Поиск по базе сайта:
Протокол №1 від «8» лютого 2012 р icon

Протокол №1 від «8» лютого 2012 р




НазваПротокол №1 від «8» лютого 2012 р
Сторінка1/3
Дата конвертації30.05.2013
Розмір0.57 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3



ЗАТВЕРДЖЕНО


на засіданні Вченої Ради

географічного факультету

(протокол № 1 від « 8 » лютого 2012 р.)

Голова Вченої ради ____________ В. Біланюк


Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

27.02.2012 р. (протокол № 19)


Програма фахових вступних випробувань

Зі спеціальності “Екологія, охорона навколишнього

середовища та збалансоване природокористування”

для кваліфікаційних рівнів “Магістр”, “Спеціаліст”


^ Загальна екологія та неоекологія


Предмет і завдання курсу. Місце екології серед природничих наук та її роль у підготовці еколога. Завдання екології у вирішенні сучасних екологічних проблем. Галузі і підрозділи екології. Екологічні дослідження в Україні.

Екологічні явища. Екологічні явища, їхні стани та процеси. Поняття про системи. Регулювання систем. Повсюдність і спонтанність. Стани і процеси. Екологічні механізми. Екологічні стосунки. Акції і коакції. Особливості екологічних стосунків на різних рівнях організації живого.

Екологічні системи. Поняття про екосистему. Моноцен. Характеристика моноцену, Демоцен. Концепція демоцену і поняття виду. Плеоцен, Біоценоз. Біотоп. Екологічні закони.

Методи досліджень в екології. Рівні вивчення екосистеми: системи, підсистеми і надсистеми. Емерджентні властивості екологічного рівня. Ґрупи екологічних методів: польові спостереження, польові і лабораторні експерименти і моделювання. Техніка збору та опрацювання інформації.

Аутекологія. Екологічні фактори та їхня класифікація. Поняття про екологічний фактор. Об’єкт аутекології. Спрямованість екологічних чинників. Вплив лімітуючих чинників на організм. Закон мінімуму.

Екологічна толерантність. Принцип екологічної толерантності. Екологічний мінімум і максимум. Ступені толерантності. Еврибіонти, стенобіонти. Екотипи. Біоіндикація.

Поняття про біоморфи. Фанерофіти. Хамефіти. Гемікриптофіти. Криптофіти. Терофіти. Особливості класифікації життєвих форм. Земля як середовище життя. Умови життя Лафлера. Геосфери та їхня характеристика.

Кліматичні чинники. Головні чинники клімату. Промениста енергія. Температура. Освітлюваність. Відносна вологість й опади. Екологічна класифікація кліматів. Мегаклімат. Мезоклімат. Мікроклімат. Температура як екологічний чинник. Кліматичні температурні зони. Температурні адаптації. Ступені адаптації. Повітря як екологічний чинник.

Фактори водного середовища. Класифікація водойм за вмістом кисню і поживних речовин: оліготрофні, евтрофні, дистрофні. Гази, мінеральні речовини, органічні речовини. Вода як екологічний чинник. Гігрофільні, мезогігрофільні і ксерофільні організми.

Едафічні чинники. Особливість едафічного чинника. Екологічне розуміння ґрунту. Гранулометричний склад. Роль органічної речовини. Ґрунтова вода і водний режим рослин. Ґрунтове повітря і повітряний режим. Тепловий режим ґрунту. Роль рослинного покриву у ґрунтоутворювальному процесі.

Біотичні чинники. Екологічна ніша. Конкуренція і розвиток. Взаємовплив рослин. Явище алелопатії. Вплив тварин на рослини. Явище зоогамії.

Чинники живлення. Корм і шляхи формування ланцюгів живлення. Автотрофи і гетеротрофи. Типи автотрофів: фотоавтотофи і хемоавтотрофи. Шляхи формування ланцюгів живлення у гетеротрофів: деструкція, паразитизм, органофагія або хижацтво. Класифікація гетеротрофів. Якість корму. Кількість корму.

Гомеостатичні реакції організмів. Поняття про гомеостаз. Реакція організму і негативний зворотний зв’язок. Швидкість реакції. Регулятори і конформісти. Аклімація, акліматизація та інтродукція. Зміна середовища і запасання їжі. Міграції та періоди спокою.

Демекологія. Концепція екології популяцій. Типи популяцій. Ієрархія популяцій. Структура популяції. Чисельність і щільність популяції. Характер і розміщення організмів у популяції. Ізоляція і територіальність. Методи вивчення розміщення особин.

Динаміка популяцій. Динаміка чисельності. Популяційні фази. Динаміка розвитку. Еміграція і міграція. Поліморфізм. Розселення.

Взаємодія організмів всередині популяції і за її межами. Конкуренція. Типи конкуренції. Співіснування. Конкурентне виключення. Екологічне заміщення видів. Екологічна компресія і вивільнення. Співіснування і розподіл ресурсів. Еволюційна дивергенція.

Хижацтво. Цикл хижак-жертва. Стабільність системи хижак-жертва. Рослиноїдні тварини і популяції рослин. Класифікація хижаків.

Паразитизм. Типи паразитів. Форми паразитизму. Паразитоїди. Аменсалізм. Алелопатія. Коліни та їхня хімічна природа. Позитивна взаємодія: коменсалізм, протокооперація, мутуалізм.

Редуценти і детритофаги. Мікрофауна, мезофауна, макрофауна, мегафауна. Математичні моделі впливу ресурсу на швидкість відновлення біоти. Явище капрофагії. Коеволюція.

Продуктивність та енергетика популяції. Потік енергії через популяцію. Біологічна продуктивність організму. Енергетичний баланс. Продуктивність популяції. Експлуатація популяції.

Біоценологія. Біоценоз як природна система. Визначення біоценозу. Стійкі і циклічні біоценози. Критерії виокремлення біоценозу. Класифікація біоценозів. Класифікаційні підходи: географічний (середовищний), історико-періодичний, структурно-фізіономічний, функціональний, екосистемний. Рівні угруповань: біоми, асоціації і синузій. Ярус. Консорція. Екотон. Крайовий ефект. Властивості біоценозів.

Структура біоценозу. Просторова неоднорідність біоценозів. Вертикальна структура біоценозу. Горизонтальна структура біоценозу. Типи угруповань: мероценоз і стратоценоз. Біологічне різноманіття.

Фітоценологія. Поняття про фітоценоз. Морфологія фітоценозу. Екологія фітоценозу. Динаміка фітоценозу. Систематика та класифікація фітоценозів. Типи асоціацій.

Біоценотична структура угруповань. Принципи функціонування біоценозу. Трофічна структура біоценозів. Трофічні рівні. Кормові ланцюги. Трофічні зв’язки. Піраміди чисельності, біомас і енергій.


^ Список рекомендованої літератури

Кучерявий В. П. Екологія. − Львів: Світ, 2000. − 500 с.

Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1995. – 280 с.

Одум Ю. Екологія (в двох томах). – М.: Мир, 1986.

Білявський Г. О., Бутченко Л. І. Основи екології: теорія та практикум: Навчальний посібник. – К.: Лібра, 2002. − 352 с.


Хімія з основами біогеохімії


Предмет і завдання курсу. Місце хімії серед природничих наук та її роль у підготовці еколога. Завдання хімії у вирішенні сучасних проблем екології. Будова речовини. Атомно-молекулярна і кінетична теорія будови речовини. Закон Авогадро. Молярний об’єм газу. Число Авогадро. Шкала атомних мас. Вуглецева одиниця. Молекулярна маса речовини. Моль як міра кількості речовини. Молярна маса. Еквівалент елемента і хімічної сполуки. Молярна маса еквівалента і сполуки.

Сучасна теорія будови атомів. Квантово-механічна теорія будови електронних оболонок атомів. Квантові числа. Атомні орбіталі, їхня конфігурація та розташування в просторі. Ємність підрівнів та рівнів атома за електронами. Принцип Паулі. Електронні формули елементів. Склад ядра атома. Протонно-нейтронна теорія. Ізотопи та ізобари. Стабільні та радіоактивні ізотопи та їх інформаційна роль. Молекулярний годинник. Дендрогеохронологія.

Поширення хімічних елементів у природі. Особливо стійкі хімічні елементи. Магічні ядра. Моделі будови ядра. Оболонкова модель ядра атома. Ядерні реакції у природі. Термоядерний синтез хімічних елементів.

Періодичний закон і періодична система елементів. Структура періодичної системи. Будова атома і періодичний закон. Групи, періоди і родини s-, p-, d-, f-елементів. Біогенні елементи. Основні фізичні і хімічні властивості елементів та закономірності їхніх змін у періодичній системі. Значення періодичного закону як інструмента систематизації хімічної інформації, засобу її інтерпретації та передбачення властивостей хімічних сполук.

Хімічний зв’язок і будова молекул. Типи хімічних зв’язків: йонний, ковалентний, металічний, водневий. Донорно-акцепторний зв’язок. Міжмолекулярні взаємодії. Кристалічна та аморфна будова речовин. Типи просторових кристалічних ґраток твердих речовин (атомна, йонна, молекулярна, металічна).

Комплексні сполуки. Значення комплексних сполук для функціонування природного середовища. Поширеність комплексних сполук. Роль хлорофілу, гемо/лег/глобіну, ферментів як комплексних сполук. Комплексоутворення і ґумус грунтів. Будова комплексних сполук. Зовнішня і внутрішня сфера комплексу. Йони-комплексоутворювачі. Координаційне число. Ліганди (аденди). Заряд комплексного йона. Стійкість комплексних сполук. Хімічний зв’язок у комплексних сполуках. Особливості будови будови деяких типових біологічно активних комплексів. Комплексні сполуки в розчинах.

Розчини. Роль розчинів у природі. Водні розчини як зовнішнє і внутрішнє середовище для живих систем. Гомогенні і гетерогенні системи. Розчини як суміші молекулярно-дисперсного рівня. Газоподібні, рідкі і тверді розчини. Водні розчини. Природа міжмолекулярних сил у розчинах. Насичені, ненасичені і перенасичені розчини. Способи вираження складу розчинів: масова частка, молярна концентрація і молярна концентрація еквівалента розчиненої речовини. Діаграма розчинності. Гідратна теорія розчинів. Сольвати і гідрати. Кристалогідрати.

Електролітична дисоціація та її роль у природі. Основні положення теорії електролітичної дисоціації. Механізми дисоціації. Гідратація йонів. Дисоціація кислот, основ та солей у водних розчинах. Ступінь дисоціації. Сильні та слабкі електроліти. Активність та коефіцієнт активності йонів. Дисоціація води. Йонний добуток води. Водневий показник.

Буферні системи у природі. Буферні розчини і механізм їхньої дії. Буферна ємність. Буферні системи води та ґрунту. Методи визначення буферності ґрунту. Поняття про кислотно-лужну рівновагу ґрунту.

Окисно-відновні процеси в природі. Окисно-відновні реакції. Відновники (донори електронів) та окисники (акцептори електронів). Вплив умов середовища на перебіг окисно-відновних реакцій. Окисно-відновний потенціал та його використання для характеристики стану довкілля.Теорія методу оксидиметрії (перманганатометрії, йодометрії) і його застосування в екологічних дослідженнях.

Фізико-хімія поверхневих явищ. Поверхневі явища та їхнє значення в природі. Адсорбційна рівновага та процеси на рухомих межах поділу фаз (рідина - газ) або (рідина − рідина). Поверхнева енергія (енергія Гіббса та причини її виникнення). Поверхневий натяг рідин. Поверхнево-активні та поверхнево-інактивні речовини. Будова біологічних мембран. Адсорбційна рівновага та процеси на нерухомих межах поділу фаз (тверде тіло − газ) або (тверде тіло − рідина). Сорбція (адсорбція, абсорбція). Адсорбати, адсорбтиви. Десорбція. Хемосорбція.

Адсорбція на межі поділу тверде тіло – розчин. Молекулярна адсорбція. Адсорбція електролітів (еквівалентна, селективна, обмінна). Йоннообмінники. Деіонізація води. Роль йонообмінників у ґрунті. Хроматографія.

Мікрогетерогенні системи в природі. Аерозолі (туман, дим, пил). Утворення аерозолів. Методи конденсації аерозолів (фізична конденсація, хемоконденсація). Утворення хмар, туману, диму. Властивості аерозолів (оптич­ні, молекулярно-кінетичні, електричні). Коагуляція аерозолів та методи їхнього руйнування. Значення аерозолів. Природні аерозолі – кліматорегулювальні чинники. Смог. Кислотні опади. Пневмоконіози (силікоз, антраноз, азбестоз).

Системи із самочинним міцелоутворенням. Колоїдний стан речовини. Колоїди та їхнє поширення в природі. Колоїдні поверхнево-активні речовини. Гумус, як колоїдний ПАР. Водорозчинні та жиророзчинні ПАР. Йоногенні та нейонні ПАР. Міцелоутворення та його роль в обміні речовин. Критична концентрація міцелоутворення. Будова міцели. Солюбілізація.

Емульсії. Емульгатори. Природні емульгатори. Синтетичні детергенти та їхній вплив на довкілля. Суспензії. Класифікація суспензій. Методи отримання. Характеристика суспензій. Значення суспензій. Піни і піноутворення.

Хімія атмосфери. Особливості хімічних процесів у різних шарах атмосфери. Процеси йонізації, дисоціації. Реакції атмосферних йонів (дисоціативна рекомбінація, реакції обміну, перенесення заряду). Процес озоноутворення. Основні хімічні процеси у тропосфері та їхня екологічна роль. Діоксид карбону та клімат.

Хімія природних вод. Хімічний склад гідросфери. Особливості хімічних процесів у морській воді. Карбонатна буферна система та процеси життєдіяльності в океані. Роль гідросфери у функціонуванні глобальних циклів хімічних елементів. Основні біохімічні процеси в гідросфері.

Хімія біосфери. Геохімічна діяльність живих організмів. Міграція і концентрація хімічних елементів. Біогеохімічні процеси, цикли і колообіги. Застосування хімічних знань для поліпшення екологічної ситуації навколишнього середовища та проведення екологічного моніторингу.


^ Список рекомендованої літератури

Григор’єва В. В., Cамійленко В. М., Сич А. М. Загальна хімія. − К., 1991. − 431 с.

Романова Н. В. Загальна та неорганічна хімія. - К.: Ірпінь. 1998. − 478 с.

Мороз А. С., Ковальова А. Г. Фізична та колоїдна хімія. – Львів: “Світ”, 1994. − 279 с.

Гамкало З. Г. Хімія геосфер: Лабораторний практикум для студентів природничих факультетів. − Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 195 с.

Романова Н. В. Основи хімічного аналізу. − К.: Ірпінь, 1998. − 140 с.


БІОЛОГІЯ


Основи загальної біології. Одно- і багатоклітинні організми. Особливості будови клітини одно- і багатоклітинного організму. Тканини (типи і загальна характеристика їх у рослин і тварин). Органи. Рівні організації живої природи: клітинний, організмів, видовий, біоценотичний, біосферний. Загальні уявлення про систематику. Основні систематичні категорії: вид, рід, родина, ряд (порядок), клас, тип (відділ). Основи цитології. Клітина – структурна і функціональна одиниця живого. Будова і функція ядра, цитоплазми та її основних органоїдів. Вміст хімічних елементів у клітині. Вода та інші неорганічні речовини, їх роль у життєдіяльності клітини. Обмін речовин і перетворення енергії основа життєдіяльності клітини. Біосинтез білків. Ген і його роль у біосинтезі. Код ДНК. Генотип. Віруси. Хромосоми, їх гаплоїдний і диплоїдний набори, постійність кількості і форми.

Короткі відомості про до дарвінівський період розвитку біології (К. Ліней, Ж.Б. Ламарк). Основні положення вчення Ч. Дарвіна. Значення теорії еволюції для розвитку природознавства. Критерії виду. Популяція – одиниця виду і еволюції. Форми природного добору: рушійний, стабілізуючий. Штучний добір і форми мінливості; їх роль у виведенні порід домашніх тварин і сортів культурних рослин. Основи селекції. Генетичні основи селекції рослин, тварин, мікроорганізмів.

Предмет, завдання і методи генетики. Основні закономірності спадковості і мінливості організмів та їх цитологічні основи. Моно- і дигібридне схрещування. Генетика і теорія еволюції. Генетика популяцій. Селекція рослин, тварин і мікроорганізмів. Основні методи селекції. Біотехнологія та її значення.

Роль рослин у природі, значення в житті людини, народному господарстві. Поняття про вегетативні та генеративні органи рослини. Корінь і його функції. Види коренів. Стебло. Пагін. Брунька – зачатковий пагін, її будова і розвиток, розташування на стеблі. Видозмінені пагони: кореневище, бульба, цибулина. Листок. Зовнішня будова листка. Жилкування. Листки прості і складні. Квітка, плід, насінина. Квітка – орган насіннєвого розмноження рослин. Покритонасінні. Клас дводольні рослини. Родини: хрестоцвіті, розоцвіті, бобові, пасльонові, складноцвіті. Клас однодольні рослини. Родини: лілійні, злакові. Голонасінні. Будова і розмноження голонасінних (на прикладі сосни). Папороті. Хвощі. Плазуни. Мохи. Водорості. Прокаріоти. Гриби. Лишайники.

Одноклітинні тварини. Амеба. Пересування, живлення, дихання, виділення. Розмноження. Утворення цисти. Кишковопорожнинні. Гідра. Плоскі черви. Круглі черви. Кільчасті черви. Молюски. Членистоногі. Ракоподібні. Павукоподібні. Комахи. Хордові. Риби. Земноводні. Плазуни. Птахи. Ссавці. Хижаки, Ластоногі, Китоподібні, Парно- і Непарнокопиті, Примати.

Людина та її здоровя, екологія людини, походження людини. Опорно-рухова система. М’язи, їх функції. Кров і кровообіг. Дихання. Травлення. Обмін речовин та енергії. Виділення. Шкіра. Залози внутрішньої секреції. Нервова система. Органи чуття. Походження людини. Рушійні сили антропогенезу: соціальні і біологічні фактори. Стародавні, давні та викопні люди сучасного типу. Людські раси, їх походження.


^ Список рекомендованої літератури

Кучеренко М. Є., Вервес Ю. Г., Балан П. Г. та ін. Загальна біологія. – К.: Генеза, 1998. – 464 с.

Морозюк С. С. Біологія. – Харків: Торсінг, 2000. – 224 с.

Присяжнюк М. С. Біологія людини. – К.: Фенікс, 1999. – 448 с.


^ ГЕОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ ГЕОМОРФОЛОГІЇ


Iсторiя геологiчних дослiджень. Становлення i розвиток геологiчної науки в другiй половинi ХVІІІ ст. i першiй – ХIХ ст. Розвиток геологiчної науки в другiй половинi ХIХ ст. i першiй половинi ХХ ст. Сучасний стан геологiчної науки.

Структура систем геологiчних наук. Науки про речовинний склад земної кори. Динамiчна геологія. Прикладна геологія. Геофiзичнi науки. Iєрархiчнi рiвнi органiзацiї геологiчної речовини. Поняття про парагенези. Головнi iєрархiчнi рiвнi органiзацiї геологiчної речовини. Геологiчнi науки рiзних рiвней органiзацiї геологiчної речовини. Значення геологiчних дослiджень для свiтової економiки i економіки України. Мiнералого-сировинна база промисловостi України. Мiнерально-сировинна база сiльського господарства. Мiнерально-сировинна база будiвельної промисловості.

Геологiя i екологія. Геологiчне оточуюче середовище. Загрозливi екзогеннi процеси та форми рельєфу, що утворюються при цьому. Загрозливi екзогеннi процеси та форми рельєфу, що пов’язанi з ними. Будова Сонячної системи. Внутрiшнi планети Сонячної системи. Порiвняльна планетологiя. Походження Сонячної системи. Фiгура, розмiри Землi та її фiзичнi властивості. Фiгура та розмiри Землi. Фiзичнi властивостi Землi. Фiзичнi поля Землi. Магнiтне поле Землi. Гравiтацiйне поле Землi. Теплове поле Землi та його еволюція. Будова Землi за геофiзичними даними. Досвiд бурiння надглибинних свердловин. Модель шаруватої будови Землi. Склад та агрегатний етап мантiї i ядра Землi. Досвiд бурiння надглибинних свердловин. Земна кора, її склад i будова. Типи земних кiр. Будова континентальної кори. Будова океанiчної кори. Земнi кори перехiдних типiв. Мегаформи рельєфу Землi.

Геологiчна хронологiя. Вiдносна i абсолютна хронологiя. Вiдносна хронологiя та її методи. Абсолютна хронологiя та її методи. Геохронологiчна шкала. Тектонiчнi рухи i деформацiї. Прояви тектонiчних рухів. Вертикальнi та горизонтальнi тектонiчнi рухи. Види деформацiй. Складчастi дислокації. Системи складок i синклiнорiї i антиклiнорiї. Розривнi дислокації. Морфологiчнi типи розломiв. Грабени та горсти. Глибиннi розломи. Розривнi порушення i їх проявлення в рельєфi. Основнi геоструктурнi елементи земної кори. Геосинклiналi. Областi гороутворення. Платформи. Рiвнини. Областi орогенної активізації. Землетруси. Поняття про епiцентри i гiпоцентри землетрусiв. Типи землетрусiв. Бальнiсть. Енергiя, iнтенсивнiсть землетрусiв. Географiчне поширення сейсмоактивних зон. Областi гороутворення.

Класифiкацiя геологiчних процесів. Ендогеннi геологiчнi процеси. Екзогеннi геологiчнi процеси. Взаємозв’язок ендогенних i екзогенних геологiчних процесів. Вулканiчнi процеси. Географiчне поширення дiючих вулканів. Iнтрузивнi процеси. Класифiкацiя iнтрузивних тіл. Зв’язок корисних копалин з магматичними утвореннями. Процеси метаморфiзму. Класифiкацiя метаморфiчних процесiв. Метаморфiчнi породи. Зв’язок корисних копалин iз метаморфiчними породами. Процеси вивітрювання. Фiзичне вивiтрювання. Хiмiчне i органохiмiчне вивiтрювання. Кори вивiтрювання. Геологiчна робота вітру. Пенiплен, педiплен. Геологiчна робота площинного змиву та тимчасових руслових водних потокiв. Руйнiвна робота рiчок. Ерозiйнi цикли. Геологiчна робота озер i боліт. Геологiчна робота пiдземних вод. Геологiчна дiяльнiсть льодовикiв i водно-льодовикових потокiв. Геологiчнi процеси в зонах багаторiчної мерзлоти. Гравiтацiйнi процеси. Карстовi процеси. Фiзичнi i хiмiчнi властивостi води Свiтового океану. Рельєф дна океанiв i морів. Осадконакопичення в морях i океанах. Осадконакопичення в лагунах. Поняття про осадовi фацiї i формації. Процеси дiагенезу i катагенезу. Зв’язок корисних копалин з геологiчними процесами в морях i океанах.

Об’єкт вивчення геоморфології. Форми рельєфу за розмiрами. Морфографiя i морфометрiя рельєфу. Фактори рельєфоутворення. Геологiчне картування. Геоморфологiчне картування. Господарська дiяльнiсть людини та екологiя геологiчного середовища. Техногенез – геологiчний фактор.


^ Список рекомендованої літератури

Аллисон А., Палмер Д. Геология: Пер. с англ. – М.: Мир, 1984. – 568 с.

Жуков М. М., Славин В. И., Дунаева Н. Н. Основы геологии. – М.: Недра, 1971. – 544 с.

Ершов В. В., Новиков А. А., Попова Г. Б. Основы геологии: Учебник для вузов. – М.: Недра, 1986.

Короновский М. В., Якушова А. Ф. Основы геологии. – М.: Высшая шк., 1991. – 416 с.

Куровець Михайло, Гунька Нестор. Основи геологiї. Пiдручник для вузiв. – Львiв, 1997. – 694 с.

Мильничук В. С., Арабаджи М. С. Общая геология: Учебник для вузов. – М.: Недра, 1989.

Серпухов В. И., Билибина Т. В., Шалимов А. И. и др. Курс общей геологии. – Л.: Недра, 1976. – 535 с.

Якушова А. Ф. Геология с элементами геоморфологии. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. – 445 с.

Якушова А. Ф., Хаин В. Е., Славин В. И. Общая геология. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 448 с.

  1   2   3



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації