Поиск по базе сайта:
Інформація для батьків по попередженню дитячого травматизму та збереженню життя і здоров\

Інформація для батьків по попередженню дитячого травматизму та збереженню життя і здоров'я дітей Шановні батьки!




Скачати 91.94 Kb.
НазваІнформація для батьків по попередженню дитячого травматизму та збереженню життя і здоров'я дітей Шановні батьки!
Дата конвертації02.07.2013
Розмір91.94 Kb.
ТипІнформація

Травматизм

Інформація для батьків по попередженню дитячого травматизму та збереженню життя і здоров'я дітей

Шановні батьки!

Суспільство вкрай стурбоване станом травмування та загибелі дітей. За статистичними даними щорічно гине величезна кількість дітей в наслідок аварій, утоплення, удушення, у вогні. Лише вдумайтеся:в середньому щодня в нашій країні через нещасні випадки гине чотири дитини, щотижня – одна школа втрачає клас дітей, щороку, в мирний час – країна втрачає півтори тисячі юних громадян! Нещастя стається саме тоді, коли діти залишаються напризволяще, де небезпека чатує на кожному кроці: вдома – коли працюють електропобутові прилади та є вільний доступ до сірників та запальничок, вибухонебезпечних предметів, хімічних речовин; на вулиці – в умовах стрімкого потоку транспорту; під час відпочинку у лісі, горах, біля водойм. Діти стають заручниками обставин, а їх легковажне ставлення до вогню, води, незнання елементарних правил безпеки часто є першопричинами сумних та трагічних наслідків. Шановні батьки! Звертаємося до Вас з проханням: не залишайте дітей без нагляду, дбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей! Навчайте їх культури поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, водою, газовими та електричними приладами, різного виду небезпечними речовинами та предметами. Пам’ятайте: безпека ваших дітей залежить тільки від вас самих! Сподіваємося, що тільки у співпраці ми зможемо вирішити основну проблему людства – збереження найціннішого скарбу – життя!

Загальні вимоги пожежної безпеки

Про правила пожежної безпеки

Вогонь здавна є другом людини. Він допомагає їй обігріватися і одягатися. З його допомогою людина варить метал, готує собі їжу. Вогонь рухає техніку, допомагає людині проникнути в таємниці космосу.

Але вогонь може стати і жорстоким ворогом, якщо з ним необережно поводитись, він виходить з-під контролю людини, може знищити міста і села, будинки, ліси, урожаї, все, що зустрінеться на його шляху. Часто у вогні пожеж гинуть люди. 

Приблизно кожна шоста-восьма пожежа в нашій країні виникає від пустощів дітей, від їхнього невмілого, необережного поводження з вогнем. Кожен п’ятий, що загинув під час пожежі – неповнолітній. На протязі 2007 року в області сталося 619 пожеж. З них 41 випадок - з вини дитячих пустощів. За цією статистикою – трагедії багатьох людей, збитки державі у мільйони гривень. Але не виміряти гіркоту втрат, коли у вогні гинуть діти.

Вогонь приваблює дітей і вони люблять з ним гратися. Коли дитина бере до рук скло, виделку, голку, ніж, це викликає переляк у дорослих, бо дитина може себе поранити. Однак, якщо у руках дитини з’явились сірники, то подібну реакцію зустрінеш не завжди, оскільки дорослі часто не розуміють, яку небезпеку приховує вогонь у руках дитини.

Ось доволі типова ситуація: батьки ідуть з дому, залишаючи на деякий час дітей самих. Хтось із малюків заходить на кухню, увагу його привертає коробочка з яскравою етикеткою. Наслідуючи батька чи матір, дитина дістає сірника , чиркає ним... Спалахує вогник. Горить, добираючись до пальців. І раптом починає пекти. Зляканий малюк кидає палаючого сірника на підлогу, на стіл... А температура полум’я сірника достатньо, щоб загорілось більшість речей, виготовлених з дерева, текстилю, синтетики і пластмас.

^ Тому, перш за все, малюків слід познайомити з призначенням сірників і правилами користування ними, заборонити дітям користуватись сірниками в різних іграх.

 Причинною пожежі можуть стати залишені без нагляду увімкнуті електроприлади. Дітям також слід пояснити, як правильно користуватись електроприладами: якщо електрокамін чи праску залишити увімкнутими без нагляду, вони перегріваються і від них можуть загорітись домашні речі. Щоб цього не трапилось, нагрівальні електричні прилади слід встановлювати на вогнетривкі підставки і своєчасно вимикати.

^ Проте, якщо вже так трапилось, що виникла пожежа, то школярам слід дотримуватись наступних правил:

- якщо пожежа виникла у приміщенні, не слід лякатися і ховатися;
- при виникненні у домашніх умовах, коли вогонь ще не набрав сили, слід швидко залити його водою, накрити щільним покривалом з натуральної тканини, засипати піском;


- коли в приміщенні з’явилось багато диму, то слід пробиратись до виходу повзучи;
- якщо в приміщенні є маленькі діти, треба негайно вивести їх на вулицю;
- не гаючи часу, повідомити про пожежу комусь із дорослих;
- якщо поблизу немає дорослих, то дитина сама повинна викликати пожежну команду за телефоном „01”, повідомити місце пожежі, назвати своє ім’я, вулицю, номер будинку, квартири, іншого об’єкту; 


 ^ Пожежа – це особлива битва, тактика якої – наступ на вогненну стихію. При пожежі не можна чекати і бути повільним. Адже підрахунок часу іде на секунди.

У ці страшні хвилини на допомогу приходять пожежники. Ці люди в блискучих касках по-справжньому безстрашні. Їхні рухи швидкі, стрімкі і точні. Ще б пак, адже мова йде про рятування життя людей та народного достатку. Кому доводилось бачити роботу пожежників в умовах бурхливої стихії, той міг переконатися, що ліквідація пожежі – це важка і небезпечна праця. Декілька разів за чергування лунає в пожежній частині тривога. У будь-яку пору дня і ночі пожежники готові вступити в боротьбу з вогнем.

^ Професія пожежника поєднує в собі і високий гуманізм, і справжній героїзм. До цього їх зобов’язує високий професійний обов’язок.

Велике значення у справі збереження народного достатку мають заходи з попередження пожеж. Значну допомогу дорослим у цьому надають дружини юних пожежних (ДЮП), до складу яких входять діти віком від 10 до 17 років.  

Члени дружин юних пожежних зобов’язані розповсюджувати серед населення пам’ятки, плакати, листівки, інструкції та інші агітаційні матеріали з пожежної безпеки, роз’яснювати дітям, що гра з вогнем загрожує бідою; брати участь у дозорах, які охороняють від пожежі хлібні масиви, ліси, ферми, будови; стежити за справністю первинних засобів пожежогасіння, викликати пожежну допомогу в разі виникнення пожежі та брати активну участь у її гасінні.

Особливе значення мають ті бесіди, які проводяться членами ДЮП з дітьми молодшого шкільного віку. Їх гра з вогнем – одна з основних причин пожеж, жертвами яких часто вони і стають. Тому найперший обов’язок дружинників – роз’яснювати дошкільникам і молодшим школярам, до чого призводить гра із сірниками, куріння, розкладання вогнищ, невміле запалювання газових плит і т.п.

ДЮП зобов’язані добитися, щоб кожний дружинник сам виконував протипожежні правила в школі, на вулиці, вдома, у полі, лісі, та закликав своїх товаришів, щоб якомога більше дітей навчилися користуватися найпростішими засобами пожежегасіння.

^ Будь-яка робота юних пожежних відповідальна і почесна. Її може виконати лише той, хто вивчить усі теми за програмою підготовки членів ДЮП.

Завжди і в усьому дорослі повинні бути прикладом для малюків. Необхідно ще з дитинства виробляти у них звичку обережно і вміло поводитися з вогнем. Колективи шкіл, дошкільних закладів, бібліотек повинні проводити з дітьми бесіди, огляди та інші масові заходи про недопустимість витівок з вогнем, роз’яснювати дітям обов’язки по збереженню державного майна від пожеж.


 Правила безпеки під час карантину та канікул http://kharkivschool3.at.ua/.s/t/461/15.gif

Правила безпеки під час карантину та канікул http://selidovskaya-shkola1.narod.ru/24.jpg

^

1. Дбайте про повноцінне харчування, збагачуйте організм вітамінами та калоріями, витраченими взимку.


2. Чергуйте працю з активним відпочинком, більше часу проводьте на свіжому повітрі.

3. Обережно поводьтеся з електричними та газовими приладами.

^ 4. Дотримуйтесь правил техніки безпеки при перебуванні на кухні, щоб уникнути опіків, порізів.

5. Під час ігор, змагань на подвір’ї не штовхайтеся, не ставте підніжок, раптово не зупиняйтеся під час бігу.

^ 6. Для ігор та розваг вибирайте безпечні майданчики та площадки.

7. Намагайтеся передбачати небезпеку та уникати її.

8. Переходьте вулицю лише у визначених місцях, дотримуйтеся правил пішохода.

^ 9. Пам’ятайте про заборону катання на скутерах та велосипедах на проїжджій частині дороги.

10. Уникайте перегрівання організму, обмежуйте своє перебування на сонці.

^ 11. Не забувайте про правила поведінки у місцях відпочинку (біля водойм, у лісі, парку тощо)

12. Не вживайте у їжу не знайомих вам продуктів :грибів, ягід , викачаних з дерев соків, овочів, фруктів.



 ^ БЕЗПЕКА НА ЛЬОДУ




БЕЗПЕКА НА ЛЬОДУ




Невід'ємною складовою частиною зими є настання льодоставу. Перебувати на льоду безпечно, якщо дотримуватися елементарних заходів безпеки. Однак, не усі знають, а якщо і знають, то не дотримуються запобіжних заходів на льоду, через що потрапляють у лихо і, як не прикро, гинуть від утоплення. Минулої зими на водоймах Кіровоградщини під кригою загинуло 8 людей.


З появою першого крижаного покрову на річках, озерах, ставках і інших водоймах не можна використовувати його для катання і переправ. Молодий лід на початку свого формування тонкий, неміцний і ваги людини не витримує, в ньому утворюються повітряні пухирці, що дуже важко помітити при пересуванні по кризі. Крім того в місцях замерзання гілочок, друзок та інших предметів, лід буває ще слабший, а якщо такі місця запорошив сніг, то ковзаняр або пішохід неминуче терпить нещастя. Проте, найчастіше цього не враховують. Особливо необережними на першому льоду бувають діти. Не завжди дотримуються обережності й дорослі. Тому перш ніж виходити на кригу або ходити по кризі, необхідно уважно оглянути її.

Обдивляючись поверхню водойми можна легко знайти чисте, не запорошене снігом, місце – значить тут була ополонка або вимоїна, що не встигла покритися міцним льодом. На рівному сніговому покриві часто з'являються темні плями, це свідчить про наявність під снігом незміцнілої криги і виступаючої води.

Щоб без усякого ризику можна було знаходитися на льоду, він повинен бути міцним і мати визначену товщину. Безпечним вважається лід: для одного пішохода – лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів; для влаштування ковзанки – не менше 10 – 12 сантиметрів (масове катання – 25 сантиметрів); масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 сантиметрів. Риболови – аматори повинні пробивати лунки один від одного на відстані 5 – 6 метрів, не збираючись біля однієї лунки.




^ При пересуванні по кризі необхідно дотримуватися наступних правил:

- ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги;

- якщо лід почав тріщати, не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду;

- якщо під ногами провалився лід, потрібно, розставивши широко руки, утримуватися на поверхні і спокійно, без різких рухів, намагатися виповзти на міцний лід у бік, звідкіля прийшов, і повзти до берега відштовхуючись ногами від льоду;

- енергійні рухи після попадання у воду сприяють найшвидшому настанню охолодження, тому у воді необхідно робити рухи ногами і руками у повільному темпі.

При наданні допомоги людині, що провалилася під лід не можна підходити до нього стоячи через небезпеку самому потрапити в лихо. До постраждалого необхідно наближатися лежачи, з розкинутими в сторони руками і ногами. Якщо поблизу маються дошки, тичини або інші предмети, то їх треба використовувати для надання допомоги при ліквідації нещасного випадку. Лежачи на одному з таких предметів, закріплених мотузкою на березі або на твердому льоду, особа, яка надає допомогу, пересувається до потерпілого на відстані, що дозволяє подати мотузку, пояс або багор. Потім особа, яка надала допомогу, відповзає назад і поступово витягає потерпілого на міцний лід. Якщо особа, надаючи допомогу, не має рятувального пояса, то вона повинна обв'язатися мотузкою, попередньо закріпивши її на березі або в лунці твердого льоду. Коли поруч немає предметів для надання допомоги, то два – три чоловіка лягають на лід і ланцюжком пересуваються до потерпілого, утримуючи один одного за ноги, а перший подає потерпілому ремінь або шарф і т.п.




При наданні долікарської допомоги постраждалому необхідно вжити заходів до його зігрівання. Потерпілого витягають із води, вкутують і швидко доставляють у тепле приміщення, де з нього знімають мокрий одяг, насухо витирають, а потім енергійно розтирають тіло шматком вовняної або сукняної матерії. Якщо потерпілий здатний рухатися, йому пропонують біг на місті 10 – 15 хвилин, а якщо не здатний рухатися, то обкладають його грілками (у першу чергу необхідно зігріти потилицю і шию), або кладуть у ванну з температурою +35°С, поступово підвищуючи її до +42°С. Корисно дати гаряче питво.

Якщо ж у потерпілого відсутній подих і, навіть, серцебиття, то до прибуття медичних працівників необхідно починати штучне дихання і закритий масаж серця.

Будьте обережні.

 

 












Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації