Поиск по базе сайта:
Тараненко Н. М., методист рмц актуальність роботи icon

Тараненко Н. М., методист рмц актуальність роботи




Скачати 52.69 Kb.
НазваТараненко Н. М., методист рмц актуальність роботи
Дата конвертації15.09.2014
Розмір52.69 Kb.
ТипДокументи

Тренінг «Я – унікальна і неповторна особистість»
Тараненко Н.М., методист РМЦ
Актуальність роботи визначається головною проблемою всієї системи народної освіти – створення умов для своєчасного повноцінного психічного, фізичного і духовного розвитку особистості кожної дитини. Нова концепція шкільного виховання передбачає орієнтацію усієї виховної роботи на особистість кожної дитини, здійснення індивідуального підходу, єдність педагогів, психологів і батьків. Одну з головних ролей у процесі формування особистості дитини належить учителю. Але гармонійний розвиток учнів неможливий без досконального знання кожним учителем психічного розвитку дитини, знання вікових особливостей і розуміння індивідуальної своєрідності особистості.

Наскільки необхідно таке знання про дітей для наукової постановки виховання, добре видно на прикладі морально-психологічного аспекту розвитку особистості – аспекту тісно зв'язаному із загальним "самопочуттям" особистості, обумовленому її Я-концепцією.

Наукові дані говорять про те, що підвищення самооцінки стає важливим ціннісним аспектом у житті індивіда, здобуває величезне значення для багатьох людей. Вивчення всього зв'язаного з Я-концепцією має також важливе наукове значення для розуміння людської поведінки, причин успіхів і невдач у роботі вчителів, у засвоєнні знань учнями й інших життєво важливих проблем.

За Дубровіним (1980), у підлітків внаслідок негативного життєвого досвіду формується неадекватна реакція ігнорування неуспіху (у черговий раз не вийшло, так не дуже-те й хотілося). Тривале нагромадження невдач, осуд з боку дорослих ведуть до спроб домогтися успіху в області асоціальної поведінки. Соціально-прийнятні норми поведінки ігноруються як недосяжні. Асоціальне, легко досяжна поведінка стає привабливою, формує у дітей контрсоціальні норми оцінки або контрсоціальні цінності. Рівень самооцінки підлітка підвищується. На ділі підліток міряє соціальну поведінку іншою міркою, домагається успіху, прагнучи до контрсоціальних цінностей.



Так неспроможність родини й школи приводить до відкидання підлітками соціальних цінностей. Дослідження молодших підлітків, дітей 10-11 років, підтвердили дані Дубровина й показали, що саме в цьому віці проявляються вибори дітьми асоціальних цінностей.

Дана робота, на наш погляд, являє собою інтерес як для психологічної так і педагогічної науки. Для психологів і педагогів усе більш очевидним стає той факт, що самооцінка дитини, його відношення до себе і сприйняття себе багато в чому визначають його поведінку й успішність. Суспільство висуває високі вимоги до особистості, а головним регулятором розвитку особистості є Я-концепція. Дані багатьох досліджень говорять про те, що незадовільна успішність, незацікавленість у навчанні, низька мотивація, погана поведінка багато в чому обумовлені негативним відношенням до себе і заниженою самооцінкою. На наш погляд, чим раніш і систематичніше ми будемо приділяти увагу розвитку позитивної самооцінки, тим краще буде сформована особистість, вона зможе в майбутньому з повагою відноситися до людей, не допускати невартих слів і дій і буде досить упевнена в собі, щоб не сумніватися в необхідності своєї творчої діяльності. Психологічні умови формування позитивної Я-концепції виявляються необхідним доповненням в епоху комп'ютерів і мікроелектроніки, коли споконвічна цінність людини може виявитися перед серйозною погрозою. У наш час відповідальність за виховно-освітню систему незрівнянно більше, ніж коли-небудь, у минулому.

За результатами досліджень зі шкіл випускається більше половини дітей з неадекватною самооцінкою. А проблема з самооцінкою з’являється вже у початковій школі. Приблизно у 30 % учнів, що переходять у середню ланку школи, самооцінка сформована неадекватно, а діти, що мають низький статус у класному колективі становлять 15 %. Можна вважати, що саме у цих дітей самооцінка має низький рівень і потребує корекції.

Для того щоб у наш час суспільство наповнялося впевненими в собі людьми, а значить людьми, що зможуть перетворити нашу державу в розвиту країну, стає питання про розвиток і підвищення рівня самооцінки випускників. Самооцінка учня починає інтенсивно знижуватися з початку навчання в школі, а значить необхідно вчителям і психологам подбати про розвиток та стабілізацію Я-концепції учнів.

Проблема: Основна проблема виховання – формування оптимальних характеристик самосвідомості особистості — прагнення до знань, повної віри у свої сили. Тому дана робота дає змогу створити педагогічні і психологічні умови підвищення самооцінки у дітей. Всі вправи підібрані так, що можна їх використовувати окремими вправами на заняттях з метою об’єднання колективу. Однак більшого ефекту можна достигнути тільки під час проведення тренінгових занять даної програми. Тому що структура тренінгу дає змогу дитині прийняти свої позитивні та негативні риси і усвідомити себе як унікальну і неповторну особистість.

У нашій педагогічній і психологічній літературі недостатньо матеріалів по розвитку позитивної самооцінки учнів. Тому дану програму можна використовувати як методичний матеріал для педагогів і психологів шкільних установ. Апробація програми пройшла на обдарованих та важковиховуваних учнях. Деякі вправи можна використовувати у роботі з педагогами. Результатом є прийняття учнями та педагогами себе, переосмислювання своєї поведінки та набуття комунікативних навичок.

Тренінг «Я – унікальна і неповторна особистість». Система проведення занять є спробою практичного застосування гуманістичних принципів психології, спрямованої на формування позитивного «Образа Я» в учнів у результаті самопізнання і самоаналізу.

Мета програми: розвиток Я-концепції дітей 9-12 років.

Завдання:

  1. Дати можливість дитині довідатися про себе та прийняти себе;

  2. Навчити дітей самоаналізу;

  3. Дати змогу учням задуматися над рішенням особистих проблем, своїм самовідношенням;

  4. Дати поштовх до самовдосконалення, позитивного відношення до себе.

При розробці програми були опрацьовані праці таких психологів, як Р. Бернс, К. Роджерс, А. Маслоу, В. Франкл, І. Кон та ін.

Програма розрахована на учнів 9-12 років. За результатами діагностики самооцінки (можна використовувати такі методи: спостереження, бесіда, тестування за методиками ЦТО, Рене-Жиль, «Який Я?», Лонг-Зілєр та ін.) формується група (8-12 учнів). Заняття проводяться один раз на тиждень, два шкільних уроки підряд (1 година 30 хвилин), у кабінеті психолога, де є можливість вільно рухатися.

Під час проведення 8 занять може очікується зміна самооцінки дітей. Для виявлення динаміки на при кінці можна провести контрольне вимірювання самооцінки.

Методи, які були використані у заняттях:

  1. Психодіагностика.

  2. Релаксаційні вправи.

  3. Рухомі ігри.

  4. Конкурсні ігри.

  5. Бесіди, обговорення.

  6. Завдання з використанням елементів малювання.


Результат

Формуються навички групової взаємодії, здатність до самоаналізу, позитивне само відношення до людей.

Розвиваються уміння короткої самопрезентації, здатність приймати один одного, впевненість у собі, навички самоаналізу і самооцінки.

Тренінг сприяє самопізнанню і рефлексії учнів, виникненню бажання самоудосконалюватися, подоланню бар'єрів у спілкуванні.

Створюються мотивація на самопізнання, саморозкриття, уважного відношення до себе, поважання і розуміння себе.

Тренуються уміння володіти своїми емоціями, переборювати бар’єри на шляху самокритики, навички спілкування, групової роботи.

Розкриваються поняття «толерантність», самоцінність людського «Я», та те, що толерантність до себе і толерантність до інших взаємозалежні.

Учні усвідомлюють, що кожна людина неповторна і важлива, унікальність людської особистості, підвищується самооцінка.



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації