Поиск по базе сайта:
Сценарій літературно-музичного заходу про життя і творчість композитора Максима Сезонтовича Березовського icon

Сценарій літературно-музичного заходу про життя і творчість композитора Максима Сезонтовича Березовського




Скачати 96.94 Kb.
НазваСценарій літературно-музичного заходу про життя і творчість композитора Максима Сезонтовича Березовського
Ірина Гуреш
Дата конвертації01.02.2013
Розмір96.94 Kb.
ТипСценарій


ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ


НЕВМИРУЩИЙ ГЕНІЙ КОМПОЗИТОРА


(сценарій літературно-музичного заходу про життя і творчість

композитора Максима Сезонтовича Березовського)


Автор: Ірина Гуреш

Редактор: Володимир Квітневий


Львів - 2010


Сцена народного дому святково оформлена:

портрет Максима Березовського, кошик квітів. На авансцені – столик, застелений вишиваним рушником, і горить свіча, як знак вшанування пам’яті композитора та його творчості.


^ До постановки залучені хор і ведучі вечора.


Ведучий Наш мистецький захід присвячується творчості видатного українського композитора, корифея світової музичної культури Максима Сезонтовича Березовського.


Ведуча Але перш ніж розповісти про життєвий і творчий шлях композитора, зазирнімо у ту далеку епоху і умови, в яких він жив і творив…

Другу половину ХVШ ст. в Європі прийнято вважати «добою сонати». В той час центром музичної культури Заходу був Відень – столиця Австро-Угорської імперії, а найбільш популярними композиторами – так звані «віденські класики»: Глюк, Гайдн, Моцарт і Бетховен.


Ведучий Дивовижно те, що в час щораз більшого закріпачення України імперською Росією, в добу остаточного знищення Гетьманщини та руйнації Запорозької Січі українська музика, а передусім церковна творчість, піднялась до нечуваних вершин. Представниками цієї золотої пори української музики є Максим Сезонтович Березовський, Дмитро Степанович Бортнянський та Артем Лук’янович Ведель.


Ведуча Максим Березовський народився 27 жовтня 1745 року в Глухові. Перша згадка про рідне місто Максима Сезонтовича датується ХІІ ст., також відомо, що у ХІІІ і ХVІ ст. Глухів був центром окремого князівства і завдяки розташуванню на великому торгівельному шляху – важливим економічним осередком. Починаючи з 1708 року місто тривалий час було резиденцією гетьманів Лівобережної України. А у 1750 році там відбулося проголошення Кирила Розумовського гетьманом України.

В історію музики Глухів вписався передусім своєю музичною школою, завданням якої було готувати співаків та інструменталістів для придворної царської капели. В резиденції гетьмана Кирила Розумовського була співацька капела та оркестр. Керівником цієї капели був визначний український композитор і диригент Андрій Рачинський. Збережена до наших часів нотна бібліотека Розумовських – це унікальна і найбільша колекція музичних творів на всьому Сході Європи. Отже місце народження композитора мало вирішальний вплив на його подальшу долю.


Ведучий Навчався Максим Березовський в Києво-Могилянській Академії. Згідно тодішньої навчальної програми музиці відводилось велике значення: плекався хоровий спів, діяв оркестр. Києво-Могилянська академія випускала добре підготовлених хорових регентів, вчителів музики, співаків, інструменталістів та композиторів. Хор академії налічував до 300 осіб, а оркестр – до 100. Невдовзі після прибуття у Київ Максим Березовський став членом хору академії. На цей час припадають і його перші композиторські спроби, а саме - пісні на 3 і 4 голоси. Гарний голос і перші композиторські успіхи звернули увагу керівництва Академії на молодого музиканта. Зацікавився ним також граф Петро Рум'янцев і взяв Максима до царського двору в Петербург. З того часу його доля на кілька років була пов’язана з Петербурзькою придворною капелою.


Ведуча Не відкинь мене в час старости,

коли зменшиться сила моя

не покинь мене.

Бо вороги мої проти мене змовляються

і ті, що чатують на душу мою,

радяться спільно, кажучи:

«Бог покинув його,

доганяйте і полоніть його,

бо нема його кому рятувати.»

Боже мій, не віддаляйся від мене

поспіши, Боже, на поміч мені.

Нехай засоромляться і щезнуть ті,

що обмовляють душу мою.

Це строфи 70-го псалма, на які, говорячи без перебільшення, написаний шедевр світової музики, концерт Максима Березовського – «Не отвержи мене во время старости». Він належить до благальних псалмів-молитов, у яких людина, переслідувана злими силами, звертається до Бога з благанням про захист, особливо в час своєї старості.

Послухаймо цей довершений музичний твір у виконанні хору.


^ Звучить духовний концерт

«Не отвержи мене во время старости».


Ведучий У 1758 році Максим Березовський залишив Київ і переїхав до Санкт-Петербурга. 29 червня того ж року його прийняли на службу до престолонаслідника, великого князя Петра Федоровича (пізніше – імператор Петро ІІІ) і зарахували співаком у трупу оранієнбаумського придворного театру. У цій трупі співали переважно італійці, а оркестрантами були здебільшого німці. Беручи участь у виставах оранієнбаумського театру Максим Березовський знайомиться з жанром італійської опери-серіа.


Ведуча Після двірцевого перевороту 1762 року на престол сходить Катерина ІІ і рішуче починає впроваджувати нові порядки. Вона перевела артистів, що співали в оранієнбаумському театрі в італійську трупу (так звану «італійську компанію»), а разом з ними і самого Березовського. Поряд з діяльністю в оперній трупі, композитор співав у Придворній співацькій капелі, очолюваній Марком Полторацьким. Більшість хористів цієї капели були українцями, але її високий мистецький рівень дивував навіть іноземних музикантів.


Ведучий На початку 60-х років ХVШ ст. Максим Сезонтович брав уроки композиції та контрапункту в італійського музиканта Франческо Цоппіса. Згодом став керівником театрального оркестру, а у 1765 році – капельмейстером придворної співацької капели.


Ведуча 19 жовтня 1763 року Березовський взяв шлюб з придворною танцівницею Ф. Ібержер.

У «Камер-фурьерском журнале» від 22 серпня 1766 року зазначено, що в янтарній кімнаті Царського палацу під час гри в карти «для пробы придворными певчими был спет концерт, сочененный музикантом Березовским». Згадка в цьому журналі про виконання концерту Березовського свідчила про популярність композитора.


Ведучий Наступний період творчості Максима Березовського пов'язаний із життям в, куди він був скерований на навчання дирекцією російських імператорських театрів, очолюваною П. Елагіним. Сьогодні прийнято вважати, що за час навчання під керівництвом падре Джованні Батіста у Болонській філармонічній академії були написані кращі твори Березовського: причасні вірші і вся літургія.

Пропонуємо вашій увазі у виконанні хору послухати чотири причасні вірші:

«Творяй Ангели своя», «Чашу спасенія»,

«В пам'ять вічную» і «Во всю землю».


Ведуча 15 травня 1771 року Максим Березовський отримав почесний титул члена Болонської філармонічної академії. Варто зазначити, що цей титул присвоюють не часто. Як з-поміж самих італійців, так і з-поміж іноземців, його присвоювали лише обраним. Так, випередивши Березовського на рік, титул отримав композитор Вольфганг Амадей Моцарт.


Ведучий Крім Болоньї Максим Березовський побував і в інших містах Італії, бо два віднайдені його твори були написані в Пізі та Ліворно. Але де б не жив композитор, він завжди старався надсилати свої твори до Санкт-Петербурга.

У 1772 році Березовський написав сонату для скрипки і гембало до-Мажор, а на початку 1773 року під час карнавалу в оперному театрі міста Ліворно, була поставлена його опера «Демофонт».


Ведуча В цій опері розкрилася яскрава індивідуальність митця – як емоційність, щиросердечність, почуттєва ніжність і благородство, мелодична краса. В аріях, що передають хвилювання героїв, композитор музичними засобами досягає вираження глибини почуттів. Опера вкотре підтвердила великий талант композитора, який, творячи в класичному стилі і спираючись на загальноєвропейську стилістику, став високопрофесійним майстром оперного жанру.

Послухаймо у записі уривок з опери «Демофонт».


^ Звучить звукозапис


Ведучий 19 жовтня 1773 року перебуваючи в зеніті своєї слави, композитор повернувся до Петербурга, де його чекали важкі часи та гіркі розчарування.

Уже здобувши визнання в Італії, маючи титул члена Болонської філармонічної академії та великий досвід написання творів різних жанрів, він знову був зарахований на ту ж саму посаду придворного композитора з мізерною платнею, яку він мав до поїздки в Італію. Посади капельмейстера, як це передбачав титул академіка, в Росії не дали. На цю посаду царська влада ставила переважно італійців. І хоч у Росії на той час не було жодного композитора такого рівня, Миколу Сезонтовича не просували по службі і ставились до нього так, як до звичайного рядового службовця капели придворного театру.


Ведуча Цей період став останнім у житті Максима Березовського. Суспільна атмосфера в Росії, що створювалась царською владою, була для нього задушливою і нестерпною. Композитор все ще писав, але виключно духовну музику для придворної співацької капели.

Соціальне становище професійних музикантів, за винятком приїжджих із Західної Європи, перебувало на рівні придворних слуг, кріпаків. Так Максим Березовський був позбавлений умов для творчої реалізації свого великого композиторського таланту і глибоких музичних знань. Кінець життєвої драми геніального українського композитора Максима Сезонтовича Березовського став трагічним. Самогубство! Відчайдушний останній протест митця проти реалій тодішнього життя в Російській імперії. У розквіті свого таланту, молодий композитор помирає бідним і самотнім.


Ведучий За короткий час свого життя Максим Березовський написав багато духовних творів. Йому належить повна літургія, причасні вірші, англійська хвалебна пісня, цілий ряд концертів. На превеликий жаль, до сьогодні не всі твори композитора віднайдено і збережено. Відомо, що Максим Березовський друкувався у виданнях ХІХ- поч. ХХ ст. Вийшла друком його Літургія, окремі причасні вірші, концерти «Не отвергни мене во время старости» та «Unser Vater» («Отче наш»), який уперше був надрукований в Лейпцігу у 1813 році. В наш час дві збірки творів Максима Березовського опублікував М. Юрченко. До останньої з них, 1995 року випуску, увійшло найбільше духовних творів композитора.


Ведуча Усі збережені духовні твори Максима Березовського є видатним мистецьким явищем. В усіх жанрах духовної музики композитора простежуються ознаки нового стилю.


Ведучий Літургія Максима Сезонтовича належить до найкращих творів такого роду в українській духовній музиці. Композитор вдосконалив форму літургії, поділивши її на вісім частин, бо до цього часу вона складалась з багатьох роздрібнених фрагментів, кількість яких постійно змінювалась. Крім того, він додав нові частини – «Вірую» і «Отче наш», які раніше не записувалися, бо їх виконували прихожани, а не хор.


Ведуча Літургія Максима Березовського досконало відтворює різні стани людської душі, що виникають внаслідок молитовного спілкування з Богом: непохитність релігійних переконань у молитві «Вірую», звеличування Господа й подяка йому у зверненнях «Прийдіте поклонімся»,«Достойно і праведно єсть», «Свят, Свят, Свят Господь Саваоф», «Тебе поєм», благання про помилування у прохальних Єктеніях «Господи помилуй», «Святий Боже, Святий кріпкий», звернення до Господа у молитві «Отче наш», а також духовну заглибленість і піднесеність під час виконання пісні, що зветься «Херувимська».


^ У виконанні хору звучить фрагмент

Літургії: «Вірую» та «Херувимська».


Ведучий Композитор має в своєму доробку і причасні вірші – це невеликі хорові твори, призначені для співу до і під час Причастя. Кожен з них виконувався в церкві у певний день тижня. Причасні твори Березовського написані на тексти псалмів Псалтиря, що мають переважно хвалебний і подячний характер.


Ведуча Жанр духовного концерту у творчості Максима Березовського займає чільне місце. Сьогодні найвідомішими з них вважаються: «Бог на Божім зібрані стоїть», «Господь воцарися», «Не отвержи мене во время старости» та інші.


^ У виконанні хору звучать –

«Бог на Божім зібрані стоїть» та «Господь воцарися».


Ведучий Духовна музика Максима Березовського належить до першого етапу розвитку української духовної музики нового стилю, на якому позначилися стильові тенденції, характерні західноєвропейській музиці «передкласичного періоду» та раннього класицизму. У творчості Максима Березовського сформувалися два види духовного концерту нового стилю: урочисто-панегіричний («Господь воцарися») та лірико-драматичний («Не отвержи мене во время старости»). Утвердився чотиричастинний хоровий цикл, побудований на принципах музично-образного, темпового, тонального та фактурного контрасту.


Ведуча Характерною особливістю творчості Максима Березовського стало використання мелодики пісенного типу та мелодичних зворотів, типових для української народної пісні та пісні-романсу. Всю духовну музичну творчість композитора тонко пронизує ніжність і чутливість його душі, яка так емоційно реагувала на зло і несправедливості суспільства.

Духовна творчість композитора, її новаторське спрямування, стало життєдайним ґрунтом для подальшого розвитку духовного концерту у творчості багатьох інших великих творців, натхненних талантом незабутнього генія української музичної культури – Максима Сезонтовича Березовського.


У виконанні хору звучить «Молитва за Україну»

сл. О. Кониського, муз. М. Лисенка.


Використана література


  1. Рицарєва М. Композитор М. С. Березовський – Л., 1983 р.

  2. Юрченко М. Максим Березовський в Італії // Українська музична спадщина – Вип. 1. – К., 1989 р. – с. 67-79.

  3. Лідія Корній. Історія української музики ч. 2 1998 р.

  4. Борис Кудрик. Огляд історії Української церковної музики Львів 1995.

  5. Василь Витвицький. Максим Березовський – Львів 1995 р.





Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації