Поиск по базе сайта:
Наказ №354 м. Київ Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей На виконання доручення Президента України від 03. 2003 icon

Наказ №354 м. Київ Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей На виконання доручення Президента України від 03. 2003




НазваНаказ №354 м. Київ Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей На виконання доручення Президента України від 03. 2003
Сторінка1/12
Дата конвертації08.12.2012
Розмір0.74 Mb.
ТипНаказ
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12







МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ


________09.07.2004____________ №_______354_____________

м. Київ



Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей







На виконання доручення Президента України від 6.03.2003
№ 1-1/152 п.а.2 і спільного наказу Міністерства охорони здоров‘я України та Академії Медичних наук України від 11 вересня 2003 № 423/59 з метою уніфікації вимог до обсягів і якості надання медичної допомоги дітям з інфекційними хворобами


наказую:


1. Затвердити Протоколи діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей (додаються).

2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської міської і Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської держадміністрацій, керівникам лікувально-профілактичних закладів, підпорядкованих МОЗ України, забезпечити:

2.1. Впровадження у діяльність закладів охорони здоров‘я Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей починаючи з 1 вересня 2004 року.

2.2. Щороку до 1 січня направляти до Міністерства пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей.

3. Управлінню організації медичної допомоги дітям і матерям, головному позаштатному спеціалісту МОЗ України із спеціальності “Дитячі інфекційні хвороби” раз на три роки переглядати та вносити пропозиції щодо змін до Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей.

4. Контроль за виконанням даного наказу покласти на Першого заступника Міністра Білого В.Я.


Міністр

А.В.Підаєв







ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Міністерства охорони здоров’я України

____09.07.04____№___354_____



Протоколи

діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей


  1. Протокол діагнгостики та лікування ГОСТРИХ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ А, В, С у дітей

  2. Протокол діагнгостики та лікування ДИФТЕРІЇ у дітей

  3. Протокол діагнгостики та лікування ГНІЙНИХ МЕНІНГІТІВ у дітей

  4. Протокол діагнгостики та лікування ГРИПУ у дітей

  5. Протокол діагнгостики та лікування ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ у дітей

  6. Протокол діагнгостики та лікування ГЕРПЕТИЧНОГО ЕНЦЕФАЛІТУ у дітей

  7. Протокол діагнгостики та лікування ІНВАЗИВНИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ДІАРЕЙ у дітей

  8. Протокол діагнгостики та лікування СЕКРЕТОРНИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ДІАРЕЙ у дітей

  9. Протокол діагнгостики та лікування ІЄРСИНІОЗА КИШКОВОГО у дітей

  10. Протокол діагнгостики та лікування ЛЕПТОСПІРОЗУ у дітей

  11. Протокол діагнгостики та лікування МЕНІНГОКОККОВОЇ ІНФЕКЦІЇ у дітей

  12. Протокол діагнгостики та лікування паротитної інфекції у дітей

  13. Протокол діагнгостики та лікування ІНФЕКЦІЙНОГО МОНОНУКЛЕОЗУ у дітей

  14. Протокол діагнгостики та лікування КОРУ у дітей

  15. Протокол діагнгостики та лікування Кашлюку у дітей

  16. Протокол діагнгостики та лікування ПСЕВДОТУБЕРКУЛЬОЗУ у дітей

  17. Протокол діагнгостики та лікування КРАСНУХИ у дітей

  18. Протокол діагнгостики та лікування СКАРЛАТИНИ у дітей

  19. Протокол діагнгостики та лікування СЕРОЗНИХ МЕНІНГІТІВ у дітей

  20. Протокол діагнгостики та лікування ВІТРЯНОЇ ВІСПИ у дітей

  21. Протокол діагнгостики та лікування ВІРУСНИХ ЕНЦЕФАЛІТІВ у дітей (вітрянкової, корової, краснушної етіології)



1. ПРОТОКОЛ

^ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ А, В, С У ДІТЕЙ


Шифр МКХ-10

Вірусні гепатити: В15 - В 17.1

В15 Гострий гепатит А

В15.0 Гепатит А з печінковою комою
В15.9 Гепатит А без печінкової коми

В16 Гострий гепатит В

В16.9 Гострий гепатит В без дельта-агента з печінковою комою

В19.9 Гострий гепатит В без дельта-агента і без печінкової коми

В17 Гострий гепатит С

В17.1 Гострий гепатит С.

Вірусні гепатити – це група інфекційних захворювань, що викликаються первинно-гепатотропними вірусами, з фекально-оральним та гемо-контактним механізмами передачі, які характеризуються переважним ураженням печінки.



^ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

КЛІНІЧНІ:

Вірусний гепатит А:

- епіданамнез - контакт з хворим, який має жовтяницю, протягом останніх 15 - 45 днів до захворювання; сезонність (літо-осінь), можливість групових спалахів.

  • гострий початок захворювання;

  • короткий (3-7 днів) переджовтяничний період найчастіше за грипоподібним та диспепсичним варіантом;

  • темна сеча;

  • знебарвлений кал;

  • поліпшення самопочуття хворих з моменту появи жовтяниці;

  • збільшення та болючість при пальпації печінки;

Вірусний гепатит В:

- епіданамнез - наявність парентеральних маніпуляцій протягом
останніх 2-6 місяців, переливання препаратів крові, відвідування
стоматолога з екстракцією зубів, тощо; можливість трансплацентарної
передачі вірусу, або під час пологів;

  • частіше поступовий розвиток хвороби, але можливий гострий;

  • тривалий переджовтяничний період (від 5-7 днів до 3 тижнів) частіше за артралгічним, астено-вегетативним, або змішаним варіантом;

  • темна сеча;

  • знебарвлений кал;

  • жовтяниця з наростанням симптомів інтоксикації;

  • збільшення та болючість при пальпації печінки.

Вірусний гепатит С:

  • епіданамнез - наявність даних про переливання препаратів крові,
    трансплантацію органів, проведення сеансів гемодіалізу;

  • поступовий розвиток хвороби;

  • незначні прояви інтоксикаційного синдрому;

  • не значно виражена жовтяниця;

  • часто відсутня жовтяниця;

  • збільшенням розмірів печінки.

^ ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

  1. Загальний аналіз крові - помірна лейкопенія, лімфоцитоз;

  2. Загальний аналіз сечі - підвищення рівню жовчних пігментів, уробіліну;

  3. Підвищення активності АлАТ, АсАТ;

  4. Підвищення загального білірубіну з переважанням прямої фракції;

  5. Збільшення показників тимолової проби;

  6. Зниження протромбінового індексу, фібриногену;

  7. При холестазі підвищення рівня лужної фосфатази, холестерину, ГГТП в крові.

Атипові форми (безжовтянична, стерта, субклінічна)

наявність в анамнезі контакту з хворим на вірусний гепатит;

  • збільшення розмірів печінки;

  • підвищення активності АлАТ та АсАТ, тимолової проби.

Фульмінантна форма:

  • скорочений продромальний період;

  • різке погіршенням стану дитини при появі жовтяниці;

  • значно виражений інтоксикаційний синдром;

  • геморагічний синдром;

  • тахікардія;

  • емоційна нестабільність, сонливість удень, безсоння вночі;

  • "хлопаючий тремор";

  • у стадії прекоми - порушення орієнтації, сплутаність свідомості, психомоторне збудження;

  • у стадії коми - втрата контакту з хворим;

  • зменшення розмірів печінки;

  • під час лабораторного дослідження виявляється анемія, нейтрофільний лейкоцитоз, тромбоцитопенія, прискорення ШОЕ, значне підвищення білірубіну за рахунок непрямого, білірубін-ферментна дисоціація, зниження протромбіну, фібриногену та активності печінкових ферментів.

ЛІКУВАННЯ


^ Базисна терапія:

  • Режим – ліжковий до зникнення симтомів інтоксикації, напівліжковий – до нормалізації самопочуття, зникнення жовтяниці та нормалізації лабораторних показників;

  • Дієтотерапія - стіл 5-5а за Певзнером.

Легка форма:

  • Базисна терапія.

Середньотяжка форма:

  • Базисна терапія.

  • Пероральна дезінтоксикаційна терапія в об'ємі 40-50 мл/кг (5% розчин
    глюкози, столова негазована мінеральна вода) з обов'язковим контролем
    водного балансу.

  • Ентеросорбенти – 1-2 тижні (при холестатичному варіанті).

  • У періоді реконвалесценції - жовчогінні препарати (холосас, оксафенамид та ін.).

Тяжка форма (без ознак гепатодистрофії):

  • Базисна терапія.

  • Дезінтоксікаційна терапія - внутрішньовенне крапельне введення
    розчинів в кількості 50-100 мл/кг на добу, альбумін - 5мл/кг, 5% розчин глюкози, розчин Рингеру, Рингеру-лактату, 0,9 % розчин хлориду натрію;

  • Ентеросорбенти - 2-3 тижні;

  • Препарати лактулози - у віковій дозі 10-14 днів;

  • При наявності ознак холестазу – дезоксихолієва кислота 10 г/кг;

  • Преднізолон призначається при загрозі розвитку фульмінантної форми
    та у дітей до 1 року життя з несприятливим преморбідним фоном: у добовій
    дозі 1-3 мг/кг 4 рази на добу продовж 7-10 днів.

Фульмінантна форма:

  • Режим - суворий ліжковий;

  • Дієта - №5а з обмеженням білків до 40% на добу;

Проводиться катетеризація судин по Сельдингеру та призначається:

  • Преднізолон 10-15 мг/кг на добу через 4 години рівними дозами без
    нічної перерви в/в;

  • Дезінтоксикаційна терапія: альбумін, 5% розчин глюкози, розчин Рингеру, 0,9 % розчин хлориду натрію - із розрахунку 50-100 мл/кг на добу під контролем діурезу;

  • Екстракорпоральні методи детоксикації при неефективності терапії:
    плазмаферез в об'ємі 2-3 ОЦК 1-2 рази на добу до виходу з коми;

  • Гіпербарична оксигенація;

  • При набряково-асцитичному синдромі – корекція водно-електролітного балансу та білкового складу крові;

  • Калій-зберігаючі сечогінні засоби (верошпірон, тріамкур, спіронолактони).

  • Свіжезаморожена плазма 10 мл/кг як джерело факторів згортання крові;

  • Гепарин 100-300 ОД/кг при загрозі ДВЗ-синдрому;

  • Інгібітори протеолізу (трасилол, контрикал, гордокс) у вікових дозах при розвитку ДВЗ-синдрому;

  • Антибактеріальна терапія парентерально з метою попередження інфекційних ускладнень. Антибіотик підбирається з урахуванням гепатотоксичності;

  • Промивання шлунка та висока очисна клізма;

  • Препарати лактулози;



2. ПРОТОКОЛ

^ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ДИФТЕРІЇ У ДІТЕЙ
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації