Поиск по базе сайта:
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра французької філології  icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра французької філології




Скачати 110.48 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра французької філології
Дата конвертації30.05.2013
Розмір110.48 Kb.
ТипПрограма


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка


Факультет іноземних мов

Кафедра французької філології


ПРОГРАМА


фахових вступних випробувань

для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні «Бакалавр»

зі спеціальності «Французька мова та література»


Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

27.02.2012 р. (протокол № 19)


Львів – 2012


Програма вступних випробувань з французької мови для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні «Бакалавр» розроблена з метою перевірити під час тестування лінгвістичну компетенцію вступників, яка забезпечує володіння мовним матеріалом в усному і писемному мовленні на рівні В2+. Завдання охоплюють навчальний матеріал підручників та навчально-методичних комплексів на рівні В2+ як вітчизняних так і зарубіжних авторів.

Вступні випробування перевіряють знання принципів, за якими організовуються, структуруються та функціонують висловлювання для здійснення комунікативних функцій. Вони укладені таким чином, щоб на основі активного та пасивного володіння лексичним матеріалом через мовну здогадку і граматичну компетенцію виявити здатність вступників до адекватного вибору лексичних або комунікативних еквівалентів та граматичних структур, що дозволяє встановити рівень сформованості у вступника знань про значення, формоутворення та функції мовних одиниць у мовленні.


^

Французька мова



Програма тестування лексичної компетенції


Навчання лексичного матеріалу і формування на його основі лексичних навичок є одним з найважливіших компонентів змісту навчання іноземної мови.

Тестові завдання складені на основі лексичного мінімуму для володіння французькою мовою на рівні В2+, який включає:

^ Активний лексичний мінімум – лексичній матеріал, яким вступники повинні користуватися для впровадження своїх думок в усній та письмовій формі, а також розуміти думки інших людей при читанні та аудіюванні. Цей рівень передбачає знання про лексичне значення слова, поняття про багатозначність слів. Вступники повинні володіти знанням про будову слова, словотвір у французькій мові, вміти зіставляти та користуватися лексичним матеріалом французької та рідної мови.

^ Пасивний лексичний мінімум – лексичний матеріал, який вступники повинні розуміти при сприйманні чужих висловлювань в письмовій та усній формі. Даний рівень передбачає знання антонімів, синонімічних рядів, фразеологічних виразів. Рівень лексичної компетенції формується здебільшого при самостійному читанні.

Потенційний словниковий запас – слова та вирази, значення яких вступник може здогадатися із контексту.
^

Програма тестування граматичної компетенції


Морфологія


  1. Артикль. Загальне поняття про вживання означеного, неозначеного та часткового артикля. Злитий артикль. Заміна неозначеного і часткового артиклів прийменником de.

  2. Іменник. Утворення жіночого роду та множини іменника.

  3. Детермінативи. Вживання вказівних, присвійних, питальних, неозначених прикметників.

  4. Прикметник. Утворення жіночого роду та множини прикметників. Ступені порівняння якісних прикметників. Місце прикметника в реченні.

  5. Числівник. Особливості написання кількісних числівників. Утворення порядкових числівників.

  6. Займенник. Особові займенники. Місце придієслівних займенників- додатків у реченні. Вживання зворотних займенників. Вживання адвербіальних займенників en, y. Особові самостійні займенники. Форми і вживання вказівних займенників. Форми і вживання присвійних займенників.Відносні займенники. Вживання простих і складних форм відносних займенників і їх роль у реченні. Питальні займенники. Неозначені прикметники і займенники і їх особливості вживання.

  7. Дієслово. Особа і число дієслова. Безособові дієслова. Перехідні і неперехідні дієслова. Форми відмінювання дієслів. Класифікація дієслів (Їх групи). Утворення заперечної і питальної форм дієслова. Обмежувальний зворот Ne... que. Утворення часів і їх вживання. Вживання часів дійсного способу (l’Indicatif): présent, imparfait, passé composé, passé simple, plus-que-parfait, passé immédiat, passé antérieur, passé immédiat dans le passé, futur simple, futur antérieur, futur immédiat, futur dans le passé, futur immédiat dans le passé. Узгодження часів дійсного способу. Наказовий спосіб. Умовний спосіб (le conditionnel présent et passé). Вживання часів умовного способу. Le présent et le passé du subjonctif. Subjonctif у незалежних реченнях. Subjonctif у підрядніх додаткових реченнях. Subjonctif у підрядних обставинних реченнях. Subjonctif у підрядних означальних реченнях. Безособові дієслова і вирази. Infinitif présent et passé. Participe présent, participe passé, participe passé composé. Le gérondif. Займенникові дієслова. Утворення пасивної форми.

  8. Прислівник. Розряди прислівників. Утворення прислівників. Вживання прикметників у значенні прислівників. Ступені порівняння прислівників. Роль і місце прислівників у реченні.

  9. Прийменник. Значення і вживання прийменників.

  10. Сполучник. Сурядні сполучники. Підрядні сполучники.



Синтаксис


  1. Словосполучення. Вільні і стійкі словосполучення.

  2. Просте речення. Головні члени речення. Види присудка (дієслівний та іменниковий). Узгодження підмета з присудком. Другорядні члени речення. Порядок слів у стверджувальному і питальному реченнях. Виділення членів речення.

  3. Складне речення. Складносурядне речення. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень. Підрядне речення додаткове. Інфінітивний зворот. Непряма мова. Підрядне речення означальне. Підрядні речення обставинні ( часу, місця, причини, мети, умовні, порівняльні, поступки). Абсолютний дієприкметниковий зворот. Розділові знаки.



Рекомендована література :


  1. Багдасарян М., Папко М., Тарасова А. Французский язык. М., «Высшая школа», 1990.

  2. Драненко Г.Ф. Français, niveau avancé DALF: Підруч. для вищ.навч.закл. – К. Ірпинь:ВТФ «Перун», 2002.

  3. Донець Й.І. Практична граматика французької мови. – Київ: Вища Школа, 1962. – 260 с.

  4. Клименко Ю. , Харитоненко З. Fêtes et traditions du peuple français. – Київ: Вид. Дім «Шкіл. Світ»: Вид. Л. Галіцина, 2005.

  5. Кость Г.М., Сулим О.І. Посібник з французької мови. Львів: Вид. Центр ЛНУ ім.. Ів. Франка, 2007.

  6. Костюк О.Л. Français, niveau intermédiaire DELF : Підруч. для вищ.навч.закл.- К. Ірпинь: ВТФ «Перун», 2002.

  7. Крючков Г.Г. Поглиблений курс французької мови. К.: Вища школа, 1998.

  8. Мандзак І.А. Підручник з французької мови. – Львів: ЛНУ, 2005.

  9. Попова И.Н. Казакова Ж.А. Ковальчук Г.М. Manuel de français. М.: Высшая шк., 1998.

  10. Попова И.Н., Казакова Ж.А., грамматика французского языка. Практический курс . М., 2000.

  11. Descotes-Genon Ch.,Morsel M-H, Richou Cl. L’exercisier. L’expression française pour le niveau intermédiaire. PU de Grenoble. 1993.

  12. Grand-Clément O. Savoir-vivre avec les Français. Que faire ? Que dire ? P. Hachette, 1996.

  13. La vie des Français. Recueil de textes et de dialogues. Учебное пособие. Составители Т.Н.Громова, И.И.Аграновская, О.И.Дудник. – М.: Изд-во МГУ, 2001.

  14. Le Bescherelle 1. L’art de conjuguer. Dictionnaire de douze mille verbes. –Paris: Hatier, - 1980. – 158 c.

  15. Le nouveau sans frontières 1. Méthode de français. Cahier d’exercices. Clé International, Paris: 1988.- 176c.

  16. Mauger G. Cours de langue et de civilisation françaises. IIe partie. Paris, 1985.

  17. Méthode de français. Le nouveau Sans frontières-1,2. CLE International. P.,1988.

18. Potouchanskaï L.L., Youdina I.A., Chkounaeva I.D. Cours pratique de langue française. Parties 1-2. M. 2002.

19.Larousse. Dictionnaire général pour la maîtrise de la langue française, la culture classique et contemporaine. – P. : Larousse, 1993.

20.Словник. Французько-український. Українсько-французький: Посібник для загальноосвіт. шк. та вищ. навч. закладів / Уклад.: В.Т.Бурбело, К.М.Андрашко та ін.; Упоряд. В.Т.Бусел – Ірпінь: ВТФ “Перун”,1994-528с.


Затверджено Вченою радою факультету іноземних мов.


Протокол № 4 від 25 січня 2012 р.


Голова Вченої ради В. Т. Сулим


^ ЗРАЗКИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

ОКР «Бакалавр»; спеціальність “Французька мова та література”


TEST I


I.

1.1. Faites les bonnes connexions:

#1. Il a trouvé sans difficulté le journal (…)

#2. Je sais à cause de (…)

#3. Où sont les billets (…)

#4. Je ne connais pas l’homme à (…)

#5.C’est un problème (...)


  1. qu’il avait besoin.

  2. de qui il se préoccupe.

  3. dont la solution le préoccupe beaucoup.

  4. dont il avait besoin.

  5. quoi vous n’êtes pas venu chez eux.

  6. lequel il a cherché.

  7. sans lesquelles je peux me passer?

  8. auquel il s’adresse.

  9. qui je dois m’adresser.

  10. que tu as promis d’acheter?


^ 1.2. Trouvez le mot qui manque :

Notez le (les) chiffre(s) de la bonne réponse dans l’ordre croissant :


1) s’est ; 2) s’y ; 3) avait ; 4) très ; 5) beaucoup ; 6) a eu ; 7) était ; 8) vient ; 9) en ; 10) qui.

#1. La pièce où ils se trouvaient (...) étroite et sombre, mais (...) propre ; on (...) sentait à l’aise.


^ 1) parlé ; 2) leurs ; 3) que ; 4) y a ; 5) il est ; 6) parlent ; 7) se ; 8) se sont ; 9) rien ; 10) ils.

#2. Il (...) des gens étonnants : (...) se rencontrent au milieu de cinquante autres, ils se (...) moins d’une minute et dix ans après ils (...) rappellent tout.


^ 1) s’en ; 2) prendrions ; 3) était ; 4) nulle ; 5) point ; 6) mon ; 7) avons ; 8) en ; 9) toute ; 10) leur.

#3. Si nous n’avions (...) de défauts, nous ne (...) pas tant de plaisir à (...) remarquer dans les autres.


1) avais ; 2) mieux ; 3) comment) 4) êtes ; 5) meilleur ; 6) sachiez ; 7) nous ; 8) est ; 9) votre ; 10) vous.

#4. Il (...) préférable que vous (...) les faits en détail afin que (...) compreniez (...) mon attitude.


^ 1) cet; 2) vu; 3) ma; 4) n’; 5) celui; 6) meilleur; 7) sont; 8) celle-ci ; 9) été ; 10) ne pas.

#5. J’ai déposé (...) valise chez la concièrge, mais comme (...) était absente, je (...) ai pas pu la reprendre.


II.

^ 2.1. Employez les prépositions qui conviennent:


1) dans ; 2) de ; 3) d’ ; 4) en ; 5) à ; 6) sous ; 7) pour ; 8) sur ; 9) avec ; 10) sans.

#1. Je suis convaincu que c’est un écrivain (…) talent.

#2. Il se décida (…) le champ à partir très loin.

#3. Elle a l’habitude de cacher sa clef (…) la porte.

#4. Je vous engage (…) tenir votre promesse.

#5. Il travaille (…) qualité de mécanicien.


^ 2.2. Choisissez la bonne traduction:

Notez le (les) chiffre(s) de la bonne réponse dans l’ordre croissant :


#1. Ось що їм перешкодило відповісти відразу. (......)

  1. C’est ce que les a empêches de répondre soudainement.

  2. Voilà ce qui leur a empêché de répondre le jour même.

  3. Voilà ce qui les a empêchés de répondre tout de suite.

  4. Voilà, cela leur a empêché de répondre très vite.

  5. Voilà, c’est cela les empêche de répondre tout de suite.

#2. Він розповів нам про свою подорож, про яку він зберігав приємний спогад. (......)

  1. Il nous a parlé de sa voyage de laquelle il gardait un souvenir agréable.

  2. Il nous a parlé de son voyage dont il gardait un souvenir agréable.

  3. Il nous a raconté de son voyage dont il avait de bons souvenirs.

  4. Il nous raconta de son voyage il avait de lui un bon souvenir.

  5. Il nous parla de son voyage dont il garde un souvenir agréable.

#3. Вона купила квіти і заповнила ними усі вази. (......)

  1. Elle a acheté des fleurs et en a rempli tous les vases.

  2. Elle a acheté de belles fleurs et a rempli tous les vases.

  3. Elle acheta des fleurs et en remplit tous les vases.

  4. Elle acheta des fleurs et en a rempli toutes les vases.

  5. Elle a acheté des fleurs et en remplit toutes les vases.

#4. Скажіть їй, що ви думаєте про її роботу. (...)

1) Parlez-lui ce que vous pensez de son travail.

2) Dites-lui qu’est-ce que vous pensez de son travail.

3) Dites-lui ce que vous pensez à son travail.

4) Dites-lui ce que vous pensez de son travail.

5) Parlez-lui qu’est-ce que vous pensez à son travail.

#5. Він зробив усе, що від нього залежало. (......)

  1. Il a fait qu’est-ce qui dépendait de lui.

  2. Il a fait tout ce qui dépendait de lui.

  3. Il a fait tout ce que de lui dépend.

  4. Il fit tout ce qui dépendait de lui.

  5. Il fit tout de quoi il dépendait.

III.
^

3.1. Choisissez l’équivalent du mot souligné :


#1.C’était une maison qui n’avait nullement l’apparence d’un palais. (…).

  1. ne ressemblait aucunement à

  2. avait l’allure d’

  3. n’avait aucune mine d’

#2. Je revins à mon auberge un peu penaud. (…).

  1. triste

  2. content

  3. confus

#3. A sa vue, elle ne montra aucune surprise. (…).

  1. manifesta

  2. prévoya

  3. expira

#4. Je revins à mon hôtel à pied. (…).

  1. je filai

  2. je montai

  3. je retournai

#5. Il apostropha la bohémienne d’une façon peu gracieuse. (…).

  1. manière

  2. mine

  3. action


^ 3.2. Trouvez dans le texte la réponse aux questions :


#1. Parmi les repas lequel est le plus copieux?

#2. Les Français, dépensent-ils aujourd’hui plus ou moins d’argent pour s’alimenter?

#3. Qu’est-ce qu’ils prennent au petit déjeuner?

#4. Quand les Français retrouvent leurs traditions pour les repas?

#5. Où les Français de la campagne déjeunent-ils le plus souvent?

Texte: Les habitudes des Français à table

  1. Moins d'argent, moins de temps, le rap­port que les Français entretiennent avec la table a profondément changé. En effet, l'ali­mentation ne représente plus aujourd’hui que 18 % de leurs dépenses contre 35 % au début des années 1960.

  2. Par ailleurs, fini le temps où, selon l'expression populaire, on passait deux heures à table. Pas plus d'une demi-heure pour le déjeuner et le dîner (si l'on ne reçoit pas) et un bon quart d'heure pour le petit déjeuner.

  3. Au petit déjeuner, c'est café noir, café au lait ou chocolat, plus rarement du thé; beurre et confiture accompagnent baguette, biscottes ou croissants; à côté de ces ingré­dients traditionnels, quelques nouveautés au petit déjeuner: les yaourts, les flocons de céréales, les jus de fruits.

  4. A midi, le Français des grandes villes déjeune souvent à l'extérieur de chez lui, à la cantine, au restaurant ou dans un self-servi­ce: une entrée, un plat, du fromage ou un fruit, ou simplement un plat du jour et un café, c'est chacun selon sa faim.

  5. En revanche, en province ou à la campagne, les Français rentrent majoritairement chez eux pour le déjeuner.

  6. Le soir, la France se met à table devant la télévision : elle dîne et s'informe en même temps. C'est le repas le plus copieux où tout le monde se retrouve.

  7. Ce rituel quotidien est aujourd’hui souvent perturbé: les croissanteries, viennoiseries, baguetteries, sandwicheries et autres fast-foods sont en forte progression.

  8. Ils ont adopté les méthodes de distribution anglo-saxonnes au goût français. Ils témoignent d'une grande diversification et individualisation des pra­tiques alimentaires: c'est chacun selon ses envies et à l'heure qui lui convient.

  9. Les Français retrouvent leurs traditions pour les repas de fêtes.

  10. Un repas de fête se compose de cinq plats: une entrée ou hors­-d'œuvre, un plat principal (viande, volaille, poisson) accompagné de légumes, une sala­de, du fromage et un dessert.



TEST II


I.

^ 1.1. Faites les bonnes connexions:


#1. Elle n’avait aucune (…)

#2. On l’avait remarquée (…)

#3. Ces sortes de plaisanteries retournaient (…)

#4. Ce procès fit beaucoup (…)

#5. Un gros éclat de bombe (…)

  1. … intérêt commun.

  2. … expérience de la vie.

  3. … pour le naturel et la vivacité de son esprit.

  4. … le poignard dans le cœur de cette jeune femme.

  5. … de bruit dans les journaux.

  6. … éclat dans la presse.

  7. … la bouteille vola en éclats.

  8. … a crevé les murs de bois.

  9. … brille d’un vif éclat.

  10. … avivait la joie.


^ 1.2. Trouvez le mot qui manque :

Notez le (les) chiffre(s) de la bonne réponse dans l’ordre croissant :

1) sommes; 2) avons; 3) la même; 4) mon; 5) ensemble; 6) ma; 7) jouent; 8) ce; 9) cette; 10) jouant.

#1. Regardez (…) jeune homme (…) de la guitare: c’est (…) meilleur ami, nous (…) allés ensemble à la même école.


1) ces; 2) toutes; 3) tous; 4) leur; 5) plus de; 6) en proposant; 7) s’adressant; 8) m’adressant; 9) c’est; 10) saluant.

#2. En (…) à vous, j’espérais obtenir (…) les renseignements nécessaires.


1) en; 2) y; 3) le; 4) acheté; 5) les; 6) meilleur; 7) mises; 8) sais; 9) toutes; 10) quelques.

#3. Avez-vous (…) des cigarettes? – Oui, j’(…) ai acheté beaucoup, mais je ne (…) pas où je (…) ai mises.


1) s’; 2) se sont; 3) leurs; 4) son; 5) a; 6) choisissent; 7) en; 8) les; 9) leur; 10) du.

#4. Entrés dans la salle (…) restaurant, ils (…) une table et (…) installent. Un garcon (…) apporte le menu.


1) où ; 2) était ; 3) nous sommes ; 4) qui ; 5) avons ; 6) moindre ; 7) nous ; 8) celle ; 9) très ; 10) se.

#5. Enfin, nous (...) gagné la plage (...) nous avons à peine trouvé des places pour (...) asseoir.


II.

^ 2.1. Employez les prépositions qui conviennent:


1) d’; 2) de; 3) dans; 4) à; 5) près de; 6) par; 7) sur; 8) sous ; 9) en ; 10) avec.

#1. Il n’avait pas l’air (…) se douter de son supplice.

#2. N’était-il pas, lui, l’obstacle (…) toute félicité ?

#3. Auriez-vous (…) hasard l’intention de me rendre mon livre ?

#4. Il avait mis la main (…) tous les membres du conseil.

#5. Nous avons hésité, au début, à le mettre (…) l’affaire.


^ 2.2. Choisissez la bonne traduction:

Notez le (les) chiffre(s) de la bonne réponse dans l’ordre croissant :


#1. Я побачив свого друга, який виходив з дому. (...)

1) Je voyais mon ami en sortant de la maison.

2) J'ai vu mon ami sortant de la maison.

3) J'ai vu mon ami qui sortait de la maison.

4) J'ai vu mon ami en sortant de la maison.

5) J'ai vu mon ami quand je sortais de la maison.


#2. Вони хочуть організувати вечірку. Ми можемо їм у цьому допомогти? (......)

  1. Ils veulent organiser une soirée. Nous pouvons leur aider à le faire.

  2. Ils veulent organiser une soirée. Pouvons-nous les y aider?

  3. Ils ont envie d’organiser une soirée? Pouvons-nous leur aider?

  4. Ils ont envie d’organiser une soirée. Est-ce que nous pouvons les y aider?

  5. Ils veulent organiser une soirée. Ne pourrons-nous pas leur aider?


#3. Ми можемо сказати не вихваляючись, що наша команда - одна з найсильніших у місті. (......)

  1. Nous pouvons dire sans se vanter que notre équipe est une des plus fortes en ville.

  2. Nous pouvons dire sans nous vanter que notre équipe est une des plus fortes dans la ville.

  3. Nous pourrons dire sans nous vanter que notre équipe est la plus forte dans la ville.

  4. Nous pourrons dire sans se vanter que notre équipe est très forte de la ville.

  5. Nous pouvons dire sans nous flatter que notre équipe est une des plus fortes de la ville.


#4. Однак не всі проблеми ще розв’язані. (......)

  1. Pourtant, ne tous les problèmes sont encore résolus.

  2. Pourtant, tous les problèmes ne sont pas encore résolus.

  3. Même toutes les problèmes ne sont pas encore résolues.

  4. Tous les problèmes, pourtant, ne sont pas encore résolus.

  5. Quoique toutes les problèmes ne sont pas ensore résolues.


#5. Я їй телефоную щодня, але сьогодні я їй ще не телефонував. (......)

  1. Je lui téléphone chaque jour, mais aujourd’hui je ne l’ai pas encore appelée.

  2. Je l’appelle chaque jour, mais aujourd’hui je ne lui ai pas encore téléphoné.

  3. Je l’appelle tous les jours, mais je ne l’ai pas encore appelée aujourd’hui.

  4. Je lui téléphone tous les jours, mais je ne l’ai pas encore appelé aujourd’hui.

  5. Je lui téléphone tous les jours, mais je ne lui ai pas encore téléphonée aujourd’hui.



III.
^

3.1. Choisissez l’équivalent du mot souligné :


#1. Deux ou trois carottes nageaient dans le bouillon. (…).

  1. se déplaçaient

  2. surnageaient

  3. plongeaient

#2. Peu à peu elle s’accoutuma à prendre cette route de traverse. (…).

  1. s’habitua à

  2. prit soin de

  3. supporta

#3. La servante était initiée à tous les secrets de la maison. (…).

  1. était adaptée à

  2. était au courant de

  3. apprenait

#4. Je vais essayer de faire un croquis à la mine de plomb. (…).

  1. une esquisse

  2. un schéma

  3. un tableau

#5. Elle refoulait toutes ses propositions. (…).

  1. acceptait

  2. niait

  3. rejetait


^ 3.2. Trouvez dans le texte la réponse aux questions :

#1. L’édit de quel roi français a-t-il mis tout le monde d’accord ? (...)

#2. Quel calendrier a aboli le 1 janvier ? (...)

#3. Qui a simplifié le calendrier des fêtes religieuses ? (...)

#4. A quelle époque le Jour de l’an est-il célébré le 1er mars ? (...)

#5. Quand le calendrier républicain a-t-il été restauré pendant une courte durée? (...)


Texte : L’Histoire du Jour de l’an en France

1. En France, le Jour de l’an n’a pas toujours été le 1er janvier : la nouvelle année commence à cette date en vertu de l'Édit de Roussillon du 9 août 1564, promulgué par le Roi Charles IX.

2. Auparavant le Jour de l’an a beaucoup changé au fil des siècles pour les peuples usant du calendrier solaire et ce, au gré des Églises, des époques et des pays.

3. Aux VIe et VIIe siècles, dans de nombreuses provinces, le Jour de l’an est célébré le 1er mars.

4. Sous Charlemagne, l’année commence à Noël (style de la Nativité de Jésus).

5. Du temps des rois capétiens, l’année débute le jour de Pâques (style de Pâques). En conséquence, les années sont de longueur très variable.

6. Cet usage est quasi-général aux XIIe et XIIIe siècles et même jusqu’au XVe dans certaines provinces. Les généalogistes des rois de France doivent donc jongler avec les dates en fonction des lieux pour raconter l’Histoire puisque le début de l’année varie selon les provinces : à Lyon, c’est le 25 décembre, à Vienne, le 25 mars (style florentin ou style de l'Annonciation, d'où la tradition du poisson d'avril commémorant l'usage de s'échanger des cadeaux en début d'année de ce style)…

7. Finalement, l’édit de Charles IX mit tout le monde d’accord.

8. En 1622, cette mesure fut généralisée par le Pape à l’ensemble du monde catholique, notamment pour simplifier le calendrier des fêtes religieuses.

9. De 1792 à 1806, l'éphémère calendrier républicain abolit le 1er janvier et fait débuter l'année le 1er vendémiaire.

10. La commune de Paris restaure en 1871 pendant une très courte durée le calendrier républicain.


ПРИМІТКА : завдання частини І оцінюються в 1 бал, частини ІІ – в 2 бали, частини ІІІ – в 2 бали.


КЛЮЧІ

до зразків тестових завдань


ТЕСТ І


1.1. – 4, 5, 10, 9, 3

1.2. – 742, 41067, 528, 86102, 384


2.1. – 2, 8, 6, 5, 4

2.2. – 3, 2, 13, 4, 24


3.1. – 1, 3, 1, 3, 1

3.2. – 6, 1, 3, 9, 5


ТЕСТ ІІ


1.1. – 2, 3, 4, 5, 8

1.2. – 81041, 83, 4185, 10619, 517


2.1. – 2, 4, 6, 7, 3

2.2. – 23, 24, 25, 24, 123


3.1. – 2, 1, 2, 1, 3

3.2. – 7, 9, 8, 3, 10




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації