Поиск по базе сайта:
Методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології у 2009/2010 навчальному році icon

Методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології у 2009/2010 навчальному році




Скачати 91.48 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології у 2009/2010 навчальному році
Дата конвертації21.06.2013
Розмір91.48 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Методичні рекомендації  щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології у 2009/2010 навчальному році       
ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології проводиться в ІІІ тури: тести, теоретичний та практичний.
З метою створення рівних умов для виконання завдань кожен учень повинен отримати примірник тестових завдань, завдань теоретичного туру та бланку практичної роботи на тій мові, яка для нього є мовою вивчення. Тому оргкомітету олімпіади при визначенні місця її проведення необхідно звернути увагу на наявність копіювальної техніки у закладі освіти, де вона буде проводитися. Тиражування завдань слід розпочинати в присутності голови та членів журі за годину до початку олімпіади. Учасники виконують завдання в два етапи по дві години кожний з перервою – 20 хвилин.
Тести складаються з двох груп завдань (залежно від складності): А, Б. Група А – це завдання множинного вибору, тобто такі, в яких необхідно відмітити правильну відповідь із запропонованих п’яти варіантів. Групу Б склали питання, де правильними можуть бути декілька відповідей. Всі частини тестового туру розпадаються на спеціальні розділи, співвідношення між якими визначається встановленим регламентом, який зазначено в таблиці 1.
Для ІІ (теоретичного) етапу олімпіади характерні такі типи завдань:
•   завдання, що мають, головним чином, мету відтворення знань, пояснення того чи іншого біологічного явища;
•   завдання, що вимагають від учасників залучення знань з інших навчальних дисциплін, та, на їх основі, формулювання власних висновків;
•   завдання, що вимагають від учасників уміння розмірковувати, зіставляти факти, висловлювати судження під час розгляду різних точок зору на предмет дослідження;
•   завдання, які передбачають формулювання гіпотези на основі експериментальних даних.
Наприклад. Запропонуйте гіпотезу, яка пояснює регуляцію дихання у людини за таких умов: а) під час глибокого тривалого дихання людина може знепритомніти і у неї зупиниться дихання; б) перша допомога потерпілому від електричного струму, обгорілому, утопленому – це вдихання через рот великої кількості повітря з легенів здорової людини.
Аналізуючи відповіді на такі питання, можна зробити висновки про вміння учнів порівнювати експериментальні дані, наведені в умовах завдань, використовувати при цьому знання з інших розділів біології, з інших наук. Крім того, слід звертати увагу на те, наскільки запропонована гіпотеза є біологічно можливою.
Практичний (ІІІ тур) складається із завдань, які мають на меті визначити практичні вміння учнів. Тому оргкомітету необхідно забезпечити всіх учасників обладнанням, яке необхідне для виконання завдань олімпіади, а саме:
•   живий та гербарний матеріал вищих рослин (листя, живці, квітки);
•   скелети різних хребетних тварин;
•   вологі препарати різних класів тварин;
•   постійні препарати тканин рослин та тварин;
•   мікроскопи, лабораторне обладнання та скальпелі.


Перед проведенням ІІІ туру необхідно провести з учасниками інструктаж з охорони праці, відповідно до виду роботи, та зафіксувати це в окремому протоколі. Звертаємо увагу, що діти мають право ставити свій розчерк тільки з 14 років; учні, які не досягли вказаного віку, пишуть своє прізвище повністю.

Перелік тем, за якими будуть складатися завдання
Клас   Тема
8   Біологія рослин.
                Біологія тварин.

9   Біологія рослин.
                Біологія тварин.
                Людина.
                Організм людини як біологічна система.
10   Біологія рослин.
                Біологія тварин. Еволюція.
                Людина. Анатомія та фізіологія людини
                Основні властивості організмів. Універсальні властивості організмів (клітина). Вірусологія.
11   Біологія рослин.
                Генетика. Селекція. Генотип.
                Розмноження та індивідуальний розвиток організмів.
               Вірусологія.
               Екологія.
               Завдання кожного класу доповнені питаннями з курсу «Основи екології».


^ Методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнського учнівського конкурсу-захисту екологічних проектів
Мета проведення конкурсу-захисту екологічних проектів – привернення уваги учнів загальноосвітніх навчальних закладів до сучасних екологічних проблем та включення їх у безпосередню практичну екологічну діяльність.
Завдання конкурсу-захисту екологічних проектів:
•   оволодіння основами екологічних і природоохоронних знань;
•   висвітлення сучасних екологічних проблем та формування особистісного відповідального ставлення до екологічних проблем рідного краю;
•   формування чітких і обґрунтованих уявлень про взаємозалежність усіх компонентів у природі, подолання споживацького ставлення до природи;
•   опанування теоретичними знаннями, необхідними для розв’язання конкретного практичного завдання;
•   оволодіння самостійними дослідницькими навичками (постановка проблеми, збирання і обробка інформації, проведення експериментів, аналіз отриманих результатів;
•   оволодіння уміннями приймати відповідальні рішення щодо збереження навколишнього середовища;
•   формування екологічної культури школярів.
Учасником ІІ(районного) етапу Всеукраїнського учнівського конкурсу-захисту екологічних проектів може бути будь-який учень, який підготував проект та провів самостійно дослідження. Екологічний проект є індивідуальним і його може представляти тільки один учень.
У конкурсі-захисті можуть приймати участь учні 8-11 класів.

Проектна діяльність як одна з педагогічних технологій особистісно орієнтованого навчання спрямована на вироблення дослідницьких умінь і сприяє розвитку творчих здібностей і логічного мислення, об’єднує знання, отримані в ході навчального процесу, залучає школярів до необхідності вирішення життєво важливих проблем.


Екологічний проект – це завершена та належно оформлена розробка з екологічної тематики біологічного, фізичного, хімічного чи навіть математичного напрямку, в якій пропонуються науково обґрунтовані конкретні дії (коли говорять «проект», мається на увазі саме пропозиція певних дій), спрямовані на розв’язування конкретних екологічних проблем на регіональному чи локальному рівні. Якщо проект містить ще й результати певних практичних дій, то його автори мають додаткові шанси.

Вибір теми екологічного проекту. Тема проекту має бути спрямованою на вивчення взаємодії організмів (їх популяцій та угруповань) один з одним і з середовищем існування, присвячуватися вивченню екологічного стану навколишнього середовища та його компонентів, впливу на них різних факторів, у тому числі й антропогенних. Один з важливих напрямів діяльності в рамках проекту – збереження і відновлення природних екосистем чи їх окремих складових, розробка наукових основ раціонального природокористування.

Пріоритетні напрями проектної діяльності:
•   роль живих організмів (бактерій, грибів, рослин і тварин) у екосистемах;
•   вивчення структури популяцій (вікової, статевої, генетичної, соціальної);
•   моніторинг міграцій тварин;
•   вивчення біології та екології рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин та розробка можливих шляхів їх охорони;
•   створення шкільних лісництв, екологічних стежинок, мікрозаказників;
•   вивчення екологічного стану навколишнього середовища з використанням біоіндикаторів;
•   вплив зовнішніх умов на продуктивність сільськогосподарських тварин і рослин;
•   екологічні аспекти регуляції чисельності шкідників сільськогосподарських і лісових культур;
•   вивчення ареалів та запасів лікарських рослин;
•   розробка технологій утилізації комунально-побутових відходів;
•   використання екологічно чистих джерел енергії;
•   вирішення екологічних проблем великих та малих міст;
•   вивчення впливу екологічних факторів на здоров’я людини;
•   забезпечення екологічної безпеки питної води та харчових продуктів$
•   формування екологічної культури людини.

Етапи виконання екологічного проекту:
•   організаційно-установочний: вибір теми, її наукове обґрунтування, складання плану роботи, огляд літератури;
•   конструкційний: активний пошук оптимальних рішень поставлених завдань, створення моделі;
•   практичний: реалізація проекту;
•   презентаційний: звіт про виконання проекту, оцінка й аналіз роботи

Структура написання проекту. Проект повинен містити такі розділи:
Вступ. Ця частина містить теоретичне обґрунтування проекту - актуальність, мету та його завдання, об’єкт і предмет дослідження. Необхідно чітко викласти нові наукові положення, запропоновані автором особисто та показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше. Коротко подаються відомості про теоретичне значення результатів дослідження та практичне значення їх використання. Викладається на 1-2 сторінках.

Умови, матеріали та методи дослідження. В даному розділі наводять еколого-географічну району проведення дослідження, загальну методику та окремі методи проведення досліджень, необхідні для досягнення поставленої мети та вирішення окреслених завдань. Викладається на 3-4 сторінках.

Огляд літератури. Розділ присвячений аналізу проведених наукових пошуків та отриманих результатів з обраної теми за літературними джерелами. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, вказати на питання які залишаються невирішеними та визначити своє місце в розв’язанні даної проблеми. При цьому по тексту робляться посилання на використані джерела та в тексті списку використаних джерел вказуються автор, повна назва роботи та видання, де вона надрукована.
Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% всього обсягу проекту.

Результати проведених досліджень. У даному розділі із вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Автор повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених задач та оцінку достовірності отриманих результатів.

Висновки. Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, отримані при виконанні проекту.

Список використаних джерел. Список складають одним з способів: у порядку появи посилань у тексті (з наявністю наскрізної нумерації) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів.

Проект може містити додатки, до яких за необхідністю включають допоміжний матеріал, необхідний для повного сприйняття роботи: проміжні математичні формули і розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; протоколи і акти впровадження, розрахунки економічного ефекту та ін.; фотографії та інші ілюстрації допоміжного характеру.
Проект повинен мати титульний аркуш (див. зразок), анотацію, зміст та основний текст за наведеною вище структурою.
Анотація (0,5 стор.) містить короткий, але змістовний виклад суті проекту.
Зразок оформлення титульного сторінки

Головне управління освіти і науки Харківської обласної адміністрації
Комунальний заклад "Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти"

Секція загальна екологія


Тема: Види забруднення повітряного басейну
селища Солоницівка.
Природоохоронні заходи щодо його очистки


Виконала:
Романова Марія Іванівна
учениця 11-Б класу
гімназії № 3
смт Солоницівка
Дергачівського району

Керівники:
Іванова Марія Олексіївна,
вчитель біології;
Маркова Ганна Володимирівна
к.б.н., доцент кафедри екології
ХНАМГ


м. Харків
2006

Правила оформлення екологічного проекту. Робота повинна бути надрукована на комп’ютері на одному боці аркушу білого паперу формату А4, 14 кеглем, шрифт – Times New Roman, через 1,5 інтервали з такими полями: ліве – 30 мм, верхнє, нижнє, праве – 20 мм. Обсяг проекту – 25-30 сторінок. Робоча мова – українська або російська.
Заголовок друкується по центру сторінки, через три-чотири інтервали розміщують основний текст. Кожний розділ проекту починають з нової сторінки.
Нумерацію сторінок, таблиць та ілюстрацій подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Таблиці та ілюстрації необхідно подавати після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Їх нумерують послідовно в межах розділу. Таблиці подають із заголовком, над яким у верхньому правому куті розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і ставлять номер.
Рівняння та формули пишуться в тексті окремими рядками, під ними нижче наводять значення символів і числових коефіцієнтів.
Посилання у тексті позначаються порядковим номером за списком джерел, що виділений квадратними дужками або в круглих дужках вказують прізвище автора та рік видання роботи.
Використані джерела в списку записують так:
•   книги: Черній А.М. Дисертація як кваліфікована наукова праця. – К.: Аристей, 2004. – 232 с.
•   журнальні статті: Хуртенко Л.О. Метод проектів і особливості його використання // Хімія. - 2005. - № 21. – С. 2-6.
Якщо робота містить додатки, то їх оформляють після списку використаних джерел. Кожний додаток наводять з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який друкується вгорі (симетрично до тексту сторінки) з великої літери.

Порядок подання проекту до оргкомітету. Оформлені проекти подаються до оргкомітету ІІ етапу(районного) Всеукраїнського конкурсу-захисту екологічних проектів керівником (вчителем) проекту в 10-денний термін до проведення районного етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології.

Захист проекту. Конкурс-захист екологічних проектів проводиться в чотири етапи послідовно.
•   Заочне оцінювання роботи. Члени журі проводять заочне оцінювання роботи за такими критеріями: актуальність, наукова новизна, самостійність виконання, практичне значення та результати їх впровадження, якість оформлення роботи. Реферативні та літературно-публіцистичні роботи до захисту не допускаються.
•   Тестовий тур дозволяє з’ясувати рівень загальної екологічної підготовки учасників конкурсу-захисту. Цей етап проходить впродовж 40 хвилин та містить 50 тестових завдань різного рівня складності. Питання до тестів підібрані відповідно до зазначених вище пріоритетних напрямів екологічних проектів.
•   Прилюдний захист проекту. До цього етапу допускаються учасники, які успішно пройшли попередні етапи конкурсу. Публічний захист проекту проводиться перед загальною аудиторією учасників конкурсу, журі та всіх бажаючих. Демонстраційні матеріали автори представляють у вигляді різної наочності, яку представляють за допомогою різних технічних засобів (комп’ютер, проектор та ін.). Бажано мати комп’ютерну презентацію матеріалів проекту. Для виступу надається 5-7 хв., після чого доповідачі відповідають на запитання членів журі і слухачів. У своєму виступі учасник повинен стисло обґрунтувати актуальність вибору теми свого дослідження, оголосити мету і завдання, обрані методики, повідомити про результати та зроблені на їх підставі висновки, пропозиції для подальшого плану дій. Особливий акцент робиться на практичній реалізації результатів наукового пошуку. У ході виступу демонструються різні наочні матеріали, пов’язані з роботою. Прилюдний захист оцінюється за такими критеріями: лаконічне і повне висвітлення завдання і отриманих результатів проекту, наявність практичної реалізації, якість наочних посібників.



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації