Поиск по базе сайта:
Матеріали районного семінару вчителів біології за темою «аналітична діяльність учителя біології» Самоаналіз та самооцінка професійної діяльності вчителя icon

Матеріали районного семінару вчителів біології за темою «аналітична діяльність учителя біології» Самоаналіз та самооцінка професійної діяльності вчителя




Скачати 89.21 Kb.
НазваМатеріали районного семінару вчителів біології за темою «аналітична діяльність учителя біології» Самоаналіз та самооцінка професійної діяльності вчителя
Дата конвертації21.06.2013
Розмір89.21 Kb.
ТипДокументи

МАТЕРІАЛИ РАЙОННОГО СЕМІНАРУ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ЗА ТЕМОЮ «АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ»


Самоаналіз та самооцінка професійної діяльності вчителя


Аналіз власної діяльності як процес осмислення педагогічного досвіду є найважливішим і своєрідним інструментом подолання існуючих в роботі труднощів, стимулом самовдосконалення. Процесуальність самоаналізу спирається на логічній прийом пізнання, який включає в себе розкладання ситуації на елементи, поєднання їх в єдине ціле, визначення причин і бачення перспектив їх розвитку. Аналіз власної діяльності вибудовується з позиції критичного ставлення вчителя до професійної діяльності у минулому, сьогоденні і майбутньому. Такий підхід вимагає наявність у вчителя розвиненості аналітичних та асоціативних здібностей, самостійності, логіки. Процес усвідомлення вчителем самого себе як професіонала базується на самопізнанні і здійснюються шляхом самоконтролю, самодіагностики, осмислення труднощів і самооцінки. Саме ці складові виділяються як компоненти, що сприяють розвитку здатності вчителя до самоаналізу.
Значення самоаналізу педагогічної діяльності підвищується також у зв'язку з тим, що в даний час актуальність набуває ідея вибору змісту і форм методичної роботи на основі освітніх запитів. Рішення завдань по задоволенню потреб освітян виявляється малоефективним в силу того, що вчителі відчувають труднощі у визначенні області професійного пізнання.
Аналіз психолого-педагогічної літератури (Дж. Брунер, Ю. А. Конаржевский, С. В. Кульневич та ін) дозволяє розглядати самоаналіз в рамках базових визначень рефлексії, аналізу і синтезу як методів вивчення результатів діяльності шляхом встановлення причинно-наслідкових зв'язків. Процесуальність самоаналізу спирається на логічній прийом пізнання, який включає в себе розкладання ситуації на елементи, поєднання їх в єдине ціле, визначення причин і бачення перспектив їх розвитку. По суті, аналіз власної діяльності вибудовується з позиції критичного ставлення вчителя до професійної діяльності у минулому, сьогоденні і майбутньому. Такий підхід вимагає наявність у вчителя розвиненості аналітичних та асоціативних здібностей, самостійності, логіки.
^ Професійно-особистісне становлення і розвиток педагога
Розкриття сутнісної характеристики самоаналізу, представленої як переосмислення вчителем змісту професійної діяльності дозволяє визначити методологічні аспекти психологічних, технологічних та особистісних процесів.
Досить типовими для психологічної складової самоаналізу є властивості мислення, що висвічуються в ході аналізу власної діяльності. Даний процес дозволяє вчителю бачити складну динаміку професійного розвитку, більше того впливати на кінцеві результати.
Розвиток здатності вчителя до самоаналізу базується на формуванні вмінь проводити аналіз власної діяльності і вироблення потреби в ньому. Тому самоаналіз має глибоку психологічну основу, яка пов'язана з появою індивідуального рефлексивного свідомості. Змістовний аспект проблеми базується на внутрішньому саморегульований механізм, який, за словами Г.К. Селевко, становить потреба, спрямованість, Я-концепція. Виходячи з цього, вчитель розглядається як суб'єкт, який відчуває потребу в професійному пізнанні і самопізнанні. А це, у свою чергу, веде до формування таких особистісних характеристик як самоствердження, самовизначення, самовираження, самореалізація у педагогічній практиці. Такий підхід сприяє становленню педагогів як суб'єктів своєї активності.
У той же час самоаналіз є засобом успішної взаємодії та взаєморозуміння вчителя з учнями, батьками, колегами. У зв'язку з цим акцент переноситься на способи і прийоми проведення аналізу, в якому особливе місце відводиться усвідомленості засобів і методів вимірювань кінцевих результатів. Тому аналіз власної діяльності можна розглядати як цілеспрямований процес встановлення відносин між діями, мотивами і коштами або вихід у зовнішню позицію одного суб'єкта діяльності по відношенню до діяльності іншого.
З запропонованих позицій самоаналіз можна розглядати як переосмислення вчителем своєї діяльності. Цей процес відображає проблемно-конфліктні ситуації і породжує дієве ставлення педагога як цілісного "Я" до власної поведінки і спілкування, до здійснюваної діяльності, соціокультурного відображенню. Отже, аналіз власної діяльності орієнтований на засвоєння соціального досвіду і здійснюється за допомогою розвитку внутрішнього світу педагога, в якому висловлюється ставлення до того, що він робить і що відбувається навколо нього.
Виявлення вчителем невідповідності між тим, що є і тим, що потрібно, виводить його на подальшу ступінь - визначення проблеми та встановлення причин. Позначення чітких позицій професійних ускладнень дозволяють перейти до пошуку шляхів їх усунень. Опорою для усвідомлення протиріч, визначення проблем і причин служить знання механізму самоаналізу і вміння адекватно його використовувати в аналізі власної діяльності.
Процес усвідомлення вчителем самого себе як професіонала базується на самопізнанні і здійснюються шляхом самоконтролю, самодіагностики, осмислення труднощів і самооцінки. Саме ці складові ми виділяємо як компоненти, що сприяють розвитку здатності вчителя до самоаналізу.
Самоконтроль розглядається з точки зору початковій стадії аналізу. Це пов'язано з тим, що контроль допомагає встановлювати невідповідність між нормативно заданими параметрами і фактичним станом. Самоаналіз сприяє виявленню вчителем причин професійних утруднень за допомогою отримання систематичної оперативної інформації і встановлення педагогічного діагнозу. Даний процес забезпечується самодіагностикою, за допомогою якого вчитель, з одного боку, сам вибудовує інформаційні потоки, визначає коло педагогічних проблем і виділяє головні, з іншого - орієнтується на внутрішній розвиток, бачення своїх сильних і слабких сторін, усвідомлення існуючих протиріч і проблем, прогнозування подальшого самовдосконалення. Іншими словами самодіагностика розглядається як інструмент з виявлення і встановлення причинно-наслідкових зв'язків. У цьому випадку вчителю як мінімум необхідно мати певний ступінь репрезентативністю у діяльності інших людей і тим самим бачити і порівнювати себе з оточуючими.
^ Документи для самооцінки
Пакет інструментів для оцінки професіональної діяльності вчителя доповнюється цілим набором документів для самооцінки. Зокрема, «лист самооцінки» дає вчителю можливості
проаналізувати те, що він знає і вміє у своїй професії.
^ Лист самооцінки (витяг)

Я знаю

Так

Ні

1

2

3

2. Загальнодидактичні вимоги до організації процесу навчання







3. Нормативні документи:
а) вимоги Держстандарту по своєму предмету;
б) санітарно-гігієнічні норми;
в) інші документи (назвіть)







10. Типові помилки і помилки учнів в моєму предметі







11. Що мої учні вивчають з інших предметів







... ... ... ... ... ... ... ... ....







5. Відстежувати ефективність застосовуваних навчальних прийомів







6. Стимулювати інтелектуальну пізнавальну діяльність







7. Успішно вирішувати виникаючі конфліктні ситуації







10. Формувати в учнів уміння вчитися:
а) раціональні прийоми засвоєння;
б) прийоми раціональної організації праці







11. Визначати найбільш важливі галузі науково-дослідної
роботи:
а) для школи;
б) для себе







14. Конструктивно реагувати на критику:
а) з боку колег;
б) сторони адміністрації







Є форма, яка допомагає вчителю детально аналізувати свою професійну діяльність. Мета роботи з формами по самооцінці - розвивати у вчителя усвідомлене, критичне ставлення до своїх професійних можливостей, з'ясовувати для себе особисто, що у нього виходить краще, що - гірше, а чого він поки ще не вміє. Однак необхідно пам'ятати, що для формування адекватної професійної самооцінки необхідно надавати вчителю можливість постійно зіставляти результати своєї самооцінки з незалежними експертами. У цьому випадку можна уникнути цілого ряду конфліктів і непорозумінь, які можуть виникнути при проведенні атестації. Форма 11 являє собою підведення адміністрацією школи підсумків професійної діяльності вчителя за минулий навчальний рік. Наведемо як приклад витримку з неї [14, с. 22].
^ Підсумкова оцінка роботи вчителя (за рік) (витяг)

^ Оцінка навантаження







Так

Швидше
так, ніж
немає

Швидше
немає,
ніж так

Ні

Коментар




1

2

3

4

5

6




Вдалося впоратися з навантаженням



















Робоча документація в порядку і оновлена



















^ Оцінка якості роботи




Проведення уроків отримало високу оцінку згідно з прийнятою шкалою













Вказати бали




Має місце прагнення до професійного зростання













Можна вказати участь у семінарах, конференціях, роботі методичного об’єднання і т.д.




Має місце вміння вирішувати проблеми відносин:
учнів
батьки













Можна вказати результати анкетування учнів, бесід з батьками


































Аналізуючи свою професійну діяльність, педагоги цінують перш за все впевненість у своїх силах і інтерес до роботи. У процесі професійного самоаналізу вчителю нерідко доводиться долати зовнішні і внутрішні бар'єри, зокрема, інформаційний. Підводячи підсумки з вищевикладеного матеріалу випливає висновок про те, що аналіз власної діяльності як процес осмислення педагогічного досвіду є найважливішим і своєрідним інструментом подолання існуючих в роботі труднощів, стимулом самовдосконалення.



Схожі:




База даних захищена авторським правом ©lib.exdat.com
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації