Поиск по базе сайта:
Яковлєва (Подольська) Наталія Олексіївна Іменні списки селян як джерело вивчення політики більшовиків на селі у 1930-х рр icon

Яковлєва (Подольська) Наталія Олексіївна Іменні списки селян як джерело вивчення політики більшовиків на селі у 1930-х рр




Скачати 52.72 Kb.
НазваЯковлєва (Подольська) Наталія Олексіївна Іменні списки селян як джерело вивчення політики більшовиків на селі у 1930-х рр
Дата конвертації03.08.2013
Розмір52.72 Kb.
ТипДокументи

Яковлєва (Подольська) Наталія Олексіївна

Іменні списки селян як джерело вивчення політики більшовиків на селі у 1930-х рр.


Весна 1932 р. була початком страхіття, що насувалося на український народ, апогеєм нечуваних страждань населення України від голодування, масової смертності від недоїдання, проявів людоїдства та трупоїдства стали кінець 1932 р. та перша половина 1933 р. [2, с.4].

Коли мова йде про голод, однією з головних причин називають непосильні для селян плани хлібозаготівель, які партійне керівництво вимагало виконувати. Але, крім цієї «першої заповіді», були й інші – м' ясо-, молоко-, масло-, яйцеподаток, здача для держави овочів, вовни та ін.

Ще йшов 1933 р., а РНК СРСР і ЦК ВКП(б) прийняли постанови «Про обов'язкову поставку м'яса державі у 1934 р.» від 28 серпня та «Про обов'язкову поставку молока і масла державі у 1934 р.» від 22 листопада. На жаль, у виданій літературі, пов'язаній з темою голодомору, не вдалося віднайти цих постанов, автором не знайдено поки що їх і в Держаному архіві Харківської області (ДАХО).

У даній статті мова піде про «Іменні списки з особовими рахунками колгоспних дворів, одноосібних та куркульських господарств, що їх притягається до обов'язкової поставки (здачі) м'яса державі за час з 1 січня по 31 грудня 1934 року за постановою РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від 28 серпня 1933 р.»[1, арк. 101]. Ці списки затверджені постановою № 21 від 9 жовтня 1933 р. президією Синиської сільради (Куп'янського р-ну Харківської обл.) і являють собою друкарські бланки, перший аркуш якого має пояснення: списки складає сільрада у 2-х примірниках, окремо за групами господарств та з зазначенням повністю прізвища, імя, по-батькові власника кожного господарства. Потім сільрада виписує зобов'язання з номером, яке видає здавцям під розписку, зазначає дату вручення як на самому документі, так і в іменному списку, другий примірник якого передавався завідуючому приймальним пунктом по здачі м'яса.

Складаючи такі іменні списки, господарства ділили на 4 групи:- колгоспні двори колгоспів з фермами,- колгоспні двори колгоспів без ферм,- одноосібні господарства,

- куркульські господарства.

Найкоротший іменний список становлять куркульські господарства – в ньому лише 4 прізвища. Цікаво, що у графі «примітка» напроти 3-х прізвищ - напис «вибув». Зобов'язання отримали всі господарі 1.11.1933 р. Річна норма здачі м'яса для таких господарств становила 86 кг, яку треба було виконати за таким графіком:

І квартал – 30 кг не пізніше 15.02.1934

ІІ квартал - 10 кг -//- 15.05.1934

ІІІ квартал - 16 кг -//- 15.08.1934

ІVквартал - 30 кг -//- 15.11.1934

У цьому списку графи, що стосуються виконання зобов'язань, - незаповнені (3 чоловіки вибуло, а один, ймовірно, і не починав здачу м'яса).

Більшим за кількістю прізвищ є іменний список власників одноосібних господарств – зазначено 17 прізвищ (з них одна особа вибула)[1, арк. 102]. Дата вручення зобов'язань та ж сама. Річна норма здачі м'яса для одноосібників була вдвічі менша – 43 кг, які треба було здати відповідно до кварталів і вже зазначених термінів у кількості 15 кг, 5 кг, 8 кг, 15 кг. Виконали план 6 чоловік, більше 40 кг здали 2 чоловіки, більше половини норми – 6 чол., менше половини норми – 1 чол., не здав – 1 чол.

Найбільший за кількістю прізвищ є іменний список колгоспних дворів – зазначено 314 прізвищ [1, арк. 103-120] (зауважимо, що колгосп мав ферми). Колгоспники повинні були здати державі 16 кг м'яса (за графіком 5 кг, 2 кг, 3 кг, 6 кг). 207 чоловік виконали норму, майже виконали (від 10 до 15 кг) – 50 чоловік, а 12 чоловік здали менше 10 кг, перевиконали 3 чоловіки, 10 вибули, немає записів – 32 чоловіки (очевидно, не змогли здати).

Цікавими є постанови, інструкції, листи, які надходили з району і якими повинні були керуватися голови сільрад та парторги у питанні виконання продовольчих зобов'язань.

Ще не закінчився І квартал 1934 р., а до сільради надійшов лист від 13 березня 1934 р., в якому вміщено витяг з «Инструкции комитета по заготовкам сельскохозяйственных продуктов при СНК СССР и Нарпромфина СССР о порядке взыскания штрафов, налагаемых за невыполнение обязательств по натуральным поставкам государству». У п. 1 цієї інструкції зазначено: «колхозы подвергаются штрафу за невыполнение обязательств по всем без исключения видам натуральных поставок; единоличные хозяйства и колхозные дворы за невыполнение обязательств только по поставкам мяса, молока, масла и шерсти.

За невыполнение обязательств по другим видам натуральных поставок единоличные хозяйства и колхозные дворы привлекаются к уголовной ответственности по ст. 61 Уголовного кодекса и по соответствующим статьям Уголовного кодекса других союзных республик». Далі йдеться про правила складання списків «неисправных сдатчиков»: після завершення строку здачі протягом 5-ти днів сільрада повинна скласти такі списки по молоку і маслу – щомісяця, по м'ясу – раз у квартал[1, арк. 62].

Наступний лист від 15.ХІ.1934 р. сповіщав про постанову ЦК КП(б)У та РНК УРСР щодо зміни терміну здачі і встановлення остаточного терміну виконання м'ясоподатку – 15 грудня 1934 р. (було до 31 грудня). Але це ще не все, треба було добитися мінімум 40% виконання м'ясоподатку в рахунок 1935 року. Пропонується провести роз'яснювальну роботу серед колгоспників, трудящих, одноосібників про вигідність авансової здачі, застосовувати метод соцзмагання щодо дострокового виконання наданих завдань[1, арк. 18].

Через тиждень – знову лист голові сільради від заступника секретаря Куп'янського РПК. «Никаких объективных причин для срыва планов мясопоставки не может быть. Ты как коммунист это должен учесть, что же получается у тебя?... по твоему сельсовету, которым ты руководишь, в котором партия поручила тебе проводить директивы партии,годовой план мясопоставок выполнен всего лишьна 65.1%. Да разве так нам,коммунистам,пригоже работать?

Разве так выполнять директивы партии?

РПК предлагает немедленно:1. Закончить вывозку картофеля, подсолнуха, овощей в выполнение плана в течение 2-3-х дней.2. Побольшевистски взяться за мобилизацию средств, особенно сбор денег по займу.3. Немедленно лично проверить выполнение мясосдачи каждым колхозником, единоличником с тем,чтобы воздействовать на 100% выполнение годового плана мясосдачи.4. Развернуть разъяснительную работу по досрочному выполнению мясосдачи в счет выполнения плана на 1935 г. »[1, арк. 20].

Лист від 28.ХІ.1934 р. сповіщав про проведення перевірки головою колгоспу питання щодо вручення м'ясозобовязань на 1935 р. дворам колгоспників та одноосібним господарствам до 1 грудня 1934 р.[1, арк. 24]. А вже 12 грудня 1934 р. представниками з району було складено «Акт перевірки вручення м'ясозобовязань на 1935 р. по Синиській сільраді»[1, арк. 28]. Цікаво, що при складанні іменних списків на 1935 р. куркульські господарства вже не зазначаються.

У Постанові РНК СРСР №2098 від 9 вересня 1934 р. зазначено, що встановлені на 1934 р. норми здачі м'яса державі колгоспами, колгоспниками та одноосібними господарствами зберігаються на 1935 і 1936 роки[1, арк. 6].

Чи легше стало жити селянам після голодомору 1932-33 рр.? Так, в якійсь мірі влада пішла на поступки.Постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 19 січня 1933 р. «Про обов'язкову поставку зерна колгоспами та одноосібними господарствами» скасовувала продрозкладку і встановлювала заздалегідь визначені норми здачі зерна державі (продподаток), лишки селянам дозволялося продавати, що викликало матеріальну зацікавленість останніх і сприяло розширенню посівних площ. З 1 січня 1935 р. скасовано карткову систему розподілу хліба, муки і крупи. Проте селянина продовжували розглядати як дешеву робочу силу, а колгоспи – як зручну форму експлуатації. Про ставлення до мешканців села вказано у листі до парторгів та голів сільрад від 4 квітня 1934 р.: «Натиснути так як слід на невиконавців, поруч з роз'ясненнями треба застосовувати репресивні заходи, безспірне стягнення, штрафи.»[1, арк. 59].

Отже, вивчені документи свідчать, що держава в 1930-х роках пильно слідкувала за селянами і користувалась неекономічними методами у здійсненні продовольчої політики на селі: адміністративний тиск, залякування, штрафи, дострокове виконання зобов'язань, грошові позики.

Джерела та література:1. ДАХО.- Ф. Р-3562.-Оп.1.- Спр. 2.2. Шаповал Ю. // Голодомор 1932-33 рр. в Україні: злочин влади – трагедія народу: документи і матеріали/ Упорядн. В.С.Лозицький.- К.: Генеза, 2008.


Яковлєва (Подольська) Наталія Олексіївна. Іменні списки селян як джерело вивчення політики більшовиків на селі у 1930-х рр. // 16 Сумцовські читання: Конференція, присвячена 90-річчю з часу заснування Харківського історичного музею. - Харків, 2010



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації