Поиск по базе сайта:
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра іноземних мов для  icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра іноземних мов для




Скачати 88.36 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра іноземних мов для
Дата конвертації30.05.2013
Розмір88.36 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка


Факультет іноземних мов

Кафедра іноземних мов для гуманітарних факультетів


ПРОГРАМА


вступних випробувань з німецької мови

для навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою «Магістр»/«Спеціаліст»

на гуманітарних факультетах Львівського національного університету

імені Івана Франка


Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

27.02.2012 р. (протокол № 19)


Львів-2012

Зростання ролі німецької мови як міжнародної у сучасному глобалізованому світі ставить перед вищими навчальними закладами завдання підготувати випускників освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» з таким рівнем знань з німецької мови, який відповідав би загальновизнаним світовим стандартам та надавав би можливість застосовувати її у подальшій фаховій діяльності, зокрема і з використанням новітніх технологій, а також для встановлення контактів та розвитку співпраці з фахівцями інших країн відповідної сфери діяльності. Такий підхід до розуміння ролі німецької мови відповідає основним засадам Болонської декларації щодо уніфікації системи вищої освіти в Європі та максимального наближення навчальних програм до єдиних міжнародних стандартів.

У контексті вищезазначеного, Програму курсу іноземної мови на гуманітарних факультетах Львівського національного університету імені Івана Франка розроблено з урахуванням основних міжнародних тенденцій. Завданням Програми є вдосконалення знань та розвиток навичок практичного володіння, спілкування, перекладу, читання, письмового мовлення та граматичної компетенції студентів із лінгвокраїнознавства та культурології, ситуативного мовлення та фахового спілкування. Отриманий, згідно Програми, рівень знань забезпечує основу для підготовки до складання міжнародних іспитів.

^ Програму вступних випробувань з німецької мови для навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою «Магістр» на гуманітарних факультетах укладено згідно основних положень «Рамкової програми з німецької мови для професійного спілкування для вищих навчальних закладів України», рекомендованої Міністерством освіти і науки України (Київ 2006) та «Навчальної програми з іноземної мови для студентів І-ІІ курсів гуманітарних факультетів університету» (Львів 2000).


З метою успішного складання тестових випробувань вступникам необхідно повторити навчальний матеріал за наступними розділами:



  1. ^ Лінгвокраїнознавча та культурологічна тематика:

1. Україна: історична спадщина та сучасність; державний устрій; основні міста (Київ, Львів та ін.) та пам’ятки культури; традиції та звичаї народу; визначні постаті; cистема освіти; ЛНУ імені Івана Франка: історичний та сучасний аспекти; гуманітарні факультети; відомі вчені та педагоги.

2. Німеччина: віхи історії та сучасність; державний устрій; основні міста (Берлін, Дрезден, Гамбург, Мюнхен та ін.) та пам’ятки культури; традиції та звичаї народу; визначні постаті; cистема освіти; літературна спадщина.

3. Австрія: віхи історії та сучасність; державний устрій; основні міста (Відень, Грац та ін.) та пам’ятки культури; традиції та звичаї; визначні постаті; cистема освіти; літературна спадщина.

4. Швейцарія: віхи історії та сучасність; державний устрій; основні міста (Берн, Цюрих та ін.) та пам’ятки культури; традиції та звичаї; визначні постаті; cистема освіти; літературна спадщина.

5. Інші німецькомовні країни: Ліхтенштaйн, Люксембург: віхи історії та сучасність; державний устрій; основні міста та пам’ятки культури; традиції та звичаї; визначні постаті; cистема освіти; літературна спадщина.



  1. Cитуативна комунікація:

1. Німецька мова як мова європейського спілкування у контексті процесів

глобалізації.

2. Роль комп’ютерних технологій у сучасному світі.

3. Захист довкілля та природні катаклізми.

4. Роль масмедія у розвитку суспільства (телебачення, преса, Інтернет).

5. Спорт та здоровий спосіб життя.

6. Мистецтво та його вплив на формування особистості.

7. Подорож як спосіб збагачення знань.

8. Роль професії у формуванні особистості та розбудові суспільства.


III. Граматика:

1. Іменник: відмінювання; функції іменника у реченні; утворення множини.

2. Артикль: вживання.

3. Прикметник: відмінювання; утворення ступенів порівняння.

4. Займенник: види; вживання.

5. Числівник: класифікація; вживання.

6. Прислівник: класифікація; вживання; утворення ступенів порівняння.

7. Сполучник: сурядні та підрядні сполучники; вживання;

8. Прийменник: класифікація; керування; значення.

9. Дієслово: види дієслів; система відмінювання та вживання дієслова; активний та пасивний стан (утворення та вживання); дійсний, наказовий та умовний спосіб.

10. Інфінітив, інфінітивні групи та звороти.

11. Дієприкметник І/ІІ: утворення; вживання. Дієприкметникові звороти.

12. Типи речень: розповідні, питальні, окличні. Головні та другорядні члени речення. Складносурядні та складнопідрядні речення.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

до вивчення лексики:


  1. Євгененко Д. А., Кубинський Б.В. Лінгвокраїнознавство німецькомовних країн. Вінниця: Нова Книга, 2008.

  2. Кусько К.Я., Максимчук Б.В., Марченко Л.Г., Сулим В.Т., Поточняк О.П. Німецька мова для філологів: бакалаврів, магістрантів, аспірантів, Львів – Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006.

  3. Олійник В.О., Гаврик М.М. Німецька ділова мова. Практикум. Київ

  4. Tatsachen über Deutschland/ Frankfurt am Main, Societaets-Verlag, 2006.

  5. Deutsch als Fremdsprache für Jugendliche und Erwachsene. Stufe 1/2/3. Ernst Klett International – Stuttgart, 1997.

  6. Sprachkurs Deutsch. Grundstufe 1./2./3. (Von U. Häusermann) – Frankfurt am Main, 1993.

  7. Griesbach H. Deutsche Sprachlehre für Ausländer. (Grundstufe in einem Band). Stuttgart, 1993.

  8. Elchheim H., Starch G. Mit Erfolg zum Zertifikat. Übungsbuch. Testheft, 2002.



^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

до вивчення граматики:


1. Сулим В. Т. Практична граматика німецької мови: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. Т. Сулим, М. С. Смолій. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010.

2. Віталіш Л.П. Граматика німецької мови. Збірник вправ. Частина 1, 2008

  1. ABC der deutschen Nebensätze. Einführung und Übungen. (Von Wolf-Dietrich Zielinski) Max Hueber Verlag, 1998.

  2. Dreyer, Schmitt. Lehr- und Übungsbuch der deutschen Grammatik. München – Verlag für Deutsch, 1996.

  3. Griesbach H. Deutsche Grammatik im Überblick. Deutsch für Fortgeschrittene. Tabellen, Listen und Übersichten. Ismaning: Max Hueber Verlag, 1993.

  4. F. Clamer, E. Heilmann. Übungsgrammatik für die Mittelstufe. Verlag Liebbaug-Dartmann, 2002.



Затверджено Вченою радою факультету іноземних мов.


Протокол № 4 від 25 січня 2012 р.


Голова Вченої ради В. Т. Сулим


ЗРАЗКИ

^ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

(ОКР «Магістр»/«Спеціаліст»; гуманітарні факультети)


TEST 1

I.

1.1. Welchem Punkt im Text entspricht jede der Behauptungen?

#1. Die Teilnehmer lösen die Aufbaufragen der Universität durch Entgegenkommen. (...)

#2. Die Universität konzentriert sich nur auf die Ausbildung. (...)

#3. Das soziale Grundrecht liegt den Universitätsaufgaben zugrunde. (...)

#4. Zwei zusammenhängende Grundsätze tragen zur optimalen Erfüllung der Universitätsaufgaben bei. (...)

#5. Die Universität ist keine Universität mehr. (...)


Die Aufgaben der Universität


  1. Die Aufgaben der Universität sind Ausdruck von Aufforderungen des gleichen Zugangs zu Ausbildung, Unterricht und kulturellen Gütern. Sie bestimmen Zweck und Ziel der Universität.

  2. Oberstes Prinzip für die Organisation und damit die rechtliche Stellung ist, dass sie die Aufgabenerfüllung der Universität optimal ermöglicht.

  3. Strukturfragen werden heute hauptsächlich durch Kompromiss zwischen den beteiligten Kräften durch den Staat gelöst.

  4. Ob die Lösungen, die den Universitäten obliegen, Aufgaben erleichtern oder erschweren, wird kaum berücksichtigt.

  5. Die Ausgestaltung der rechtlichen Stellung der Universität besteht ja eben in der Konkretisierung ihrer Aufgaben. Prüfungsmaßstab muss dabei sein, ob die rechtliche Stellung die Erfüllung der Aufgaben bestmöglich begünstigt.

  6. Wenn man versucht, die Aufgaben der Universität zu definieren, so ergeben sich im Wesentlichen drei verschiedene Grundkonzeptionen.

  7. Die erste Konzeption ist die der Forschungsarbeit. Der Forschungsauftrag steht im Vordergrund und die Lehre ist darauf gerichtet, am Forschungsprozess teilzunehmen, also nur Bestandteil des Forschungsauftrages zu sein.

  8. Im Gegensatz zur Forschungsuniversität steht die Ausbildungsuniversität. Diese Universität dient, ihrer Form nach, der Verbreitung von kulturellen Gütern, ohne Rücksicht darauf, ob die Empfänger damit etwas anfangen können.

  9. Den Gegenpol hierzu bildet die dritte Konzeption. Die Universität hat dabei den Bedarf des Arbeitsmarktes und damit der Wirtschaft an hochqualifizierten Arbeitskräften zu decken. Diese „technokratische“ Universität ist dann mehr eine höhere Berufsschule.

  10. Diese drei Konzeptionen können in vielen Variationen kombiniert oder modifiziert werden. Demnach hängt die Gestalt der Universität davon ab, welche Schwerpunkte sie aufweisen wird.



^ 1.2. Wählen Sie die richtige Variante der Satzfortsetzung:

#1. Es ist ohne Zweifel, (...)

    1. ... damit die fleißigen Studenten das Stipendium bekommen können.

    2. ... dass die Studenten mündlich geprüft werden.

    3. ... nicht alle Studenten wollen mündlich geprüft werden.

#2. Nachdem er uns verlassen hatte, (...)

  1. hatte ich sie nicht gesehen.

  2. rufe ich ihn mehrmals an.

  3. schrieb ich ihm nicht mehr.

#3. Die Aspirantin, (...), wurde von der Universität ausgezeichnet.

  1. dessen Doktorarbeit in der Fachwelt großes Interesse fand.

  2. deren Doktorarbeit in der Fachwelt großes Interesse fand.

  3. wessen Doktorarbeit in der Fachwelt großes Interesse fand.

#4. Wer keine guten beruflichen Kenntnisse hat, (...)

  1. konnte um einen Studienplatz an einer Universität bewerben.

  2. findet schwerer einen Arbeitsplatz.

  3. er ging zum Universitätsstudium nach München.

#5. Die Vorlesung war schrecklich langweilig, (...)

  1. denn die Studenten hörten gespannt zu.

  2. deswegen schliefen die Zuhörer langsam ein.

  3. wie wir es erwarten können.



II.

^ 2.1. Setzen Sie in die Satzlücken die richtigen grammatischen Formen ein:

#1. Alle Fehler (...) im Aufsatz verbessert.

1) wurde; 2) werden; 3) haben.

#2. Der Mensch dringt mit seinem Wissen immer (...) in die Gesetzmäßigkeiten ein.

1) tiefer; 2) tief; 3) am tiefsten.

#3. Es ist nicht erlaubt, im Raum (...).

1) sprechen; 2) zu rauchen; 3) lesen.

#4. In diesem Jahr (...) die Schneeglöckchen schon im Winter erblüht.

1) haben; 2) sind; 3 werden.

#5. Die Menschen (...) ständig ihre gesellschaftlichen Kenntnisse erweitern.

1) müssen; 2) haben; 3) sind.


^ 2.2. Setzen Sie in die Satzlücken die entsprechenden Präpositionen oder Konjunktionen ein:

#1. Diese begabte Studentin arbeitet (...) dem Gebiet der Philologie.

1) in; 2) an; 3) auf.

#2. Das ist weder zu verstehen (...) zu beweisen.

1) noch; 2) und; 3) sondern.

#3. Das Bergsteigen ist (...)den Menschen eine gesunde Bewegung.

1) ohne; 2) für; 3) zu.

#4. Er arbeitete bis abends spät (...) seiner Doktorarbeit.

1) an; 2) auf; 3) für.

#5. Ich muss mehr lesen, (...) ich habe immer noch Probleme mit der Sprache.

1) dann; 2) denn; 3) aber.


III.

^ 3.1. Setzen Sie in die Satzlücken das passende Wort ein:

#1. Das dramatische Theater hat als Publikum Studenten, die jedesmal stürmisch Beifall (...).

1) klatschen; 2) klingen; 3) schreiben; 4) pfeifen; 5) singen.

#2. Die deutsche (...) ist vorwiegend exportorientiert.

1) Fachrichtung; 2) Hochschule; 3) Fläche; 4) Indusrtie; 5) Vergangenheit.

#3. Es ist schwer für diesen Gegenstand Verwendung zu (...).

1) nehmen; 2) leisten; 3) empfinden; 4) bringen; 5) finden.

#4. Erst die Arbeit, dann das (...) .

1) Lernen; 2) Verbot; 3) Vergnügen; 4) Pflicht; 5) Unternehmen.

#5. Der Leitartikel nimmt in der Zeitung gewöhnlich einen festen (...) ein.

1) Platz; 2) Weg; 3) Schritt; 4) Wort; 5) Bau.


^ 3.2. Welche ukrainische Entsprechung passt zu dem unterstrichenen Wort?

#1. Der Autor hat für die Inhalte seiner Nachrichten öffentliche Verantwortung zu übernehmen. (...)

1) передача; 2) гласність; 3) дозвіл; 4) відповідальність; 5) повідомлення.

#2. Renaissance heißt „Wiedergeburt“. (...)

1)народження; 2)породження; 3)зародження; 4)відродження; 5)переродження.

#3. Jeder Mensch hat das Recht, seine Meinung in Wort, Schrift und Bild frei zu äußern. (...)

1)поширювати; 2)висловлювати; 3)інтерпретувати; 4)інформувати; 5)відображати.

#4. Manche Menschen schweigen gern, aber sie arbeiten viel. (...)

1) сперечатися; 2)зосереджуватися; 3)мовчати; 4) заперечувати;5) лестити.

#5. Gleich nach seiner Ankunft im Hotel begab sich der Minister ins Auswärtige Amt. (...)

1) поселення; 2) від’їзд; 3) прибуття; 4) повторення; 5)ознайомлення.


TEST 2


I.

^ 1.1. Welchem Punkte im Text entspricht jede der Behauptungen?

#1 In der Schweiz werden mehrere Sprachen gesprochen. (...)

#2 Die Bevölkerung der Schweiz betätigt sich in der Industrie und Handel. (...)

#3 Die Schweiz grenzt an fünf Länder. (...)

#4 Die Schweiz besteht aus 26 Kantonen. (...)

#5 Weltbekannt sind zwei schweizerische Schriftsteller. (...)


Die Schweiz


  1. Die Schweiz ist ein mitteleuropäischer Bundesstaat. Sie grenzt an die BRD, an Frankreich, Italien, Österreich und Lichtenstein.

  2. Die Hauptstadt der Schweiz ist Bern.

  3. Die Schweiz ist ein kleines Land, ihre Fläche beträgt etwa 41000 km 2.

  4. Dieses kleine Land ist wegen seiner landschaftlichen Schönheiten weltbekannt. Hier gibt es Schneeberge, blaue Bergseen und malerische grüne Täler.

  5. Von den fünfeinhalb Millionen Menschen arbeiten in der Industrie und Handel; alle anderen in der Landwirtschaft.

  6. Die Schweiz ist in 26 Kantonen eingeteilt. Jeder Kanton hat seine eigene Verfassung, Regierung und sein eigenes Parlament.

  7. Die Außenpolitik der Schweiz ist immerwährende Neutralität als Garantie der Unabhängigkeit und Sicherheit.

  8. Vier Sprachen werden in diesem kleinen Lande gesprochen. Die meisten Bewohner der Schweiz sprechen deutsch, viele andere französisch, die dritten italienisch und die vierten rätoromanisch.

  9. Die deutschsprechenden Schweizer schreiben und lesen deutsch, aber sie sprechen immer miteinander im Dialekt.

  10. Zu den bekanntesten Schriftstellern der Schweiz gehören Max Frisch und Friedrich Dürrenmatt.



^ 1.2. Wählen Sie die richtige Variante der Satzfortsetzung:

#1. Mein Freund bittet mich oft um Hilfe (...)

1. ... weil ihm das Studium schwerfällt.

2. ... gehe ich mit meinem Freund ins Theater.

3. ... und dann gehe ich nach Hause.

#2. Von den Studenten wird gefordert, (...)

1. damit er eine fremde Sprache beherrscht.

2. dass sie die Fachliteratur auf seinem entsprechenden Fachgebiet verfolgen.

3. ihren Wortschatz vergrößern.

#3. Das lässt sich, (…)

  1. weder zu verstehen noch zu beweisen.

  2. sondern auch zu erklären.

  3. weder verstehen noch beweisen.

#4. Wer eine spannende Reisereportage schreiben will, (...)

1. er will interessante Ausflüge ins Gebirge machen.

2. muss viel reisen.

3. konnte eine Reise um die Welt planen.

#5. Nachdem Monika ihr Studium absolviert hatte, (...)

1. arbeitet sie als Sportredakteurin.

2. heiratete sie.

3. sie war mit der Radaktion der Zeitung beschäftigt.


II.

^ 2.1. Setzen Sie in die Satzlücken die richtigen grammatischen Formen ein:

#1. In diesem Reportage (...) konkrete Ereignisse dargestellt.

1) haben; 2) werden; 3) wurde.

#2. Seine Deutsch-Kenntnisse (...) ihm auf der Reise genützt.

1) sind; 2) müssen; 3) haben.

#3. Heute braucht (...) immer dringlicher die Beherrschung mehrerer Sprachen.

1) es; 2) wir; 3) man.

#4. Zusätzliche Fernseh- und Hörfunkprogramme (...) über Kabel oder Satelliten empfangen werden.

1) war; 2) sind; 3) können.

#5. Das Buch (...) alle wichtigen Vorschriften.

1) erhaltet; 2) enthält; 3) bekommt.


^ 2.2. Setzen Sie in die Satzlücken die entsprechenden Präpositionen oder Konjunktionen ein:

#1. Der Artikel befasst sich (...) den aktuellen Fragen der Innenpolitik.

1) durch; 2) für; 3) mit.

#2. (...) genauer Beachtung der Regeln macht man weniger Fehler.

1) für; 2) bei; 3) von.

#3. Wir können zu Fuß gehen, (...) oder wir könnten ein Taxi nehmen.

1) noch; 2) oder; 3) aber.

#4. Die Absolventen haben (…) ihre Studienpläne gesprochen.

1) über; 2) neben; 3) an.

#5. Ich bewerbe mich (…) einen besseren Arbeitsplatz.

1) vor; 2) um; 3) gegen.


III.

^ 3.1. Setzen Sie in die Satzlücken das passende Wort ein.

#1. Man kann diese Sängerin an ihrer (…) erkennen

1) Stein; 2) Prüfung; 3) Stimme; 4) Miete; 5) Abreise;

#2. Du darfst keine Zeit (...), du mußt dich beeilen.

1) vergehen; 2) verlieren; 3) vergessen; 4) verzichten; 5) vernichten;

#3. Wer anderen eine Grube (…), fällt selbst hinein.

1) führt; 2) fährt; 3) läuft; 4) gräbt; 5) wirft.

#4. Falls ich (...) bin, versuchen Sie bitte mich auf diese Nummer zu erreichen.

1) müde; 2) verliebt; 3) ruhig; 4) zornig; 5) abwesend.

#5. Nach der Landung (…) wir das Flugzeug.

1) sorgen; 2) verlassen; 3) verbringen; 4) versuchen; 5) fahren.


^ 3.2. Welche ukrainische Entsprechung passt zu dem unterstrichenen Wort.

#1. Die allerletzte Seite der Zeitung bringt die Anzeigen. (...)

1) стаття; 2) оголошення; 3) оповідання; 4) вірш; 5) фото.

#2. Sie müssen sofort diese Rechnung bezahlen. (...)

1) переказати; 2) оплатити; 3) пообіцяти; 4) представити; 5) зрадіти.

#3. Er machte eine Entdeckung im Bereich der Astronomie. (...)

1) прикриття; 2) закриття; 3) відкриття; 4) покриття; 5) накриття.

#4. Die Bundesregierung besteht aus dem Bundeskanzler und den Bundesministern. (…)

1) розуміти; 2) наполягати; 3) складатися; 4) цікавитися; 5) мислити.

#5. Die herrlichen Landschaften setzen uns in Erstaunen. (...)

1) радісний; 2) чудовий; 3) успішний; 4) відчайдушний; 5) великий.


Примітка: завдання частини І оцінюються в 1 бал, ІІ – 1 бал, ІІІ – 1 бал.


КЛЮЧІ

до зразків тестових завдань


ТЕСТ І

    1. 3, 8, 1, 2, 9

    2. 2, 3, 2, 2, 2




    1. 2, 1, 2, 2, 1

    2. 3, 1, 2, 1, 2




    1. 3.1 – 1, 4, 5, 3, 1

    2. 3.2 – 4, 4, 2, 3, 3



ТЕСТ ІІ


    1. 8, 5, 1, 6, 10

    2. 1, 2, 3, 2, 2




    1. 2, 3, 3, 3, 2

    2. 3, 2, 2, 1, 2




    1. 3.1 – 3, 2, 4, 5, 2

    2. 3.2 – 2, 2, 3, 3, 2



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації