Поиск по базе сайта:
Міністерство охорони здоров’я україни харківський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я україни харківський державний медичний університет




Скачати 294.56 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни харківський державний медичний університет
Дата конвертації14.11.2012
Розмір294.56 Kb.
ТипМетодичні вказівки

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Харківський державний медичний університет

Диспансеризація та реабілітація дітей, хворих на ендокринну патологію

Методичні вказівки студентів V курса

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою ХДМУ.

Протокол № ___ від ________

Харків ХДМУ 2005

Диспансеризація та реабілітація дітей, хворих на ендокринну патологію: Метод. вказ. для студентів V курса / сост. Г.С.Сенаторова, Т.В.Чайченко. – Харків: ХДМУ, 2005. – 25с.

Автори:

Г.С.Сенаторова

Т.В.Чайченко


^ Актуальність проблеми

Ендокринологія – один з найбільш молодих розділів медицини, що швидко розвиваються останнім часом. За загальномедичним та загальнобіологічним значенням вона щільно пов’язана з антропологією, генетикою, псіхоневрологиєю, гінєкологією, кардиологією, офтальмологією, гастроентерологією, онкологією, хірургією.

Урбанізація населення більшості країн світу призводить до значного росту кількості ендокрінологічних хворих. Швидкі темпи зростання захворюваності та інвалідності у дітей, недотримання гігієнічних нормативів щодо оточуючого середовища, в якому перебувають діти, незбалансованість харчування, дефіцит мікроелементів та вітамінів, гіподинамія, травматизм, тютюнокуріння, вживання алкогольних напоїв, токсичних і наркотичних речовин, ранній початок статевого життя, недостатній рівень сформованості навичок безпеки життєдіяльності, розповсюдження ВІЛ-інфекції, туберкульозу, захворювань, що передаються статевим шляхом – є факторами, що ініціюють та підсилюють тяжкість вже існуючих ендокринних захворювань, псують генетичний матеріал, що буде закладений в основу наступного покоління. Окрему небезпеку складає той факт, що наведенні чинники змінюють характер перебігу захворювань, маскують начальні прояви та симптоми їх прогресування.

Означене цілком обґрунтовує необхідність підсилення профілактичного напряму в амбулаторній медицині, роботи з формування навичок здорового способу життя у навчальних закладах, підвищення контролю за перебігом захворювань та лікуванням дітей, що страждають на ендокринні захворювання.

Мета – оволодіти методикою призначення реабілітаційних заходів та розробки схем диспансерного спостереження за дітьми, що страждають на ендокринну патологію.

Задачі:

  1. Ознайомитись із сучасною міжнародною класифікацією ендокринних захворювань та державними нормативами надання медичної допомоги дітям, що страждають на ендокринну патологію, в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів.

  2. Виробити навички призначення амбулаторно-поліклінічних реабілітаційних заходів, дітям з проявами ендокринної патології після виписки із стаціонару.

  3. Виробити навички призначення плану диспансерного спостереження за дітьми, що страждають на ендокринні захворювання.


Короткий зміст теми

З метою стандартизації підходів до діагностики, лікування та диспансерного спостереження за дітьми в Україні в 1998 році міністерством охорони здоров’я затверджено стандарти обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей в стаціонарах різного рівня надання медичної допомоги., а в 2002 році - протоколи надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-профілактичних закладів за кожною нозологічною формою.

Згідно з Міжнародною Класифікацією Хвороб Х перегляду захворювання ендокринної системи розглядаються разом із порушеннями харчування та обміну речовин в IV класі:


^ Клас IV : Захворювання ендокринної системи, порушення харчування та обміну речовин (Е00 – Е90)

Захворювання щитоподібної залози (Е00 – Е07)

Е00 – Природжений синдром йодної недостатності

Е01 – Захворювання щитоподібної залози, пов’язані з йодною недостатністю та подібні стани

Е02 – Субклінічний гіпотиреоз внаслідок йодної недостатності

Е03 – Інші форми гіпотиреозу

Е04 – Інші форми нетоксичного зоба

Е05 – Тиреотоксикоз (гіпертиреоз)

Е06 – Тиреоідит

Е07 – Інші захворювання щитоподібної залози

^ Цукровий діабет (Е10 – Е14)

Е10 – Інсулинзалежний цукровий діабет (діабет 1 типу)

Е11 – Інсулін незалежний цукровий діабет (діабет 2 типу)

Е12 – Цукровий діабет, пов’язаний із недостатністю харчування

Е13 – Інші не уточнені форми цукрового діабету

Е14 – Цукровий діабет не уточнений

Інші порушення регуляції глюкози та внутрішньої секреції підшлункової залози (Е15-16)

Е15 – Недіабатична гіпоглікемічна кома

Е16 – Інші порушення внутрішньої секреції підшлункової залози

^ Порушення інших ендокринних залоз (Е20 – Е35)

Е20 – Гіпопаратиреоз

Е21 – Гіперпаратиреоз та інші порушення функції паращитовидної залози.

Е22 – Гіперфункція гіпофізу

Е23 – Гіпофункція та інші порушення гіпофізу

Е24 – Синдром Іценка-Кушинга

Е25 – Адрегногенітальні порушення

Е26 – Гіперальдостеронізм

Е27 – Інші порушення функції наднирникових залоз

Е28 – Дисфункція яєчників

Е29 – Дисфункція яєчок

Е30 – Порушення статевого дозрівання, що некласифіковані в інших рубриках

Е31 – Полігландулярна дисфункція

Е32 – Захворювання Тимуса

Е34 – Інші ендокринні порушення

Е35 – Порушення ендокринних залоз при захворюваннях, класифікованих в інших рубриках

^ Недостатність харчування (Е40-Е46)

Е40 – Квашиокор

Е41 – Аліментарний маразм

Е42 – Маразматичний квашиокор

Е43 – Важка білково-енергетична недостатність не уточнена

Е44 - Білково-енергетична недостатність помірного і слабого ступеню

Е45 – Затримка розвитку, обумовлена білково-енергетичною недостатністю

Е46 – білково-енергетична недостатність неуточнена

Інші види недостатності харчування (Е50-64)

Е50 – Недостатність вітаміну А

Е51 – Недостатність тіаміну

Е52 – Недостатність нікотинової кислоти (пелагра)

Е53 – Недостатність інших вітамінів групи В

Е54 – Недостатність вітаміну С

Е55 – Недостатність вітаміну Д

Е56 – Недостатність інших вітамінів

Е58 – Аліментарна недостатність кальцію

Е59 – Аліментарна недостатність селену

Е60 – Аліментарна недостатність цинку

Е61 - Недостатність інших елементів харчування

Е63 – Інші види недостатності харчування

Е64 – Наслідки недостатності харчування та недостатності інших харчових речовин.

^ Ожиріння та інші види надлишкового харчування (Е65 – Е 68)

Е65 – Локалізоване відкладення жиру

Е66 – Ожиріння

Е67 – Інші види надлишкового харчування

Е68 – Наслідки надлишкового харчування

^ Порушення обміну речовин (Е70-Е90)

Е70 – Порушення обміну ароматичних амінокислот

Е71 – Порушення обміну амінокислот з розгілкованим ланцюгом та обміну жирних кіслот

Е72 – Інші порушення обміну амінокислот

Е73 – Непереносимість лактози

Е74 – Інші порушення обміну вуглеводів

Е75 – Порушення обміну сфінголіпідів та інші захворювання накопичення ліпідів

Е76 – Порушення обміну глюкозаміногліканів

Е77 – Порушення обміну глікопротеїнів

Е78 – Порушення обміну ліпопротеїдів та інші ліпідемії

Е79 – Порушення обміну пуринів та пірімідінів

Е80 – Порушення обміну порфіріні і білірубіну

Е83 – Порушення мінерального обміну

Е84 – Кістозний фіброз

Е85 – Амілоїдоз

Е86 – Зменшення об’єму рідини

Е87 – Інші порушення рідинно-сольового та кислотно-лужного стану

Е88 – Інші порушення обміну речовин

Е89 – Ендокринні та метаболічні порушення, що виникли після медичних процедур, які не класифіковані в інших рубриках

Е90 – Розлади харчування і порушення обміну речовин під час хвороб, що некласифіковані в інших рубриках.


Навчальною програмою не передбачений щільний розгляд кожної з нозологічних одиниць, представлених в розділі „Захворювання ендокринної системи, порушення харчування та обміну речовин (Е00 – Е90)”. Виходячи з цього, вважаємо за необхідне навести інформацію щодо диспансеризації, а також план реабілітаційних заходів у дітей, хворих на окремі форми ендокринної патології.

Інсулінозалежний цу­к­ро­вий ді­а­бет

Шифр за МКХ 10 перегляду - Е10

^ Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клі­ні­ч­ний огляд, Огляд ен­до­кри­но­ло­га, За­га­ль­ний ана­ліз кро­ві та се­чі

1 раз на 6 мі­ся­ців.

Цу­кор в кро­ві 1 раз на міс.

Цу­кор в се­чі, аце­тон 1 раз на міс.

Біо­хі­мі­ч­ні до­слі­джен­ня: глі­ко­ва­ний ге­мо­гло­бін, кре­а­ти­нін, бі­лі­ру­бін, хо­ле­с­те­рин 1 раз на 6 міс.

Огляд оку­лі­с­та, не­вро­ло­га, фти­зі­а­т­ра 1 раз на 6 міс.

Оці­н­ка фі­зи­ч­но­го і ста­те­во­го роз­ви­т­ку 1 раз на рік

Важливий розділ роботи лікаря поліклінікі – адаптація хворого до життя у повсякденних умовах: розробка режиму фізичних навантажень, харчуваня, інсулінотерапії.

Слід зауважити, що більшість хворих не виконують усі лікарські призначення у повному обсязі, що призводить до неефективності лікування та зводить на нівець усі намагання медичних працівників. Таким чином, для досягнення такого стану, коли хворий адекватно спостерігатиме за власним здоров’ям, треба довести до нього інформацію про можливі ускладнення захворювання та способи їх запобігання. Хворого необхідно змотивувати на проведення самоконтролю за перебігом захворювання, а також навчити його основам.

Процес самоконтролю передбачає наступне:

  1. Систематичне визначення рівня глікемії за допомогою глюкометрів і тест-стрічок. Доцільним є проведення не менш ніж 4 досліджень на добу (перед сніданком, обідом, вечерею та перед нічним сном). Під час необхідності додатково досліджують цукор крові о 3-4 годині ночі або о 5-6 годині ранку, або коли це необхідно. Необхідність у дослідженні кетонурії за допомогою тест-стрічок виникає, коли рівень Сахару крові перевищує 13,3 ммоль\л.

  2. Вміння оцінити дані вимірювання глікемії та кетонурії згідно із сучасними критеріями компенсації захворювання.

  3. При необхідності вміння терміново змінити базову схему інсулінотерапії згідно із умовами, що виникли.


Наводимо алгоритм проведення зміни інсулінотерапії та режима харчування в межах самоконтролю, який може бути використаний в домашніх умовах

1. Діти старшого віку із стабільним перебігом захворювання

1.1. Цукор крові в межах 4,4 – 8,3 ммоль\л

  • Вводити „базову” дозу інсуліна

  • Розпочати харчування через 30 хвилин після введення препарата.

    1. На кожні 2,8 ммоль\л вище ніж 8,3 ммоль\л додатково вводити:

  • Дітям молодшим школярам 0,5 – 1 ОД інсуліну

  • Підліткам 1-2 ОД інсуліну

  • Початок харчування через 45-60 хвилин після введення інсуліну

    1. Прі рівні глікемії нижче ніж 4,4 ммоль\л:

  • При низькому, але не гіпоглікемічному для даного хворого рівні глікемії , термінове вживання чергової порції їжі, після чого ввести базову дозу інсуліну.

  • При гіпоглікемічному для даного хворого значенні термінове вживання додаткової порції вуглеводів, що легко засвоюються (10-20 г). Потім – чергової порції іжі. Введення інсуліну – через 15 хвилин після вживання їжі.


2. Діти молодшого віку (до 5 років), а також діти любого віку із схильністю до гіпоглікемічних станів, які не відчувають наближення гіпоглікемії, або дуже чуттєві до інсуліну короткої дії.

2.1. При рівні цукру в межах 5,5 – 11,0 ммоль\л:

  • Вводити базову дозу інсуліну

  • Вживання їжі через 30 хвилин після введення інсуліну

    1. На кожні 4,4 ммоль\л вище ніж 11,0 ммоль\л додатково вводити:

  • 0,25 ОД інсуліну

  • вживання їжі через 45-60 хвилин після введення інсуліна

    1. При рівні цукру нижче 5,5 ммоль\л:

  • При низькому, але не гіпоглікемічному для даного хворого рівні глікемії , термінове вживання чергової порції їжі, після чого ввести базову дозу інсуліну.

  • При гіпоглікемічному для даного хворого значенні термінове вживання додаткової порції вуглеводів, що легко засвоюються (10-20 г). Потім – чергової порції іжі. Введення інсуліну – через 15 хвилин після вживання їжі


Наданий алгоритм розроблений провідними фахівцями, клінічно апробований та вдосконалений (F.R.Kaufman, 1994; Е.П.Касаткіна, 1996) Але на провідну роль відіграє адекватне спостереження за хворою дитиною з веденням щоденника харчування, інсулінотеріпії та самопочуття, що дозволяє строго індивідуалізувати підхід до корекції лікування у кожного хворого в окремих випадках.


^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

Ді­є­то­те­ра­пія (із систематичним веденням щоденника харчування з підрахунком хлібних одиниць)

Ін­су­лі­но­те­ра­пія (тільки людськими препаратами)

Ін­ша ме­ди­ка­ме­н­то­з­на те­ра­пія, вклю­ча­ю­чи:

    • лі­по­т­ро­п­ні пре­па­ра­ти (еспа-ліпон, берлітіон, ліпоєва кислота, есенціале, омега 3-поліненасичені жирні кислоти та ін.)

    • ан­гі­о­п­ро­те­к­то­ри (актовегін, пентоксіфілін, курантіл, гепарин та інші.)

    • ві­та­мі­ни (аскорбінова кислота, вітамін Е, вітаміни групи В як у моноформі, так і в комплексах типу оліговіт, нейромедін, нейровітан та ін.)

    • фі­зі­о­те­ра­пе­в­ти­ч­ні за­со­би (електрофорез із цинком або ацетилсаліциловою кислотою, синусоїдальні модульовані токи, ультразвук на проекцію підшлункової залози)

    • ін­ші (за по­ка­зан­ня­ми)

^ Критерії ефективності лікування:

Зни­к­нен­ня ді­а­бе­ти­ч­них скарг, но­р­ма­лі­за­ція рі­в­ня глі­ке­мії, глю­ко­зу­рія до 10,0 – 15,0 г/л, глі­ко­ва­ний ге­мо­гло­бін до 9%.

Но­р­ма­лі­за­ція фі­зи­ч­но­го і ста­те­во­го роз­ви­т­ку

^ Тривалість диспансерного спостереження:

По­стій­не дис­па­н­се­р­не спостереження

Огляд ен­до­кри­но­ло­га один раз на мі­сяць.


Природжений гіпотиреоз без зоба

Шифр за МКХ 10 перегляду – Е 03.1

^ Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клі­ні­ч­ний огляд, Огляд ен­до­кри­но­ло­га, За­га­ль­ний ана­ліз кро­ві та се­чі

1 раз на 3 мі­ся­ці, в подальшому – 1 раз на 6 місяців

Ре­н­т­ге­но­г­ра­фія че­ре­па в бі­ч­ній про­е­к­ції 1 раз на 1-3 ро­ки.

Ре­н­т­ге­но­г­ра­фія ки­с­тей рук при за­три­м­ці ро­с­ту 1 раз на рік.

УЗД щи­то­по­ді­б­ної за­ло­зи 1 раз на 6 міс.

Оці­н­ка фі­зи­ч­но­го і ста­те­во­го та психомоторного розвитку 1 раз на рік

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

Ле­во­ти­ро­к­син.

Пси­хо­сти­му­лю­ю­чі пре­па­ра­ти та ін­ші за по­ка­зан­ня­ми

Критерії ефективності лікування:

Зни­к­нен­ня сим­п­то­мів гі­по­ти­ре­о­зу (но­р­ма­лі­за­ція се­р­це­во­го ри­т­му, зни­к­нен­ня на­бря­ків, су­хо­сті шкі­ри, за­крі­п­ів).

^ Тривалість диспансерного спостереження:

По­стій­не дис­па­н­се­р­не спостереження

Огляд ен­до­кри­но­ло­га 1 раз на міс. ді­тей до 2-х ро­ків;

1 раз на 3 міс. – до 3-х ро­ків;

1 раз на 6 міс. – ста­р­ших ві­ком

Кон­су­ль­та­ція не­вро­ло­га, оку­лі­с­та 1 раз на 6 міс.


^ Тиреотоксикоз (гіпертиреоз)

Шифр за МКХ 10 перегляду – Е 05

Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний, декомпенсація

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клі­ні­ч­ний огляд

Огляд ен­до­кри­но­ло­га

За­га­ль­ний ана­ліз кро­ві (на фо­ні при­йо­му ти­ре­о­с­та­ти­ч­них пре­па­ра­тів) 1 раз на 10 днів.

За­га­ль­ний ана­ліз се­чі 1 раз на міс.

ЕКГ – 1 раз на 2 мі­ся­ці.

Огляд оку­лі­с­та, не­вро­па­то­ло­га 1 раз на 3 мі­ся­ці.

УЗД щи­то­по­ді­б­ної за­ло­зи1 раз на 2-3 міс.

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

Ти­ре­о­с­та­ти­ч­ні пре­па­ра­ти (мерказоліл, тіамазол, пропилтиоурацил)

Ка­р­ді­а­ль­на те­ра­пі­я.

Се­да­ти­в­на те­ра­пі­я.

^ Критерії ефективності лікування:

Зни­к­нен­ня клі­ні­ч­них сим­п­то­мів ти­ре­ото­кси­ко­зу (від­но­в­лен­ня ва­ги, но­р­ма­лі­за­ція пуль­су, зни­к­нен­ня оч­них сим­п­то­мів та ін.)

^ Тривалість диспансерного спостереження:

Огляд ен­до­кри­но­ло­га 1 раз на міс.

Дис­па­н­се­р­не спостереження про­тя­гом 2 ро­ків пі­с­ля лі­к­ві­да­ції клі­ні­ч­них і ла­бо­ра­то­р­них ознак гі­по­те­рі­о­зу за­вдя­ки кон­се­р­ва­ти­в­но­му або опе­ра­ти­в­но­му лі­ку­ван­ню.

При на­яв­но­с­ті ускла­д­нень – гі­по­те­рі­о­зу, гі­по­па­ра­те­рі­о­зу пі­с­ля ти­ре­ото­кси­ч­ної оф­та­ль­мо і єн­це­фа­ль­но­о­ф­та­ль­но­па­тії – Постійне диспансерне спостереження


^ Аутоімунний тиреоідит

Шифр за МКХ 10 перегляду – Е 06.3

Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клі­ні­ч­ний огляд

Огляд ен­до­кри­но­ло­га

За­га­ль­ний ана­ліз кро­ві 1 раз на 6 міс.

За­га­ль­ний ана­ліз се­чі 1 раз на 6 міс.

ЕКГ – 1 раз на 6 міс.

УЗД щи­то­по­ді­б­ної за­ло­зи 1 раз на 6 міс.

Іму­но­гра­ма 1 раз на 6 міс.

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

Ле­во­ти­ро­к­син.

І­му­но­мо­ду­ля­то­ри.

А­н­ти­гі­с­та­мін­ні пре­па­ра­ти та ін.

Критерії ефективності лікування:

Зме­н­шен­ня роз­мі­рів щи­то­по­ді­б­ної за­ло­зи.

Зме­н­шен­ня ти­т­ру ан­ти­тіл до ти­ре­о­г­ло-­бу­лі­ну.

Но­р­ма­лі­за­ція стру­к­ту­ри і роз­мі­рів щи­то­по­ді­б­ної за­ло­зи

^ Тривалість диспансерного спостереження:

Огляд ен­до­кри­но­ло­га 1 раз на 3 міс.

Дис­па­н­се­р­не спостереження про­тя­гом двох ро­ків пі­с­ля лі­к­ві­да­ції сим­п­то­мів ау­то­і­му­н­но­го ти­ре­о­і­ди­ту.

При ускла­д­нен­ні ау­то­і­му­н­но­го ти­ре­о­і­ди­ту гі­по­те­рі­о­зом – Постійне диспансерне спостереження


Інші форми нетоксичного зоба (ендемічний, спорадичний)

Шифр за МКХ 10 перегляду – Е 04

^ Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клі­ні­ч­ний огляд

Огляд ен­до­кри­но­ло­га

За­га­ль­ний ана­ліз се­чі 1 раз на 4 міс.

УЗД щи­то­по­ді­б­ної за­ло­зи 1 раз на 4 міс.

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

На­п­ра­в­лен­ня на до­о­б­с­те­жен­ня а об­ла­с­ний ен­до­кри­но­ло­гі­ч­ний дис­па­н­сер та Ки­їв­сь­кий ін­сти­тут ен­до­кри­но­ло­гії та об­мі­ну ре­чо­вин.

Ко­н­т­роль те­ра­пії ле­во­ти­ро­к­си­ном при вста­но­в­ле­но­му ді­а­г­но­зі.

Призначення калию йодиду в дозі, еквівалентній 100 - 200 мкг йоду на добу, в ендемічних районах – протягом всього життя. Доцільно після проведення курсу замісної гормональної терапії.

^ Критерії ефективності лікування:

Зме­н­шен­ня роз­мі­рів щи­то­по­ді­б­ної за­ло­зи.

Тривалість диспансерного спостереження:

Огляд ен­до­кри­но­ло­га 1 раз на 4 міс.

За­га­ль­ний ана­ліз кро­ві 1 раз на 4 міс.


^ Адреногенітальні порушення

Шифр за МКХ 10 перегляду – Е 25

Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клі­ні­ч­ний огляд

Огляд ен­до­кри­но­ло­га

При не­об­хід­но­с­ті огляд гі­не­ко­ло­га, уро­ло­га.

За­га­ль­ний ана­ліз кро­ві 1 раз на 6 міс.

За­га­ль­ний ана­ліз се­чі 1 раз на 6 міс.

Цу­кор кро­ві 1 раз на 3 міс.

Цу­кор в се­чі 1 раз на 3 міс.

R-гра­фія ки­с­тей рук 1 раз на рік.

Оці­н­ка фі­зи­ч­но­го і ста­те­во­го роз­ви­т­ку 1 раз на рік.

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

На­п­ра­в­лен­ня на об­сте­жен­ня в Ін­сти­тут ен­до­кри­но­ло­гії та об­мі­ну ре­чо­вин.

Ко­н­т­роль лі­ку­ван­ня при ра­ні­ше вста­но­в­ле­но­му ді­а­г­но­зі.

^ Критерії ефективності лікування:

Лі­к­ві­да­ція сим­п­то­мів гі­пер­ан­д­ро­ге­ні­за­ції, но­р­ма­лі­за­ція те­м­пів ро­с­ту і ста­те­во­го роз­ви­т­ку.

^ Тривалість диспансерного спостереження:

По­стій­не дис­па­н­се­р­не спостереження

Огляд ен­до­кри­но­ло­га 1 раз на мі­сяць на пер­шо­му ро­ці жит­тя, 1 раз на 3 міс. – ста­р­ших ді­тей. При не­об­хід­но­с­ті огляд гі­не­ко­ло­га, уро­ло­га 1 раз на рік.


^ Первинна недостатність кіркової речовини наднирникових залоз

(гі­по­ко­р­ти­цизм)

Шифр за МКХ 10 перегляду – Е 27.1

Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клі­ні­ч­ний огляд

Огляд ен­до­кри­но­ло­га, не­вро­ло­га

Те­м­не за­ба­р­в­лен­ня шкі­ри, за­га­ль­на сла­б­кість, ни­зь­кий тиск да­ють під­ста­ву за­пі­до­зри­ти гі­по­ко­р­ти­цизм.

За­га­ль­ний ана­ліз кро­ві 1 раз на 6 міс.

За­га­ль­ний ана­ліз се­чі 1 раз на 6 міс.

Цу­кор кро­ві 1раз на 2 міс.

Цу­кор в се­чі 1 раз на 2 міс.

Ка­лій, на­трій кро­ві 1 раз на 2 міс.

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

На­пра­в­лен­ня для до­о­б­с­те­жен­ня в ін­сти­тут ен­до­кри­но­ло­гії та об­мі­ну ре­чо­вин.

Ко­н­т­роль те­ра­пії глю­ко- і мі­не­ра­ло­ко­р­ти­ко­ї­да­ми при ра­ні­ше вста­но­в­ле­но­му ді­а­г­но­зі

^ Критерії ефективності лікування:

Лі­к­ві­да­ція сим­п­то­мів гі­по­ко­р­ти­ци­з­му.

Тривалість диспансерного спостереження:

По­стій­не. Огляд ен­до­кри­но­ло­га 1 раз на 2 міс., не­вро­ло­га 1 раз на 6 міс.

^ Синдром Іценка-Кушинга (пухлини наднирників)

Шифр за МКХ 10 перегляду – Е 24

Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клі­ні­ч­ний огляд

Огляд ен­до­кри­но­ло­га

За­га­ль­ний ана­ліз кро­ві 1 раз на 2 міс.

За­га­ль­ний ана­ліз се­чі 1 раз на 6 міс.

Цу­кор кро­ві 1 раз на 3 міс.

R-гра­фія че­ре­па в бі­ч­ній про­е­к­ції 1 раз на 1-3 ро­ки.

R-гра­фія ки­с­тей рук 1 раз на рік.

Кон­су­ль­та­ція уро­ло­га, у ді­в­чат - гі­не­ко­ло­га , оку­лі­с­та – 1 раз на рік.

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

На­пра­в­лен­ня на до­о­б­с­те­жен­ня і лі­ку­ван­ня в ін­сти­тут ен­до­кри­но­ло­гі­ї.

Критерії ефективності лікування:

Лі­к­ві­да­ція сим­п­то­мів гі­пер­ко­р­ти­ци­з­му

^ Тривалість диспансерного спостереження:

Огляд ен­до­кри­но­ло­га 1 раз на 2 міс. на про­тя­зі пер­шо­го ро­ку пі­с­ля опе­ра­ти­в­но­го лі­ку­ван­ня; 1 раз на 6 міс. на про­тя­зі 5 ро­ків.


^ Хвороба Іценка-Кушинга

Шифр за МКХ 10 перегляду – Е 24.0

Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клі­ні­ч­ний огляд

Огляд ен­до­кри­но­ло­га., не­вро­ло­га, оку­лі­с­та.

За­га­ль­ний ана­ліз кро­ві 1 раз на 3 міс.

За­га­ль­ний ана­ліз се­чі 1 раз на 3 міс.

Цу­кор кро­ві 1 раз на 3 міс.

Цу­кор се­чі 1 раз на 3 міс.

R-гра­фія че­ре­па на бі­ч­ній про­е­к­ції 1 раз на рік.

R-гра­фія ки­с­тей рук 1 раз на рік.

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

На­пра­в­лен­ня хво­рих з пі­до­зрою на гі­пер­ко­р­ти­цізм на об­сте­жен­ня і лі­ку­ван­ня в Ки­їв­сь­кий ін­сти­тут ен­до­кри­но­ло­гії та об­мі­ну ре­чо­вин.

^ Критерії ефективності лікування:

Лі­к­ві­да­ція сим­п­то­мів гі­пер­ко­р­ти­ци­з­му

Тривалість диспансерного спостереження:

По­стій­не дис­па­н­се­р­не спостереження

Огляд ен­до­кри­но­ло­га 1 раз на 3 міс., не­вро­ло­га, оку­лі­с­та 1 раз на 6 міс.


^ Діабет нецукровий

Шифр за МКХ 10 перегляду – Е 23.2

Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клі­ні­ч­ний огляд

Огляд ен­до­кри­но­ло­га, не­вро­ло­га, оку­лі­с­та, не­ф­ро­ло­га.

За­га­ль­ний ана­ліз кро­ві 1 раз на 6 міс.

За­га­ль­ний ана­ліз се­чі, ана­ліз се­чі за Зи­м­ни­ць­ким 1 раз на 6 міс .

Оці­н­ка кі­ль­ко­с­ті ви­пи­тої і ви­ді­ле­ної рі­ди­ни 1 раз на міс.

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

Ко­н­т­роль те­ра­пії пре­па­ра­та­ми ва­зо­пре­си­ну при вста­но­в­ле­но­му ді­а­г­но­зі.

Критерії ефективності лікування:

Лі­к­ві­да­ція сим­п­то­мів не­цу­к­ро­во­го ді­а­бе­ту.

^ Тривалість диспансерного спостереження:

По­стій­не дис­па­н­се­р­не спостереження

Огляд ен­до­кри­но­ло­га 1 раз на 3 міс, не­вро­ло­га, оку­лі­с­та, не­ф­ро­ло­га – 1

раз на 6 міс.


^ Карликовість, не класифікована в інших рурубриках (на­нізм гі­по­фі­за­р­ний)

Шифр за МКХ 10 перегляду – Е 34.3

Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клі­ні­ч­ний огляд

Огляд ен­до­кри­но­ло­га, не­вро­ло­га, при не­об­хід­но­с­ті у ді­в­чат-­гі­не­ко­ло­га.

За­га­ль­ний ана­ліз кро­ві 1 раз на 6 міс. За­га­ль­ний ана­ліз се­чі 1 раз на 6 міс.

R-гра­фія че­ре­па в бі­ч­ній про­е­к­ції 1раз на 1-3 ро­ки.

R-гра­фія ки­с­тей рук 1 раз на рік

Оці­н­ка сту­пе­ню за­три­м­ки ро­с­ту 1 раз на рік.

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

На­пра­в­лен­ня для до­о­б­с­те­жен­ня в Ки­їв­сь­кий ін­сти­тут ен­до­кри­но­ло­гії та об­мі­ну ре­чо­вин.

Ко­н­т­роль за лі­ку­ван­ням (вве­ден­ня го­р­мо­ну ро­с­ту, аде­к­ва­т­ної до­зи ти­ре­о­ї­д­них пре­па­ра­тів, го­на­до­т­ро­п­них го­р­мо­нів, ан­д­ро­ге­нів та ін.).

^ Критерії ефективності лікування:

Но­р­ма­лі­за­ція ро­с­ту і ста­те­во­го роз­ви­т­ку.

Тривалість диспансерного спостереження:

Постійне диспансерне спостереження з ко­н­т­ро­лем те­ра­пії па­н­гі­по­пі­ту­ї­та­ри­з­му, при­зна­че­но­го в ін­сти­ту­ті ен­до­кри­но­ло­гі­ї.

Огляд ен­до­кри­но­ло­га, не­вро­ло­га, при не­об­хід­но­с­ті у ді­в­чат-­гі­не­ко­ло­га 1 раз на 6 міс.

^ Передчасне статеве дозрівання

Шифр за МКХ 10 перегляду – Е 30.1

Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клі­ні­ч­ний огляд

Огляд ен­до­кри­но­ло­га, не­вро­ло­га, оку­лі­с­та, при не­об­хід­но­с­ті, уро­ло­га, гі­не­ко­ло­га.

За­га­ль­ний ана­ліз кро­ві 1 раз на 6 міс.

За­га­ль­ний ана­ліз се­чі 1 раз на 6 міс.

R-гра­фія че­ре­па в бі­ч­ній про­е­к­ції 1 раз на 1-3 ро­ки.

R-гра­фія ки­с­тей рук 1 раз на рік.

Оці­н­ка фі­зи­ч­но­го і ста­те­во­го роз­ви­т­ку 1 раз на 6 міс.

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

На­пра­в­лен­ня хво­рих з пе­ред­ча­с­ним ста­те­вим роз­ви­т­ком для до­о­б­с­те­жен­ня в Ки­їв­сь­кий ін­сти­тут ен­до­кри­но­ло­гії і об­мі­ну ре­чо­вин, лі­ка­р­ню Ох­мат­дит, ди­тя­чі об­ла­с­ні лі­ка­р­ні.

Ко­н­т­роль те­ра­пії ан­ти­го­на­до­т­ро­п­ни­ми пре­па­ра­та­ми при вста­но­в­ле­но­му

^ Критерії ефективності лікування:

Но­р­ма­лі­за­ція те­м­пів фі­зи­ч­но­го і ста­те­во­го роз­ви­т­ку.

Тривалість диспансерного спостереження:

Постійне диспансерне спостереження з ко­н­т­ро­лем ан­ти­го­на­до­т­ро­п­ної те­ра­пії до за­ве­р­шен­ня пу­бе­р­та­ці­ї.

Огляд ен­до­кри­но­ло­га, не­вро­ло­га, оку­лі­с­та, при не­об­хід­но­с­ті, уро­ло­га, гі­не­ко­ло­га 1 раз на 6 міс.


^ Ендокринне порушення, неуточнене (ано­ма­лія ста­те­во­го роз­ви­т­ку)

Шифр за МКХ 10 перегляду – Е 34.9

Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клі­ні­ч­ний огляд

Огляд ен­до­кри­но­ло­га.

За­га­ль­ний ана­ліз кро­ві 1 раз на 6 міс.

За­га­ль­ний ана­ліз се­чі 1 раз на 6 міс.

Ре­н­т­ге­но­г­ра­фія ки­с­тей рук 1 раз на рік.

Ре­н­т­ге­но­г­ра­фія че­ре­па в бі­ч­ній про­е­к­ції 1 раз на рік.

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

На­пра­в­лен­ня для об­сте­жен­ня, вста­но­в­лен­ня ді­а­г­но­зу і ви­рі­шен­ня пи­тан­ня про ви­бір ста­ті в Ки­їв­сь­кий Ін­сти­тут ен­до­кри­но­ло­гії та об­мі­ну ре­чо­вин.

Ко­н­т­роль те­ра­пії ста­те­ви­ми го­р­мо­на­ми при вста­но­в­ле­но­му ді­а­г­но­зі.

^ Критерії ефективності лікування:

Ма­к­си­ма­ль­не при­сто­су­ван­ня до ви­б­ра­ної ста­ті.

Тривалість диспансерного спостереження:

Постійне диспансерне спостереження з ко­н­т­ро­лем те­ра­пії ста­те­ви­ми го­р­мо­на­ми з ма­к­си­ма­ль­ною со­ці­а­ль­ною і се­к­су­а­ль­ною ада­п­та­ці­єю до ви­б­ра­ної ста­ті­до за­ве­р­шен­ня пу­бе­р­та­ці­ї.

Огляд ен­до­кри­но­ло­га 1 раз на 3 міс. на пер­шо­му ро­ці жит­тя; по­тім 1 раз на 6 міс.


Під час проведення амбулаторного спостереження завжди треба пам’ятати, що існують захворювання, клінічна картина яких подібна до до проявів класичної ендокринної патології. Для прикладу наводимо кілька синдромів, що класифіковані в інших рубриках МКХ 10 перегляду, але потребують проведення диференційної діагностики.

^ Синдроми природжених вад розвитку, що проявляються переважно карликовістю

Шифр за МКХ 10 перегляду – Q 87.1

Перебіг захворювання – Стабільний з тенденцією до погіршення

^ Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клінічні ознаки - низькорослість за рахунок вкорочення кінцівок

Rtg хребта, грудної клітки, кінцівок за показами

Визначення гормону росту (проба з інсуліном)

Цитогенетичне обстеження

Аналіз крові і сечі 1 раз в місяць |

Консультація ендокринолога, ортопеда

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

Режим: загальний

Дієта: збагачена білками, вітамінами, мікроелементами

Гормон росту (за показами), анаболіки, вітаміни, АТФ

Хірургічна корекція (апарат Єлізарова) кінцівок.

ЛФК, масаж

Санаторно-курортне лікування - бальнеологічного профілю

^ Критерії ефективності лікування:

Інвалідність при відсутності ефекту мед. корекції

Тривалість диспансерного спостереження:

Постійне диспансерне спостереження

Огляд генетика, ендокринолога 1 раз в 6 міс.


^ Синдроми природжених вад, що проявляються надмірним ростом (гігантизмом) на ранніх етапах розвитку (синдром Марфана)

Шифр за МКХ 10 перегляду – Q 87.3; Q 87.4

^ Перебіг захворювання – Стабільний з тенденцією до погіршення

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клінічні ознаки - МВВР з гігантизмом та порушенням поведінки

Rtg хребта, грудної клітки

КТ, ЯМР (за показами)

ЕКГ, ЕхоКГ, ЕЕГ, ЕхоЕГ (за показами)

Визначення гормону росту

Аналіз крові і сечі 1 раз в міс.

Консультація ендокринолога, ортопеда, офтальмолога, кардіолога, нефролога (за показами)

Цитогенетичне обстеження за показаннями

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

Режим: загальний

Дієта: збагачена білками, вітамінами, мікроелементами

Хірургічна корекція вад розвитку серця (за показами)

ЛФК, масаж

Санаторно-курортне лікування на курортах загального типу

Лікування інтеркурентних інфекцій (за необхідності в стац. умовах)

Профілактика рахіту віт.D3

Спостереження пожиттєве

^ Критерії ефективності лікування:

Відсутність корекції вади серцево-судинної системи

Тривалість диспансерного спостереження:

Постійне диспансерне спостереження

Огляд генетика, ендокринолога 1 раз в 3 міс.

Соціальна реабілітація


^ Гермафродитизм, не класифікований в інших рубриках

Шифр за МКХ 10 перегляду – Q 56.0

Перебіг захворювання – Хронічний, стабільний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клінічні ознаки - наявність чоловічих і жіночих гонад

Цитогенетичне дослідження

УЗД органів малої миски в н. Органів

Лапараскопія органів малої миски

Аналіз крові на тестостерон, протестерон, естрадіол (1раз/6міс.)

Аналіз добової сечі по 17-КС (1раз / 3 міс.)

Аналіз крові та сечі (1 раз в міс.)

Консультація ендокринолога, інших спеціалістів (за показами)

Визначення онкомаркерів (ЕФП та інші)

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

Режим: загальний

Дієта: загальна

Медикаментозні: антиандрогени (за показами)

- лікування інтеркурентних інфекцій (за показами в стаціонарних умовах)

- профілактика рахіту

- замісна гормонотерапія (за показами у період пубертату)

- вітамін D3

Немедикаментозні: оперативне лікування аномалій внутрішніх та зовнішніх геніталій (після 3 річного віку)

Санаторно-курортне лікування, оздоровлення: на курортах загального профілю

^ Тривалість диспансерного спостереження:

Тривалість спостереження: пожиттєво

Огляд відповідних спеціалістів вузького профілю 1 раз на рік.

^ Критерії ефективності лікування:

Зниження явищ андрогенізації та усвідомлення своєї статі (відповідно до фенотипу)

Показники гормонального обстеження в межах вікової норми

Соціальна реабілітація


Інші аномалії статевих хромосом, не класифіковані в інших рубриках (жіночий фенотип)

Шифр за МКХ 10 перегляду – Q 97

^ Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клінічні ознаки – статеві порушення та соціальна дизадаптація

Цитогенетика

УЗД геніталій

НСГ

Аналіз крові і сечі 1 раз в міс.

Визначення рівня гормонів у крові ТСГ, ЛГ, естрадіол, прогестерол

Ендокринолог, інші за показаннями

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

Режим: загальний

Дієта: загальна

Лікування інтеркурентних інфекцій

Профілактика рахіту віт.D3

Гормонотерапія

Хірургічна корекція вад розвитку (за необхідністю)

Поміщення в спеціалізовані навчальні заклади

^ Критерії ефективності лікування:

Відсутність порушень з боку вторинних статевих ознак

Соціальна реабілітація

Тривалість диспансерного спостереження:

Спостереження пожиттєве

Огляд генетика, ендокринолога 1 раз 3 міс.


Інші аномалії статевих хромосом, не класифіковані в інших рубриках (чоловічий фенотип)

Шифр за МКХ 10 перегляду – Q 98

^ Перебіг захворювання - Хро­ні­ч­ний

Обсяг клініко-діагностичних заходів:

Клінічні ознаки - високий зріст, гіпоплазія стат. орг., асоціальна повед.

Цитогенетика

УЗД внутр.орг.

НСГ

Аналіз крові і сечі 1 раз в міс.

Визначення рівня гормонів у крові ТСГ, ЛГ, тестостерон

Консультація ендокринолога, андролога, психіатра

^ Обсяг лікувально-профілактичних заходів:

Режим: загальний

Дієта: загальна

Лікування адрогенами, ноотропами і вітамінами групи В.

Хірургічна корекція при гінекомастії

Навчання у спеціалізованому закладі і психологічна корекція

Пожиттєве спостереження

^ Критерії ефективності лікування:

Розвиток вторинних статевих ознак, відсутність психічних відхилень

Соціальна реабілітація

Тривалість диспансерного спостереження:

Постійне диспансерне спостереження

Огляд генетика 1 раз 6 міс.

^ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ


  1. В якому розділі Міжнародної Класифікації Хвороб 10 перегляду представлена ендокринна патологія?

  2. Обгрунтуйте доцільність використання єдиної схеми диспансеризації та реабілітації дітей з проявами ендокринної патології.

  3. Поясніть поняття „самоконтроль”, яке використовується під час спостереження за дітьми, хворими на цукровий діабет.

  4. Яка схема диспансерізації обирається для спостереження за дітьми, хворими на гіпотиреоз?

  5. Наведіть об’єм амбулаторних лікувально-профілактичних заходів для дитини, хворої на тиреотоксикоз.

  6. Які критерії ефективності лікування дітей, хворих на гіпофізарний нанізм?

  7. Вкажіть, якою повинна бути тривалість диспансерного спостереження за дітьми із діагностованим передчасним статевим дозріванням.

  8. Наведіть приклади патологічних станів, що характеризуються порушеннями статевого розвитку, але не війшли до Класу IV за МКХ-10.

  9. До яких установ слід направляти дітей з проявами ендокринної патології для першого встановлення діагноза, необхідності його уточнення, розробці базисного лікування?


^ СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА

Руслан А, 3 років, потрапив в обласну дитячу клінічну лікарню із скаргами на поліурію, полідіпсію, зниження маси, млявість, запаморочення, сухість шкіри. Після всебічного обстеження було встановлено такий діагноз „Цукровий діабет, І тип, вперше встановлений, стадія декомпенсації. Кетоацидоз.”

Запитання:

  1. Який шифр за МКХ-10 слід використати для маркування діагнозу в даному випадку?

  2. На що слід звернути увагу бітьків під час обговорення розкладу життя дитини в домашніх умовах?

  3. Які додаткові засоби необхідно мати хворому на цукровий діабет?

  4. Як часто треба робити аналіз крові на цукор?

  5. Чи можна змінювати „базову” схему інсулінотерапії вдома? Обґрунтуйте відповідь.

^ ВІДПОВІДІ НА КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ


  1. В Міжнародній Класифікації хвороб 10 перегляду наявний Клас ІV „Захворювання ендокринної системи, порушення харчування та обміну речовин” (Е00 – Е90).

  2. Єдина схема створює можливість уніфіковано і, водночас, індивідуально проводити реабілітаційні заходи в амбулаторних умовах, своєчасно контролювати стан хворої дитини і запобігати розвитку специфічних та неспецифічних ускладнень.

  3. Процес самоконтролю передбачає наступне:

  • Систематичне визначення рівня глікемії за допомогою глюкометрів і тест-стрічок. Доцільним є проведення не менш ніж 4 досліджень на добу (перед сніданком, обідом, вечерею та перед нічним сном). Під час необхідності додатково досліджують цукор крові о 3-4 годині ночі або о 5-6 годині ранку, або коли це необхідно. Необхідність у дослідженні кетонурії за допомогою тест-стрічок виникає, коли рівень Сахару крові перевищує 13,3 ммоль\л.

  • Вміння оцінити дані вимірювання глікемії та кетонурії згідно із сучасними критеріями компенсації захворювання.

  • При необхідності вміння терміново змінити базову схему інсулінотерапії згідно із умовами, що виникли.




  1. Схема диспансерізації для дітей, хворих на гіпотиреоз така: Клінічний огляд ендокринолога для дітей до 2 років – 1 раз на місяць, для дітей до 3 років – 1 раз на 3 місяці, для старших дітей – 1 раз на 6 місяців. Додатково такі діти консультуються неврологом і окулістом 1 раз на 6 місяців.

Аналізи крові та сечі клінічні проводяться під час кожного огляду. Ультразвукове дослідження щитоподібної залози та контрольне визначення рівню її гормонів в крові здійснюються 1 раз на 6 місяців з метою контролю якості лікування. Рентгенографія черепа в бічній проекції проводиться 1 раз на рік. При діагностуванні затримкі росту слід призначати рентгенограму кістей рук.


  1. Для дитини, хворої на тиреотоксикоз, об’єм амбулаторних лікувально-профілактичних заходів такий: тиреостатичні препарати (мерказоліл, тиамазол, пропилтиоурацил), кардіальна терапія (кардіотрофи, проти аритмічні засоби), седативна терапія (від заспокійливих трав’яних сборів до транквілізаторів).

  2. Критеріями ефективності лікування дітей, хворих на гіпофізарний нанізм, є нормалізація росту і статевого розвитку.

  3. Диспансерне спостереження за дітьми із діагностованим передчасним статевим дозріванням проводиться постійно із контролем антигонадотропної терапії до завершення пубертації.

  4. До патологічних станів, що характеризуються порушеннями статевого розвитку, але не війшли до Класу IV за МКХ-10, можна віднести гермафродитизм (Q 56.0), інші аномалії статевих хромосом – жіночій фенотип (Q97), інші аномалії статевих хромосом – чоловічий фенотип (Q98).

  5. Дітей з проявами ендокринної патології для першого встановлення діагноза, необхідності його уточнення, розробці базисного лікування слід направляти: в дитячі обласні лікарні, лікарні ОХМАТДИТ, Київський інститут ендокринології і обміну речовин.


^ РОЗВ’ЯЗАННЯ СИТУАЦІЙНОЇ ЗАДАЧІ

  1. Е10 (з додатковим шифром з приводу того, що захворювання встановлено вперше, і того, що наявне таке ускладнення захворювання як кето ацидоз).

  2. Слід звернути увагу батьків на те, що необхідним є ведіння щоденника спостереження за хворою дитиною, в якому слід фіксувати таку повсякденну інформацію:

  • рівень цукру крові і ацетону сечі;

  • характер їжі, її об’єм та кількість відповідних хлібних одиниць на кожен прийом та за добу;

  • типи інсуліну, що використовується та його дози на кожне введення і за добу;

  • рівень фізичних навантажень;

  • додаткова інформація про стан дитини.

Треба наголосити на обов’язковому дотриманні режиму харчування, інсулінотерапії , та фіксації даних щодо додаткових фізичних та психічних навантажень

3. В наявності постійно повинні бути тест-стрічки для визначення рівня цукру в корві і ацетону в сечі, глюкометр, інсулін, інсулінові шприци (або шприц-ручка), таблиця перерахунку ход харчових продуктів у хлібні одиниці.

  1. Доцільним є проведення не менш ніж 4 досліджень на добу (перед сніданком, обідом, вечерею та перед нічним сном). Під час необхідності додатково досліджують цукор крові о 3-4 годині ночі або о 5-6 годині ранку, або коли це необхідно. Необхідність у дослідженні кетонурії за допомогою тест-стрічок виникає, коли рівень Сахару крові перевищує 13,3 ммоль\л.

„Базової” схеми інсулінотерапії слід дотримуватись завжди, але під час додаткових фізичних, психічних навантажень, інтеркурентного захворювання або зміни рівня цукру крові без конкретної причини, слід проводити дозу препарата за такою схемою: Діти молодшого віку (до 5 років), а також діти любого віку із схильністю до гіпоглікемічних станів, які не відчувають наближення гіпоглікемії, або дуже чуттєві до інсуліну короткої дії.

При рівні цукру в межах 5,5 – 11,0 ммоль\л:

  • Вводити базову дозу інсуліну

  • Вживання їжі через 30 хвилин після введення інсуліну

На кожні 4,4 ммоль\л вище ніж 11,0 ммоль\л додатково вводити:

  • 0,25 ОД інсуліну

  • вживання їжі через 45-60 хвилин після введення інсуліна

При рівні цукру нижче 5,5 ммоль\л:

  • При низькому, але не гіпоглікемічному для даного хворого рівні глікемії , термінове вживання чергової порції їжі, після чого ввести базову дозу інсуліну.

  • При гіпоглікемічному для даного хворого значенні термінове вживання додаткової порції вуглеводів, що легко засвоюються (10-20 г). Потім – чергової порції іжі. Введення інсуліну – через 15 хвилин після вживання їжі



Література:


  1. Наказ МОЗ України № 502 від 28.12.2002. - Тимчасові нормативи надання медичної допомоги дитячому населеню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів.

  2. Наказ МОЗ України № 226 від 27.07.1998 р. – Тимчасові стандарти обсягів діагностичних досліджень лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей.

  3. Жуковський М.А. Детская эндокринология: - 3-е изд., пере раб. И доп. – М.:Медицина, 1995, 656 с., ил.

  4. Касаткина Э.П. Сахарный діабет у детей и подростков. - 2-е изд., пере раб. И доп. – М.:Медицина, 1996. – 240 с.: ил.

  5. Діагностика и лечение эндокринных заболеваний у детей и подростков: Справочник / Под ред. Проф. Н.П.Шабалова. – М.:Медпресс-информ, 2003. – 544 с.

Учбове видання


^

Диспансеризація та реабілітація дітей,

хворих на ендокринну патологію


Методичні вказівки для студентів V курсу


Автори: Сенаторова Ганна Сергіївна

Чайченко Тетяна Валеріївна


Відповідальний за випуск Сенаторова Г.С.


Редактор

Комп’ютерна верстка Чайченко Т.В.


План 2005, поз.

Подп. к печ. Формат А5. Бум ага типогр. Ризография.

Усл.печ.л. .Уч.-изд. Л. . Тираж 300 екз. Зак.№ . Безкоштовно


ХДМУ, 61022, Харків, пр.Леніна, 4

Редакційно-видавничій віділ




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації