Поиск по базе сайта:
Розділ облік І звітність в осбб організаційно-правові засади обліку та його регламентація icon

Розділ облік І звітність в осбб організаційно-правові засади обліку та його регламентація




НазваРозділ облік І звітність в осбб організаційно-правові засади обліку та його регламентація
Сторінка1/13
Дата конвертації01.03.2013
Розмір2.01 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


РОЗДІЛ 4. ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ В ОСББ


4.1. Організаційно-правові засади обліку та його регламентація

Організацію га ведення обліку в об'єднаннях співвласників багатоквартирного будинку регламентують закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО). Бухгалтерський облік в ОСББ базується на нормах Господарського, Цивільного, Земельного, Житлового кодексів та законів України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про житлово-комунальні послуги», «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» та інших нормативно-правових актах. Об'єднання веде бухгалтерський облік відповідно до «Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», а також «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» (документ затверджено в наказі Міністерства фінансів України № 291 від ЗО листопада 1999 року, згодом до нього внесено зміни та доповнення).

У пункті 2 статті 8 закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що питання організації бухгалтерського обліку належать до компетенції власника (власників) будинку або уповноваженого органу (посадової особи) згідно з установчими документами. ОСББ може обрати одну з-поміж таких форм: члени правління самостійно ведуть бухгалтерський облік і складають звітність; в об'єднанні працює штатний бухгалтер; ведення обліку доручено приватному підприємцеві - фахівцеві в цій ділянці; таку роботу виконує на договірних засадах централізована бухгалтерія або аудиторська фірма.

Облік має відповідати принципам, викладеним у статті 4 згаданого закону. Облікову політику ОСББ належить формувати на засадах обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та від­повідності доходів і витрат; превалювання сутності над формою; історичної (фактичної) собівартості; єдиного грошового вимірника, періодичності.

Мешканці будинку створюють об'єднання добровільно, з огляду на наявність спільної власності. Тому в методології обліку ОСББ за багатьма параметрами збігаються, з одного боку, з неприбутковими організаціями, а з іншого -з підприємствами житлово-комунального господарства (ЖКГ), а надто з підприємствами житлового господарства.


Створення та діяльність ОСББ

Вивчивши специфіку діяльності ОСББ, структуру їхніх активів, капіталу, характер зобов'язань, доходів і витрат, способи розрахунків, можна виділити низку чинників, що зумовлюють основні особливості бухгалтерського обліку (див. рис. 4.1). Акцентуємо увагу на деяких з них.

  1. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це самостійний суб'єкт господарювання зі статусом юридичної особи, який провадить діяльність, передбачену в статутних документах, має самостійний баланс, поточні рахунки в банківських установах, печатку. Якщо діяльність госпрозрахункового підприємства спрямовано на одержання прибутку, то об'єднання співвласників, як неприбуткова організація, не має на меті одержання прибутку задля його розподілу між членами об'єднання (таку норму визначає стаття 4 закону про ОСББ).

  2. Економічні відносини власників приміщень і управителя регулює договір.

  3. Майно (зокрема й земельна ділянка) як об'єкт обліку є загальним і неподільним.

  4. ОСББ застосовує різні форми управління загальним та неподільним майном.

  5. Нормативно-правова база діяльності об'єднань поки що є недосконалою, законодавчі норми - неузгодженими або неврегульованими.


Рис. 4.1. Чинники, які зумовлюють особливості обліку статутної діяльності ОСББ





Одержання прибутку Економічні відносини власників

Не є метою діяльності приміщень і управління регулює договір







Майно зокрема земельна Основний регулятор

ділянка, як об’єкт обліку фінансування – кошторис

є загальним і неподільним




ОСББ – замовник Особливості Джерело цільового

і колективний споживач обліку статутної фінансування: платежі

житлово-комунальних діяльності ОСББ та збори; внески членів

послуг ОСББ; відрахування

до резервного і ремонтного

фондів; відшкодування

Об’єднання застосовує збитків, заподіяних

різні форми управління загальному та неподільному

загальним та неподільним майну тощо

майном




Нормативно-правова база діяльності Основу діяльності спрямовано

ОСББ поки що є недосконалою, на реалізацію прав власників

Законодавчі норми - неузгодженими приміщень на володіння і користування

спільним сумісним майном


^ Облік і звітність

  1. Основний регулятор фінансування - кошторис. ОСББ планує витратив межах коштів цільового фінансування, тобто дотримується затвердженого кошторису. У кошторисі потрібно передбачити надходження цільових, серед них і бюджетних, коштів, використання матеріально-технічних ресурсів, розрахунки з державними органами, персоналом об'єднання, належні платежі співвласників. Отримані прибутки (на відміну від більшості неприбуткових організацій) потрібно використовувати тільки для провадження основної статутної діяльності.

  2. Основна статутна діяльність об'єднань, згідно зі статтею 4 закону про ОСББ, полягає у виконанні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території тощо, і не передбачає операцій підприємницького характеру. Перед усім об'єднання має забезпечувати, щоб його члени одержували житлово-комунальні та інші послуги належної якості за обґрунтованими цінами і виконували свої зобов'язання щодо об'єднання.

Для забезпечення власних потреб, крім основної, ОСББ може провадити іншу статутну діяльність (зокрема здійснювати операції підприємницького характеру) безпосередньо або через укладення договорів з фізичними чи юридичними особами.


Отже, об'єднання співвласників, як неприбуткова організація, може впроваджувати діяльність двох видів:

  • передбачену в статуті основну діяльність об'єднання, яку становлять операції непідприємницького характеру;

  • іншу операційну (підприємницьку) діяльність, що її ОСББ провадить лише для забезпечення основної діяльності.


Якщо об'єднання провадить підприємницьку діяльність, то має органі-ати ведення відокремленого обліку підприємницької і основної неприбуткової діяльності.

  1. Статутну діяльність об'єднання провадить переважно завдяки коштам цільового фінансування. Джерела цільового фінансування, зокрема, такі: платежі за послуги та інші збори; внески членів об'єднання; відрахуван­ня до резервного та ремонтного фондів; відшкодування збитків, заподіяних неподільному та загальному майну тощо.

  2. ОСББ - замовник і колективний споживач житлово-комунальних послуг. Раніше житловий фонд був на балансі житлово-експлуатаційних контор чи об'єднань, які визначали обсяг робіт і їх виконували, тобто виступали одночасно і як «замовник», і як «виконавець». Внаслідок реформування житлового господарства такі функції – з управління та експлуатації житлового фонду - відокремлено. ОСББ замовляє відповідні роботи підрядним організаціям, а ті їх виконують на підставі договорів. Отже, об'єднання співвласників на ринку житлово-комунальних послуг виступає як їх замовник чи колективний споживач.


Формуючи облікову політику ОСББ, потрібно брати до уваги всі вказані особливості. Відповідно до статті 8 закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», об'єднання самостійно визначає облікову політику і має право самостійно обрати форму організації бухгалтерського обліку.


У тому ж таки законі та П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» встановлено: облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що їх використовує підприємство для складання та подання фінансової звітності (йдеться, зокрема, про методи обліку запасів, розподілу адміністративних та інших операційних витрат між статутною і підприємницькою діяльністю, амортизації основних засобів, серед них і інших необоротних матеріальних активів тощо).


В обліковій політиці виділяють організаційні, методичні і технічні аспекти. Організаційні аспекти охоплюють організаційну побудову бухгалтерської служби та розробку організаційних регламентів (положення про бухгалтерію, посадової інструкції головного бухгалтера чи бухгалтера, графік роботи бухгалтерії, графіки організації роботи окремого бухгалтера з визначенням видів робіт та терміну їх виконання і т. ін.), її місце в системі управління об'єднанням і взаємодію з іншими структурами (виконавцями). Методичні аспекти - це метод і методика ведення обліку (робочий план рахунків бухгалтерського обліку, способи оцінювання майна, нарахування амортизації тощо). Технічні аспекти стосуються до форми бухгалтерського обліку, технології опрацювання інформації (зокрема автоматизації обліку), способів та термінів проведення інвентаризацій тощо.


В ОСББ таку політику потрібно затвердити в наказі, положенні або іншому внутрішньому нормативному документі, який визначає обраний порядок та методологію ведення обліку і має забезпечувати користувачів обліковою інформацією вчасно та в повному обсязі.

Формує облікову політику головний бухгалтер, а затверджує керівник об'єднання.


Такий документ має охоплювати всі питання, які можуть виникнути під час ведення бухгалтерського обліку і складання звітності відповідні способи ведення бухгалтерського обліку. Користувачі бухгалтерської звітності мають бути добре обізнаними з цими способами, інакше не можливо адекватно оцінити діяльність організації.


Затвердивши облікову політику, ОСББ має впроваджувати її послідовно з року в рік. Змінювати політику можна тільки в тому разі, якщо змінюються статні вимоги чи вимоги органу, який затверджує П(С)БО. Такого роду новації мають сенс також тоді, якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій по операцій у фінансовій звітності об'єднання.

Будь-які зміни в обліковій політиці потрібно обґрунтувати і затвердити підписом керівника ОСББ. Для того щоб забезпечити зіставлення даних бухгалтер-кого обліку, зміни облікової політики доцільно запроваджувати від початку фінансового року.

В Додатку 11 наведено приклад проекту наказу «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики ОСББ» - документу, який затверджує облізу політику об'єднання.


^ 2. Облік доходів і цільового фінансування

Методологічні засади відображення в обліку інформації про доходи ОСББ зазначено в П(С)Б015 «Дохід». За вимогами цього стандарту, доходи ОСББ потрібно обліковувати за такими групами: дохід від операційної діяльності, від фінансових операцій, від іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій.


До доходів ОСББ від операційної діяльності зараховують такі:

  • визнані доходи від цільового фінансування та отриманих цільових коштів;

  • доходи від реалізації послуг, робіт, товарів, передбаченої у статуті як основний вид діяльності;

  • доходи від реалізації оборотних активів.

Облік цих доходів належить здійснювати за кредитом (далі також - Кт) рахунків 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», а в кінці звітного періоду без податку на додану вартість списувати за дебетом (далі також - рахунків 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід» та за кредитом рахунку 791 «Результат операційної діяльності».

ОСББ мають можливість створювати підприємства для одержання додаткових джерел фінансування своєї статутної діяльності. Крім того, об'єднання може підвищувати тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках, отримуючи пасивні доходи, а також одержувати від банку, який його обслуговує, відсотки за користування тимчасово вільними коштами на поточному рахунку. Такі доходи, що є доходами від фінансових операцій, наприкінці звітного періоду підлягають списанню на фінансові результати за дебетом рахунків 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи» та за кредитом рахунку 792 «Результат фінансових операцій».


Об'єднання може здійснювати операції з необоротними й оборотними активами. Зокрема, до основної статутної діяльності відносять уцінку (дооцінку) оборотних активів, до іншої неосновної - реалізацію зайвих та списання непридатних до вжитку необоротних активів. Перелічені операції формують доходи від іншої звичайної діяльності і підлягають списанню на фінансові результати від іншої звичайної діяльності за дебетом рахунку 74 «Інші доходи» (без ПДВ) та за кредитом рахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності».

В разі настання непередбачуваних екстремальних подій можуть виникнути доходи від надзвичайних подій.

Доходи від операційної діяльності об'єднання можуть формуватися також внаслідок здійснення операцій, визначених у статуті, зокрема від реалізації комунальних послуг співвласникам будинку у тому разі, якщо їх визнано виконавцями. Щоб забезпечити відповідність статусу неприбуткової організації, таку діяльність потрібно провадити згідно з затвердженим кошторисом, у якому передбачити отримання доходів на рівні фактичних витрат.

Визнання доходів, згідно з пунктами 8 і 10 П(С)БО 15 «Дохід», відбувається за таких умов:

  • покупцеві (споживачеві) передають усі ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на об'єкт реалізації;

  • існує певність, що внаслідок операції збільшиться економічна вигода; суми доходів і витрат, пов'язаних з операцією реалізації, можуть бути достовірно визначені;

  • у разі реалізації послуги достовірно визначено ступінь завершеності операції з її надання на дату балансу.

Кошторис, або фінансове планування доходів і витрат, є основою фінансового обліку та звітності в неприбуткових організаціях загалом і в ОСББ зокрема.

Фінансове планування у вигляді кошторису надходжень і видатків (у межах очікуваних коштів цільового фінансування) на утримання будинку та прибудинкової території - важливий інструмент ефективного управління діяльністю об'єднання. Відповідно до вимог статті 21 закону про ОСББ, використовувати кошти й розпоряджатися ними потрібно згідно зі статутом та затвердженим кошторисом. Як згадано раніше, порядок складання та схвалення кошторису належить визначити у статуті (послідовність процедур планування, розрахунків, обґрунтування, забезпечення). Готує кошторис правління об'єднання, а затверджують загальні збори.

Дохідну частину кошторису ОСББ, яка охоплює надходження від основної статутної діяльності та від підприємницької діяльності, формують на підставі цільових надходжень і надходжень від підприємницької діяльності, запланованих у майбутньому році та в кожному кварталі (див. рис. 4.2).

Дохід від основної статутної діяльності складається з цільових внесків членів об'єднання, бюджетних асигнувань та інших цільових надходжень, а дохід від підприємницької діяльності - з доходів від оренди приміщень та інших доходів від підприємницької діяльності.

Для того щоб - з огляду на особливості ОСББ - забезпечити ведення відокремленого обліку доходів основної і підприємницької статутної діяльності, доцільно вести облік доходів основної статутної діяльності і підприємницької діяльності на різних субрахунках.

Для ОСББ, як для неприбуткової організації, основна діяльність полягає в наданні послуг для суспільного споживання та створенні системи соціального самозабезпечення громадян і, як зазначено на початку цього розділу, не має на меті одержання прибутку. Доходи від основної діяльності об'єднання не є доходами від реалізації готової продукції, товарів, робіт чи послуг. Основну діяль­ність ОСББ забезпечують передусім цільове фінансування і цільові надходження (і саме доходи від цільового фінансування становлять більшу частину доходів ОСББ). Тому для групування і накопичення інформації про доходи від основ­ної діяльності об'єднання доцільно відкрити субрахунок другого порядку 706 «Цільові доходи». На цьому дохідному субрахунку потрібно узагальнювати інформацію про доходи від цільового фінансування, пов'язаного з основною операційною діяльністю. За кредитом субрахунку відображають отримання доходів від цільового фінансування, а за дебетом - списання сум на субрахунок 7911 «Результат основної (неприбуткової) діяльності».

Основну частину доходів ОСББ практично становлять доходи від цільового фінансування, серед них кошти спеціальних фондів об'єднання, що їх створюють для здійснення заходів, пов'язаних з витрачанням великих коштів.

Рис. 4.2. Доходи об'єднання співвласників багатоквартирного будинку




^ ДОХОДИ ОСІБ




Доходи від основної Доходи від
(неприбуткової) діяльності підприємницької


(цільове фінансування) діяльності







Внески членів Бюджетні Інші цільові Доходи
об’єднання асигнування надходження від оренди

приміщень





Внески Субсидії, Добровільні Інші доходи
на утримання дотації, внески від підприєм-
будинків зокрема фізичних ницької
та на ремонт та юридичних діяльності
прибудинко- будинку осіб
вих територій







Внески
до
ремонтного, Компенсація Пеня,
резервного пільг штрафні
та спеціальних санкції
фондів


Згідно зі статтею 21 закону про ОСББ, за сучасних умов об'єднання можуть фінансове забезпечувати свою діяльність завдяки надходженню таких коштів:

  • залишків коштів на рахунках попереднього власника майна;

  • статутних внесків, обов'язкових платежів членів об'єднання;

  • субсидій на плату за житлово-комунальні послуги та компенсацій за громадян, які користуються правом на їх отримання, щодо плати за житлово-комунальні послуги (в їхній частці у загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного та загального майна) у разі укладення відповідного договору між власником приміщення та об'єднанням;

  • добровільних майнових, зокрема грошових, внесків фізичних і юридичних осіб;

  • коштів, що їх одержує об'єднання здаючи в оренду допоміжні приміщення;

  • доходів, спрямованих на виконання статутних завдань об'єднання й отриманих внаслідок діяльності підприємств, засновниками яких є об'єднання.


Для накопичення коштів на ремонт неподільного та загального майна і термінового усунення збитків, що виникли внаслідок аварій чи непередбачених обставин, за рішенням загальних зборів об'єднання може створювати спеціальні ремонтний та резервний фонди, витрати з яких здійснювати на потреби, передбачені в статуті. Порядок створення спеціальних фондів ОСББ визначив Кабінет Міністрів України. Кошти таких фондів акумулюються на банківських рахунках об'єднання8.

Інструкція про застосування Плану рахунків9 містить пояснення, що засоби цільового фінансування - це кошти, виділені для фінансування заходів цільового призначення; кошти, що надійшли як субсидії, й асигнування з бюджету та позабюджетних фондів; цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо. Тому такі кошти ОСББ рекомендують визнавати коштами цільового фінансування і цільових надходжень.

Цільове фінансування об'єднань співвласників поділяють на такі види:

  • фінансування, одержане у вигляді обов'язкових платежів, зборів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до ремонтного, резервного та спеціальних фондів;

  • фінансування, надане у вигляді субсидій на плату за житлово-кому­нальні послуги, компенсацій окремим громадянам, державних дотацій з бюджету на комунальні послуги, обслуговування та капітальний ремонт будинків;

  • інше цільове фінансування (пожертви, добровільні майнові, зокрема грошові, внески, одержані від фізичних і юридичних осіб, які не є членами об'єднання).

Кошти, що надходять на рахунки об'єднання для фінансування певних заходів цільового призначення, доцільно обліковувати на спеціальному рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». За кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» відображають кошти цільового призначення для фінансування запланованих заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум у деяких випадках.

Об'єднання може отримувати цільове фінансування на реалізацію конкретних статутних програм і взагалі на забезпечення статутної діяльності. Тож з огляду на потреби управління, контроль, аналіз та звітність на рахунку цільового фінансування варто вести аналітичний облік коштів. Маючи докладну інформацію, одержану завдяки такому обліку, керівні органи ОСББ зможуть ухвалювати ефективні управлінські рішення.

Аналітичний облік коштів на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» пропонуємо вести на субрахунках другого і третього порядку:

  1. «Внески членів об'єднання»; 4811 «Цільове фінансування членськими внесками»; 4812 «Цільове фінансування ремонтного фонду»; 4813 «Цільове фінансування резервного фонду»; 4814 «Цільове фінансування спеціального фонду»;

«Цільові бюджетні асигнування»; 4821 «Цільове фінансування субсидій на оплату житлово-комунальних послуг»; 4822 «Цільове фінансування компенса­ції пільг з оплати житлово-комунальних послуг»; 4823 «Цільове фінансування дотації з бюджету»; 483 «Інші цільові надходження»; 4831 «Цільові добровільні внески»; 4832 «Пеня (штраф) за невиконання зобов'язань» тощо.

В об'єднанні співвласників вартість послуг з утримання житлового будинку та прибудинкової території мають компенсувати власники квартир - члени об'єднання, переказуючи кошти (членські внески та платежі) на рахунок об'єднання. Тому правління ОСББ щороку складає кошторис надходжень і видатків на наступний фінансовий рік, а загальні збори визначають величину платежів і внесків. Цільові надходження від членів об'єднання можна поділити на дві групи:

  • сплата за утримання житла - будинку та прибудинкової території;

  • внески до ремонтного, резервного та спеціальних фондів об'єднання (так само як сплата за утримання житла, ці внески є обов'язковими).

Ті фонди формують переважно з внесків власників квартир, накопичують на спеціальних банківських рахунках об'єднання і використовують тільки за цільовим призначенням за напрямками, передбаченими в статуті об'єднання10. Так, кошти, акумульовані в ремонтному та резервному фондах, об'єднання спрямовує на ремонт неподільного та спільного майна, на термінове усунення збитків, що виникли внаслідок аварії чи непередбачених обставин тощо. А кошти спеціальних фондів використовує на забезпечення своєї основної статутної діяльності. Порядок створення спеціальних фондів ОСББ визначено в постанові Кабінету Міністрів України «Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"» № 1521 від 11 жовтня 2002 року. Джерела формування спеціальних фондів, а також напрямки використання акумульованих у них коштів відображено в таблиці 4.1. Втім, більшість об'єднань не створюють такого фонду, оскільки він потребує збирання додаткових коштів з власників квартир.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації