фондів хім) icon

Казус Валентина Олександрівна Радянська преса під час Голодомору на Україні 1932-1933 рр. (з фондів хім)




Скачати 29.31 Kb.
НазваКазус Валентина Олександрівна Радянська преса під час Голодомору на Україні 1932-1933 рр. (з фондів хім)
Дата конвертації03.08.2013
Розмір29.31 Kb.
ТипДокументи

Казус Валентина Олександрівна

Радянська преса під час Голодомору на Україні 1932-1933 рр. (з фондів ХІМ)


Преса минулих років, виконавши свої оперативні функції, залишається інколи єдиним історичним джерелом. За роки радянської влади народ України, завдяки щоденній й цілеспрямованій діяльності комуністичної партії, був вихований у марксистсько-ленінських традиціях і вважався ідейно загартованим. Але частина населення бачила і навіть відчувала на собі політику “воєнного комунізму”, продрозверстки, колективізації та голодомору. Для інших же членів соціалістичної спільноти створювався інформаційний простір, головною метою якого було переконати населення Радянської України у перевагах соціалістичного ладу та антидержавних тенденціях “ворогів” пролетарської диктатури.

Тема голодомору в останні роки доволі детально висвітлюється в українських періодичних виданнях та історичних працях. Але ще є більшовицька преса, в якій події 1932-1933 рр. показані через призму “злободенної” і одноманітної інформації, яка звужує проблеми.

На шпальтах як центральних, так і республіканських газет, згідно радянської ідеології показували великі успіхи в сільському господарстві СРСР, зокрема України, виконання планів п'ятирічки, подальші завдання, які стоять перед трудівниками ланів. Так, у доповіді Й.Сталіна “ Підсумки першої п'ятирічки. Об'єднаний пленум ЦК і ЦКК ВКПб7 січня 1933 р.” у журналі “Комунарка України” було зазначено: “П'ятирічка в галузі сільського господарства є п'ятирічка колективізації”. У зв'язку з цим завдання п'ятирічки в сільському господарстві полягало в тому, щоб об'єднати розрізнені і дрібні індивідуальні селянські господарства, позбавлені змоги використати трактори та сучасні сільсько-господарські машини, у великі колективні господарства, озброєні всіма сучасними знаряддями високо розвинутого сільського господарства.

Газетні публікації свідчать про “...піднесення колгоспами прапору змагань в боротьбі за першість у хлібоздаванні” і “починання соціялістичних змагань” між колгоспами та МТС республіки. Ось як про це писав “Харківський пролетар” у своїй передовій статті: ”Сьогодні відкриваються міжрайонні зльоти делегацій районів по укладенню договорів на соцзмагання у збиранні здаванні державі хліба та буряків. Головне завдання всіх обласних і районних організацій, кожного комуніста і комсомольця, кожного чесного колгоспника і одноосібника, в цьому періоді, - сумлінно, по-більшовицькому боротися за виконання першої священної заповіді - плану хлібозаготівель.” І основна теза: “Перша заповідь – виконати пляни хлібозаготівель, друга заповідь – засипати насіння”. Про виконання плану хлібозаготівель вся періодична преса пише одностайно : “ Першочерговий обов'язок колгоспу – виконати свій обов'язок перед державою, а тоді вже задовольняти свої потреби. Не можна авансувати колгоспників хлібом, а потім здавати хліб державі....Минулого року 1932 р.хліб розікрали і розбазарили, план хлібозаготівлі довелось виконувати з великими труднощами”. “Насамперед, треба виконати зобов'язання на здавання зерна державі з перших обмолотів. Більшовицький колгосп – це, насамперед, той колгосп, що безумовно виконує всі свої зобов'язання перед державою, свідомий того, що це його найперше завдання”.

Але основна увага преси була направлена на “колишніх людей” – решток ворожих класів. З промови Й.Сталіна на січневому Пленумі ЦК та ЦКК ВКП надрукованої в журналі “Колгоспниця України”: “..ці колишні люди розповзлися по наших заводах,.....і, головне, - по колгоспах і радгоспах... Головне в “діяльності” цих колишніх людей полягає в тому, що вони організують масове розкрадання і крадіж державного майна,...особливо розкрадання і крадіж у колгоспах і радгоспах.”

Тема шкідництва, “обдурювання держави” та боротьба з куркулями і їх полигачами домінує в тогочасній українській пресі. Чого варті самі назви статей: “ За свідоме обдурювання держави – на лаву підсудних”, “ Засуджено на 10 років”, “Шкідників покарано”, “ Дегтярев штампує куркульські розрахунки”, “Проти антидержавних тенденцій в радгоспах і колгоспах”, “Плоди політичної короткозорості”. Всі статті були опубліковані в органі обласного і міського комітетів КП У, Облвиконкому, Облпрофради та Міськради газеті “Харківській пролетар” № 152 за 10 липня 1933 р.

Таким чином уряд СРСР та України, керівництво комуністичної партії формувало інформаційний простір, який впливав на настрої та поведінку населення України.


Казус Валентина Олександрівна. Радянська преса під час Голодомору на Україні 1932-1933 рр. (з фондів ХІМ) // 14 Сумцовські читання: Музей і сучасність: актуальні проблеми музейної діяльності. - Харків, 2008



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації