Поиск по базе сайта:
Сценарій літературно-музичного заходу icon

Сценарій літературно-музичного заходу




Скачати 79.13 Kb.
НазваСценарій літературно-музичного заходу
Дата конвертації01.02.2013
Розмір79.13 Kb.
ТипСценарій


ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ

І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ


БОРТНЯНСЬКИЙ – ВИДАТНИЙ МАЙСТЕР

ХОРОВОЇ МУЗИКИ ХVШ СТ.

(сценарій літературно-музичного заходу).


Сценарій: Ірина Гуреш

Редактор: Володимир Квітневий


Львів – 2010

Сцена народного дому святково оформлена.

У глибині сцени портрет композитора Петра Степановича Бортнянського. Під портретом напис:

Народ не вмре, бо він не темна маса,

Є в нього слово. Пісня віща,

^ Що народилось муками Тараса.

Є серце, не позичене, своє.

(В. Кравчук)

До постановки залучені хор, ведучі, читець.


Хор виконує «Боже великий єдиний…»

на слова О. Кониського і муз. М. Лисенка.


Читець: В покорі просять покоління:

– Зійди до нас і освіти,

Як зрозуміть твої веління,

Як покоряти їм світи?


Повстань не в сяєві корони,

Не в сріблі й золоті, - в серцях,

Щоб потвердити нам закони,

Щоб показати правди шлях.


Ось лиця всіх до тебе, Боже,

Звертаються в молитві й ждуть;

Ти вивів нас на роздоріжжя,

Щоб ми пізнали праву путь,


Щоб вже тепер ми цінували

Твоєї ласки чорні дні,

Щоб всім наступним передали

Цей твій закон: «Служіть мені!»

(Юрій Липа)


На сцені ведучі вечора.


Ведуча: Дмитро Степанович Бортнянський народився у 1751 р., в м. Глухові Чернігівської губернії (зараз – Сумська обл.), у родині козака, що служив у гетьмана Кирила Розумовського. В сім'ї було троє дітей.


Ведучий: Початкову музичну освіту здобув у Глухівський співацькій школі, створеній з ініціативи гетьмана Данила Апостола у 1738 р., і яка відіграла визначну роль у розвитку музичної освіти не лише України, а й тогочасної Росії. Учнів до цієї школи відбирали з усієї України. Навчання тривало 2 роки. Крім співу, учні опановували гру на скрипці, бандурі, цимбалах, та інших інструментах. Вихованці Глухівської співацької школи потрапляли до кращих хорів і оркестрів України та Росії, а особливо обдаровані – до придворної капели у Петербурзі. Серед них був і Дмитро, котрого в числі десяти найобдарованіших учнів школи відправили на подальше навчання до Санкт-петербурзької придворної капели.


Ведуча: Придворні співаки брали участь у відправі Богослужінь, були задіяні в різноманітних музичних розвагах двору. Наприклад, розвеселяючи своїми виступами імператрицю Єлизавету Петрівну під час гри у карти, або під час трапези, або влітку, під час прогулянки її величності по парку. При дворі часто відбувались концерти, постановки опер, в яких був задіяний хор. З числа хористів, епізодично, вибирали найкращих для сольних партій, серед них був і Бортнянський.


Ведуча: У 1765 р, італійський композитор, майстер оперного жанру – Бальдасаре Галуппі, на запрошення Катерини П приїхав до Петербурга на придворну службу, на посаді капельмейстера. Приїзд Галуппі в Росію став для Бортнянського сприятливою подією, яка відкривала перед юним талантом нові горизонти. Авторитетний композитор оцінив обдарування Бортнянського, і навчав його протягом трьох років. Від’їжджаючи з Росії у 1768 р, він рекомендував імператриці відправити Бортнянського до нього у Венецію, для продовження занять. В тому ж році Бортнянський виїхав в Італію.


Ведуча: В Італії «стажувались» переважно європейські композитори, такі як: Гендель, Глюк, Моцарт, Мислівечек, укр. композитор Березовський; а в ХІХ ст. – Глінка, Берліоз, Бізе, та інші.

З 1768 р. Бортнянський навчається у Венеції, вдосконалює мистецтво композиції у Римі, Мілані, Болоньї, Неаполі. Там же, в Італії, молодий композитор пише сонати для клавесина, хорові твори, опери «Креонт» (1776р), «Алкід» (1778р), «Квінт Фабій» (1779р). Бортнянський бере участь у діяльності музичної академії в Болоньї. Його опери йшли у Венеціанському театрі «Сан Бенедетто».


^ У звукозаписі звучить уривок з опери «Креонт» (1776р).


Ведучий: У 28-річному віці Дмитро Бортнянський повертається в Петербург, де протягом 1779-1796 рр. служить придворним композитором і клавесиністом при насліднику великого князя Павла Петровича у Гатчині і Павловську.

Пік творчої активності композитора припав на 80-ті рр. У 1784 р Дмитра Бортнянського призначають учителем музики Марії Федорівни – сестри майбутнього царя Павла І. До занять з нею він спеціально писав камерні твори. Також, до його обов’язків як капельмейстера, входило створення опер та хорових творів для кожного світського чи релігійного свята, яких було немало.


Ведуча: Саме в цей час композитор пише опери на французькі лібретто: «Свято сеньйора» (1786р), «Сокіл» (1786р), «Син-суперник» (1787р) та багато інших вокально-інструментальних творів.

У 1786 р), в Петербурзі, вийшов друком його твір «Іже херувими» («Херувимська»), а у 1784 р. – «Хай відправиться молитва моя».

Бортнянський був першим композитором у Росії, музичні твори котрого почали виходити друком. Петербурзька капела під його керівництвом досягла високого професійного рівня.


^ У виконанні хору звучать: «Іже херувими» («Херувимська») і «Достойно єсть».


Ведучий: 11 листопада 1796 р. Дмитра Степановича Бортнянського призначають на посаду директора Придворної капели. У спеціальному указі зазначалося: «Колезькому раднику Дмитру Бортнянському, доручивши в управління хор придворних півчих, повеліваємо надати йому з придворної контори платню й усе те утримання, яке мав його попередник, дійсний статський радник Марко Полторацький».


^ У виконанні хору звучать твори Бортнянського «Ангел вопіяше» і

«Німецька трапеза»


Ведуча: Бортнянський пройшов у капелі шлях від півчого до директора, знав усі переваги і недоліки хору. Прийнявши капелу він розпочинає її реорганізацію, запрошує нових талановитих співаків і музикантів, переважно вихідців з України, домагається створення окремого хору для театральних спектаклів.

Бортнянський поєднував вимогливість з доброзичливим ставленням до співаків, сприявши їх високому професіоналізму та виключній виконавчій майстерності.


Ведучий: Наприкінці життя композитор продовжував писати романси, пісні, канти. Він написав гімн «Співець у стані руських воїнів» на слова поета М. Хераскова, присвячений подіям війни 1812 року. В останні роки життя Бортнянський працював над підготовкою до друку повного зібрання своїх творів, у яке він вклав майже всі свої кошти, але так і не встиг. Композитор видав лише кращі свої хорові концерти, написані у молодості, зокрема «Духовні концерти на чотири голоси, створені і знову виправлені Д. Бортнянським»,


Ведуча: Дмитро Бортнянський помер у 1825 р., в Петербурзі, від апоплексичного удару (крововиливу в мозок).

Повне зібрання творів Дмитра Бортнянського, у 10 томах, вийшло лише у 1882 р за редакцією композитора Петра Чайковського.

Похоронили великого композитора на Санкт-Петербурзькому Смоленському кладовищі. Російські музиканти і композитори першої половини ХІХ ст. закидали Бортнянському, як і пізніше Чайковському, його палкому прихильнику, «італьянщину», «м’якість і солодкавість». Проте церковно-вокальна, хорова музика Дмитра Бортнянського була дуже популярною ще за його життя. Її співали й за межами церкви, у навчальних закладах, в аматорських хорах, у кріпосних капелах, у побуті. Причина такої популярності крилася у класичній простоті й доступності мелодії. Бортнянський наповнював свої твори інтонаціями народних пісень, мелодіями багатоголосного українського церковного співу та кобзарського мистецтва. Усе це, у поєднанні із західноєвропейським впливом, витворило неповторимий стиль творів композитора.


^ Хор виконує «Гімн Спасителю» на слова Д. І. Хвостова


Ведучий Музична спадщина Бортнянського величезна. Він написав 35 чотириголосних хорових концертів для різних складів, які називалися в його час псалмами, 10 двохорових концертів, 14 чотириголосних концертів, 29 окремих літургійних співів, триголосну літургію, обробки давніх церковних київських та болгарських наспівів, 6 опер, камерно-інструментальні твори (сонати, рондо, марші, 1 квартет, 2 квінтети та ін.), романси і пісні, вокальні твори на німецькі та латинські тексти, кантати, гімни.


Ведуча: Інструментальна музика Бортнянського мала великий успіх ще в Італії, де в театрах Болоньї, Венеції, Риму, Неаполя ставились його опери. В них композитор спирався на традиції української музики, перейняті в середовищі Глухівської школи і Петербурзької придворної капели.

Бортнянський своєю творчістю утвердив традиції українського хорового співу в репертуарі Петербурзької придворної капели, яка складалася у переважній більшості з носіїв українських музичних традицій.

Водночас створив чудовий хор, який володів бездоганними технічними і тембровими якостями, високою вокальною культурою. Майже пів століття життя Бортнянського було пов’язане з процесами становлення музичної культури в Росії.


Ведучий: Композитор Дмитро Бортнянський своїми коренями належить українській культурі, її давній музичній та хоровій традиції, яка пізніше розвинулась у творчості видатних українських композиторів: М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича, М. Дремлюги, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського.


^ У виконанні хору звучить «Благослови» К. Стеценка


Ведуча Дмитро Бортнянський ніколи не був у повному забутті, але ставлення до нього змінювалося неодноразово. У ХІХ ст., в період гострої боротьби за національне в музиці, він здавався передовій російській критиці занадто «італійським». На рубежі ХІХ – ХХ ст. дослідники вже з більш значимої історичної відстані оцінили заслуги Бортнянського у створені національно-музичної мови: у 1901 р вперше було відзначено ювілей композитора – 150-річчя від дня народження.


Ведучий У 20-ті роки ХХ ст. з’явилися його світські твори, що тривалий час пролежали у палацових архівах.

У 30-40 рр. його твори практично не звучали, хоча в світовій музичній культурі визрівало історично-культурне осмислення феномена композитора Бортнянського.

І лише в останні десятиліття ХХ ст. знову з’явився інтерес до творчості Дмитра Степановича Бортнянського. Поставлено ряд опер, виконуються хорові та концертно-інструментальні твори видатного діяча української музичної культури.


^ Ведуча Юрій Липа - незабутній письменник, лікар УПА, котрий був закатований офіцерами НКВД, присвятив Дмитру Бортнянському такі рядки:


Читець Будь славен, Боже України,

Скрізь, де людей звучить язик,

Давай оновлення з руїни,

Животвори наш людський вік.

Нам твій наказ у серцях мати,

З ним жити, йти і здобувати.

Нехай тобі пребудуть милі

Діла, що дух наш сотворив, -

Поля, простори, гори й хвилі

Наповни міццю славних днів.

Тобі в серцях вівтар ми ставим –

Твоє ім’я довічно славим.

(«Гімн Дмитра Бортнянського»)


Ведучий На завершення звучить невмирущий твір Дмитра Бортнянського, який є в репертуарі усіх хорових колективів України, й у серці кожного українця – «Многая літа».

ххххх




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації