Поиск по базе сайта:
План семінару вчителів історії загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів icon

План семінару вчителів історії загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів




Скачати 341.67 Kb.
НазваПлан семінару вчителів історії загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів
Дата конвертації31.01.2013
Розмір341.67 Kb.
ТипДокументи

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач методичним кабінетом управління освіти

адміністрації Московського району

Харківської міської ради

________________ Л.П. Верба

«__12_» ____січня______ 2011 р.


ПЛАН

СЕМІНАРУ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ

ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І-ІІІ СТУПЕНІВ

Тема. Використання інформаційних технологій та технічних засобів навчання на уроках історії

Мета. Ознайомити учасників семінару:

-з елементами інформаційних технологій, які розширюють можливості навчально-виховного процесу та забезпечують нові шляхи надання інформації;

-з досвідом роботи щодо використання інформаційних технологій та ТЗН в навчально-виховному процесі;

-з новими досягненнями археологічної науки на Харківщині.

Поповнити методичну скарбничку вчителів щодо використання інформаційних технологій в ході навчально-виховного процесу.

Навчити використовувати комп’ютерні програми для створення відеороликів, презентацій, карт, схем.

Продовжити колективний пошук шляхів удосконалення навчально-виховного процесу за рахунок впровадження елементів інформаційних технологій та використання технічних засобів навчання.

Дата проведення: 19 січня 2011 року.

Місце проведення: Харківська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 25 Харківської міської ради Харківської області (пр. Тракторобудівників 87 в, тел. 66-60-46).

Початок роботи: 10:00




^ Час проведення

Назва заходу

Форма

Відповідальні

Місце проведення

І Організаційний блок

1

9:50 –

10:00

Прибуття та реєстрація учасників семінару




Гончарова О.А., заст. директора з НВР

І поверх

2

10:00 – 10:10

Відкриття семінару. Ознайомлення з планом роботи

Виступ

Гутник Ю.А., методист РМК,

Визирякіна О.М., керівник РМО

Черкасова Н.В., директор школи

Кабінет історії


3

10:10 – 10:20

Візитка школи

Презентація

Гончарова О.А.


4

10:20 – 10:30

Основні напрямки роботи вчителів історії та правознавства

Виступ

ІІ Теоретичний блок

5

10:30 – 11:30

Використання інформаційних технологій та технічних засобів навчання на уроках історії

Доповідь

Ачкасов А.Є., учитель історії, спеціаліст вищої категорії, старший учитель

Кабінет історії

ІІІ Практичний блок

6

11:30 – 12:30

Використання інформаційних технологій на уроках історії за допомогою мультимедійної дошки та аудіовізуальних засобів

Презентація

Ачкасов А.Є.


Кабінет історії


7

12:30 – 13:30

Робота з комп’ютерними програмами для створення відеороликів, презентацій, картинок, карт, схем тощо.

Практикум

8

13:30 – 14:30

«Черняховська археологічна культура на Харківщині» ( про роботу Германо-Слов’янської археологічної експедиції ХНУ ім. В.Н. Каразіна)

Доповідь - презентація

Любичев М.В., доц. кафедри Історії Росії ХНУ ім. В.Н. Каразіна, канд. іст. наук

ІV Аналітичний блок

9

14:30 – 14:45

Підбиття підсумків семінару, вироблення рекомендацій

Виступ

Гутник Ю.А.,

Визирякіна О.М.

Кабінет історії


Використання інформаційних технологій та технічних засобів навчання на уроках історії


Ачкасов А.Є,

учитель історії ХЗОШ №25,

спеціаліст вищої категорії, старший учитель


Бурхливий розвиток в останні роки нових інформаційних технологій наклало певний відбиток на розвиток особистості сучасного учня. Потужний потік нової інформації, застосування комп'ютерної технології, поширення різних технічних засобів накладають великий вплив на виховання підростаючого покоління та їхнє сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється й характер навчання в сучасному навчальному закладі. Застосування технічних засобів навчання в освітньому процесі стало насущною потребою сьогоднішньої школи.

Зміна освітньої парадигми, пов'язане з переходом від монокультурної традиції до діалогової культури, спричинило серйозні трансформації в технологіях викладання. Даний процес ознаменувався появою різноманітних інноваційних технологій, розвиток яких вибудовувався на основі нових принципів взаємодії суб'єктів освітнього процесу. Інтеграція сучасних освітніх і інформаційних технологій стає важливою умовою для вдосконалювання процесу навчання.

Система освіти, відповідно до вимог сучасності, потребує докорінного переосмислення, практичної реалізації базових принципів компетентності за концепцією ЮНЕСКО - навчитися пізнавати, навчитися працювати, навчитися жити разом, навчитися жити.

Визначення стратегічних пріоритетів учителя історії відбувалося в контексті становлення нової освітньої парадигми, що витікає із необхідності реалізації особистісно зорієнтованої освіти. Це передбачає широкий пошук нових підходів, педагогічних технологій, адекватних динаміці розвитку суспільства, нових інформаційних технологій, комп'ютерну підтримку викладання предмету, використання освітніх комп'ютерних програм.

Глобалізація сучасного інформаційного світу призвела до утвердження медіакультури практично в усіх галузях людського життя, у тому числі й в освітньому просторі. Сучасні інформаційні технології відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій сучасної молоді.

Медіа освіта орієнтована на підготовку молоді до життя в нових інформаційних умовах, до повноцінного сприймання різноманітної інформації, оволодіння способами спілкування на основі сучасних інформаційних технологій, уміння критично осмислювати інформацію.

Швидкий розвиток інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) відкриває людству нові можливості в освіті, висуваючи натомість нові вимоги до навчання. Розвиток так званого «інформаційного простору» вимагає від сучасної школи модифікації окремих аспектів її діяльності, які вже не задовольняють усіх потреб інформаційного суспільства.

Нові інформаційні технології навчання (ІТН) визначаються як сукупність впроваджуваних систем керування освітою і систем навчання, нових методів обробки даних, що представляють собою цілісні навчальні системи й відображення інформаційного продукту з найменшими витратами й відповідно до закономірностей того середовища, у якому вони розвиваються. Існують такі види навчання, пов'язані з ІТН, як комп'ютерне навчання й електронне навчання, за допомогою систем і устроїв електроніки. Існують два види навчання:

1.Рецептивне - сприйняття й засвоєння знань, переданих за допомогою аудіовізуальних засобів.

2.Інтерактивне - навчання при взаємодії людини й комп'ютера в діалоговому режимі.

Учитель в НВП застосовує технічні й аудіовізуальні кошти навчання на трьох рівнях:

1.Епізодично;

2.Систематично;

3.Синхронно.

Ефективність використання ТЗН визначається трьома взаємозалежними аспектами:

1. Організаційний – адаптація, удосконалювання й розробка ТЗН, які використовуються для передачі інформації учням. Зворотній зв'язок від учня до викладача, контролю знань, організації самостійних занять.

2. Методичний – уміле використання ТЗН на уроці в процесі подачі дидактичного матеріалу.

3. Технічний – обслуговування й підтримка в робочому стані, модернізація й своєчасна заміна встаткування.

Я.А.Каменський визначив принцип наочності як золоте правило дидактики, тому що чим більше аналізаторів або органів почуттів беруть участь у процесі навчання й виховання, тим краще й ефективніше їхні успіхи. ТЗН дають можливість використати зорові й слухові аналізатори в процесі навчання й виховання.

1 етап - етап засвоєння знань;

2 етап - етап осмислення;

3 етап - етап запам'ятовування;

4 етап - етап застосування знань на практиці.

У процесі застосування ТЗН повинне підсилюватися емоційний вплив. ТЗН повинне залучати й зберігати увагу протягом всього уроку або виховного заняття. К.Д. Ушинський вважав увагу учня важливим фактором, що сприяє успішності навчання й виховання. Він указує на кілька засобів збереження дитячої уваги:

а). посилення враження;

б). пряма вимога уваги;

в). міри проти неуважності;

г). цікавість викладача.

Практично всі засоби збереження дитячої уваги властиві ТЗН і ІТН.

Але є й негативні фактори комп'ютерного навчання, які визначені німецьким ученим Х.Г.Рольфом:

  1. Небезпека придушення міжособистісного спілкування;

  2. Посилення соціальної нерівності;

  3. Зниження ролі усної й письмової мови;

  4. Ослаблення здатності до самостійного творчого мислення;

  5. Відсутність прямого дослідження дійсності;

  6. Небезпека зниження соціалізації людини.

Незважаючи на перераховані вище негативні фактори використання комп’ютерного навчання існують і різні дидактичні можливості, що поліпшують НВП, а саме:

  1. ТЗН є джерелом інформації;

  2. ТЗН раціоналізують форми подачі навчального матюкала;

  3. ТЗН підвищують ступінь наочності;

  4. ТЗН конкретизують поняття, явища й події;

  5. ТЗН організують і направляють сприйняття;

  6. ТЗН задовольняють запити учнів по різних напрямках і інтересам;

  7. ТЗН роблять доступним для учнів той матеріал, що без них не доступний;

  8. ТЗН підсилюють інтерес учнів до навчання;

  9. ТЗН є засобами повторення, узагальнення, систематизації й контролю знань;

  10. ТЗН активізують пізнавальну діяльність учнів;

  11. ТЗН сприяють свідомому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку мислення, уяви, спостережливості.

  12. Саме головне, ТЗН заощаджують навчальний час, енергію викладача й учнів за рахунок ущільнення навчальної інформації й прискорення темпу.

Усе вище перераховані можливості виходять із дидактичних особливостей ТЗН, до яких ставляться:

  1. Інформаційна насиченість;

  2. Можливість подолати існуючі часові й просторові границі;

  3. Можливість глибокого проникнення в сутність досліджуваних явищ і процесів;

  4. Показ досліджуваних явищ у розвитку та динаміці;

  5. Реальність відображення дійсності;

6) Виразність, багатство образотворчих прийомів, емоційна насиченість.

Принципи організації й застосування ТЗН в НВП є загальними вимогами, установками в процесі використання даних засобів у педагогічній діяльності вчителя:

1). Принцип доцільності, цілеспрямованості. Тут педагогічний процес взаємодії вчителя з учнями стає тільки в тому випадку, якщо є чітко усвідомлена обома сторонами ціль.

2). Принцип гуманізації. Це спрямованість до особистості суб'єктів педагогічної взаємодії і розширення участі та співробітництва в ньому.

3). Принцип культуро згідності суть якого полягає в тому, що в процесі навчання й виховання необхідно в першу чергу знайомити з багатством культури й самобутності того народу й спільності, у якій він росте й розвивається.

4). Принцип зв'язку інформації з життям. Коли вся одержувана інформація потім придасться в майбутньому.

5). Принцип науковості. Інформація, що викладається учневі, повинна бути науково обґрунтованої й емпірично перевіреної (апробованої). Дані повинні бути достовірними.

6). Принцип доступності. Інформація повинна бути доступна розумінню, свідомості й відповідати віку.

7). Принцип систематичності й послідовності. Строга логічна послідовність викладення навчального матеріалу, який має свою структуру (класифікацію).

8). Принцип свідомості. Одержувана інформація повинна бути усвідомлена на рівні логічного мислення.

9). Принцип активності складається у тому, щоб той, якого навчають, виявляв творчу цікавість до досліджуваного матеріалу.

10). Принцип самодіяльності. Учень самостійно намагається добути знання. Добуває знання у формі самостійної роботи.

11). Принцип наочності. Цей принцип породив всю систему технічних засобів, визначив їхню спрямованість, зміст й розробив відповідні технічні устрої й дидактичні засоби.

12). Принцип позитивного емоційного тла. Створення сприятливих умов і комфорту для учня в НВП.

13). Принцип мірності. "Всі добре в міру" - це правило можна назвати другим золотим правилом дидактики.

Педагогічний вплив здійснюється за допомогою різних засобів (бесіда, лекція, диспут). Від навчальних завдань залежить вибір форм керування пізнавальною діяльністю учнів. У процесі навчання різні ТЗ і посібники можуть бути використані як ілюстрації, як засоби додаткової інформації, інструктажу, узагальнення й систематизації знань, як засоби наочності, для самостійної роботи. ТЗН при самостійній роботі можуть використатися як з метою одержання нових знань, удосконалювання вже раніше отриманих, так і при контролі, узагальненні й систематизації цих знань.

ТЗН повинні виконувати завдання:

  • мати конкретне дидактичне призначення;

  • відповідати певному етапу процесу навчання;

відповідати науковому етапу процесу навчання, науковому рівню матеріалу;

забезпечувати наукові й методичні зв'язки;

враховувати спадкоємність знань;

створювати умови для рішення освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку;

враховувати рівень підготовленості учнів;

містити в собі програму керування пізнавальною діяльністю учнів;

повніше використовувати виразні засоби для передачі інформації різного виду.

Головним завданням використання комп'ютерних технологій є розширення інтелектуальних можливостей учня. Комп'ютер використається як самий досконалий інформаційний засіб на уроках гуманітарного циклу, поряд з використанням книги, телевізора, DVD плейєра. Комп'ютер - засіб зв'язку учня із учителем, іншими учнями.

Для людини, що живе в рамках сучасної цивілізації характерне прагнення до візуального сприйняття інформації. Дане культурне явище приводить до того, що в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Предмет історія не є виключенням. Застосування в процесі навчання мультимедійних технологій, сприяє частковому рішенню даної проблеми. Електронні навчальні посібники, створені на базі мультимедіа, відео фрагменти та відеофільми надають сильний вплив на пам'ять і уяву, полегшують процес запам'ятовування, дозволяють зробити урок більше цікавим і динамічним, «занурити» учня в обстановку якої-небудь історичної епохи, створити ілюзію співприсутності, співпереживання, сприяють становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле.

Система сучасної освіти веде до зміни пріоритетів у діяльності вчителя: не навчити, а створити умови для самостійного творчого пошуку знань учнями. Інформаційно-комунікаційні технології стають необхідним компонентом уроку історії в сучасній школі й сучасний вчитель - це високопрофесійний педагог, що використає у своїй роботі інформаційні технології.

Мій досвід - це досвід учителі історії, який працює в умовах обмежених технічних можливостей, бо один кабінет інформатики в школі не дозволяє всім учителям у повній мірі використовувати в процесі навчання інформаційно- комунікаційні технології. Алі в кабінеті історії школи теж є комп'ютер, телевізор з програвачем DVD та є можливість інколи використовувати мультимедійну дошку.

Ці засоби навчання дають змогу створити нове навчальне середовище, яку здатне підвищити якість історичної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. І в цьому середовищі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості.

Мною створена велика база документальних фільмів з історичних питань. Але на уроці не так багато часу для перегляду фільмів, тому я широко використовую комп’ютерні програми з нарізки та склейки відеороликів та відео фрагментів. За останні роки мною було створено біль ніж 350 відеороликів з історії, у яких середній час тривалості перегляду 6 – 7 хвилин.

Які ж основні напрямки використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії:




До того ж, одною з найголовніших переваг використання цих новітніх педагогічних технологій у процесах навчання та викладання є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу. Інші переваги в тому, що ІКТ значно поліпшують доступ до інформації, збільшують можливості спілкування для учнів зі спеціальними навчальними потребами та фізичними вадами (дистанційне навчання), підвищують ефективність та мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.

Достоїнством комп'ютерних презентацій є збільшення темпу уроку, вони практично заміняють традиційні крейду й дошку. Всі важливі етапи уроку зафіксовані вчителем на слайдах заздалегідь, тому йому не доводиться віднімати від уроку час для записів на дошці. Ще одним позитивним моментом презентацій є постійна наявність необхідної інформації перед очами дітей, а так само повернення до потрібної інформації при необхідності на будь-якому етапі уроку. Таким чином, в учнів відразу працюють два види пам'яті (візуальна, слухова), що сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу.

Прикладом використання ІКТ на уроках історії є робота над навчальними проектами. Учні самостійно шукають матеріал, аналізують його, осмислюють. Це сприяє як росту загальної інформаційної культури учня, так і поглибленню знань по історії. Завдяки використанню ІКТ відбувається занурення в проблему з однієї сторони й серйозна економія навчального часу - з іншої. Інформаційні технології дозволяють повною мірою розкрити й реалізувати потенційні можливості інших інноваційних технологій і методів: прищеплювати навички науково-дослідної роботи за допомогою організації дослідницької діяльності з використанням різноманіття методів і форм самостійної пізнавальної й практичної діяльності; розвивати вміння добувати інформацію з різноманітних джерел, обробляти її за допомогою комп'ютерних технологій; формувати вміння коротко й чітко формулювати свою точку зору; сприяти гуманітарному розвитку учнів на основі прилучення до інформації культурного, гуманістичного плану.

Пріоритет дослідницьких і проектних технологій у викладанні історії припускає використання широкої бази історичних джерел, що не завжди є в шкільних бібліотеках. Можливості ІКТ (електронних навчальних посібників і глобальної мережі Інтернет) по зберіганню й передачі інформації дозволяють вирішити ці завдання: підвищити інформаційну насиченість уроку, вийти за рамки шкільних підручників, доповнити й поглибити їхнє втримування. Досвід показує, що застосування інформаційних технологій на уроках гуманітарного циклу й у позаурочній діяльності, розширює можливості творчості, як учителі, так і учнів, підвищує інтерес до предметів, стимулює освоєння учнями новітніх досягнень в області комп'ютерних технологій, що веде до інтенсифікації процесу навчання. Але не можна забувати й про живе слово вчителя. Тому використання ИКТ повинне бути грамотно організовано й стати помічником у процесі навчання й виховання

При створенні учнями комп'ютерних презентацій, формуються найважливіші в сучасних умовах навички:

- критичне осмислення інформації,

- виділення головного в інформаційному повідомленні,

- систематизування й узагальнення матеріалу,

- грамотне подання наявної інформації.

Робота над презентацією, її публічне подання, захист позитивно впливає на розвиток у дітей навичок спілкування за допомогою інформаційно-комп'ютерних технологій, дає додаткову мотивацію до вивчення історії, сприяє підвищенню рівня сприйняття інформації.

Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології здатні: стимулювати пізнавальний інтерес до історії, додати навчальній роботі проблемний, творчий, дослідницький характер, багато в чому сприяти відновленню змістовної сторони предмета історія, індивідуалізувати процес навчання й розвивати самостійну діяльність школярів.

Оснащення кабінету сучасним мультимедійним устаткуванням створює основу для використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі.

Однак, учителеві, що використає ИКТ на уроках, не слід забувати, що в основі будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більше ефективним. В адаптивній школі інформаційні технології покликані розвантажити вчителя й допомогти йому зосередитися на індивідуальній і найбільш творчій роботі - відповідати на «каверзні» питання активних учнів, і навпаки, намагатися «розворушити», «підтягти» самих слабких і пасивних. Паралельно працюючий «автоматизований навчальний конвеєр» - це лише ще один педагогічний інструмент.

На закінчення хотілося б сказати, що сучасний педагог просто зобов'язаний уміти працювати із сучасними коштами навчання хоча б заради того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав - право на якісне утворення. Сьогодні вчитель, що діє в рамках звичної «крейдової технології», істотно уступає своїм колегам, що ведуть заняття з використанням мультимедіапроектора, електронної дошки й комп'ютера.

. .


^ ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ТА МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ ЯК ШЛЯХ РОЗВИТКУ ОСОБИСТІСНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ


Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. наголошує на необхідності забезпечення переходу до нової гуманістично-інноваційної філософії освіти. Зазначається, що освіта ХХІ ст. – освіта для людини. ЇЇ мета – виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і уміння для творчого розв’язання проблем, тобто підвищення життєвих компетенцій учнів. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, пов’язана із загальною здатністю людини оперувати у певній ситуації набутими знаннями та практичним досвідом. і є показником успішності школярів. Одним з найважливіших чинників формування важливих компетенцій є вивчення історії в школі. “Без знання минулого неможливе точне поняття про сучасність ”,- справедливо наголошував виданий український історик і державний діяч М.Грушевський Нові підходи до вивчення історії ХХ століття повинні базуватися саме на особистісно орієнтованому навчанні, а всі педагогічні технології мають бути спрямовані на виховання соціально адаптованого, свідомого громадянина України, здатного творчо й виважено розв’язувати проблеми у процесі самореалізації особистості

Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів. При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення. Формування дослідницьких вмінь на уроках історії можливо в процесі поєднання інтерактивних, аудіовізуальних і мультимедійних технологій.


Головна мета даної інновації полягає у створенні цілісної взаємодії учня та вчителя, розвитку особистості та різноманітних форм мислення кожного учня, створенні і вирішенні проблемних завдань, самостійне осмислення учнем певних історичних подій без звертання до підручника, можливість робити певні висновки і застосовувати свої знання на практиці.

Одним із пріоритетних напрямків державної політики щодо розвитку освіти є створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів, запровадження сучасних інформаційних технологій в освіті.

Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії практикується досить давно, але раніше якість фото-аудіо-відеоматеріалів, їх нестача та неможливість відходу від класно-урочної системи не дозволяли вчителю використати аудіовізуальні засоби більш ефективно і продуктивно.

При використанні аудіовізуальних та мультимедійних засобів вчитель повинен орієнтуватись на особистість учня, на можливість кожного учня окремо зрозуміти, осмислити і пояснити певну проблему, яка висувається вчителем за допомогою відеофільму, аудіозапису чи історичного документу. Це викликає певні труднощі, тому що не кожна дитина може це зробити. Тому досить ефективне в цьому плані застосування різних форм організації навчання, починаючи від колективної роботи, роботи в парах і групах до індивідуального навчання, це дає вчителю можливість диференціації проблеми за рівнем розвитку учнів. Інтерактивні технології створюють комфортні умови навчання , за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Впровадження інтерактивної навчальної діяльності ставить перед вчителем наступні завдання :

- враховувати індивідуальні особливості кожного учня;

  • навчати школярів співпраці у виконанні групових завдань;

  • формувати комунікативні вміння учнів;

  • формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності: планування, аналіз, контроль, оцінку;

  • стимулювати моральні переживання взаємного навчання.



Використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках різних типів – таких як комбінований, урок-лекція, урок-семінар і особливо на нестандартних уроках ( інтегрований, рольова гра, урок-КВК, урок “Брейн-ринг”, “Що? Де? Коли?, “Щасливий випадок” та інші ) і виховних заходах дають можливість вчителю найбільш повно врахувати особливості, інтереси, нахили, здібності

.


кожного учня. Безумовно в кожному нестандартному уроці є елементи традиційних уроків – сприймання нового матеріалу, його засвоєння, осмислення, узагальнення, застосування, але в незвичайних формах.

Ознайомлення учнів з новими документальними і художніми фільмами, робота з персональним комп’ютером, використання інших аудіовізуальних засобів (діапроектор, аудіомагнітофон, слайдопроектор ) надає можливість вчителю зробити свої уроки більш цікавими, насиченими і продуктивними. Демонстрування відеоматеріалів викликає інтерес учнів, виникає досить стійка мимовільна увага, що обумовлена яскравістю, динамічністю, розмірами та контрастністю зображення, звуковим супроводом тощо. Саме цим пояснюється міцне запам’ятовування учнями окремих, найбільш яскравих, емоційно насичених кадрів. Утворюються передумови до формування чітких уявлень, свідомого та глибокого засвоєння знань.

Необхідність формування дослідницьких вмінь учнів актуалізує проблему достовірності і фактичної основи відео-аудіо-фотоматеріалу, в тому числі подій революції 1917 року, Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни, подій середини ХХ ст. В художніх фільмах дуже часто можна побачити неточну реконструкцію побутових деталей, конкретних подій епохи і т.д. Крім того, тривалість кінострічок в часі і відсутність в них навчальної направленості дозволяє говорити про доцільність їх використання в учбовому процесі і для вирішення виховних завдань. Тому вчитель повинен перед застосуванням відеоматеріалу ретельно його підготувати. Оптимальний хронометраж відеоматеріалів на уроці тривалістю 40-45 хвилин повинен складати 15-20 хвилин. Для уроків різних типів і форм проведення доцільно використовувати різні види відео-матеріалу: відео-пояснення (розповідь), відео-ілюстрацію, відео-підтвердження, відео-тест тощо. Для кожного конкретного уроку вчитель повинен ретельно відібрати той відеоматеріал, який відповідає меті, плану і структурі уроку. Відібраний навчальний відеоматеріал обов’язково повинен бути поділений на невеликі фрагменти (кадри), які розташовані в логічній послідовності. Окрім нової навчальної інформації, кожен відеофрагмент має також і завдання, яке необхідно виконати після отримання інформації ( це може бути питання, завдання та ін.). Після виконання завдання учнями вчитель аналізує, як воно виконане. Слід пам’ятати, що при переобтяженні уроку аудіоовізуальними засобами (чисельним демонструванням, прослуховуванням, застосуванням різноманітної техніки) губиться навчальний зміст уроку.


.


Необхідність використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках історії України та всесвітньої історії є очевидною , і кожен творчий вчитель повинен застосовувати цю технологію.

Пропоную наступну роботу з аудіовізуальними і мультимедійними засобами.
^

Документальні матеріали


Фільми мають бути розподілені за темами, для кожного уроку потрібно вибирати окремі фрагменти, які не повинні заважати вчителю і учням у процесі проведення уроку. Кожен документальний фільм має автора з своїми поглядами, тому вчителю потрібно чітко відбирати відеоматеріал так, щоб учень міг самостійно робити висновки. З всесвітньої історії фільми каналу “Діскавері” мають найбільш ефективну побудову, особливо фільми по стародавньому світу ( 6 клас). Такі серіали як “Загублені скарби стародавніх цивілізацій” вміщують короткі нариси по окремих країнах стародавнього світу -–Єгипту, Греції, Китаю, Індії, Межиріччю, Риму і т.д. Для учнів 6 класу в цих фільмах досить цікаво і змістовно розповідається про певні події, які відбувались в історії людства. Після таких фільмів учень більш яскраво уявляє собі про що буде говоритись на уроках в подальшому. В 6-х класах доцільно показувати такий фільм повністю перед вивченням певної теми, а потім в процесі навчання використовувати уривки з фільму на різних етапах уроку. Більшість документальних фільмів побудовані на архівних матеріалах, інтерв’ю сучасників та учасників подій і можуть розглядатись в якості відеоматеріалів, які дозволяють наблизитися до вирішення завдання формування дослідницьких навичок учнів. Однак, супроводжуючі ці фільми коректні, вивірені коментарі містять, як правило, готові оцінюючі твердження і висновки, які не дозволяють учням, повністю побудувати власні висновки і виступити в якості самостійних дослідників минулого. Тому доцільно використовувати в даному випадку елементи інноваційної технології Ю.Троїцького (навчання без підручника). Переглядаючи певний відеоматеріал, учень може перевірити його за історичними документами, архівними дослідженнями і зробити самостійно висновки.

Документальні фільми з історії України мають ще більше недоліків, як технічних, так і змістовних. Найбільш доцільним на уроках історії України в 5-11 класах є використання 15-хвилинних фільмів з серії “Невідома Україна” та “Золота підкова”.


^

Художні фільми


Художні фільми теж є одним з найбільш цікавих засобів навчання, але тривалість художнього фільму не дає можливості вчителю показати

його повністю на уроці та і немає такої потреби. Більш доцільно зробити окремі відеофрагменти з фільму, які яскраво відображають тему чи подію (“Вогнем і мечем”, “Жанна д’Арк” та інші). Використання художніх фільмів найбільш продуктивне на нестандартних уроках ( урок-рольова гра, “Що? Де? Коли?” і т.д.)


^

Діафільми і слайди


В тих випадках, коли діафільм повністю і наглядно відображає програмний матеріал, він може бути основою уроку. Основним засобом активізації учня при роботі з діафільмами і слайдами є постановка питань і завдань, які потрібно зв’язати з конкретним образотворчим рядом діафільму. На жаль, на сучасному етані нових учбових діафільмів не випускається, а ті, що є ( особливо матеріали 9-11 класів) вже застаріли як якісно, так і змістовно.


Аудіоматеріали


Використання аудіоматеріалів є необхідним і досить цікавим. Так як я працюю в навчально-виховному комплексі з поглибленим вивченням англійської мови та школи мистецтв, то доцільно проводити інтегровані уроки – історії та історії мистецтв в спеціальному класі. Використання аудіоматеріалів найбільш ефективно при вивченні тем з культури. Вчитель повинен скласти і записати матеріал за темами. Наприклад. музика Відродження, музика народів Сходу та ін. Аудіоматеріал не повинен заважати вчителю та учням, не бути “фоном” уроку, а навпаки, повинен доповнювати учбовий процес.


^

Комп’ютерна мультимедія


Особливої актуальності останнім часом у галузі освіти набувають проблеми розробки й впровадження комп’ютерно-інформаційних, зокрема, мультимедійних технологій навчання.. Мультимедійні програми можуть забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною системою проходить у діалогічній формі, сама комп’ютерна технологія забезпечує нові можливості щодо організації паралельного навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання. Форми практичного використання мультимедійних програм можуть бути найрізноманітнішими. Мультимедійні матеріали можуть використовуватися перед


.

вивченням навчального матеріалу як вступ до теми ( зорова, слухова або зорово-слухова опора для здійснення пошукової діяльності, подальшого засвоєння учнями знань), як матеріал для самостійного опрацювання навчальної інформації, як засіб контролю та самоконтролю якості і повноти знань учнів тощо.

На початку ХХІ ст. з’явилась велика кількість навчальних компакт-дисків з історії (“Стародавня Греція”, “Стародавній Єгипет”, “Римська імперія у війнах”, “Світ у війнах” та інші), які доцільно використовувати на уроках. Якщо учні в певній мірі володіють комп’ютером, то вчителю доцільно проводити інтегровані уроки в комп’ютерному класі. Наприклад, при вивченні теми “Стародавня Греція” учню надається можливість побачити схеми битв, побут, культуру, політичну структуру країни завдяки навчальному диску, на якому є ряд тестових завдань. Використовувати комп’ютер можна при залікових та підсумкових атестаціях за наявністю учбових програм-тестів.


^

Робота з текстом


Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії буде ефективніше, коли вчитель застосовує роботу з історичним текстом. Ця технологія являє собою модель навчання історії, побудовану на дослідженні текстів з подальшим творчим їх використанням учнями і розвитку творчого та історичного мислення. Учасники навчального процесу, учень та вчитель, виступають як рівні. А навчання -– то їх спільна діяльність, результатом якої є створення учнями власної версії історичної події. Навчання за цією технологією складається із завершених циклів – тем. Кожній темі відповідає комплекс проблем, які вирішують учні під час її вивчення. Застосування аудіовізуальних засобів при цьому просто необхідне. Наприклад, вивчаючи тему “Столітня війна” ( 7 клас), учням пропонуються тексти з хрестоматії та уривки фільму “Жанна д’Арк”, які відповідають тексту. Учні, ознайомившись з текстом і відеоматеріалом, обговорюють їх, інтерпретують у власному розумінні, роблять певні висновки. Безумовно, повністю відмовитись від підручника недоцільно, тому що не кожну тему можна вивчити за хрестоматійними та архівними текстами, і не кожен учень може аналізувати історичні тексти і робити самостійні висновки. Крім того, навчання без підручника має свої негативні сторони – фрагментарність знань, нестача коштів на роздрукування текстів і неможливість ознайомлення з текстами кожної теми.

Використання аудіовізуальних засобів та мультимедійних засобів є необхідною ланкою у роботі творчого вчителя тому, що арсенал дидактичних можливостей аудіовізуальних та мультимедійних засобів навчання дуже великий. Стисло його можна визначити так:

  • урізноманітнення форм подання інформації;

  • урізноманітнення навчальних завдань;

  • забезпечення зворотного зв’язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;

  • широка індивідуалізація процесу навчання, розширення поля самостійності;

  • широке застосування ігрових прийомів;

  • активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта учбової діяльності;

  • посилення мотивації навчання.

Потрібно відмітити, що найбільш ефективне формування дослідницьких вмінь учнів на уроці, передбачає крім дотримання загальних вимог щодо використання аудіовізуальних засобів в процесі навчання, дотримання додаткових вимог:



  • по перше, уроки-пари з відповідної теми;

  • по-друге, використання і сполучення завдань трьох типів: репродуктивного, продуктивно-пізнавального і проблемного.

  • по-третє, врахування рівня підготовки школярів до сприйняття аудіо-відеоматеріалів при винесенні тих чи інших питань на обговорення.

Також важливо знайомити учнів з текстами хрестоматій чи підручника після закінчення роботи з аудіовізуальними засобами .

Побудована таким чином робота сприяє розвитку учнівських компетенцій, дозволяє сформувати в учнів наступні дослідницькі вміння і навички:

  • робота з аудіовізуальними засобами, як зі специфічним історичним джерелом;

  • спостереження і аналіз історичних подій;

  • формування гіпотези;

  • використання набутих знань на практиці і в галузі інших споріднених з історією предметів. Найбільш підготовлені учні можуть узагальнити матеріал і скласти доповіді, написати реферати.



Використання опорного конспекту як засобу інноваційного навчання на уроках історії, з метою активізації навчально – виховного процесу

Незадовільний стан шкільної освіти у багатьох країнах зумовив необхідність її реформування. Змінюються цілі та завдання, що постали перед сучасною освітою в інформаційному суспільстві, поступово на зміну традиційній системі навчання приходить особистісно-орієнтована, традиційні методи замінюються інноваційними, що передбачать зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення долі репродуктивної діяльності; використання завдань для перевірки різних видів діяльності учнів, збільшення кількості завдань для пояснення навколішних історичних процесів і явищ.

Зі зміною орієнтирів в основних завданнях навчання, коли учень перестає бути об’єктом навчання і стає його активним учасником посилюється роль інтерактивного навчання. Існують різні засоби інтерактивного навчання: ділові ігри, метод проекту, ажурна пилка то що. Опорний конспект має посісти серед них своє почесне місце і дати можливість учням відчути свій творчий потенціал, досягати успіхів в процесі підвищення власних компетентностей. Процесу створення опорного конспекту передує клопітка робота. Необхідна , по перше, мотивація цього виду навчальної діяльності. Учням необхідно на конкретному прикладі показати переваги опорного конспекту перед звичайним, необхідно наголосити на можливостях опорного конспекта вміщати великий обсяг інформації, а його вигляд – легко її відтворювати, що немало важливо в період зростання обсягів цієї інформації. Навчившись створювати опорні конспекти учні зможуть це робити на інших уроках і взагалі в подальшому, можливо, студентському житті. По друге учнів необхідно безпосередньо навчити створювати опорний конспект. Це означає оволодіти певною інформацією (розповідь учителя, зміст параграфу, документу) і занотувати її виділивши в ній основне і другорядне. Необхідно також розробити систему власних скорочень і позначок, які б дозволили занотовану інформацію розташувати в певній схемі і послідовності.

Очевидно, що найважливішою складовою процесу навчання є не сам опорний конспект, а вчитель , озброєний методикою створення і застосування опорного конспекту.

Робота з опорним конспектом має сприяти розвитку навичок мислення і переходу від навичок мислення низького рівня (знання, розуміння, використання) до навичок мислення високого рівня (аналіз, синтез, оцінювання). Адже опорний конспект ілюструє, компанує, його можна обговорювати, на його підставі можна робити висновки, а це вже є навички мислення високого рівня.


Наприклад:

Самостійники Федералісти



М.Грушевський

УЦР

3-4 березня 1917

^ УПСФ, УСДРП, УПСР…

Автономія! Преса! Мова!


Універсали






І ІІ ІІІ ІV


29 квітня 1918 Конституція

Президент М.С. Грушевський

29 квітня 1918 З’їзд хліборобів (6500деп.) гетьман - Павло Скоропадський


Результат діяльності вчителя в цілому можна оцінити за такими критеріями

  • Динаміка інтересу учнів до навчання

  • Динаміка якості навчальних досягнень учнів

  • Успішність оволодіння учнями конкретними розумовими діями

  • Зворушення в емоційній, емоційно-вольовій сфері особистості

  • Досягнення учнями поставлених перед собою освітніх цілей

  • Формування в учнів адекватної самооцінки

  • Здатність до співробітництва з однолітками

  • Сформованість соціальної і професійної компетенції

  • Збереження фізичного і психічного здоров’я



Привласнювальне господарство

Збиральництво Полювання




Землеробство(мотичне) Скотарство


^ Відтворююче господарство




слов’яни



західні південні східні

склавини анти

Фабрика

Завод


Мануфактура


Реміснича майстерня

Промисловий переворот


^ 23 серпня 1939 пакт Молотова – Рібентропа



Польща

Німеччина СРСР

Нарва 8 областей Львів, Дрогобич,



Станіслав,Тернопіль, Волинь,

Рівно, Ізмаїл, Чернівці

Вісла


Сан



















Література

  1. Актуальні проблеми трасформації соціогуманітарної освіти: Зб. наук. пр. за підсумками Всеукраїнської наук.-практ. конф. (4-5 грудня 2003р.) / Кам'янець- Подільський держ. ун-т. – Кам'янець-Подільський, 2004. – 186с.

  2. ^

    Аствацатуров Г.М. Тактика познавательного поиска: Интерактивное обучение на уроках права и обществознания // Учитель (Россия). – 2002. – №1. – С.59-64.

  3. Аствацатуров Г.М. Технология конструирования мультимедийного урока / Г. Аствацатуров // Учитель истории. - 2002. - №2. - 2-6с.

  4. ^

    Баралгін О. В. та ін. Історичний атлас у комп'ютерному класі.// Історія в школі України.-2005.-№1 –с.21-23.

  5. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: Монографія. - Запоріжжя: Просвіта, 2005. - 160с.

  6. ^

    Баханов К.О. Модель навчання у дискусії // Історія в школі. – 2000. - №9. – С.16-22.

  7. Баханов К.О. Інтерактивне навчання // Історія в школах України. – 1998. - №2. – С.31-36.

  8. Володарська М.О., Зєнович В.І. Я і Україна. Інтерактивні технології навчання. Розробки уроків. 1 клас: Метод. посіб. для вчителів. – Харків, Скорпіон, 2005. – 200с.

  9. ^

    Гирич І.В. Роль історії в системі орієнтаційних цінностей // Історія в школах України. - 2003. - №5. - с. 8 - 10.

  10. Гончаров С.М. Інтерактивні технології навчання в кредитно-модульній системі організації навчального процесу. – Рівне: НУВГП, 2006. – 172с.

  11. ^

    Гуманізація процесу навчання в школі: Наук.-метод. зб./ За ред. С.П. Бондар. - К.: Стилос, 2004. - 256с.

  12. Дрібниця В.О. Використання комп'ютера на уроках суспільно-гуманітарних дисциплін.// Історія і правознавство. - 2005. - №14 - с.4-5.

  13. Женина Л.В., Маткин А.А. История // Методические рекомендации по использованию информационно-коммуникационных технологий в цикле социально-экономических дисциплин в общеобразовательной школе / под ред. И.Г.Семакина. – Пермь: ПРИПИТ, 2006. – 125с.

  14. ^

    Жерлыгина С.П. Использование компьютерных технологий в преподавании истории/С.П. Жерлыгина // Преподавание истории в школе. - 2005. - №8. - 68с.

  15. Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании/ И.Г. Захарова. - М.: Академия, 2007. – 127с.

  16. ^

    Информатизация общего среднего образования: Научно-методическое пособие / под ред. Д.Ш.Матроса. – М.: Педагогическое общество России, 2004. – 114с.

  17. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. посібник / Благодійна організація "Вчителі за демократію та партнерство" / О.Пометун (авт.-уклад.). – К., А.П.Н., 2002. – 135с.

  18. ^

    Калуцкая Е.К. Современный кабинет истории: проблемы и перспективы / Е.К. Калуцкая // Преподавание истории в школе. - 2008. - №3. - с.3-6.

  19. Києнко-Романюк Л.А. Гра “Дебати” – одна з форм позашкільної роботи з старшокласниками. – Вінниця, ВОІПОПП, 2002. – 78с.

  20. ^

    Комаров Ю.С. Використання мультимедійного комплексу у викладанні історії // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2004. – №2. – с.11 – 14.

  21. Комарів В.П. До питання про систему методів навчання історії в школі // Історія в школах України. - 2006. - №3. - с.23-26; - №5. - с.26-30.

  22. ^

    Концепція національної системи виховання: Наук.-метод. зб. - К.: Освіта, 2004. - 5с.

  23. Короткова М.В. Личностно-ориентированный подход в использовании наглядных средств на уроках истории/ М.В. Короткова // Преподавание истории в школе. - 2008. - №1. - с.3-8.

  24. ^

    Крылова Н.Б. Проектные (продуктивные) методы по классно-урочной организации образования/ Н.Б. Крылова // Школьные технологии. - 2004. - №5 – с.8-11.

  25. Ладиченко Т. Електронний педагогічний програмний засіб з історії – новий крок в оволодінні навчальним матеріалом // Історія в школах України. – 2005. – №4 – с.13 – 16.

  26. Мокрогуз О. ПК як універсальна складова оптимізації роботи вчителя (З практики запровадження комп’ютерних технологій на уроці історії) // Історія в школах України. – 2005. – №1. -С.23-27.

  27. ^

    Нагорний С. “Мозковий штурм” на уроках історії // Освіта України. – 1998. - № 44. – С.10; 1999. - №29. – С.5-8; 2000. - №3. – С.8.

  28. Національна доктрина розвитку освіти // Офіційний вісник України. - 2002. - №16 - с.13 – 17.

  29. ^

    Нестеренко Т., Богданова О. Використання методу групового інтерактивного навчання на уроках історії та правознавства // Історія в школі. – 2002. - №3. – С.8-11.

  30. Недзельська В.М. Деякі аспекти використання комп'ютера на уроках історії та правознавства.// Комп'ютер у школі та сім’ї.-2000.-№3.-С.37.

  31. ^

    О современных методах преподавания истории // Преподавание истории в школе. – 2001. - №4. – С.66-77.

  32. Охредько О.М. Історія та комп’ютер.// Історія в школі.-2000.-№5.-С.22-25.

  33. ^

    Охредько О.М. Комп'ютер на уроках історії.// Історія в школах України.-2001.-№4.-С.23-26.

  34. Павленко А.Р. Компьютер,TV и здоровье.- Киев: «Основа»,2002. – 98с.

  35. Приходченко К.В. Комплексний подхід до виховання творчої особистості // Рідна школа. - 2001. - №4. - с.25

  36. ^

    Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. - метод. посібник. - К.: АПН, 2003. - 192с.

  37. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посібник. - К.: АПН, 2004. - 136з

  38. ^

    Пометун О.І., Гупан Н.К. Кооперативне навчання учнів на уроках історії // Історія в школах України. – 2003. – №3. – С. 29-37.

  39. Пометун О.І., Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. – К.: Ґенеза, 2005. – 328 с.

  40. ^

    Родигіна Й.В. Компетентнісно оієнтований підхід до навчання. – Харків:Основа, 2005. - 96с.

  41. Румянцев В.Б. Всемирная истории в Интернете.// Преподавание истории и в школе. – 2006. - № 8. - С.75-77.

  42. ^

    Селевко Г.К. «Педагогические технологии по основе информационно-коммуникационных средств», М., НИИ школьных технологий, 2005. - 180с.

  43. Сотниченко В.М. Методологічні засади самостійного навчання // Історія в школі. - 2007. -№11. - с.14 - 18.

  44. ^

    Студеникин М.Т. Современные технологии преподавания истории в школе / М.Т. Студеникин. - М.: Владос, 2007. - 227с.

  45. Сучасний урок: Панорама методичних ідей: наукове видання / упоряд. Н.І. Харківська. – Харків : Основа, 2004. – 128 с.

  46. Тороп В.В. Проблема использования информационных технологий в преподавании предметов социально-гуманитарного цикла / В.В. Тороп // Преподавание истории в школе. - 2007. - №2. - с.4-8.

  47. ^

    Фоменко А.В. Деякі підходи до розробки і створення навчальних комп’ютерних програм з історії.// Історія в школах України. - 2003. - №1. - с.21-26.

  48. Фоменко А.В. Комп'ютер як засіб організації навчально – пізнавальної діяльності учнів на уроках історії ( на матеріалах історії стародавнього світу): Автореферат- диск: К. - 2003. - 18с.

  49. Фоменко А.В., Пометун О.І. Сучасні комп’ютерні навчальні програми з історії та підходи до їх використання на уроках.// Історія в школах України. - 2003 - №3. – с.15 – 21.

  50. Чернов А.В. Использование информационных технологий в преподавании истории и обществознания. // Преподавание истории в школе. – 2005. - № 8. – с.12 – 14.

  51. Чернов А.В. Мультимедийный кабинет / А.В. Чернов // Преподавание истории в школе. - 2001. - № 7. - 40-46с.

  52. Якубець А. Використання рольової гри на уроках всесвітньої історії в 11 класі // Історія в школах України. – 2002. - №3. – С.35-38.




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації