Поиск по базе сайта:
Тема 12. Структуризація великих мереж icon

Тема 12. Структуризація великих мереж




Скачати 151.95 Kb.
НазваТема 12. Структуризація великих мереж
Дата конвертації06.01.2013
Розмір151.95 Kb.
ТипДокументи

Тема 12. Структуризація великих мереж

Тема 12. Структуризація великих мереж


В невеликих мережах (10-30 комп’ютерів) найчастіше використовується певна типова топологія:

  • Загальна шина (Ethernet).

  • Зірка (Ethernet).

  • Кільце (TokenRing, FDDI).

Всі ці топології мають властивості однорідності – тобто всі комп’ютери у мережі мають однакові права на доступ до інших комп’ютерів. Однорідність структури спрощує нарощення числа комп’ютерів, полегшує обслуговування та експлуатацію мережі.

При розбудові великих мереж виникають певні проблеми:


  • Обмеження на довжину ліній між вузлами.

  • Обмеження на кількість вузлів.

  • Обмеження на інтенсивність трафіку.

Для вирішення цих проблем використовують спеціальні методи структуризації мереж та спеціальне обладнання:

  • Повторювачі (repeater).

  • Концентратори (concentrator, hub).

  • Мости (bridge).

  • Комутатори (switch).

  • Маршрутизатори (router).

  • Шлюзи (gateway).

Таке обладнання називається комунікаційним, бо воно призначено для об’єднання окремих сегментів мережі до єдиного цілого.
^

Структуризація локальної мережі


Тут слід розрізняти:

  • Топологію фізичних зв’язків, тобто фізичну структуру мережі.

  • Топологію логічних зв’язків, тобто логічну структуру мережі.

Конфігурація фізичних зв’язків визначається електричними з’єднаннями комп’ютерів, і може бути представлена у вигляді графу, де вузлами є комп’ютери та комунікаційне обладнання, а ребрами є відрізки кабелю, що з’єднують ці вузли (рис. 12.1).



Рис. 12.1. Конфігурація фізичних зв’язків.

Логічні зв’язки – це шляхи просування інформаційних потоків по мережі. Вони утворюються за рахунок відповідного налаштування комунікаційного обладнання.

В певних випадках фізична і логічна топології мережі можуть збігатися (рис. 12.2), а в деяких випадках – не збігатися (рис. 12.3).
Рис. 12.2. Фізичне «кільце» та логічне «кільце».
Рис. 12.3. Фізична «загальна шина» та логічне «кільце».
^

Фізична структуризація локальної мережі


Основними засобами фізичної структуризації локальної мережі є повторювачі (repeator) та концентратори (concentrator) чи хаби (hub).

Повторювач є найпростішим комунікаційним пристроєм, що використовується для фізичного з’єднання різних сегментів кабелю локальної мережі, з метою збільшення загальної довжини мережі. В повторювачі є лише два порти, і сигнал з одного порту перескеровується на інший.

Концентратором називається повторювач, який спроможний з’єднати кілька сегментів. Пристрій має більшу кількість портів, а сигнали, що надійшли на один порт скеровуються на всі інші порти.

Концентратори є необхідними пристроями практично у всіх базових мережних технологіях.
^

Логічна структуризація мережі у роздільному середовищі


Фізична структуризація мережі не дозволяє вирішувати певні проблеми, такі як:

  • Дефіцит пропускної здатності.

  • Неможливість використання в різних частинах мережі ліній зв’язку з різною пропускною здатністю.

  • Типові фізичні топології («загальна шина», «кільце», «зірка») для обміну даними мають лише одне роздільне середовище, що об’єднує всі мережні пристрої. Наприклад, в мережі «загальна шина» взаємодія двох комп’ютерів займає шину на весь час обміну, тому при збільшенні кількості комп’ютерів зменшується продуктивність та швидкодія мережі.

  • Часто типові топології виявляються неадекватними до структури інформаційних потоків великої мережі.

Ці проблеми спроможна вирішити логічна структуризація мережі.

Приклад


Нехай, на підприємстві була проста односегментна мережа. До одного кабелю було під’єднано всі комп'ютери підприємства за топологією «загальна шина» (рис.12.4). З часом, кількість комп’ютерів збільшилася, мережа все частіше виявлялася зайнятою, користувачам доводилося довше чекати відповіді від мережних застосувань. Окрім того, почали позначатися обмеження на довжину зв'язків між комп'ютерами і виявилося неможливим розміщення комп'ютерів в приміщенні, що виділено для нової робочої групи.
Рис. 12.4. Односегментна мережа підприємства.

Було прийнято рішення структуризувати мережу і застосувати концентратори. На рис.12.5 показано мережу, що утворилася після фізичної структуризації. З'явилася можливість рознести комп'ютери користувачів на великі відстані і фізична структура мережі стала відповідати адміністративному устрою підприємства. Проте, проблеми, що пов'язані з продуктивністю, залишилися невирішеними. Наприклад, щораз, коли користувач комп'ютера A надсилав дані до комп'ютера B, вся мережа для інших комп’ютерів була заблокованою.
Рис. 12.5. Фізична структуризація мережі підприємства.

Відповідно до логіки роботи концентратора кадр, що надсилається комп'ютером A до комп'ютера B, повторюється на всіх інтерфейсах всіх вузлів мережі. Доки комп'ютер B не отримає адресований до нього кадр, жоден з комп'ютерів мережі не може мати доступ до роздільного середовища передачі. Отже, використання концентраторів змінило лише фізичну структуру мережі, а логічна структура залишилася без змін.

Вирішення наведеної у прикладі проблеми полягає у відмові від використання одного загального для всіх вузлів роздільного середовища.

Наприклад, в даному випадку бажано, щоб кадри, які передають комп'ютери відділу 1, виходили б за межі цієї частини мережі лише у випадку, якщо вони прямують до комп'ютерів інших відділів. З іншого боку, в мережу кожного з відділів повинні потрапляти лише ті кадри, що адресовані до вузлів саме цієї мережі. Таким чином, в межах кожного відділу варто використовувати окреме «власне» роздільне середовище.

^ Логічна структуризація мережі – це процес розділення загального роздільного середовища (мережа) на логічні сегменти, які представляють самостійні роздільні середовища (сегменти мережі) з меншою кількістю вузлів.

За правильної логічної структуризації мережі її продуктивність суттєво підвищується, оскільки комп’ютери одного відділу не очікують в той час, як комп’ютери іншого відділу передають дані. Також, логічна структуризація допускає наявність різної пропускної здатності в різних сегментах мережі.

Поширення трафіку, що призначений для комп’ютерів певного сегменту мережі лише у межах цього сегменту називається локалізацією трафіку.
^

Для логічної структуризації використовують:


  • Мости.

  • Комутатори.

  • Маршрутизатори.

  • Шлюзи.

Мережне комунікаційне обладнання

^

Повторювач (repeater)


Основною функцією повторювача є повторення сигналів, що надходять до його порту. Повторювач відновлює і підсилює електричні характеристики сигналів та їх синхронність, і за рахунок цього з'являється можливість збільшувати загальну довжину кабелю між віддаленими вузлами в мережі (рис. 12.6).
Рис. 12.6. Об’єднання фізичних сегментів за допомогою повторювача.
^

Концентратор (concentrator), хаб (hub)


Концентратором або хабом називають багатопортовий повторювач. Він виконує не лише функцію повторення сигналів, але і виконує функції об'єднання комп'ютерів мережі. Практично у всіх сучасних мережних стандартах концентратор є необхідним елементом мережі, що сполучає окремі комп'ютери у мережу.
Рис. 12.7. Мультиплексування потоків у концентраторі.

Функції, що виконує концентратор наближені до функцій мультиплексора (рис. 12.7). Ядром концентратора є процесор.

В концентраторі сумарна пропускна здатність вхідних каналів є вищою за пропускну здатність вихідного каналу. Оскільки потоки вхідних даних в концентраторі є більшими за вихідний потік, то головним його завданням є концентрація даних. У разі, коли число блоків даних, що поступають на входи концентратора, перевищують його можливості, тоді концентратор ліквідовує частину цих блоків.

Яку б складну структуру не утворювали концентратори, всі комп'ютери, що під’єднані до них утворюють єдиний логічний сегмент, в якому люба пара взаємодіючих комп'ютерів повністю блокує можливість обміну даними для інших комп'ютерів цього сегменту.

Виробники концентраторів реалізовують в своїх пристроях різні набори додаткових функцій, але найчастіше зустрічаються наступні:

  • Об'єднання сегментів з різними фізичними середовищами (наприклад коаксіальний кабель, скручена пара, оптоволоконний кабель) до єдиного логічного сегменту.

  • Автосегментація портів – автоматичне від’єднання порту при його некоректній поведінці (пошкодження кабелю, інтенсивна генерація пакетів помилкової довжини тощо).

  • Підтримка між концентраторами резервних зв'язків, які будуть задіяні у разі відмови основних зв’язків.

  • Захист даних, що передаються по мережі від несанкціонованого доступу.

  • Сучасні концентратори мають порти для під’єднання до різних локальних мереж.

  • Підтримка засобів управління мережами.



Концентратори та повторювачі є мережними пристроями, що діють на фізичному рівні мережної моделі OSI. Відрізки кабелю, що об’єднують два комп'ютери або два інших мережних пристрої, називаються фізичними сегментами, тому концентратори і повторювачі, які використовуються для долучення нових фізичних сегментів є засобами фізичної структуризації мережі.
^

Міст (bridge)


Перші пристрої, що дозволяли об'єднувати кілька мереж, були двохпортовими і отримали назву мостів. З розвитком даного типу обладнання, вони стали багатопортовими і отримали назву комутаторів. Певний час обидва поняття існували одночасно, а пізніше замість терміну «міст» стали застосовувати «комутатор».

Міст, а також його швидший аналог – комутатор, поділяє загальне середовище передачі даних на логічні сегменти. Логічний сегмент утворюється шляхом об'єднання кількох фізичних сегментів (відрізків кабелю) за допомогою одного чи кількох концентраторів (рис. 12.7).
Рис. 12.7. Об’єднання логічних сегментів мережі за допомогою моста.

Кожен логічний сегмент підключається до окремого порту моста. Після надходження кадру на певний порт, міст повторює цей кадр, але не на всіх портах, як це робить концентратор, а лише на тому порту, до якого під’єднано сегмент, що містить комп'ютер-одержувач.

Тим самим міст ізолює трафік одного сегменту від трафіку іншого, і підвищує загальну продуктивність мережі. Локалізація трафіку не лише економить пропускну здатність, але і зменшує можливість несанкціонованого доступу до даних, оскільки кадри не виходять за межі свого сегменту і їх складніше перехопити зловмисникові.

На рисунку 12.8 показано мережу, яку було отримано з мережі з центральним концентратором (рис. 12.5) шляхом його заміни мостом. Мережі відділів 1 і 2 складаються з окремих логічних сегментів, а мережа відділу 3 – з двох логічних сегментів. Кожен логічний сегмент побудовано на базі концентратора. Він має просту фізичну структуру, що утворено відрізками кабелю, які під'єднують комп'ютери до портів концентратора. Якщо користувач комп'ютера A надсилає дані до комп'ютера B, що знаходиться в одному з ним сегменті, то ці дані будуть повторені лише на мережних інтерфейсах їх загального сегменту.
Рис. 12.8. Єдине середовище, що розділяється, за допомогою моста перетворене
в чотири роздільні середовища.

Для локалізації трафіку мости використовують апаратні адреси комп'ютерів.

Яким чином міст дізнається про порт, на який треба передати кадр, адже апаратна адреса не містить жодної інформації про належність комп'ютера з даною адресою до того чи іншого сегменту?

Звичайно, така інформація може бути надана мосту адміністратором під час ручної конфігурації. Проте, такий спосіб є мало придатним для великих мереж. Міст вирішує цю задачу автоматично, за допомогою простого навчального алгоритму.

Будь-який пакет обробляється наступним чином:

  1. Міст витягує зі службової інформації пакету MAC-адресу відправника і шукає його в таблиці адрес абонентів, які відносяться до даного порту. Якщо такої адреси в таблиці немає, то вона туди додається. Таким чином, автоматично формується таблиця адрес всіх абонентів кожного сегменту, що під’єднані до портів моста.

  2. Міст витягує зі службової інформації пакету MAC-адресу одержувача і шукає його в таблицях адрес, що відносяться до всіх портів.

  • Якщо пакет адресовано в сегмент, з якого він надійшов, то він не ретранслюється на інші порти.

  • Якщо пакет є широкомовним або груповим, то він ретранслюється у всі порти окрім того, з якого надійшов пакет.

  • Якщо пакет адресовано для одного абонента, то він ретранслюється лише в той порт, до якого приєднано сегмент з цим абонентом.

  • Якщо адресу приймача не виявлено в жодній з таблиць адрес, то пакет надсилається до всіх портів, окрім того, з якого він надійшов (як широкомовний).

Таблиці адрес абонентів мають обмежений розмір, тому вони формуються так, щоб мати можливість автоматичного оновлення свого вмісту. Адреси абонентів, які довго не надсилають пакетів, за певний час (за стандартом IEEE 802.1D - 5 хвилин) витираються з таблиці. Це гарантує, що адреса абонента, якого від’єднано від мережі або перенесено до іншого сегменту, не займатиме зайвого місця в таблиці.

Одночасно міст може ретранслювати тільки один пакет. Всі функції моста виконуються послідовно одним центральним процесором. Саме тому, міст працює повільніше, ніж комутатор.

Мости не мають механізмів управління потоками блоків даних. Тому, може статися, що вхідний потік блоків виявляється більшим, ніж вихідний. У цьому випадку міст може не впоратися з обробкою вхідного потоку, і його буфери будуть переповнюватися. Щоб цього не відбулося, надмірні блоки викидаються.

Мости можуть підтримувати обмін між сегментами з різною швидкістю передачі, а також забезпечувати сполучення напівдуплексних і дуплексних сегментів.

Оскільки, точна топологія зв'язків між логічними сегментами мосту є невідомою, він може правильно працювати лише в тих мережах, в яких міжсегментні зв'язки не утворюють замкнутих контурів (петель).

Отже, мости мають абсолютно певне призначення. По-перше, вони призначені для з'єднання мережних сегментів, що мають різні фізичні середовища, наприклад для з'єднання сегменту з оптоволоконним кабелем і сегменту з коаксіальним кабелем. По-друге, мости можуть бути використані для зв'язку сегментів, що мають різні протоколи нижніх рівнів (фізичного і канального).
^

Комутатор (switch)


Комутатор за функціональністю є подібним до моста і відрізняється від моста в основному вищою продуктивністю. Часто термін «комутатор» використовується у вузькому сенсі, позначаючи конкретний тип пристрою (рис. 12.9).
Рис. 12.9. Комутатор.

Кожен порт комутатора оснащено спеціальним процесором, який обробляє кадри за алгоритмом моста незалежно від процесорів інших портів. Міст в кожен момент часу може здійснювати передачу кадрів тільки між однією парою портів, а комутатор одночасно підтримує потоки даних між всіма своїми портами. Іншими словами, міст передає кадри послідовно, а комутатор паралельно.

Мости з'явилися в ті часи, коли мережу ділили на невелику кількість сегментів, а міжсегментний трафік був невеликим. Мережу найчастіше ділили на два сегменти, тому і термін був вибраний відповідний - міст. Для обробки потоку даних з середньою інтенсивністю 1 Мбит/с мосту цілком вистачало продуктивності одного процесорного блоку.

При зміні ситуації в кінці 80-х - початку 90-х років - появі швидких протоколів, продуктивних персональних комп'ютерів, мультимедійної інформації, розділенні мережі на велику кількість сегментів - класичні мости перестали справлятися з роботою. Обслуговування потоків кадрів між кількома портами за допомогою одного процесорного блоку вимагало значного підвищення швидкодії процесора і було досить дорогим рішенням.

Ефективнішим виявилося рішення, яке і «породило» комутатори: для обслуговування потоку, що надходить на кожен порт, в пристрій ставився окремий спеціалізований процесор, який реалізовував алгоритм моста. По суті, комутатор - це мультипроцесорний міст, що здатний паралельно просувати кадри відразу між всіма парами своїх портів.

Коли стало економічно виправдано використовувати окремі спеціалізовані процесори на кожному порту комунікаційного пристрою, комутатори локальних мереж цілком витіснили мости.

За рахунок цього загальна продуктивність комутатора, зазвичай, є вищою за продуктивність традиційного моста, що має один процесорний блок.

В комунікаційній мережі комутатор є системою ретрансляції - системою, що призначена для передачі даних або перетворення протоколів. Комутація здійснюється тут без жодної обробки даних. Комутатор не має буферів і не може накопичувати дані. Тому, при використанні комутатора швидкості передачі сигналів в каналах мають збігатися. Канальні процеси, що реалізовуються комутатором, виконують спеціальні інтегральні схеми.

Спочатку, комутатори використовувалися лише в територіальних мережах. Потім вони з'явилися і в локальних мережах, наприклад, комутатори приватних установ. Пізніше з'явилися комутовані локальні мережі. Їх ядром стали комутатори локальних мереж.

Комутатор може об’єднувати сервери і бути основою для об'єднання кількох робочих груп. Він скеровує пакети даних між вузлами локальної мережі. Кожен комп’ютер сегменту отримує доступ до каналу передачі даних без конкуренції і бачить лише той трафік, який курсує в його сегменті.
^

Функції комутатора локальної мережі:


  • Забезпечення наскрізної комутації.

  • Наявність засобів маршрутизації.

  • Підтримка простого протоколу управління мережею.

  • Імітація моста або маршрутизатора.

  • Організація віртуальних мереж.

  • Швидкісна ретрансляція блоків даних.

Відповідно до базової еталонної моделі OSI мости та комутатори описуються протоколами фізичного і канального рівнів. Мости та комутатори перетворюють фізичний (1A, 1B) і канальний (2A, 2B) рівні різних типів (рис. 12.10).
Рис. 12.10. Робота комутаторів на фізичному та канальному рівнях.

Обмеження, що пов'язані із застосуванням мостів і комутаторів, - за топологією зв'язків та інших - привели до того, що в переліку комунікаційних пристроїв з'явився ще один пристрій – маршрутизатор.
^

Маршрутизатор (router)


Маршрутизатор – система ретрансляції, що сполучає дві комунікаційні мережі або їх частини. Маршрутизатори працюють на третьому (мережному) рівні моделі OSI, що спілкується з протоколами вищих рівнів.

Маршрутизатори, як і мости або комутатори ретранслюють пакети з однієї частини мережі в іншу. Спочатку маршрутизатор від комутатора відрізнявся тільки тим, що на комп'ютері, який об’єднує дві чи більше мереж, було встановлено інше програмне забезпечення.
^

На тепер між маршрутизатором і комутатором існують принципові відмінності:


  • Маршрутизатори працюють не з фізичними адресами пакетів (MAC-адресами), а з логічними мережними адресами (IP-адресами).

  • Маршрутизатори ретранслюють не всю інформацію, що приходить, а лише ту, яка адресована до них особисто, і відкидають (не ретранслюють) широкомовні пакети.

  • Маршрутизатори на відміну від мостів і комутаторів не є прозорими для абонентів.

Головною відмінністю є те, що маршрутизатори підтримують мережі з великою кількістю можливих маршрутів та шляхів передачі інформації, так звані комірчасті мережі (meshed networks). Приклад такої мережі показаний на рисунку 2.11. Комутатори ж вимагають, щоб в мережі не було петель, щоб шлях поширення інформації між двома будь-якими абонентами був єдиним.
Рис. 12.11. Комірчаста мережа з маршрутизаторами.

Маршрутизатори є складнішими за мости і комутатори і, відповідно, дорожчими. Маршрутизаторами складніше управляти, вони є повільнішими за комутатори. Проте, вони забезпечують найглибше розділення мережі на частини.

Якщо концентратори лише повторюють всі пакети (фізичний рівень моделі OSI), що поступили на них, комутатори і мости ретранслюють тільки міжсегментні і широкомовні пакети (канальний рівень), то маршрутизатори сполучають окремі автономні мережі, що не впливають одна на одну, зберігаючи при цьому можливість передачі інформації між ними (мережний рівень).

Розмір мережі, що під’єднується до маршрутизатора практично нічим не обмежено: ні допустимими розмірами зони конфліктів, ні допустимою кількістю широкомовних пакетів, ні можливими для комутаторів і мостів різноманітними перевантаженнями. При цьому легко забезпечуються альтернативні, дублюючі шляхи поширення інформації для збільшення надійності зв'язку.

Для вибору маршруту кожен маршрутизатор формує в своїй пам'яті таблиці даних, які містять:

  • Номери всіх мереж, що під’єднані до даного маршрутизатора.

  • Список всіх сусідніх маршрутизаторів.

  • Список MAC-адрес і IP-адрес всіх абонентів мереж, які під’єднані до маршрутизатора. Цей список автоматично оновлюється, як і у разі мостів та комутаторів.

Крім того, список всіх доступних маршрутизаторів повинен бути у кожного абонента мережі.

Маршрутизатори обробляють адресну інформацію, що міститься у службовій інформації пакету. Вона містить номер мережі, і саме ці мережі сполучає маршрутизатор.

Кожен абонент, перш ніж відправити пакет, визначає, чи може він скерувати його безпосередньо до одержувача чи йому потрібно скористатися послугами маршрутизатора. Якщо номер власної мережі відправника збігається з номером мережі отримувача, то пакет передається безпосередньо, без маршрутизації. Якщо одержувач знаходиться в іншій мережі, то пакет передається до маршрутизатора, який скеровує його у потрібну мережу. При цьому виходить, що пакет в цілому адресовано до маршрутизатора (як до одного з абонентів власної мережі), а вкладена в ньому інформація адресована для абонента з іншої мережі, для якого вона, власне, і призначена.

Маршрутизатор аналізує IP-адресу, що міститься у складі пакету, і перетворює пакет, що надійшов по одній з мереж, у пакет, що призначений для іншої мережі. У полі адреси пакету він ставить MAC-адресу одержувача і свою MAC-адресу, як відправника пакету. У відповідь пакет аналогічно має пройти через посередника – маршрутизатор.

Саме маршрутизатори найчастіше використовуються для зв'язку локальних мереж з глобальними, зокрема, з Інтернет, яка може розглядатися як мережа, що повністю маршрутизована.

  Маршрутизатори часто застосовуються для об'єднання в опорній мережі багатьох локальних мереж або для зв'язку локальних мереж різних типів (рис. 12.12).
Рис. 12.12. Опорна мережа.

Маршрутизатори часто об'єднують між собою, тоді ця взаємопов’язана сукупність утворює так звану хмару (Cloud), що є, по суті, одним гігантським маршрутизатором (рис. 12.13).

Таке з'єднання забезпечує гнучкий і надійний зв'язок між всіма під’єднаними до нього локальними мережами.
Рис. 12.13. Хмара маршрутизаторів.

Потужний маршрутизатор є дорогим пристроєм, він складний в налаштуванні та експлуатації. Тому використовувати його слід у випадках, коли це дійсно необхідно, наприклад, коли застосування комутаторів і мостів не дозволяє подолати перевантаження мережі.
^

Шлюзи (gateway)


Шлюз є системою ретрансляції, що забезпечує взаємодію інформаційних мереж.

Шлюз дозволяє об'єднувати мережі, що побудовані на істотно різних програмних і апаратних платформах. Наприклад, шлюз може дозволити користувачам, що працюють в мережі Unix, взаємодіяти з користувачами мережі Windows.

Традиційно в Інтернеті терміни «шлюз» і «маршрутизатор» використовуються як синоніми.

Шлюзи оперують на верхніх рівнях моделі OSI (сеансовому, представницькому і прикладному) і представляють найбільш розвинений метод об'єднання мережних сегментів і комп'ютерних мереж. Необхідність в мережних шлюзах виникає при об'єднанні двох мереж, що мають різну архітектуру.

В якості шлюзу, зазвичай, використовується виділений комп'ютер, на якому запущено програмне забезпечення шлюзу і проводяться перетворення, що дозволяють взаємодіяти кільком системам в мережі.

Іншою функцією шлюзів є перетворення протоколів. При отриманні повідомлення IPX/SPX для клієнта TCP/IP шлюз перетворює повідомлення у протокол TCP/IP.

Шлюзи є складнішими у встановленні та налаштуванні і працюють повільніше, ніж маршрутизатори.
^

Контрольні запитання


  1. Які пристрої є основними засобами фізичної структуризації локальної мережі?

  2. Якій пристрій використовується для об’єднання кількох логічних сегментів мережі?

  3. Якій пристрій є багатопроцесорним?

  4. Якій пристрій використовується для об’єднання кількох мереж з різними топологіями?

  5. Якій пристрій забезпечує взаємодію мереж, що побудовані на істотно різних програмних і апаратних платформах?

  6. На якому рівні стеку протоколів оперують шлюзи?

  7. Протоколи якого рівня втілено у концентратори та повторювачі?

  8. Яка істотна відмінність є між мостом та комутатором?

  9. Які принципові відмінності існують між маршрутизатором і комутатором?

  10. Яким чином маршрутизатор дізнається адреси комп’ютера-одержувача?









Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації