Поиск по базе сайта:
Тема. Сонячна система icon

Тема. Сонячна система




НазваТема. Сонячна система
Сторінка3/12
Дата конвертації23.06.2013
Розмір1.78 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Тема. Як зображують місцевість на плані.

Мета. Сформувати поняття про план і масштаб; навчити креслити план найпростіших предметів, читати план та обчислювати відстані між предметами,користуючись умовними знаками і масштабом; продовжити формувати уміння орієнтуватися за Сонцем і компасом; розвивати спостережливість, уяву, уявлення, мислення; виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання. Компас, сірникові коробки, лінійки, олівці, гумки, таблиці із зображенням місцевості, сантиметрові стрічки.

^ Хід уроку

І. Підсумок фенологічних спостережень.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Фронтальне опитування.

— Що називають горизонтом?

— Що називається лінією горизонту?

— Коли більше розширюється горизонт? Чому?

— Що означає орієнтуватися на місцевості?

— Як визначити сторони горизонту за Сонцем?

— Які предмети знаходяться від вас у напрямі на північ? На південь? Схід? Захід?

2. Індивідуальне опитування.

1-ий учень. Розповісти, яка місцевість називається відкритою; накреслити основні та проміжні сторони горизонту.

2-ий учень. Визначити сторони горизонту за компасом, розповісти про будову компаса.

3-ий учень. Розповісти, що означає орієнтуватися на місцевості, для чого це потрібно вміти. Визначити сторони горизонту за Сонцем.

3. Самостійна робота. (Вчитель ставить запитання, учні у своїх зошитах записують відповіді.)

— З яких частин складається компас?

— Як визначити сторони горизонту за компасом?

— У якому напрямі від школи знаходиться магазин, кінотеатр, твій будинок?

— Стань опівдні до Сонця так, щоб воно було праворуч від тебе. Яка сторона горизонту буде перед тобою?

— У якому напрямку повертатимуться додому школярі з поля, що знаходиться на північ від їхнього села?

— На екскурсію до лісу учні йшли спочатку на північ, потім — на схід, далі — на південний схід. У яких напрямках повертатимуться?

— Як визначити сторони горизонту за Сонцем (Пн. і Пд.)?

— Яка проміжна сторона горизонту протилежна Пн. Зх., яка — Пд. Зх.?

^ III. Актуалізація опорних знань.

— Якщо ми покладемо свою руку на парту і подивимося на неї зверху, що ми будемо бачити?

— А коли ми бачимо предмети далеко від себе, то якими вони нам здаються?

— Якщо ми малюємо великі або маленькі предмети на аркуші паперу, то ми їх зображуємо в таких розмірах, якими вони є насправді?

Наприклад: автомобіль, мурашка.

^ IV. Повідомлення теми та завдань уроку.

— Сьогодні на уроці ми довідаємося, що називається планом у природознавстві, навчимося креслити план найпростіших предметів, місцевості, вивчимо умовні знаки, які знаходяться на плані.

^ V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Пояснення вчителя.

— У кожного з вас на парті є сірникові коробки, гумки. Покладіть їх на аркуш паперу і обведіть олівцем. Ми одержимо на аркуші паперу два прямокутники. Прямокутник, який ми відмалювали із сірникової коробки, буде називатися планом сірникової коробки, а інший — планом гумки.

Так само ми можемо накреслити плани й інших предметів, які можемо покласти на аркуш паперу.

А от що б ми робили, якби нам потрібно було креслити план парти, автомобіля, домівки чи школи? Скільки потрібно було б часу та зусиль, щоб виготовити такий великий аркуш паперу, а потім ще покласти на нього парту чи автомобіль і обвести олівцем! Уявляєте, скільки потрібно було б паперу, щоб виготовити план школи?

Для того, щоб набагато швидше та легше виконати план будь-якого за розмірами предмета, люди користуються масштабом (мірилом).

2. Практична робота.

Візьміть свої сантиметрові стрічки, виміряйте довжину і ширину кришки парти. Наприклад, довжина її становить 120 см, ширина — 50 см. Такі розміри не можна розмістити на сторінці зошита. їх треба зменшити.

Наприклад, зменшимо їх у 10 разів. Отже, довжина кришки на плані буде 12 см, а ширина — 5 см.

Замість того, щоб сказати, що розміри кришки парти зменшили в 10 разів, кажуть, що використали масштаб 1 до 10-ти. Це означає, що 1 см на плані відповідає 10 см дійсних розмірів (довжини і ширини) кришки парти. Масштаб записують так: 1 см — 10 см.

А як нам накреслити план класу, довжина якого 9 м, а ширина — 7 м? Який узяти масштаб? їм дійсних вимірів візьмемо на плані за 1 см. Масштаб буде: 1 см — 1 м. Тоді довжина на плані становитиме 9 см, а ширина — 7 см.

Отже, масштаб показує, у скільки разів зменшено або збільшено справжні розміри предметів.

Запам'ятайте, діти, масштаб вибираємо такий, щоб ми змогли розмістити його на відповідному аркуші.

3. Робота з учнями біля дошки.

1) Накреслити схематично школу прямокутної форми, розміри якої 90м на 30 м.

— Який масштаб ми виберемо?

— 1 см — 10 м.

2) Прочитайте масштаб: 1см — 40 м; 1 см — 40 км. Що означають ці записи?

3) Накресліть план стола, довжина якого 120 см, ширина — 80 см. Масштаб 1 см — 10 см.

4) Накресліть план ділянки, довжина якої становить 900 м, ширина — 600 м. Масштаб плану: 1 см — 300 м.

5) Дано два плани ділянок. Визначте, котра ділянка за цими планами більша.



Буратіно потягнувся, раз нагнувся, два нагнувся, руки в сторони розвів,— мабуть, ключик загубив. А щоб ключик відшукати, треба нам навшпиньки стати. 4. Розповідь учителя.

— Ви довідалися, що таке план, масштаб, як за допомогою масштабу можна накреслити план великих предметів.

За допомогою масштабу креслять не тільки план окремих предметів, але й невеликі ділянки місцевості, тобто план місцевості.

Щоб накреслити план місцевості, вимірюють відстані між предметами і зменшують їх. Для запису використовують масштаб, який показує, у скільки разів зменшено справжні розміри. Масштаб на плані позначають внизу аркуша.



(Лист від Колобка)

7. Продовженім вивчення нового матеріалу.

— На плані місцевості зліва чи справа наносять стрілку, вона показує напрями на північ і на південь. Якщо на плані таких позначень немає, це означає, що північ знаходиться вгорі, південь — унизу, схід — справа, захід — зліва. Масштабом користуються не тільки для креслення плану. Знаючи масштаб і маючи перед собою план, можна визначити відстані між окремими предметами. Наприклад, відстань між предметами на плані дорівнює 5 см. На масштабі плану написано: 1 см — 300 м. Отже, справжня відстань між предметами буде: 300 м · 5=1500 м.

Планом місцевості користуються люди різних професій: будівельники, агрономи, військові. Так, геологи за ними відшукують поклади корисних копалин; агрономи — правильно розміщують посіви різних культурних рослин.

^ VI. Осмислення учнями знань.

1. Робота з підручником.

Опрацювання статті "Як зображують місцевість на плані".

2. Відповіді на запитання після тексту.

— А як же бути з предметами, що є на місцевості? їх позначають умовними знаками (там, де містяться ці предмети).

5. Робота з таблицею умовних знаків.

Учні розглядають знаки до плану місцевості, запам'ятовують їх.

6. Практична робота.

На дошці висить таблиця з невеличким текстом, деякі слова якого замінено умовними позначками.

— Прочитайте лист, впізнайте, від кого він.

3. Практична робота (с. 92, підручник).

За планом місцевості (підручник, с. 91) визначити відстані між окремими предметами.

4. Робота в зошиті з друкованою основою

^ VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.

— Що ви вивчили на уроці?

— Що нового навчилися?

— Про що цікаве дізналися?

— Чим план місцевості відрізняється від малюнка?

— Чому більшість предметів на плані місцевості зображено за допомогою умовних знаків?

^ VIII. Домашнє завдання.

Опрацювати статтю "Як зображують місцевість на плані". У зошиті з природознавства з друкованою основою виконати завдання

уроку_______ Дата______________Вчитель__________________________________Клас____

Тема. Як зображують поверхню Землі на глобусі і карті.

Мета. Закріпити й поглибити знання учнів про план місцевості, масштаб, глобус, ознайомити їх із картою, з різними її видами, навчити відрізняти план від карти; виховувати любов до природи, почуття патріотизму, акуратність та спостережливість.

Обладнання. Фізична карта України, карта природних зон України, атласи, предметні картки (умовні знаки плану місцевості), олівці, глобус, карта півкуль.

Хід уроку

I. Підсумок фенологічних спостережень.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Індивідуальне (письмове) опитування.



2. Фронтальна перевірка.

— Чим відрізняються малюнки від плану?

— Що показує масштаб?

— Прочитайте масштаб: 1 см — 40 м; 1 см — 40 км.

— Щоб накреслити план предмета, що потрібно зробити?

3. Природничий диктант.

Вчитель читає текст і показує предметні картки із зображенням умовних знаків плану місцевості, а учні записують назву умовного знаку.

Текст

Сьогодні ми підемо на екскурсію в ліс. Шлях наш буде таким: вийшовши зі школи, ми пройдемо 500 м (1 см — 100 м) направо. Побачимо міст через річку, перейдемо через нього і побачимо ліс. Стежкою, що розділяє ліс на дві частини, ми дійдемо до цілі. Вам, звичайно, цікаво знати, яка мета нашої екскурсії. За 1/2 км від початку лісу є джерело, воно недоглянуте, забруднене. Тому ми очистимо його, зробимо огорожу, щоб воно було чистим, вода була смачною і холодною для людей і тварин.

^ III. Актуалізація опорних знань.

— Що таке масштаб?

— Який масштаб можна використати на плані місцевості?

— Як позначають сторони горизонту на плані?

1-ий учень. Накреслити план квітника, довжина якого 800 см, ширина 600 см. Масштаб плану 1 см — 100 см.

2-ий учень. Написати, чим відрізняється малюнок від плану. 3-ій учень. Прочитати оповідання.

— Що можна зобразити на плані місцевості?

— Чи велику територію зображають у такий спосіб?

— Чи можна зобразити людей, будинки?

— Як бути, коли треба зобразити велику територію?

^ IV. Повідомлення теми та завдань уроку.

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося, як зображують поверхню Землі, відгадавши загадки.

♦ Одноногий я стою, знаю службу я свою: на моїй нозі сповна куля держиться земна. (Глобус.)

♦ Країна без людей, міста без будинків, моря без води, ліси без дерев. (Географічна карта.)

Отже, тема уроку — "Як зображують поверхню Землі на глобусі і карті". Сьогодні ви ознайомитесь з поняттям "карта", різними її видами, дізнаєтеся дещо нове про глобус. Протягом уроку будьте всі дуже уважними і готуйтеся до відповіді на запитання, яке я поставлю вам ще раз наприкінці уроку:

— Чим відрізняється карта від плану місцевості?

^ V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

І. Пояснення вчителя.

— Пригадайте, що таке глобус. Які полюси має Земля? Покажіть їх на глобусі.

— Яка півкуля Землі називається північною? Яка південною?

— Що називають екватором?

— Глобус — модель Землі. Без нього дуже важко уявити собі справжню форму нашої планети, побачити її загальний вигляд.

Глобус — єдино правильне відтворення Землі. На ньому в мініатюрі зображено всі основні риси поверхні нашої планети. Великі географічні об'єкти на глобусі мають певну схожість в обрисах із справжніми формами поверхні Землі.

Користуючись масштабом глобуса, ми бачимо, що земна поверхня на ньому зменшена у десятки мільйонів разів. У разі збільшення масштабу, глобус стане великим і незручним у користуванні.

— Подивіться на глобус. Знайдіть на ньому лінії, які з'єднують Південний і Північний полюси.

— Ці лінії, які проходять через обидва полюси Землі і проведені згори вниз, називаються меридіанами (від латинського "мерідіанус" — полудневий).

На глобусі ви бачите ще ряд ліній, що накреслені подібно (паралельно) до екватора. Це — паралелі. їх наносять на глобус через певну відстань.

Паралелі — це уявні кола на земній поверхні, але довжина їх менша від екватора. Що далі вони від екватора, то коротші. На полюсах паралелі зменшуються до точки. Для чого потрібні паралелі і меридіани на глобусі? Паралель показує напрям захід — схід, а меридіан — північ — південь. Запам'ятайте, що паралелі і меридіани — це уявні лінії, їх немає на поверхні Землі.

На жаль, працювати з глобусом не дуже зручно. На ньому видно тільки ту частину, яка повернута до вас. Тому все, що зображено на глобусі, переносять на карту. Географічна карта — це зменшене в багато разів зображення всієї земної кулі або її окремих частин.

2. Ознайомлення із картою півкуль.

— Якщо глобус розрізати навпіл, то вийде дві півкулі, на кожній з яких буде зображено половину поверхні земної кулі. Такими півкулями користуватися зручніше. Як ви думаєте, чому? (Тому, що в нас все перед очима, глобус треба крутити.) Зображення частин глобуса називають картою півкуль. Дивлячись на неї, ми одразу бачимо всю поверхню земної кулі. (Демонстрація карти півкуль, показ західної і східної півкуль Північного і Південного полюсів, екватора.)

3. Практична робота з фізичною картою півкуль.

— Розгляньте на карті (форзац 2) західну і східну півкулі Землі. Визначте, де на карті півкуль знаходяться Північний і Південний полюси; екватор, північна і південна півкулі.

— Знайдіть меридіани і паралелі.

— Розгляньте умовні знаки, які використано на карті півкуль. Що вони означають?

— Який масштаб цієї карти?

— Прочитайте повну назву карти, якою користувалися. Що на ній зображено?

4. Продовження розповіді учителя.

— Географічні карти, на яких кольорами позначають висоту гір, поверхні суші, глибину морів і океанів, називають фізичними.

На фізичних картах і глобусі позначають: рівні ділянки суші — зеленим кольором; невеликі підвищення — жовтим; гори — коричневим, а дуже високі — темно-коричневим; моря — блакитним кольором, глибші місця — темнішим, мілкіші — світлішим; ріки — потовщеними лініями синього кольору. (Вчитель показує карту природних зон.)

— Що особливого ви помітили на цій карті?

— Це картка природних зон. На ній різними кольорами позначено степи, ліси, пустелі.

Алгоритм роботи з картою.

1. Біля карти слід стояти справа, щоб не заступати її собою. Вказівну паличку потрібно тримати у лівій руці.

2. Показувати потрібно не назву міста, а умовний знак, яким це місто позначене.

3. Щоб показати море, озеро чи гори, потрібно обвести їх вказівною паличкою по береговій лінії та межі гір.

4. Річку починають показувати із витоку і закінчують там, куди вона впадає.

5. Коли показують міста, гори, річки, називають їх місцезнаходження (на півночі, південному заході і т.д.).

^ VI. Осмислення учнями знань.

1. Робота з підручником.

Опрацювання статті "Як зображують поверхню Землі на глобусі і карті".

2. Відповіді на запитання.

— Що таке фізична карта?

— Яким кольором позначено на карті чи глобусі низькі, середні і високі гори?

— Як показано глибокі та мілкі місця морів та океанів?

— Що спільного між глобусом і картою півкуль? У чому їх різниця?

— Який масштаб використовується на картах?

— Назвіть вимоги до роботи з картою, про які дізналися.

3. Робота в групах.

Діти у групі виконують завдання, а тоді хтось один відповідає біля дошки. Учні з інших груп ставлять запитання.

1 група. Порівняйте план і карту за питаннями.

1) Які території зображують на них?

2) Який масштаб використовують?

3) Як вказують основні сторони горизонту?

4) Як позначено предмети?

2 група. Порівняйте фізичну карту півкуль і фізичну карту України.

1) Що зображено на кожній карті?

2) На якій карті масштаб менший? Чому?

3) На якій із карт зображено більше об'єктів земної поверхні? Чому?

3 група. Підготуйте подорож фізичною картою України.

1) Покажіть на карті Київ. У якому напрямі від Києва знаходиться місцевість, де ми живемо?

2) Покажіть на карті кілька великих міст, прочитайте їхні назви. У якому напрямі вони знаходяться від нашої місцевості?

3) Знайдіть на карті гори, рівнини і кілька річок.

4. Робота в зошитах з друкованою основою

^ VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.

— Що ми вивчили на уроці?

— Що нового дізналися?

— Що цікаве запам'ятали?

— Що сподобалося?

— Що не сподобалося?

— Отже, яка різниця між планом місцевості і картою?

^ VIII. Домашнє завдання.

Опрацювати статтю підручника "Як зображують поверхню Землі на глобусі і карті".

Виконати завдання 5-6 у зошиті з природознавства з друкованою основою

Творче завдання: скласти подорож фізичною картою України з нашої місцевості у будь-яку точку країни (на вибір).

уроку_______ Дата______________Вчитель__________________________________Клас____

Тема. Материки Землі.

Мета. Закріпити знання про карту півкуль, ознайомити учнів з поняттям "материки", з їхнім розміщенням на глобусі і карті півкуль; виховувати любов до рідної землі; розвивати прагнення примножувати її багатства.

Обладнання. Фізична карта півкуль, контурні карти, глобус, фізична карта України.

^ Хід уроку

I. Підсумок фенологічних спостережень.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Індивідуальне (письмове) опитування.

1 картка. Який масштаб більший, а який — менший?

1 см — 100 м; 1 см — 150 км; 1 см - 1000 м; 1 см — 250 км.

Пояснити, що означають ці записи. Який масштаб можна використати під час складання плану, а який — під час складання карти?

2 картка. Чим відрізняється карта від плану місцевості? Написати відмінності.

2. Фронтальне опитування.

— Що ми називаємо картою?

— Як зображують на глобусі і карті поверхню Землі?

— Як зображують основні сторони горизонту на карті?

— Чим зручніше користуватися — глобусом чи картою півкуль? Чому?

3. Індивідуальне (усне) опитування.

Розповісти про те, як зображують поверхню Землі на глобусі і карті. Назвати вимоги до роботи з картою.

4. Заслухати кілька підготовлених вдома "подорожей" картою України (за вибором учителя).

^ III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.

Розгадування кросворда.

— Щоб дізнатися, з якою картою працюватимемо на уроці, розгадайте кросворд.

Запитання до кросворда.

1. За допомогою якого приладу можна орієнтуватися? (Компас.)

2. Що показує, у скільки разів зменшено або збільшено територію? (Масштаб.)

3. Уявна лінія на глобусі чи карті, яка вказує напрям північ — південь і з'єднує Північний і Південний полюси. (Меридіан.)

4. Простір землі, який можна охопити оком. (Горизонт.)

5. Зображення на папері вигляду предмета зверху. (План.)

6. Одна із основних сторін горизонту. (Південь.)

7. Яку форму має Земля? (Кулі.)

8. Скільки полюсів має Земля? (Два.)

9. Уявна лінія, що поділяє земну кулю на дві однакові півкулі. ( Екватор.)

10. Модель Землі. (Глобус.)

11. Як ще по-іншому називають глобус? (Куля.)

12. Уявна лінія, що вказує напрям захід — схід. (Паралель.)



(Слова по вертикалі — "Карта півкуль".)

— Погляньте на фізичну карту півкуль. На що поділяється поверхня Землі? (На водні простори і сушу.)

— Чого на земній кулі більше: води чи суші?

— Сьогодні на уроці ми будемо говорити про сушу, розглянувши тему "Материки Землі".

IV. Сприймання та усвідомлення учнями навчального матеріалу.

1. Розповідь учителя.

— Суша Землі поділяється на материки. Це великі ділянки суші, оточені з усіх сторін водою.

Материків є шість: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія, Антарктида (на дошці записано назви материків).

Найбільший материк — Євразія. Він складається з двох частин: Європи та Азії (показати на карті півкуль). На ньому знаходиться наша країна.

Умовна межа між Європою і Азією проходить уздовж Уральських гір, Каспійського моря, північних схилів Кавказьких гір (показати на карті).

Крім материків, на Землі є ще невеликі ділянки суші, які теж з усіх сторін оточені водою. Це — острови. Найбільший острів — Гренландія (показати на карті). Він за територією в 3,5 рази більший за Україну. Якщо ділянка суходолу оточена з трьох боків водою, а з четвертого з'єднана з сушею, то це — півострів. Найбільшим півостровом у світі є Аравійський. На його території могло б розміститися майже п'ять територій України. В Україні найбільший півострів Кримський (показати на карті).

2. Робота з контурною картою.

а) Ознайомлення з правилами заповнення контурної карти.

— На уроках ми будемо користуватися і контурними картами. З ними потрібно працювати так:

• Назви міст підписують праворуч від умовного знака.

• Назви річок підписують вздовж течії. Якщо ж річка велика, підписують двічі: на початку і вкінці.

• Назви морів, озер, гір підписують вздовж розміщення.

• Умовні знаки, якими позначають корисні копалини, слід робити чорним кольором.

• Кордони нашої країни позначають червоним кольором.

б) Позначення на контурній карті назв материків, о. Гренландія і Аравійського півострова (с. 28-29 зошита з друкованою основою).

3. Практична робота з картою півкуль.

— Скільки материків на нашій планеті? Назвіть і покажіть їх.

— На якому материку живемо ми?

— У якій півкулі він знаходиться?

— Які материки є ще у західній півкулі? А які — у східній?

— Пригадайте, на які теплові пояси умовно поділяють поверхню Землі.

  • Які теплові пояси характерні для кожного материка?

4. Продовження розповіді вчителя (з використанням карт і наочності).

— Євразія — материк, на якому ми живемо, — найбільший на земній кулі. Він займає 2/3 частини всієї суші. Це єдиний материк, що омивається чотирма океанами і об'єднує дві частини світу — Європу й Азію.

На території материка є три теплові пояси. Тому рослинний і тваринний світ Євразії багатий і різноманітний. В Євразії ростуть сосни, ялини, дуби, ягідні чагарники, кипариси, маслинові дерева. У тундрі, тайзі, степах живуть олені, білі ведмеді, вовки. А на півдні континенту — слони, носороги, тигри, крокодили.

Клімат Євразії теж надзвичайно різноманітний. На півночі — холодний арктичний, а на півдні — жаркий тропічний.

У Євразії знаходиться найглибше озеро світу — Байкал, найбільше озеро — Каспійське; найменше море в світі — Мармурове і наймілкіше — Азовське.

Африка — другий за розміром материк на Землі (від латинської "африкус" — безморозний, той, що не знає холоду). Африка — найтепліший материк, тому що майже весь лежить у жаркому поясі. Справді, для більшої частини Африки поділ на зиму й літо є умовним. Але все ж для материка характерні значні природні контрасти. Наприклад, на екваторі, де розташовані чи не найбільші в світі масиви вологих вічнозелених лісів, у горах можна натрапити на багаторічні сніги. А найжаркіше місце Землі, найбільшу пустелю земної кулі — Сахару, перетинає найдовша на планеті річка Ніл. В окремих африканських країнах роками не випадає жодної краплини дощу, а в інших щодня бувають зливи.

У саванах, пустелях і тропічних джунглях Африки живуть зебри, антилопи, жирафи, леви, горили, шимпанзе. Тут у лісах росте ягода, яка у 1500 разів солодша за цукор, а в пустелі — єдина в світі вічнозелена рослина вельвічія, у якої ніколи не опадає листя. Ось така вона Африка — незвичайна і загадкова.

Найзагадковішим материком на сучасній карті світу є Південна Америка. Понад третину його території займає зелена пляма Амазонії. Щороку тут продовжують відкривати не тільки нові види рослин, тварин, комах, а й нові племена індійців, які живуть ще як первісні люди.

Це — найголовніший материк на Землі. Тут знаходяться найвищі на Землі вулкан і водоспад, найсухіша пустеля і найповноводніша річка Амазонка. Цей материк є батьківщиною картоплі, помідорів, кукурудзи, арахісу, бавовни й ананаса.

Майже відокремлений екватором від Південної Америки материк Північна Америка. Він — третій за величиною на Землі. Природа материка дуже різноманітна: гаї велетенських секвой, величезні озера. Природу материка дуже змінила людина. Тут найродючіші в світі ґрунти.

Австралія — найменший і найвіддаленіший від інших населених материків куточок Землі. Це материк, де все "навпаки": у липні тут зима, а у січні — літо. Дерева Австралії скидають не листя, а кору. Тут водяться звірі, які вилуплюються з яєць — качкодзьоб і єхидна. Австралія — найсухіший материк Землі, пустелі займають близько його половини. До таких умов життя пристосувалися рідкісні рослини — евкаліпт, пляшкове дерево, а також тварини — сумчастий ведмідь коала, кенгуру.

Антарктида... Чи не правда — кригою і холодом віє від цієї назви? Як тільки не називають Антарктиду: "королева холоду", "безлюдний континент", "край Землі"... Це велетенська льодова пустеля. Тут можна побачити тільки один схід та один захід Сонця на рік. Тут зареєстровані найнижчі температури повітря на Землі. Уся поверхня Антарктиди вкрита потужним шаром льоду. Постійного населення тут немає. Справжніми господарями континенту є науковці з різних частин світу. Людина знає вже багато про природу материка, та багато ще не розкрито.

^ V. Осмислення учнями знань.

1. Робота з підручником. Опрацювати статтю "Материки Землі".

2. Відповіді на запитання.

— Що таке материк?

— Скільки є материків на Землі? Назвіть їх.

— Поясніть, що таке острів і півострів. Чим вони різняться?

3. Робота в зошитах з друкованою основою, с. 26, завд. 1-5.

^ VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.

— З чим ми ознайомилися на уроці?

— Про що цікаве ви дізналися?

— Про що хотіли б довідатись більше?

^ VII. Домашнє завдання.

Прочитати в підручнику статтю "Материки Землі". Творче завдання: здійснити уявну подорож по одному з материків Землі за планом

уроку_______ Дата______________Вчитель__________________________________Клас____

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації