Поиск по базе сайта:
Роберт брюс, король шотландський icon

Роберт брюс, король шотландський




Скачати 120.81 Kb.
НазваРоберт брюс, король шотландський
Дата конвертації01.07.2013
Розмір120.81 Kb.
ТипДокументи
1. /8 клас/_. Гнатюк.doc
2. /8 клас/_. Драч/Балада про соняшник.doc
3. /8 клас/_. Драч/Крила.doc
4. /8 клас/_. Драч/Н_ж у сонц_.doc
5. /8 клас/_ван Франко/Boa constriktor.doc
6. /8 клас/_ван Франко/Гадки на меж_.doc
7. /8 клас/_ван Франко/Гр_є сонечко.doc
8. /8 клас/_ван Франко/Дивувалась зима.doc
9. /8 клас/_ван Франко/Каменяр_.doc
10. /8 клас/_ван Франко/Моя любов.doc
11. /8 клас/_ванченко Р..doc
12. /8 клас/_лар_он Кихвський.doc
13. /8 клас/_сторичн_ п_сн_/Ой Морозе....doc
14. /8 клас/_сторичн_ п_сн_/Ой, на гор_ вогонь горить.doc
15. /8 клас/_сторичн_ п_сн_/П_сню про Байду.doc
16. /8 клас/_сторичн_ п_сн_/Розлилися крут_ бережечки.doc
17. /8 клас/А. Тесленко/Любов до ближнього.doc
18. /8 клас/А. Тесленко/Страчене життя.doc
19. /8 клас/Андр_й Малишко/Балада про комвзводу.doc
20. /8 клас/Андр_й Малишко/Балада про танк_ста.doc
21. /8 клас/Андр_й Малишко/В л_фт_.doc
22. /8 клас/Андр_й Малишко/П_сня про рушник.doc
23. /8 клас/Андр_й Малишко/Прометей.doc
24. /8 клас/Андр_й Малишко/Тесляр_.doc
25. /8 клас/Андр_й Малишко/Червоно-вишнев_ зор_.doc
26. /8 клас/Антоненко-Давидович/За ширмою (уривки).doc
27. /8 клас/Антоненко-Давидович/К_нний м_л_ц_онер.doc
28. /8 клас/Антоненко-Давидович/Слово матер_.doc
29. /8 клас/Антоненко-Давидович/Смерть.doc
30. /8 клас/Б. Гр_нченко/9 с_чня.doc
31. /8 клас/Б. Гр_нченко/Батько _ дочка.doc
32. /8 клас/Б. Гр_нченко/Без хл_ба.doc
33. /8 клас/Б. Гр_нченко/Брат на брата.doc
34. /8 клас/Б. Гр_нченко/Веснян_ сонети.doc
35. /8 клас/Б. Гр_нченко/Дзвоник.doc
36. /8 клас/Б. Гр_нченко/До прац_.doc
37. /8 клас/Б. Гр_нченко/Доки.doc
38. /8 клас/Б. Гр_нченко/Каторжна.doc
39. /8 клас/Б. Гр_нченко/П_д тихими вербами.doc
40. /8 клас/Б. Гр_нченко/Сам соб_ пан.doc
41. /8 клас/В. Малик.doc
42. /8 клас/В. Сам_йленко/Д_яч.doc
43. /8 клас/В. Сам_йленко/Ельдорадо.doc
44. /8 клас/В. Сам_йленко/Мр_я бюрократа.doc
45. /8 клас/В. Сам_йленко/На печ_.doc
46. /8 клас/В. Сам_йленко/Патр_от.doc
47. /8 клас/В. Сам_йленко/Патр_ота _ван.doc
48. /8 клас/В. Сам_йленко/Украхна.doc
49. /8 клас/В. Сам_йленко/Украхнська мова.doc
50. /8 клас/В. Сам_йленко/слова _ думки.doc
51. /8 клас/В. Симоненко/Баба Онися.doc
52. /8 клас/В. Симоненко/Вино з троянд.doc
53. /8 клас/В. Симоненко/Лебед_ материнства.doc
54. /8 клас/В. Симоненко/Ти знаєш, що ти людина.doc
55. /8 клас/В. Симоненко/Украхн_.doc
56. /8 клас/В. Стус/Весь обшир м_й...doc
57. /8 клас/В. Стус/На колимськ_м мороз_.doc
58. /8 клас/В. Стус/Присмерков_ сут_нки.doc
59. /8 клас/В. Стус/Сто рок_в як сконала С_ч.doc
60. /8 клас/В. Стус/Терпи, терпи....doc
61. /8 клас/В. Стус/Церква святох _рини.doc
62. /8 клас/В. Стус/Як добре те, .....doc
63. /8 клас/Винниченко/Кумед_я з Костем.doc
64. /8 клас/Винниченко/М_ж двох сил.doc
65. /8 клас/Винниченко/Сонячна машина.doc
66. /8 клас/Володимир Мономах.doc
67. /8 клас/Гриневичева Катря.doc
68. /8 клас/Гулак-Артемовський/Батько _ син.doc
69. /8 клас/Гулак-Артемовський/Дв_ пташки.....doc
70. /8 клас/Гулак-Артемовський/Пан та собака.doc
71. /8 клас/Гулак-Артемовський/Справжня добр_сть.doc
72. /8 клас/Гулак-Артемовський/Ц_кавий _ мовчун.doc
73. /8 клас/Карпенко-Карий/Бурлака.doc
74. /8 клас/Карпенко-Карий/Сто тисяч.doc
75. /8 клас/Коцюбинський/Дорогою ц_ною.doc
76. /8 клас/Коцюбинський/Подарунок на _менини.doc
77. /8 клас/Коцюбинський/Т_н_ забутих предк_в.doc
78. /8 клас/Л. Гл_бов/Ведм_дь-пас_чник.doc
79. /8 клас/Л. Гл_бов/Журба.doc
80. /8 клас/Л. Гл_бов/Кв_ти.doc
81. /8 клас/Л. Гл_бов/М_рошник.doc
82. /8 клас/Л. Гл_бов/Мальований стовп.doc
83. /8 клас/Л. Гл_бов/П_сня.doc
84. /8 клас/Л. Гл_бов/Соломяний д_д.doc
85. /8 клас/Л. Гл_бов/Цуцик.doc
86. /8 клас/Л_ТОПИС РУСЬКИЙ (фрагмент).doc
87. /8 клас/Л_на Костенко/Дума про брат_в Неазовських.doc
88. /8 клас/Л_на Костенко/М_й перший в_рш....doc
89. /8 клас/Леся Украхнка/Давня казка.doc
90. /8 клас/Леся Украхнка/Досв_тн_ огн_.doc
91. /8 клас/Леся Украхнка/Красо Украхни, Подолля!.doc
92. /8 клас/Леся Украхнка/На роковини Шевченка.doc
93. /8 клас/Леся Украхнка/Подорож до моря.doc
94. /8 клас/Леся Украхнка/Про Велета.doc
95. /8 клас/Леся Украхнка/Роберт Брюс.doc
96. /8 клас/Леся Украхнка/С_м струн.doc
97. /8 клас/Леся Украхнка/Скр_зь плач.....doc
98. /8 клас/М. Вороний.doc
99. /8 клас/М. Грушевський.doc
100. /8 клас/М. Рильський/Мова.doc
101. /8 клас/М. Рильський/На б_лу грудку впали....doc
102. /8 клас/М. Рильський/П_сня.doc
103. /8 клас/М. Рильський/Поле чорн_є....doc
104. /8 клас/Микитенко.doc
105. /8 клас/Назарук О..doc
106. /8 клас/Народн_ думи/Дума про Марусю Богуславку.doc
107. /8 клас/Народн_ думи/Дума про брат_в Азовських.doc
108. /8 клас/Народн_ думи/Дума про козака Голоту.doc
109. /8 клас/О. Олесь/Айстри.doc
110. /8 клас/О. Олесь/Гроза пройшла.doc
111. /8 клас/О. Олесь/Коли б я знав....doc
112. /8 клас/О. Олесь/Пот_к стол_ття.doc
113. /8 клас/О. Олесь/пекло.....doc
114. /8 клас/Олесь Гончар/Бригантина.doc
115. /8 клас/Олесь Гончар/Кресафт.doc
116. /8 клас/Олесь Гончар/Микита Братусь.doc
117. /8 клас/Олесь Гончар/Тронка.doc
118. /8 клас/П. Загребельний/Роксолана.doc
119. /8 клас/П. Загребельний/Син рибалки.doc
120. /8 клас/П. Загребельний/Учитель.doc
121. /8 клас/П. Тичина/Б_ля озера у л_с_.doc
122. /8 клас/П. Тичина/За вс_х скажу.doc
123. /8 клас/П. Тичина/Молодий я, молодий.doc
124. /8 клас/П. Тичина/На захист миру.doc
125. /8 клас/П. Тичина/Рондел_.doc
126. /8 клас/П. Тичина/Св_тає.doc
127. /8 клас/П. Тичина/Украхно моя....doc
128. /8 клас/П. Тичина/Хтось гладив ниви.doc
129. /8 клас/П. Тичина/Я утверждаюсь.doc
130. /8 клас/Павличко Д..doc
131. /8 клас/Пов_сть минулих л_т.doc
132. /8 клас/Пох_д князя _горя.doc
133. /8 клас/Р. Федор_в.doc
134. /8 клас/Руданський/Добре торгувалось.doc
135. /8 клас/Руданський/Зас_датель.doc
136. /8 клас/Руданський/Над колискою.doc
137. /8 клас/Руданський/Наука.doc
138. /8 клас/Руданський/П_сня.doc
139. /8 клас/Руданський/Павло Апостол.doc
140. /8 клас/Руданський/Павло Полуботок.doc
141. /8 клас/Руданський/Понизив.doc
142. /8 клас/С. Скляренко/Володимир.doc
143. /8 клас/С. Скляренко/Святослав.doc
144. /8 клас/Сенченко.doc
145. /8 клас/Слово о полку _горев_м.doc
146. /8 клас/Т. Осьмачка/Незм_нн_сть.doc
147. /8 клас/Т. Осьмачка/П_сня з п_вноч_.doc
148. /8 клас/Т. Осьмачка/Украхна.doc
149. /8 клас/Т.Г. Шевченко/_ван П_дкова.doc
150. /8 клас/Т.Г. Шевченко/Гамал_я.doc
151. /8 клас/Т.Г. Шевченко/Думи мох, думи.doc
152. /8 клас/Т.Г. Шевченко/За байраком байрак.doc
153. /8 клас/Т.Г. Шевченко/Л_чу в невол_ дн_ _ ноч_.doc
154. /8 клас/Т.Г. Шевченко/Минають дн_....doc
155. /8 клас/Т.Г. Шевченко/О думи мох....doc
156. /8 клас/Т.Г. Шевченко/Тополя.doc
157. /8 клас/Т.Г. Шевченко/Утоплена.doc
158. /8 клас/Тельнюк.doc
159. /8 клас/Тютюнник/Вогник далеко в степу.doc
160. /8 клас/Тютюнник/Климко.doc
161. /8 клас/Улас Самчук.doc
162. /8 клас/л_топис русикй (посилання).doc
163. /8 клас/Є. Греб_нка/Будяк та Коноплиночка.doc
164. /8 клас/Є. Греб_нка/Ведмежий суд.doc
165. /8 клас/Є. Греб_нка/Горобц_ та вишня.doc
166. /8 клас/Є. Греб_нка/Леб_дь _ гуси.doc
167. /8 клас/Є. Греб_нка/Пшениця.doc
168. /8 клас/Є. Греб_нка/Рибалка.doc
169. /8 клас/Є. Греб_нка/Украхнська мелод_я.doc
170. /8 клас/Є. Греб_нка/Човен.doc
Гнатюк Іван Новоє лєтоісчесленіє (збірка)
Іван драч балада про соняшник
Новорічна казка Через ліс-переліс
Не отблеск, отблеском рожденный, Ты по себе свой край оставь
Boa cоnstrktor повість
Ся нитка зелена, що, мов тота гадина, Отеє здовж загону снує
Грiє сонечко! Усмiхається небо яснеє
Дивувалась зима: Чом се тають снiги
Каменярi
Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою
Іванченко Раїса
Закон 1 І благодать 2 Про закон, Мойсеєм даний, І про благодать та істину, що були Ісусом Христом, І як закон одійшов, а благодать І істина всю землю сповнили, І віра на всі народи поширилась, І на наш народ руський. І похвала кагану 3
Ой ти, морозенку
Ой на горі вогонь горить ой на горі вогонь горить
Пісня про байду в цариграді на риночку
Розлилися круті бережечки
Любов до ближнього
Страчене життя повiсть
Андрій малишко балада про комвзводу
Андрій малишко балада про танкіста
Андрій малишко в ліфті
Андрій малишко пісня про рушник
Андрій малишко прометей
Андрій малишко теслярі
Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід, Ти, може, мене й забула, не бачила стільки літ?
Борис антоненко-давидович за ширмою
Борис антоненко-давидович «кінний міліціонер»
Борис антоненко-давидович слово матері
Борис антоненко-давидович смерть
Вони йшли повні віри й надії
Борис грінченко батько та дочка
Борис грінченко
Борис грінченко брат на брата
Борис грінченко весняні сонети
Борис грінченко
Праця єдина з недолі нас вирве: Hумо до працi, брати!
Борис грінченко доки
Каторжна так її всі звали. Унеси дров у хату, чи чуєш, каторжна ти! кричала мачуха
Борис грінченко під тихими вербами
Борис грінченко cam собі пан
Володимир Малик фірман султана
Володимир самійленко діяч
Володимир самійленко
Володимир самійленко мрія бюрократа
Українська патріотична дума Хоч пролежав я цілий свій вік на печі
Два хлопці укупі стояли, а третій дививсь оддалі
Патріота іван що за славний патріота
Ти звеш мене, й на голос милий твій з гарячою любов'ю я полину
Українська мова пам'яті Т. Г. Шевченка Діамант дорогий на дорозі лежав
Слова І думки ми бажаєм волю дати
У баби Юнисі було три сини. У баби Онисі синів нема
Вино з троянд новели та гуморески
Лебеді материнства
Ти знаєш, що ти людина. Ти знаєш про це чи ні?
Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім
Весь обшир мій чотири на чотири. Куди не глянь то мур, кутор і ріг
На колимськім морозі калина зацвітає рудими слізьми
Присмеркові сутінки опали, сонну землю й душу оплели
Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії
Терпи, терпи терпець тебе шліфує, сталить твій дух тож і терпи, терпи
Церква святої Ірини криком кричить із імли
Як добре, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест
Винниченко володимир з костем сталася чудна кумедія
Винниченко володимир між двох сил
Винниченко володимир сонячна машина
Всеволодом Ярославичем І Марією, дочкою візантійського імператора Костянтина IX мономаха
Гриневичева катря шоломи в сонці хата без даху І
Гулак-Артемовський Петро Батько та син
Гулак-Артемовський Петро Дві пташки в клітці
Гулак-Артемовський Петро Пан та собака
Гулак-Артемовський Петро Справжня добрість Писулька до Грицька Прокази
Гулак-Артемовський Петро Цікавий і Мовчун
Карпенко-Карий Іван бурлака
Карпенко-Карий Іван сто тисяч
Михайло коцюбинський дорогою ціною
Михайло коцюбинський подарунок на іменини
Михайло коцюбинський тіні забутих предків
Глібов леонід ведмідь-пасічник
Стоїть гора високая, Попід горою гай
Глібов леонід квіти
Глібов леонід мірошник
Глібов леонід мальований стовп
Скажіть мені добрі люди, в кого я вдалася
Глібов леонід солом'яний дід
Глібов леонід цуцик
Літопис руський (фрагмент)
Ліна костенко дума про братів неазовських
Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні
Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове!
Досвітні огні ніч темна людей всіх потомлених скрила
Красо України, Подолля! Красо України, Подолля!
На роковини вірш присвячено Т. Г. Шевченку
Подорож до моря (Посвята сім'ї Михайла Ф. Комарова)
Давно, в дитячий любий вік, в далекім ріднім краю я чула казку. Чула раз, а й досі пам'ятаю
Роберт брюс, король шотландський
Посвята дядькові Михайлові
Скрізь плач, і стогін, і ридання, Несмілі поклики, слабі
Микола вороний євшан-зілля1[1]
Грушевський Михайло
Треба доглядати наш сад
На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули
М. В. Лисенкові Вийся, жайворонку, вийся
Поле чорніє. Проходять хмари, Гаптують небо химерною грою. Пролісків перших блакитні отари
Іван микитенко вуркагани
Осип назарук роксоляна
Дума про марусю богуславку
Дума про трьох братів азовських
Дума про козака голоту
Олександр олесь айстри
Олександр олесь
Олександр олесь
Потік століття зносив гніт, Терпів ярмо й сваволю
Пекло, здавалось, було в ту годину… Грім божевільний стогнав і ревів
Гончар олесь бригантина
Гончар олесь кресафт
Гончар олесь микита братусь
Гончар олесь тронк а
Загребельний павло роксолан а
Загребельний павло син рибалки
Загребельний павло учитель
П. Тичина біля озера у лісі
За всіх скажу
Молодий я, молодий. Молодий я, молодий
На захист миру (на всесоюзній конференції прихильників миру в москві у вересні 1949 p.)
Іду з роботи я, з завода маніфестацію стрічать
Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Мов свічі погаслі в клубках фіміаму
Україно моя, моя люба Вкраїно, Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою?
Хтось гладив ниви
Я утверждаюсь я єсть народ, якого Правди сила
Нема в Рабів облич, лишень тіла, Страшні створіння ці безумислові
З богом починаєм. Отче, благослови
Слово про ігорів похід
Єрусалим на горах
Добре торгувалось
Гнався постом засідатель На чиюсь біду
Над колискою Спи, дитя моє, ти життя моє!
Дочекався я Свого святонька
Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину
Павло апостол1
Павло полуботок1
П'є-гуляє у неділю На коршомці Гарасим
Книга перша син рабині розділ перший 1
Книга перша княгиня I рабиня
Діоген1
Святослав гординський слово про ігорів похід
Прозорого серця висока погода сьогодні пустила над світом плисти
Пісня 3 півночі (Колоніальні настрої в дореволюційній руській армії) Лірична поема Частина І
Шляхи мої неміряні, гори мої неважені
Було колись в Україні Ревіли гармати
Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі Із нашої України!
Думи мої, думи мої
За байраком байрак. А там степ та могила
Лічу в неволі дні І ночі І лік забуваю
Минають дні, минають ночі, Минає літо; шелестить
О думи мої! О славо злая! За тебе марно я в чужому краю
По діброві вітер виє, Гуляє по полю
Вітер в гаї не гуляє Вночі спочиває
Грає синє море
Григір тютюник вогник далеко в степу
Григір тютюник климко
Частина перша куди тече та річка
8 клас
Гребінка євген будяк та коноплиночка «Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш?»
Гребінка євген ведмежий суд
Гребінка євген горобці да вишня
Гребінка євген лебедь I гуси
Я бачив, як пшеницю мили: То щонайкращеє зерно
Хто знає Оржицю? а нуте, обзивайтесь! Усі мовчать. Гай-гай, які шолопаї!
Гребінка євген українська мелодія
Заграло, запінилось синєє море, І буйнії вітри по морю шумлять

РОБЕРТ БРЮС, КОРОЛЬ ШОТЛАНДСЬКИЙ

 

(Посвята дядькові М. Драгоманову)

 

ЗАСПІВ

 

Спогадаймо давнюю давнину,

Спогадаймо повість незабутню

Про далеку вільную країну,

Про стару Шотландію славутню.

 

Давня повість! і на байку схожа, -

Є в ній певні справи, єсть і мрії,

Але ж правда, наче зірка гожа,

Сипле скрізь проміння золотії.

 

Правда нам світитиме крізь хмари,

Ми ж далеко думкою полинем,

Ми поглянем на військові чвари,

В давній славі спогадом поринем.

 

І

 

Вже буде літ п'ятсот тому, -

На край шотландський вільний

Війною йшов король Едвард,

Англійський владар сильний.

 

Зібрав він лицарів своїх,

Все горде, пишне панство,

Щоб то шотландський вільний люд

Забрати у підданство.

 

По всій Шотландії йде гук

Луною голосною:

"До зброї, браття! ось іде

Король Едвард війною!

 

Гей, миле браття! чи у нас

Ясної зброї мало?

Хіба в шотландській стороні

Вже лицарів не стало?"

 

Лицарство йде, земля гуде;

Зійшлись ворожі лави...

Багато буде сього дня

Кривавої забави.

 

Блищать списи, бряжчать мечі

І шоломи яснії,

Гукають люто вояки,

Ржуть коні воронії.

 

Воюють день, воюють два,

На третій день - ой горе! -

Шотландці крикнули: "Біда!

Король Едвард нас боре!"

 

Англійське військо б'є-січе,

Англійська зброя сяє;

Шотландська зброя опада,

Лицарство знемагає.

 

Аж тут король Едвард спинивсь,

І сурма забриніла,

Знялась над військом корогва;

Та не барвиста - біла.

 

Всі стали тихо, всяк свій спис

Додолу похиляє,

Гука герольд: "Король Едвард

Шотландців призволяє

 

Лихую зваду залишить,

Спокій вернути краю,

Прийти до згоди без війни,

По братньому звичаю.

 

Так каже наш король: хто з вас

Погодяться зо мною,

Той і маєтками, й людьми

Владітиме в спокою.

 

Люд простий має нам платить

Податки й десятини, -

А лицар буде вільний пан

Своєї батьківщини.

 

Всяк лицар має з королем

Ходити у походи,

За те він матиме собі

І ласку, й надгороди".

 

Додолу впали корогви,

Весь гурт шотландський панський

Враз крикнув: "Згода! хай живе

Едвард, король шотландський!"

 

Шотландське лицарство здалось,

Але один зостався

При зброї лицар молодий -

Робертом Брюсом звався.

 

Едварду глянув він в лице,

Мов кинув блискавицю,

Здійняв і кинув ворогам

Залізну рукавицю.

 

Потім остроги дав коню,

Кінь вороненький звився,

Помчав у гори, мов стріла,

В міжгір'ї темнім скрився.

 

II

 

Поїхав Роберт по шотландській землі

Здіймати народне повстання,

Гонців розіслав він по всій стороні

Скликати селян на зібрання.

 

Коли на широкій долині між гір

Зібралась великая рада,

Роберт тоді вийшов до люду й сказав:

"Шотландці! вчинилася зрада!

 

Нема в нас лицарства, нема в нас панів -

Вони вже англійські піддані;

Та є ще в країні шотландський народ,

Не звик він носити кайдани!

 

Повстаньмо ж тепера усі, як один,

За діло братерськеє спільне!

Розкуймо на зброю плуги! Що орать,

Коли наше поле не вільне?"

 

Тут всі зашуміли, мов хвилі морські:

"Ходімо, здобудемо волі

Або наші голови вільні, буйні

Складемо на нашому полі!"

 

І там, на широкій долині між гір,

Селяни всі табором стали,

Палили багаття вони цілу ніч -

Все ясную зброю кували.

 

На ранок узброєне військо було;

Кому ж не дісталося зброї,

Тому не забракло сокири, коси

Та в грудях одваги міцної.

 

Те військо не мало ясних корогов,

Ні панцирів срібних коштовних,

На простих селянських щитах не було

Девізів гучних красномовних.

 

У цілого війська девіз був один:

"За волю, за рідну країну!"

Хоч слів тих ніхто на щиті не носив,

Та в серці носив до загину.

 

І так вони вийшли напроти панів,

Роберт їх провадив до бою;

Ні одного лицаря, окрім його,

Не мали шотландці з собою.

 

Шотландське лицарство усе перейшло

Служити в англійському війську,

Пішло боронити мечем і щитом

Корону і владу англійську.

 

В нещасну годину шотландський народ

Кував свою ясную зброю;

У першому бою розбиті були,

Багато лягло головою.

 

Удруге зійшлися - недоле тяжка!

Знов військо шотландське розбите.

Ударили втретє - знов поле кругом

Все трупом шотландським укрите.

 

Міцна була сила потужних панів,

І ватаги мудрі знайшлися, -

Ні в гори завести, ні в нетрі загнать

Обачні пани не далися.

 

Широкі долини, розлогі лани

Шість раз були кров'ю политі,

Шість раз пролунав по Шотландії крик:

"Шотландці, шотландці розбиті!"

 

Ні зброї вони, ні своїх корогов

Едварду до ніг не зложили,

Та волю й країну свою боронить

Не стало селянської сили.

 

Одні полягли, а другі розійшлись -

Пішли своє поле орати.

Без війська, без слави зостався Роберт,

Що ж має тепер він почати?

 

Чи має піти, як шотландські пани,

Едвардові зброю віддати,

Зостатись отут в подоланій землі

Останнього сорому ждати?

 

Ні, краще не бачить того і не чуть,

Як гинути буде країна!

"Прощай, моя рідна країно! прости

Свого безталанного сина.

 

Хотів би я вільною бачить тебе,

Але не судилося теє...

Далеко тепер на чужих берегах

Поляжу за діло святеє".

 

Так мовив Роберт, і подався він геть

На берег убогий ірландський, -

Він думав повік не вертатися знов

У край безталанний шотландський.

 

В Ірландію мався прибуть корабель,

Що лицарів віз в Палестину,

На ньому од'їхати хтів і Роберт

У тую далеку чужину.

 

Укупі з одважним лицарством бажав

Піти у хрестовім поході,

Щоб ділу святому останнім життям

І силою стати в пригоді.

 

III

 

На безлюдному березі моря

Одинока хатина стоїть,

В тій хатині рибальській убогій

Збройний лицар самотній сидить.

 

То Роберт. Він в вікно поглядає,

Чи не мріють оті кораблі,

Що везуть хрестоносців одважних

На війну до святої землі.

 

Ні, не видко нічого на морі,

Не біліють вітрила ясні.

Грає вільне широкеє море,

Гомонять його хвилі гучні.

 

Та Робертові сумно дивитись

На те море веселе, буйне,

Як згадає він рідну країну,

Затремтить його серце сумне.

 

І Роберт, од вікна одступивши,

Ліг на лаву і погляд підвів

На потріскану стелю; на стелі

Павутиння павук собі плів.

 

І знічев'я Роберт задивився

На роботу того павука;

Лицар бачив, як прялась помалу

Тая нитка тендітна, тонка,

 

Як павук по тій нитці спускався,

Розколихувавсь потім на ній,

Щоб її до стіни причепити,

Далі невід розкинути свій.

 

Що гойднеться, то нитка й порветься.

І додолу павук упаде,

Але зараз же злазить угору

І нову собі нитку пряде.

 

Так шість раз той павук обривався,

І шість раз він на стелю злізав,

Але всьоме таки удержався

Й до стіни свою нитку прип'яв.

 

Тут Роберт раптом скочив на ноги,

Ухопив свою зброю до рук

І гукнув: "Та невже таки лицар

Менше має снаги, ніж павук!?"

 

IV

 

Ой то ж не сокіл-винозір

Злетів з гори в долину, -

То прилетів юнак Роберт

У рідную країну.

 

Він на коневі воронім

По краю пробігає,

В останній раз шотландський люд

До бою він скликає:

 

"До зброї всі! чи ще живе

Міцна одвага ваша?

За волю згинуть ми клялись,

А де ж присяга наша?

 

Хто волі ще не відцуравсь,

Нехай іде до бою!

Хто пам'ята про славу й честь, -

До зброї! хто за мною?"

 

Не згас, не згас шотландський дух,

Шотландія повстане!

У сьомий раз, як в перший раз,

Зібралися селяне.

 

Король Едвард не сподівавсь

Шотландського повстання,

Його лицарство розійшлось

Уже на спочивання.

 

Зосталась тільки поки що

Мала частина війська,

Безпечна й смілива була

Залога та англійська.

 

Все розмовляють вояки,

Які з війни достатки,

Які в Шотландії король

Збиратиме податки.

 

Серед англійських вояків

Сидять пани шотландські:

Тепер король їм знов вернув

Права й маєтки панські.

 

Тож завтра кожний з них піде

До рідної оселі, -

Чого ж сидять вони такі

Смутні та невеселі?

 

Того, що душу їм гризе

І сором, і досада, -

Здається їм, що все кругом

Гукає: "Зрада, зрада!.."

 

Англійські ж лицарі собі

Пісень гучних співають,

І так бадьоро на списах

Їх короговки мають.

 

Селяни тихо підійшли

До війська за горою,

З'явились, наче з-під землі,

І вдарили до бою.

 

Все зашуміло, загуло,

Мов буря-хуртовина,

Роберт літа на воронім,

Неначе громовина.

 

Ох, лютий бій, останній бій, -

Щаслив, хто переможе!..

Англійці в розпачі, кричать:

"Рятуй нас, милий боже!"

 

До них з границі поспіша

Від короля підмога,

Її стріча шотландський крик:

"Ні, наша перемога!"

 

Підмога сильна надійшла,

Але шкода - вже пізно!

Женуть шотландці ворогів,

Гукають вслід їм грізно:

 

"Не доведеться більше вам

Ламать чужої волі!

Коли життя вам дороге, -

Кладіте зброю долі!"

 

Шотландське військо зайняло

Англійців під горою,

Нема рятунку їм, нема, -

Складають долі зброю.

 

Тоді з громади виступа

Роберт і промовляє:

"Отак тепер шотландський люд

Англійцям об'являє:

 

Наш край віддавна вільний був,

Таким повік він буде;

Ви бачили, як прав своїх

Боронять наші люде.

 

Збира хай в Англії Едвард

Податки й десятини,

А всяк шотландець - вільний пан

Своєї батьківщини.

 

Селянам нашим байдуже

Про ласку й надгороди,

Вони не підуть з королем

За лицарством в походи.

 

Тепер я вашу зброю всю

У закладі лишаю,

А вас додому відпущу

По братньому звичаю.

 

Ідіть Едвардові скажіть,

Як чули по сій мові.

Коли не згодиться на мир, -

Ми знов у бій готові".

 

Англійці мовчки одійшли

Без корогов, без зброї;

Без радощів пішли вони

Геть до землі рідної.

 

І як в долину вже зійшли,

Оглянулись на гору,

Роберта вгледіли вони

Серед сільського збору.

 

Укрита людом там була

Уся гора зелена,

А вище всіх стояв Роберт,

У ніг його знамена.

 

Лежала й зброя вся ота,

Що на війні забрали,

Шотландська зброя й корогви

Навколо нього сяли.

 

Роберт неначе річ держав,

Змагався, боронився,

Зняв потім ясний свій шолом

І людові вклонився.

 

Англійці чули, як гукнув

Увесь той гурт селянський:

"Хвала і честь! нехай живе

Роберт, король шотландський!"

 

V

 

Так Роберт за снагу та одвагу

Королем у Шотландії став,

В Едінбургу, преславному місті,

Привселюдно корону прийняв.

 

Урочиста одправа скінчилась,

Вийшов з церкви король на майдан,

Люд гукає: "Робертові слава!

Хай живе! він довіку наш пан!"

 

Коли се раптом стихло гукання,

І весь люд мов чекає чого.

З юрби виступив гурт невеликий, -

То обрані від люду всього.

 

З них один наперед виступає,

Короля він поклоном віта,

Поглядає навколо по людях

І такую промову чита:

 

"З ласки бога й народу обраний,

Наш королю! вітаєм тебе!

Ми підданими влади твоєї

Признаємо охоче себе.

 

Коли ти боронитимеш волю

Й самостійність народу твого,

Ми повік шанувать тебе будем

І любити, як друга свого.

 

Ти кликнеш на війну - ми зберемось

Під твою корогву всі гуртом,

Ми готові тобі і країні

Послужити мечем і щитом.

 

Та коли ти забудеш про справу

Честі й волі народу свого,

Схочеш інші, багатшії землі

Прилучати до панства твого,

 

Ми не підем тоді за тобою,

Щоб чужого добра здобувать,

Нам не тісно у рідній країні,

Нам не треба в чужу мандрувать!

 

Коли ти серед панських розкошів

Продаватимеш люд свій панам,

Ми самі боронити потрапим

Ті права, що належаться нам.

 

А коли ти англійській короні

Віддаси королівство своє, -

Знай, що в тую ганебну годину

Пропаде й панування твоє.

 

Ми тебе королем увінчали,

Ми тебе й розвінчаєм сами,

І коли проти нас ти повстанеш,

Проти тебе повстанемо ми.

 

Дай нам, боже, радіти довіку,

Що обрали тебе в королі,

Хай цвіте при тобі та пишає

Вільна воля в шотландській землі!"

 

"Дай то, боже! - Роберт їм відмовив. -

Буду знати, на що я іду,

Дай нам, боже, довіку прожити

В щирій згоді, у добрім ладу!"

 

VI

 

Щира згода, добрий лад зістався,

Не зламав Роберт свойого слова.

Не пропала, не пішла по вітру

Та громадська чесная умова.

 

Дивувались на шотландську волю

І стороннії чужії люде,

Всі казали: "Поки світа сонця,

У ярмі шотландський люд не буде

 

Не пригас і не пропав ніколи

Вільний дух в шотландському народі.

Стала вільна сторона шотландська

Навіть давнім ворогам в пригоді.

 

Як пізніш англійці і шотландці

Поєднались в спільную державу,

То англійці вчились від шотландців,

Як любити волю, честь і славу.

 

І за те хвала Роберту Брюсу, -

Він борцем за рідний край з'явився.

Так! одваги та завзяття в праці

Він в малого павука навчився.

 

Він здобув собі велику славу,

І не вмре та слава, не поляже,

В пісні, в слові буде вічно жити

І про себе світові розкаже.

 

1893 року

 




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації