Поиск по базе сайта:
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра німецької філології  icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра німецької філології




Скачати 371.35 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра німецької філології
Сторінка2/3
Дата конвертації30.05.2013
Розмір371.35 Kb.
ТипПрограма
1   2   3

3. Історія німецької мови

  1. Предмет і завдання історії німецької мови.

  2. Методи історичного дослідження мови. Порівняльно-історичний метод.

  3. Фактори і типи мовних змін.

  4. Періодизація історії німецької мови.

  5. Становлення німецької мови в староверхньонімецький (ствн.) період.

  6. Староверхньонімецькі . діалекти, їхні спільні та відмінні риси.

  7. Пам’ятки писемності ствн. періоду та їхні особливості.

  8. Основні риси системи голосних ствн. мови у порівнянні з голосними германської прамови.

  9. Система довгих голосних. Система коротких голосних.

  10. Дифтонги. Процеси монофтонгізації дифтонгів та дифтонгізації монофтонгів.

  11. Чергування голосних у ствн. мові: апофонія (аблаут), метафонія (умлаут), фрактура (переломлення).

  12. Явища та процеси у системі приголосних у ствн. мові. Західноґерманська ґемінація (подвоєння).

  13. Друге пересування приголосних і його прояви у різних діалектах. Система ствн. приголосних як результат другого пересування приголосних..

  14. Морфологічна структура іменника у ствн. мові: граматичні категорії, морфологічна класифікація, типи відмін, характерні риси відмінювання.

  15. Морфологічні типи відмінювання займенників у ствн мові. Розвиток артикля.

  16. Морфологія прикметника та прислівника у ствн. мові. Типи відмін прикметника. Вживання сильної та слабкої форм прикметника.

  17. Утворення ступенів порівняння прикметників і прислівників.

  18. Морфологія числівників ствн. мови. Відмінювання числівників.

  19. Морфологія дієслова. Граматичні категорії дієслова і їх розряди. Категорія часу і її зв’язок з категорією виду. Розвиток аналітичних часових форм. Категорія способу. Іменні форми дієслова.

  20. Морфологічні типи дієслів. Сильна дієвідміна. Апофонічні ряди. Слабка дієвідміна. Відмінювання сильних та слабких дієслів у теперішньому та минулому часі. Неправильні дієслова. Претерито-презентні слова, їх етимологія та відмінювання.

  21. Будова речення у ствн. мові. Складносурядне та складнопідрядне речення. Порядок слів у підрядному реченні.

  22. Словотвір та лексичний склад ствн. мови. Типи та засоби словотвору. Зміни у значеннях слів. Пам’ятки середньоверхньонімецького періоду, їх жанри.

  23. Територіальні діалекти та тенденції їх розвитку у середньоверхньонімецький період.

  24. Фонетика середньоверхньонімецької (середвн.) мови. Розширення складу фонем мови.

  25. Зміни у фонемному складі слів. Розвиток умлаута в середвн. мові. Редукція ненаголошених голосних. Еволюція дифтонгів. Фонетичні та фонологічні зміни приголосних у середвн. мові.

  26. Зміни у відмінюванні прикметників та займенників, викликані редукцією ненаголошених голосних.

  27. Збільшення групи сильних дієслів з умлаутом у презенс індикатив. Перебудова системи слабких дієслів у бік її уніфікації, зближення системи закінчень слабких і сильних дієслів.

  28. Граматизація умлаута при вираженні категорії способу. Отримання умлаута претерито-презентними дієсловами. Розвиток аналітичних часових форм.

  29. Будова речення у середньоверхньонімецькій мові. Позиція присудка. Формулювання заперечення. Розвиток дієслівної рамки.

  30. Словотвір та лексичний склад середвн. мови. Збагачення лексичного складу у середвн. мові.

  31. Критерії відмежування ранньоверхньонімецького (ранньовн.) періоду. Хронологічні рамки та діалекти.

  32. Літературні пам’ятки ранньовнім. періоду.

  33. Розвиток орфографічних норм.

  34. Фонологічна структура ранньовн. мови. Монофтонгізація дифтонгів. Зміна дистрибуції коротких і довгих голосних. Подовження коротких голосних у відкритому складі. Скорочення довгих голосних у закритому складі.

  35. Фонетичні та фонологічні зміни приголосних у ранньовн. мові.

  36. Морфологічна структура ранньовн. мови. Встановлення трьох типів відмінювання іменників.

  37. Зміни у відмінюванні займенників та прикметників. Диференціація різних відмін прикметників у зв’язку з розвитком монофлексії.

  38. Спрощення системи відмінювання сильних дієслів. Скорочення числа претерито-презентних дієслів. Розвиток системи часових форм.

  39. Синтаксичні зміни у ранньовн. мові

  40. Словотвір та словниковий склад ранньовн. мови. Зміни у значеннях. Нові типи словотвору. Запозичення з інших мов. Словникові нововведення Мартіна Лютера.

Рекомендована література

  1. Бублик В.Н. Історія німецької мови. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2004.

  2. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця: Нова книга, 2006.

  3. Левицький В.В. Історія німецької мови. Посібник для студентів ВНЗ. – Вінниця: Нова книга, 2007.

  4. Braune, Wilhelm; Reiffenstein, Ingo. Althochdeutsche Grammatik. 15. Aufl. – Tübingen: Max Niemeyer, 2004.

  5. Maxymtschuk, Bohdan; Petrashchuk, Natalija. Lehr- und Übungsbuch zur Geschichte der deutschen Sprache. – Lwiw: LNU, 2003.

  6. Paul, Herman; Wiehl, Peter; Grosse, Siegfried. Mittelhochdeutsche Grammatik. 23. Aufl. – Tübingen: Max Niemeyer, 1989.

  7. Zadorožnyi B. М. Geschichtliche Laut- und Formenlehre des Deutschen. – Lwiw, 1987.

4. Теоретична граматика сучасної німецької мови»


  1. Предмет, мета і завдання теоретичної граматики.

  2. Дихотомія мови: мова і мовлення.

  3. Поняття мовної системи. Структура мови. Знаковий характер мови.

  4. Парадигматика та синтагматика.

  5. Синхронія та діахронія.

  6. Функції мови.

  7. Методи аналізу граматичних одиниць.

  8. Теорія валентності і рівні аналізу.

  9. Реалізація семантичної та синтагматичної потенції дієслів у реченні.

  10. Теорія функціонально-семантичних полів.

  11. Полісемія і синонімія в граматиці.

  12. Теорія бінарних опозицій.

  13. Дієслівна категорія часу.

  14. Категоризація та поняття граматичної категорії.

  15. Об’єктивний та граматичний час.

  16. Система темпоральних форм індикатива.

  17. Лексичні та синтаксичні маркери темпоральності.

  18. Комунікативний потенціал темпоральних форм індикатива.

  19. Функціональні особливості дієслівних форм презенса та футурума І.

  20. Граматичний статус перфекта .Протиставлення – перфект/претеріт на функціональному рівні.

  21. Конституенти поля модальності. Категорія дієслівного способу: індикатив, кон’юнктив, імператив.

  22. Семантика та функції кон’юнктива ІІ (претеріт та плюсквамперфект). Форма würde+інфінітив як альтернатива кон’юнктиву ІІ та футуруму І кон’юнктива.

  23. Модальні дієслова: семантика та функції;

  24. Засоби вираження аспектуальної семантики в німецькій мові.

  25. Семантична класифікація дієслів.

  26. Лексико-семантична категорія акціональності. Лексичні, словотвірні та синтаксичні засоби вираження акціональної семантики. Результативні предикати.

  27. Система станових протиставлень. Актив/ wеrden -пасив/статив. Проблема безособового пасиву; Zustandsreflexiv; Bekommen-пасив.

  28. Конкурентні форми пасиву.

  29. Граматичні параметри дієприкметніків І та ІІ. Станова маркованість; Імпліцитна темпоральність. Акціональна семантика дієприкметників.

  30. Синтаксичні функції дієприкметникових груп. Проблема ад’єктивації дієприкметників..



Рекомендована література


  1. Admoni W. Der deutsche Sprachfbau. – M., 1961.

  2. Duden. Grammatik. 7. völlig neu erarbeitete und erweiterte Auflage. – Mannheim-Leipzig-Wien-Zürich, 2005.

  3. Eisenberg P. Grundriss der deutschen Grammatik. Dritte Auflage. – Stuttgart-Weimar: Verlag J. Metzler, 1994.

  4. Engel M. Deutsche Grammatik. – Heidelberg: J. Groos-Verlag, 1988.

  5. Grundzüge einer deutschen Grammatik. – Berlin: Akademie-Verlag, 1981.

  6. Gulyga M, Natanson M. Syntax der deutschen Gegenwartssprache. – M., 1966.

  7. Helbig G., Buscha J. Deutsche Grammatik. – Leipzig, Berlin, München, 2001.

  8. Moskalskaja O. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. – Moskau, 1975.

  9. Thieroff R. Das finite Verb im Deutschen. Tempus-Modus-Distanz. – Tübingen, 1992.

  10. Zifonun G u.a. Grammatik der deutschen Sprache. Bd. 3. – Berlin, New York: W. de Gruyter, 1997.



^ 5.Методики викладання німецької мови

  1. Методика вивчення іноземних мов як наука. Зв’язок методики із суміжними дисциплінами.

  2. Базові методичні категорії: принцип, метод, методична система, методичний прийом.

  3. Засоби навчання, їх типи та можливості використання на різних ступенях навчання.

  4. Методи вивчення іноземних мов: цілі, зміст і принципи навчання.

  5. Сучасні методичні принципи викладання іноземних мов.

  6. Чотирикомпонентна мета вивчення іноземних мов у середніх навчальних закладах.

  7. Поняття іншомовної комунікативної компетенції.

  8. Основні та факультативні компоненти навчально-методичного комплексу з іноземної мови для СНЗ.

  9. Методика формування фонологічної компетенції. Основні типи і види вправ для формування фонологічної компетенції.

  10. Методика формування іншомовної граматичної компетенції. Мета і зміст навчання граматичного матеріалу у СНЗ.

  11. Поняття «активний» і «пасивний» граматичний мінімум. Типи і види вправ для засвоєння граматичних структур активного та пасивного граматичного мінімуму.

  12. Методика формування іншомовної лексичної компетенції. Різні способи семантизації лексичних одиниць.

  13. Етапи роботи з лексичним матеріалом.

  14. Типи і види вправ для засвоєння лексичного мінімуму. Поняття «активний»,«пасивний» та «потенційний» лексичний мінімум.

  15. Мета, зміст і методика формування іншомовної компетенції в аудіюванні.

  16. Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Труднощі аудіювання. Способи презентації аудіотекстів Система вправ для навчання аудіювання. Різні способи перевірки розуміння аудіотекстів.

  17. Загальні та відмінні характеристики діалогічного і монологічного мовлення, їх урахування в процесі навчання. Функціональні типи діалогу та монологу.

  18. Методика формування компетенції в діалогічному та монологічному мовленні.

  19. Методика формування компетенції в читанні. Мета і зміст навчання читання у СНЗ. Класифікація видів читання. Робота з текстом для читання. Способи перевірки розуміння прочитаного.

  20. Методика формування компетенції в письмі. Мета і зміст навчання письма як виду мовленнєвої діяльності. Система вправ для навчання письма.

  21. Організаційні форми навчально-виховного процесу з іноземної мови в СНЗ. Урок як основна форма навчання. Вимоги до сучасного уроку іноземної мови, типологія уроків. Структура уроку, особливості уроку на різних ступенях навчання.

  22. Контроль у навчання іноземних мов: функції, види, форми. Вимоги до контролю знань, навичок і вмінь з іноземної мови у СНЗ.

  23. Тест як засіб контролю: структура, типи, види, методика використання.

  24. Планування навчально-виховного процесу з іноземної мови. Види планів. Особливості планування уроків іноземної мови на різних ступенях навчання.

  25. Індивідуалізація процесу вивчення іноземних мов у СНЗ.


Рекомендована література

  1. Т. Комарницька. Методика викладання німецької мови. – Львів: ЛДУ, 1991.

  2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах. – К.: Ленвіт, 2002.

  3. Neuner G., Hunfeld H.: Methoden das fremdsprachlichen Deutschunterrichts. Fernstudieneinheit.4

  4. Roche J. Interkulturelle Sprachdidaktik. Eine Einführung. – Tübingen: Gunter Narr Verlag, 2001.

  5. Grucza F., Krumm H.-J., Grucza B. Beitrage zur wissenschaftlichen Fundierung der Ausbildung von Fremdsprachenlehrern. – Warszawa: Wydawnictwo Universytetu Warszawskiego, 1993.

  6. Huneke H.-W., Steinig W. Deutsch als Fremdsprache. Eine Einführung. – Erich-Schmidt-Verlag, 2002.


^ 6.Національна література


Німецька література раннього середньовіччя. Історичне підгрунтя розвитку літератури. Світогляд давніх германців. Найстаріші писемні пам’ятки.

Формування усної літератури в умовах великого переселення народів. Поезія давніх германців. Культ Водана, пантеон германських богів. Прославлення героїв: чесноти давніх германців. Хвалебні та героїчні пісні. Поняття «героїчна пісня», основні жанрові ознаки. «Пісня про Гільдебранта» як зразок героїчної пісні. «Мерзербурзькі заклинання» як зразок ритуальної поезії.

^ Каролінгське та Оттонівське Відродження. Клерикальна література. Література латинською мовою. Лірика вагантів.

Франкське королівство. Християнізація та освіта в епоху Каролінгів. Становлення німецькомовної писемності. Перші переклади. Віршовані та прозові переклади Біблії. «Хеліанд». «Життя Ісуса» Отфріда.

Література періоду Оттонівського відродження. Творчість Гротсвіти Гандергаймської та Ноткера. Занепад німецькомовної літератури. Лірика вагантів. «Карміна бурана»


^ Література періоду зрілого середньовіччя: витоки і розквіт куртуазної культури

Суспільно-історичні умови формування куртуазної культури. Поезія благочестя. Світська культура знаті: героїка, вірність, виховання. Основні лицарські чесноти. Куртуазна любов.

Лицарська лірика – міннезанг: поняття високої та низької мінне. Жанрові ознаки та типологія міннезангу (форма, тематика). Основні представники. Творчість Вальтера фон дер Фогельвайде.

Лицарський роман. Основні жанрові особливості. Гартман фон Ауе «Бідний Генріх», Вольфрам фон Ешенбах «Парцифаль», Готфрід Стразбурзький «Трістан та Ізольда»Народно-героїчний епос. Жанрові особливості, історичне підгрунтя. «Пісня про Нібелунгів». «Пісня про Ґудруну». Середньовічна дидактика: Штрікер «Піп Аміс». Фрейданк “Розуміння”


^ Література пізнього середньовіччя. Занепад лицарської культури. Міщанська література: причини виникнення, умови формування. Вернер Садівник «Селянин Гельмбрехт»: зародження реалізму. Майстерзанг. Народні книги. Зародження драми: духовна та світська драма (фастнахтшпіль). Різноманіття малих епічних форм. Шванки. «Тіль Уленшпігель»

^ Література Німеччини доби Відродження. Історико-соціальні умови формування ренесансної літератури у Німеччині. Поняття Гуманізму та Реформації. Формування антропоценричного світогляду, звернення до здобутків античної культури, формування гуманістичного ідеалу людини.

Діяльність вчених-гуманістів. Ульріх фон Гуттен, Йоганнес Рейхлін та «Листи темних людей». Творчість Еразма Роттердамського.

Література дурнів: причини виникнення, дидактичні особливості. Образ блазня у літературі дурнів. «Похвала глупоті» Е. Роттердамського. Себастьян Бранд «Корабель дурнів», народна книга «Шільдбюргери»


^ Література періоду реформації та селянської війни. Діяльність Мартіна Лютера. Внесок Лютера у розвиток писемної німецької мови Переклад Біблії. Діяльність Томаса Мюнцера.

Література після селянської війни. Байки та тваринний епос. Фастнахтшпіль та драми майстерзінгерів. Творчість Ганса Сакса. «Віттенберзький соловей» Німецькомовна шкільна драма.

^ Підґрунтя розвитку та основні риси літератури 17 ст. Поняття бароко. Історична та літературна ситуація в Німеччині 17 ст. Мовні товариства. Внесок М. Опіца у розвиток літератури. Лірика в епоху бароко, основні жанри, тематика пердставники. Перша та друга сілезькі школи. А.Гріфіус, П.Флемінг. Г.фон Гофмансвальдау.

^ Драма та театр в епоху бароко. Німецький мандрівний театр. Драматургія А.Гріфіуса. Тематика та проблематика драм. Давід Каспар Лоенштайн. Розвиток комедії. Комедії К. Ройтера. Драматургія Крістіана Вайзе.

^ Становлення роману в німецькій літературі. Жанрова типологія романів: героїчно-галантний роман, історичний роман, пасторальний, шахрайський роман. Творчість Ганса Гріммельсгаузена та Крістіана Ройтера. Роман «Сімпліцій Сімпліціссімус» Гріммельсгаузена як зразок шахрайського роману. К.Ройтер «Шельмуфський». «Література брехунів»

^ Література 18 ст. Німецьке Просвітництво. Філософське підгрунтя (Локк, Гобс, Лейбніц, Кант). Літературна ситуація в Німеччині 18 ст., основні літературні напрями. Рококо. Пієтизм. Ф.Г. Клопшток. Поетологічна концепція. «Мессіада». Оди. К.М.Вілянд і роман виховання. Творчість Готшеда, літературна програма та практика. Нормативна поетика.

^ Просвітнцько-міщанська література другої половини 18 ст. Естетика Г.Е.Лессінга у трактаті «Лаокоон або про межі малярства та поезії». Г.Е. Лессінг та міщанська трагедія. Теорія співчуття. Теорія трагедії у «Гамбурзькій драматургії». «Емілія Галотті». Комедії Лессінга. Сучасна німецька реальність у комедії «Мінна фон Барнгельм».

^ Література «Бурі і натиску» та Ваймарівського класицизму. Й.Г Гердер. Концепція генія. Творчість Й.В.Гете. Сентиментальний роман «Страждання молодого Вертера», трагедія «Фауст». Творчість Ф.Шіллера.

^ Між класицизмом та романтизмом. Ф. Гельдерлін. Роман «Гіперіон», драма «Смерть Емпедокла», лірика. Творчість Я.Пауля.

Ранній романтизм. Єнська школа романтизму. Філософія та теорія. Брати Шлегелі. Поняття «універсальної поезії», «романтичної іронії». «Магічний ідеалізм» Новаліса. Натурфілософія «Гімнів до ночі» та «Духовних пісень». Роман «Генріх фон Офтердінген».

^ Література пізнього романтизму Гайдельберзький гурток. К.Брентано, А. фон Арнім. Фольклорна творчість братів Грімм. Берлінський гурток. Життя та творчість Е.Т.А. Гофмана. Адальберт фон Шаміссо «Дивна історія Петера Шлеміля». Драматургія та новелістика Г. фон Кляйста. Швабська школа романтизму.

^ Література напередодні березневої революції. «Vormärz». Суспільно-політична ситуація. Філософське підгрунтя. Л.Фейербах, К.Маркс, Ф. Енгельс. Діяльність «Молодої Німеччини»: Карл Гуцков, Генріх Ляубе. Творчість Г.Гайне. «Книга пісень». «Німеччина. Зимова казка» як сатирична поема. Політична тенденційна поезія. Г. Гервег, Ф.Фрайліграт. Драма періоду «Vormärz»: K. Д. Граабе, К.Іммерман, Г.Бюхнер

^ Бідермайер 1820-1850. Особливості культури Бідермайера. Творчість Е.Меріке, А.Штіфтера. Роман А.Штіфтера «Поліття». Драматургія Ф.Грільпарцера.

«Поетичний» («бюргерський») реалізм. Німецький реалізм у контексті європейського. Вплив філософії А.Шопенгауера на літературу реалізму. Т.Фонтане як представник соціального роману «Еффі Бріст». Майстри реалістичної новели А.Штіфтер, Т.Шторм. В.Раабе. Теорія музичної драми Р.Вагнера. Філософська та поетична спадщина Ніцше. «Так казав заратустра»

^ Література модернізму. Література першої половини ХХ ст. Література натуралізму. Натуралізм. Центри, органи, розвиток. Філософське та наукове підгрунтя. Розвиток німецького натуралізму: послідовний натуралізм. А.Гольц та Й.Шляф. Секундний стиль. Натуралістична лірика. А.Гольц «Фантазус». Збірка натуралістичних новел А.Гольца та Й.Шляфа «Папа Гамлет». Натуралістична драма: проблема герой-середовище. Г.Гауптман «Перед сходом сонця», «Ткачі» як приклади натуралістичної драми.

Імпресіонізм, символізм, неоромантизм, югендштіль, декаданс. Штефан Георге. Символічна поезія. «Гімни», «Альгабаль». Райнер Марія Рільке. Лірична проза. Роман-щоденник «Записки Мальте Лаурдіса Брігге». Гуго фон Гофмансталь. Лірика в скептичному дусі fin de siecle. Лірична драма.«Лист лорда Шандо» як канонічний текст модернізму. Артур Шніцлер. Метод «внутрішнього монологу»

^ Експресіонізм у німецькій літературі. Експресіонізм в історичному контексті.
Експресіоністична лірика. Антологія експресіоністичної лірики «Сутінки людства» Експресіоністична драма: «Жебрак» Р. Зорге, «Людина із дзеркала Ф.Верфель. «Син» В. Газенклевер, Г.Кайзер Трилогія «Гас». Експресіоністична проза: «Вбивство кульбаби» А.Дебліна, «Людина добра» Л.Франка. Новели Ф.Кафки. Дадаїзм.

^ Література 20-х років ХХ ст. Період Ваймарівської республіки. «Нова діловитість». Особливості реалізму ХХ ст. Нові романні техніки та модифікації роману. Інтелектуальний роман Т.Манна. «Чарівна гора», сімейний роман «Будденнброки». Соціальний роман. Філософська проза Г.Гессе. «Степовий вовк». А.Деблін «Берлін. Александерпляц» як роман великого міста. Література втраченого покоління. Е.М.Ремарк. «На західному фронті без перемін», «Три товариші». Гуманістичний роман Я.Вассермана «Каспар Гаузер». Б.Брехт. Теорія «епічного театру» ефект «очуження». «Матінка Кураж та її діти». «Життя Галілея»

^ Література Третього Рейху. Внутрішня еміграція, література у вигнанні. Роль історичного роману. Історичний роман Г. Манна «Молоді літа короля Генріха IV» та Л. Фейхтвангера «Лже-Нерон».

^ Література другої половини ХХ ст. Література після ІІ св. війни. Література руїн. Творчість В. Борхерта. Вплив філософії Мартіна Гайдеггера, Карла Ясперса, Жана Поля Сартра на повоєнну літературу в Німеччині. Новий мовний скепсис. Л. Віттгенштайн. Політичний поділ Німеччини та його вплив на літературу.


^ Література НДР. Антифашистська літературна практика. Творчість А.Зегерс: роман «Сьомий хрест», новела «Прогулянка мертвих дівчат», «Мертві залишаються молодими». Література відбудови: Бітерфельдська дорога. Соціалістичний реалізм. Ankunftsliteratur, «нова суб’єктивність». Уве Йонсон «Здогади про Якова». Розвиток драматургії, Б.Брехт. Дидактичний театр. Творчість К. Вольф

^ Література ФРН. Група 47: тематика творів, вплив на формування літературного процесу в Німеччині. Проблеми «неподоланого минулого» у творчості Г. Белля. Особливості лірики, нові форми. Конкретна поезія. О. Гомрінгер. Лірика М.Л.Кашніц та Неллі Закс. Екзистенціалізм у німецькій літературі 50-х рр. Г.Е.Носсак. Проза. Епічний театр: нові форми. Театр абсурду. Макс Фріш. Група 61. Макс фон дер Грюн. Нова суб’єктивність 70-х років. Творчість Ґ. Ґрасса. «Бляшаний барабан»

^ Література Німеччини після об'єднання. Тематика та проблематика творів. К.Вольф «Was bleibt». Феномен поп-літератури. Творчість Ю. Герман, І. Шульце. Постмодерністичні тенденції в німецькій літературі П. Зюскінд.

ЛІТЕРАТУРА

  1. История немецкой литературы. В 5-ти томах. - Москва, 1962.

  2. История немецкой литературы. В 3-х томах. - Пер. с нем. Общ.ред А.Дмитриева. - М.: Радуга, 1986.

  3. Barner, Wilfried Geschichte der deutschen Literatur von den Anfängen bis zur Gegenwart. Bd. 12, Geschichte der deutschen Literatur von 1945 bis zur Gegenwart / Von Wilfried Barner, A. von Bormann, M. Durzak u. a.; Hrsg von Barner Wilfried, 1994 (кабінет німецькомовної книги вул. Лисенка 14.)

  4. Deutsche Literaturgeschichte. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. - 7.Auflage /hrsg. von W.Beutin, K. Elehrt, W.Emmerich u.a. - Stuttgart: Verlag J.B. Mezler, 2008.

  5. Geschichte der deutschen Literatur vom 18. Jahrhundert bis zur Gegenwart. Bd. 3-2, 1945-1980 2. Aufl. - Weinheim: Beltz Athenäum, 1994

  6. Fiskowa S.P. Geschichte der deutschen Literatur in Perioden, Entwicklungsrichtungen, Ideen und Namen. - Львів: Паїс, 2003

  7. Rupprich, Hans Geschichte der Deutschen Literatur von den Anfängen bis zur Gegenwart. Bd. 4, Die deutsche Literatur vom späten Mittelalter bis zum Barock. Teil 1. Das ausgehende Mittelalter, Humanismus und Renaissance_ 1370-1520/ von Hans Rupprich; neubearb. Von H-Heger, 2. Aufl., 1994. - 927 (кабінет німецькомовної книги, вул. Лисенка 14.)


1   2   3



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації