Поиск по базе сайта:
Година пам’яті «Пам\

Година пам’яті «Пам'ять про них живе і донині!» Бібліотекар




Скачати 56.68 Kb.
НазваГодина пам’яті «Пам'ять про них живе і донині!» Бібліотекар
Дата конвертації26.06.2013
Розмір56.68 Kb.
ТипДокументи

Година пам’яті

«Пам'ять про них живе і донині!»

Бібліотекар: Було багато величних історичних подій в Україні, але була й подія, що займає окреме місце.

29 січня… Є така дата в нашій історії. Дата, полита кров’ю.

«Юних сміливців, яких жменька була –

Із серцем зі сталі і духом з граніту.

О, велич летіла у вічність з їх лав,

І чин їх навіки став юності митом».

Дата нерозривно пов’язана зі словом Крути, яке ще вчора нам, українцям,ні про що не говорило. Та звідки нам було знати, що назва станції уособлює героїчний подвиг цілого покоління, яке піднялося на захист української державності.

Коли більшовицька Росія у грудні 1917 року розв’язала війну проти Української Народної Республіки і з переможним наступом пішла на Україну, триста юнаків-студентів виступили на зустріч шеститисячній орді

. Ще на початку січня українське студентство Університету Святого Володимира і новоствореного Українського університету вирішило створити курінь січових стрільців. До них приєдналися учні другої Української гімназії. Не віриться, як могли ці п’ятнадцятилітні юнаки, котрі ще не вміли тримати зброї,фактично неозброєні(кілька гвинтівок, одна гармата і два кулемети)довгий час стримували могутні сили ворога. Не так легко було розбити українське студентство. Ворог зазнав значних втрат. Переконаність у святості боротьби не давали юним сміливцям скласти зброю навіть тоді, коли довідалися,що не надійде очікувана допомога з Києва.

Страшним був той останній бій за Українську державу, нерівним. Герої Крутів, котрі уціліли, потрапили в полон, і їх майже всіх жорстоко замучили. Коли побитих, змордованих їх вели другого дня на розстріл, один гімназист заспівав «Ще не вмерла Україна», його підтримали й інші полонені. Та ворожі постріли обірвали нескорені юнацькі голоси.

Учень 1. Нелегка хлопцям стрілась доля

Отам під Крутами серед зими,

Їх триста не вернулось з поля,

Із поля бою триста не прийшли…

Зійшли їх мрії ті орлині

Квітками на Аскольдовій горі.

Учениця 1. Над ними плаче Україна:

«Синочки волі, дітоньки мої»…

Спомянімо в пісні славу Крутів,

Найсвятіше з наших бойовищ

Крути ! Крути ! Смолоскип в майбутнє.

Підіймемо наші душі ввиш !

Крути ! Крути ! Це за Батьківщину

Стати муром, шанцем душ і тіл.

Крути ! Крути ! Мужньо, воєдино

Прямувати в найсвятішу ціль.

Крути ! Крути ! Час розплати близько,

Вже червоний ворог кари йде.

Крути ! Крути ! Вічне бойовисько

За майбутній, за світліший день.

Крути ! Крути ! Мужність і посвята,

Вірність, що міцніла понад смерть.

Крути ! Крути ! Горда і завзята

Кличе пісня і веде вперед !


Учень 2. Їх – юних сміливців – лиш жменька була

Із серцем зі сталі і духом з граніту.

О, велич летіла у вічність з їх лав,

І чин їх навіки став юності митом.

Мчав зойк слабодухих за ними у путь

  • Куди вам ? Ви ж діти !.. Загинете марно…

…О ні, бо ще завтра за нами підуть

Мільйони ! На славу ми змінимо ярма !

Чи стримати тих, в кого серце з вогня,

Хто душу завзяту до бою напняв,

Хто любить Отчизну глибоко, пречисто ?

О, прийде, Вкраїно, твій радісний день –

Поглянь же – мільйони до бою веде

Крізь бурі сердиті, жорстокі – їх триста

Учениця 2. Сніги, сніги… Вихрить завія.

Над Києвом вітрюга віє,

Мов дихає пітьма сторіч…

Та світиться майдан Софії –

Юнацтво, сповнене надії,

Іде до Крут в січневу ніч…

Пішли… І задрижало поле…

Ударив бій – і крик, і кров,

Героїв кров, щоб ти, монголе,

У славен Київ не прийшов!..

Там над Дніпром, де б’ється хвиля,

Де слава їх вінками вкрила,

Відважних лицарів-синів, -

Сія Аскольдова могила,

І душі їх - незрима сила –

Благословення до боїв !


Учень 3. Вони загинули ще молоді,

Бо захищали Вітчизну,

І полягли у жорстокій борні,

Віддавши життя за Вкраїну.

За рідну Вкраїну квітучу й чарівну,

За рідних своїх українців,

Вони свою землю і мову свою

Не дали жорстоким чужинцям.

Самі ще студенти, а йшли вже на бій,

Невже вони справді загинуть ?

О ні ! Адже пісня про них

Живе серед нас і донині.

Бібліотекар. Крути – велика трагедія нашого народу і його велика перемога. Хтозна, чи була б незалежною держава без подвигу тридцяти юних героїв, які склали свої голови на олтар волі.

На Аскольдовій могилі поховали їх –

Тридцять учнів-українців

Славних, молодих…

Так написав Павло Тичина у вірші «Пам’яті тридцяти».

А ми повинні шанувати пам'ять про них, вчитися вірності, героїзму, справедливості саме у них – героїв Крут.


Вшанування


Існувало багато версій, чому сталися трагічні події під Крутами. У загибелі студентів звинувачували керівництво українських збройних сил, яке кинуло їх напризволяще перед загрозою сильного і небезпечного ворога. Останні розвідки доводять, що командування армії УНР розуміло стратегічну важливість оборони бахмацького напряму. Туди передбачалося відправити частину Гайдамацього кошу Слобідської України на чолі з Симоном Петлюрою, але ці плани зазнали краху через січневі події у Києві.


Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Вже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 27 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним. Протягом десятиліть існували різні суперечливі трактування перебігу подій і кількості загиблих - від декількох до декількох сотень. Наприклад Павло Тичина присвятив свій вірш «Пам'яті тридцяти», хоча до нашого часу збереглися тільки імена тих, хто був похований на Аскольдовій могилі:[8]


Сотник Андрій Омельченко

Володимир Шульгин

Лука Дмитренко

Микола Лизогуб

Олександр Попович

Андріїв

Божко-Божинський

Ізидор Курик

Олександр Шерстюк

Головощук

Чижів

Кирик

Андрій Соколовський

Микола Корпан

М.Ганькевич

Євген Тарнавський

Гнаткевич

Пипський


Довгий час історія подій під Крутами залишалася поза увагою офіційної історіографії СРСР і обростала міфами і вигадками з обох сторін. Починаючи від твердження Муравйова, що він два дні відважно бився під Крутами проти відбірних військ УНР під проводом Петлюри, до збільшення кількості загиблих до 500 чоловік (або навіть до тисячі в деяких українських емігрантських колах). Насправді Муравйову знадобилося два дні, щоби відремонтувати залізницю і зорганізувати свої сили. Щодо точної кількості загиблих, то офіційного підтвердження їх кількості ще й досі немає - за свідченням учасників подій ймовірно вбито було близько 250-300 осіб з українського боку, але відомі імена тільки тих, що потрапили в полон і були поховані на Аскольдовій могилі в Києві.


В радянські часи полеглі в Крутах кваліфікувалися як зрадники чи просто замовчувалися. Студентські могили з Аскольдової гори забрали і спочатку розбили на тому місці парк. Пізніше, після Другої Світової Війни тут поховали радянських воїнів, полеглих при визволенні Києва. З часу подій вперше про увічнення пам'яті студентів згадали в 1990-х рр., коли Народний Рух України встановив тут дерев'яний хрест.


Від того часу були плани звести більший, постійний монумент у самих Крутах. Тільки 2000 року архітектор Володимир Павленко серйозно почав займатися проектуванням пам'ятника. 2006 року Меморіал пам'яті героїв Крут на залізничній станції Крути нарешті відкрили за участі Президента Віктора Ющенка. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам'ятник як насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Червона колона мала нагадувати про подібні колони Київського Університету, звідки були більшість студентів під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч із пам'ятником викопане озеро у формі хреста. Президент України Віктор Ющенко також звернувся до Київського міського голови та депутатів Київради з ініціативою увіковічнити пам'ять героїв Крут у назвах проспектів, площ, вулиць, парків, скверів, станцій Київського метрополітену



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації