Поиск по базе сайта:
Тема уроку icon

Тема уроку




НазваТема уроку
Сторінка2/11
Дата конвертації23.06.2013
Розмір1.51 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема. Читай-місто і зустрічі в ньому

^ Матеріал уроку. "Завітай до бібліотеки!". Василь Сухомлинський "Суперечка двох книг". "Цікаво знати!".

Мета. Розширювати уявлення дітей про бібліотеку, ознайомити з правилами користування бібліотечними фондами, розкрити значення окремих бібліотечно-бібліографічних понять; викликати бажання стати активними читачами.

Обладнання. Словники: тлумачний, тематичний, іншомовних слів.

^ Хід уроку

І. Вправи на розвиток навичок читання.

1. Визначення спільної буквеної частини слів.

— Прочитайте слова правильно і швидко, визначте в них спільну буквену частину.

читальний — читач книгами — віршами

нова — обновити завітай — загадка

2. Читання тексту з дошки.

— Прочитайте текст, роз'єднуючи слова.

Нікорабель, ніколяска, ніверховийкінь, нітвоївласніногинедадутьтобі-такглибокоітакдалекопроникнутивчужікраїни, якцеробитьдобракнижка.

— Так про значення книги в житті кожного з нас писав іспанський письменник Сервантес.

— Як можна з допомогою книжки "проникнути в чужі країни"?

^ II. Повідомлення теми і мети уроку.

— А як було б цікаво, коли б з'явилися дерева, на яких замість листя на гіллі росли б книжки. Прийшов би хтось із вас у такий ліс та й нарвав собі цілу корзину книг найкращих. Але таких дерев немає. А є у нас бібліотеки. У них зібрані різноманітні книжки.

— Розділіться на групи і відшукайте тлумачення слова "бібліотека" у словнику.

— Сьогодні на уроці ми здійснимо уявну подорож в бібліотеку і навіть послухаємо "Суперечку двох книг".

^ III. Опрацювання тексту "Завітай до бібліотеки!"

1. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

каталог анотація

абонемент алфавітний каталог

читальний зал тематичні покажчики

— Прочитайте "бібліотечні" слова. З якими із них ви ознайомилися у третьому класі?

— Пригадайте їхні значення за допомогою "Короткого словника читача".

— Зрозуміти інші слова вам допоможе текст "Завітай до бібліотеки!"

2. Читання тексту комбінованим способом.

а) Читання вчителем (до "... Марії Чумарної. "Цокає годинничок").

— Що зазначено в алфавітному каталозі? А у тематичних покажчиках?

— Де у книзі вміщують анотацію?

б) Читання тексту учнями до кінця.

— Анотацію до якої книги ви прочитали?

3. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте, як у творі пояснено слова II стовпчика словникової роботи.

— Проаналізуйте, що вказують в анотації (на прикладі анотації, вміщеної в підручнику).

4. Вправа на збагачення словникового запасу учнів. Закріплення слів-понять, пов'язаних з бібліотекою (робота в парах).

— Щоб ви добре зрозуміли і запам'ятали значення слів, з якими часто зустрічаєтесь у бібліотеці, попрацюйте в парах (тлумачення слів, записаних на дошці).

5. Робота в зошитах

^ IV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського "Суперечка двох книг".

1. Робота над заголовком.

— Прочитайте назву оповідання. Як ви думаєте, про що розповідатиметься у цьому творі? Де можуть відбуватися події?

2. Ознайомлення зі змістом оповідання.

Учитель читає, а учні слухають, закривши підручники.

3. Перевірка уміння сприймати на слух незнайомий текст.

Тест.

1. Де сперечалися дві книги?

а) У бібліотеці.

б) У книжковій шафі.

2. Про кого була книга в шкіряній палітурці?

а) Про великі перемоги.

б) Про Великого Завойовника.

3. Книга про Плугатаря і Сівача була ...

а) написана золотими літерами;

б) в тоненькій сіренькій обкладинці.

4. Чому Завойовника поглинула безвість?

а) Бо він приносив людям війну, страх і горе.

б) Бо люди перестали читати про нього.

Відповіді: 1) а; 2) б; 3) б; 4) а.

4. Повторне читання оповідання учнями (мовчки).

— Яка із книг була хвалькувата?

5. Аналіз змісту оповідання.

— Яка книга була привабливіша на вигляд?

— Чим вихвалялася книга про Завойовника? На яке питання вона не змогла дати відповідь?

— Поміркуйте, чому Плугатар і Сівач живуть вічно.

6. Читання оповідання в особах.

7. Мовно-логічне завдання (робота в зошитах на с. 5, завд. 4).

^ V. Опрацювання матеріалу "Цікаво знати!"

Учні читають цікавинки вголос "ланцюжком".

— Що з прочитаного ви вже знали? Про що прочитали вперше? Яка інформація вас здивувала?

^ VI. Підсумок уроку.

— Що цікавого довідалися сьогодні на уроці? Де ми побували? Що допомагає читачам орієнтуватися у безлічі книг, що є в бібліотеці? Пригадайте правила користування бібліотечними фондами.

уроку_______ Дата__________

Тема. Весь світ в собі книжка вмістила дбайливо

^ Матеріал уроку. "Твоя бібліотечка". За Олександром Єфімовим. Нузет Умеров "Про книжку". Сергій Михалков "Пісенька юних читачів". Марія Чепурна "Золота хвилина".

Мета. Формувати уміння сприймати зміст вірша, образність мови, розвивати творче мислення, зв'язне мовлення, вдосконалювати уміння складати план і переказувати за ним; виховувати любов і бережне ставлення до книжки.

^ Хід уроку

І. Вправи на вдосконалення навичок читання.

1. Гра "Відновіть вірш".

На дошці записані рядочки з вірша. Учні "відновлюють" його.

У містах і на селі, — (2)

Має книжку на столі. (4)

У кожнім домі, в кожній хаті — (1)

Хто навчився вже читати, (3)

2. Вправа для розвитку мовної догадки.

Прочитайте слова, подумки вставляючи пропущені букви.

Ш_вч_нк_ Н_з_ай_о

3_б_л_ К_рлс_н

Ук_аї_к_ Снг_р_чк_

Ан_ер_ен Бу_ат_н_

Кос_ець_ий Дю_мов_ч_а

— За якою ознакою можна об'єднати слова кожного стовпчика?

^ II. Повідомлення теми і мети уроку.

— Чи є у вашій домашній бібліотечці твори цих письменників? Які саме? А твори, героями яких є слова другого стовпчика?

— Які книги ви б хотіли отримати в подарунок?

— Сьогодні на уроці ви отримаєте практичні поради щодо догляду і зберігання книг у домашній бібліотечці.

^ III. Опрацювання твору "Твоя бібліотечка" за О. Єфімовим.

1. Читання твору вчителем.

— Які з порад ви знали? Які уже виконуєте?

2. Словникова робота.

розставити користуватися загинання

просушити руйнується проникнення

залишалося випрасувати користування

— Прочитайте усі слова. На що вказують слова І і II стовпчика? Чим цікаві слова останнього стовпчика?

— Доберіть синоніми до слів: розставити (розмістити, розкласти), руйнується (валиться, псується, ламається).

3. Повторне читання твору вголос. Робота над змістом.

— Як поповнюється дитяча бібліотечка? Де найкраще тримати книжки?

— Які поради висловлюються у тексті щодо розміщення книг? А як найкраще укомплектовувати свою бібліотечку?

— Що є запеклими ворогами книги? Як правильно їх доглядати, щоб вони не псувалися?

— Чому книги повинні стояти на полицях вільно?

— Що автор радить зробити, якщо книги з якоїсь причини намокли?

4. Читання учнями твору (мовчки).

— На які частини можна поділити текст?

5. Складання плану (робота в групах)

Кожна група зачитує свій план. Колективно визначають найбільш вдало дібрані заголовки до частин і записують на дошці.

Орієнтовний план.

1. Як створюється домашня бібліотечка.

2. Як правильно розмістити книги.

3. Бібліотечка має бути різноманітною.

4. Не псуй свої книжки.

5. Запеклі вороги книги.

6. Якщо книги намокли.

6. Докладний переказ твору за планом (диференційовано). Сильніші учні за змістом тексту розповідають правила домашнього бібліотекаря; а слабші — готують докладний переказ за планом. IV. Опрацювання вірша Нузета Умерова "Про книжку".

1. Виразне читання вірша вчителем.

— Послухайте вірш і скажіть, чи є автор книголюбом.

2. Повторне читання вірша вголос.

— Читаючи, зверніть увагу, про що автор любить читати.

3. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Яким ви уявляєте хлопчика, що любить читати?

— Скільки йому може бути років?

— Що його цікавить? Прочитайте.

— Доведіть словами тексту, що хлопчик бережно ставиться до книги.

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Читання вірша "буксиром".

б) Гра "Знайди ознаку".

Учитель називає іменники з вірша, а діти знаходять у творі зв'язані з ними прикметники.

Слова: джунглі, книжку, пустелі, ріки, країни, гори, касаток, китів, пінгвінів.

5. Виразне читання вірша.

^ V. Опрацювання вірша Сергія Михалкова "Пісенька юних читачів".

— Самостійно прочитайте вірш.

— До чого закликає автор?

— Що дає дружба з книгою? Чого вчать книги?

— Як ви розумієте виділені рядки?

Учні вправляються у виразному читанні, самостійно добираючи тон і темп читання.

^ VI. Опрацювання вірша М. Чепурної "Золота хвилина".

1. Робота над заголовком.

— Як ви розумієте назву вірша? Які, по-вашому, хвилини — золоті?

2. Читання вірша вчителем.

— Послухайте, як про це розмірковує поетеса Марія Чепурна.

3. Повторне читання вірша (мовчки).

— Між ким відбувається розмова? Як звати дівчинку?

4. Аналіз змісту вірша.

— Що прочитала Марина? З чого видно, що вона допитлива?

— З чого складається людське життя? Прочитайте, що може трапитися за одну хвилину.

— У яких рядках твору виражено його головну думку?

5. Вправи на розвиток техніки читання.

а) Гра "Дочитай рядок до кінця".

Учитель або учень називає перше слово якогось рядочка вірша, а клас повинен швидко знайти і дочитати рядок.

б) Гра "Знайди рими".

6. Виразне читання вірша.

— Які рядки треба читати із запитальною, а які — із повчальною інтонацією?

VII. Підсумок уроку.

1. Робота в зошитах

2. Бесіда.

— Про що ми говорили на уроці?

— Ми говорили з вами про книгу, про найвірнішу нашу подругу. Книга — ваш порадник, товариш, джерело багатьох добрих думок, почуттів, знань. Читайте і бережіть книги. А вони віддячать вам добром і мудрістю спілкування.

уроку_______ Дата__________

Тема. Твій друг — книга (урок позакласного читання)

уроку_______ Дата__________

Тема. Мудрість — найкраще багатство

^ Матеріал уроку. Українська народна казка "Мудра дівчина".

Мета. Ознайомити учнів із побутовими казками, їх особливостями; формувати уміння читати в особах, правильно інтонуючи мову дійових осіб; удосконалювати техніку читання, використовуючи різні види роботи над текстом.

^ Хід уроку

І. Змістова й мотиваційна підготовка учнів до сприймання теми.

1. Бесіда.

— Прочитайте назву розділу, який вивчатимемо. Що таке "усна народна творчість"?

— У кожного народу здавна існує культура усного слова, своєрідна усна література. Усну народну творчість прийнято називати фольклором (від англійських слів folk — lore, що дослівно перекладається як "народна мудрість", "народне знання").

Протягом століть український народ теж створював безцінні пам'ятки мистецтва слова. Переходячи від одного оповідача до іншого, тексти творів зазнавали змін, хоч основна думка не змінювалася. Народ і досі продовжує вносити щось нове у добре відомі твори.

Письменники завжди збирали і записували народні твори. Завдяки цьому вони і дійшли до нашого часу.

2. Вікторина.

— Давайте пригадаємо, назви яких жанрів належать до усної народної творчості.

Учитель зачитує різні твори чи їх уривки, а учні називають жанр. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. (Дитяча пісенька-закличка.) Мир-миром, пироги з сиром. (Мирилка.) Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок — сорок морок. (Скоромовка.) Хто не працює, той не їсть. (Прислів'я.) Люлю, люлю, мій синочку, справлю тобі колисочку. (Колискова пісенька.) Тосі, тосі, свині в горосі, нема кому вигнати — тільки Настусі. (Забавлянка.) Снігові поля, чорні грачі, хочеш розумним бути — бери та вчи. Книжка. (Загадка.)

— І, звичайно, улюблениця всіх дітей — казка. Ну, хто ж не знає казок?! І "Ріпку", і "Курочку Рябу", і багато інших. І все ж, ми знаємо ще мало казок. Адже кількість їх величезна, вчені нараховують багато сотень, а знаємо їх переважно не більше десяти-двадцяти.

3. Розгадування кросворда.

— Казки бувають різні. Давайте пригадаємо деякі з них і заповнимо "кросворд "Казки". Послухайте уривки казок і назвіть їх.



1) "Несе Лисичка Півника, а він і гукає:

— Мій Котику! Мій братику!

Несе мене Лиска

по каменю-мосту

на своєму хвосту, —

порятуй мене!" ("Котик і Півник".)

2) "А дід став на воротях у червоних чоботях та й питається:

— Кізонько моя мила, кізонько моя люба!.." ("Коза-Дереза".)

3) "Я від баби втік, я від діда втік і від тебе утечу!" ("Колобок".)

4) "Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!" ("Рукавичка ".)

5) Продовжіть речення: "Усі перелічені казки — про ..." (тварин).

6) "Як затопить той чоловік у хаті, то дим аж під небеса стелиться, а як вийде на Дніпро мочити кожі, то не одну несе, а дванадцять разом..." ("Кирило Кожум'яка".)

7) "А дівчина їм відказує:

— Не полечу я з вами: як була я в лужку, виломила ніжку, а ви полинули,

мене покинули!" ("Кривенька качечка".)

8) Продовжіть речення: "Ці дві казки належать до групи..." (чарівні).

— Прочитайте, що вийшло по вертикалі. (Побутові казки.)

^ II. Повідомлення теми і мети уроку.

— У 2 класі ви читали казки про тварин, у 3-ому — чарівні. У цьому розділі ви ознайомитесь із побутовими казками. Це казки, головними героями яких є люди, але, на відміну від чарівних казок, де герої перемагають завдяки чарам, у побутових — герої стають переможцями завдяки своєму розуму, кмітливості, сміливості, хитрості. У цих казках завжди перемагають бідні, чесні, працьовиті, добрі герої. Ці казки не лише розважають, але вчать і виховують людей, відданих рідній землі, людей чесних і добрих, показують, як треба жити насправді, за що боротися, до чого прагнути.

^ III. Опрацювання казки "Мудра дівчина".

1. Робота над заголовком.

— Поміркуйте, про що може йти мова у казці з такою назвою.

2. Словникова робота.

а) Читання "пірамідок" слів з дошки.

хорт пан

убогий пшоно

світлиця прудкіш

зажурилася дожидатиму

повипрягайте поздоровкалась

б) Пояснення значення слів.

— Прочитайте тлумачення малозрозумілих слів, що вміщені після казки (с. 27).

3. Читання казки комбінованим способом. Учитель читає казку разом з підготовленими учнями.

— Назвіть дійових осіб казки. Хто головний герой казки?

— Де відбуваються події?

4. Повторне читання казки (з метою виділення діалогів, інтонацій дійових осіб).

5. Аналіз змісту казки. Вибіркове читання.

— Чому виникла суперечка між двома братами? Як вони вирішили її розв'язати?

— Прочитайте, чому пан загадав братам загадку. Зачитайте її.

— Як цю загадку відгадав багатий брат? Прочитайте відгадку, яку запропонувала Маруся.

— Чому пан розсердився, коли дізнався, що його загадку відгадала донька бідняка?

— Скільки ще загадок відгадала дівчина? Прочитайте частини тексту, де йдеться про другу і третю загадки.

— Під час читання якого епізоду ви хвилювалися, а де — посміхалися? Чому?

— Якими рядками казки можна підписати ілюстрації?

6. Читання діалогів в особах.

Діти в парах готують виразне читання одного з діалогів.

7. Характеристика дійових осіб.

На дошці записані слова: пан, дівчина. Учні називають їхні риси характеру, записують слова у відповідні колонки.

— Хто з цих дійових осіб казки вам сподобався? Чим саме? Чиї дії ви не схвалюєте?

8. Робота в зошитах

IV. Підсумок уроку.

— Як ви гадаєте, що схвалюється, а що засуджується у казці?

— Які ви знаєте прислів'я про розум і мудрість?

(Перед розумом і сила поступається. Розум за гроші не купиш. Розуму не позичиш. Око бачить далеко, а розум ще далі.)

уроку_______ Дата__________

Тема. Притча вчить...

^ Матеріал уроку. "Без труда нема плода". Народна притча. "У пригоді". Народна притча. Записала Олена Пчілка. "Батькові поради". Народна притча.

Мета. Дати уявлення учням про притчу як жанр усної народної творчості; вдосконалювати уміння читати в особах; удосконалювати навички знаходити речення в тексті, доводити свої міркування, формувати оцінні судження.

Обладнання. Картки зі словами.

Хід уроку

І. Підготовка до засвоєння нових знань.

1. Вправа на миттєве сприйняття слів. Активізація пам'яті. Гра Впіймай слово".

Учні мовчки читають слова, які вчитель швидко показує, затримуючи кожне слово на кілька секунд. Після читання необхідно пригадати якнайбільше прочитаних слів.

Слова на картках-блискавках: пісня, казка, скоромовка, автор, художник, редактор, притча.

— На які групи ви поділили б слова?

— Яке слово повторилося двічі?

2. Робота з деформованим текстом.

— Що таке притча, ви дізнаєтесь, коли прочитаєте деформований текст.

Причта — це ливекене давіопоння з чанимповль висновмок рпо куясь тє-вужит дугопри. Причті жет днірона триво.

^ II. Повідомлення теми і мети уроку.

— Прочитайте з дошки назви притч, які будемо сьогодні читати.

— Назва якої з них співзвучна з прислів'ям?

— Зміст якої притчі можна передбачити за назвою?

^ III. Опрацювання притчі "Без труда нема плода".

1. Первинне слухання твору (виразне читання вчителем).

— Назвіть дійових осіб притчі.

2. Словникова робота. Читання "сходинок" слів.

напік вижав

посіяв виорав

замісив почекав

змолотив почастував

— Що об'єднує усі ці слова? Прочитайте їх в парі один одному, змінивши рід дієслів:

І варіант — жіночий рід,

II варіант — середній.

3. Самостійне читання учнями притчі. Аналіз змісту.

— Подумайте, де могла відбутися розмова чоловіка з вовком.

— Чому вовк зацікавився хлібом? Прочитайте, як він виражав своє захоплення. А у яких словах він висловив розчарування?

— Прочитайте, як чоловік описав вовку процес появи хліба.

— У яких рядках висловлено головну думку притчі? Як ви її розумієте?

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Прочитайте, правильно інтонуючи усі питальні, а тоді — окличні речення.

б) Гра "Хто уважніший".

— Що описують усі слова зі словникової роботи? (Процес виготовлення хліба.)

— Користуючись текстом, знайдіть пропущене слово і прочитайте в логічному порядку.

5. Інсценізація притчі.

Спочатку учні з'ясовують, що притчу потрібно читати у повільному темпі, спокійним тоном, із повчальною інтонацією. Слова вовка читають із здивуванням, нетерпляче. Слова чоловіка — впевнено, повільно, повчально.

6. Висновок.

— Чого вчить вас ця притча?

^ IV. Опрацювання притчі "У пригоді".

1. Підготовка до читання притчі.

Словникова робота.

владар бідолашний тенета

благаю пригодитися сторицею

сердешний прошу заходилася

у пригоді стати володар зглянься

— Прочитайте усі слова, правильно наголошуючи, "луною" за мною.

— У II колонці доберіть тлумачення слів І колонки і зачитайте.

— Після притчі знайдіть пояснення слів останньої колонки (с. 29) і прочитайте їх у тому порядку, як записані слова на дошці.

2. Самостійне читання притчі учнями.

— Читаючи, зверніть увагу на те, хто герої притчі; подумайте, де могли відбутися описані події.

3. Аналіз змісту притчі. Робота над композицією притчі.

— Як відбулася перша зустріч лева і мишки? Чому лев сміявся зі слів мишки?

— За яких обставин сталася друга зустріч? Як мишка віддячила леву?

— Що ця пригода навчила лева? А що повчального у притчі для вас?

— Визначте у притчі зачин, основну частину і кінцівку.

— Про що йдеться у зачині? (Розповідається про те, як лев зустрів мишку.) В основній частині? (Як мишка благала лева її не їсти і як вона допомогла леву вилізти з тенет.) У кінцівці? (Як лев дякує мишці за порятунок і науку.)

— У якій частині висловлено головну думку притчі? Зачитайте це речення.

4. Читання притчі в особах.

5. Складання характеристики дійових осіб

6. Висновки.

— Які почуття у вас виникли, коли ви читали притчу? Чого вона вас навчає?

^ V. Опрацювання притчі "Батькові поради".

1. Відновлення речення. Роздуми учнів над змістом речення.

— Розташуйте частини речення у правильній послідовності і пронумеруйте їх.

На кожний день нові чоботи, (3)

Щоб ти мав у кожному селі хату, (2)

Живи так, (1)

І щоб тобі всі люди кланялися. (4)

— Перечитайте речення, поміркуйте, що радить у ньому батько.

— Щоб дізнатися, чи зрозумів син батькові поради, послухайте притчу.

2. Читання притчі учителем.

— Чи зрозумів син поради батька? Що здалося вам у них незвичним?

3. Повторне читання притчі учнями з метою складання запитань за змістом твору.

4. Відповіді на запитання за змістом твору, які склали учні.

5. Вправи на розвиток техніки читання.

а) Вибіркове читання.

— Прочитайте зачин притчі. Прочитайте слова, у яких передано нерозуміння батьківської поради сином. Знайдіть слова, які роз'яснюють кожну пораду.

б) Гра "Чи є у тексті такі речення?"

Учитель зачитує речення. Учні відшуковують його у тексті.

• Жив в одному селі чоловік і син. (Ні.)

• Задумався син над батьковими словами. (Так.)

• Дуже легко, синку! . (Так.)

• Матимеш у кожному селі нову хату. (Ні.)

6. Висновки.

— У яких рядках передано головну думку твору? До чого батько привчав сина?

— Що ви зрозуміли для себе?

^ VI. Робота в зошитах

VII. Підсумок уроку.

— З яким новим жанром усної народної творчості ознайомилися на уроці? Що таке притча? Чим вона відрізняється від казки?

— Складіть прислів'я. Змісту яких притч вони відповідають?



уроку_______ Дата__________

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації