Поиск по базе сайта:
Тема. Сонячна система icon

Тема. Сонячна система




НазваТема. Сонячна система
Сторінка2/12
Дата конвертації23.06.2013
Розмір1.78 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Тема. Як обертається Земля.

Мета. Засвоєння учнями знань про причини зміни дня і ночі на земній кулі, сформувати уявлення про зміни пір року, розвивати науковий світогляд, виховувати інтерес до наукових знань, спостережливість, кмітливість.

Обладнання. Глобус, м'яч, електролампа на підставці, картини, на яких зображені різні пори року; схеми обертання Землі навколо своєї осі і Сонця.

^ Хід уроку

І. Підсумок фенологічних спостережень.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Фронтальне опитування за питаннями.

— Якою люди уявляли Землю колись?

— Як можна довести, що Земля має форму кулі?

— Як називається природний супутник Землі?

— Що таке глобус? Яке значення має глобус для людей?

2. Індивідуальне опитування.

— Розповісти про Землю, як планету Сонячної системи; про глобус.

— Показати на глобусі Північний і Південний полюси, екватор, північну і південну півкулі.

^ III. Актуалізація опорних знань.

— На сьогоднішньому уроці ми вивчатимемо дуже цікаву тему.

У мене в руках конверт, в якому знаходяться загадки, які допоможуть вам визначити тему уроку

♦ Жовта паляниця над дахом повисла. (Сонце.)

♦ На чорному полі срібний пастух золоті вівці пасе. (Місяць і зорі.)

♦ Коли мати входить в хату, всіх вона вкладає спати. А як батько заходить, всіх на ноги підводить. Хто зуміє відгадати:

що за батько, що за мати? (День і ніч.)

♦ Щорічно приходять до нас в гості: одна сива, друга молода, третя скаче, а четверта плаче.

— Ми вивчатимемо обертання Землі, дізнаємося, чому буває день і ніч, чому змінюються пори року.

^ IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Ознайомлення учнів із змінами дня і ночі.

—Пригадайте спостереження за висотою Сонця над горизонтом протягом доби. Коли висота сонця найбільша?

— В якому місяці Сонце опівдні стоїть над горизонтом найвище? Найнижче? Чому?

— Яка тривалість дня і ночі у нашій місцевості?

— Пригадайте, коли тривалість дня і ночі однакова.

— Чи знаєте ви, як люди в давнину визначали день і ніч?

— Здавна люди, спостерігаючи за Сонцем, помітили, що вранці воно сходить із-за лінії горизонту; опівдні — піднімається вище, а ввечері заходить за лінію горизонту. Вони вважали, що Сонце рухається навколо Землі, тому буває день і ніч.

Але це не так. Наша Земля обертається навколо своєї осі.

Вісь — це уявна лінія, що проходить через центр земної кулі та Північний і Південний полюси. Земля обертається із заходу на схід, назустріч Сонцю. Обертання земної кулі навколо своєї осі спричиняє зміну дня і ночі. І це обертання дає основну одиницю часу — добу, і зумовлює поділ доби на 2 частини — день і ніч.

Земля здійснює повний оберт навколо осі за 24 год. Цей час називається добою.

2. Практична робота з глобусом та м'ячем.

— Діти, уважно подивіться на глобус. Як ви-вважаєте, де знаходиться вісь земної кулі?

— Земля обертається навколо своєї осі, але потрібно зазначити, що ця вісь є уявною лінією, тобто насправді не існує.

— Що я роблю з м'ячем?

— Чи є в м'яча вісь?

— Я обертаю м'яч навколо уявної осі. Так само обертається і земна куля.

3. Пояснення зміни дня і ночі. Дослід з електролампою.

— Припустимо, що лампа — це наше "уявне" сонце. Простежте, як буде освітлюватися поверхня прямої площини.

— А зараз змінимо наш дослід. Замість прямої площини ми візьмемо глобус — нашу Землю.

Тепер уважно поспостерігайте, як буде освітлюватись наша Земля.

— То який можна зробити висновок, якщо Землю повернути навколо своєї осі?

— Отже, обертання Землі навколо своєї осі спричиняє зміну дня і ночі. Такий повний оберт земна кулі робить за 24 години, тобто за добу.

— Подивіться уважно на освітлений бік глобуса і скажіть, на яких материках день, а на яких — ніч. Чому ви так думаєте?

— Дайте відповідь ще на одне запитання: доба триває 24 години. Чим це пояснюється?

4. Пояснення оберту Землі навколо Сонця.

— Крім того, що Земля обертається навколо своєї осі, вона ще обертається і навколо Сонця. Шлях, яким рухається наша планета, називається земною орбітою.

Вісь Землі не є вертикальною. Вона дещо нахилена, і цей нахил не змінюється. Переконайтесь у цьому, розглядаючи гЛобус. Цей нахил Землі має дуже велике значення, оскільки від цього залежить зміна пір року. Багато з вас хотіли б, щоб літо тривало цілий рік. Але такого у нас не буває. Літо змінює осінь, потім настає зима, весна і знову літо... І так повторюється щороку.

Повний оберт навколо Сонця Земля робить за 365 діб 5 год 48 хв 46 с. Цей час називається роком. У зв'язку з тим, що таким числом користуватися незручно, його округлюють. Три роки мають 365 діб, а кожний четвертий — на одну більше. Цей рік називають високосним. У високосному році дві останні цифри діляться на 4. Наприклад: 1996 — високосний, бо 96:4=24. Має 366 діб.

5. Дослід з глобусом

Посередині стола встановлюють електричну лампочку. Навколо неї обносять глобус так, щоб напрям нахилу осі був постійним. Учні спостерігають, що під час зміни положень глобуса щодо джерела світла краще освітлюється (а стосовно Землі і нагрівається) то північна, то південна півкулі.

— Коли до Сонця повернута північна півкуля, вона отримує більше сонячного тепла і світла, ніж південна. О цій порі тут літо, а в південній півкулі — зима. Через півроку в південній півкулі, яка більше освітлена сонцем, буде літо, а в північній — зима. У цей час Сонце над горизонтом у північній півкулі знаходиться низько і сонячні промені ковзають по поверхні Землі не прогріваючи її.

Коли обидві півкулі під час руху Землі повертаються до Сонця однаково, одержуючи порівну тепла і світла, у тій півкулі, в якій було літо, поступово наступає осінь. А в тій півкулі, в якій була зима, настає весна.

Щороку 21 березня і 21 вересня в усьому світі день і ніч тривають 12 год. Цей день називається відповідно весняним або осіннім рівноденням.

^ V. Осмислення учнями знань.

1. Робота з підручником.

Опрацювати статті "Чому буває день і ніч" і " Чому змінюються пори року".

2. Відповіді на запитання.

— Що таке вісь? Де вона знаходиться?

— Яка причина зміни дня і ночі?

— Що таке доба? Скільки годин триває доба?

— Чому на Землі відбувається зміна пір року?

— Сонце більше освітлює північну півкулю. Яка пора року на території України?

— Сонце більше освітлює південну півкулю. Яка пора року на ній? Чому?

— Рік триває 365 днів. Чим це пояснюється?

3. Робота в зошитах з друкованою основою

^ VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.

— Діти, що ви дізналися нового на сьогоднішньому уроці?

— Як обертається Земля?

— До чого приводить обертання Землі навколо своєї осі? А навколо Сонця?

^ VII. Домашнє завдання.

Прочитати у підручнику статті "Чому буває день і ніч", "Чому змінюються пори року". Дати відповіді на запитання в кінці текстів. Уміти пояснити за допомогою глобуса, що спричинює зміну дня і ночі; пір року.

уроку_______ Дата______________

Тема. Як поверхня Землі нагрівається сонячними променями.

Мета. Сформувати уявлення про теплові пояси Землі, засвоїти знання про причини їх виникнення; виховувати спостережливість, кмітливість, наполегливість, охайність у користуванні підручником і зошитом; розвивати пізнавальний інтерес до навчання.

Обладнання. Глобус, електролампа

Хід уроку

І. Підсумок фенологічних спостережень.

^ II. Перевірка домашнього завдання.

1. Природничий диктант.

• Уявна лінія, що проходить через центр Землі та Північний і Південний полюси, називається ...

• Земля обертається:

а) з заходу на схід;

б) зі сходу на захід.

• Коли на Землі буде день?

• Коли на Землі буде ніч?

• Доба — це ... години. За цей час Земля робить ...

• Шлях, по якому Земля рухається навколо Сонця, називається ...

• Повний оберт навколо Сонця Земля робить за ...

• Рік становить ...

2. Фронтальне опитування.

— Яка причина зміни дня і ночі?

— Яка тривалість доби? Чим пояснюється ця тривалість?

— Поміркуйте, чи обертаються навколо осі Південний і Північний полюси. Чим це можна пояснити?

— Що відбувається під час руху Землі навколо Сонця?

— Назвіть головні причини зміни пір року.

3. Індивідуальне опитування.

— Продемонструвати дослід зміни дня і ночі на телурії або з глобусом і настільною лампою.

— За допомогою таблиці пояснити, як відбувається зміна пір року.

^ III. Актуалізація опорних знань.

— Що дає Землі світло і тепло?

— Як змінюється висота Сонця на небосхилі в різні пори року?

— Як падають на землю сонячні промені? Чим відрізняються сонячні промені, які падають на поверхню Землі прямовисно і косо?

— Які сонячні промені найбільше нагрівають земну поверхню? Чому?

— Під час руху Землі навколо Сонця через постійний нахил осі Землі Північна і Південна півкулі освітлюються нерівномірно. Про те, як кут падіння сонячних променів впливає на природу Землі, ви дізнаєтеся під час вивчення теми "Як поверхня Земля нагрівається сонячними променями".

^ IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Практична робота.

— Розгляньте схематичний малюнок (с. 83, підручник).

— Визначте, де найбільше нагрівається поверхня Землі, а де — найменше. Доведіть свою думку.

2. Розповідь учителя.

— Сонячне випромінювання — це потужне джерело енергії, що несе на Землю світло і тепло.

Кількість тепла, яке отримує поверхня Землі, залежить від кута падіння сонячних променів. Що нижче Сонце над горизонтом, то більше тепла розсіюється і менше нагрівається Земля.

Тому кількість сонячного тепла зменшується від екватора і до полюсів. І цю земну поверхню умовно поділяють на частини, які називають тепловими поясами Землі. У кожній півкулі три теплові пояси: жаркий або тропічний, помірний і холодний.

Найбільше тепла від Сонця одержує жаркий тепловий пояс, який розташований з обох сторін екватора. Сонце там перебуває високо на небосхилі майже увесь рік, тому його промені падають прямовисно і добре прогрівають земну поверхню. Увесь рік там жарко, не буває зими. Над сушею температура повітря може досягти найвищого значення на земній кулі — близько +60°С. У найхолодніший місяць середня температура +15°С — +16°С. У жаркому поясі рік ділиться на два періоди: жаркий і дощовий. На рівнинах сніг не випадає ніколи.

Між жарким і холодним поясами розташований помірний тепловий пояс. Висота Сонця на небосхилі у цьому поясі змінюється кожної пори року. Тому і промені на поверхню землі падають по-різному. Під час зимового дня Сонце низько піднімається над горизонтом, його косі промені слабо нагрівають земну поверхню. У цей час короткі дні (близько 7 год) і довгі ночі (до 17 год). Влітку Сонце високо піднімається над горизонтом. Його промені падають на поверхню землі майже прямовисно, тому вони добре нагрівають земну поверхню. Крім того, влітку тривалий день, протягом якого Сонце теж нагріває Землю. Між цими порами року є ще прохолодні весна й осінь.

У холодних теплових поясах протягом року холодно. Сонце ніколи не піднімається високо, на земну поверхню падають тільки косі промені, тому вони дають мало тепла, погано нагрівають землю. За коротке літо не встигають розтанути сніг і лід. Влітку буває полярний день, а взимку — полярна ніч. Чому? Дізнаєтесь, провівши дослід.

3. Дослід з глобусом

Під час досліду звертається увага учнів на те, що коли до Сонця більше повернута північна півкуля, то простір навколо Північного полюса весь час освітлений, тобто там тривалий період панує полярний день. У цей час на полюсі Сонце не заходить за горизонт протягом 6-ти місяців. Узимку, коли північна півкуля менше освітлюється і нагрівається Сонцем, Північний полюс тривалий період перебуває в тіні — там панує Довга полярна ніч (на полюсі — 6 місяців).

^ V. Осмислення учнями знань.

1. Робота з підручником.

Опрацювати статтю "Як поверхня Землі нагрівається сонячними променями".

2. Відповіді на запитання.

— На які теплові пояси умовно поділяють поверхню Землі?

— Чому виникають теплові пояси на Землі?

— Чим теплові пояси Землі різняться між собою?

— У якому поясі найбідніша жива природа? Чому?

— Який рослинний і тваринний світ у жаркому поясі? Помірному? Чим відрізняються вони? Чому?

3. Розгадування кросворда.

1. Небесне світило, що рухається навколо Сонця і своєї осі. (Земля.)

2. Тепловий пояс Землі, де увесь час жарко і не буває зими. (Жаркий.)

3. Уявна лінія, що проходить через центр Землі та Північний і Південний полюси. (Вісь.)

4. Пора року. (Зима.)

5. Прилад, що використовується у досліді для пояснення зміни дня і ночі, пір року. (Телурій.)

6. Модель Землі. (Глобус.)

7. Час, за який Земля робить повний оберт навколо Сонця. (Рік.)

1—7. Лінія, що умовно поділяє на Північну і Південну півкулі. (Екватор.)

4. Робота у зошитах з друкованою основою, с. 20-21.

^ VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.

— Про що дізналися сьогодні на уроці?

— Як змінюється кількість сонячного тепла, яке отримує поверхня Землі від екватора до полюсів?

— У якому тепловому поясі розташована Україна?

^ VII. Домашнє завдання.

Прочитати у підручнику статтю "Як поверхня Землі нагрівається сонячними променями". Підготувати відповіді на запитання. Творче завдання: дібрати загадки про різні пори року.

уроку_______ Дата______________Вчитель__________________________________Клас____

Тема. Як орієнтуватися на місцевості.

Мета. Формувати в учнів поняття "горизонт", "лінія горизонту", "відкрита місцевість", "закрита місцевість", "основні й проміжні сторони горизонту"; ознайомити учнів з будовою компаса; навчити їх визначати сторони горизонту за компасом, Сонцем; розвивати спостережливість, пам'ять, виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання. Ілюстрації із зображенням відкритої та закритої місцевості, таблиця з назвами сторін горизонту, компаси, картки з написом сторін горизонту.

Хід уроку

^ I. Підсумок фенологічних спостережень.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Індивідуальне письмове опитування (на аркушах).

1) Які особливості жаркого (тропічного) теплового поясу Землі?

2) Яким є помірний тепловий пояс Землі?

3) Чим відрізняється холодний тепловий пояс Землі від інших?

2. Фронтальне опитування.

— На які теплові пояси умовно поділяють поверхню Землі?

— Чому виникають теплові пояси на Землі?

— Де Сонце не заходить за горизонт протягом шести місяців?

— Що таке полярна ніч?

— Що буде в північному полярному поясі, якщо в південному — полярна ніч?

3. Індивідуальне усне опитування.

— Розповісти, чим теплові пояси Землі різняться між собою.

— Порівняти рослинний і тваринний світ у теплових поясах Землі.

— За допомогою глобуса і якогось джерела світла, що слугуватиме за Сонце, пояснити, чому на полюсах полярний день і полярна ніч тривають по кілька місяців.

^ III. Повідомлення теми і завдань уроку.

— Для початку послухайте казкову розповідь.

Пішли якось діти в гості до дідуся Лісовика і ... заблукали. Бачать — стрибає зайчик. Діти до нього:

Зайчику, Зайчику, розкажи, Зайчику, Зайчику, покажи. Як знайти стежину до дідуся в хатину?

— До хатинки Лісовика? — перепитав Зайчик. — Дуже просто: спочатку запахне грибами, потім — заячою капустою. А як відчуєте запах лисячої нори, обійдіть це місце зліва чи справа. Коли воно залишиться позаду, принюхайтесь — і вловите запах диму. Стрибайте прямо на нього, нікуди не звертаючи. Це дідусь Лісовик самовар ставить.

— Спасибі, Зайчику, — відказали діти. — Шкода, що носи в нас не такі чутливі, як у тебе. Доведеться розпитати ще когось.

А й справді, як бути, коли в лісі ви втратили орієнтацію, заблукали? (Діти висловлюють свої думки.)

— На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із темою "Як орієнтуватися на місцевості".

^ IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

а) Формування понять "горизонт", "лінія горизонту", "закрита місцевість", "відкрита місцевість".

На дошці — ілюстрації із зображенням відкритої місцевості (поле, море), гірської місцевості, міста.

— Не варто думати, що коли ви знаєте дорогу до школи, в поле, на річку, до сусіднього села, до міста, то вже умієте орієнтуватися. Цього мало. Важливо навчитися на незнайомій місцевості визначати сторони горизонту і потрапляти у намічений пункт.

Горизонт — це частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе (на відкритій місцевості на рівному місці). Лінія вдалині, де небо ніби зливається із землею, називається лінією горизонту. За нею нічого побачити не можна. У перекладі з грецької "горизонт" означає "обмежуючий".

— Розгляньте ілюстрації, подані на дошці, і покажіть лінію горизонту.

— Подумайте, якщо ми рухаємося вперед, то лінія горизонту буде весь час віддалятися від нас. Дійти або доїхати до неї неможливо. На рівному, відкритому з усіх боків місці лінія горизонту має форму кола.

З воєнних і морських оповідань ви знаєте, що спостерігач вибирає собі найвище місце для огляду місцевості: на дереві, на даху високого будинку, а на кораблях — високо над палубою. Це не випадково. Чим вище спостерігач від поверхні землі, тим більший горизонт перед ним відкривається, тим далі від себе він бачить простір. Так, якщо спостерігач стоїть на рівній місцевості, то бачить усе, що є на горизонті, на відстані 4-5 км, з висоти 20м — на відстані до 25 км, а піднявшись у космос, на висоту 30000 км, можна побачити нашу планету.

Але не всюди місцевість являє собою відкритий простір. Часто перед нами постають горби, ліси, будівлі, які закривають лінію горизонту. Такі простори називають місцевостями із закритим горизонтом.

— Розгляньте ілюстрації. Де лінію горизонту видно добре? Де погано або не видно? Чому?

б) Формування понять про основні і проміжні сторони горизонту.

— Побутує приказка: "Пішов туди, не знати куди". Щоб не сталося цього з кимось із вас, не забувайте: кожна із сторін має свою назву. Розрізняють чотири основні сторони горизонту: північ, південь, захід, схід і чотири проміжні: північний схід, північний захід, південний схід, південний захід. (Учитель показує сторони горизонту на таблиці.)

2. Практична робота (в групах).

Учні працюють із картками, де зображена схема сторін горизонту.

— Знайдіть на схемі сторони горизонту і назвіть їх.

— Знайдіть на схемі проміжні сторони горизонту, покажіть і назвіть їх один одному.

— Поміркуйте, як утворилися назви проміжних сторін горизонту.

— Назвіть, де на аркуші позначають північ, південь, захід, схід.

3. Розповідь з використанням наочності.

— Як люди визначають сторони горизонту? Насамперед, за Сонцем. Здавна люди помітили, що опівдні сонце завжди перебуває в одній і тій самій стороні, а полуденна тінь від предметів завжди лягає в одному й тому ж напрямку.

Будь-якого дня взимку чи влітку, навесні чи восени, опівдні сонце знаходиться на півдні, а тінь від предметів простягається з півдня на північ. Розгляньте малюнок у підручнику (с. 87).

Щоб точно визначити сторони горизонту, треба опівдні стати обличчям у бік своєї тіні, тоді перед вами буде північ, за спиною — південь, справа — схід, зліва — захід. Це — найдавніший спосіб орієнтування.

— Поміркуйте, чи завжди можна орієнтуватися за Сонцем. Чому? Фізкул ьтхвилинка.

Руки в боки, нахились вперед, нахились назад. І направо, і наліво, щоб нічого не боліло. Раз, два, три, чотири — набираємося сили. Нахились, повернись, до товариша всміхнись.

4. Практичне ознайомлення з компасом.

— Найточніше сторони горизонту визначають за допомогою спеціального приладу. Як він називається, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

Під склом я міщуся,

на південь і північ дивлюся.

Якщо зі мною підеш, —

назад дорогу легко знайдеш. (Компас.)

— Що це?

— Чому ви так думаєте?

— Правильно, цей прилад називається компасом.

— Отже, компас — прилад для визначення сторін горизонту. Учні одержують компаси.

— Зараз ми розглянемо, з яких частин складається компас, навчимося ним користуватися, щоб визначити сторони горизонту.

Всередині компаса міститься намагнічена стрілка, спеціальною пружиною вона притискається до скла. На дні коробочки літерами позначено сторони горизонту. Коли треба користуватися компасом, пружину відтягують. Стрілка опускається на вістря, синій кінець її повертається на північ, а червоний — на південь.

Тримайте компас горизонтально й повертайте його так, щоб синій кінець стрілки "закрив" літери Пн. Тоді літери Пд. вказуватимуть на південь, літери Сх.— на схід, Зх. — на захід.

Знаючи це, ви зможете визначити за компасом будь-яку сторону горизонту.

Виконання практичних завдань з підручника (с. 88).

^ V. Осмислення учнями знань.

1. Робота з підручником.

Опрацювання статті "Як орієнтуватися на місцевості".

2. Відповіді на запитання.

— Що таке горизонт? Що таке лінія горизонту?

— Що таке "відкрита місцевість"?

— Коли горизонт розширюється?

— Назвіть основні і проміжні сторони горизонту.

— Як визначити сторони горизонту за Сонцем?

— З яких частин складається компас?

— Як визначити сторони горизонту за допомогою компаса?

3. Робота в зошитах з друкованою основою

^ VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Чому горизонт має форму круга, а не іншої геометричної фігури?

— Чому не можна дійти до лінії горизонту?

— Чому важливо вміти орієнтуватися на місцевості?

— Люди яких професій постійно користуються компасом?

^ VII. Домашнє завдання.

Опрацювати статтю "Як орієнтуватися на місцевості". Навчитися за допомогою компаса визначати сторони горизонту.

Матеріал для вчителя.

Компас відіграв велику роль в історії людства. Він з'явився приблизно у II столітті нашої ери, коли люди навчилися намагнічувати залізо. Історики стверджують, що це відбулося у Китаї, а в Європі компас стали використовувати лише у XII — XIII століттях. Наприклад, у 1198 році англійський вчений Олександр Неккем у своїй книзі описав мореплавну голку. Але це не означає, що європейці не користувалися компасом раніше.

Просто у літературу відомості про це потрапили значно пізніше, тому що моряки довгі роки приховували застосування компаса. Причини, що пояснюють це, прості: моряки-католики боялися, що їх можуть звинуватити у чаклунстві.

Правила користування компасом.

1. Не слід користуватися ним поблизу металевих предметів.

2. Щоб кінці стрілки не псувалися, її треба фіксувати за допомогою аретира.

3. Для зарядки частин компаса, які світяться (щоб було краще видно у темряві), його тримають у робочому стані відкритим протягом 15-20 хв при яскравому освітленні.

4. Не можна працювати з компасом під час грози, поблизу ліній електропередач, електричних приладів і залізної дороги. Вони впливають на точність його показів.

уроку_______ Дата______________Вчитель__________________________________Клас____

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації